Москаль о вырубках леса: Все хотят спать на деревянных, а не на пластмассовых кроватях, сидеть на деревянных стульях, иметь деревянный пол, дачу из сруба

Активисты, журналисты должны обращаться к правоохранителям по поводу незаконных вырубок леса, а не только обсуждать плачевную ситуацию в интернете, отметил председатель Закарпатской областной государственной администрации Геннадий Москаль.

Украинцы должны активнее бороться с вырубками леса на местном уровне. Об этом в интервью "Укринформу" от 12 июля заявил председатель Закарпатской областной государственной администрации Геннадий Москаль.

"Если вы - общественные активисты, журналисты, просто неравнодушные граждане - обнаружили вырубки, обращайтесь в полицию. Вы не верите полиции? Обращайтесь в СБУ, в прокуратуру. Не верите никому в области, обращайтесь в Генпрокуратуру, в НАБУ. Большое поле для маневров. Но никто никаких заявлений не пишет. Все поговорили - выложили в интернет", - пожаловался чиновник.

По его словам, от кадровых перестановок в Государственном агентстве лесных ресурсов Украины также ситуация не изменится, потому что "причина в госзаказе".

"Но никто же об этом в Украине вслух не хочет говорить! Лучше сделать дьяволом гуцула с топором, который уничтожает экологию и лес. А в то же время Министерство экономики, которое является структурным подразделением правительства, разрабатывает, сколько ему в год нужно леса для обеспечения промышленности. Все хотят спать на деревянных, а не на пластмассовых кроватях, сидеть на деревянных стульях, иметь деревянный пол, дачу из сруба... И при этом, чтобы лес был на месте", - отметил Москаль.

Глава Закарпатской ОГА выступает за уменьшение госзаказа и хочет, чтобы объемы вырубки регионы определяли самостоятельно, без участия Киева.

Москаль также признал, что правоохранители не справляются с расследованием незаконных срубов.

"Если некоторые следователи имеют по 500-600 уголовных производств, могут ли они вообще хотя бы одно дело довести до суда?" - задался вопросом он.

3 июля Верховная Рада усилила уголовную ответственность за незаконную вырубку леса и контрабанду лесоматериалов.

Дата публикации: сегодня 04:52 

http://newsmir.info/1315300

Далі...

В мережі показали, як працює "Лісова варта" в Карпатах (ВІДЕО)

#LocalHeroes: як незаконну вирубку в Карпатах зупиняють.

Карпати потерпають від незаконних вирубок лісів. Активіст проекту Всесвітнього фонду дикої природи в Україні "Лісова варта" Іван Платок зміг зупинити незаконні рубки довкола свого села.

Як - дивіться в проекті DW #LocalHeroes.

12.07.2018 23:14 

https://goloskarpat.info/society/5b47b6c97170c/?utm_content=031

Далі...

МОСКАЛЬ ЗАЯВИВ, ЩО З "ЧОРНИМИ ЛІСОРУБАМИ" ТРЕБА ВОЮВАТИ НЕ В ІНТЕРНЕТІ

Воювати з незаконними вирубками лісу треба в реальному житті і законними способами — звертаючись із відповідними заявами до поліції, прокуратури, а не за допомогою інтернету.

Про це сказав голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль в інтерв’ю Укрінформу.

"За останній місяць різні люди знову ідуть у ліс, констатують факти вирубаних ділянок, викладають в Інтернеті, це користується великим попитом і додає рейтингу. Але! Війну з незаконними вирубками лісу потрібно вести не в Інтернеті! Якщо ви — громадські активісти, журналісти чи просто небайдужі громадяни — це виявили, звертайтеся в поліцію. Ви не вірите поліції? Звертайтеся в СБУ, у прокуратуру. Не вірите нікому в області, звертайтеся в Генпрокуратуру, в НАБУ. (...) Але ніхто ніяких заяв не пише. Всі поговорили - виклали в Інтернет", - розповів Москаль.

Він також зазначив, що для зменшення легальних вирубок лісу необхідно скорочувати і держзамовлення на них. На його думку, було б доцільніше, якби визначення обсягів таких вирубок було передано в компетенцію місцевої влади.

Також читайте: Масштаби суцільно зрубаного лісу намагалися приховати на Закарпатті

http://zrada.today/novini/z-regioniv/moskal-zayaviv-shcho-z-chornimi-lisorubami-treba-voyuvati-ne-v-interneti

Далі...

Київрада заборонила суцільну вирубку лісів у лісопаркових господарствах столиці

Депутати Київради внесли до переліку територій, на які розповсюджується мораторій на знищення дерев, Дарницьке, Святошинське та Конча-Заспівське лісопаркові господарства. Раніше заборона розповсюджувалася на насадження у межах об’єктів природно-заповідного фонду.

За словами депутатів, всього за останні 17 років за офіційними даними зрубано 1280 га, а за відомостями екологічних організацій – близько 2300 га.
У лісах Києва під виглядом санітарних суцільних вирубок проводиться комерційна заготовка деревини, переконані у мерії. Під виглядом очищення лісу від хворих або пошкоджених насаджень дуже часто знищуються цілком здорові.

«За 17 років, починаючи з 2000-го, суцільними вирубками знищено в Дарницькому лісопарковому господарстві 4% території, в Конча-Заспі – 3,6%, а в Святошинському – 3% території», – зазначив депутат Київради Сергій Пилипенко.

Мораторій не поширюється на проведення вибіркових необхідних вирубок на цих ділянках, за умови що вони не призведуть зниження повноти деревостану 0,1

http://www.kreschatic.kiev.ua/ru/5125/art/1531425556.html

Далі...

Чигиринські лісівники застерігають: хвилина вогню знищує плоди десятиліть

Лісові пожежі завдають великої шкоди для лісу. Це стихійне явище майже стовідсотково є рукотворним, тобто за кожним загоранням стоїть людський фактор. іншими словами це значить, що діями одних рук, якими керувала не зовсім здорова свідомість, знищується творіння інших рук людських, спрямованих на створення лісів.

Необачно залишене кимось непогашене вогнище, викинутий недопалок чи сірник – першопричина лісових пожеж. Щорічно під час «грибного сезону» різко збільшується кількість пожеж, винуватцями яких є любителі цього «тихого полювання». Захопившись процесом пошуку грибів ці громадяни викидають недопалки, палять вогнища, які згодом переростають у лісові пожежі. Тепер давайте задумаємось, ціна якого кілограма грибів не не йде ні в яке порівняння із знищеним лісом та тими проблемами, які створює така надзвичайно жахлива рукотворна подія. З часом на ділянках лісу, вражених вогнем, засихають дерева, які потрібно видаляти в ході проведення вибіркових чи суцільних рубок.

А в умовах пильного контролю з боку деяких «захисників природи» виникає ряд недоречних запитань з приводу рубок лісу. так ось тут хочеться їм відповісти: а хіба було б по-господарському залишити на корені гнити засохлий ліс, який можна використати вже хоч і на дрова, але все таки з користю. Пам’ятайте, що ЛІС це не просто велика сукупність дерев, це особливий живий організм, з усіма притаманними живій істоті властивостями – рости, розвиватись, жити, але, на жаль, і хворіти та відмирати.

Так ось, цим двом останнім властивостям часто «допомагає» людина своїми не зовсім добрими вчинками. В усьому має бути якась виваженість, поміркованість, так би мовити «золота серединка». Надмірне рекреаційне навантаження нічого корисного для лісу не дає.

От і ми, лісівники, у своїй практичній господарській діяльності намагаємось поінформувати громадськість про необхідність шанобливого, бережного ставлення до лісу. Це ми відображаємо в багаточисленних панно, плакатах, біл-бордах, які встановлюємо у лісових масивах підприємства. Періодично підіймається це питання на сторінках преси, на екранах телебачення, в інтернет-мережі.

Тепер декілька цифр, які характеризують нашу роботу по охороні лісів від пожеж за минулий рік. На протипожежні заходи витрачено майже 1 мільйон 700 тисяч гривень виключно власних коштів підприємства. погодьтесь, цифра вражаюча. Сюди входять витрати на утримання штату чотирьох лісопожежних станцій (а це більше двадцяти осіб – водії, пожежники). Ми змушені утримувати десять пожежних автомобілів, які чергують протягом всього пожежонебезпечного сезону майже цілодобово. На майбутнє планується розширювати парк такої техніки. Для проведення протипожежних заходів залучаються із ґрунтообробними знаряддями (плуги, дискові борони та культиватори, грунтомети). На службі охорони лісів від пожеж задіяні три телесистеми спостереження за лісовими масивами, які дають змогу виявляти загорання в лісі на ранніх стадіях. Протягом всього пожежонебезпечного сезону увага лісової охорони хвойних лісництв спрямована на профілактику лісових пожеж, виявлення їх та вжиття заходів по оперативній ліквідації їх. Варто зазначити, що минулий рік, мабуть недаремно це був рік «червоного півня». Він був «урожайним» на лісові пожежі, а було їх аж 71 випадок, з яких дві були великими, тобто за площею більше 5 гектарів.

Влітку при настанні сухої, спекотної погоди, у хвойних насадженнях встановлюється надзвичайний клас пожежної безпеки – найтривожніший час для працівників лісової та пожежної охорони. В ці дні ми змушені перекривати всі заїзди до лісу, щоб унеможливити доступ до лісу громадянам та знизити ризик виникнення пожеж. Проводимо рейди з метою виявлення та притягнення до відповідальності порушників лісового законодавства.

Проте штрафи штрафами, а коли від вогню гине ліс, то це не можна виміряти грошима. За димом йдуть десятиліття наполегливої праці не одного покоління лісівників. Гинуть зелені легені нашого краю, його краса і гордість.

Будьмо сьогодні не байдужими не тільки до політичних питань, а й до цих природоохоронних, про які говорилося у цьому матеріалі. Охорона природи важлива завжди, це основа нашого життя.

Побачивши лісову пожежу, терміново повідомте у найближче лісництво, працівникам лісової охорони, в сільську чи міську ради, зателефонуйте «101». Ми відразу ж відреагуємо і станемо на боротьбу з вогнем.

В. Тищенко, провідний інженер з охорони та захисту лісу ДП «Чигиринське лісове господарство», газета “Чигиринські вісті”.

12 липня 2018, 08:47
Читати більше на remarka.net.ua

http://remarka.net.ua/newsline/8527-chyhyrynski-lisivnyky-zasterihayut-khvylyna-vohnyu-znyshchuye-plody-desyatylit.html

Далі...

Тихая охота: где в Украине находятся самые богатые грибные места

Опытные грибники говорят, что того, кто хоть раз вернулся из леса с трофеями - боровиками, лисичками, сыроежками или опятами - снова тянет туда, как магнитом.

При чем, в последнее время сбор грибов из увлечения пенсионеров превратился в хобби молодых украинцев, присоединившихся к экологическому движению Европы или приобщившихся к популярному нынче зеленому туризму. Куда же стоит поехать, чтобы тихая охота удалась на славу?

Снимаю шляпку
В лесах Украины растет около 200 видов съедобных грибов. Но пользуются спросом грибников только 10 % из них – около 20 видов. Да и не все грибы из этой двадцатки берут даже опытные любители этого лесного деликатеса – боятся ошибиться, а грибник, как сапер, ошибается только один раз.

«Это деликатес очень вкусный, но коварный, – говорит эколог, руководитель турклуба «Гряда» Петр Тестов. – Чтобы не отравиться, нужно брать только те, в съедобности которых уверен на все 100%. Важно помнить, что ядовитыми бывают не только мухоморы и поганки, но и грибы-двойники или ложные грибы, которые очень похожие на белые, опята, лисички, маслята и др. И учтите еще, что лесные грибы как губка впитывают в себя всю гадость из окружающей среды, поэтому их нужно собирать только в экологически чистых лесах, и даже там приступать к сбору подальше от дорог и больших городов. В Украине ежегодно в разной степени страдают от отравлений грибами от 400 до 1 тыс. человек, а в среднем 20-25 человек обед с грибами приводит к летальному исходу».

А как нужно собирать грибы? Считается, что правильный вариант - срезать их ножом. Но Тестов считает, что это – миф, поскольку остаток ножки потом может загнивать, из-за чего пропадет вся грибница. И советуют грибы выкручивать вручную, как винт. А искать их лучше с помощью тонкой гибкой ветки длиной до 1 м с раздвоенным концом. Те грибы, которые вы не срываете или сорвали, но забраковали и выбросили, – не нужно растаптывать ногами – это доставит неудобства обитателям леса.

Надо также запомнить, что не стоит брать слишком старые грибы – они невкусные. Лучше не срывать и очень маленьких грибов – все они «в детстве» похожи друг на друга, и велики шансы серьезно ошибиться и сорвать мухоморчик. Не лучший вариант для трофея и заплесневелые грибы – довольно-таки опасная штука, так стоит ли их брать и рисковать здоровьем своих близких? Категорически нельзя пробовать на вкус сорванный гриб – это очень опасно, даже если он съедобный. Запомните, что несъедобные грибы плохо пахнут, так что выражение «нюх на грибы» можно воспринимать буквально. А кроме того, любые лесные грибы лучше не давать детям до шести лет, не надо есть блюда из грибов и взрослым при острых воспалительных процессах - язве, панкреатитах, проблемах с печенью.

В сухое лето грибы растут ближе к стволам деревьев, а когда лето дождливое - подальше от них. Белые грибы растут семьями, часто их «соседями» бывают мухоморы и муравейники.

Куда ехать?
Вокруг столицы
Село Нижняя Дубечня - расстояние 39 км, ехать автобусом от ст. метро «Героев Днепра». В село Николаевка (42 км) ходят автобусы от ст. метро «Святошин». В пос. Клавдиево (49 км) можно добраться от метро «Святошин» и от «Академгородка». Ко многим грибным местам идет транспорт из киевской автостанции «Полесье», расположенной на пл. Тараса Шевченко. Многие грибники едут в лес в направлении Ясногородки (31 км) и Лютежа (55 км).

Ближайшие от Киева - леса в направлении Обухова. Там немало грибных полян, а ехать к ним по Новообуховскому шоссе. Маршрутки в сторону Обухова отправляются от автостанции «Выдубичи».

В Вышгородском направлении в районе Бородянки вдоль реки Здвыж, в районе сел Катюжанка, Мирча и Дымер, можно найти лисички. В Бориспольском направлении хорошая тихая охота может получится в лесах возле сел Старое, Бориспольские Дачи, Хоцки. Если провезет, можно набрать маслят, подберезовиков, подосиновиков, рыжиков и белых грибов.

Западный вариант
В буковых и хвойных лесах Закарпатья можно найти много белых грибов и лисичек. Знатные грибные места – местность у озера Синевир и села Лумшоры. Хорошая добыча может быть в окрестностях сел Драгово, Вышка и Колочава. А недалеко от Свалявы заядлые грибники едут в села Рудниковка Гута и Солочин. Вблизи Мукачево – в Микулинцы, Ильковцы, Счастливое и Крытое.

На Львовщине больше всего грибов - в лесах в районе сел Дубина, Сходница, Славское, Лихобора (вблизи горы Пикуй). Там много подосиновиков, подберезовиков, опят и белых грибов.

Одно из самых интересных мест для поиска грибов – леса у города Сколе, рядом с которым расположен Национальный природный парк «Сколевские Бескиды».

Цель одна, направления разные
В Харьковской области грибысобирают в лесах у сел Мохнач, Андреевка, Бишкин, Шелудьковка, Васищево. А многие едут в район Лозовой и Коробовых хуторов – за маслятами и белыми грибами.

Есть популярные природные грибные локации в Днепропетровской и Полтавской областях, например, в районе пос. Гвардейское и села Орлик.

В Одесской области в поисках грибов можно отправиться в Дальницкий лес, в район села Алтестово. Там много рыжиков и шампиньонов, но не меньше и поганок, так что надо смотреть в оба.

В житомирских лесах грибы водятся в районе сел Слободка, Высокая Печь, Перлявка, Олиевка, Белокоровичи. К грибным местам причисляют также Радомышль, Коростышев, Малин.

В Черниговском направлении часто ездят за Остер, к лесу, который окружает танковый полигон воинской части, возле сел Крехаев и Евминка. Здесь растут польские грибы, подберезовики, маслята, сыроежки, козляки и пестрые.

Тихая охота может удаться на славу и в лесничестве Уманского р-на Черниговской обл., между селами Синица и Паланка. Здесь водятся грузди, шампиньоны, лисички и белые грибы. Еще одно богатое на грибы место находится возле села Городецкое.

Советы для тех, кто собирается в лес
• Одежда и обувь должны быть удобными и закрывать все тело – это поможет спастись от укусов клещей, от лесной прохлады и от царапающих веток.

• Не забудьте взять средство от комаров, иначе они могут хорошо попить из вас кровь.

• Возьмите с собой питьевую воду. Неопытные сборщики грибов уверены, что в лесу много родников, из которых можно попить. На самом деле пригодную для питья воду можно искать полдня.

• Чтобы не заблудиться, захватите с собой GPS-навигатор или компас и карту, а также свисток.

• Будьте готовы к встрече со змеями. Заметив «гада ползучего», лучше замереть на месте. Затем, не поворачиваясь к нему спиной, очень медленно отходить. Если змее не покажется, что вы хотите на нее наброситься, она вас не станет преследовать.

• Не радуйтесь встрече с мохнатыми и копытными обитателями леса. Если увидите маленьких зверенышей, не пытайтесь их погладить, а медленно отходите на безопасное расстояние. Ведь где-то рядом с милыми малышами обязательно есть их суровая мама, которая за своих детей готова броситься на каждого. Особенно опасны встречи с выводками кабанов – рассвирепевшие взрослые особи диких свиней могут причинить человеку серьезные увечья.

Алла Рыбалко

http://www.aif.ua/society/advice/tihaya_ohota_gde_v_ukraine_nahodyatsya_samye_bogatye_gribnye_mesta

Далі...

Як волинські лісівники дбають про майбутній ліс. ВІДЕО

Показали, як шацькі лісівники дбають про волинські ліси.

Про це йдеться у сюжеті Сфера ТВ, повідомили у прес-службі Волинського ОУЛМГ.

Щоб сіянці та саджанці, посаджені навесні на зрубах, прижилися і стали спочатку молодим та здоровим, а згодом дорослим і якісним лісом, лісівники працюють на ділянках практично цілий рік. І від періоду створення лісових культур до часу стиглості лісу минають десятки років. Років нелегкої ретельної праці.

Саджанці сосен, беріз та дерев висаджують практично відразу. Але на цьому робота не закінчується.

«На сьогодні даним культурам - 5 років. Цього року проводимо останній лісівничий догляд. Також проводилися два рази догляди кущорізом», - зазначив головний лісничий ДП Шацького УДЛГ Микола Кузнєцов.

Лісівники запевняють - належно дбають про ліси як сталі, так і ті, які лише приживаються. То ж з впевненістю можна сказати, що Волинь і в майбутньому буде з лісом.

Сьогодні, 19:24

http://www.volynpost.com/news/116866-iak-volynski-lisivnyky-dbayut-pro-majbutnij-lis-video

Далі...

Шумлять ліси Дем’янюкові: Коломийському краєзнавцеві і лісівникові – 80! ФОТО

Минуло майже півстоліття, як у великій родині карпатських лісівників з’явився молодий дипломований інженер Петро Дем’янюк. Високий, поставний, гарний, говіркий. Родом з гірського Молодятина, що коло Печеніжина. Там виростав у горах і лісах, там ще теплими були сліди наших підпільників і повстанців, там шуміли йому смереки й дуби наші правічні гуцульські легенди, там він вростав тілом і душею в глибини рідного краю.

Дитинство і юність були повоєнними, а отже важкими, бідними й небезпечними. Петро Паньків, як казали йому в селі, закінчив Сторожинецький лісний технікум, відслужив армію, а потім отримав диплом інженера лісового господарства у Львівському лісотехнічному інституті. І надовго пов’язав свою долю з лісовою галуззю: працював на Закарпатті і Прикарпатті.

Особливо ж пам’ятною для нього була робота лісничим у Яблунівському та Березівському лісництвах. З його ініціативи збудували в гуцульському стилі нову контору Березівського лісництва та допоміжні приміщення, засадили сад і дендропарк. Разом з однодумцями Дем’янюк дбав про відродження лісів у наших Карпатах, розробляв нові прогресивні лісові технології, за які удостоївся різних нагород та визнань. А 1976 р. про його ініціативу й досвід роботи в Березівському лісництві на екрани вийшов документальний фільм “Дороги в Карпати”. Петра Пантелеймоновича навіть обрали до республіканської ради Українського товариства охорони природи. А в 1977 р. доручили посаду секретаря парткому Коломийського лісокомбінату, з якою він розпрощався 1991-го.

Попри ідеологічну роботу Петро Дем’янюк завжди пам’ятав, що він — син стрільця УГА та односелець членів ОУН і вояків УПА. Цій темі він присвятить чимало своїх газетних статей, краєзнавчих розвідок і книжок. Минуле рідного краю полонило його в 1990-і остаточно і не відпускає досі. Тим-то з-під пера цієї людини вийшло добрих два десятки різних за обсягом книжок та багато публікацій в коломийській періодиці. А ще Петро Дем’янюк — член редакційно-видавничого комітету Енциклопедії Коломийщини, автор першої історії рідного Молодятина. Продовжує він і тему прикарпатського лісівництва, залишаючи згадки про своїх колег, приятелів, знайомих, які вже постаріли або й відійшли. Та й самому панові Дем’янюкові на самого Петра виповнюється 80.

Коломийська громада знає цю людину, як активного містянина й громадського діяча. Історичного 1991-го він був одним з ініціаторів створення в нашому місті Національної ґвардії та осередку Спілки офіцерів України. Обирали його до ради старійшин. Пана Дем’янюка ми часто бачили на різних культурно-мистецьких заходах, на вічах, урочистостях і державних святах. Він передплачував рідномовну періодику, підтримував молодших колег-краєзнавців і митців, був і залишається цікавим співрозмовником та патріотом, який мріє про вільну, справжню й справедливу Україну.

Життя подарувало ювілярові багато радісних моментів, а водночас і непоправних втрат, які залишили свій слід у його душі й серці. Покинули його старший син і дружина, нема вже багатьох з родини, але живуть його нащадки, живуть його книжки і шумлять його ліси в наших Карпатах. А на свято Петра прийшли на вул. Галицьку в Коломиї до оселі пана Петра привітати його зі славним 80-річчям давні побратими — академік Василь Лизанчук зі Львова, заслужений журналіст України Роман Андріяшко з Івано-Франківська, голова міськрайонного товариства “Просвіта” Василь Глаголюк, науковець Микола Васильчук, краєзнавці Степан Андріїшин та Іван Лудчак і ще багато інших гостей, які люблять і поважають цю невтомну людину.

АВТОР: Микола САВЧУК
ФОТО: Микола ВАСИЛЬЧУК

12 Лип 2018, 21:22 

https://dzerkalo.media/shumlyat-lisy-dem-yanyukovi-kolomyjskomu-krayeznavtsevi-i-lisivnykovi-80-foto/

Далі...

На Прикарпатті відбулися змагання звалювальників лісу

Espreso.TV
Опубликовано: 11 июл. 2018 г.

Хто кращий лісоруб? На Прикарпатті відбулися обласні змагання звалювальників лісу "Лісоруб-2018". Це вже 21 конкурс з часу його заснування.

Далі...

ВГОЛОС 102 Ліс. ВІДЕО

Чи жопоможе закон зберегти лісовий фонд Волині?

ТРК Аверс

Опубликовано: 12 июл. 2018 г.

Далі...