Что такое "Хапарандская декларация по северным лесам"

8 июля 2018 года руководитель Рослесхоза И.В.Валентик, выступая в штаб-квартире ООН в Нью-Йорке, рассказал несколько забавных сказок о российских лесах. В основном это были вполне традиционные сказки - например, о том, что "в настоящее время в России проходит Государственная инвентаризация лесов" (проходит она уже двенадцатый год, но сколько-нибудь полезных результатов пока нет и в обозримом будущем из-за ошибок методики не предвидится), что "мы обновляем данные о лесных ресурсах на основе современных информационных технологий" (например, путем ручной набивки данных из таксационных описаний в систему ЕГАИС УД - при том, что в среднем по стране возраст таксационных описаний составляет около 23 лет), что "все древесина ценных пород подлежит специальной маркировке, и это исключает появление на рынке нелегальной древесины" (но никаких объективных свидетельств снижения объемов незаконных рубок в России пока нет). Ссылка:

Иван Валентик: "Российская Федерация - последовательный сторонник разумного баланса между экологическими задачами сбережения лесных экосистем, экономическими и социальными интересами общества"

Появилась, однако, и одна новая сказка - про так называемую Хапарандскую декларацию по северным лесам, которая вроде как стала примером регионального сотрудничества северных стран по лесам, и в которой страны вроде как подтвердили свою готовность к совместной работе по достижению ООНовских целей устойчивого развития и других стратегических решений по лесам.

Что же это такое - Хапарандская декларация по северным лесам?

Это документ, принятый в Швеции 26 июня 2018 года на специальной министерской конференции по северным лесам, в которой принимали участие официальные представители Канады, Финляндии, Норвегии, Швеции, России и США - пока он доступен только на английском языке. К сожалению, эту министерскую конференцию в двух словах можно охарактеризовать как провальное мероприятие, а декларацию - как малозначительный результат этого провального мероприятия.

В Декларации на двух страницах говорится о том, почему северные леса важны: что они представляют 30% лесов мира, что они являются важным источником возобновляемых ресурсов, служат местом обитания для уникального и уязвимого биоразнообразия, и т.д. После этого идут всего четыре пункта, о которых участники конференции смогли договориться: что в UNECE/FAO (Экономической комиссии ООН по Европе / Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН) надо создать специальную команду специалистов по северным лесам, что создание этой команды должно быть одобрено правительственными структурами северных стран, что страны приветствуют продолжающуюся поддержку работы по северным лесам со стороны UNECE и FAO, и что к участию в соответствующей работе приглашается Международная ассоциация исследователей северных лесов (IBFRA). В общем, ровным счетом ничего принципиально нового и конкретного в этой декларации не содержится - это фактически означает, что участникам конференции, высокопоставленным представителям шести северных стран, ни о чем новом и конкретном договориться не удалось.

Ссылка:

HAPARANDA MINISTERIAL DECLARATION ON CIRCUMBOREAL COOPERATION ON FORESTS

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22534

Далі...

Сплячі помпи: як ліси, річки та струмки можуть перетворитися на джерела вуглекислого газу

Вчені продовжують вивчати процеси, які лежать в основі змін клімату. В останні роки вийшло одразу декілька впливових публікацій, які розкривають принципово нові шляхи перетворення одного з найбільш значних чинників, що впливають на клімат – вуглецю.

Замкнуте коло

Традиційно, кругообіг вуглецю в природі розглядають у найпростішій зі схем. Живі організми споживають із навколишнього середовища органічні сполуки, розщеплюють їх для отримання енергії, а відходи у вигляді вуглекислого газу викидають у повітря. Цей вуглекислий газ споживають рослини в процесі фотосинтезу. Якщо дихання (у глобальних масштабах) переважає фотосинтез, починаються проблеми з накопиченням СО2.

Вуглецевий цикл. Джерело: Diagram adapted from U.S. DOE, Biological and Environmental Research Information System.

Насправді ж у різних екосистемах існує купа локальних шляхів утилізації вуглецевого газу, які насправді є не такими вже й незначними. Прикладом можуть служити ліси та річки.

Цікаво, але зазвичай ліси розглядаються як величезний споживач СО2. І мало хто розглядає ліс як величезний склад вуглецю, який потім частково перетворюється на вуглекислий газ, а частково зберігається в землі.
Як ліси зберігають вуглець

У 2016 році команда дослідників з Орегонського державного університету досліджувалаліси Північного Заходу Північної Америки. Ці ліси є надзвичайно багатими на те, що вчені називають “надземним живим вуглецем” – сукупність вуглецю, який міститься у стовбурах, гілках, листі та інших надземних частинах рослин. Чим більшим є вміст вуглецю в живих деревах, тим менше його потрапляє до атмосфери.

Вчені дослідили 702 ліси, як за допомогою наземних вимірювань вмісту вуглецю у деревах, так і методом картографування лісів за допомогою лідарів (лазерних радарів) з літаків. Їх цікавило те, які чинники впливають на вміст вуглецю у загальному об’ємі лісу.Luca Bravo

Виявилося, що у лісах віком менш як 150 років найбільш визначним фактором є те, наскільки давно в лісі відбувалася вирубка. Цей фактор виявився навіть більш значущим, аніж зміни клімату, якість ґрунтів, сонячна активність та пожежі. А ось для лісів, вік яких більший за 150 років, основними виявилися саме природні чинники. Тобто старі дерева, що вижили протягом принаймні двох останніх сторіч – це переважно дерева, які пережили пожежі.

Також цікавим виявилося дослідження того, як впливає висота, на якій знаходиться ліс, на температуру в ньому й на те, яка кількість вуглецю в ньому міститься. Навіть без наукових досліджень можна сказати, що високогірні ліси прохолодніші. І можна було б сподіватися, що вони накопичують більше вуглецю. Але дослідники виявили протилежну тенденцію: чим вище ліс над рівнем моря, тим менший вміст у його масі вуглецю.
Від лісів – до струмків

Але рано чи пізно дерева помирають від старості, а їхні рештки починають дуже повільно розкладатися, виділяючи накопичений вуглець. Частина їх потрапляє у лісові струмки та річки, які несуть вуглець до океанів. У тому ж 2016 році дослідники все з того самого Орегонського державного університету вивчали вміст вуглецю у струмках Північного Заходу США.Uintah Mountains, Tony Butler

Раніше дослідники взагалі ігнорували цей шлях збереження та транспортування вуглецю, вважаючи, що на фоні глобальних процесів перетворення він є незначним. Разом із тим виявилося, що до 6% від тієї величезної маси вуглецю, яка накопичується в лісах, зрештою опиняється у струмках та річках, які протікають крізь них.

Вчені використовували дані, зібрані з 2006 по 2013 рік у лісі, який був повторно висаджений за 50 років до того на схилах Каскадних гір. Виявилося, що вміст вуглецю у потоці змінюється відповідно до сезону. Вихід вуглецю із потоками води збільшується восени, коли збільшується кількість дощів та досягає свого піку в січні. Потім вміст вуглецю починає знижуватися. Влітку більша частина вуглецю з водойм переходить безпосередньо в атмосферу, а не виноситься з лісу з водою.

Вуглець присутній у воді струмків як у вигляді гілок, листя та інших залишків рослин, так і у вигляді вуглекислого газу, що розчинений у воді та поступово надходить до атмосфери. При цьому виявилося, що об’єм СО2, який надходить до атмосфери з малих струмків на Північному Заході США, такий самий, як і від великих річок в інших регіонах планети.
Чим тепліший струмок – тим менше кисню він виробляє

2018 року велика міжнародна група вчених опублікувала дослідження струмків та річок, проведене у різних місцях на Землі – від Пуеро-Ріко та Орегону до Аляски та Австралії. Об’єктом дослідження був баланс між фотосинтезом, який відбувається в ріках, та виділенням вуглекислого газу.

Для кожного з потоків була визначена температура води, рівень освітленості її поверхні, а також вміст розчиненого кисню. Також було досліджено зміну об’ємів фотосинтезу та дихання при зміні температури води у струмку на 1 градус. Загалом, дослідження показало, що в середньому струмки продукують на 24 відсотки більше СО2, ніж вважалося.Вчені досліджують струмок в експериментальному лісі в штаті Орегон. Джерело: US Forest Service

Водночас, у більш прохолодних струмках спостерігається зміщення балансу в бік фотосинтезу, у той час як у теплих водоймах переважає дихання. Цей результат є прямо протилежним тому, який показали ліси. Виходить так, що в холодних високогірних лісах самі дерева переробляють вуглекислий газ відносно слабо, і там струмки дійсно є потужним джерелом кисню. Однак по мірі того, як струмки спускаються на більш теплі низини, вони поступово нагріваються, і провідна роль у відновленні кисню переходить до дерев.
Пересохлі річища

Нещодавно вийшла стаття, у якій описано дослідження, присвячене продукуванню СО2сухими річищами. Вчені з Центру тропічних вод та акватичних екосистем та Університету Джеймса Кука, що в Австралії, дослідили 212 річищ, розташованих у 22 країнах.Brad Helmink

Дослідження показало, що викиди вуглекислого газу з сухих річищ досі недооцінювали. Те, що в сухих річищах немає водної рослинності, яка б могла поглинати СО2, зрозуміло. Однак на додачу до того в сухих річищах та струмках, які з’являються на поверхні землі, тільки у певні періоди року, накопичуються рештки рослин. Коли ці рештки знову потрапляють у воду, вони можуть викликати короткочасні викиди вуглекислого газу, кожен із яких усього за кілька хвилин може викинути у повітря 10% тієї кількості СО2, яку річка продукує за добу.

Це дослідження є надзвичайно важливим, оскільки, за оцінками вчених, майже половина всіх річок на Землі час від часу пересихають, і раніше роль цих об’єктів у кругообігу вуглецю була невідомою.

Нині стає зрозуміло, що при побудові моделей глобальних змін клімату треба враховувати новий фактор. По мірі того, як середня температура на Землі почне зростати, річки та струмки ставатимуть теплішими, збільшуючи викиди СО2 та зменшуючи його споживання. Згодом вони почнуть пересихати, остаточно перетворюючись на джерела вуглекислого газу.

Journal of Geophysical Research: Biogeosciences (2016), doi: 10.1002/2015JG003050; Nature Geoscience (2018), doi: 10.1038/s41561-018-0125-5; Nature Geoscience (2018), doi: 10.1038/s41561-018-0134-4.

https://scienceukraine.com/allnews/habitat/planetscase/rivers-as-co2-source/

Далі...

Открытие ПФУР-2018

9 июля 2018 года в Штаб-квартире ООН в Нью-Йорке состоялось официальное открытие Политического форума высокого уровня по устойчивому развитию (ПФУР-2018).

С приветствием к официальным делегатам стран мира обратились г-жа Мари Чатардова (Ms. Marie Chatardová) – Президент Экономического и Социального Совета ООН и г-н Лю Чжэньминь (Mr. Liu Zhenmin) - заместитель Генерального Секретаря ООН по экономическим и социальным вопросам.

На Церемонии открытия был представлен доклад Генерального Секретаря ООН Антониу Гутерреша с обзором прогресса в реализации Повестки дня ООН в области устойчивого развития на период до 2030 года. В докладе Генсекретаря ООН дан анализ успехов и вызовов в работе по достижению Целей устойчивого развития (ЦУР), отмечена беспрецедентная активизация правительств, международных и национальных организаций, а также бизнеса в работе над ЦУР на всех уровнях.

В части ЦУР 15 « Защита и восстановление экосистем суши и содействие их рациональному использованию, рациональное лесопользование, борьба с опустыниванием, прекращение и обращение вспять процесса деградации земель и прекращение процесса утраты биологического разнообразия» Генеральным секретарем ООН было отмечено, что в результате усилий стран скорость обезлесения во всем мире замедлилась. В 2015 году леса занимали около 4 млрд гектаров, или 31 % площади суши планеты. Большую часть лесов в мире представляют собой естественные леса (93 %), 7 % — лесопосадки. Несмотря на сокращение лесного покрова за последние десятилетия (площадь лесов планеты сократилась на 100 миллионов гектаров с 2000 года), масштабы потерь лесных ресурсов в мире сократились на 25 % по сравнению с периодом 2000–2005 годов. Наибольшие потери лесного покрова наблюдаются в странах Африки к югу от Сахары, в Юго-Восточной Азии и Латинской Америке и объясняются главным образом расширением сельскохозяйственной деятельности. При этом доля охраняемых лесных территорий и лесов, на которые распространяется действие долгосрочных лесохозяйственных планов, увеличивается.

Также в докладе Госсекретаря ООН отмечено, что режим охраняемых территорий продолжает увеличиваться, что способствует сохранению биоразнообразия. По состоянию на январь 2018 года средняя доля всех наземных, пресноводных и горных районов биоразнообразия, на которые распространяется режим охраняемых территорий, составляла 44 процента, 47 процентов и 48 процентов соответственно.

Еще одной проблемой для устойчивого развития человечества является деградация почв. Речь идет о 24 млн кв. км суши, в том числе лесных угодьях, отмечается сильная деградация почв и опустынивание ряда экосистем.

В связи с продолжающимися биологическими инвазиями правительства стран предпринимают меры по предотвращению угрозы проникновения на территории стран инвазивных чужеродных видов и борьбе с уже привнесенными видами. С 2010 года доля стран, которые приняли национальные законы, касающиеся предотвращения распространения инвазивных чужеродных видов и их регулирования, возросла на 19 процентов.

Рассмотрев представленный обзор совместной работы, страны и международные организации вновь подтвердили приверженность Повестке дня 2030 и работе по достижению ЦУР.

В предстоящую неделю участники ПФУР-2018 обменяются опытом достижения ЦУР, обозначат трудности в работе и новые вызовы. По итогам дискуссий будут выработаны стратегические решения по продолжению глобальной работы по выполнению Повестки дня 2030.

Вклад мировых лесных экосистем в работу по достижению ЦУР был рассмотрен в рамках специального мероприятия Форума ООН по лесам, состоявшегося 8 июля 2018 года в Штаб-квартире ООН в Нью-Йорке. Ключевые позиции и предложения станут официальным вкладом международного лесного сообщества в ПФУР-2018. Опыт Российской Федерации в отношении выполнения ЦУР 15 и предложения по укреплению международного взаимодействия по лесам были отражены в докладе руководителя делегации Рослесхоза на ПФУР-2018 И.В. Валентика, заместителя Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации – руководителя Федерального агентства лесного хозяйства.

http://rosleshoz.gov.ru/news/2018-07-09/открытие_пфур-2018/n4445

Далі...

Нищать чи рятують? На Іваничівщині – санітарна вирубка лісу через короїд

У лісі поблизу села Кречів Литовезької ОТГ Іваничівського району вирубують сосни, яким більше 50-ти років.

Вирубані ділянки лісу неподалік кладовища у селі Кречів пов’язують з нашестям жуків.

У неділю 8-го липня лісоруби не працювали – непозначені відмітками обрубки дерев різних культур лежали на землі, підготовлені до вивезення.



Лісничий Павлівського лісництва державного підприємства «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» Микола Конон переконує, що на дерева напав короїд, а санітарна вирубка лісу – це дієвий метод боротьби.

Короїди (лат. Scolytinae) – підродина жуків родини Довгоносики, що складається з 750 видів, 140 із яких належать до європейської фауни. Найбільші короїди сягають у довжину 1,5 см, а найдрібніші – не більше 8 мм. Дуже небезпечна комаха, здатна знищувати і молоді, і дорослі дерева, а також дерев’яні споруди. За останній час зміна клімату призвела до масового розмноження цих шкідників.



«Це планова рубка, вона погоджена з Литовезькою об’єднаною громадою 2 місяці тому. Там є всихання, дерева нищить короїд. На цю планову рубку відведено до 0,8 гектара. Поблизу кладовища роботи почалися минулої п’ятниці. Дерева підуть на дрова і частково будуть реалізовуватися для населення», – повідомив Микола Конон у телефонній розмові.

Він запевнив, що має лісорубний квиток та всі підтверджуючі документи про ураження.



Фахівці стверджують, що при такій рубці є вимога – негайне вивезення деревини чи її корування (зняття кори). Натомість вона лежала на землі ще з минулого тижня.

Ззовні зрізані дерева виглядають цілком здоровими



Все більше біологів та екологів вважають вирубування дерев неефективним методом боротьби з короїдом, адже це не рятує насаджень і не підвищує їх стійкості.

«Короїди — невід’ємний елемент лісових екосистем. Однак без істотних антропогенних впливів їхня діяльність не призводить до катастрофічних наслідків, оскільки чисельність популяцій регулюють комахоїдні птахи, передовсім дятли.

Масштабне вирубування лісів в Україні призвело до масового винищення гніздових станцій (дуплистих дерев тощо) комахоїдних птахів і створило надзвичайно сприятливі умови для небувалого розмноження короїдів.

Щоб зупинити подальше винищення лісових екосистем, слід не лише зменшити осередки розмноження короїдів у вигляді відмерлих сосен і захаращених вирубок, а й покласти край хижацькому винищенню лісів», – зазначив доктор біологічних наук Віктор Мельник у коментарі Українському лісовому порталу.

http://bug.org.ua/news/ivanychi/nyschat-chy-ryatuyut-na-ivanychivschyni-sanitarna-vyrubka-lisu-cherez-korojid-242022/

Далі...

Володимир Бондар про реформування лісового господарства України. ВІДЕО

Державне агентство лісових ресурсів України

Опубликовано: 8 июл. 2018 г.

Виступ заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря під час національного діалогу "Реформування лісового господарства: перспективи та наслідки", 

05.07.18

Далі...

Нет леса без огня

По площади природных возгораний нынешний год догоняет худшие

2018 год стал рекордным по площадям лесных пожаров в России за последние несколько лет — с начала года по всей стране пройдено огнем уже более 10 млн га, отмечают экологи. По их словам, нынешний год догоняет по этим показателям 2003, 2008 и 2012 годы. Чиновники также называют ситуацию вопиющей и обращают внимание на низкую эффективность выявления и тушения пожаров в лесах. Впрочем, в Рослесхозе не считают ситуацию катастрофической и сообщают об увеличении федерального финансирования нескольких регионов, на территории которых больше всего природных возгораний.

По последним данным, площадь действующих лесных пожаров на территории России в первом полугодии 2018 года составила почти 1,7 млн га. Масштабнее всего сейчас горит Якутия — на регион приходится 1 млн га площади пожаров. Также несколько сотен тысяч га горят в Красноярском крае и Иркутской области: 355,2 тыс. га и 164,5 тыс. га соответственно. На территории этих субъектов введен режим ЧС. В Рослесхозе “Ъ” сообщили, что на данный момент ущерб от лесных пожаров составил более 5 млрд руб. Всего с начала года пройденная огнем площадь превысила 10 млн га. По словам экологов, этот год стал четвертым «катастрофически пожарным» за последние 15 лет. «В масштабах страны у нас было три рекордных года: 2003-й, 2008-й и 2012-й»,— отмечает руководитель лесного отдела «Гринписа России» Алексей Ярошенко. По данным государственной информационной системы дистанционного мониторинга лесных пожаров (ИСДМ-Рослесхоз), за аналогичный период 2003 года (первое полугодие) общая площадь, пройденная огнем, составляла почти 13 млн га, а в 2008-м — около 12 млн га. «Всем запомнился 2010 год: тогда пожары были близки к самым густонаселенным пунктам,— отмечает господин Ярошенко.— Но в масштабах страны он не был катастрофическим, потому что Сибирь и Дальний Восток, которые дают всегда основную площадь по лесным пожарам, горели слабо». Эксперты отмечают, что нынешний год догоняет последний рекордный по площадям 2012-й — тогда к 8 июля огнем было пройдено более 11 млн га. «К сожалению, тот факт, что в Сибири горит несколько миллионов гектаров леса одновременно,— это печальная норма,— отмечает руководитель лесной программы WWF Николай Шматков.— У нас уже были в прошлом году подобные случаи, но этот год претендует на рекордные показатели».

О сложной обстановке с лесными пожарами ранее заявлял вице-премьер Александр Хлопонин (прежде курировал сферу природопользования): «Этот год у нас вопиющий. Можно предположить, что мы недостаточно оперативно реагируем на ситуацию на местах и сами регионы распускают эти пожары». Глава Рослесхоза Иван Валентик также отмечал, что в 2018 году природные возгорания «хуже обнаруживают и хуже тушат». В Рослесхозе несколько раз заявляли, что прорабатывается вопрос федерализации полномочий по охране лесов от пожаров (после принятия новой редакции Лесного кодекса в 2007 году ответственность за эту деятельность лежит на субъектах). Сейчас в Рослесхозе “Ъ” сообщили, что в этом году было увеличено федеральное финансирование Сибирскому и Дальневосточному федеральным округам на тушение и предупреждение лесных пожаров в наиболее затронутых ими регионах, в частности в Якутии, Иркутской и Амурской областях. В федеральном агентстве признают, что пожароопасный сезон в 2018 году начался «со значительным опережением среднемноголетних показателей», тем не менее ситуация с лесными пожарами не катастрофическая.

Тушение лесных пожаров требует системного подхода и одномоментным увеличением финансирования проблему не решить, считает руководитель международного противопожарного проекта «Гринписа» Антон Бенеславский. «Ситуация с лесной пожарной охраной в России с каждым годом ухудшается,— добавляет эксперт.— Плюс климат становится суше и теплее, создавая благоприятные условия для пожаров».

Анна Васильева

10.07.2018

https://www.kommersant.ru/doc/3681922

Далі...

Мокрянське лісництво: зразки деревини - хворий ліс чи здоровий? ВІДЕО

Мокрянське лісництво: зразки деревини - хворий ліс про який кричали на всю Україну і видавали за здорові. ВІДЕО

***

Мокрянське лісництво суцільна санітарна вирубка провірено дійстно хворі дерева 2018

Далі...

Майже 100 кілограм за раз: на Прикарпатті продовжують збирати неймовірні урожаї грибів

Сезон полювання на гриби триває на Прикарпатті. У Карпатах вже наповнюються кошики, водять грибні екскурсії, реабілітують грибами та звісно ж, готують за старовинними рецептами гуцулів.

Вдалим урожаєм карпатських грибочків похизувалися в мережі франківчани Іванна-Марія Адамчак та Ярослав Кабин.

В лісі поблизу Косова вони назбирали майже 100 кілограмів білих грибів. З них 36 – на одному місці.



Джерело: Фіртка

http://typical.if.ua/majzhe-100-kilohram-za-raz-na-prykarpatti-prodovzhuyut-zbyraty-nejmovirni-urozhaji-hrybiv/

Далі...

В Закарпатті будуть охороняти ліси по Турецькі?

Українські лісівники нещодавно побували з ознайомчою поїздкою в Туреччині.

Упродовж п’ятьох днів представники українського лісівницвта, серед яких були і лісничий Богданського лісництва Микола Грапинюк та провідний інженер лісового господарства Михайло Лофердюк, ознайомились із веденням лісового господарства в Туреччині.

Мета візиту, яка була визначена для роботи – вивчення комплексної системи протипожежного захисту лісів та необхідного реагування на загоряння в екосистемах, повідомляє прес-служба Закарпатського лісництва.

У вступній промові регіональний менеджер лісового господарства Анталії Ведат Дікічі заявив:

«Майже всі лісові масиви знаходяться в державній формі власності і відповідно фінансуються з бюджету країни. У Туреччині посилено працюють над збереженням лісових масивів від пожеж. Регулярно проводяться тренінги, семінари та навчання, змодельовані нашими кадрами. Однак так само регулярно й проводяться семінари задля спільного обміну досвідом з нашими колегами з інших країн».

Як розповідають закарпатські лісівники, в умовах високого температурного режиму та постійних вітрів у турецьких колег робота з протипожежного захисту поставлена на найвищому рівні.

Лісівники мають достатнє державне фінансування, сучасну техніку та обладнання, використовують для гасіння пожеж авіацію.

Господарювання у цьому напрямку ведеться згідно з останніми світовими розробками і надбаннями. Тому було чому повчитися та перейняти досвід для втілення у нашій роботі.
А ще турецькі лісівники вчили нас завжди приймати виважені рішення у надзвичайних ситуаціях, ніколи не поспішати, розробляти стратегію та кілька варіантів, які дозволять уникнути поширення лісової пожежі та зменшити її наслідки.

09.07.2018 22:48 

https://pershij.com.ua/v-zakarpatti-budut-okhoroniaty-lisy-po-turetski/

Далі...

В Якутии лесные пожары тушат искусственным дождем

В Якутии, где полыхают лесные пожары, собираются устроить искусственный дождь.

Искусственный дождь вызовут в Якутии, где полыхают лесные пожары, об этом сообщило РИА Новости со ссылкой на пресс-службу правительства региона.

Опасность возникновения пожаров в настоящее время установилась на большей части территории Якутии. Температура воздуха в регионе достигает 30-32 градусов, местами выше. По данным властей, за прошедшие выходные ликвидировано семь лесных пожаров на общей площади 292,7 гектара, ведутся работы по тушению еще 18 пожаров на 15 тысячах гектаров.

"Департаментом по лесным отношениям Якутии в адрес ФБУ "Авиалесоохрана" направлена заявка о привлечении самолета Ан-26 для искусственного вызывания осадков", — отметили в правительстве Якутии.

Искусственные осадки вызывали в Якутии в прошлом году на территории Вилюйского и Горного районов, где на тот момент была чрезвычайная ситуация с лесными пожарами.


Sputnik / Антон Денисов
В РОССИИ
22:19 09.07.2018

Читать далее: https://ru.sputnik.md/russia/20180709/20419856/dozhdi-jakutija-pozhary-tushenie.html

Далі...