Вчергове прокотився паводок Карпатами, тож саме час дізнатися, як подібна справа попереджається в інших країнах. Рік тому пощастило познайомитися з американським прикладом, тож мова піде про нього.
Річка, чия чистота стоїть однією з перших цілей при проведенні лісового господарства
Питання впливу рубок на довкілля в США описується в документі, під назвою оцінка впливу на довкілля – те саме ОВД, що з грудня має робитися і у нас. Проте, якщо у нас ОВД по рубкам поки що нагадують нашвидкуруч написану халтурку на 5 сторінок, із фразами «У зв’язку з тим, що підприємство існуюче технічної альтернативи не потрібно» та «Технічна альтернатива заготівлі деревини в порядку рубок головного користування відсутня», ОВД в США має 500 з чимось сторінок з детальними описами мінімум трьох альтернатив, одна з яких – просто не робити нічого, і з детальним описом, зокрема, впливу рубок на повені.
Як це виглядає?
Вирубка лісу в Айдахо
Почати варто з того, що на початку ОВД вказано причини проведення господарської діяльності. Там їх три: відновлення корінних лісів (з західної білої сосни, тут і далі мова йде про ОВД одного з лісів штату Айдахо), fire management і water management. Навіть немає ні слова про комерційну і економічну причину, типу «причиною проведення діяльності є існування лісгоспу».
Якщо описати стисло ключові тези розділу гідрології, то, все зводиться до аналізу двох індикаторів – рівня води та якості води.
Так, при плануванні рубок розраховують, наскільки може піднятися рівень води при певному рівні господарського використання. Наприклад, наводяться дані двох місцевих досліджень, згідно яких виходить , що видалення 50% деревостану на 24% площі басейну малого струмка (менше 370 акрів, це десь 150 з лишком гектар) призводить до зростання стоку води на 20%. Згідно ж інших досліджень, при вирубці 15% площі басейну річки рівень паводку зростає більше, ніж на 10%. Зазначається, що паводки залежать не лише від обсягів вирубки, а й від щільності доріг (адже дороги сприяють поверхневому змиву і ерозії) та власне щільності струмково-яружної мережі. Відповідно, за умов високих показників вирубки, густої мережі доріг і ярів/струмків імовірність значного підвищення води в річці вище за середні показники.
Пораховані площі вирубок в басейні кожного з струмків – притоків річки Бівер Крік. Ці розрахунки потім лягають в основу калькуляції даних загалом по річці
На основі наявних даних для всього басейну річки пораховано, що збільшення стоку води річки Бівер Крік (яка є прикладом в нашому випадку) становитиме 2%, на що вплине вирубка 7% басейну річки.
Цікаво, що крива стоку річки є у чіткій залежності від обсягів вирубок. Пік обсягів повеней припадав на роки, з найбільше вирубаними площами. Модель подальших коливань так само перебуває у чіткій залежності від того, яка альтернатива буде обрана (і відповідно, якої площі будуть рубки і де вони будуть розміщені).
Діаграми, що показують залежність зростання річкового стоку від площі вирубаного річкового басейну (і подальші альтернативи)
Інший ключовий момент у водному менеджменті – це забезпечення якості вод.
Це взагалі фантастика. Порахована не лише загальна протяжність і щільність доріг в басейні кожного струмка, а й скільки тон седиментів (назвемо просто, грязюки) змивається в рік з них в струмки. Як в абсолютних величинах, так і в перерахунку на один кілометр тощо. І одна з ключових вимог проведення вирубки лісу там – проведення робіт таким чином, щоб мінімізувати площинний змив і ерозію внаслідок прокладання та підтримування доріг, і відповідно щоб зменшити кількість тих самих седиментів у річці.
Карта доріг з позначеннями, які дороги скільки багнюки привносять в річки
Один з елементів таких робіт – це подальше закриття і консервування доріг, після проведення лісозаготівельних робіт, або їх по факту ліквідація. Так, в ході одної з альтернатив пропонується закрити 48 миль доріг, і під 12 миль – ліквідувати. І все це для того, щоб зменшити кількість седиментів, що трапляють у річку, з 863 тон на рік, до 704, за відповідними вимогами. Дороги ж дають 1700 тон седиментів на рік (206 з них йдуть у річки).
Теж про дороги – таблиця по кожному з притоків річки, скільки він має доріг і скільки вони седиментів привносять до нього
На виході можна порівняти, яку із альтернатив слід прийняти (відповідно, яку площу рубати і де, які дороги будувати/закривати і де тощо), аби забезпечити : 1) кращу якість води в річках 2) менше підняття повеневих/паводкових вод.
Звісно проведення всього вищезгаданого аналізу – клопітка штука, але це не є чимось не реальним. І якщо ми досі прагнемо наблизитися до стандартів цивілізованого світу, то потрібно буде впроваджувати подібну оцінку і у нас.
PS Саме ж ОВД, про яке я тут згадував, є тут, можете оцінити всю красу і масштаби, там дуже багато смачного тексту, таблиць і діаграм
