ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 липня 2018

Лес имени Карповича. О несбывшейся мечте фермера без рук, посадившего тысячи деревьев



"Я жил для людей, душа нараспашку. Пройдет сто дождей, а вспомнит ли кто Сашку", - эти слова Александр Карпович, фермер без рук, посадивший более 10 тысяч деревьев, мечтал высечь на камне и установить его возле леса. Чтобы помнили. Он мечтал, чтобы возле леса, который он высадит, поставили камень с этими словами и подписали "Лес имени Карповича". Это было его мечтой, которую он озвучил буквально за несколько месяцев до своей смерти. 21 июня 2018 года Александра не стало...

Корреспондент Tengrinews.kz Айгерим Абилмажитова - о деле всей жизни фермера из Акколя.



Об Александре Карповиче и его супруге мы рассказывали нашим читателям в октябре 2017 года. Тогда и сейчас история человека, не сломленного превратностями судьбы, нашла много откликов в сердцах людей. Александр в одиночку за последние несколько лет высадил 18 тысяч деревьев на 5,5 гектара земли.

"Глумиться не надо, что я малость безрукий". История инвалида, посадившего тысячу деревьев



Сегодня дом четы Карпович почти пуст. Здесь веет грустью и печалью, несмотря на теплый летний день и шум травы. Лишь подкова над входной дверью как-то намекает нам, что совсем недавно здесь жил человек, характер которого был выкован также из железа.


После смерти Александра его супруга Марина не может найти себе места ни в доме, ни в огороде, нигде.

"Очень тяжело, ни к чему душа не лежит, ни к чему руки не идут, все сыпется. Он как будто в яму обрушил меня", - делится Марина своими душевными переживаниями.


"До последнего ходил, что-то старался делать. Чуть-чуть он покашливал, сухой был кашель, но жаловался он на одно, что когда он дышал, "внутри как пена ходит", говорил он. А потом резко хуже стало. Здесь, в Акколе, не могли поставить ему диагноз. Повезли его в Астану. Люди добрые помогли, в платной клинике сразу диагностику сделали. Там сразу поставили диагноз, что рак легких, третья стадия, но давали еще полгода ему. Саше в понедельник, 18 июня, плохо стало, во вторник сюда в больницу повезли, в среду уже в Кокшетау. В четверг я уже из Кокшетау везла его сюда, обратно", - на этой минуте Марина не может сдержать слез.



"Я была в растерянности. Спасибо сыну его, он помог его тело перевезти, и людям, что помогли с поминками. Я ведь вся растерянная была. Никому не могла позвонить, сообщить. До сих не все знают о том, что его больше с нами нет.  Как узнают, приезжают сюда, выразить соболезнования.  Я его телефон не отключаю. Кто позвонит, отвечаю сама и говорю: "А Саша теперь уже никогда не сможет ответить на ваш звонок".



"У него очень большие планы были, очистить озеро хотел. Он его сам каждый год чистит. Перед смертью он написал мне дарственную, чтобы я продолжила его дело. Но мне до пенсии еще работать нужно, поэтому я передала все внуку, он будет заниматься. 40 дней проведем, и я съеду отсюда в Александровку, а сын будет здесь".



"Была ли последняя просьба от Александра? Чувствовал ли он, что уходит от вас?" - спросила я у Марины.

"Последний день перед смертью, он или чувствовал, или не знаю, он все время говорил, что я не успел многого сделать, так хочется многое успеть сделать. Последней просьбой было продолжить дело. Он хотел, чтобы здесь можно было отдыхать людям от городской суеты. Ведь здесь хорошо, душа спокойствие находит".


"Марина, мы слышали, что Александр очень сильно переживал из-за вопросов по земле, что проиграл суд, и, возможно, это отразилось на его здоровье. Расскажите, пожалуйста, поподробнее".

"Он хотел взять в аренду землю вокруг озера, чтобы деревья посадить. Ему нужен был еще годик, в следующем году мы бы досадили, он хотел продолжать садить лес. Акимат дал разрешение, не дали разрешение в совхозе "Трудовой", сказали, что земли принадлежат им. Но эти земли давно вывели под дачи, еще в 1986 году, документы предоставили из архива. Вообще судились мы три года. Он и в Астану ездил, и к депутатам обращался, и к прокурорам. Суд мы проиграли в итоге. После этого он впал в депрессию, молчал, не разговаривал, читал и молчал".



"Мы правильно поняли, что речь не шла о землях, которые вы выкупили?"

"Нет. В этом вопросе были неполадки с документами, но мы с Александром во время успели привести все в порядок. Теперь сын и внуки будут продолжать его дело".



"Вы знаете, Саша посадил 5 саженцев дуба. Для сына, внуков и для себя. Его дуб так и не зацвел. А нам, девочкам, обещал липы посадить, как дела все закончит. Не успел".



"Теряя близких людей, мы начинаем жалеть о том, что не успели сделать. Обнять, поцеловать или просто позвонить. Может, есть то, что вы не успели сказать Александру?"

"Я до конца не верила, что его нет. Думала, приеду в больницу, а мне скажут: "Извините, мы ошиблись, он жив". Но нет. В морге я все поняла. И жалею, что за день, когда я провожала его в больницу в Кокшетау, я почувствовала, что больше живым его не увижу. И тогда мне надо было попросить прощения. Мы за три дня до этого поссорились. Конечно, дело житейское. Но вот я не попросила прощения у него. Вот об этом я жалею".



"И пусть не дождаться нам зрелых плодов, свой след здесь оставим на веки веков. Глумиться не надо, что я малость безрукий. Труд на земле - есть лекарство от скуки. И все инвалиды казахской земли вот также деревья сажать бы могли. Берите лопаты - сажайте смелее, березы и сосны, каштаны и ели, чтобы лет через тридцать веселые внуки, гордясь, поминали - вот был дед безрукий".

Это стихотворение нашей съемочной группе Александр прочитал на прощание во время прошлой поездки. Тогда мы и коллеги из других изданий дали обещание приехать летом к озеру у дома Карповича, попить чаю и посмотреть на лилии, что цветут лишь только летом.

Мы приехали, Александр...



https://tengrinews.kz/article/818/

Матвиенко раскритиковала работу главы Рослесхоза



МОСКВА, 13 июл — РИА Новости. Спикер Совета Федерации Валентина Матвиенко выразила возмущение, что в России продолжаются незаконные вырубки леса и трудно найти ответственных за охрану лесных массивов, и выразила недовольство работой главы Рослесхоза Ивана Валентика, призвав его "вместо отпуска пройтись по лесным регионам".

© РИА Новости / Алексей ФилипповГосдума приняла закон об обязательном восстановлении вырубленных лесов
Верхняя палата в пятницу обсуждала поправки в Лесной кодекс РФ в части совершенствования воспроизводства лесов и лесоразведения. Ранее спикер посетила Забайкальский край во время командировки по регионам.

"Давайте обсудим, почему продолжаются незаконные вырубки леса, в частности в Забайкальском крае, почему не работает система. Давайте подключать правоохранительные органы, МВД", — сказала спикер, обращаясь к присутствующему на заседании руководителю Рослесхоза.


Сенатор поинтересовалась у него, кто несет ответственность за защиту лесов от черных лесорубов.

"Как правило, это ответственность регионов", — ответил Валентик.

© Фото : Следственный Комитет Российской ФедерацииВ Иркутской области расследуют дело о незаконной вырубке леса
Матвиенко выразила неудовлетворенность таким ответом и тем, что глава Рослесхоза не осведомлен в полной мере о том, что происходит в субъектах РФ. "Вместо отпуска пройдитесь по лесным регионам", — сказала она.

Спикер Совета Федерации также задалась вопросом, соответствует ли Валентик "занимаемой должности, обладает ли он всеми полномочиями и желанием" исполнять свои обязанности.

"Складывается ощущение, что не все в нашем государстве заинтересованы в наведении порядка в этой сфере", — также заявила председатель верхней палаты.

© Fotolia / sebraСуд продлил домашний арест замглавы пензенского минлесхоза
Матвиенко поручила профильному комитету Совфеда по аграрной политике и природопользованию провести осенью слушания с обсуждением темы возможного совершенствования законодательства в сфере лесоохраны.

Замглавы бюджетного комитета Сергей Иванов напомнил, что законодательством полномочия по охране лесов возложены на регионы. "Может быть, нужно поставить вопрос о возвращении этих полномочий на федеральный уровень", — сказал Иванов.

По данным законодателей, 80% лесов находится в федеральной собственности.

Замглавы комитета по законодательству Максим Кавджарадзе также отметил, что лесник, который получает 5 тысяч рублей в месяц, ограничен в возможности препятствовать масштабной вырубке леса черными лесорубами.

© РИА Новости / Александр КондратюкВырубившего лес жителя ХМАО обязали заплатить 50 миллионов рублей
Кроме решения обсудить законодательство в этой сфере на осенних слушаниях, Матвиенко предложила докладчику по закону замруководителя профильного комитета Владимиру Лебедеву "с топором пройтись от леса до администрации края или наоборот", и посмотреть, какая будет на это реакция. Сенатор попросил официального представления от палаты, чтобы не попасть в неприятную ситуацию с правоохранительными органами.

Валентик в ответ на критику ситуации в лесной сфере сообщил, что в каждом регионе есть свой департамент лесного хозяйства. "Предусмотрен и штат лесных инспекторов, сейчас их численность составляет 24 тысячи человек", — отметил чиновник.

При этом необходимая штатная численность инспекторов — 39 тысяч, добавил он.

14:39 13.07.2018

Щорічне спеціальне навчання з питань охорони праці робітникам, які задіяні на роботах з підвищеною небезпекою

На виконання наказу Закарпатського ОУЛМГ від 11.11.2017р.№58, з 02 по 12 липня 2018 року у ДП «Виноградівський лісгосп» було проведене щорічне спеціальне навчання з питань охорони праці робітникам, які задіяні на роботах з підвищеною небезпекою.

Участь у навчаннях взяли 12 працівників лісозаготівельної дільниці ДП «Виноградівський лісгосп», які задіяні на роботах з підвищеною небезпекою – вальники лісу, лісоруби, трактористи та водій вантажного автомобіля.

Керуючись Положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці ДП «Виноградівський лісгосп», по закінченню навчань, 13 липня комісією проведено перевірку знань з питань охорони праці робітників, задіяних на роботах з підвищеною небезпекою.







Корневую губку искоренит первый белорусский биопрепарат?

В ЛАБОРАТОРИЯХ УЧЕНЫХ

Прежде чем сосну массово атаковал короед, на протяжении нескольких лет ее защитные функции ослабляли другие вредоносные факторы, и самым серьезным из них была и остается корневая губка. Она намного упрощает работу жука, подготавливая дерево к его нападению. Чтобы спасти сосну, ученые разработали первый отечественный биопрепарат на основе гриба — антагониста корневой губки. Осталось пройти последние испытания — и уже к концу этого года «Флебиопин» сможет приобрести каждый лесхоз.



На разработку и испытания этого средства против корневой гнили ученым кафедры лесозащиты и древесиноведения ­БГТУ и Института микробиологии НАН Беларуси понадобилось восемь лет.
Метод биологической защиты хвойных насаждений от корневых гнилей успешно используется в европейских странах, таких как Великобритания, Германия, Финляндия и Швеция. А некоторые страны-соседи, применяя в лесном хозяйстве импортные биопрепараты, ведут разработку собственных «лесных лекарств», более адаптированных к местным условиям.

Предполагается, что стоимость отечественного биопрепарата будет в разы ниже зарубежных аналогов, а высокое качество позволит значительно укрепить устойчивость сосновых насаждений.
Ценен «Флебиопин» еще и тем, что имеет полностью чистый состав и не несет вреда другим организмам, которые обитают в лесу. В основе препарата лежит штамм гриба — антагониста корневой губки, который в результате долгих исследований нашли сотрудники научной отраслевой лаборатории защиты леса БГТУ.

Сейчас первый белорусский биопрепарат от корневой гнили проходит обязательный этап государственной регистрации как средство защиты растений и к концу осени будет запущен в серийное производство.

— Первый год испытаний прошел более чем успешно, поэтому мы с высокой долей вероятности можем говорить о том, что состав нашего изобретения наконец допустят к применению в лесном хозяйстве. Это значит, что лесхозы в скором времени получат средство, которое повысит эффективность санитарно-оздоровительных мероприятий в сосняках и будет оказывать профилактический эффект при проведении рубок ухода в насаждениях с высокой угрозой возникновения очагов болезни, — рассказывает заведующий кафедрой лесозащиты и древесиноведения БГТУ Вячеслав Звягинцев.



Наш собеседник уверен: если удастся избавить сосны от корневой губки, повысится устойчивость этих насаждений против вредителей, в том числе и против вершинного короеда. Ведь кормовая база этого жука — насаж­дения, которые уже поражены корневой гнилью.

Ученые рассчитывают, что стоимость одной ампулы препарата составит порядка 4 рублей, а ее объема должно хватить на обработку 1 гектара сосновых насаждений во время санитарной рубки средней интенсивности.

Проводить обработку пней в сосняках «Флебиопином» можно будет с помощью ранцевых опрыскивателей, а также в процессе механизированной заготовки, предварительно установив на харвестеры специальные устройства для нанесения препарата на спиленный пень дерева.

Пока же против корневой губки белорусские лесоводы применяют лишь один метод — рубки различной направленности. Но ее очаги в сосновых насаждениях продолжают расти, что доказывает невысокую эффективность такого метода. А вот внедрение первого биопрепарата в эту борьбу станет, по уверениям ученых, весомым вкладом в дело повышения устойчивости сосновых насаждений. Осталось пройти последние испытания — и лесоводы смогут проверить это утверждение на практике.

Автор: Фото автора, Татьяна БИНДА
Дата публикации: 12.07.2018

Від заготівлі лісової продукції місцеві громади Волині отримали майже півтора мільйона гривень



Надходження від заготівлі ягід та іншої другорядної лісової продукції на Волині склали майже 1,5 мільйона гривень. Зокрема, у місцевих бюджетах області - майже 1,2 мільйона гривень рентної плати за спецвикористання лісової продукції А загалом сума отриманих громадами коштів від заготівлі у 2,6 рази перевищує аналогічні показники минулого року.

«Тож нинішній заготівельний сезон переконує, що лісові ресурси залишаються важливим джерелом додаткових бюджетних надходжень в області. А щоб громади отримали всі передбачені законом податки, органи ДФС забезпечують належний контроль за виконанням податкових зобов’язань заготівельниками лісових ресурсів», - наголошує начальник ГУ ДФС у Волинській області Світлана Савчук.

Керівник волинських фіскалів розповіла, що у червні відбулася робоча зустріч фахівців ДФС в області з представниками заготівельного бізнесу.

«Ми не лише поінформували про основні вимоги чинного податкового законодавства щодо сплати податків в процесі заготівлі, а й домовилися про негайне інформування про факти самовільної заготівлі лісової продукції без дозвільних документів та сплати податкових зобов’язань. Маємо підстави вважати, що перебіг заготівельного сезону на Волині, зокрема ріст надходжень, свідчать про належний рівень його організації», - підкреслила Світлана Савчук.

Тим часом, фахівці територіальних органів ДФС у Волинській області в процесі контролю за заготівлею лісових ресурсів у складі комісій та робочих груп взяли участь у 20 рейдах та обстеженнях 73 пунктів прийому продукції, що проводилися на території районів, де заготівля здійснюється найбільш активно.

В Головному управлінні ДФС у Волинській області нагадують, що, окрім рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів, заготівельники повинні сплачувати ПДФО та єдиний податок. Важливо, що єдиний податок, рента та частина ПДФО зараховуються до бюджетів громад, на території яких заготовляють дари лісу.

Відділ організації роботи ГУ ДФС у Волинській області
13.07.2018

В Швеции представили беспилотный лесовоз на дистанционном управлении



Компания Einride представила беспилотный электрический лесовоз T-log. Он будет иметь четвертый уровень автономности, а при необходимости им сможет управлять удаленный оператор. Предполагается, что лесовоз будет использоваться на дорогах общего пользования с 2020 года, сообщает ЦТС со ссылкой на портал N+1.

Разработанный Einride лесовоз T-Log основан на грузовом фургоне T-Pod, представленном год назад. Как и прошлая модель, лесовоз сильно отличается от других беспилотных грузовиков тем, что в нем нет кабины водителя. Вместо этого автомобиль полностью полагается на автономное передвижение или удаленное управление. T-Log собирает данные об окружающей среде, совмещая данные с лидаров, радаров и камер, установленных со всех четырех сторон транспортного средства. Данные обрабатываются вычислительной системой, построенной на основе платформы NVIDIA Drive, разработанной именно для беспилотных автомобилей.

Компания утверждает, что ее цель - создание грузовиков четвертого уровня автономности по классификации Сообщества автомобильных инженеров (SAE). Этот уровень подразумевает, что автомобиль способен ездить в определенных зонах и условиях полностью самостоятельно, не нуждаясь в перехвате управления водителем даже в сложных ситуациях. Тем не менее, поскольку в некоторых случаях этого уровня автоматизации недостаточно, а кабины водителя в грузовике не предусмотрено, Einride заключила соглашение с компанией Phantom Auto, разрабатывающей системы удаленного управления автомобилями.

T-Log оснащен блоком аккумуляторов суммарной емкостью 300 кВт/ч. Это позволит автомобилю передвигаться на одном заряде на расстояние почти 200 км и перевозить груз массой 16 т. Предполагается, что автомобиль сможет использоваться на дорогах общего пользования с 2020 года.

Презентация T-Log, на которой был представлен полноразмерный прототип лесовоза, велась на YouTube-канале компании. Недавно Einride опубликовала запись тестового заезда грузовика T-Pod в автономном режиме на зимних дорогах, на которой можно увидеть работающий прототип автомобиля, оснащенный лидарами и другими датчиками.

Напомним, первый в мире беспилотный электрогрузовик прошел испытания в Китае в апреле этого года.

Тем временем в Норвегии создают первую в мире компанию с полностью автономными судами.

13 июля 2018, 08:56

Звернення Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ МИСЛИВСЬКИХ ТА РИБАЛЬСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ» до засновників та представників мисливських господарств



В Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового та мисливського господарства України на період до 2022 року, опублікованій на сайті Держлісагентства, майже відсутні плани по реформуванню мисливської галузі. У той самий час мисливські господарства в рамках своєї діяльності зіштовхуються з низкою проблем, що потребують вирішення, зокрема:

Полювання на території природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Прийняття Закону щодо охорони пралісів призвело до заборони проведення полювання в мисливських господарствах, території котрих частково або повністю увійшли до складу ПЗФ (заказників, заповідників, ландшафтних та національних парків). Як результат – окремим користувачам мисливських угідь вже відмовили у видачі ліцензій. Незважаючи на те, що в розвиток мисливських господарств були інвестовані значні кошти, фактично провадити свою діяльність вони не можуть. При цьому Мінприроди має намір розширювати території ПЗФ.

«Шкідливі» для мисливського господарства тварини.

Спотворене тлумачення закону про приєднання до Європейських конвенцій призвело до активного лобіювання виведення вовку зі списку «шкідливих» тварин. Наразі активно просувається законопроект про скасування поняття «шкідливі» тварини і скасування необхідності регулювання їх чисельності. Прийняття відповідного законопроекту у Верховній Раді – загроза мисливському фонду та потенційні втрати з боку користувачів.

Відповідальність за браконьєрство

Передбачена діючим законодавством відповідальність за незаконне полювання не виконує функцію перешкоджання браконьєрству. Наразі існує необхідність внесення змін до законодавства в частині підвищення адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з розміром істотної шкоди. Так само потребує врегулювання і не передбачена нині законодавством відповідальність за купівлю та продаж незаконно добутої дичини, в тому числі при реалізації м’яса дичини та реалізації продукції таксидермії.

Уточнення режиму «тиші».

Сезон тиші має діяти в місцях відтворення диких тварин. Необхідно пам’ятати, що паралельно з копитними тваринами розмножуються і хижі, небажані для ведення мисливського господарства представники мисливського фонду, чисельність яких легше регулювати саме під час розмноження. Індивідуальне полювання на самця козулі має починатися з 15 травня, поки не має високої трави та густої листви. До прикладу, в Німеччині «режим тиші» триває 1 місяць.

Продовження терміну користування мисливськими угіддями.

Процедура продовження терміну користування угіддями потребує децентралізації. Державне регулювання необхідно перенести на районний та обласні рівні. Термін користування угіддями має подовжуватись автоматично у випадку дотримання встановлених договором вимог, як це передбачає Цивільний кодекс.

Компенсація втрат від АЧС.

З розповсюдженням АЧС багато користувачів змушені були провести депопуляцію дикого кабана, якого на протязі років вони годували і охороняли власними коштами. На відміну від фермерів компенсація втрат від АЧС для користувачів мисливських господарств не передбачена, і це потребує змін.

Вольєрне розведення дичини та права на неї.

Існує необхідність законодавчо регламентувати ведення вольєрного господарства. Зокрема закріпити за користувачами право власності на дичину, вирощену в вольєрі, та випущену в умови природної волі з отриманням безкоштовних ліцензій.
Термін дії дозволу на зброю.

Термін дії дозволу на зброю є занадто коротким, і складає лише три роки, на відміну від таких документів, як-то водійські права. До того ж немає обґрунтованої необхідності кожні три роки проходити через процедуру відстрілу нарізної мисливської зброї.

Загроза введення мораторію полювання на копитних.

Наразі існує загроза поступового впровадження мораторію полювання на усіх копитних мисливських тварин, а потім – на хутрових тварин та пернату дичину – такі пропозиції з боку екологів вже лунають.

Новий закон про мисливське господарство.

Мисливське господарство потребує вирішення багатьох проблем і здійснення реформ. І лише в тому випадку, коли їх ініціаторами будуть користувачі мисливських угідь, вони будуть враховувати їх права та інтереси. Усі реформи і ініціативи мають бути втілені в новому законі про полювання та мисливське господарство.

Висновок.

Починаючи зі створення позитивного іміджу мисливця і полювання в суспільстві, і закінчуючи розробкою та впровадженням змін до законодавства, котрі б захистили права користувачів мисливських угідь, знизили участь держави, а значить, зменшили можливості для встановлення перепон для сталого розвитку галузі – такі завдання стоять перед користувачами мисливських угідь, які бажають бачити сталий розвиток мисливської галузі.

Звичайно, що проблем, що перешкоджають розвитку мисливської галузі і становлять загрозу для її існування, набагато більше. Тому Громадська спілка «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств» звертається до Вас з наступним:

1. Надати перелік найбільш гострих проблем мисливської галузі, які, на Ваш погляд, потребують вирішення;

2. Висловити свою думку щодо необхідності створення Всеукраїнського об’єднання мисливських господарств та мисливців, що буде займатися вирішенням цих проблем.

Надіслати свої пропозиції Ви можете на електронну пошту Асоціації association031214@gmail.com, поштою на адресу Асоціації (вул. Олени Теліги, 11, м. Київ, 04112).

Президент Громадської спілки С.А. Андросюк.

Словацькі лісівники із міста Кошице відвідали ДП "Ясінянське ЛМГ"

У програму відвідин увійшли похід в Краєзнавчий музей смт. Ясіня, ознайомлення з історією і культурою народу. Також словакам показали лісопильно-деревообробний цех та робочий процес власного виробництва підприємства.



Варто зазначити, що приємне враження на гостей справили розсадник і клонова плантація ялини європейської, яка закладена в 2014 році. За словами закордонних лісівників, подібні роботи щодо клонування у них не проводяться.

Також для гостей підприємства організували виїзд до витоку річки Чорна Тиса, де частували національними стравами. На завершення програми колеги-словаки відвідали рекреаційну зону "На перевалі".

«Виноблагролес» зарабатывает на продаже дров

Исполняющий обязанности генерального директора Винницкого областного коммунального специализированного лесохозяйственного предприятия «Виноблагролес» Юрий Иорданов сообщил, что в 2017-ом его лесничества оказали благотворительную помощь участникам АТО на 250 тысяч гривен. В 2016-ом – на 270 тысяч. В 2014-ом – на 410 тысяч. Помощь предоставляется в виде бесплатных дров.



При этом за прошлый год «Виноблагролес» продал дров на 48,37 миллиона гривен. В том числе почти на 12 миллионов купило население; на 15 миллионов — больницы, садики, школы и прочие бюджетники; еще на 15 – предприятия.

«За 3 последних года доходная часть от реализации дров выросла в 2,5 раза и составила в 2017-ом 120 миллионов гривен, при этом рентабельность продаж составляет 5%. Ежегодно дочерними предприятиями «Виноблагролес» от суммы общего дохода около 40% уплачивается налогами в государственный и местные бюджеты. Так, в 2016-ом налогов уплачено 29 миллионов, а в 2017-ом уже 37,7 миллионов», — отметил Юрий Иорданов.

При проведении плановых рубок лесхозами «Виноблагролеса» ежегодно заготавливается около 170 тысяч кубических метров ликвидной древесины.

Виктор Бережной

На Сумщину приїхали кадровики лісових управлінь з усієї України




На Сумщині проходить семінар фахівців по роботі з персоналом обласних управлінь Держлісагентства
У понеділок, 9 липня, під керівництвом Сектору з персоналу Держлісагентства України на Сумщині розпочав роботу Всеукраїнський семінар спеціалістів по роботі з персоналом обласних управлінь відомства.

Проходитиме захід до 13 липня включно, на базі державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство».

«Кадрова політика у будь-якій організації є базовою. Адже це робота з людьми, які є безпосередніми працівниками, професіоналами у своїй діяльності. Фахівці по роботі з персоналом повинні досконало володіти всіма законодавчими аспектами праці, знати антикорупційне, пенсійне законодавство, постанови про стимулювання. Тобто мати багаж знань досить об'ємний. Складністю у роботі кадрових служб є те, що у законодавство, яке регламентує умови праці досить часто вносяться зміни. Тому, Держлісагентство системно працює над тим, щоб фахівці, які ведуть в областях кадрову роботу, завжди вчасно проходили відповідні навчання. Тому такі семінари – це система нашої роботи. Приємно, що інший бік заходу – пізнавальний. Перебуваючи кожного коку у різних регіонах ми знайомимось з особливостями організації праці, цікавими місцями регіону тощо. Для проведення цьогорічного семінару обрали Сумське управління», - зазначила у ході відкриття семінару завідувач Сектору з персоналу Держлісагенства Алла Святецька.

Поряд з тим, що кожного року змінюється місце проведення семінару, дрес-код для участі залишаються незмінними: у перший день заходу, на офіційному відкритті бути в українській вишиванці. Ця ідея додає заходу особливого колориту і родинної єдності.

У відкритті семінару взяли участь голова Сумської обласної державної адміністрації Микола Клочко, начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець та господарі мальовничої Тростянеччини – голова Тростянецької районної державної адміністрації Олег Сипко та директор Тростянецького лісгоспу Віктор Зубко.

Губернатор області привітав представників сусідніх регіонів України на сумській землі та познайомив з історією, особливостями та визначними місцями цього краю.

У своєму виступі начальник Сумського ОУЛМГ Віктор Чигринець розповів про історію лісівництва в області.

«Ми пишаємось лісовою історію Сумщини, багатою на видатні особистості. Серед них - один із засновників лісодослідної справи, уродженець Кролевця професор В.Д. Огієвський, керівник Бюро з лісної дослідної справи при Всеукраїнському управлінні лісами Г.М. Висоцький, керівник першого в історії лісового департаменту при Міністерстві земельних справ України, голова Всеукраїнської лісової спілки Борис Іваницький та багато інших», - наголосив Віктор Петрович, а також акцентував увагу учасників семінару на кадровій політиці управління:

«На початок 2018 року на підприємствах управління працювало 2682 працівника, 65 % з яких мають фахову освіту. 25 працівників лісової галузі області мають звання Заслужений лісівник України. Враховуючи, що всі працівники соціально захищені, отримують високу заробітну плату, всі тримаються власних робочих місць. На 11 % в порівнянні з 2008 роком зменшився показник плинності кадрів. На сьогодні плинність кадрів складає всього 6%. Середній рівень заробітної плати складає 13 тис. грн., а це один з найбільших в області показник. Також працівники мають повний пакет соціальних гарантій. Це мотивує людей до якісного виконання своїх професійних обов'язків. Як результат, лісгоспи працюють динамічно, продуктивно і прибутково, виконуючи всі покладені на них державою функції з ведення лісового господарства», - зазначив Віктор Чиргинець.

З побажаннями плідної праці та якісного дозвілля до учасників семінару звернулись господарі тростянецького краю.

Проживатимуть учасники семінару у мальовничому куточку тростянеччини – рекреаційній ділянці «Лісовичок», що знаходиться у сосновому бору Литовського лісництва лісгоспу, на березі екологічно найчистішої річки Лівобережної України – Ворскла.

У ході роботи вони матимуть змогу удосконалити знання з антикорупційного законодавства, прослухають цикл лекцій фахівців Нацдержслужби, Сумського обласного військового комісаріату, управління Держпраці в Сумській області, а також познайомляться з роботою Тростянецького, Охтирського, Сумського та Краснопільського лісогосподарських підприємств Сумського ОУЛМГ.

Прес-служба Сумського ОУЛМГ
http://sumylis.gov.ua/pres-sluzhba/podiji/924-na-sumshchini-prokhodit-seminar-fakhivtsiv-po-roboti-z-personalom-oblasnikh-upravlin-derzhlisagentstva.html