Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
Невдовзі у Карпатах може не залишитись жодного дерева через масові вирубки. Їх підприємці проводять під грифом «санітарні вирубки». Однак, під бензопилу часто потрапляють і здорові стовбури.
Відповідно до Закону «Про оцінку впливу на довкілля», під час санітарних рубок не можна нищити дерева ділянкою більше одного гектара. Однак у одному із районів Карпат цю норму порушили. На знімках з космосу помітно, що у лісі поблизу селища Усть-Чорна за два роки вирубка зросла аж на 54 гектари. Ба, навіть більше! Ділянки, які мають площу більшу, аніж один гектар, розділили на 20 ділянок. Ймовірно для того, щоб уникнути процедури оцінки впливу на довкілля. Наразі під виглядом санітарних рубок у Мокрянському лісгоспі планують зрубати ще 13 гектарів дерев.
«Санітарними рубками в Україні зловживають. І це розуміють всі, окрім Державного агентства лісових ресурсів», – вважає громадський активіст, еколог Петро Тєстов.
Санітарну рубку у лісі призначає місцевий лісгосп, який може зловживати своїми повноваженнями.
«Лісгосп має обсяг заготівлі деревини, який прописується в документах лісового порядкування. У ньому на десять років наперед вказано, який ліс треба зрубати. І якщо через санітарні рубки можна отримати більше дерева – люди цим користуються», – говорить еколог Петро Тєстов.
Також чоловік бачить і безліч порушень. Те, що на ділянці проводиться санітарна вирубка – ніде не вказано. Немає і межі, до якої лісоруби мають спилювати дерева.
На ділянці, де проводять масову санітарну виробку – 4 з 10 дерев хворі
Експерти з «Лісової варти» кажуть, що на цій ділянці хворі дерева є, однак не 97 відсотків, як вказано в документах рубки. Активісти наголосили: лише чотири з десяти є хворими.
«Чи доцільно проводити тут суцільну санітарну рубку? Дерево, яке немає зовнішніх пошкоджень, покрите міцною кроною, є здоровим, а тому позбуватися його не можна», – зазначає консультант проекту «Лісова Варта» Василь Гаврилюк.
Зразковий – перше слово, з яким асоціюється Мокрянський лісгосп в пошуковій системі. Бо ж у березні цього року лісівники хизувались, як дружно висадили понад півтора гектара дерев.
«Вирубує дерева приватний підприємець. Усе законно, бо у нього є лісорубний квиток», – звертає увагу директор лісгоспу Володимир Куцин.
Корупційна складова у наданні лісорубного квитка
Лісорубний квиток – це документ, яким користуються лісоруби. Його складає не одна посадова особа.
А щоб провести санітарну виробку, спершу потрібно отримати висновок лісопатолога, який оцінює голова селищної ради та провідний спеціаліст захисту лісу. Далі свої підписи у документі мають залишити представники лісгоспу, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.
«Серед лісопатологів є хороші фахівці, але більшість – корупціонери», – переконаний громадський активіст Петро Тєстов.
У відповіді Державного агентства лісових ресурсів України вказано, що дерева у цьому лісництві були хворі на кореневу губку, тобто врятувати їх не було шансів. Однак, виходить, що через кілька десятків хворих дерев вирубали 13 гектарів лісу.
«Санітарні рубки мають погоджувати лісозахисні станції. В Україні їх шість чи сім. Вони підпорядковані державному агентству лісових ресурсів і не мають бюджетного фінансування. Гроші отримують від лісгоспу. Тому зарплата фахівця залежить від того, чи погодить він санітарну рубку», – пояснює еколог Петро Тєстов.
Деякі лісгоспи залишилися без сертифікатів на продаж дерева в Європу
Про ситуацію в лісі селища Усть-Чорна дізналися у міжнародній організації, яка видала сертифікат Мокрянському лісництву. Цей сертифікат дозволяє продавати дерево в Європу.
Та через масову вирубку в Усть-Чорна дію сертифікату Мокрянського лісгоспу призупинили. Причина – невідповідність стандарту ведення лісового господарювання. Статус сертифікату – «Suspended», тобто ще є шанс виправити помилки.
«До слова, два місяці тому міжнародний сертифікат забрали і у сусіднього Брустурянського лісгоспу. Чому? Дерева рубали незаконно», – розповідає громадський активіст Петро Тєстов.
Закарпатські села живуть за рахунок вирубки лісу
У селищі, поблизу якого постраждав ліс, двояко ставляться до проблеми. Одні люди категорично проти, інші – за, бо мають знижку на дрова.
«Я нормально ставлюся до вирубки. У мене багатодітна сім’я, тому гроші дуже важливі. За п’ять кубів бука я плачу 850 гривень», – каже місцевий мешканець Іван.
Місце, де проводиться незаконна вирубка здорових дерев, Мокрянське лісництво здало в оренду приватному підприємству. Його власниця – Галина Куцин. Однак на зв'язок жінка так і не вийшла. На місці не було і селищного голови. Втім у телефонній розмові він пояснив, чому поставив підпис, який дозволяє вирубати 13 гектарів.
«Я проти лісосіки, але основний податок ми отримуємо саме за це. Наше село є дотаційним. Мені ж треба якось платити зарплату, давати гроші на дитсадок тощо. Ми живемо лише з вирубки лісу та переробки на пилорамах», – пояснює селищний голова Петро Костяк.
Відповідальність за зрубаний ліс в Закарпатській області несе очільник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. Отримавши посаду директора скандального Брустурянського держлісгоспу, перейшов у Партію регіонів. Свого часу активісти та місцеві мешканці Усть-чорної перекривали дорогу на знак протесту проти вирубок. У них вони звинувачували Валерія Мургу.
В офіційній заяві Державна екологічна інспекція зазначила, що при перевірці Усть-Чорнянського лісу суцільні санітарні рубки є недоцільними! Наразі відкрита кримінальна справа у цій ситуації.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що на одному з найкрасивіших масивів Карпат – Свидовці – хочуть звести туристично-гірськолижний курорт.
Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/07/09/v_ukrainskyh_karpatah_zlovzhyvayut_sanitarnymy_rubkamy_1362225
0 коммент.:
Дописати коментар