ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 липня 2018

Основні підсумки виїзної колегії Держлісагентства на Вінниччині

На базі Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства 26-27 червня проходила розширена виїзна колегія Державного агентства лісових ресурсів України. Адже Вінниччина є полігоном в умовах Поділля передового досвіду з підвищення продуктивності лісів та збагачення їх породного складу.

Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар наголошує, що першочерговим завданням лісівників завжди було, є і буде лісовідновлення та лісорозведення з досягненням оптимальної лісистості, охорони лісів, підвищення їх продуктивності та цінності, раціонального використання лісових ресурсів, захисних функцій та корисних властивостей лісів.

На Вінниччині, де дубові насадження складають 80% площ лісових угідь, – найкращі умови вирощування дуба. В межах України Поділля відноситься до найбільш сприятливих кліматичних і ґрунтових умов для розвитку і росту цінних аборигенних порід. У межах цього регіону насадження дуба звичайного займають близько 318 тис. га, в т. ч. приблизно 50% їх зростає у Вінницькій області – 152 тис. га.

Високі виробничі показники лісівників Вінниччини пов’язані з науково обґрунтованими підходами до лісогосподарської і лісокультурної справи. Найбільша увага приділяється питанням підвищення продуктивності,товарності насаджень, поліпшення їхніх екологічних функцій і невиснажливого використання лісових ресурсів, формування біологічно стійких високопродуктивних насаджень.

Лісівниками Вінниччини розроблено теоретичні основи й методи створення та вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід.

З метою підвищення продуктивності та покращення породного складу лісових насаджень протягом останніх 25 років державні лісогосподарські підприємства управління впроваджують у виробництво власні, науково обґрунтовані, нові технології створення та вирощування лісових культур:

- лісові культури створюються стандартним посадковим матеріалом із прямим стовбуром.

- посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в гребінь, створений культиватором КЛБ-1,7 шляхом нагортання родючого ґрунту в звал. Така поліпшена механізована технологія підготовки ґрунту дає можливість головній породі в рядах більше використовувати поживні речовини, сконцентровані за сторіччя в гумусовому горизонті ґрунту, сприяє максимальній приживлюваності саджанців лісових культур. При цьому щорічний приріст культур дуба звичайного може складати 50-80 см;

- посадкові місця розміщуються в основному за схемою: 3-4 м х 0,5-0,7 м;

- передбачено в перші роки вирощування обов’язкове проведення 3,4 - кратного механізованого догляду, щоб постійно обабіч рядів головної породи, особливо дуба звичайного, ґрунт був у зрихленому стані. Це усуває негативний вплив трав’янистої рослинності та другорядних порід, покращує водний та температурний режим, сприяє інтенсивнішому росту лісових культур, особливо в перші роки. При догляді за молодими насадженням ивикористовується дворядний культиватор 4-секційного КЛБ 1,7. Перевага такого догляду за лісовими культурами втому, що за один прохід агрегат робить догляд із розгортанням та нагортанням ґрунту. Звичайним культиватором така робота виконується за два проходи, в два сліди: перший в розвал, другий – в звал;

- з метою формування ділового стовбура, починаючи з 2-3 річного віку, проводиться догляд за формою стовбура і крони головних лісотвірних порід, не дивлячись на те, що посадковий матеріал сортується при викопуванні з розсадника;

- при створенні лісових культур до їхнього складу вводяться горіх чорний, черешня звичайна, груша звичайна, берека лікувальна, бархат амурський, гікорі білий, гікорі гіркий, модрина європейська, модрина японська, псевдотсуга. Усі ці породи вводяться чистими рядами до 20 – 25 % загальної кількості посадкових місць;

- деревина черешні, наприклад, досягає стиглості у віці 50-60 років, коли уже сформоване насадження. При проведенні прохідних рубок черешню забираємо з насадження рядами, при цьому одночасно збільшується площа живлення дерев та створюються сприятливі умови для максимального приросту деревини дуба звичайного;

- при таких схемах посадки є можливість в достатній кількості визначити перспективні дерева (дерева майбутнього) і вести господарство на отримання високоякісної деревини;

Це дає можливість у віці стиглості досягти запасу не 290 м3 а біля 500-600 м3 на 1 гектарі. Адже зі зменшенням ширини міжрядь збільшується число ділових дерев. За нашими даними, кількість ділових дерев у культурах складає: 6 м – 64%, 4 м – підвищується до 71%, 3 м – до 82%, 2 м – 91%. У прямій залежності від числа ділових дерев дуба в часткових культурах знаходиться запас та вартість стовбурної деревини. Зі зменшенням ширини міжрядь з 6 до 2 метрів у часткових культурах віком до 92-107 років підвищується вартість деревини дуба до 167%, насадження в цілому – до 152%.

Особлива увага приділяється проектуванню лісових культур, вирощуванню посадкового матеріалу в теплицях. У достатній кількості вирощується і посадковий матеріал із закритою кореневою системою. А це дає можливість після механізованої підготовки ґрунту за вдосконаленою технологією проводити і літню посадку лісових культур із використанням посадкового матеріалу з закритою кореневою системою за допомогою спеціального пристрою (конусного меча).

Формування майбутніх високопродуктивних насаджень – процес багаторічний. Значним резервом у лісовідновленні є більш широке використання природного поновлення. Природні насадження більш продуктивніші та біологічно стійкіші, ніж штучні. Лісівники успішно створюють 25-30 відсотків культур шляхом посіву насіння дуба звичайного та горіха чорного. Вінницькими державними підприємствами лісового господарства закладено біля 80 пробних площ по вирощуванню дубових лісів природним шляхом. Тому природне відтворення лісів – пріоритетний напрямок роботи лісівників Вінниччини.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
09.07.2018

В бюджете нашли полмиллиарда на обучение двухсот чиновников


Мышление чиновников хотят «автоматизировать» до полного неприятия коррупции
Фото: Александр Кулаковский

Российских чиновников отправят на учебу во Владивосток. На повышение их квалификации будет потрачена впечатляющая сумма в полмиллиарда рублей.

Около двухсот работников из 34 регионов страны с 10 июля начнут обучение по работе с технологиями будущего, сообщает «Российская газета». «Для них впервые в России организован образовательный трек „Управление, основанное на данных“», — рассказал изданию руководитель Центра компетенций «Кадры и образование» программы «Цифровая экономика» Дмитрий Песков. На обучение за два года будет выделено 500 млн рублей. Основная часть расходов будет профинансирована государством.

В рамках курса специалисты Chief Data Officer (управляющие данными компании) должны научиться анализировать большое количество различной информации — от профиля туристов до объемов вырубки леса. Предполагается, что «автоматизированный подход» к работе с информацией позволит исключить человеческий фактор, а значит повысить точность принятия решений и снизить коррупцию.

Ранее «URA.RU» сообщало о так называемой «школе губернаторов». Ряд выпускников кадровых курсов РАНХиГС получили губернаторские посты — это Александр Бурков, Глеб Никитин, Андрей Клычков, Андрей Травников, Дмитрий Азаров, Станислав Воскресенский, Александр Цыбульский, а также нынешний врио губернатора Тюменской области Александр Моор.

https://ura.news/news/1052341980

А У НАС В УКРАЇНІ


На Хмельниччині науковці шукали причини масового всихання лісів



Науковці хочуть з'ясувати, як зупити короїда. Фото: kmlis.gov.ua

6 тисяч гектарів насаджень уражені короїдом.

Всихання соснових насаджень набуло масового характеру. Особливо потерпає від цих процесів північ області. Щоб зрозуміти, як зупинити цю руйнівну тенденцію, в ДП «Шепетівський лісгосп» запросили наукових співробітників Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації.

Разом з лісівниками, науковці здійснили маршрутні обстеження всихаючих соснових деревостанів у лісництвах та проведено відбір модельних дерев і зразків з метою вивчення процесу поширення шкідників і хвороб по стовбуру. Також було оцінено популяційні показники стовбурних шкідників у ході першого етапу їхнього розселення в соснових лісах.

Свої бачення вирішення проблеми науковці обіцяють оприлюднити вже найближчим часом.

Нагадаємо, на Хмельниччині 6 тисяч гектарів насаджень уражені небезпечним шкідником – короїдом. За словами природоохоронців, зміни кліматичних умов, аномально високі температури та значне зниження рівня грунтових вод призвели до суттєвого ослаблення значних площ лісових масивів та масового заселення соснових насаджень короїдом.

9 Липня 2018
Ірина ОЛІЙНИК

Закарпатські лісівники вчилися у турків охороняти ліси від пожеж (ФОТО)

В умовах високого температурного режиму та постійних вітрів у турецьких рятувальників робота з протипожежного захисту поставлена на найвищому рівні

Сьогодні 10:43



Про це інформує Depo.Закарпаття з посиланням на прес-службу Закарпатського ОУЛМГ.

Українські лісівники нещодавно побували з ознайомчою поїздкою в Туреччині. Упродовж п'ятьох днів представники українського лісівництва, серед яких були і закарпатці ознайомились із веденням лісового господарства в Туреччині.

Мета візиту, яка була визначена для роботи – вивчення комплексної системи протипожежного захисту лісів та необхідного реагування на загоряння в екосистемах.




Як розповідають закарпатські лісівники, в умовах високого температурного режиму та постійних вітрів у турецьких колег робота з протипожежного захисту поставлена на найвищому рівні. Лісівники мають достатнє державне фінансування, сучасну техніку та обладнання, використовують для гасіння пожеж авіацію. Господарювання у цьому напрямку ведеться згідно з останніми світовими розробками і надбаннями.



Нагадаємо, гірські райони Закарпаття перетворюються на сміттєзвалища.

Іноземні інвестиції та українська земля: що заважає розвитку деревообробної галузі

ЗА ПІДТРИМКИ USM. Півроку тому в промзоні міста Костопіль, що на Рівненщині, за участі іноземних інвесторів запрацював лісопильний завод ТОВ "Українські лісопильні".


ВІТАЛІЙ ГОЛУБЄВ
Секретар Національної спілки журналістів України. Головний редактор Видавничого дому "ОГО" (Рівне)

ЗА ПІДТРИМКИ USM

Відповідно до інвестиційного плану, наступним кроком мало стати будівництво аналогічного підприємства у Сарненському районі.

Але бюрократичні перепони та неузгодженість у роботі владних установ поставили під сумнів подальше залучення іноземних інвестицій в деревообробну галузь України.

Завод з виготовлення сухих пиломатеріалів запрацював у Костополі наприкінці 2017 року.

Для його реалізації було залучено в область майже 25 млн євро та створено близько 200 робочих місць.

Відразу після запуску заводу в Костополі інвестори почали реалізовувати другу частину свого інвестиційного плану — будівництво аналогічного підприємства у сусідньому Сарненському районі. Частину інвестицій вже освоїли: обладнання закупили, привезли і розмитнили.

Для будівництва заводу орендували земельну ділянку площею близько 25 гектарів. Враховуючи вже набутий в Україні досвід ведення бізнесу, позиція інвестора — будувати на власному, а не орендованому промисловому майданчику. Місцева ж влада, хоч і декларує інвестору підтримку, у викупі землі відмовила.



Так голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко запевняє:

— Обласна влада готова і надалі сприяти реалізації інвестиційного проекту ТОВ "Українські лісопильні" на Рівненщині. Зокрема й намірам інвесторів розширювати виробництво та будувати ще один завод.

Щокварталу в облдержадміністрації проводяться зустрічі з бізнесом для обговорення нагальних питань, які виникають під час діяльності підприємства, — зазначає керівник області. — А для нашого регіону відкриття таких виробництв дуже актуальне.

В той же час Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області не вбачає підстав для продажу землі , мотивуючи це тим, що завод на цій ділянці ще не збудовано. Мовляв, побудуєтесь – ось тоді "пропонуємо повернутись до порушеного питання викупу".

Ця рекомендація заклала фундамент недовіри та сумнівів у інвесторів.

Не розумію, чому нам відмовляють, - розводить руками представник інвесторів "Українських лісопилень" швед Йохан Дунбек. За його плечима — досвід запуску аналогічних деревообробних виробництв у Швеції, Фінляндії, країнах Балтії.

Сьогодні його пріоритет — розвиток лісопереробки в Україні.

— Я розраховував, що влада, яка постійно декларує підтримку, прийме позитивне рішення. Адже це цілком логічно: якщо починати таке масштабне будівництво — то лише на власній землі. Більше того – держава отримає кошти від продажу землі. Але не склалось.



Певну неузгодженість у словах і діях влади щодо підтримки інвесторів розуміють, схоже, і самі представники владних структур.

Так, у вищезгаданому листі Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області наголошується, що подібні відповіді не встановлюють правових норм, а мають лише інформаційний та рекомендаційний характер".

З огляду на таку двозначність, адміністрація ТОВ "Українських лісопилень" прийняла рішення звернутись до суду, аби в правовому полі чітко встановити: чи існують законні підстави відмовляти товариству в реалізації його права на придбання земельної ділянки під майбутнє виробництво.

А тим часом перший завод "Українських лісопилень" який запустили у Костополі успішно працює і дає роботу вже 195 працівникам.

Усі вони — місцеві жителі: конкурентоспроможна зарплатня та умови праці дали змогу будувати своє майбутнє тут, в Україні, а не виїжджати на заробітки до Польщі, як багато земляків. Виробляють на заводі в Костополі сосновий обрізний пиломатеріал для меблярства, будівництва та столярної справи.

Деревину — пиловник сосни — закуповують у 20 держлісгоспах Рівненщини, Житомирщини і Волині. Уся сировина має сертифікат походження FSC™ — це означає, що увесь заготовлений ліс відновлюється. Продукцію постачають і в Україну, і за кордон — від Польщі до Японії.

Завдяки таким виробництвам, з Рівненщини до Європи експортується не лісосировинна, як раніше, а готова продукція.


У найближчих планах на майбутнє — розвивати більш глибоку переробку деревини.

У 2019 році у Костополі планують запустити цех струганих погонажних виробів, де виготовлятимуть клеєний брус , вагонку, віконні та дверні компоненти тощо. З відходів деревини вироблятимуть брикети та пелети. Так на підприємстві досягнуть стовідсоткової глибокої та безвідходної переробки деревини.

— Важливо вірити і розуміти, що Україна — наше майбутнє. Тут можна створювати умови для нормального життя. І ми вже сьогодні готові далі вкладати кошти і розвивати виробництво далі, — говорить представник інвесторів "Українських лісопилень" .

Отже, якщо українська Феміда визнає право інвестора будувати новий завод на власній землі, друге підприємство "Українських лісопилень" у Сарненському районі дасть роботу ще понад 200 жителям Рівненського Полісся – регіону з дефіцитом робочих місць і надлишком робочої сили.

Як би там не було, і поки питання продажу землі під нове виробництво вирішується у владних кабінетах, "Українські лісопильні" продовжують розвиватися, збільшуючи виробництво та залучаючи необхідний персонал.

Наші провідні спеціалісти не хочуть їхати до Польщі на заробітки, — стверджує Йохан Дунбек. — Поїхати заробити можна на три-чотири місяці, але це дуже короткий горизонт планування. Ми ж будуємо на десятиліття вперед, і люди це бачать.



А ось чи побачать ті, хто на словах підтримує інвесторів, а на ділі чинить їм перепони —питання відкрите.

Саме тому в ТОВ "Українські лісопильні" очікують на рішення суду — схоже, саме воно, а не листування з владними структурами, остаточно розставить "крапки над "і".


ПОНЕДІЛОК, 9 ЛИПНЯ 2018, 10:00

Судя по проекту Основных направлений бюджетной политики на 2019-2021 годы, на полноценное тушение лесных пожаров в ближайшем будущем у государства денег не будет

Судя по подготовленному Минфином России проекту "Основных направлений бюджетной, налоговой и таможенно-тарифной политики на 2019 год и на плановый период 2020 и 2021 годов", денег на полноценное тушение лесных пожаров у нашего государства в следующие три года по-прежнему не будет. Детальных сведений по отраслям народного хозяйства "Основные направления" не содержат, но в них есть показатель, который позволяет вполне точно судить о предполагаемой динамике финансирования деятельности, связанной с тушением лесных пожаров - "стандартные освобождения от уплаты НДС в 2015-2021 гг.". По работам (услугам) по тушению лесных пожаров это освобождение от НДС в 2018 году должно составить 110 миллионов рублей, в 2019 году - 117 миллионов (на 6% больше нынешнего уровня), в 2020 году - 128 миллионов (на 16% больше), и в 2021 году - 136 миллионов (на 24% больше).

Поскольку освобождение от уплаты НДС на тушение лесных пожаров примерно пропорционально этим расходам, из проекта Основных направлений бюджетной политики следует, что уровень финансирования тушения лесных пожаров в ближайшие три года принципиально не изменится по сравнению с нынешним (увеличится меньше чем на четверть).

Для иллюстрации масштабов проблемы. По состоянию на утро 8 июля 2018 года, из 1 271 370 гектаров действующих лесных пожаров, попавших в официальную сводку ФБУ "Авиалесоохрана", только 61 879 гектаров (5%) пришлись на на пожары, которые хоть кто-нибудь как-нибудь тушил. Остальные 1 209 491 га составили так называемые "пожары-отказники" - лесные пожары, по которым в установленном порядке были приняты решения об отказе от тушения. Главная фактическая причина отказа от тушения - отсутствие денег на него. И это только часть проблемы; те пожары, от тушения которых по действующему законодательству отказаться нельзя, часто приходится тушить очень малыми и заведомо недостаточными силами - опять же потому, что на полноценное тушение нет денег. Для того, чтобы обеспечить приемлемое качество тушения во всех лесах, где тушить можно и нужно - финансирование тушения лесных пожаров должно быть увеличено как минимум на порядок, то есть в десять раз или больше. Увеличение на 24%, да еще за три года, к сожалению, ситуацию принципиально не изменит.

Ссылка на документ:

Основные направления бюджетной, налоговой и таможенно-тарифной политики на 2019 год и на плановый период 2020 и 2021 годов


И просто для информации - таблицы из Основных направлений, отражающие распределение расходов федерального и консолидированного бюджетов по основным функциональным направлениям:





Лісівники Закарпаття переймали досвід у колег з Туреччини щодо охорони лісів від пожеж



Українські лісівники нещодавно побували з ознайомчою поїздкою в Туреччині. Упродовж п’ятьох днів представники українського лісівництва, серед яких були і лісничий Богданського лісництва Микола Грапинюк та провідний інженер лісового господарства Михайло Лофердюк, ознайомились із веденням лісового господарства в Туреччині.

Мета візиту, яка була визначена для роботи – вивчення комплексної системи протипожежного захисту лісів та необхідного реагування на загоряння в екосистемах.

У вступній промові регіональний менеджер лісового господарства Анталії Ведат Дікічі заявив:

«Майже всі лісові масиви знаходяться в державній формі власності і відповідно фінансуються з бюджету країни. У Туреччині посилено працюють над збереженням лісових масивів від пожеж. Регулярно проводяться тренінги, семінари та навчання, змодельовані нашими кадрами. Однак так само регулярно й проводяться семінари задля спільного обміну досвідом з нашими колегами з інших країн».

Як розповідають закарпатські лісівники, в умовах високого температурного режиму та постійних вітрів у турецьких колег робота з протипожежного захисту поставлена на найвищому рівні. Лісівники мають достатнє державне фінансування, сучасну техніку та обладнання, використовують для гасіння пожеж авіацію. Господарювання у цьому напрямку ведеться згідно з останніми світовими розробками і надбаннями. Тому було чому повчитися та перейняти досвід для втілення у нашій роботі. А ще турецькі лісівники вчили нас завжди приймати виважені рішення у надзвичайних ситуаціях, ніколи не поспішати, розробляти стратегію та кілька варіантів, які дозволять уникнути поширення лісової пожежі та зменшити її наслідки.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
9 Липня 2018 07:00

Топоры, феромоны и молитва. Как в белорусских лесах ищут спасения от вездесущего короеда

«Если бы короеда до сих пор не было, то его бы изобрели как секретное биологическое оружие», — горько шутят гомельские лесники. Вот уже несколько лет они воюют с ненавистным паразитом — и пока этот бой проигрывают. Позади — тысячи усохших лесных гектаров, сколько впереди — не знает никто. «Ситуация неприятная, но временная», — не теряют надежды специалисты. Главное — не опускать руки, вернее, топоры. TUT.BY вместе с участниками международного семинара по борьбе с короедом побывал в Гомельском лесхозе и посмотрел, как далеко зашел вредитель.


Выход один — рубить!

Сухой треск, затем шорох — и вот уже огромная сосна на земле. Внешне ничем не отличается от тех, что красуются на соседней опушке. Но, уверяют специалисты, — толку с нее уже не будет. Более того, если сегодня ее не убрать, то завтра это дерево заразит другие. Точнее — не оно само, а его квартиранты — тысячи трехмиллиметровых короедов, которые очень быстро вытянут из бедолаги все соки и тут же примутся за соседние сосны. А потому — рубить и точка!


На языке лесников это называется санитарным оздоровлением зараженных участков. В этом году под него только в Гомельской области угодили 10 тысяч гектаров поврежденного леса. В стране же, по последним данным Минлесхоза, полегло 17 тыс. га. И это не окончательная цифра. Рубить будут и дальше. Под топор идут не только ржавые безжизненные деревья, но и вполне, на первый взгляд, здоровые и зеленые.

— Рыжая крона — это уже последняя стадия. Если короед заселил дерево недавно, к примеру, неделю назад, то хвоя может мало чем отличаться от здоровой. Она может быть зеленой, но, к примеру, не блестящей, а матовой, — рассказывает директор «Беллесозащиты» Зинаида Кривицкая.

Правда, заметить такие незначительные изменения, признается она, даже профессионалу порой непросто: короед сначала поражает тонкие веточки на самой верхушке дерева — а это десятки метров над землей. Рассмотреть такие метаморфозы можно разве что в телескоп.

— Методы ранней диагностики — это проблема, над которой мы все сейчас работаем. Очень важно подобрать алгоритмы, чтобы реагировать на самых ранних стадиях заражения, пока короед еще не успел необратимо повредить древесину, — говорит Кривицкая.



Мы подходим к только что спиленной сосне. Ствол вредители превратили в густонаселенный город-лабиринт. Чем интенсивнее в «городе» жизнь, тем быстрее умрет дерево. Когда короед точит древесину, то перерезает все проводящие ткани, по которым идет питание от корней к верхушке — и дерево просто погибает от голода.
Духи для короеда

В последние года три работы у лесников значительно прибавилось. Если раньше при плановых рубках делянки разрабатывались заранее, то теперь приходится рубить не там, где запланировали, а там, где появился очаг. Когда работники местных лесхозов не справляются, зовут на помощь коллег из других областей. Сейчас, к примеру, на Гомельщине трудятся бригады из менее пострадавших от короеда могилевских, витебских и гродненских лесхозов.



Вырубить зараженный лес — полдела. Не менее важно потом разобраться с порубочными остатками, в которых буквально кишат вредители. Самый действенный способ — сжигать. Но в этом году из-за засухи этого делать нельзя. Ученые подсказали лесникам, что можно мульчировать: специальная машина перемалывает все в труху и перемешивает с землей. Специалисты уверяют, что после этого у короеда нет никаких шансов — от недостатка влаги он погибает.

Удовольствие это, правда, не из дешевых. За смену, говорит директор Гомельского ГЛХУ Игорь Дегтярик, немецкий мульчер, который они пока арендовали у местных энергетиков, расходует аж 200 литров солярки! Поэтому в лесхозе уже придумали, как удешевить этот вариант: в ближайшее время закажут у компании-производителя фрезу и прицепят ее к «Белорусу».



Еще одно изобретение, уже не лесников, а ученых — феромоновые ловушки. В них используются специально синтезированные феромоны, которые привлекают короеда. Принцип прост: жук летит на запах, а попадает в стакан с водой — и погибает.



— Почему бы на каждое дерево такие не повесить? — спрашиваем заместителя директора по научной работе Института леса, профессора Владимира Усеню.

— Да что вы, тогда лес золотой получится. Дорого. Они ведь создавались не столько для уничтожения, сколько для мониторинга. К примеру, если в ловушке оказывается более 3 тысяч штук — ясно, что это уже очаг.


Короед без границ

Короед в хвойном лесу был всегда, только в очень малых количествах, потому что сосны были здоровыми. В здоровое дерево этот вредитель не полезет — там смола.

— А в 2015 году уровень грунтовых вод на Полесье упал до критической отметки, местами опустился на 2 метра. В результате корневой системе хвойных престало хватать питания. Из-за недостаточного питания снижались метаболические процессы. И, самое главное, — выработка терпеновых масел, главного компонента живицы — смолы, которая и противостояла короеду, — объясняет причины эпидемии профессор Усеня.

Ответа на вопрос, когда же короед отступит, не знает ни он, ни его коллеги. Вредитель неимоверно живуч и размножается в геометрической прогрессии: 500 короедов могут произвести потомство в количестве 5 тысяч особей, да еще и дважды за сезон.

Прекрасному самочувствию жука благоволит и среда его обитания: живет под корой, которая защищает его от мороза и перегрева, хищников и других неблагоприятных факторов.



Не только белорусы ломают голову над тем, что делать с вредителем. Уже несколько лет от жука-вредителя спасают Беловежскую пущу. На польской стороне уже два года идет вырубка деревьев, против чего активно выступают местные экологи, а также европейские структуры. Еврокомиссия в 2016 году завела дело против страны за вырубку деревьев в пуще. Польские власти называют меру вынужденной, поясняя, что причиной стала безуспешная борьба лесников с жуком-короедом, уничтожающим деревья. Короед атакует и белорусскую часть территории Беловежской пущи, но наши лесники в заповедных зонах исповедуют принцип невмешательства.

На днях к гомельчанам за опытом приезжали брянские, московские и калужские коллеги. Говорят, с прошлого года началось и у них. В апреле Гомельский лесхоз навещали шведы, немцы и румыны. Как оказалось, ничего нового не придумали и они: рецепты «от короеда» во всем мире одинаковы: своевременная вырубка, уничтожение порубочных остатков и молитва лесников.

Читайте также

В Украине усилили ответственность за вырубку леса



Верховная Рада Украины приняла закон, который усиливает ответственность за незаконную вырубку леса и контрабанду необработанных лесоматериалов. Закон начнет действовать с 1 января 2019 года.

Об этом сообщает корреспондент Украинской Службы Информации

Согласно новому закону, уголовная ответственность будет наступать в случае незаконного экспорта материалов ценных и редких пород деревьев. За это нарушителям будет грозить от 3 до 5 лет лишения свободы.

Наказание до 3 лет тюрьмы предполагается за незаконную вырубку деревьев и кустарников, нанесшую значительный вред. Посадить могут и за хранение и сбыт такой древесины, но нарушитель может отделаться и штрафом от 17 до 25 тысяч гривен.

Отметим, что закон усиливает не только уголовную ответственность. За вырубку, не нанесшую значительного вреда, теперь будет штраф до 510 гривен для всех и до 2 550 для чиновников, а за уничтожение зеленых насаждений – до 510 гривен для всех и до 850 для чиновников и предпринимателей.

08.07.18, 21:47 

08 липня 2018

В России горит больше миллиона гектаров леса

Утром 4 июля в России горело 1,32 миллиона гектаров леса [1]. Это в пять раз больше, чем площади столиц всех стран, которые сборная России обыграла на Чемпионате мира по футболу.
С начала года огнём пройдено 10 миллионов гектаров леса — это пятая часть Испании, территория сопоставимая с площадью 14 миллионов футбольных полей. Для России это один из рекордных показателей с начала века. Ещё больше горело только в 2003 и 2008 годах.

В основном пожары действуют в Красноярском крае, Якутии и Иркутской области. 91% этих пожаров не тушат и тушить не собираются — это так называемые пожары-отказники, на ликвидацию которых не хватает денег и поэтому решено их не тушить. Над самыми крупными пожарами в центральной Якутии сегодня утром прошли дожди, и ситуация должна улучшиться.

«На спутниковых снимках отчётливо видно как шлейф дыма сибирских пожаров достигает арктических широт — это признак серьёзной угрозы климату нашей планеты, — прокомментировал Антон Бенеславский, руководитель международного противопожарного проекта Гринпис. Сильные лесные пожары приводят к выбросам в атмосферу так называемого чёрного углерода или, попросту, сажи — мелких чёрных частиц, которые, оседают на арктических льдах и провоцируют быстрое таяние.

Пожары в этом году достигли рекордных масштабов, а это значит, что они окажут особенно сильное воздействие на климат.
И это не считая выбросов углекислого газа, которые происходят во время пожаров, но не учитываются в климатических расчётах по Парижским соглашениям».

Официальные сводки Авиалесоохраны сообщают о 0,77 млн гектаров действующих пожаров — на 40% меньше, чем данные дистанционного мониторинга. «Разницу можно объяснить расхождениями в подходах к учёту пожаров разными методами, она скорее говорит о методическом бардаке с учётом пожаров, чем о намеренной лжи (ложь, скорее всего, тоже есть, но очевидных конкретных случаев на сегодняшний день не наблюдается),» — прокомментировал руководитель лесного отдела Гринпис России Алексей Ярошенко.

08.07.2018
greenpeace.org