Днями на базі ДП «Миргородське лісове господарство» відбулося виїзне засідання колегії Полтавського обласного управління лісового і мисливського господарства під керівництвом начальника управління Юрія Тараненка та за участі директорів і спецалістів лісогосподарських підприємств. Під час колегії полтавські лісівники та викладачі Лубенського лісотехнічного коледжу обговорювали питання лісовідновлення та лісорозведення, сучасні методи формування біологічно стійких лісів майбутнього.
У ході заходу було оглянуто більше 15 ділянок молодих дібров,за період з 2002 по 2017 роки та при умові різного деревного складу та схеми садіння культур на території Комишнянського лісництва. Дуже затратним на теперішній момент визнано створення дубових культур через 6 м. Хоча такі насадження були створені в нашому лісгоспі у 2002-2003 роках і вони в досить гарному стані.
Разом з тим, начальник Полтавського обласного управління Юрій Тараненко відзначив зразково-показовий стан різновікових лісових культур дуба, що свідчить про постійну, планомірну, багаторічну працю знаючих спеціалістів-лісівників.
Площа боліт та заболочених лісів Поліського природного заповідника складає близько 5 тисяч гектарів. Болота — це акумулятори та регулятори запасів вологи. Під час дощу вони накопичують воду, а під час посухи — віддають. Болота підтримують рівновагу у багатьох природних процесах, створюють особливий мікроклімат без різких коливань температури. Вони утворюють цілі системи, де знайшли притулок багато рідкісних видів рослин та тварин.
Болота Поліського заповідника впродовж року можуть змінюватись до невпізнанності. Верхові болота з журавлиною є одними з найбільш вразливих біотопів в умовах потепління, бо вони розміщені на підвищеннях і живляться за рахунок атмосферних опадів.
До найцікавіших належать верхові болота, де зростають переважно бурі та червоні сфагнові мохи. Тут зустрічаються рідкісні, реліктові види - шейхцерія болотна, журавлина дрібноплода, верби лапландська та чорнична.
Однак, якщо не вжити термінових заходів з відновлення гідрологічного режиму, цей болотний ландшафт найближчим часом може зникнути разом з великою кількістю прилеглих лісів, - кажуть науковці заповідника.
Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
Невдовзі у Карпатах може не залишитись жодного дерева через масові вирубки. Їх підприємці проводять під грифом «санітарні вирубки». Однак, під бензопилу часто потрапляють і здорові стовбури.
Про це йдеться у екологічному проекті «Вижити в Україні» з ведучим, музикантом Сергієм Василюком.
Відповідно до Закону «Про оцінку впливу на довкілля», під час санітарних рубок не можна нищити дерева ділянкою більше одного гектара. Однак у одному із районів Карпат цю норму порушили. На знімках з космосу помітно, що у лісі поблизу селища Усть-Чорна за два роки вирубка зросла аж на 54 гектари. Ба, навіть більше! Ділянки, які мають площу більшу, аніж один гектар, розділили на 20 ділянок. Ймовірно для того, щоб уникнути процедури оцінки впливу на довкілля. Наразі під виглядом санітарних рубок у Мокрянському лісгоспі планують зрубати ще 13 гектарів дерев.
«Санітарними рубками в Україні зловживають. І це розуміють всі, окрім Державного агентства лісових ресурсів», – вважає громадський активіст, еколог Петро Тєстов.
Санітарну рубку у лісі призначає місцевий лісгосп, який може зловживати своїми повноваженнями.
«Лісгосп має обсяг заготівлі деревини, який прописується в документах лісового порядкування. У ньому на десять років наперед вказано, який ліс треба зрубати. І якщо через санітарні рубки можна отримати більше дерева – люди цим користуються», – говорить еколог Петро Тєстов.
Також чоловік бачить і безліч порушень. Те, що на ділянці проводиться санітарна вирубка – ніде не вказано. Немає і межі, до якої лісоруби мають спилювати дерева.
На ділянці, де проводять масову санітарну виробку – 4 з 10 дерев хворі
Експерти з «Лісової варти» кажуть, що на цій ділянці хворі дерева є, однак не 97 відсотків, як вказано в документах рубки. Активісти наголосили: лише чотири з десяти є хворими.
«Чи доцільно проводити тут суцільну санітарну рубку? Дерево, яке немає зовнішніх пошкоджень, покрите міцною кроною, є здоровим, а тому позбуватися його не можна», – зазначає консультант проекту «Лісова Варта» Василь Гаврилюк.
Зразковий – перше слово, з яким асоціюється Мокрянський лісгосп в пошуковій системі. Бо ж у березні цього року лісівники хизувались, як дружно висадили понад півтора гектара дерев.
«Вирубує дерева приватний підприємець. Усе законно, бо у нього є лісорубний квиток», – звертає увагу директор лісгоспу Володимир Куцин.
Корупційна складова у наданні лісорубного квитка
Лісорубний квиток – це документ, яким користуються лісоруби. Його складає не одна посадова особа.
А щоб провести санітарну виробку, спершу потрібно отримати висновок лісопатолога, який оцінює голова селищної ради та провідний спеціаліст захисту лісу. Далі свої підписи у документі мають залишити представники лісгоспу, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.
«Серед лісопатологів є хороші фахівці, але більшість – корупціонери», – переконаний громадський активіст Петро Тєстов.
У відповіді Державного агентства лісових ресурсів України вказано, що дерева у цьому лісництві були хворі на кореневу губку, тобто врятувати їх не було шансів. Однак, виходить, що через кілька десятків хворих дерев вирубали 13 гектарів лісу.
«Санітарні рубки мають погоджувати лісозахисні станції. В Україні їх шість чи сім. Вони підпорядковані державному агентству лісових ресурсів і не мають бюджетного фінансування. Гроші отримують від лісгоспу. Тому зарплата фахівця залежить від того, чи погодить він санітарну рубку», – пояснює еколог Петро Тєстов.
Деякі лісгоспи залишилися без сертифікатів на продаж дерева в Європу
Про ситуацію в лісі селища Усть-Чорна дізналися у міжнародній організації, яка видала сертифікат Мокрянському лісництву. Цей сертифікат дозволяє продавати дерево в Європу.
Та через масову вирубку в Усть-Чорна дію сертифікату Мокрянського лісгоспу призупинили. Причина – невідповідність стандарту ведення лісового господарювання. Статус сертифікату – «Suspended», тобто ще є шанс виправити помилки.
«До слова, два місяці тому міжнародний сертифікат забрали і у сусіднього Брустурянського лісгоспу. Чому? Дерева рубали незаконно», – розповідає громадський активіст Петро Тєстов.
Закарпатські села живуть за рахунок вирубки лісу
У селищі, поблизу якого постраждав ліс, двояко ставляться до проблеми. Одні люди категорично проти, інші – за, бо мають знижку на дрова.
«Я нормально ставлюся до вирубки. У мене багатодітна сім’я, тому гроші дуже важливі. За п’ять кубів бука я плачу 850 гривень», – каже місцевий мешканець Іван.
Місце, де проводиться незаконна вирубка здорових дерев, Мокрянське лісництво здало в оренду приватному підприємству. Його власниця – Галина Куцин. Однак на зв'язок жінка так і не вийшла. На місці не було і селищного голови. Втім у телефонній розмові він пояснив, чому поставив підпис, який дозволяє вирубати 13 гектарів.
«Я проти лісосіки, але основний податок ми отримуємо саме за це. Наше село є дотаційним. Мені ж треба якось платити зарплату, давати гроші на дитсадок тощо. Ми живемо лише з вирубки лісу та переробки на пилорамах», – пояснює селищний голова Петро Костяк.
Відповідальність за зрубаний ліс в Закарпатській області несе очільник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. Отримавши посаду директора скандального Брустурянського держлісгоспу, перейшов у Партію регіонів. Свого часу активісти та місцеві мешканці Усть-чорної перекривали дорогу на знак протесту проти вирубок. У них вони звинувачували Валерія Мургу.
В офіційній заяві Державна екологічна інспекція зазначила, що при перевірці Усть-Чорнянського лісу суцільні санітарні рубки є недоцільними! Наразі відкрита кримінальна справа у цій ситуації.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що на одному з найкрасивіших масивів Карпат – Свидовці – хочуть звести туристично-гірськолижний курорт.
Розповідає Віталій Майборода: інженер лісового господарства, кандидат сільсько-господарських наук, член-кореспондент Лісівничої академії наук України, керівник групи експертів по лісу громадської ради при Львівській облдержадміністрації.
ЯК КРАДУТЬ ЛІС: 12 000 000 000 гривень?
ПРО "ЙОЛКІ-ПАЛКІ" з Віталієм Майбородою 17/12/2015
Вчера в 12.55 на пульт Службы спасения поступило уведомление о том, что в 16-м квартале Костогрызовского лесничества горит лес.
Об этом сообщает ГУ ГСЧС Украины в Херсонской области.
Сразу по прибытию на место пожара, спасатели с помощью лесной охраны начали тушить лесную подстилку.При помощи совместных усилий удалось ликвидировать огонь на площади 0,1 га.
Для устранения пожара были задействованы 4 пожарных автомобиля и 10 работников лесной охраны, а также 2 пожарных автомобиля и 6 спасателей от районного подразделения ГСЧС.
На базі Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства 26-27 червня проходила розширена виїзна колегія Державного агентства лісових ресурсів України. Адже Вінниччина є полігоном в умовах Поділля передового досвіду з підвищення продуктивності лісів та збагачення їх породного складу.
Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар наголошує, що першочерговим завданням лісівників завжди було, є і буде лісовідновлення та лісорозведення з досягненням оптимальної лісистості, охорони лісів, підвищення їх продуктивності та цінності, раціонального використання лісових ресурсів, захисних функцій та корисних властивостей лісів.
На Вінниччині, де дубові насадження складають 80% площ лісових угідь, – найкращі умови вирощування дуба. В межах України Поділля відноситься до найбільш сприятливих кліматичних і ґрунтових умов для розвитку і росту цінних аборигенних порід. У межах цього регіону насадження дуба звичайного займають близько 318 тис. га, в т. ч. приблизно 50% їх зростає у Вінницькій області – 152 тис. га.
Високі виробничі показники лісівників Вінниччини пов’язані з науково обґрунтованими підходами до лісогосподарської і лісокультурної справи. Найбільша увага приділяється питанням підвищення продуктивності,товарності насаджень, поліпшення їхніх екологічних функцій і невиснажливого використання лісових ресурсів, формування біологічно стійких високопродуктивних насаджень.
Лісівниками Вінниччини розроблено теоретичні основи й методи створення та вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід.
З метою підвищення продуктивності та покращення породного складу лісових насаджень протягом останніх 25 років державні лісогосподарські підприємства управління впроваджують у виробництво власні, науково обґрунтовані, нові технології створення та вирощування лісових культур:
- лісові культури створюються стандартним посадковим матеріалом із прямим стовбуром.
- посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в гребінь, створений культиватором КЛБ-1,7 шляхом нагортання родючого ґрунту в звал. Така поліпшена механізована технологія підготовки ґрунту дає можливість головній породі в рядах більше використовувати поживні речовини, сконцентровані за сторіччя в гумусовому горизонті ґрунту, сприяє максимальній приживлюваності саджанців лісових культур. При цьому щорічний приріст культур дуба звичайного може складати 50-80 см;
- посадкові місця розміщуються в основному за схемою: 3-4 м х 0,5-0,7 м;
- передбачено в перші роки вирощування обов’язкове проведення 3,4 - кратного механізованого догляду, щоб постійно обабіч рядів головної породи, особливо дуба звичайного, ґрунт був у зрихленому стані. Це усуває негативний вплив трав’янистої рослинності та другорядних порід, покращує водний та температурний режим, сприяє інтенсивнішому росту лісових культур, особливо в перші роки. При догляді за молодими насадженням ивикористовується дворядний культиватор 4-секційного КЛБ 1,7. Перевага такого догляду за лісовими культурами втому, що за один прохід агрегат робить догляд із розгортанням та нагортанням ґрунту. Звичайним культиватором така робота виконується за два проходи, в два сліди: перший в розвал, другий – в звал;
- з метою формування ділового стовбура, починаючи з 2-3 річного віку, проводиться догляд за формою стовбура і крони головних лісотвірних порід, не дивлячись на те, що посадковий матеріал сортується при викопуванні з розсадника;
- при створенні лісових культур до їхнього складу вводяться горіх чорний, черешня звичайна, груша звичайна, берека лікувальна, бархат амурський, гікорі білий, гікорі гіркий, модрина європейська, модрина японська, псевдотсуга. Усі ці породи вводяться чистими рядами до 20 – 25 % загальної кількості посадкових місць;
- деревина черешні, наприклад, досягає стиглості у віці 50-60 років, коли уже сформоване насадження. При проведенні прохідних рубок черешню забираємо з насадження рядами, при цьому одночасно збільшується площа живлення дерев та створюються сприятливі умови для максимального приросту деревини дуба звичайного;
- при таких схемах посадки є можливість в достатній кількості визначити перспективні дерева (дерева майбутнього) і вести господарство на отримання високоякісної деревини;
Це дає можливість у віці стиглості досягти запасу не 290 м3 а біля 500-600 м3 на 1 гектарі. Адже зі зменшенням ширини міжрядь збільшується число ділових дерев. За нашими даними, кількість ділових дерев у культурах складає: 6 м – 64%, 4 м – підвищується до 71%, 3 м – до 82%, 2 м – 91%. У прямій залежності від числа ділових дерев дуба в часткових культурах знаходиться запас та вартість стовбурної деревини. Зі зменшенням ширини міжрядь з 6 до 2 метрів у часткових культурах віком до 92-107 років підвищується вартість деревини дуба до 167%, насадження в цілому – до 152%.
Особлива увага приділяється проектуванню лісових культур, вирощуванню посадкового матеріалу в теплицях. У достатній кількості вирощується і посадковий матеріал із закритою кореневою системою. А це дає можливість після механізованої підготовки ґрунту за вдосконаленою технологією проводити і літню посадку лісових культур із використанням посадкового матеріалу з закритою кореневою системою за допомогою спеціального пристрою (конусного меча).
Формування майбутніх високопродуктивних насаджень – процес багаторічний. Значним резервом у лісовідновленні є більш широке використання природного поновлення. Природні насадження більш продуктивніші та біологічно стійкіші, ніж штучні. Лісівники успішно створюють 25-30 відсотків культур шляхом посіву насіння дуба звичайного та горіха чорного. Вінницькими державними підприємствами лісового господарства закладено біля 80 пробних площ по вирощуванню дубових лісів природним шляхом. Тому природне відтворення лісів – пріоритетний напрямок роботи лісівників Вінниччини.
Мышление чиновников хотят «автоматизировать» до полного неприятия коррупции
Фото: Александр Кулаковский
Российских чиновников отправят на учебу во Владивосток. На повышение их квалификации будет потрачена впечатляющая сумма в полмиллиарда рублей.
Около двухсот работников из 34 регионов страны с 10 июля начнут обучение по работе с технологиями будущего, сообщает «Российская газета». «Для них впервые в России организован образовательный трек „Управление, основанное на данных“», — рассказал изданию руководитель Центра компетенций «Кадры и образование» программы «Цифровая экономика» Дмитрий Песков. На обучение за два года будет выделено 500 млн рублей. Основная часть расходов будет профинансирована государством.
В рамках курса специалисты Chief Data Officer (управляющие данными компании) должны научиться анализировать большое количество различной информации — от профиля туристов до объемов вырубки леса. Предполагается, что «автоматизированный подход» к работе с информацией позволит исключить человеческий фактор, а значит повысить точность принятия решений и снизить коррупцию.
Ранее «URA.RU» сообщало о так называемой «школе губернаторов». Ряд выпускников кадровых курсов РАНХиГС получили губернаторские посты — это Александр Бурков, Глеб Никитин, Андрей Клычков, Андрей Травников, Дмитрий Азаров, Станислав Воскресенский, Александр Цыбульский, а также нынешний врио губернатора Тюменской области Александр Моор.
Науковці хочуть з'ясувати, як зупити короїда. Фото: kmlis.gov.ua
6 тисяч гектарів насаджень уражені короїдом.
Всихання соснових насаджень набуло масового характеру. Особливо потерпає від цих процесів північ області. Щоб зрозуміти, як зупинити цю руйнівну тенденцію, в ДП «Шепетівський лісгосп» запросили наукових співробітників Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації.
Разом з лісівниками, науковці здійснили маршрутні обстеження всихаючих соснових деревостанів у лісництвах та проведено відбір модельних дерев і зразків з метою вивчення процесу поширення шкідників і хвороб по стовбуру. Також було оцінено популяційні показники стовбурних шкідників у ході першого етапу їхнього розселення в соснових лісах.
Свої бачення вирішення проблеми науковці обіцяють оприлюднити вже найближчим часом.
Нагадаємо, на Хмельниччині 6 тисяч гектарів насаджень уражені небезпечним шкідником – короїдом. За словами природоохоронців, зміни кліматичних умов, аномально високі температури та значне зниження рівня грунтових вод призвели до суттєвого ослаблення значних площ лісових масивів та масового заселення соснових насаджень короїдом.
В умовах високого температурного режиму та постійних вітрів у турецьких рятувальників робота з протипожежного захисту поставлена на найвищому рівні
Сьогодні 10:43
Про це інформує Depo.Закарпаття з посиланням на прес-службу Закарпатського ОУЛМГ.
Українські лісівники нещодавно побували з ознайомчою поїздкою в Туреччині. Упродовж п'ятьох днів представники українського лісівництва, серед яких були і закарпатці ознайомились із веденням лісового господарства в Туреччині.
Мета візиту, яка була визначена для роботи – вивчення комплексної системи протипожежного захисту лісів та необхідного реагування на загоряння в екосистемах.
Як розповідають закарпатські лісівники, в умовах високого температурного режиму та постійних вітрів у турецьких колег робота з протипожежного захисту поставлена на найвищому рівні. Лісівники мають достатнє державне фінансування, сучасну техніку та обладнання, використовують для гасіння пожеж авіацію. Господарювання у цьому напрямку ведеться згідно з останніми світовими розробками і надбаннями.
ЗА ПІДТРИМКИ USM. Півроку тому в промзоні міста Костопіль, що на Рівненщині, за участі іноземних інвесторів запрацював лісопильний завод ТОВ "Українські лісопильні".
ВІТАЛІЙ ГОЛУБЄВ Секретар Національної спілки журналістів України. Головний редактор Видавничого дому "ОГО" (Рівне)
ЗА ПІДТРИМКИ USM
Відповідно до інвестиційного плану, наступним кроком мало стати будівництво аналогічного підприємства у Сарненському районі.
Але бюрократичні перепони та неузгодженість у роботі владних установ поставили під сумнів подальше залучення іноземних інвестицій в деревообробну галузь України.
Завод з виготовлення сухих пиломатеріалів запрацював у Костополі наприкінці 2017 року.
Для його реалізації було залучено в область майже 25 млн євро та створено близько 200 робочих місць.
Відразу після запуску заводу в Костополі інвестори почали реалізовувати другу частину свого інвестиційного плану — будівництво аналогічного підприємства у сусідньому Сарненському районі. Частину інвестицій вже освоїли: обладнання закупили, привезли і розмитнили.
Для будівництва заводу орендували земельну ділянку площею близько 25 гектарів. Враховуючи вже набутий в Україні досвід ведення бізнесу, позиція інвестора — будувати на власному, а не орендованому промисловому майданчику. Місцева ж влада, хоч і декларує інвестору підтримку, у викупі землі відмовила.
Так голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко запевняє:
— Обласна влада готова і надалі сприяти реалізації інвестиційного проекту ТОВ "Українські лісопильні" на Рівненщині. Зокрема й намірам інвесторів розширювати виробництво та будувати ще один завод.
Щокварталу в облдержадміністрації проводяться зустрічі з бізнесом для обговорення нагальних питань, які виникають під час діяльності підприємства, — зазначає керівник області. — А для нашого регіону відкриття таких виробництв дуже актуальне.
В той же час Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області не вбачає підстав для продажу землі , мотивуючи це тим, що завод на цій ділянці ще не збудовано. Мовляв, побудуєтесь – ось тоді "пропонуємо повернутись до порушеного питання викупу".
Ця рекомендація заклала фундамент недовіри та сумнівів у інвесторів.
Не розумію, чому нам відмовляють, - розводить руками представник інвесторів "Українських лісопилень" швед Йохан Дунбек. За його плечима — досвід запуску аналогічних деревообробних виробництв у Швеції, Фінляндії, країнах Балтії.
Сьогодні його пріоритет — розвиток лісопереробки в Україні.
— Я розраховував, що влада, яка постійно декларує підтримку, прийме позитивне рішення. Адже це цілком логічно: якщо починати таке масштабне будівництво — то лише на власній землі. Більше того – держава отримає кошти від продажу землі. Але не склалось.
Певну неузгодженість у словах і діях влади щодо підтримки інвесторів розуміють, схоже, і самі представники владних структур.
Так, у вищезгаданому листі Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області наголошується, що подібні відповіді не встановлюють правових норм, а мають лише інформаційний та рекомендаційний характер".
З огляду на таку двозначність, адміністрація ТОВ "Українських лісопилень" прийняла рішення звернутись до суду, аби в правовому полі чітко встановити: чи існують законні підстави відмовляти товариству в реалізації його права на придбання земельної ділянки під майбутнє виробництво.
А тим часом перший завод "Українських лісопилень" який запустили у Костополі успішно працює і дає роботу вже 195 працівникам.
Усі вони — місцеві жителі: конкурентоспроможна зарплатня та умови праці дали змогу будувати своє майбутнє тут, в Україні, а не виїжджати на заробітки до Польщі, як багато земляків. Виробляють на заводі в Костополі сосновий обрізний пиломатеріал для меблярства, будівництва та столярної справи.
Деревину — пиловник сосни — закуповують у 20 держлісгоспах Рівненщини, Житомирщини і Волині. Уся сировина має сертифікат походження FSC™ — це означає, що увесь заготовлений ліс відновлюється. Продукцію постачають і в Україну, і за кордон — від Польщі до Японії.
Завдяки таким виробництвам, з Рівненщини до Європи експортується не лісосировинна, як раніше, а готова продукція.
У найближчих планах на майбутнє — розвивати більш глибоку переробку деревини.
У 2019 році у Костополі планують запустити цех струганих погонажних виробів, де виготовлятимуть клеєний брус , вагонку, віконні та дверні компоненти тощо. З відходів деревини вироблятимуть брикети та пелети. Так на підприємстві досягнуть стовідсоткової глибокої та безвідходної переробки деревини.
— Важливо вірити і розуміти, що Україна — наше майбутнє. Тут можна створювати умови для нормального життя. І ми вже сьогодні готові далі вкладати кошти і розвивати виробництво далі, — говорить представник інвесторів "Українських лісопилень" .
Отже, якщо українська Феміда визнає право інвестора будувати новий завод на власній землі, друге підприємство "Українських лісопилень" у Сарненському районі дасть роботу ще понад 200 жителям Рівненського Полісся – регіону з дефіцитом робочих місць і надлишком робочої сили.
Як би там не було, і поки питання продажу землі під нове виробництво вирішується у владних кабінетах, "Українські лісопильні" продовжують розвиватися, збільшуючи виробництво та залучаючи необхідний персонал.
Наші провідні спеціалісти не хочуть їхати до Польщі на заробітки, — стверджує Йохан Дунбек. — Поїхати заробити можна на три-чотири місяці, але це дуже короткий горизонт планування. Ми ж будуємо на десятиліття вперед, і люди це бачать.
А ось чи побачать ті, хто на словах підтримує інвесторів, а на ділі чинить їм перепони —питання відкрите.
Саме тому в ТОВ "Українські лісопильні" очікують на рішення суду — схоже, саме воно, а не листування з владними структурами, остаточно розставить "крапки над "і".
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
