ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 липня 2018

Экологи связали последствия наводнения в Чубери с вырубкой лесов



Ситуация в пострадавшем от наводнения грузинском селе Чубери не имеет отношения к строительству ГЭС на реке Ненскра, заявила компания-строитель станции. Последствия наводнения связаны с масштабной вырубкой лесов, предположили экологи.

Как писал "Кавказский узел", 5 июля в результате наводнения были снесены мосты и разрушены дороги, ведущие к селу Чубери, часть домов оказались затоплены. Информации о жертвах и пострадавших не поступало. Местные жители предположили, что наводнение связано со строительством ГЭС.

В 2015 году был заключен контракт на один миллиард долларов на строительство гидроэлектростанции на реке Ненскра. Все работы на станции планируется завершить к 2021 году. 4 июля 2016 года жители села Чубери провели акцию протеста против ГЭС. По их мнению, строительство станции ведется в сейсмически активной зоне, что создает серьезную угрозу местному населению.

Согласно заявлению ОАО "Ненскрская гидроэлектростанция", с начала 2018 года подготовительные работы по строительству станции были полностью прекращены, передал 6 июля корреспондент "Кавказского узла".

"Эти работы означали только восстановление существующих дорог и мостов. Кроме того, стихийное бедствие произошло в направлении реки ниже 5 км от строительной площадки. Соответственно, нынешняя ситуация не имеет никакого отношения к строительству Ненскрской ГЭС", - сказано в сообщении компании.

Вышедшая из берегов река снесла часть жилого дома

На видео, опубликованном 6 июля в YouTube, видно, как поток воды разрушает часть жилого двухэтажного дома, унося обломки вниз по течению.



В результате разрушен дом местного жителя Фридона Цинделиани. Его семья успела покинуть здание и спасти часть вещей, сообщила 6 июля телекомпания "Рустави-2", прямой эфир которой посмотрел корреспондент "Кавказского узла".

Обильные осадки способствовали еще большему повышению уровня воды в реке Ненскра, в результате чего на нескольких участках объездной дороги, по которой жители переходили с одного берега реки на другой, произошел обвал. Кроме того, под угрозой разрушения оказался еще один жилой дом, сообщил 6 июля "ИнтерпрессНьюс".

В Чубари сегодня отсутствует электроснабжение, однако наибольшей проблемой в селе является отсутствие сообщения, заявила представитель мэрии Местийского района Нино Виблиани. По ее данным, река Ненскра разрушила в селе пять мостов, а главная дорога подтоплена и размыта.

"На этом этапе дополнительная эвакуация населения не планируется. Население выведено из домов, которые находятся на берегу реки. Всего это около 100 семей... люди не остаются в домах на ночь, потому что ночью существует опасность повышения уровня воды в реке", - цитирует сегодня Виблиани "Грузия-оnline".

Экологи заявили о "бесконтрольной вырубке" лесов в регионе

Премьер-министр Грузии Мамука Бахтадзе, который вчера, 6 июля, посетил зону бедствия, связал наводнение с обильными осадками и вырубкой лесов.

"По первоначальным оценкам, это связано с обильными осадками. Однако всему этому содействовала и систематическая вырубка леса. Мы займемся теми людьми, кто занимался этим делом. Что касается Ненскра ГЭС, то мы примем решение после того, как получим заключение о причинах стихийного бедствия", - цитирует сегодня премьер-министра "Sputnik-Грузия".

Представитель природоохранного НПО CENN Резо Гетиашвили обратил внимание, что бесконтрольная вырубка лесов является серьезной проблемой для региона.

"Наше НПО давно бьет тревогу в связи с вырубкой леса. Если посмотреть телевизионные кадры, то видно, как река несет деревья, которые явно срублены, а не просто упали по природным причинам. Конечно, разгул стихии и бесконтрольная вырубка лесов прямо связаны. Мы давно бьем тревогу, говорим, что бесконтрольная вырубка лесов ведет к катастрофам", - сказал Гетиашвили 6 июля корреспонденту "Кавказского узла".

"Кавказский узел" сообщал, что в начале июля разрушенная в 2015 году в результате наводнения дорога Цкнети - Бетания была восстановлена.

07 июля 2018, 20:20

В Приднестровье лес рубят, а "щепки" на правый берег плывут



По сообщению Ильи Тромбицкого, организатора и участника экспедиции по реке Днестр, "по официальным данным, облесенность левого берега Днестра составляет 4-4.5%, что более чем вдвое ниже цифр в целом по Молдове. Однако с левого берега на правый каждым паромом перевозят по 1-2 машины древесины. Наверное, санитарные рубки... ))) А паромов в день семь.




Прикарпатські лісоруби позмагалися за звання найкращих


By Костинюк Олександр7 Лип, 2018 18:34





У п’ятницю, 6 липня, на базі державного підприємства «Болехівське лісове господарство» в селі Слобода-Долинська провели обласні змагання звалювальників лісу «Лісоруб-2018».

Це вже 21-ий конкурс з часу його заснування, інформують на сайті Долинської РДА.

Учасників змагань привітав голова районної державної адміністрації Юрій Мазур.

“Радий вітати сьогодні людей, професія яких входить у п’ятірку найбільш небезпечних у нашій державі. Серед усього різноманіття лісівничих спеціальностей професія лісозвалювальника вважається найважчою, адже за складністю і небезпечністю вона на другому місці після шахтарів. Саме вам доводиться ліквідовувати наслідки буреломів, вітровалів чи інших природних явищ. Це – ризиковано”, – зазначає очільник РДА.

Відтак, обласні змагання лісорубів влаштовують з метою більш ефективного розповсюдження передового досвіду роботи та вивчення високопродуктивних прийомів праці кращих майстрів лісозаготівельної справи.

Ще однією метою проведення конкурсу є підготовка до Всеукраїнських змагань. Адже підприємство, учасник якого займе в обласному конкурсі перше місце, делегує свою команду на змагання загальнодержавного рівня.

Цьогоріч за перемогу змагалися найкращі лісоруби з п’ятнадцяти лісгоспів, що входять до структури Івано-Франківського ОУЛМГ. Учасників змагань обрали, попередньо провівши конкурс між лісництвами.

Співорганізаторами конкурсу традиційно виступили обласне управління лісового та мисливського господарства, обласна організація Товариства лісівників України та обласна організація профспілки працівників лісового господарства.

Всі етапи конкурсу відповідали вимогам Всеукраїнських змагань. Вони включали в себе п’ять операцій: звалювання дерева, обрізка гілок, монтаж нового ланцюга, розкряжування комбінованим різом, точне розкряжування.

Переможцями змагань стали представники Делятинського, Гринявського та Осмолодського лісового господарства.

07 липня 2018

Лісівники повідомляють про заборону відвідування громадянами лісів


Лісівники повідомляють про заборону відвідування громадянами лісівФото: https://lis-ck.gov.ua

На Черкащині триває пожежонебезпечний період. Наразі в лісах області утримується висока (4 класу) та надзвичайна (5 класу) пожежна небезпека.

За прогнозом Черкаського обласного центру з гідрометеорології, 7-11 липня утримається суха та спекотна погода, а отже й найвищий рівень пожежної небезпеки.

З огляду на вищезазначене, лісівники звертаються до мешканців області з проханням відмовитися від відвідування лісів і лісопаркових зон. Повідомляємо, що згідно розпорядження Черкаської облдержадміністрації №71 від 09.02.2017 р. під час надзвичайної пожежної небезпеки діє заборона відвідування громадянами лісів та в’їзду до зелених масивів транспортних засобів. Заборона діє для всіх, окрім працівників державної лісової охорони.

У зв’язку з цим непланові дороги перекриті шлагбаумами та встановлені заборонні знаки на в’їзд у ліс. Про розведення вогнищ у лісі не може бути і мови, адже за таких погодних умов ймовірність виникнення лісових пожеж зростає у рази.

Основною причиною виникнення лісових пожеж завжди був і залишається людський фактор – близько 90% займань з’являються через людську необережність чи недбалість. Досить часто відпочинок та дозвілля населення завдають безповоротної шкоди лісовому господарству.

Відповідно до чинного законодавства ст. 77 КУпАП за порушення вимог пожежної безпеки в лісах внаслідок необережного поводження з вогнем передбачена адміністративна відповідальність з накладанням штрафу на громадян від п`яти до п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 255 грн), на посадових осіб – від п’ятнадцяти до п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 255 грн до 850 грн).

Якщо ж ви виявили загоряння в лісі, терміново повідомте обласне управління за телефоном (0472) 37-00-72 або 101 та приступіть до його гасіння первинними засобами – землею, піском, гіллям.

Повідомляє Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Підготував: Аліна ПЕРЕВАЛ
07.07.2018 15:36
Джерело: Ліси Черкащини
http://pres-centr.ck.ua/tape/71455/

На Закарпатті від невідомої хвороби гинуть дуби

Працівники Ужгородського держлісгоспу зіткнулися з напастю - масовим всиханням дубових лісів.

Про це повідомила прес-служба Ужгородскького держлісгоспу.

Про кількість лісових насаджень із перевагою дуба, у яких спостерігається всихання дерев розповідає:

«Найприкріше, що сьогодні ніхто не може визначити причину проблеми, хоча і проводяться тривалі та численні дослідження. Багато хто пов'язував виникнення епідемії з масовими посухами, пожежами та шкідниками (трутовиками). Але цей шкідник грає, швидше, другорядну роль, тому, що заселяє вже послаблені дерева. Наші вчені дійшли думки, що на стан лісових насаджень впливає зміна клімату. Особливий вплив надає посуха. Зараз найбільша площа пошкоджених дерев визначена на території, де фіксувалася аномально висока температура повітря», - розповів директор держлісгоспу Василь Кий.

Науковці кажуть, що викликати цю хворобу можуть дві небезпечні бактерії, але остаточна причина неясна - це бактерії, комахи, гриби, умови, в яких росте дерево, або все разом. Також невідомо, як поширюється хвороба та, відповідно, як з нею боротися.

Серйозну стурбованість у зв'язку з потенційним поширенням хвороби висловлюють європейські колеги наших лісівників з Британії, Швейцарії та Латвії.

Також неофіційна інформація про хворобу дубів надходить і з Польщі, Словаччини, Німеччини, Нідерландів та Білорусії.

«Сказати, що робити - вкрай важко. Треба дивитися, що відбуватиметься далі. 40% хворих дерев відновлюються, але у решті випадків протягом декількох років дерева гинуть, а захворювання поширюється. Немає відповідей на багато питань», - пояснив головний лісничий лісгоспу Валентин Геккер.

«Постійно подорожую і бачу, що в останні роки побільшало уражених трутовиком і повалених вітром дерев. Але компромісу між тим, щоб вирізати чи спалити уражені дерева нема. Вважаю, що все ж таки краще хворі дерева вирізати та посадити нові, ніж спостерігати, як гниє ліс», - зауважив турист Віктор Юрик, котрий щотижня піднімається в гори.

Цьогоріч у лісових угіддях Ужгородщини, в яких було виявлено всихання, проведено лісопатологічні обстеження спеціалістами ДСЛП «Львівлісозахист» та призначені вибіркові санітарні рубки на площі 403,3 га, з них насадження із перевагою дуба - 358,7 га

Для підтвердження доцільності проведення вибіркових санітарних рубок на цих ділянках у листяний період 2018 року інженерами-лісопатологами наразі проводяться необхідні обстеження.

07.07.2018

Іноземні інвестиції та українська земля: що заважає залученню інвестицій у деревообробну галузь України

Півроку тому в промзоні міста Костопіль, що на Рівненщині, за участі іноземних інвесторів запрацював лісопильний завод ТОВ “Українські лісопильні”. Відповідно до інвестиційного плану, наступним кроком мало стати будівництво аналогічного підприємства у Сарненському районі. Але бюрократичні перепони та неузгодженість у роботі владних установ поставили під сумнів подальше залучення іноземних інвестицій в деревообробну галузь України.

Завод з виготовлення сухих пиломатеріалів запрацював у Костополі наприкінці 2017 року. Для його реалізації було залучено в область майже 25 млн. євро та створено близько 200 робочих місць. Відразу після запуску заводу в Костополі інвестори почали реалізовувати другу частину свого інвестиційного плану – будівництво аналогічного підприємства у сусідньому Сарненському районі. Частину інвестицій вже освоїли: обладнання закупили, привезли і розмитнили. Для будівництва заводу орендували земельну ділянку площею близько 25 гектарів. Враховуючи вже набутий в Україні досвід ведення бізнесу, позиція інвестора — будувати на власному, а не орендованому промисловому майданчику. Місцева ж влада, хоч і декларує інвестору підтримку, у викупі землі відмовила.



Так голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко запевняє: -Обласна влада готова і надалі сприяти реалізації інвестиційного проекту ТОВ «Українські лісопильні» на Рівненщині. Зокрема й намірам інвесторів розширювати виробництво та будувати ще один завод. Щокварталу в облдержадміністрації проводяться зустрічі з бізнесом для обговорення нагальних питань, які виникають під час діяльності підприємства, - зазначає керівник області. – А для нашого регіону відкриття таких виробництв дуже актуальне.

В той же час Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області не вбачає підстав для продажу землі , мотивуючи це тим, що завод на цій ділянці ще не збудовано. Мовляв, побудуєтесь — ось тоді “пропонуємо повернутись до порушеного питання викупу”. Ця рекомендація заклала фундамент недовіри та сумнівів у інвесторів.

Не розумію, чому нам відмовляють, - розводить руками представник інвесторів “Українських лісопилень” швед Йохан Дунбек. За його плечима - досвід запуску аналогічних деревообробних виробництв у Швеції, Фінляндії, країнах Балтії. Сьогодні його пріоритет — розвиток лісопереробки в Україні. - Я розраховував, що влада, яка постійно декларує підтримку, прийме позитивне рішення. Адже це цілком логічно: якщо починати таке масштабне будівництво — то лише на власній землі. Більше того – держава отримає кошти від продажу землі. Але не склалось.

Певну неузгодженість у словах і діях влади щодо підтримки інвесторів розуміють, схоже, і самі представники владних структур. Так, у вищезгаданому листі Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області наголошується, що подібні відповіді не встановлюють правових норм, а мають лише інформаційний та рекомендаційний характер”.



З огляду на таку двозначність, адміністрація ТОВ “Українських лісопилень” прийняла рішення звернутись до суду, аби в правовому полі чітко встановити: чи існують законні підстави відмовляти товариству в реалізації його права на придбання земельної ділянки під майбутнє виробництво.

А тим часом перший завод “Українських лісопилень” який запустили у Костополі успішно працює і дає роботу вже 195 працівникам. Усі вони — місцеві жителі: конкурентоспроможна зарплатня та умови праці дали змогу будувати своє майбутнє тут, в Україні, а не виїжджати на заробітки до Польщі, як багато земляків. Виробляють на заводі в Костополі сосновий обрізний пиломатеріал для меблярства, будівництва та столярної справи. Деревину — пиловник сосни — закуповують у 20 держлісгоспах Рівненщини, Житомирщини і Волині. Уся сировина має сертифікат походження FSС ® (Forest Stewardship Council ) – Лісова опікунська рада, що займається просуванням екологічно відповідального, соціально вигідного і економічно життєздатного управління лісами в світі. (Номер сертифікату SGS-COC-010922, код ліцензії FSC-C133755) . Продукцію постачають і в Україну, і за кордон — від Польщі до Японії. Завдяки таким виробництвам, з Рівненщини до Європи експортується не лісосировинна, як раніше, а готова продукція.

У найближчих планах на майбутнє - розвивати більш глибоку переробку деревини. У 2019 році у Костополі планують запустити цех струганих погонажних виробів, де виготовлятимуть клеєний брус , вагонку, віконні та дверні компоненти тощо. З відходів деревини вироблятимуть брикети та пелети. Так на підприємстві досягнуть стовідсоткової глибокої та безвідходної переробки деревини.



- Важливо вірити і розуміти, що Україна — наше майбутнє. Тут можна створювати умови для нормального життя. І ми вже сьогодні готові далі вкладати кошти і розвивати виробництво далі, - говорить представник інвесторів “Українських лісопилень” .

Отже, якщо українська Феміда визнає право інвестора будувати новий завод на власній землі, друге підприємство “Українських лісопилень” у Сарненському районі дасть роботу ще понад 200 жителям Рівненського Полісся — регіону з дефіцитом робочих місць і надлишком робочої сили.

Як би там не було, і поки питання продажу землі під нове виробництво вирішується у владних кабінетах, “Українські лісопильні” продовжують розвиватися, збільшуючи виробництво та залучаючи необхідний персонал.

Наші провідні спеціалісти не хочуть їхати до Польщі на заробітки, - стверджує Йохан Дунбек. - Поїхати заробити можна на три-чотири місяці, але це дуже короткий горизонт планування. Ми ж будуємо на десятиліття вперед, і люди це бачать.

А ось чи побачать ті, хто на словах підтримує інвесторів, а на ділі чинить їм перепони — питання відкрите. Саме тому в ТОВ “Українські лісопильні” очікують на рішення суду — схоже, саме воно, а не листування з владними структурами, остаточно розставить “крапки над “і”.

​​​​​​​

ВІТАЛІЙ ГОЛУБЄВ

Гомельские и брянские лесоводы делятся опытом борьбы с короедом


Биологический "пожар" и усыхание сосновых массивов из-за нашествия вершинного короеда - общая беда белорусских и российских лесоводов. Об этом заявил заместитель начальника управления лесного хозяйства Министерства лесного хозяйства Беларуси Виктор Звертовский на открытии международного семинара "Угроза массового распространения вершинного короеда на территории Центрального федерального Округа и лесхозов Гомельской области", передает корреспондент БЕЛТА.

"В связи с климатическими изменениями обострилась проблема массового распространения вершинного короеда, популяция которого резко возросла. Поражены лесные массивы южной части страны: Гомельской, Брестской и частично Минской областей. К сожалению, пока санитарная рубка - единственная эффективная мера борьбы с вредителем. Одна из наших задач - не допустить потери ценных качеств древесины, пораженной короедом, максимально вовлечь ее в производственный процесс", - подчеркнул Виктор Звертовский.

По его словам, совместно с учеными Института леса НАН Беларуси выработан четкий алгоритм своевременного выявления и разработки усыхающих насаждений, которым готовы поделиться с российскими коллегами.Гомельская область стала эпицентром ликвидационных действий по борьбе с короедом. За 6 месяцев этого года в юго-восточном регионе разработано 25 тыс. га соснового леса, из которых 10 тыс. га прошли этап санитарных рубок.

За время двухдневного семинара (5-6 июля) белорусские и российские лесоводы, руководители профильных управлений обсудят ситуацию с выездом на места, обменяются опытом. В первый день брянские специалисты посещают постоянный лесной питомник. На территории Калининского лесничества гомельчане демонстрируют механизм лесовосстановления после разработки усыхающих насаждений. В Терюхском лесничестве показывают в действии разработку белорусских ученых - метод феромонного надзора за стволовыми вредителями. В программе второго дня - осмотр участков короедного усыхания на территории Злынковского лесничества, СПК "Красный строитель" Брянской области. На совещании в Новозыбкове стороны подведут итоги."Распространение вершинного короеда набирает масштаб. Это касается не только Беларуси - вредитель поражает лесные массивы России, Германии, Италии и других стран. Такая серьезная проблема требует объединения усилий в борьбе с ней", - резюмировал Виктор Звертовский.

ИА БелТА
Опубликовано: 6 Июля 2018

Исчезновение лесов чревато опасными последствиями для людей и планеты - ФАО


Сохранение лесов имеет огромное значение для социально-экономического развития, окружающей среды, борьбы с изменением климата. Однако их площадь сокращается с каждым днем, говорится в новом докладе ФАО (продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН).

"Леса - важный источник доходов населения", - сказал глава ФАО Грациано да Силва. "Здоровые и продуктивные леса вносят вклад в устойчивое развитие сельского хозяйства. У нас есть неоспоримые доказательства значимой роли лесов в улучшении качества воды, удовлетворении энергетических потребностей и построении экологичных городов".

Леса покрывают более 30% поверхности суши Земли и занимают около четырех миллиардов гектаров. Лесные массивы – среда обитания 80% растений и животных. Они играют важнейшую роль в борьбе с изменением климата и вносят огромный вклад в сокращение масштабов бедности, являясь источником существования для почти двух миллиардов человек. В развивающихся странах леса обеспечивают около 20 процентов дохода семей, живущих в сельской местности. Леса снабжают жителей планеты водой и энергией. Треть населения Земли использует дрова для приготовления пищи и отопления своих домов.

Из лесных районов поступает три четверти всей пресной воды. Это относится к жителям Вены, Токио, Йоханнесбурга, Боготы и многих других крупнейших городов. В США воду из лесов получают 180 миллионов человек.

Сектор лесного хозяйства обеспечивает 45 миллионов рабочих мест и приносит в виде заработка ежегодно $580 млрд. Многие люди трудятся в неформальном секторе лесного хозяйства. Миллионы жителей лесных местностей получают доход не только за счет производства продукции из дерева. Они пользуются другими дарами леса. Даже в благополучной Европе каждый четвертый житель собирает в лесу грибы, фрукты и ягоды.

Вырубка лесов, их деградация и пожары вызывают тревогу у всего международного сообщества. Обезлесение является второй основной причиной изменения климата после сжигания ископаемого топлива.

Авторы нового доклада напоминают всем государствам о коллективной ответственности за надлежащее управление лесами, которое является одной из целей Повестки дня в области устойчивого развития на период до 2030 года. В цели 15, касающейся экосистем суши, подчеркивается важность рационального лесопользования лесов.

В новом докладе эксперты привлекли внимание к успехам в борьбе за сохранение лесов и лесонасаждений. Например, сегодня более 56% бумаги производится в результате повторной переработки. Для сравнения, в 1970 году этот показатель составлял менее 25%. Выросли масштабы использования отходов для изготовления деревянных панелей в строительстве. В глобальном масштабе за последние 25 лет были расширены охраняемые лесные районы.

07.07.2018 12:44

Теперь общество может отслеживать загрязнения рек по новой интерактивной карте


Новости экологии: Какие предприятия загрязняют реки Украины - отныне можно узнать с помощью интерактивной карты.

“Отныне граждане будут иметь легкий доступ к важной информации о состоянии воды в реках Украины. Свыше 400 пунктов контроля качества воды в Украине, 16 параметров загрязненности и хронологический срез в пять лет легли в основу интерактивного инструмента, который позволяет оценить качество воды в крупнейших речных бассейнах Украины”, - говорится в сообщении.

Отмечается, что интерактивная карта создана на основе открытых данных о качестве поверхностных вод при содействии Государственного агентства по вопросам электронного управления в рамках проекта USAID / UK aid «Прозрачность и подотчетность в государственном управлении и услугах»/ TAPAS. Разработку этого инструмента поддержало Министерство экологии и природных ресурсов в рамках создания Общегосударственной автоматизированной системы «Открытая окружающая среда».



Особенностью инструмента является то, что на карте обозначены предприятия, которые, по данным Государственного агентства водных ресурсов, больше всего загрязняют реки в каждой области. Пользователь может выяснить, какой именно объем загрязненной воды сбрасывает в реки каждое конкретное предприятие, отследить, как изменялась концентрация вещества-загрязнителя в прошлом и какая она сегодня.

“Созданная карта – это важный инструмент, который будет позволять гражданам контролировать качество воды в реках и при необходимости влиять на процессы, связанные с загрязнением поверхностных вод», - цитирует пресс-служба председателя Государственного агентства водных ресурсов Ирина Овчаренко.

Онлайн-карта дает возможность оценить изменения состояния воды за последние пять лет и в дальнейшем постоянно будет обновляться.

Хвойные леса под Киевом губят короеды и лубоеды, а лиственные — гнили и омела

15 июня завершился период тишины в лесах Украины, по «условиям» которого в лесных массивах запрещается проводить санитарные рубки. А короед, который приводит к массовому усыханию хвойных насаждений, как раз в этот период заселял еще здоровые сосны…



Дабы оценить масштабы поражения лесов сотрудники отдела лесного хозяйства госпредприятия «Белоцерковский лесхоз» совместно с лесной охраной лесничеств и специалистами ГСЛП «Киевлесозащита» провели обследование основных лесных массивов. Особое внимание уделялось сосновым насаждениям Томилевского, Сухолесского и Володарского лесничеств, которые в последние годы больше других страдают от нашествия стволовых вредителей.

В лиственных насаждениях Ставищенского и Белоцерковского лесничеств первоочередно были обследованы патологические изменения в ясеневых древостоях.

При обследовании хвойных насаждений указанных лесничеств, обнаружено достаточное количество усыхающих сосен, свежих сухостоев и сухостоев прошлых лет. Образование значительных объемов отмирающих деревьев и сухостоев является следствием заселения ослабленных насаждений стволовыми вредителями с последующим их распространением в близлежащие древостои. В частности, к наиболее опасным относятся большой и малый сосновые лубоеды, верхушечный короед, шестизубый короед, большая и синяя сосновые златки и другие.

Развитию популяций вторичных вредителей способствовали оптимальные метеорологические условия, которые формировались на протяжении последних 6-8 лет с ростом продолжительности атмосферных засух и, соответственно, возникновением дефицита почвенной влаги.

В обследованных лиственных древостоях основными причинами поражений являются корневые гнили (преимущественно десен), стволовые гнили (дуб обыкновенный) и заселения омелой белой (липа мелколистная), с последующим накоплением сухостоя и валежника.



По результатам проведенных обследований все проблемные участки были включены в Перечень мероприятий по улучшению санитарного состояния.

По материалам kyivlis.gov.ua

Татьяна Кузьменко, член редколлегии Собкор интернет-издания "AtmWood. Дерево-промышленный вестник"
АВТОР: ИРИНА ЖЕЛЕЗНЯК | ОПУБЛИКОВАНО: ИЮЛЬ 4, 2018 В 11:05