Земля, бурштин і ліс. Цих три взаємопов’язаних слова були і залишаються ласим шматком природного багатства України. Деревина як лісова продукція – перспективна та прибуткова експортна галузь , що дає роботу 350 тисячам чоловік і становить майже 4% ВВП. Ліс і його багатства завжди були в сфері зацікавленості влади, бізнесменів та закордонних інвесторів. Всі хочуть контролювати лісову галузь, а дехто – ще й «робити» на цьому гроші. Хоча могла б заробити держава…
Інформаційних приводів навколо українського лісу вистачає: санітарні вирубки, засилля короїду, експорт, мораторій, тощо. Незважаючи на те, що лісівникам вдається чимало робити для розбудови галузі, в суспільстві акцентують увагу на проблемах, а інколи – їх підкріплюють видуманими фактами.
Напевно, диму без вогню не буває і справді в лісовій галузі проблем вистачає. Зрештою, не сперечаються з цим і самі лісівники, які всіляко намагаються вирішувати проблемні питання. Однак «хранителі лісу» часто стають заручниками несприятливого інформаційного фону, який формує критичні настрої в народі і навіть коли звинувачення голослівні, нічим не аргументовані і просто «висмоктані з пальця» – у суспільстві їм вірять.
Розглянемо приклад із вирубкою лісу і подальшою його контрабандою. Представники галузі не заперечують, що така проблема існує і справді часто кошти за лісову продукцію ідуть не в держбюджет, а в кишені недобросовісних псевдохранителів лісу. Окрім цього, варто зазначити, що вирубки та подальший продаж деревини здійснюють не лише державні підприємства, але мова не про те. Заради правди варто відзначити, що чимало публікацій та досліджень про український ліс – ретельно сплановані «писульки», що мають на меті не об’єктивно оцінити реальність, а правдами і неправдами виконати певну мету, лобіюючи чиїсь інтереси.
Ситуація, що може підтвердити цю тезу трапилася нещодавно. Фактично, тиждень тому в багатьох всеукраїнських та регіональних ЗМІ з’явилася серія публікації із заголовком «Україна на першому місці з незаконних поставок лісу в ЄС». Сама по собі назва публікації хоч і достатньо категорична та радикальна, однак не виникає стільки дискусій як зміст цих матеріалів. І справді, пересічний читач, який лише зверне увагу на заголовок і не читатиме текст вкотре себе переконає, що «корупціонери масово експортують український ліс і наживаються на цьому». Під впливом згаданим вже нами інформаційного фону цей читач ,скоріш за все, не буде навіть читати матеріал і сформує ще одну стереотипну думку. Якщо ще не всі українці звикли читати лише заголовок і на основі цього робити висновок, а є ще такі люди, які мають терпець прочитати текст і проаналізувати його, то тоді може наше суспільство і навчиться відділяти мухи від котлет.
Коротко про те, які ж факти подаються в цих публікаціях. В основі них – нібито звичайнісіньке дослідження британської неурядової організації Earthsight. Відповідно до висновків Earthsight, під час дії мораторію на вирубку лісу, в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро у 2017 році. Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, яке буцімто виконане на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданими і, отже, незаконними.
Надибали британці і на ще одну цікаву штуку. У дослідженні йдеться, що колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець, який зараз переховується від слідства десь в РФ, побудував цілу схему передачі “санітарного” лісу безпосередньо ринковим компаніям через мережу офшорних юрисдикцій. Earthsight стверджують, що схема, яка працювала із 2011 року, діє до цього дня.
Аби засумніватися в істинності цього дослідження достатньо всього декілька раз перейти за посиланнями на першоджерела та, власне, на сам сайт організації, яка проводила «розслідування». Компанія Earthsight зареєстрована в 2015-му році, а сайт і взагалі з’явився у 2017-му. Далі – цікавіше: згідно з даними, які пропонують самі ж Еarthsight в їх організації працює аж одна людина! Дослідження-доповідь, до якої так активно апелюють українські ЗМІ опублікована в розділі «Розслідування» під кричущою назвою «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери й уряд ЄС не справляються із проблемами українських лісів». Окрім дослідження лісів України, в розділі є ще два «розслідування»: перше – присвячене парагвайським лісам Чако, друге – руйнування лісів басейну Конго. Невже три дослідження нехай навіть присвячені схожій проблематиці, але держав з різних континентів, а відповідно – з різними природними та кліматичними особливостями проведено однією людиною? Та ще й в достатньо короткий часовий проміжок. До того у «розслідуванні» щодо українських лісів немає жодних статистичних розрізів, на основі яких було сформовано детальні цифри. Принаймні, нам їх віднайти не вдалось. Аби з’ясувати істину та дізнатися, чи відповідає дослідження реальному стану справ звертаємось з коментарем до заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондаря.
Володимире Нальковичу, британська неурядова організація Еarthsight опублікувала дослідження, в якому наводить дані від 67 до 78% рубок лісу в Україні незаконними. При цьому, організація розповідає про корупційну складову і навіть наводить приклади. Наскільки це дослідження можна вважати реальним відображенням справ?
Ви знаєте, до всього треба ставитися з належною увагою, якщо факти викладені правильно, коректно і вони відповідають дійсності. Давайте почнемо з того, що собою являє ця організація, де вона взялася і чи можна вважати коректними її так звані дослідження. Організація зареєстрована в 2015-му році у Великій Британії і складається з однієї людини – директора. Інших людей в ній немає. Вони самі пишуть, що до 2015-го року діяли підпільно в Британії, а потім нібито діяли вже офіційно. Знову ж таки, організація стверджує, що цих два роки цей директор, очевидно один, займався дослідження українських лісів. Знаєте, якщо організація створюється в Британії і два роки займається дослідженням українських лісів, у мене викликає сумніви для чого таку організацію створювати, ну, але ж диваки різні є. Я думаю, що це їхнє право. Але як може громадська організація британська, спираючись на якісь дані статистичні, стверджувати таку фахову і серйозну річ, що саме 67 % лісу заготовлено неправильно. Для цього треба мати досить серйозні дані, щоб будь-які цифри довести до такої точності. Ми прочитали це дослідження в оригіналі, адже в ЗМІ є лише витримки з нього. Я можу вам сказати декілька позицій. Перше – дослідження готувалося не англійською мовою. Я не знаю,чи українською, але не англійською. Фахівці, які його перекладали говорять, що це поганий переклад, а не текст написаний в оригіналі англійською мовою. До того ж, електронний переклад, який не відповідає стилю написання англійської мови. Друге – там абсолютно немає ніякої конкретики і пояснення звідки беруться такі дані. В досліджені посилаюся на джерела в українській пресі. Знаєте, посилатися можна на різні джерела, але робити з них системні висновки такого характеру не треба. Жодного конкретного дослідження на місці немає. Це ж очевидно, бо і немає людських ресурсів в цієї організації і не було жодного відповідного звернення.
Невже нічого конкретного Ви та працівники лісової галузі, які вивчали це дослідження так і не знайшли?З конкретики там написано, що вони працювали на 18 локаціях в чотирьох західних регіонах України. Навіть якби все було правдою, то я наведу конкретний приклад. На сьогоднішній день в Україні видано близько семи тисяч лісорубних квитків за півроку. Тобто сім тисяч ділянок різних, великих і маленьких на сьогодні знаходяться в обробці. Вони присутні на вісімнадцяти. Скажіть, на скільки коректне таке дослідження і правдиве?
Тоді, напевно, це взагалі не можна називати дослідженням…Так отож. За таких умов не можна провести точне дослідження. Я сумніваюся і в тому, що вони відвідали цих вісімнадцять. Не могла це зробити одна людина, і взагалі навряд цей директор був в Україні. Вони можуть спиратися на думку інших людей, а мета цих людей може бути зовсім інша.
Для чого ж тоді публікувати таку річ?Давайте подивимось на час, коли з’явилось це дослідження. Великі виробники, такі як ІКЕА, оголосили про вхід на український ринок. Вхід ІКЕА завжди характеризується тим, що вона не працює в корупційних схемах і її вихід на чийсь ринок вивчається досить таки довго. Там системно вивчається інформація, тоді приймаються відповідні рішення. Безперечно, те що ІКЕА буде працювати на нашому ринку може не подобатися комусь з конкурентів, тому що це буде пов’язано з тим, що великий переробник може бути в Україні. Тому ситуація склалася наступним чином. Як на мене, знайшлися люди, які почали застосовувати всі засоби, щоб великі компанії, такі як ІКЕА, на український ринок не заходили.
Чому ж стільки людей звертає увагу на це дослідження, не вникаючи у суть?Мені теж дивно, що дуже багато людей звертають увагу на такі дослідження. В нас в Україні є набагато серйозніші і ґрунтовніші дослідження, що стосуються лісової галузі. Вони чомусь не беруться до уваги. Натомість англійська громадська організації з добре проплаченою розкруткою зробила такий галас. Я вважаю, що це все минеться, ніякої конкретики тут немає і не може бути, тому що ніякими серйозними дослідженнями ця організація не займалася. А проблем багато в Україні залишається. Є проблема відсутності уніфікації тарифів. Цікаво, чому розмитнюється деревина по одному коду в Україні, а в Європі замитнюється по іншому: в Європі рахують по одному, в Україні – по-іншому. Тому і ми маємо такі недоліки, про які я постійно говорю. Мало хто розуміє і знає, що ми сьогодні живемо за гостами 80-х років і це абсолютно неприйнятна ситуація, але замість того, щоб уніфікувати ці речі подібно до Європи, ми слухаємо такі організацію
Кому і для чого може бути вигідно така дезінформація? Наробити шуму чи є якась глобальніша мета?Думаю, що мета глобальна є одна – давно деякі ділки придивилися до того, щоб запустити приватизацію і безжально вирубати ліс, користуючись недосконалістю українського законодавства та низькою правовою культурою. Глобальна мета така і це не перший випадок, є дуже багато цьому підтверджень. І галузь з цим бореться вже не перший десяток років. Це якщо говорити про глобальну мету, коли ж згадати про тактичну мету, то сьогодні, попри все, нікого не цікавлять наші економічні інтереси. Наших партнерів, друзів чи колег, чи сусідів завжди цікавлять власні інтереси, розвиток власної економіки та бізнесу, розвиток власної лісопереробки і надання Україні негативного іміджу корумпованої країни, або створення такого іміджу для певної галузі. В тому числі, лісової. Створення такого іміджу не додає можливості виходу на експортні позиції будь-якій царині, ні царині круглого лісу, ні продукції глибокої переробки. Якщо ви помітили, то фабула звучить так: з «корумпованого» лісу робить продукція, а вона не повинна робитися. Значить треба заборонити можливості використання українського лісу в будь-якому вигляді, не тільки у круглому вигляді, а й пиломатеріалів та в іншому вигляді. Тобто, це далекоглядна політика, політика системна. Продукцію українського лісу не хочуть пустити на європейський ринок, захищаючи свої ринки. Мені дуже прикро, що ми ведемось на такі дослідження і робимо галас, коли варто було свою промисловість підтримати. Погоджуюся, що там де є проблеми – їх треба вирішувати, де є корупційні схеми – їх треба закривати. В конкретному випадку , цьому немає жодних підтверджень, це голослівне звинувачення на адресу всієї галузі і створено нам проблему. Ці звіти понаправляли в багато іноземних представництв. Ми вже маємо відгуки від них, від багатьох європейських компаній. Я думаю, що це не буде сприяти тому, щоб європейські компанії працювали з продукцією української переробки. Це не може не відобразитися на нашій економіці. Така-от непроста історія.
Чи розглядаєте, що це сплановане псевдодослідження може бути замовлене проти Вас особисто або ваших колег-лісівників?Я не думаю, що моя скромна персона була в основі цього псевдодослідження. На моє переконання, мета – глобальніша, хоча, безперечно, це може зачепити і мене персонально, і моїх колег. Причина – ми боремось з тим, аби українські ліси не були пущені ні під приватизацію, ні під концесію. Ми розробили і запропонували свою концепцію розвитку лісової галузі, яка поки не приймається. Можливо, і це частково є каменем спотикання. Але я ще раз хочу сказати, що б’ють не по мені. Люди не є стратегічною метою. Це є удар по економіці держави.
Коментар Володимира Бондаря лише підтверджує те, що дослідження британської організації є досить сумнівними. Зі слів лісівника, можна зробити висновок, що метою доповіді організації є недопущення виходу українського лісу та його продукції на європейський ринок і бажання певних осіб приватизувати ліс для подальшого його експорту.
Хто ж така ІКЕА і чому комусь так «муляє», що ця компанія може вийти на наш ринок? IKEA — транснаціональна корпорація, заснована у Швеції, яка розробляє та реалізує швидко-збірні меблі, кухонну техніку та аксесуари для дому. Штаб-квартира розташована в Нідерландах. З 2008 року вона є найбільшим у світі меблевим продавцем.
Станом на листопад 2017 року IKEA володіє та керує 411 магазинами в 49 країнах. У 2016 фінансовому році корпорацією було продано товарів на 36,4 млрд євро. Веб-сайт IKEA містить приблизно 12 000 одиниць товарів. З вересня 2015 року до серпня 2016 року веб-сайт відвідало понад 2,1 мільярда інтернет-користувачів. Компанія відповідає за приблизно 1 % світового споживання деревини серед комерційної продукції, що робить її однією з найбільших користувачів деревини в секторі роздрібної торгівлі.
Історія з ІKEA в Україні тягнеться достатньо давно. Корпорація заявила про намір вийти на український ринок на початку 2005-го року і планувала відкрити перший торговий центр в Києві восени 2006-го, проте цей процес затягнувся через проблеми з виділенням відповідних земельних ділянок. На початку вересня 2007-го року гендиректор підрозділу IKEA в Росії і СНД Пер Кауфман повідомив, що компанія отримує першу земельну ділянку під Одесою Були також чутки про будівництво під Києвом в Борисполі . В червні 2010-го компанія оголосила про припинення пошуку земельних ділянок і будівництва першого магазину в Одеській області.
Прогресу вдалося досягнути лише через 8 років. У лютому 2018: в ЗМІ з’явилось повідомлення, що магазин IKEA в Україні відкриють до кінця року. На початку липня IKEA офіційно заявила про пошук персоналу для роботи в першому в Україні магазині.
Цілком очевидно, що корупційні скандали та негативні інформаційні повідомлення, навіть якщо вони голослівні та видумані, не сприятимуть укладенню такої бажаної угоди із міжнародною компанією. Якщо угода, що готувалася вісім років вкотре зірветься, то Україна може втратити мільйони, які могла б отримати внаслідок її підписання.
Український ліс не хочуть відкрито пустити на європейський ринок. Принаймні, так щоб за нього отримувала гроші саме держава, а не люди зі «схеми». Імовірно, що метою досліджень та інформаційного шуму є бажання кадрових змін, які дадуть змогу усунути неугодних і привести на посади тих, хто буде не проти приватизації, а «сяде» на схему й долучиться до «приватного» експорту лісу.
Яка б насправді не була мета дослідження Еarthsight, але не треба бути великим спеціалістом в лісовій галузі, щоб зрозуміти, що в ньому багато недопрацювань та дивних збігів. Наскільки реально може ілюструвати ситуацію дослідження, яке проводилося на 18 ділянках із 7000? Звісно, якщо воно справді проводилося. Чи міг один працівник неурядової організації у Великобританії встигнути менш ніж за три роки дослідити лісову галузь Конго, Парагваю та України і чи робив він це взагалі? Чому «дослідження» з’явилось саме в той час, коли нарешті може втілитися у реальність довгоочікувана угода з ІКЕА.
Сумнівних питань багато, а висновок один: поважні експерти, міжнародні компанії та ЗМІ не повинні робити глобальних висновків на основі доповіді Еarthsight. Без сумніву, проблема незаконних вирубок, подальшого експорту та корупції у лісовій галузі існує, але з нею потрібно боротися системно на основі ґрунтовних досліджень з врахування ситуацій на тисячах ділянок, де вирубується ліс. Для того, щоб вирішити цю проблему вкрай необхідним є й впровадження закону про мораторій на експорт необробленої деревини, який Президент України ветував і повернув на доопрацювання. Окрім політичної волі та законодавчого підґрунтя, потрібна й стабільність в лісовій галузі, яка не може бути забезпечена при кадровому лобізмі та постійних дискредитаціях лісівників.
Андрій Мошкун
0 коммент.:
Дописати коментар