Ще на початку 90-х років Україна була промисловою країною, зокрема, виготовляла власну готову продукцію з деревини – меблі, папір, фанеру, різні столярні вироби. З роками власне виробництво занепадало і заміщувалось примітивним сировинним експортом.
Лісова й деревообробна галузь – сьогодні не лідер за обсягами експорту, але й не аутсайдер – дає 3% товарного експорту або 1,1 млрд дол. США за підсумками 2015 року. Але в останні роки вже понад 30% з цього експорту – необроблена деревина, ліс-кругляк.
Держава "домоглася" сировинної переорієнтації економіки через всепроникну корупцію, беззаконня в судах, недоступні кредити, надмірно обтяжливі податки, монополізм енергокомпаній... Час це все радикально міняти!
Ми експортуємо товари в різні країни світу, але товари переважно сировинні – необроблений метал замість продуктів машинобудування; зерно замість макаронів; ліс-кругляк замість меблів чи паперу. Хіба можна миритися з цим і не створювати умов для розвитку власного виробництва?!?
Хіба це нормально, коли українські ліси нещадно вирубають та за безцінь вивозять за кордон? Щоб потім там, десь в Польщі та Італії, з української сировини українські заробітчани виробляли меблі, що продаватимуться по всьому світу, у тому числі і в Україні. Тільки кубометр лісу-кругляка коштує десь 50 дол. США, а умовний кубометр меблів з цього лісу –вже десь під 1 000 дол. США!
Візьміть будь-яку галузь – готова продукція щонайменше в 3-5 разів дорожче за сировину. Хіба це новина? Влада, яка толерує "сировинну хворобу" в лісовій галузі, металургії, сільському господарстві та навіть в ІТ, по суті, краде у суспільства гідне життя, розпродає країну "на органи", робить її сировинною колонією. За 25 років такої компрадорської політики практично розвалили державу! Годі вже!
Саме тому ми з Олегом Ляшком через шалений супротив лісової мафії та саботаж адміністрації Президента вибороли закон про заборону експорту лісу-кругляка на 10 років!
Саме тому ми не зупинились на цьому та розробили законопроекти про тимчасове ввезення без імпортного мита та ПДВ деревообробного обладнання №№2617 та 2618, покликані зробити його суттєво доступнішим для українських деровообробників. Щоб дати можливість їм оновити та розширити виробничу базу навіть в умовах, коли через недолугу грошово-кредитну політику Нацбанку кредити коштують понад 25%, тобто є абсолютно недоступними для усього малого й середнього бізнесу.
Пакет цих трьох "лісових законів" вкупі з дерегуляцією внутрішнього ринку деревини забезпечить створення десятків тисяч робочих місць, десятки мільярдів гривень несировинного експорту, сотні мільйонів регулярних надходжень до бюджетів!
Проти таких законів можуть виступати тільки запроданці або повні невігласи, які не знають як українські ліси безжалісно вирубаються та вивозяться за кордон за безцінь, щоб стати меблями в Європі. А українці втрачають роботу на виробництві, бюджет не отримує належних податків, і тільки поборники сировинного експорту – "лісні царьки" будують собі нові палаци. В той же час Україна бере все нові кредити, щоб готову продукцію, вироблену з української ж деревини, купувати із-за кордону втридорога.
Натомість, останнім часом все частіше лунають заяви певних "діячів" про необхідність відміни мораторію на експорт лісу-кругляка, які вже набувають рис цілеспрямованої замовної кампанії проти української промисловості. Мовляв, "це ж не дуже по-європейські", "закордонні партнери занепокоєні" тощо.
Що ж, як би не хотілось деяким урядовцям та таким поборникам чужих інтересів, але ні я, ні Олег Ляшко, ні наші побратими в парламенті – ми не дамо відмінити мораторій на експорт необробленої деревини!
Ми доможемось припинення ганебної контрабанди деревини на митниці, про яку то тут, то там повідомляють активісти. Ми виборемо пакет інвестиційних стимулів для галузі, передбачений законопроектами №№2617 та 2618. Ми розчистимо внутрішній ринок від корупційних схем розподілу деревини в ручному режимі. І, безумовно, ми не зупинимось на лісовій галузі! Українська металургія та машинобудування, сільське господарство та харчова промисловість, ІТ-аутсорсінг і наукові розробки та інші сфери діяльності потребують не менш радикальних реформ для переорієнтації з сировинної на продуктову модель, хоча і з використанням дещо іншого інструментарію. Це послідовна економічна політика Радикальної партії.
На жаль, багато українських політиків заради того, щоб бути "визнаними" за кордоном ладні на що завгодно. На підняття пенсійного віку (забуваючи про подолання безробіття), на розпродаж с/г земель (замість доступного кредитування села та розвитку кооперації), на шокове підняття тарифів (замість попереднього проведення масштабної енергомодернізації), на лібералізацію торгівлі сировиною: металобрухтом, деревиною в інтересах інших країн (замість розвитку власного виробництва), на отримання нових і нових кредитів МВФ (замість перекриття контрабанди на митниці, деофшоризації та виведення власної економіки з тіні)...
В цивілізованих країнах влада дослухається до власного народу, а не до закордонних політиків. І пишається не шоковою політикою та компліментами ззовні, а підняттям життєвого рівня своїх співгромадян та підтримкою власного суспільства. Шлях до такого політично зрілого підходу у нас ще попереду.
Лісова й деревообробна галузь – сьогодні не лідер за обсягами експорту, але й не аутсайдер – дає 3% товарного експорту або 1,1 млрд дол. США за підсумками 2015 року. Але в останні роки вже понад 30% з цього експорту – необроблена деревина, ліс-кругляк.
Держава "домоглася" сировинної переорієнтації економіки через всепроникну корупцію, беззаконня в судах, недоступні кредити, надмірно обтяжливі податки, монополізм енергокомпаній... Час це все радикально міняти!
Ми експортуємо товари в різні країни світу, але товари переважно сировинні – необроблений метал замість продуктів машинобудування; зерно замість макаронів; ліс-кругляк замість меблів чи паперу. Хіба можна миритися з цим і не створювати умов для розвитку власного виробництва?!?
Хіба це нормально, коли українські ліси нещадно вирубають та за безцінь вивозять за кордон? Щоб потім там, десь в Польщі та Італії, з української сировини українські заробітчани виробляли меблі, що продаватимуться по всьому світу, у тому числі і в Україні. Тільки кубометр лісу-кругляка коштує десь 50 дол. США, а умовний кубометр меблів з цього лісу –вже десь під 1 000 дол. США!
Візьміть будь-яку галузь – готова продукція щонайменше в 3-5 разів дорожче за сировину. Хіба це новина? Влада, яка толерує "сировинну хворобу" в лісовій галузі, металургії, сільському господарстві та навіть в ІТ, по суті, краде у суспільства гідне життя, розпродає країну "на органи", робить її сировинною колонією. За 25 років такої компрадорської політики практично розвалили державу! Годі вже!
Саме тому ми з Олегом Ляшком через шалений супротив лісової мафії та саботаж адміністрації Президента вибороли закон про заборону експорту лісу-кругляка на 10 років!
Саме тому ми не зупинились на цьому та розробили законопроекти про тимчасове ввезення без імпортного мита та ПДВ деревообробного обладнання №№2617 та 2618, покликані зробити його суттєво доступнішим для українських деровообробників. Щоб дати можливість їм оновити та розширити виробничу базу навіть в умовах, коли через недолугу грошово-кредитну політику Нацбанку кредити коштують понад 25%, тобто є абсолютно недоступними для усього малого й середнього бізнесу.
Пакет цих трьох "лісових законів" вкупі з дерегуляцією внутрішнього ринку деревини забезпечить створення десятків тисяч робочих місць, десятки мільярдів гривень несировинного експорту, сотні мільйонів регулярних надходжень до бюджетів!
Проти таких законів можуть виступати тільки запроданці або повні невігласи, які не знають як українські ліси безжалісно вирубаються та вивозяться за кордон за безцінь, щоб стати меблями в Європі. А українці втрачають роботу на виробництві, бюджет не отримує належних податків, і тільки поборники сировинного експорту – "лісні царьки" будують собі нові палаци. В той же час Україна бере все нові кредити, щоб готову продукцію, вироблену з української ж деревини, купувати із-за кордону втридорога.
Натомість, останнім часом все частіше лунають заяви певних "діячів" про необхідність відміни мораторію на експорт лісу-кругляка, які вже набувають рис цілеспрямованої замовної кампанії проти української промисловості. Мовляв, "це ж не дуже по-європейські", "закордонні партнери занепокоєні" тощо.
Що ж, як би не хотілось деяким урядовцям та таким поборникам чужих інтересів, але ні я, ні Олег Ляшко, ні наші побратими в парламенті – ми не дамо відмінити мораторій на експорт необробленої деревини!
Ми доможемось припинення ганебної контрабанди деревини на митниці, про яку то тут, то там повідомляють активісти. Ми виборемо пакет інвестиційних стимулів для галузі, передбачений законопроектами №№2617 та 2618. Ми розчистимо внутрішній ринок від корупційних схем розподілу деревини в ручному режимі. І, безумовно, ми не зупинимось на лісовій галузі! Українська металургія та машинобудування, сільське господарство та харчова промисловість, ІТ-аутсорсінг і наукові розробки та інші сфери діяльності потребують не менш радикальних реформ для переорієнтації з сировинної на продуктову модель, хоча і з використанням дещо іншого інструментарію. Це послідовна економічна політика Радикальної партії.
На жаль, багато українських політиків заради того, щоб бути "визнаними" за кордоном ладні на що завгодно. На підняття пенсійного віку (забуваючи про подолання безробіття), на розпродаж с/г земель (замість доступного кредитування села та розвитку кооперації), на шокове підняття тарифів (замість попереднього проведення масштабної енергомодернізації), на лібералізацію торгівлі сировиною: металобрухтом, деревиною в інтересах інших країн (замість розвитку власного виробництва), на отримання нових і нових кредитів МВФ (замість перекриття контрабанди на митниці, деофшоризації та виведення власної економіки з тіні)...
В цивілізованих країнах влада дослухається до власного народу, а не до закордонних політиків. І пишається не шоковою політикою та компліментами ззовні, а підняттям життєвого рівня своїх співгромадян та підтримкою власного суспільства. Шлях до такого політично зрілого підходу у нас ще попереду.
30 июня 2016, 17:22
Запрет на экспорт древесины в Украине: причины, последствия, альтернативы
ВідповістиВидалити.....
1.Международный опыт.
Существует три основных мотива для принятия решения о запрете экспорта древесины /ЗЭД/:
• природоохранный, сводящийся к стремлению за счет запрета экспорта снизить объемы вырубки лесов, уменьшить темпы снижения лесистости, сохранить редкие ландшафты, сообщества и виды;
• экономический, базирующийся на представлении о том, что, перенаправив экспортируемое древесное сырьё на местные перерабатывающие предприятия, можно дать толчок экономическому росту сектора, увеличить долю глубокой переработки и добавленной стоимости, увеличить совокупный доход от экспорта;
• социальный, предполагающий, что за счет ЗЭД можно улучшить условия жизни населения (окружающую среду) и создать новые рабочие места.
Дополнительным мотивом для принятия запрета является неспособность государства иными методами справиться с нелегальными заготовками, теневым оборотом древесины и сопровождающей их коррупцией. Именно поэтому, запрет экспорта древесины используется преимущественно относительно молодыми государствами Африки, Америки и Азиатско-Тихоокеанского региона.
ЗЭД может распространяться на отдельные породы, сортименты, регионы и вводится на различные периоды времени. По своему воздействию на экспорт он близок к экспортным тарифам и часто заменяется ими.
Ниже в разрезе континентов приведен перечень стран, где ЗЭД в той или иной форме действует по настоящее время /в скобках указан год ввода действия запретительных мер, которые впоследствии в некоторых странах временно отменялись, модифицировались – заменялись квотами или экспортными тарифами/.
Африка: Камерун (1999), Берег Слоновой Кости (1999), Габон (2010), Гана (1975), Мадагаскар (1975), Мозамбик (2007), Нигерия (1976)
Америка: Белиз (1992-1996; 2012), Бразилия (1969), Боливия (1996), Колумбия (1997), Коста-Рика (1986), Эквадор (2005), Гватемала (2006), Гондурас (1998), Никарагуа (1997), Панама (2002), Перу (1972)
Азиатско-Тихоокеанский регион: Камбоджа (1994), Фиджи (1995), Индонезия (1985-1992, 2001), Лаос (1989, 2015), Малайзия (1972, 1076), Мьянма (2014), Новая Зеландия (1990), Папуа - Новая Гвинея (2010), Филиппины (1991,2004), Шри Ланка (1990), Таиланд (1989), Вьетнам (1992)
Исторически действуют ограничения на экспорт бревен, заготовленных на в федеральных лесах Аляски /США/ (1926) и в лесах Британской Колумбии /Канада/ (1906).
«традиционной» Европе запрет экспорта в настоящее время действует только в Албании, как часть закона о запрете вырубки лесов для промышленной переработки и экспорта древесины, вступившего в силу с января 2016 года. Причиной принятия закона явилось катастрофическое уменьшением лесного покрова страны в том числе в связи с массовыми нелегальными рубками, справится с которыми помешала коррупция и некомпетентность правительства.
ВідповістиВидалитиВ 2015 году, в Румынии, также был введен временный, - с мая по август, мораторий на экспорт бревен, дров и пиломатериалов. Его принятия было реакцией правительства на коррупционные скандалы, связанные со скупкой нелегально заготовленной древесины крупными австрийскими фирмами, имеющими производственные мощности на территории Румынии. ЗЭД был отменен досрочно в связи принятием нового Лесного Кодекса. Многие специалисты отмечали негативное воздействие даже краткосрочного ЗЭД на макроэкономику, бизнес среду, бюджет и социальные программы.
ЗЭД применялся и применяется в некоторых странах СНГ.
В Казахстане – запрет экспорта хвойных бревен введен в конце 2001 года в связи с необходимостью защиты от вырубки островных и ленточных сосновых боров Прииртышья. В 2002 и 2005 годах запрет был усилен и распространен на топливную древесину, пиломатериалы и иную продукцию первичной переработки всех пород. Принятые меры позволили более чем в 10 раз снизить объемы нелегальной рубки, но привели к стагнации и падению производства деревообрабатывающего сегмента лесного сектора. В этой связи, с апреля 2013 года запрет экспорта по некоторым позициям Таможенной классификации был полностью отменен, а по некоторым заменен экспортными пошлинами.
В Беларуси ЗЭД принят в 2014 году, вводится поэтапно и полностью должен вступить в силу с января 2016 года. Однако указ Президента содержит оговорки, позволяющие обойти запрет, получая разрешения на экспорт в порядке исключения. В конце 2015 года Министерство лесного хозяйства РБ представило расчет баланса производства-потребления древесины, доказывающий наличие излишков, не востребованных деревообработкой, в размере 2 млн. кбм и обратилось к правительству с просьбой разрешить экспорт данного объема древесины. Соответствующие разрешения и квоты на экспорт были выданы Минлесхозу и Управлению делами Президента.
В Молдове решение о временном ЗЭД опубликовано 31 мая 2016 года и вступит в силу с 1 декабря 2016 г.
В Госдуму РФ законопроект о запрете экспорта древесины в круглом виде внесен в апреле 2016 года, однако его принятие маловероятно. Россия традиционно регулирует экспорт круглого леса и пиломатериалов с помощью экспортных пошлин. Охрана редких видов (дуба монгольский, ясень маньчжурский) осуществляется путем включения их в список СИТЕС, что предполагает возможность экспорта древесины только после подтверждения легальности и получения разрешения Росприроднадзора.
Последствия ЗЭД изучались на примере многих стран. Полученные выводы докладывались на круглых столах программы ФЛЕГ в период обсуждения законопроекта о моратории на экспорт древесины в Украине (рис.1.).
Рис.1. Последствия запрета экспорта. Слайд из презентации М.Попкова «Проблемы лесного рынка и пути их решения» на круглом столе 28.01.2015 г «Состояние и перспективы реализации необработанной древесины на внешнем и внутреннем рынках»
Запрет на экспорт древесины в Украине: причины, последствия, альтернативы
ВідповістиВидалити.....
1.Международный опыт.
Существует три основных мотива для принятия решения о запрете экспорта древесины /ЗЭД/:
• природоохранный, сводящийся к стремлению за счет запрета экспорта снизить объемы вырубки лесов, уменьшить темпы снижения лесистости, сохранить редкие ландшафты, сообщества и виды;
• экономический, базирующийся на представлении о том, что, перенаправив экспортируемое древесное сырьё на местные перерабатывающие предприятия, можно дать толчок экономическому росту сектора, увеличить долю глубокой переработки и добавленной стоимости, увеличить совокупный доход от экспорта;
• социальный, предполагающий, что за счет ЗЭД можно улучшить условия жизни населения (окружающую среду) и создать новые рабочие места.
Дополнительным мотивом для принятия запрета является неспособность государства иными методами справиться с нелегальными заготовками, теневым оборотом древесины и сопровождающей их коррупцией. Именно поэтому, запрет экспорта древесины используется преимущественно относительно молодыми государствами Африки, Америки и Азиатско-Тихоокеанского региона.
ЗЭД может распространяться на отдельные породы, сортименты, регионы и вводится на различные периоды времени. По своему воздействию на экспорт он близок к экспортным тарифам и часто заменяется ими.
Ниже в разрезе континентов приведен перечень стран, где ЗЭД в той или иной форме действует по настоящее время /в скобках указан год ввода действия запретительных мер, которые впоследствии в некоторых странах временно отменялись, модифицировались – заменялись квотами или экспортными тарифами/.
Африка: Камерун (1999), Берег Слоновой Кости (1999), Габон (2010), Гана (1975), Мадагаскар (1975), Мозамбик (2007), Нигерия (1976)
Америка: Белиз (1992-1996; 2012), Бразилия (1969), Боливия (1996), Колумбия (1997), Коста-Рика (1986), Эквадор (2005), Гватемала (2006), Гондурас (1998), Никарагуа (1997), Панама (2002), Перу (1972)
Азиатско-Тихоокеанский регион: Камбоджа (1994), Фиджи (1995), Индонезия (1985-1992, 2001), Лаос (1989, 2015), Малайзия (1972, 1076), Мьянма (2014), Новая Зеландия (1990), Папуа - Новая Гвинея (2010), Филиппины (1991,2004), Шри Ланка (1990), Таиланд (1989), Вьетнам (1992)
Исторически действуют ограничения на экспорт бревен, заготовленных на в федеральных лесах Аляски /США/ (1926) и в лесах Британской Колумбии /Канада/ (1906).
В «традиционной» Европе запрет экспорта в настоящее время действует только в Албании, как часть закона о запрете вырубки лесов для промышленной переработки и экспорта древесины, вступившего в силу с января 2016 года. Причиной принятия закона явилось катастрофическое уменьшением лесного покрова страны в том числе в связи с массовыми нелегальными рубками, справится с которыми помешала коррупция и некомпетентность правительства.
ВідповістиВидалитиВ 2015 году, в Румынии, также был введен временный, - с мая по август, мораторий на экспорт бревен, дров и пиломатериалов. Его принятия было реакцией правительства на коррупционные скандалы, связанные со скупкой нелегально заготовленной древесины крупными австрийскими фирмами, имеющими производственные мощности на территории Румынии. ЗЭД был отменен досрочно в связи принятием нового Лесного Кодекса. Многие специалисты отмечали негативное воздействие даже краткосрочного ЗЭД на макроэкономику, бизнес среду, бюджет и социальные программы.
ЗЭД применялся и применяется в некоторых странах СНГ.
В Казахстане – запрет экспорта хвойных бревен введен в конце 2001 года в связи с необходимостью защиты от вырубки островных и ленточных сосновых боров Прииртышья. В 2002 и 2005 годах запрет был усилен и распространен на топливную древесину, пиломатериалы и иную продукцию первичной переработки всех пород. Принятые меры позволили более чем в 10 раз снизить объемы нелегальной рубки, но привели к стагнации и падению производства деревообрабатывающего сегмента лесного сектора. В этой связи, с апреля 2013 года запрет экспорта по некоторым позициям Таможенной классификации был полностью отменен, а по некоторым заменен экспортными пошлинами.
В Беларуси ЗЭД принят в 2014 году, вводится поэтапно и полностью должен вступить в силу с января 2016 года. Однако указ Президента содержит оговорки, позволяющие обойти запрет, получая разрешения на экспорт в порядке исключения. В конце 2015 года Министерство лесного хозяйства РБ представило расчет баланса производства-потребления древесины, доказывающий наличие излишков, не востребованных деревообработкой, в размере 2 млн. кбм и обратилось к правительству с просьбой разрешить экспорт данного объема древесины. Соответствующие разрешения и квоты на экспорт были выданы Минлесхозу и Управлению делами Президента.
В Молдове решение о временном ЗЭД опубликовано 31 мая 2016 года и вступит в силу с 1 декабря 2016 г.
В Госдуму РФ законопроект о запрете экспорта древесины в круглом виде внесен в апреле 2016 года, однако его принятие маловероятно. Россия традиционно регулирует экспорт круглого леса и пиломатериалов с помощью экспортных пошлин. Охрана редких видов (дуба монгольский, ясень маньчжурский) осуществляется путем включения их в список СИТЕС, что предполагает возможность экспорта древесины только после подтверждения легальности и получения разрешения Росприроднадзора.
Последствия ЗЭД изучались на примере многих стран. Полученные выводы докладывались на круглых столах программы ФЛЕГ в период обсуждения законопроекта о моратории на экспорт древесины в Украине (рис.1.).
Рис.1. Последствия запрета экспорта. Слайд из презентации М.Попкова «Проблемы лесного рынка и пути их решения» на круглом столе 28.01.2015 г «Состояние и перспективы реализации необработанной древесины на внешнем и внутреннем рынках»