Этот фактор действительно есть, но этого не достаточно
Мою увагу привернув ваш пост у фейсбуці, де ви пишете, що суцільні вирубки лісів – не єдиний фактор сильних паводків. Давайте розбиратися. По-перше, в якій мірі рубка все-таки спричиняє це явище, чи можна виділити певний відсоток?
Не хотів би виділяти відсоток, бо все буде конкретно залежати від басейну кожної річки. Коли я вивчав досвід Європейського Союзу з цього приводу, то дізнався, що вони прийняли відповідну Директиву, прописавши в ній перелік заходів з боротьби з паводками. Перше, з чого вони почали – створили карти місць, де проходять паводки. І по кожній ділянці з високою повторністю паводків, провели аналіз причин.
Як вважаєте, чому у нашому суспільстві під час обговорень теми паводків фактор вирубки у Карпатах займає «пальму першості»?
Це простіше за все. У вирубці лісів є кого звинуватити, наприклад, продажних лісників. А кого звинуватити в тому, що побудували будинки на березі річки, де, в принципі, їх не можна будувати? Це ж місцеві мешканці, вони ж не олігархи, вони ж хороші…
Так, рубка лісів відіграє важливу роль. Є відповідні наукові публікації наших українських вчених ще десь з 50- 60-х років, які, працюючи в Карпатах, дійшли висновку, що перехід від суцільної системи рубок до вибіркової дозволить затримувати води в п’ять разів більше. Цей фактор дійсно є, але тільки зупинити суцільну рубку лісів - не достатньо. Проблему це не вирішить.
Обговорімо інші фактори. У своєму пості ви згадували про забудову заплав та спрямлення русел. Яку ми маємо ситуацію з цим нині?
Дивіться, паводки – це природний процес. А заплава – це саме та ділянка річки, яка регулярно затоплюється під час сезонних паводків. Зазвичай, пишуть тільки про паводки у Карпатах, але, насправді, в поліських регіонах, наприклад, після сильного танення снігів, дощової погоди, теж сильно підтоплює. На рівнинних річках це зазвичай відбувається навесні. Якщо ми говоримо про гірські річки, то там регіон трошки інший, і паводки пов’язані з сильними дощами. Тобто пройшов сильний дощ – заплаву залило.
Якщо людина ставить своє житло на територіях, які періодично, згідно природного процесу, будуть затоплюватися – логічно, що це житло буде затоплюватися. Тому забудова заплав – це один із факторів паводків.
Так само щодо спрямлення русел. Коли все відбувається природньо, наприклад, пройшов сильний дощ, зібралося багато води, вода вийшла з берегів – розійшлася по болотах… Оскільки річка повертає, петляє, виходить більша площа, де ця вода може збиратися і лишатися. А якщо ця річка пряма, ба більше, з обох боків поставлені бетонні дамби, відповідно, не може піти вправо чи вліво. Вода збирається, тече прямо, а коли вже доходить до того місця, де річка не пряма чи немає дамби – весь цей величезний потік води виливається, люди страждають.
Щодо дамб, в ЄС свого часу також їх чимало будували, більше, ніж у нас. Втім, в якийсь момент вони зрозуміли, що всі береги дамбами не забудуєш, в якийсь момент вода все-таки виливається, що призводить до страшних наслідків. Тому вони почали комплексно боротися з паводками.
Мою увагу привернув ваш пост у фейсбуці, де ви пишете, що суцільні вирубки лісів – не єдиний фактор сильних паводків. Давайте розбиратися. По-перше, в якій мірі рубка все-таки спричиняє це явище, чи можна виділити певний відсоток?
Не хотів би виділяти відсоток, бо все буде конкретно залежати від басейну кожної річки. Коли я вивчав досвід Європейського Союзу з цього приводу, то дізнався, що вони прийняли відповідну Директиву, прописавши в ній перелік заходів з боротьби з паводками. Перше, з чого вони почали – створили карти місць, де проходять паводки. І по кожній ділянці з високою повторністю паводків, провели аналіз причин.
Як вважаєте, чому у нашому суспільстві під час обговорень теми паводків фактор вирубки у Карпатах займає «пальму першості»?
Це простіше за все. У вирубці лісів є кого звинуватити, наприклад, продажних лісників. А кого звинуватити в тому, що побудували будинки на березі річки, де, в принципі, їх не можна будувати? Це ж місцеві мешканці, вони ж не олігархи, вони ж хороші…
Так, рубка лісів відіграє важливу роль. Є відповідні наукові публікації наших українських вчених ще десь з 50- 60-х років, які, працюючи в Карпатах, дійшли висновку, що перехід від суцільної системи рубок до вибіркової дозволить затримувати води в п’ять разів більше. Цей фактор дійсно є, але тільки зупинити суцільну рубку лісів - не достатньо. Проблему це не вирішить.
Обговорімо інші фактори. У своєму пості ви згадували про забудову заплав та спрямлення русел. Яку ми маємо ситуацію з цим нині?
Дивіться, паводки – це природний процес. А заплава – це саме та ділянка річки, яка регулярно затоплюється під час сезонних паводків. Зазвичай, пишуть тільки про паводки у Карпатах, але, насправді, в поліських регіонах, наприклад, після сильного танення снігів, дощової погоди, теж сильно підтоплює. На рівнинних річках це зазвичай відбувається навесні. Якщо ми говоримо про гірські річки, то там регіон трошки інший, і паводки пов’язані з сильними дощами. Тобто пройшов сильний дощ – заплаву залило.
Якщо людина ставить своє житло на територіях, які періодично, згідно природного процесу, будуть затоплюватися – логічно, що це житло буде затоплюватися. Тому забудова заплав – це один із факторів паводків.
Так само щодо спрямлення русел. Коли все відбувається природньо, наприклад, пройшов сильний дощ, зібралося багато води, вода вийшла з берегів – розійшлася по болотах… Оскільки річка повертає, петляє, виходить більша площа, де ця вода може збиратися і лишатися. А якщо ця річка пряма, ба більше, з обох боків поставлені бетонні дамби, відповідно, не може піти вправо чи вліво. Вода збирається, тече прямо, а коли вже доходить до того місця, де річка не пряма чи немає дамби – весь цей величезний потік води виливається, люди страждають.
Щодо дамб, в ЄС свого часу також їх чимало будували, більше, ніж у нас. Втім, в якийсь момент вони зрозуміли, що всі береги дамбами не забудуєш, в якийсь момент вода все-таки виливається, що призводить до страшних наслідків. Тому вони почали комплексно боротися з паводками.
Еколог Петро Тєстов, розповів про фактори, що найбільше впливають на паводки / фото Facebook
0 коммент.:
Дописати коментар