Президент Петро Порошенко повернув до Верховної ради законопроект №5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів".
Несподіваний крок
Варто зазначити, що підстав очікувати такий крок було небагато. За вказаний законопроект депутати із президентського блоку дали 110 голосів, а згодом про його підтримку заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Щоправда, аналіз законопроекту, проведений Міністерством економічного розвитку та торгівлі виявився куди менш оптимістичним. Там вважають, що окремі норми законопроекту порушують положення Угоди про асоціації з ЄС та зобов’язання, взяті Україною при вступі до СОТ.
Однак коли загроза погіршити відносини з ЄС зупиняла українських урядовців!
Саме тому такий крок президента й виглядав абсолютно несподіваним. Згодом, у президентській адміністрації пояснили - Петро Порошенко підтримує посилення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу, однак проти лобістських схем, які порушують умови ЗВТ з ЄС.
"Президент України повністю підтримує посилення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Але не підтримує лобістські схеми, які потрапили в закон між першим і другим читанням, зокрема норми, які суперечать Угоді України та ЄС про зону вільної торгівлі" - заявили в АП.
Що стало причиною вето?
Зважаючи, що офіційний текст президентських зауважень ще не оприлюднений, спробуємо, відштовхуючись від цієї заяви, розібратися, що підтримав і що не підтримав Петро Порошенко.
Законопроект №5495 запроваджує посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу та його контрабанду. Останнє пропонується карати позбавленням волі на срок від 3 до 5 років.
Ці норми, судячи з усього, не викликають зауважень у президента.
Натомість, перед другим читанням у документ було внесено норму про розширення мораторію на експорт необробленої деревини – строком на 8 років пропонувалося заборонити й експорт паливної деревини.
Очевидно, що саме ця норма і стала причиною ветування.
Відзначимо, що цю норму вніс депутат із президентської фракції Валерій Давиденко.
Згідно із поданими пропзиціями, причиною ветування стала саме норма про мораторій на паливну деревину.
Третя ініціатива, включена у зазначений законопроект – встановлення квоти на внутрішнє споживання деревини. Ця норма спрямована на посилення переговорної позиції України у діалозі з ЄС щодо діючого мораторію. Хоча цю ініціативу також розкритикували у МЕРТ, однак ця норма сама по собі не несе загроз у відносинах із ЄС. А крім того – вона була внесена у документ із самого початку, а тому, ймовірно, не увійде у перелік президентських зауважень.
4 проблеми, які показав мораторій
Отже, очевидно, що причиною ветування стало розширення мораторію на паливну деревину.
Варто нагадати, що наразі ЄС та Україна домовилися вирішити проблему діючого мораторію шляхом арбітражної процедури. Вже восени сторони мають затвердити експертні панелі, а рішення може бути приняте вже до середини наступного року.
Звичайно, що ЄС, і так розлючений відмовами України скасувати мораторій (попри публічні обіцянки зробити це) вкрай болісно сприймав би його розширення.
У зв'язку з цим крок президента виглядає цілком правильним. Однак, цей крок демонструє і низку проблем у владній команді.
1. Відсутність навіть мінімальної комунікації влади із суспільством щодо мораторію болюче ударила по президенту. Хоча в адміністрації президента оперативно пояснили підстави для ветування, Петро Порошенко підставився під критику в якості противника боротьби із вирубкою лісів.
2. Відсутність злагоджених дій між президентом та прем’єр-міністром посилюється відсутністю координації і в самому уряді. При цьому уряд вже давно перестав формувати зовнішньоекономічний курс країни, віддавши його депутатам Верховної ради, а в першу чергу представнику блоку Ляшка Віктору Галасюку. Саме закони його авторства (включаючи діючий мораторій на експорт необробленої деревини) наразі й генерують чималі проблеми у відносинах із ЄС.
3. На відміну від Петра Порошенка, який неодноразово обіцяв швидке скасування мораторію, Володимир Гройсман утримується від таких обіцянок. Його позиція полягає в тому, що скасуваня мораторію можливе лише після вирішення всіх проблем у лісовій галузі.
Однак донедавна уряд утримувався від будь-яких кроків з вирішення цієї проблеми.
Першою "ластівкою" стали аноyсовані прем'єр-міністром минулого тижня ініціативи щодо моніторингу ситуації навколо мораторію, зокрема – визначення кола осіб, які найбільше виграли від нього.
4. Відсутність урядових ініціатив з вирішення цієї проблеми робить аргументи популістів безальтернативними, формуючи громадську думку. Змінити її буде вкрай важко, навіть попри те, що практика довела – мораторій аж ніяк не вплинув на нелегальну вирубку. А відповідно - потрібно шукати інші, нехай й складні, шляхи вирішення цієї проблеми.
Наостанок - вперше за останні роки українська влада знайшла в собі сили піти проти популістів у вкрай болючому питанні мораторію на експорт деревини.
Втім, залишається відкритим питання – чи буде цей крок виключенням? Чи, навпаки, слідом за ним з’являться ініціативи зі створення прозорого ринку деревини.
0 коммент.:
Дописати коментар