В період з 01 по 07 липня 2018 року відбувся навчальний візит представників Держлісагентства до Міжнародного навчального центру з лісового господарства в Анталії (Туреччина) з метою вивчення системи протипожежного захисту лісів в якому я мав честь бути присутнім, із шістьма представниками лісової охорони з різних куточків нашої країни.
Коротко про візит:Головне управління лісового господарства (Туреччини) має 3 основні стратегії боротьби з лісовими пожежами, такі як запобігання, гасіння та реабілітація.
Для підготовки спеціалістів при боротьбі із лісовими пожежами в Анталії було створено Міжнародний лісогосподарський навчальний центр (UOEM) з метою проведення тренінгів для персоналу щодо лісових пожеж та питань лісового господарства в рамках вдосконалення досвіду та технологій лісового господарства і адміністративної організації, людських ресурсів на національному та міжнародному рівнях.
Теми навчання даного центру: підвищення пожежних навичок в боротьбі із лісовими пожежами, пожежник професійне навчання, навчання на пожежних автомобілях.
Програма нашого тренінгу:
Лісові пожежі та їх характеристики,
Командна робота при гасінні великих лісових пожеж,
Техніка попередження великих пожеж та методи що застосовуються при пожежогасінні,
Комп’ютерне навчання - гасіння лісових пожеж.
Дуже цікавим елементом нашого навчання стала робота з симулятором моделювання гасіння лісових пожеж.
Симулятор для тренувань з гасіння лісових пожеж (OYMES) створений і постійно удосконалюється для проведення тренінгів при навчанні лісових інженерів, які мають важливу роль у пожежній боротьбі, використовуючи методи моделювання. Симулятор призначений для покращення організаційних та координаційних навичок менеджерів, які беруть на себе відповідальність за пожежу. Лісові інженери можуть стати лідерами команди, лінійними менеджерами чи вогнепальщиками під час пожеж. Вони вже практикують у реальних пожежах. Використовуючи цей симулятор можна покращити навички без реальних пожеж.
За час проведення навчального візиту було здобуто інформацію, та набуто навики для досягнення особистих та професійних якостей, і готовність генерувати власні ідеї та знаходити способи розв’язання можливих проблем при виникненні лісових пожеж.
Під час робочих візитів народного депутата Ірини Констанкевич на Полісся в кожному селі розповідають – ліс ріжуть, ліс вивозять, ліс крадуть… Якщо колись ситуація була досить критичною, проте мала шанс на виправлення, то зараз наглість деяких держпідприємств чи "лісових браконьєрів" довела українське лісництво фактично до межі екологічної катастрофи.
У селі Воєгоща, що у Камінь-Каширському районі селяни стали виходили на акцію протесту, адже тут вирубують сотні гектарів дерев. Місцеві чиновники і лісівники твердять – жодних порушень немає, дерева вирубують згідно плану. Та селяни вийшли на протест, з вимогою припинити знущання над природою. Адже вирубки загрожують і молодим насадженням, і зникненням ягід та грибів. Люди кажуть, дерева виламують з корінням.
"Масове винищення, варварське винищення лісу, варварське відношення до лісу. Що ми дітям залишимо, онукам? А самі як жити будемо?", – розповідає житель села Воєгоща Іван Литвинчук.
Для багатьох жителів Полісся ліс – єдиний годувальник. Роботи в селі немає, заробляють під час ягідно-грибного сезону. А якщо масово нищити насадження ударними темпами, відомі на всю Україну поліські ліси перетворяться на пустелю. А більшість сімей опиняться за межею бідності.
Місцева влада на протести селян заявляє: загрози лісам немає. В унісон з лісівниками твердять, спустошені території, де росли молоді сосни, невдовзі самі оновляться.
Нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроект № 5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів".
"Мета прийняття даного законопроекту, це збереження українських лісів та посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконну вирубку лісу. Даним законом, за незаконну вирубку лісу передбачається штраф від 17 тисяч гривень до 25, що вдвічі більше, ніж до цього моменту. Ми повинні боротися за екологію та зупинити масове знищення українського лісу", – зауважила Ірина Констанкевич.
Додамо, що законопроектом передбачено за контрабанду матеріалів рідкісних порід дерев – позбавлення волі від 3-х до 5-ти років або від 10-ти до 12-ти років із позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3-х років, якщо це вчинено організованою групою чи у великих розмірах.
З метою підсилення позиції України в переговорах із міжнародними партнерами та забезпечення збереження природних ресурсів законопроектом пропонується доповнити мораторій на експорт лісу-кругляка обмеженням споживання лісу всередині країни.
Крім того, Кабінету Міністрів України пропонується розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення.
Декілька лісових пожеж вирують на заході США. Вогонь знищив сотні будинків, є загиблий. Тіло загиблого було знайдено в п'ятницю, його особа досі не встановлена, повідомляє San Fransisco Chronicle.
Горнбрук, Каліфорнія, 6 липня
Особливо небезпечна ситуація на півдні Каліфорнії. У районі Санта-Барбари дві з половиню тисяч людей евакуйовані. У передмістях Сан-Дієго, всього за кілька годин, вогонь охопив сотні гектарів території.
Полум’я залишило за собою апокаліптичні пейзажі – згорілі будинки, машини, груди попелу. Суха спекотна погода та вітер розносять вогонь.
Мова йде про відео селевого потоку в Росії трирічної давнини, яке в мережі показали, як НС у Карпатах.
Останнім часом у соцмережах активно обговорюють наслідки діяльності лісівників у Карпатах. Так, мова йде про резонансні відео, на одному з яких стихію в Росії постять під виглядом селевого потоку в Карпатах. Зрозуміло, що у наш час нформаційна війна – важливий елемент війни гібридної.
«Не плачь, Карпаты» – 10-хвилинне відео Ольги Шарій у Ютубі про наслідки діяльності лісівників набрало понад 204 з половиною тисячі переглядів. У відео показали лісфонд Свалявщини, тож питання, чи здійснюються незаконні рубки та чи садять нові дерева, адресуємо безпосередньо представникам ДП «Свалявське ЛГ».
Начальник відділу ДП «Свалявське ЛГ» Вікторія Легар розповідає: у ролику показали сертифіковані рубки, на які виписаний паспорт, а пізніше здійснені і насадження, однак зйомка – з квадрокоптером, і тому їх не видно. Інформація абсолютно не відповідає дійсності.
Окрему увагу у ролику приділили проблемі сміття. В.о. лісничого Ганьковицького лісництва каже – так, сміття є, лісівники раз на тиждень прибирають, однак через їхнє лісництво пролягає траса Київ-Чоп, тому і приїжджі викидають, і місцеві, але цю проблему повинні вирішувати не тільки вони.
Лісівники розповіли і про одного з активістів Свалявщини, який вже кілька років у соцмережах поширює інформацію нібито про незаконні рубки на території лісгоспу. У минулому році працівники Свалявського лісгоспу вже зверталися до правоохоронних органів для захисту своїх інтересів, зокрема, направили листи до Генпрокуратури та СБУ, проте, кажуть, відповіді досі не отримали. Цього року знову звертатимуться по підтримку до юристів, аби відстояти позицію лісгоспу у рамках закону. Проте у лісівників виникло зустрічне питання – про фаховість мережевих «коментаторів».
Варто додати, і самі читачі соцмереж залюбки поширюють інформацію, не перевіривши її. Так було і з 3- річної давнини відео стихії в Росії під виглядом селевого потоку в Карпатах, яке набрало 700 тисяч переглядів та масово обговорювалося у контексті: «Це наслідки вирубування лісів». Лісівники кажуть – звинувачення безпідставні. Крім того, факти науково не доведені. Варто порадити людям: перед коментуванням певних фактів та поширенням інформації перевіряти її достовірність.
Стихия разрушила уже 50 зданий — жилых домов и хозяйственных построек.
Фото: twitter.com/EliasonMike
Более трех тысяч человек были эвакуированы из-за сильнейшего пожара, который случился в районе города Голета в округе Санта-Барбара в Калифорнии. Об этом сообщает Santa Barbara Independent.
Пожар, который произошел из-за аномальной жары и сильного ветра, охватил площадь около 30 гектаров. Огонь разрушил уже 40 зданий. Сейчас на месте инцидента работают 350 спасателей и несколько вертолетов. В регионе введен режим чрезвычайной ситуации.
Пожар вспыхнул еще в пятницу, 6 июля. Однако на данный момент пламя удалось локализовать только на 5%.
Ранее Пятый канал сообщал о том, что в Иране горит один из крупнейших национальных парков.
#HolidayFire- A helicopter works in concert with firefighters on the ground extinguishing stubborn smoldering areas of the fire off Fairview Ave in Goleta. pic.twitter.com/uY9ZdcSwft
Органи прокуратури області систематично вживають заходи на захист інтересів місцевих територіальних громад щодо порушення вимог лісового та природоохоронного законодавства.
Зокрема, за принципової позиції Новоград-Волинської місцевої прокуратури, виконано рішення суду та реально сплачено 850 тис грн до місцевих бюджетів трьох територіальних громад Новоград-Волинського району, обласного бюджету та до спеціальних фондів державного бюджету.
Наразі державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з фактичним виконанням рішення суду.
Йдеться про те, що ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця», будучи постійним лісокористувачем, зобов’язане здійснювати державну лісову охорону лісових насаджень на підвідомчій території.
Однак установлено, що товариство порушило вимоги чинного законодавства та не забезпечило збереження лісів, унаслідок чого було протиправно вирубано дерева на підвідомчих ділянках, розташованих у межах Гульської, Суслівської та Брониківської територіальних громад Новоград-Волинського району.
Місцевою прокуратурою заявлено позов до господарського суду м. Києва про відшкодування завданої незаконними порубками дерев шкоди на суму 850 тис грн, який задоволено у повному обсязі.
Київський апеляційний господарський суд підтвердив законність рішення суду першої інстанції, залишивши скаргу ПАТ «Українська залізниця» без задоволення.
Відтак, за наполегливості Новоград-Волинської місцевої прокуратури, наразі рішення суду виконано, до бюджетів різного рівня сплачено завдані збитки у повному розмірі.
Прес-служба прокуратури Житомирської області Новини Житомира
Суд відмовив прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у застосуванні до екс-голови Держлісагентства Віктора Сівця запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу суду від 19 червня.
Екс-глава Держлісагентства Віктор Сівець. Фото з відкритих джерел
Як розповідає «Судовий репортер», суд відмовив у клопотанні, оскільки в засідання не був доставлений підозрюваний. Відповідно до КПК, розглянути питання про взяття під варту суд може тільки, якщо прокурор доведе, що підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку.
Однак прокурор САП Наталія Висоцька у судове засідання не з’явилася.
«Судовий репортер» нагадує, що у листопаді 2017 Інтерпол зняв Сівця з міжнародного розшуку саме тому, що суд відмовився застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Екс-чиновникові інкримінують, що він зі своєю дружиною організував схему отримання хабарів від іноземних компаній-імпортерів з України лісо- та пиломатеріалів.
Гроші під виглядом маркетингових послуг перераховувалися на рахунки компаній — MEGA-COMMERCE LIMITED (Сполучене Королівство), MEGANON-COMMERCE LLP (Сполучене королівство), FARADAY &aом, CO, S.A (Панама). У випадку невиконання вимог щодо сплати коштів повідомлялося, що експорт лісоматеріалів потрібних для компаній-імпортерів буде припинено.
За даними слідства, через зазначені «прокладки» Віктор Сівець з дружиною відмили 3,7 млн доларів і 10,8 млн євро або в сумі станом на дату отримання коштів — понад 141 млн грн. Ці гроші він начебто вимагав і отримав у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року від іноземних компаній — GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC. LTD. STI. (Турецька Республіка), UNILES S.R.O. (Словацька Республіка), BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA (Польща) та CONFANA INDUSTRIES SRL (Румунія).
«Судовий репортер» зазначає, що раніше цією справою займалася Генеральна прокуратура. У травні 2016-го саме ГПУ повідомила про підозру Сівцю та його дружині. Однак згодом провадження передали НАБУ і САП.
У Людвиківському лісництві держпідприємтсва "Вигодське лісове господарство" провели посадку лісу.
Як намагаються відновити карпатські ліси розповіла на своїй сторінці у Фейсбук прес-секретар Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Ірина Бабій.
"Ліс садять навесні і восени. Через зміну клімату фахівці помічають, що осіння посадка лісу є більш ефективною. І що цікаво садять не тільки саджанці, а як мій син каже - садили лісову картоплю, тобто жолуді)))) восени лісівники проведуть осінню інвентаризацію, подивимося, що посадили цього року)) Найскладніше садити ліс у горах - на схилах серед каміння...Ці фото зроблені у Людвиківському лісництві ДП Вигодське лісове господарство. Працівниці, місцеві мешканці, навколішки прополюють цю зелену шубку))), а лісівники пишаються, що мають хороший приріст і такий урожай... Не все так погано у лісовій галузі. Тільки б не заважали...", - йдеться у дописі.
Ця історія про те, як звичайний фермер зайнявся незвичайним бізнесом, відкрив золоту жилу та своїми експериментами зумів заткнути за пояс досвідчених біологів.
Дитинство аристократа Село Василівка, неподалік Тиврова, має цікаву історію. У мальовничій місцевості знаходили золоті прикраси черняхівської культури й оборонні насипи, що захищали сусіднє місто Тиврів. Залишки панських забудов імперських та радянських часів навіть у руїнах підтверджують, що у Василівці мешкали хазяйновиті господарі. Саме вони започаткували тут справу, яку продовжив Олександр Джига, – трюфельне фермерство.
"Історія трюфеля на теренах пострадянських країн досить давня. Перша трюфельна плантація, з якою я познайомився особисто, була закладена ще Суворовим. Двісті двадцять два роки тому. І на тій плантації збирав гриби мій прадід, який навчив мого діда, а вже мій дід навчив батька. Так і я начав збирати трюфель. Хоча не догадувався, що це він. Суворов та інші хитрі поміщики говорили, що це – волове серце, для того, щоб єгеря та лісники не збирали ті гриби", – розповідає Олександр.
Десятиліттями місцеві мешканці відрами збирали дорогоцінний гриб, навіть не здогадуючись, що саме вони куштують.
От дати папуасу IPhone, а він почне його як дзеркальце використовувати або гвозді ним забивати. Так само ми з трюфелем. Поки ми не знали, що це трюфель, ми його просто варили та рахували, що це чуть лучше, чим білий гриб. Бо він більш хрумкіший, більш такий ароматніший. А його треба сирим їсти.
Якось з Миколаєва їхали, стали взяти білих сушених грибів. Дивлюся, в банках закатаний чорний літній трюфель. Питаю: "Це що за гриби?". "А це крумплі. Ну вони їстівні, не бійтесь, не отруєтесь". Вони ще й наполовину дешевше були, чим білі гриби, бо ніхто не купує. Я ж кажу, папуаси, – із посмішкою порівнює чоловік.
Трюфель Самому Олександрові істина про коштовний делікатес, який він куштував змалку, відкрилася абсолютно випадково. Друг, мікробіолог Володимир, запитав його, чи чув той про такий дорогий гриб – трюфель:
– Я кажу – чув. З мене батько завжди жартував у дитинстві, коли я не хотів чогось їсти. Він казав: "Може тобі трюфеля в лєопардовом соусє?". Батько теж про трюфеля чув, але ми не розуміли…
Володимир запропонував розпочати трюфельний бізнес, оскільки український клімат подібний до французького. Постало питання з насінням або саджанцями коштовного гриба. Та коли Олександр побачив на фото те саме "волове серце", усі подальші запитання відпали.
Ну всьо, Сань, якщо тепер хтось буде упрікати, ти кажеш – та шо ти мені розказуєш, я трюфеля відрами їм.
Чоловік підняв архівні матеріали та виявив, що трюфель почав популяризувати ще Петро І, а поміщики навчилися його самостійно культивувати.
– Якщо брати письмові згадки, у Франції офіційно рахується, що в 1880 році на виставці у Парижі були представлені перші штучно культивовані трюфелі. Я знайшов книгу 1812 року, де вже російською мовою було описано: яким чином культивувати гриб, як за ним доглядати, які умови, які види. Можливо, французи просто не розказували, – сміється фермер.
Він дізнався, що в Російській імперії навіть були закони щодо трюфеля. Зокрема, було заборонено збирати його з ведмедями. Виявляється, що за коштовним грибом часто ходили з ведмежатами, оскільки вони такі ж вправні у пошуку, як свині та кабани, однак більш витривалі. Цією справою переважно займалися жінки. З тваринами чинили доволі жорстоко: виривали зуби. Однак не чіпали кігті. Тож сталося так, що одне підросле ведмежа роздерло жінку. Після цього таке «полювання» заборонили.
Бізнес Сьогодні, знаючи про те, яке багатство ховається у нього під ногами, Олександр усі сили та ресурси вкладає у трюфельний бізнес. Справу разом із родиною та друзями йому довелося починати з нуля:
Коли взнали ціну трюфеля, зразу помінялося ставлення. Трюфеля в цьому році один раз тіки їв, бо гості приїхали, треба було пригостити. А так, якось тримаєш в руці і думаєш: поїсти трюфеля чи заробити, для того, щоб плантацію закласти, бо плантація — досить недешева справа. Ми хочемо все узаконити, щоб була ліцензія, генетичний паспорт, щоб ми могли експортувати, офіційно продавати. Тому намагаємося кожну копійку зекономить.
Завдяки старим архівним книгам ще ХІХ століття та численним експериментам фермер опановує техніку штучної культивації різних видів трюфеля:
– Сім книг є по трюфелю. Дореволюційні книги, в яких описано технологію вирощування і плантації, де раніше поміщики ним займалися. В Україні їхня частина знищена, частина – залишилась.
Трюфель – це гриб, що є відомим делікатесом, який має пікантний смак та незвичайний аромат. Плодові тіла "земляного серця", як ще називають гриб, розташовані під землею, за формою вони схожі на бульбу, мають м’ясисту консистенцію. Трюфелі ростуть у листяних лісах та створюють мікоризу* із корінням дерев. Окремий вид грибів створює колаборацію з різними деревами: чорний та літній ростуть поряд із дубом, буком, ліщиною; п’ємонтський – біля берези, тополі. *Мікориза – це зв'язок між кореневими системами гриба та рослини. За відповідних умов цей зв’язок взаємокорисний, оскільки гриб отримує від рослин глюкозу, а їй натомість постачає необхідні поживні речовини та воду.
Під час розмови про цінний гриб у голосі Олександра чується неприховане захоплення своїм "піддослідним":
– Такий запах – неповторний, не схожий ні на що. Він складається із запаху дерева, на якому росте. Чорний літній трюфель може як на дубові рости, так і на ліщині, так і на якихось хвойних деревах. Відповідно, якщо брати дубовий – запах приємніший і більше людей люблять саме цей трюфель. Він чуть дорожчий за той самий вид, який ріс на сосні, бо той виганяє трохи каніфоллю, сосновим таким запахом. Потім в ньому запах є землі, на якій ріс. Ну і ще є запах якихось приправ таких заморських.
У одній із дореволюційних книг писали, що "на званих вечорах дами воздєрживалісь от употрєблєнія трюфеля, даби нє возгорєца". Тобто, це – природній афродизіак.
Правда, я щось їв, не іспитував нічого такого там. Можливо, це діє якось особливо на жінок. Та моя жінка боїться їсти сирі гриби, вона така в мене, примхлива.
Олександр вивчив про трюфель усе: які особливості його розвитку, як він розмножується, які мікроелементи він бере із землі, як його шукати та яких умов він потребує для розвитку. Фермер визнає, що такий бізнесу вимагає повного занурення, та не шкодує ні фінансів, ні часу задля проведення необхідних досліджень. Він брав на аналіз землю зі столітніх трюфельних плантацій, адже там, відповідно, є оптимальні умови для росту грибів. Крім того, деякі з результатів навіть суперечили певним науковим аспектам:
– Я потратив нормальні гроші на це, але тепер я знаю. Коли я на першій конференції виступав, там сиділи мікробіологи з університетів, які все життя займаються вивченням грибів. Коли я начав розповідати про власний досвід, вони заявляли, що "цього не може бути", "так не робиться". Я порадив їм сказати про це трюфелям. Бо ж ростуть.
Однак у пошуку грибів, попри усі дослідження, Олександр покладається на старі прикмети та науку батька. Зокрема, придбання спеціально навченого собаки коштує дуже дорого, а чоловік воліє всі надбання максимально вкладати у розвиток справи. Тому він ходить по гриби не з собакою, а з "набитим оком", що працює безвідмовно.
Якщо брати таку собачку, якій два-три роки, вона коштуватиме від трьох до шести тисяч євро. Один гектар плантації трюфеля – з огорожею, з крапельним зрошенням – десь сім тисяч євро. Тобто, коли вибирати чи собачка, чи плантація, краще плантація. А там вже самі покопаємо, – пояснює економію Олександр.
Методи пошуку Для гарного росту трюфель має отримувати вдосталь сонця. Саме тому "земляне серце" слід шукати під деревами, крони яких не зімкнуті.
Варто дивитися у тих місцях, де кабани або козулі починали рити землю, адже вони теж люблять покуштувати цей делікатес. Якщо на місці є мікориза – білий пушок – це означає, що місце трюфельне, а кабан цілком імовірно міг пропустити кілька екземплярів.
Цікавим є те, що гриб не росте одинаком. Найчастіше у гнізді "мешкає" близько шести сусідів. Тож слід шукати ретельно, адже найбільші трюфелі ховаються найглибше.
Білий трюфель охороняється бойовими василівськими комарами. Тому тут (у лісі – авт.) небезпечно самому ходити, без мене, – сміється Олександр.
Експерименти Як скромно зауважує господар, теплиця в нього проста й економна: – Не судіть строго. Як кажуть, на все фінансів не вистачає. По-сільське, тобто, ми не старалися прикрасити.
Та саме на цих восьми сотках і відбуваються головні експерименти. Окрім трюфелів, Олександр займається овочівництвом. Тож він вирішив поєднати дві справи. Зокрема, фермер штучно мікоризує (створює симбіоз коріння рослини з корінням гриба – авт.) трюфелем інші рослини, аби збільшувати врожай грибів та покращувати якість рослин.
– У цій тепличці ростуть огірки, частину я мікоризував чорним трюфелем. Його можна мікоризувати і на інші рослини, крім дерев. Ми потім візьмемо, промиємо кореневу систему, подивимося: у скільки разів вона буде більша чи менша. Більша, однозначно буде, – ділиться планами фермер.
Використовує Олександр навіть досвід японців, зокрема їхню методику створення природного добрива. Манну кашу та рис змішують із різними добавками: водоростями, фруктозою, крохмалем – та закопують це у землю. Виходить така собі лісова чашка Петрі. За певний час та з необхідною вологою там з’являється ціла екосистема різних грибів, якими землероби обробляють свої поля.
Результатами своїх численних експериментів та досліджень Олександр готовий ділитися з іншими:
Щоб ми могли не просто для себе знати, а й могли і людям показати цю технологію. Бо людям багатьом розказуєш там якийсь свій досвід, вони не вірять. Але коли вже показав, краще – фото, а ще краще – відео, а взагалі добре, щоб він прийшов і попробував.
Нерозуміння односельців Чоловік мріє, аби його село мало певну фермерську спеціалізацію, як капустяні теплиці у деяких закарпатських селах, де мешканці розташовують їх майже у кожному дворі.
Однак така відданість справі викликає нерозуміння односельців, навіть сміх.
Я свою теплицю теж ставив для того, щоб село заразити овочівництвом. З мене сміялися, що я "гроші улупашив". Потім все-таки вистрілило, і один чоловік теж побудував собі теплицю, не таку правда. Все ж таки це перший крок.
Олександр переконаний, що у селі можна заробляти дуже багато, якщо до справи підходити з розумом і бути готовим вкладати гроші й ризикувати. Крім того, слід виходити за межі власного городу та продумувати, як краще реалізувати свій продукт. Загалом для цього є всі можливості: багата земля, не надто жорстка система оподаткування.
– Ці вишні. Збери їх, купи цукру, закатай, перероби на якийсь джем і потім продавай по інтернету. Щоб якусь копійку мати. Але нє, ніхто не збирає. Продають як сировину, – жаліється підприємець.
Проблеми в українському фермерстві Олександр пояснює розривом між поколіннями, що виник через дії радянської влади та війну. Тоді люди були вимушено відірвані від власної землі, не працювали на себе:
Люди в селах розучилися самі мислити, щось самі створювати. Вони звикли робити все по чуть-чуть і ніяк. Про трюфелі забули так, як і про все забули. Все забувається у такі смутні часи, у голодомори. Люди не думали про лакомства. Люди думали, як вижити, коли ховали останній кілограм зерна, щоб його не забрали в колгосп, коли думали, щоб не вбили на війні.
Схожу ситуацію Олександр відзначає й у власній справі. Чоловік доволі відкрито розповідає про свої надбання і визнає, що не дуже боїться конкуренції.
– Як ви думаєте, люди використають ці технології (нові технології, які знаходить сам фермер – авт.), якщо їм повністю всі секрети розкриєш, покажеш, розкажеш? Ну, якщо логічно, то використають. Насправді – ні. Люди завжди заклопотані буденністю. Є важливі справи, але на них завжди не вистачає часу, натхнення. Якась завжди є невіра, що не може бути такої халяви, не може бути трюфелів.
Перспективи На нестачу клієнтів Олександр не скаржиться. Коштовний гриб закуповують ресторатори та звичайні люди, які хочуть посмакувати "делікатесом заморським" першої свіжості. Також "земляне серце" відправляють до Росії, яка скуповує трюфелі з території всіх країн колишнього СРСР.
У трюфельній справі Олександру вистачає однодумців. Фермер зауважує, що сьогодні коштовний гриб збирають у Карпатах, на Закарпатті та Буковині.
Чорний літній трюфель занесений до Червоної книги. Ми його хочем відновити, щоб у нього було майбутнє в Україні в більших масштабах.
Зараз разом із колегами Олександр закладає плантацію неподалік Одеси:
Набиваємо шишки, але ми якось поєднуємо досвід, накопичений в дореволюційних книгах та новий досвід італійців, французів, австралійців і американців. Ми його пристосовуємо до наших умов.
Та головне, займаючись розвитком свого бізнесу, чоловік не забуває про те, що може зробити на загальну користь країни. Він не приховує результатів своїх досліджень та готовий ділитися власним досвідом.
Працівники Ужгородського держлісгоспу зіткнулися з напастю - масовим всиханням в лісових угіддях дуба
Про кількість лісових насаджень із перевагою дуба, у яких спостерігається всихання дерев розповідає директор держлісгоспу Василь Кий:
«Найприкріше, що сьогодні ніхто не може визначити причину проблеми, хоча і проводяться тривалі і численні дослідження. Багато хто пов'язував виникнення епідемії з масовими посухами, пожежами та шкідниками (трутовиками). Але цей шкідник грає, швидше, другорядну роль, тому, що заселяє вже послаблені дерева. Наші вчені сходяться на думці, що на стан лісових насаджень впливає зміна клімату. Особливе впливає надає посуха. Зараз найбільша площа пошкоджених дерев відзначається на території, де зафіксована була аномальна висока температура».
Науковці кажуть, що викликати цю хворобу можуть дві небезпечні бактерії. Поки причина неясна - це бактерії, комахи, гриби, умови, в яких росте дерево, або все разом. Також невідомо, як поширюється хвороба і, відповідно, як з нею боротися.
Серйозну стурбованість у зв'язку з потенційним поширенням хвороби висловлюють європейські колеги - англійські, швейцарські та латвійські відомства. Хоча неофіційно інформація надходить і про інші країни - Польщі, Словаччини, Німеччини, Нідерландах і Білорусії.
«Сказати, що робити - вкрай важко. Треба дивитися, що відбувається далі. 40% хворих дерев відновлюються, але в решті випадків протягом декількох років дерева гинуть, а захворювання поширюється. Немає відповідей на багато питань», - пояснив головний лісничий лісгоспу Валентин Геккер.
У свою чергу турист Віктор Юрик, котрий щотижня піднімається в гори, каже: «Постійно подорожую і бачу, що в останні роки побільшало уражених трутовиком і повалених вітром дерев. Але компромісу між тим, щоб вирізати чи спалити уражені дерева нема. Вважаю, що все ж таки краще хворі дерева вирізати та посадити нові, ніж спостерігати, як гниє ліс», - наголошує турист.
Цьогоріч у лісових угіддях Ужгородщини, в яких було виявлено всихання, проведено лісопатологічні обстеження спеціалістами ДСЛП «Львівлісозахист» та призначені вибіркові санітарні рубки – 403,3 га, у т.ч:
- В.Доброньське лісництво – 103,4 га;
- Ужгородське лісництво – 299,9 га.
А насадження із перевагою дуба, що відповідно до Санітарних Правил в лісах України потребують проведення вибіркових санітарних рубок, рахується 358,7 га, у т.ч. :
- В.Добронське лісництво – 162,1 га;
- Ужгородське лісництво – 196,6 га.
Для підтвердження доцільності проведення вибіркових санітарних рубок на цих ділянках у листяний період 2018 року інженерами-лісопатологіми наразі проводяться лісопатологічні обстеження.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Горнбрук, Каліфорнія, 6 липня
.jpg)
