НУЖЕН ОБЩИЙ ЗАКОН О ЛЕСЕ

Уже практически неделю с новостных лент Украины и из ее блогосферы не выходит тема контрабанды украинского леса, затягивания президентом Порошенко вопроса о наложении вето на коррупционный закон №5495 о сохранении моратория на вывоз леса. 18 июля в этом информационном поле добавилось сообщение о том, что Премьер-министр В.Гройсман, потребовал, «в кратчайшие сроки навести порядок в лесном хозяйстве».

Однако, предмер-министр, ничего не сказал, что значительная доля вины в создании кризисной ситуации лежит не только на наших олигархах, но и на Верховной Раде, и на Кабинете Министров. Уже более года, Кабинет Министров не может рассмотреть предложение Европейской Бизнес Ассоциации об обязательном чипировании всей древесины и внедрения Системы электронного учета древесины. Кабинетом Министров так и не назначен полноценный конкурс на замещении вакантной должности главы Государственного лесного агентства. Кабинет Министров также ничего не делает для ускорения прохождения через Верховную Раду единого, общего закона об обороте древесины в Украине.

«Нужен новый общий закон о древесине, у нас действуют советские правила. Нужно решать проблему с товарными кодами. Нет такого кода "дрова" или "кругляк" - это манипуляция, например то, что у нас "дрова" в Европе успешно из этого делают ламинат или ДСП. Вопрос в законодательстве, а Гройсман сейчас пиарится на этом, и пиар Гройсмана приводит к ситуации, когда на таможне более 600 вагонов древесины стоит и не может проехать, и это точно ухудшает наш инвестиционный потенциал», - считает эксперт Кирилл Молчанов в эфире телеканала «ZIK».

Всеобщая коррупция в стране (охватывающая даже тех, кто с ней должен бороться), нежелание существующей власти действительно решать назревшие проблемы, а не создавать «фиктивный идеальный продукт», пока не дают повода для оптимизма в том, что и эта проблема будет решена. Но, чем больше власть откладывает принятие необходимых решений, тем сложнее ей же будет, в дальнейшем, сохранить хотя бы видимость контроля над ситуацией.

https://www.rupor.info/news/139545/nuzhen-obshchiy-zakon-o-lese/

Далі...

У контрабанді українського лісу звинуватили ЄС

Як заявив народний депутат від фракції "Народний фронт" Олександр Романовський, в контрабанді лісу за кордон зацікавлені не тільки в Україні, в цьому замішані і європейські партнери, до яких поставляється деревина.



За його словами, контрабанда українського лісу йде в європейські країни. І якщо вони нам дійсно друзі, могли б давно сказати, що до них йде контрабанда. Але дружба дружбою, а копійка рівна. Тому, в цій проблемі задіяні і наші європейські партнери у великих розмірах.

Також, нардеп нагадав про ще одну схожою проблеми, яку в Україні не в змозі вирішити. "У нас ще одна є така проблема - це бурштин. У Верховній Раді приймався ряд законів по янтарю. І по вирубці лісу взяли мораторій, але, я так розумію, завжди можна його обійти, і показати, що це дрова або що-то інше ", - підкреслив Романовський. Як стверджує депутат, контрабанда лісу несе для України величезні збитки. "Перш за все, це робота прем'єр-міністра, туди повинні підключитися наші силові відомства. Поки проблема погано вирішується. Зараз Гройсман взявся за боротьбу з контрабандою - і йому карти в руки. Депутати тут його підтримають", - заявив Романовський.

http://businessua.com/finance/45435u-kontrabandi-ukrainskogo-lisu-zvinuvatili-es.html

Далі...

Як управляти лісовими ресурсами? Досвідом ділились волиняни

Діяльність лісогосподарських підприємств в ОТГ, контроль за вирубкою місцевих лісів... Управління лісовими ресурсами обговорили на Волині.

Якою є діяльність державних та комерційних лісогосподарських підприємств в об’єднаних територіальних громадах, скільки коштів вони можуть приносити у свою скарбницю, яка кількість робочих місць створюється завдяки роботі ОТГ, а також як здійснюється вирубка місцевих лісів та контроль за нею? Досвідом управління лісовими ресурсами поділилися волиняни з делегаціями Сумщини, Чернігівщини та Дніпропетровщини, які перебували у краї 17-18 липня.

Навчальну поїздку організував Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіоном.

“На Волині понад 683 тисячі гектарів лісів та лісових площ. Це третина області. Половина вкритої лісом площі припадає на Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський та Любомльський райони. Майже у всіх цих районах створені громади і невдовзі більшість з них візьме відповідальність за лісові масиви на себе”, - зауважив під час презентації радник з регіонального розвитку Петро Гоцалюк.

Загальноукраїнська практика поки що має поодинокі приклади громад, які перебрали на себе повноваження управління лісовою галуззю, зокрема тією, яка колись була міжколгоспною, а зараз знаходиться у комунальній власності.

“Сьогодні побутує думка, що стосунки між державним сектором лісової галузі та комунальним є досить напруженими. На Волині цього немає. Звичайно, завжди є недовіра потужного державного підприємства до того, хто хоче господарювати в лісі, не маючи для цього підстав. У багатьох регіонах нарікають, що державні лісгоспи блокують передачу землі і, відповідно - лісів, але на Волині в цьому напрямку є порозуміння і яскраве підтвердження - Жидичинська об’єднана громада”, - розповів директор Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування Анатолій Пархом’юк.

Особливість невеликої Жидичинської ОТГ, що утворилася у 2017 році - її розташування біля Луцька – міста обласного значення. Це - перевага і водночас цевимагає певних компромісів у діяльності громади. Насамперед йдеться про кадрову політику і зарплатню, адже щоб залучити фахових спеціалістів, їх потрібно зацікавити оплатою праці, яка б мотивувала, інакше вони оберуть сусідній Луцьк. За словами сільського голови Галини Матвіюк, у громаді налічується чотири з половиною тисячі офіційно зареєстрованих мешканців, проте реально їх вдвічі більше, відповідно й земельний податок надходить у сільську скарбницю. Кошти приносить і ліс, що належить комунальному підприємству громади.

“Ми маємо потужний лісовий рекреаційний центр, де відпочивають і наші мешканці, і лучани, оскільки сюди дуже зручно й швидко добиратися. Ліс і річка за кілька хвилин їзди від міста. Загалом у нас на території - 188 гектарів комунального лісу. У свій час, коли йшла ліквідація агролісгоспів, земельні ділянки, на якихросте ліс, були передані у сільську раду і в 2016 році, згідно з її рішенням, цей ліс був переданий на баланс нашого комунального підприємства. За умови ефективного господарювання ліс приносить хороші гроші, адже навіть санітарні вирубки, які здійснюємо вимушено, через короїда, корисні: деревину продаємо, а всі відходи спрямовуємо на опалення приміщень”, - розповіла Галина Матвіюк.

Цуманська ОТГ Ківерцівського району має кілька цікавих особливостей, які відрізняють її від інших громад краю. Вона утворена у 2017 році та є однією з найменших за площею і однією з найбільших за густотою населення. Зараз тут проживає понад 11 тисяч волинян, та невдовзі ця цифра збільшиться ще на 6 тисяч, адже бажання доєднатись до Цуманської ОТГ цього року висловили ще три сусідні сільські ради. Центральна садиба громади – селище Цумань – швидше не центр, а окраїна об’єднання. Головними фондоутворюючими підприємствами тут є саме лісопереробні. Найбільше з них – ПрАТ "Цумань", колишній деревообробний комбінат, що спеціалізується на виробництві струганого шпону. Тут працює 400 людей. Середня заробітна плата на підприємстві – 8 тисяч гривень і вона щороку збільшується. ПрАТ "Цумань" має цілодобове виробництво. Із зовнішніх джерел енергії використовує лише електроенергію, все інше отримує з власних відходів.

“Із 14 мільйонів надходжень у громаду, прорахованих ще до об’єднання, 6 мільйонів – це кошти ПрАТ "Цумань", хоча вже за показниками цього року ми фіксуємо перевиконання бюджету. Підприємство працює з усіма регіонами України, свою продукцію експортує переважно в Європу. Є замовлення у Китаю, Канади, Ізраїля та США. Виробничі потужності – 2-2,5 тис куб. метрів деревини щомісячно. Це підприємство здійснює переробку високоякісної високосортної деревини”, – розповів Цуманський сільський голова Анатолій Дорошук.

Друге підприємство, яке приносить у скарбницю громади суттєві кошти - Цуманський лісгосп, що орієнтується на переробку низькосортної деревини і її відходів – щепи та тирси. До складу лісгоспу входять 7 лісництв, автоколона, станція, де відвантажуються вагони, лісопереробний комплекс, автоколона, консервний цех, склад та 2 кафе. Середньорічна заготівля - 70 тис куб. метрів деревини.

Особливо цікавим об’єктом Цуманського лісгоспу для гостей із Сумщини, Чернігівщини та Дніпропетровщини став місцевий консервний цех, адже в жодному іншому регіоні, окрім Волині, консервних цехів на території лісгоспів немає. За словами Анатолія Дорошука, це родзинка нашого лісового краю.

Збережений донині консервний цех на території Цуманського лісгоспу був побудований на початку 80-х років, коли Волинь стала піонером переробки недеревних ресурсів. Спершу це був пункт переробки березового соку, проте за роки роботи працівники цеху розширили асортимент і сьогодні виготовляють більш як шістдесят видів продукції. Це - соки, варення, джеми, компоти, грибні консерви, а також овочева група, що вирощується у власній теплиці, – огірки, помідори та кабачки, для яких застосовуються лише органічні добрива.

“Вся наша продукція екологічно чиста, хоча зараз багато виробників для того, щоб здешевити виробництво продукції, намагаються використовувати замінники цукру, які мають згубну дію на організм людини. Ми практикуємо тільки натуральні інгредієнти і маємо асортимент як для звичайного споживача, так і для людей з цукровим діабетом. Це невеличке підприємство, проте навіть у найважчі часи ми вистояли саме завдяки виготовленню натурального продукту”, – наголосила начальник консервного цеху Зінаїда Рябчун.

Консервний цех Цуманського лісгоспу має відповідні сертифікати якості та вже не один рік експортує дари волинських лісів у Німеччину, Ізраїль, Канаду, США, Польщу, Китай та Туреччину.Читайте також: У Званівській ОТГ на Донеччині обговорили розвиток кооперації в селі

Упродовж двох днів гості із Сумської, Чернігівської та Дніпропетровської областей мали змогу відвідати лісові господарства, ознайомитись з роботою рекреаційних та лісовідновлювальних центрів. Представники регіонів дізнались про те, як розвивати потенціал певних територій з метою залучення туристів, шукати кошти на розвиток певних напрямків роботи лісової галузі через написання проектів, а також як громаді контролювати вирубку лісів та їх відновлення.

Підсумком дводенної навчальної поїздки стали не лише конкретні ідеї щодо вирішення певних, спільних для великої кількості українських громад проблем, а й контакти, якими учасники зустрічей обмінялися і зможуть скористатися задля майбутнього розвитку своїх об’єднань.

Програма “U-LEAD з Європою” спільно фінансується Європейським Союзом і його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

Ольга Шарута, ЛУЦЬК

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2502031-ak-upravlati-lisovimi-resursami-dosvidom-dililis-volinani.html

Далі...

Про що йшлося на зустрічі за участю влади, лісівників та деревообробників

Відкритий діалог із представниками приватного деревообробного бізнесу для волинських лісівників уже давно став традиційною формою роботи. Учора, 17 липня, участь в обговоренні питань, що виникають у сфері деревопереробки, взяв голова облдержадміністрації Олександр Савченко.

Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко, відкриваючи нараду, наголосив: «Лісівники відкриті до діалогу. Ми готові спільно вирішувати всі проблемні питання, тим більше, що маємо можливості працювати в умовах, прийнятних для всіх сторін. І перш за все, для злагодженої роботи маємо розробити баланс використання деревини по районах і за напрямками діяльності».

– Одразу, коли я приїхав на Волинь, від різних людей під час прийомів чув, що лісу скоро не буде. За час роботи в області, а працюю тут уже понад 100 днів, я багато побачив і самостійно зробив висновки про те, як працюють державні лісгоспи. Можу впевнено зазначити: держава вміє і може ефективно управляти підприємствами, коли є люди, фахівці своєї справи. Закиди про те, що потрібно забрати в державних підприємств ліс, і віддати приватникам – я не підтримую. Я маю тверде переконання, що врегулювати процес співпраці необхідно. Я завжди буду захищати бізнес, який платить податки та створює робочі місця. Однак, потрібно не лише рубати, а й насаджувати, доглядати та охороняти ліси. І це роблять лише лісівники, – зазначив Олександр Савченко.

Про виконання аукціонних зобов’язань за І півріччя 2018 року доповів заступник начальника ВОУЛМГ Олександр Рибчинський.



Загалом, як стало відомо з доповіді, лісівники постійно нарощують об’єми продажу деревини. І вже перейшли до винятково аукціонних торгів – щоб зробити ринок прозорим та створити рівні умови для всіх його учасників.

Олександр Рибчинський також нагадав про те, що з боку Волинського ОУЛМГ завжди були кроки у напрямку підвищення ефективності співпраці з деревообробниками. Зокрема начальник управління Олександр Кватирко ще три роки тому ініціював провести детальний аналіз ситуації із потребою у деревині у розрізі районів та сортиментів. Для цього підприємцям було запропоновано заповнити анкети з відповідними даними. Проте цього досі не зроблено. Тож у липні цього року управління повторно направили на підприємства листи, якими зобов’язали директорів спільно з районними держадміністраціями все ж розробити детальний баланс використання деревини.

Свою позицію висловили під час наради і самі деревообробники.

Про те, як вдосконалити роботу, говорив голова Волинської товарної біржі «Універсальна-Полісся» Володимир Макарчук. Він зокрема зазначив, що аукціони будуть результативнішими для всіх за умови, коли пропозиції в потребі деревини надходитимуть перед стартом продажу. Тому звернувся до підприємців із проханням чітко формувати відповідні заявки.



Про те, що шляхи вдосконалення співпраці є і при бажанні можуть бути напрацьовані, зазначив радник голови Волинської ОДА Олександр Киричук. Він також пообіцяв долучитися і посприяти у вирішенні цих питань.

Що ж стало поштовхом для проведення такої наради? З чого взагалі витікає проблема у галузі деревопереробки та від яких факторів залежить її вирішення.

Перше, на чому наголошували у виступах самі переробники, питання не достатньо врегульоване на законодавчому рівні. Фактично склалося так, що приватний деревообробний бізнес законодавчо не захищений від виникнення ситуації із дефіцитом деревини. Відповідальність за це поки покладається лише на лісівників. Добре, що державні лісогосподарські підприємства виконують свої зобов’язання. Проте, запевняли деревообробники, таке їхнє право має бути підкріплено якщо вже не законодавчо, то принаймні документально.

Ще одна вимога гравців деревообробного бізнесу Волині – прозорість на ринку деревини та послуг, де забезпечені рівні умови для всіх.

Такі вимоги прозвучали зокрема у виступах представників асоціації деревообробників Волині Людмили Гуріної та Віктора Семенюка.

Правда, самі звернення, а відповідно – позиція представників деревообробної галузі Волині досить різнилися. Адже у відповідь на закиди у бік лісівників інші представники бізнесу наводили аргументовані докази багаторічної злагодженої роботи з державними підприємствами.

Таким чином, за ініціативою керівника найвищої виконавчої гілки влади в області буде створена робоча група з представників влади, ОУЛМГ, деревообробників та лісокористувачів, аби напрацювати механізм врегулювання в питанні реалізації лісопродукції та співпраці між приватними деревообробниками та держлісгоспами.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ



http://lis.volyn.ua/?p=33971#more-33971

Далі...

Науковець Ігор Загороднюк: "Європа всіляко сприяє тому, щоб ми свій ліс різали і їм продавали"

Степ в Україні розорений на 98%, а вкритої лісами площі країни, за даними Державного агентства лісових ресурсів України, є лише близько 16%, звертає увагу вчений

Фото: Український ліс і контрабанда (РБК-Україна, Віталій Носач)

Україна - найбільший експортер нелегальної деревини до ЄС. Крім того, саме Україна експортує нелегальну деревину, зокрема, для постачальників IKEA. Про це йдеться у доповіді британської неурядової організації Earthsight, яка вивчає проблеми незаконної вирубки лісів в усьому світі. У доповіді зазначають, що за об’ємами постачання нелегальної деревини до країн ЄС, Україна значно обійшла країни Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії разом узяті. Це дослідження широко обговорюють в Україні.

За кілька днів після його оприлюднення Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив перевірити всі лісгоспи країни через незаконний експорт деревини. Він також заявив, що планує попросити європейських партнерів надати більш детальну інформацію про поставки українського лісу до ЄC.

"Ми зараз маємо намір перевірити всі господарські операції за всіма лісгоспам країни", - підкреслив Гройсман.

Щоб дізнатися, чим загрожує вирубка лісів природі і чи варто змінити принципи роботи українських лісництв, а головне - змінити мислення, ми запитали у українського вченого Ігоря Загороднюка.

Він - один з найвідоміших українських вчених, які досліджують дику природу. Працював в Інституті зоології імені Шмальгаузена НАН України, на екологічних спеціальностях Ужгородського та Луганського національних університетів; нині - старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України.

Ігор Загороднюк — лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки 2015 року за розробки у галузі екології та охорони природи.

Ігоре Володимировичу, чим загрожує природі вирубка лісів в Україні?

Спершу можна сказати про ліс, абстрагуючись від історії із вивозом деревини до Європи. По-перше, ліс – це дуже складна екосистема, яка включає всіх тварин і рослин, які там живуть. І коли кажуть, що вирубують не деревину, а рубають ліс, то визнають, що роблять екосистемну шкоду.

По-друге, в цивілізованих країнах давно розрізняють поняття forest і plantation. Плантація – це коли ми посадили рядочками певний вид, наприклад, сосну, і вирощуємо її задля деревини. Там екосистема сформуватися не встигає. А у нас ці поняття звичайно не розрізняють і ріжуть все підряд - і соснову посадку, і повноцінний ліс!

Але не можна різати екосистему. Це злочин! Бо нищать і флору, і фауну. Має бути дуже чітке розрізнення лісу як плантації і лісу як екосистеми.

По-третє, будь-яке нищення лісу – це пряма шкода природі. Коли у лісі виникають природні пожежа, затоплення чи зсув, то природа знає, як реагувати, вона розбереться сама. Жодний катаклізм не порівняти з суцільними рубками, якими нищать все. Четверта проблема - садили ліс одні, а рубають його інші. І часто нищать його безвідповідально, без огляду на те, з якою метою і на які століття ліс садили.



Фото: “В Україні ліси міряються гектарами і кубометрами деревини. Це дуже неправильно! Ліс має оцінюватися як екосистема” - Ігор Загороднюк (РБК-Україна, Віталій Носач)

В усьому світі розрізняють різні категорії лісу як екосистеми: серед них є й господарські ліси, де плануються рубки заздалегідь. Є ліси, які мають історико-культурне значення: місця боїв, захоронень, рекреація. Є праліси, які мають заповідний режим. Загалом є шість таких категорій. В цих лісах господарська діяльність має бути принципово різною! Десь варто створювати заповідник, а десь ліс виконує водоохоронну роль. І цінність різних лісів не можна міряти ціною деревини. Тим паче характеризувати всі наші ліси “запасами деревини”, неначе всі вони приречені. Треба зберігати і гніздечка птахів, і місцезростання рідкісної лісової рослинки. А десь можна й деревину заготовляти.

Ідіотизм у тому, що нам треба доводити потребу створення заповідника чи визнання лісу цінністю, а не потребу рубки. Рубки у нас планові і позапланові, будь-які, а створити заповідник - то треба життя покласти.

Дерева у нас безсистемно висаджують?

І рубається у нас все теж нерідко безсистемно. В Україні ліси міряються кубометрами деревини. Це дуже неправильно! Ліс має оцінюватися як екосистема.

Україна прийняла у якості пілотного проекту Програму сертифікації лісів. До виконання ця Програма не обов’язкова, тому й мало відома, ще й не популярно. Бо коли сертифікувати ліс по високій категорії, то рубати там деревину буде дуже дорого, а то й заберуть його у заповідний фонд. Тому хай буде просто “ліс” з “запасом деревини”. Тому, з одного боку, кажуть, що треба дотримуватися міжнародних стандартів, а з іншого - цього самі не дотримуються, бо є фінансовий інтерес. Подвійні стандарти!

Згідно доповіді “Причетні до корупції”, саме Україна є головним експортером нелегальної деревини в ЕС.

Куди нелегально везуть український ліс? У Європу. Там є значний попит і є гроші, і тому Європа провокує і стимулює вирубку лісу в Україні. З одного боку, нас закликають дотримуватися стандартів. А з іншого – та ж Європа всіляко сприяє тому, щоб ми свій ліс різали і їм продали. Звісно, свій ліс вони не рубають. Бо сертифікований, цінний. У них майже всі меблі пластикові, дерево – то більше для ексклюзиву, ресторанів, готелів, багатих людей.

Дерево - це великі гроші, і тому позиція європейців особлива: бережіть, як ми, але й продавайте нам, бо ми бережемо більше. Що б там не казали, але контрабанда від нас до них іде, у них і виробництво, яке ніхто не згортатиме. Є попит з їхнього боку і пропозиція від нас. Коли через митницю йдуть сотні завантажених деревиною вагонів, всі розуміють, що таке не може відбуватися без відома влади. Митниця, дозволи на вирубку і первинну обробку деревини – все це не відбувається "просто так".

У Кремінній (місто на Слобожанщині, районний центр Луганської області - ред.) я бував багато разів по програмі створення великого національного парку. У неформальній розмові із місцевим господарем почув, що ніякого парку не буде. Бо там вся земля має владних господарів, все то - угіддя тамтешніх "еліт", які там полюють і лісникам доплачують.

"Не буде на озері Клешня нацпарку, бо тут полює Х", - так мені казали. А ще там неміряно лісопилок! Як по всій країні. Вночі ми їздили на обліки кажанів. Світяться і гудуть десятки лісопилок цілодобово! Звісно, їх “ніхто не помічає”.



Фото: “З одного боку, нас закликають дотримуватися стандартів. А з іншого – та ж Європа сприяє тому, щоб ми свій ліс продали” - Ігор Загороднюк (pixabay.com)

Для парку в Кремінній мали віддати за первинним проектом до 50 тисяч гектарів. Потім зрізали проект до 7 тисяч і врешті не дали нічого. Указ видавав ще Ющенко, потім тим самим переймалися його наступники, але віз і нині там, бо дрова там і дичина теж. Навіть статус АТО не нашкодив. Я був і в Зоні і бачив не один лісовоз. Вони спритно об’їжджали блок-пости.

В регіонах вирубка лісу прикривається всіма можливими способами. Указ президента там – ніщо. З одного боку, дають дозвіл на створення парку, а з іншого – мають неофіційні дозволи на пиляння всього. Пилятися без "прикриття" не може, інакше всіх би там посадили, бо це – кримінал. Ну і ліси часто беруть для вирубки в оренду: вирубують його кубокілометрами, а саджають у компенсацію квадратними метрами.

Рослинний світ – це те, що постійно має приріст. Якщо розумно вести господарство, то ми завжди матимемо можливість отримувати деревину, але не тільки приріст. Найбільшим приріст є у молодих дерев, у несформованого лісу. Тому у нас все менше старовікових лісів. Бо не терпиться рубати. У зрілій екосистемі приросту немає, все “згризається” його мешканцями. І щоб мати приріст, людина постійно, свідомо або несвідомо, "перемикає" агроекосистему на ранні стадії зрілості.

Можете навести приклад, щоб було зрозуміліше, як це відбувається на практиці?

Наприклад, коли ви свій город садите, то переорюєте його, вибираєте “дику” рослинність і садите свою. За відсутності інших видів і в стабільних умовах вона дає швидкий ріст і приріст біомаси. На природних ділянках, де немає впливу людини, такого приросту не буде.

Людині вигідно переводити екосистему у стан ранньої зрілості. Фактично все рослинництво у нас побудовано за принципом плантації. А це означає, що там нічого нормального з точки зору природи немає: ні нормально сформованої флори, ні фауни. Ліс же - це ще й середовище існування. Нищення екосистем задля експорту рослинних ресурсів (хоч пшениця, хоч деревина) - це недалекоглядна політика, антиекологічна за своєю суттю.

Де це відбувається в Україні? Назвіть кілька об’єктів.

По-перше, там, де ліс посаджений у несприятливі для нього умови. Наприклад, Нижньодніпровські (Олешківські – ред.) піски. Також - піски уздовж Сіверського Дінця, де ліс росте не у природній для нього степовій зоні. Ці штучні ліси, екосистеми, не здатні існувати самостійно, до того ж “покликані” знищити те, що було на тому місці до них. Це приклад “ненормального” лісу, який не дає хорошої деревини і рано чи пізно має згоріти.

Або коли дерева висаджені в зонах затоплення чи зсувів. Самі вони там би не виросли. Це для них теж ненормальні умови. Це відноситься і до колишніх колгоспних лісів, зокрема - до посадок сосни, але там хоч була очевидна мета “посадити дрова”.

У нас звикли часто саджати лісові культури по одній окремо. Це називається монокультури. Тільки липа, тільки сосна або акація. Такі посадки - це біда! Вони неприродні, хоча плантаторам вони зручні. Як і шкідникам.

Чому біда?

Бо справжній ліс – це коли є як мінімум двадцять, а краще – п’ятдесят видів дерев, і стільки ж, а краше більше, видів чагарників.

Пам'ятаю, дуже відомий лісовод Альберт Євгенович Вербін висаджував у штучних лісах близько 80 видів дерев і чагарників: на горбках - одні, в низинах - інші, на північних схилах - треті, на західних - четверті. Він створив унікальні ліси по південній межі лісостепу. Зокрема, й знамениті ліси біля Кременної. Це там, де сходяться Харківська, Луганська і Донецька області. Унікальні місця, де зараз не дають створити національний парк, про що я вже розповідав.



Фото: “Європа зараз є прямим замовником нашої деревини. Є попит з їхнього боку і є пропозиція від нас” - Ігор Загороднюк (РБК-Україна, Віталій Носач)

Щодо того, які дерева де саме саджати. Багато хто розкритикував рішення Київради, коли всіх киян запросили порадити, які саме дерева висадити на Хрещатику. Як ви ставитесь до цієї пропозиції?

Вважаю, що це дурниця. Це гра в демократію, яка нічого доброго не дасть. В усьому світі все мають вирішувати фахівці, що може там рости, а що - ні. А громаду мають інформувати, що саме за їхні кошти придбали. Бо коли ми садимо дерево у місті, то маємо врахувати, наскільки воно чутливе до викидів в атмосферу вихлопів із автомобілів, наскільки чутливе до того перепаду температур, який є в місті, як воно буде виглядати через 10 років і так далі. Є ціла наука про дерева у містах.

Наприклад, є шкідливе виробництво. Тоді громада може мітингувати і допомагати фахівцям здолати тиск промисловиків. А в інших випадках – ні, бо на питаннях екології часто маніпулюють нефахівці.

Як буде з українським лісом далі, якщо продовжувати рубати його такими ж темпами?

З лісом біда буде і далі. Ліс завжди рубали. В той же час мудрий господар знає, що саме можна рубати. Я колись був дуже вражений, коли поїхав до Польщі і побачив Бещадський парк (третій за величиною національний парк Польщі. Розташований у Підкарпатському воєводстві, на крайньому південному сході держави, неподалік від кордону зі Словаччиною і Україною – ред.). Я був шокований тим, яке там ставлення до лісників!

Чим воно відрізнялося від того ставлення, що є у нас?

Воно було радикально протилежне! Там лісник – дуже шанована людина! Це господар лісу, який не дасть зрубати зайвого деревця. Ліс – це як його кров, його тіло. Він дивиться на ліс як на цілісну екосистему, а не на можливість заробити.

А от найголовніше, що відрізнялося – це економічне питання. У них немає нормативів за порушення. Якщо з'ясовують, що лісник виписав акти про порушення (наприклад, хтось зібрався там пополювати або щось підпалив, а лісник його помітив), то із лісника знімають усі премії й надбавки. Бо допустив таку ситуацію. А от у нас – радикально навпаки: чим більше лісник фіксує порушень, тим він кращий. Повний маразм, але факт!

Не тільки у Польщі, а й у багатьох інших країнах лісник – це дуже поважна людина, яка береже твій край. Він і краєзнавець. У них в лісництвах є шикарні гостьові кімнати, є прекрасні бібліотеки. Там семінари проводять, книги випускають, гнізда птахів обставляють відеокамерами і слідкують, де який орел загніздився.

А от в Україні лісник – це хапуга, його примушують бути таким або такий образ формують: платять смішні гроші і вимагають побільше порушень. Держава так влаштувала, що лісник або інспектор має скласти максимально багато актів, щоб йому виписали бензин. Я чув такі розмови інспекторів із начальником одного із екологічних управлінь: "Ти що, всього п'ять актів про порушення склав? І ти думаєш, я тобі бензину випишу? Йди звідси! Будеш за свій кошт їздити". У нас суцільна презумпція винуватості в природокористуванні.

В Україні сама система провокує людей на порушення. Це залишилося ще з комуністичних часів, коли всі повинні були мати "рильце в пушку". Мова йде й про порушення, які не доведені до суду. Це стандартні сталінські методи, які нікуди не поділися із нашої країни, це у нас в крові. Примітно, що ловлять переважно звичайних людей або низькорангових чиновників. Моїх колег з роботи знімали, коли вони склали акт на сина прокурора або підловлювали на полюванні заступника міністра.

Виходить, що ці правила треба змінити радикально і зробити їх, по суті, протилежними.

Так, має статися психологічний перелом і зміна самої системи. У нас мають давати премії за те, що порушень немає. Робити час від часу перевірки і казати: "Молодець, у тебе ліс не палять і не рубають, ось тобі медаль". А у нас медаль дають за те, що ти загасив пожежу, яку зробили спеціально.



Фото: “В регіонах вирубка лісу прикривається всіма можливими способами. Указ президента там – ніщо” - Ігор Загороднюк (РБК-Україна, Віталій Носач)

Ми повинні навчитися цінували ліс як екосистему, маємо працювати із громадою і зменшувати кількість правопорушень. І взагалі всіляко відзначати людей, де порушень мало і хто щонайменше добре розрізняє, де ліс, а де – плантація.

Як описати ситуацію, в якій зараз знаходяться ліси в Україні? Це катастрофа чи ще ні?

Катастрофи немає, але ми впевнено до неї йдемо. Ліс відростає, і для прикриття самих себе люди дерева висаджують, коли вирубали. Тобто не можна сказати, що лісу немає зовсім. Ліс висаджують, бо знають, що їх наступна влада може посадити. Але загалом стан лісів дуже поганий! Дуже багато немудрих рішень, дуже багато дається на відкуп депутатів або громад, а не кваліфікованих фахівців.

Наприклад, немає єдиного нормативу на залісненість територій лісових і степових областей. Кажуть, лісу має бути 14% від територій певного регіону. Але ви уявляєте, що таке 14% лісу в Херсонській і в Житомирській областях? В Житомирській його попиляють, а в Херсонській у пісок насадять дерев, які не будуть там рости, але медалі комусь роздадуть за виконання "норми".

У 2011 році я написав листа президенту про проблеми знищення залишків степу і неприрустимість бездумного впровадження в степових зонах нормативів на заліснення. Лист, окрім мене, підписали ще кілька поважних науковців. Врешті з управління президента лист “спустили” на Мінекології, ті - на обласну екологію, звідти - на університет, з ректорату - на деканат, з деканату - на кафедру. Мене викликав завкафедри і сказав “тобі що, нехрін робити? чи хочеш, щоби нам зменшили кількість бюджетних місць? Ще один лист - і полетиш з університету. Так просили передати і декан, і ректор, і начальник екології, і міністр". Отака у нас система.

Тобто треба, щоб були нормативи, які б враховували природні особливості областей.

Так. Має бути диференціація за природними регіонами і за типами лісу. Це головне. Треба дослухатися до фахівців. Є інститут лісомеліорації, є Інститут екології Карпат. Є громадські організації, зокрема, Фонд Дикої Природи (WWF), за ініціативою і за підтримки якого 2008 року в рамках Дунайсько-Карпатської Програми (WWF-DCP) було підготовлено практичний посібник “Особливо цінні для збереження ліси: визначення та господарювання” на основі Глобального практичного посібника компанії ProForest.

До розробки посібника було залучено велику кількість провідних фахівців - лісознавців, ботаніків, зоологів, біоценологів. Бо ліс – це базова екосистема.



Фото: "Ліс відростає, і для прикриття самих себе люди дерева висаджують, коли вирубали. Тобто не можна сказати, що лісу немає зовсім" - Ігор Загороднюк (РБК-Україна, Віталій Носач)

Степ в Україні вже знищили, він розорений на 98%. Лісу лишилося мало, на сьогодні це 16 % площі країни. Тобто ще є, про що говорити і дбати. Але пралісів в Україні, тобто незайманих та старовікових лісів, - лише 130 тис. гектарів, про що повідомив один з ініціаторів і пропоторів згаданого Посібника Богдан Проць. Всі інші - неприродні ліси, трансформовані, штучні, ущербні. Але інших немає, тому господарювання в них має бути виваженим, спрямованим на покращення їхнього стану і повернення лісів до статусу нормальних екосистем. А не рубки.

Коли ви їдете від Луганщини до Львівщини, то за ландшафтом навряд чи зможете визначити, де саме ви знаходитесь. Всюди однаковий краєвид, ті самі поля, ті самі лісосмуги. Україна де-факто втратила свій вихідний природний потенціал, повністю знищена природна зональність.

Чому у нас практично не говорять про те, що степ, за вашими словами, знищений?

Про це не говорять, бо всім треба щось продавати. Нам легше засіяти половину Луганської області соняшником, який знищує землю. Проходить 3-5 років, і земля, де ріс соняшник, стає непридатною, на ній нічого не можна робити. Соняшник – агресивна культура. У нас всі це розуміють, але і далі його висаджують. Чому? Бо це гроші. І ми входимо у топ світових лідерів за експортом олії.

Плюс – у нас надзвичайно велике за масштабами хімічне отруєння. І тому, коли ви будете їхати дорогою із Києва до Канева, то не побачите жодної мишачої норки, жодного метелика. Коли їдете через поля, то побачите, що там навіть бур'янів немає. Все отруєно. Просто жах!

Їжаки, метелики, кажани є хіба що по садибах, по дачних селищах, у приватному секторі, де люди щось для себе бережуть. А там, де вирощують монокультури на врожай, все знищено. На Закарпатті, скажімо, все знищене під виноградники. Але мало хто думає про те, що й виноград росте на вже до того отруєних ґрунтах також.

Всі знають: якщо природного ландшафту стає менше, ніж 50 відсотків, екосистема стає нестабільною. В ній виникають пожежі, засухи, розвиваються шкідники, стаються повені. У природи є межа, після якої вона не буде здатна самовідновлюватися. Формально називають цифри 50-60% природного ландшафту.

А скільки відсотків природного ландшафту лишилося в Україні, чи є такі цифри?

Так званих природних і напівприродних ландшафтів в Україні – сумарно близько 20%, і левова частка серед них- це саме ліси.

За даними Державного агентства лісових ресурсів, вкритої лісами площі лишилося 16%. У нас близько 15% займають забудови, асфальт. Заплави річок займають близько 10%, при тому вони щільно охоплені дачними селищами. Це все разом явно менше, ніж 50%.

Заповідний фонд України офіційно складає близько 6%, але на ділі його значно менше. Тобто те, що ми відносимо до природних ядер в межах територій заповідного фонду з фактичною охороною – лише близько 1,5%. Це те, скільки у нас лишилося заповідного фонду насправді, а не на папері. Бо великі відсотки заповідання створюють для звітів, це всі знають. Наганяють цифри умовно-заповідними територіями - регіональними парками, місцевими заказниками і заповідними урочищами, про які ніхто з місцевих, звичайно, навіть не чув.

Нагадаємо, раніше Ігор Загороднюк розповів, чому охорона природи не може бути прибутковою.

"Безліс": в мережі показали, як з України ешелонами вивозять ліс (відео) У Києві в Пущі-Водиці спиляли 300-річні дуби (фото)

STYLER LIFE
19.07.2018 - 16:33

Катерина Гончарова
Власний кореспондент Styler
https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/uchenyy-igor-zagorodnyuk-evropa-vsyacheski-1532004051.html

Далі...

Незаконна вирубка лісу. Як українські лісозаготівники обходять закон

Перевірити українські лісові господарства на предмет незаконної вирубки лісу доручив українським фіскалам, правоохоронцям та спецвідомствам прем’єр-міністр Володимир Гройсман за матеріалами сайту https://nv.ua/ukr/index.html Він заявив, що це реакція на повідомлення міжнародних організацій про масштабні факти контрабанди лісу-кругляку до ЄС. Про це – у сюжеті Радіо НВ.

Глава уряду уже звернувся до Генпрокуратури з проханням розслідувати незаконне вивезення лісу за кордон і передав наявні у нього факти, а також анонсував звернення до НАБУ. Укрзалізниці доручено перевіряти поїзди та робити фотофіксацію фактів контрабанди лісу. Він також закликав громадськість моніторити ситуацію на пунктах пропуску.

“Державна аудиторська служба, Державна фіскальна служба, Національна поліція почали ретельні перевірки господарської діяльності усіх лісгоспів країни з конкретними даними накладних, хто підписував, хто відвантажував, яка митниця і прізвище митника, який оформлював”, – сказав Гройсман.

Уряд буде звертатися до іноземних партнерів з Євросоюзу, щоб дізнатися обсяги вивезеного за кордон лісу-кругляка. За даними Гройсмана, лише протягом останніх трьох тижнів за межі України вийшла майже тисяча вагонів з деревиною. Прем’єр підписав висновок до закону, що криміналізує контрабанду лісу. Цей документ був ухвалений 3 липня. Він звернувся до президента України з проханням підписати закон.

Документ набуде чинності з 1 січня наступного року і обмежуватиме внутрішнє споживання лісоматеріалів до 25 млн кубометрів на рік.

Порушення та покарання, визначені законом

За контрабанду лісоматеріалів та рідкісних видів дерев загрожує кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років, до 10 років – за повторний злочин, і до 12 – за організований групою.

Раніше незаконне рубання лісу передбачало штраф від 850 до 1700 грн. або арешт до півроку.

Оновлення стаття передбачає покарання не лише за вирубування лісу, а й незаконне перевезення, зберігання чи збут деревини. Штраф становитиме від 17 000 до 25 500 грн. або арешт на строк до півроку чи обмеження або позбавлення волі до 3 років.

За рубку дерева у заповідниках штраф сягне 34 000 грн. або обмеження чи позбавлення волі до 5 років. Закон також передбачає штраф за пошкодження лісів – 500 грн. для громадян та від 1000 до 2000 грн. для посадовців. Раніше необроблена деревина йшла здебільшого в Румунію, Туреччину і Китай. Після запровадження мораторію великі компанії через посередників використовують таке дерево під кодом “паливна деревина”.

Утім, це не можна назвати контрабандою, каже експерт Світового Банку і редактор видання Український лісовод Михайло Попков. І цей закон, на його думку, неефективний.

Тому що контрабанда – це незаконне переміщення товарів через кордон. А тут все легально проходить митний контроль. Українські лісові підприємства працюють за власним регламентом ще від 1995 року. А митниця пропускає товар як “паливну деревину“. Тим більше, ця деревина в Україні ніяк не використовується, вона низької якості.

“Україна продає за кодом 4401 дрова топливні, при чому в основному посередникам, які зареєстровані десь там у Великій Британії. А ці посередники уже продають продукцію по коду 4403 балансова деревина. Звідси виникає різниця. Давно Україні треба відмовитися від усіх посередників і торгувати напряму. Ми на цьому підвищимо ціни. По-друге, у країну буде заходити більше валюти. Відпадуть усі обвинувачення у корупції.

Відтік грошей через посередництво

Україна, з одного боку, експортує власну сировину та імпортує готову продукцію. Це означає відтік робочої сили, відповідно, грошей та інвестицій з України. Та з іншого, Україна має зобов’язання в рамках світової органзації торгівлі, Зони вільної торгівлі та інших угод, які не передбачають запровадження таких заходів, як мораторій.

Таку думку висловив експерт у сфері міжнародної торгівлі громадської організації Центр розвитку ринкової економіки Ігор Гужва.

Проте запровадження мораторію стало винятком, зважаючи на геополітичні зміни, зокрема, окупацію Криму. Не було б мораторію, був би офіційний експорт на мільйони кубів, додав експерт. Крім того, політику уряду щодо боротьби з контрабандою він вважає ефективним механізмом для збереження лісозаготівельної галузі України.

“У гонитві за прибутком страждають ліси, промисловість. Невелика кількість людей, які мають доступ до адміністративного ресурсу, просто знищують ресурс, який по конституції є надбанням всього українського населення, а наш народ у вигляді переробників звертається до лісгоспу, якому народом надана функція розпорядження державним майном. І він не може отримати цей ресурс. Чому – тому що він експортується”, – зазначив Гужва.

Ще у квітні 2015 року Верховна Рада на 10 років заборонила експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді. Мораторій на вивезення деревних порід, крім сосни, набрав чинності 1 листопада того ж року.

Нагадаємо, що напередодні британська неурядова організація Earthsight у своїй доповіді вказала, що з України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу.


Жук Галина / ТМЦ.ІНФО - Тернопільський Медіа Центр

http://tmcinfo.com.ua/2018/07/19/nezakonna-vyrubka-lisu-yak-ukrajinski-lisozahotivnyky-obhodyat-zakon/

Далі...

Парубий подписал закон об ответственности за контрабанду леса-кругляка

Фото: Андрей Парубий (РБК-Украина)

Законопроект передан на подпись президенту

Спикер Верховной рады Андрей Парубий 9 июля подписал закон, предусматривающий уголовную ответственность за контрабанду леса-кругляка. Об этом он сообщил в своем Facebook.

Глава парламента отметил, что документ был передан на подпись президенту. На странице законопроекта №5495 на сайте ВР также указано, что закон возвращен с подписью председателя ВР и направлен на подпись главе государства.

"9 июля я его подписал и передал на подпись президенту Украины... Карпатские леса - это сокровище всего украинского народа, они - легкие Украине. Не рубить, а насаждать надо карпатские леса", - подчеркнул Парубий.

По его убеждению, документ будет способствовать борьбе не только с контрабандой леса, но и с браконьерскою вырубкой украинских лесов, особенно лесов в Карпатах.
Кроме того, спикер ВР приветствовал решение Кабинета министров по борьбе с незаконной вырубкой леса и контрабандой леса-кругляка в частности.

Напомним, как писало РБК-Украина, 234 нардепа своими голосами поддержали принятие проекта закона № 5495.

В ноябре прошлого года президент Петр Порошенко поручил правительству разработать законопроекты по сохранению лесов.

 Парубий подписал закон для запуска антикоррупционного суда Гройсман потребовал от УЗ проводить фотофиксацию вывоза леса

https://www.rbc.ua/rus/news/parubiy-podpisal-zakon-otvetstvennosti-kontrabandu-1531995351.html

Далі...

Радикали хочуть зірвати передачу лісів громадам

В обласній раді радились щодо передачі районних дочірніх підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» до комунальної власності міських, селищних та сільських рад об’єднаних територіальних громад Чернігівщини.

Робоча група, що вивчає це питання, створена розпорядженням голови обласної ради № 68 від 13 липня 2018 року на виконання рішення обласної ради від 4 липня поточного року.

Як відомо, ще на сесії обласної ради 4 липня розгорнулись справжні баталії щодо передачі лісів на баланс ОТГ. Першим же запропонував передати так звані колгоспні ліси громадам чернігівський Народний Рух. Цю позицю активно підтримали Семенівська та Чернігівська районні ради. Проте представникам Радикальної партії Ляшка така пропозиція, виявляється. не до шмиги...

На першому засіданні робочої групи запропоновано скоригувати план спільних дій щодо передачі агролісів з комунальної власності області до комунальної власності об’єданих територіальних громад.

– На сьогодні обласна рада отримала від восьми ОТГ звернення, листи та рішення про передачу агролісів у власність. В одних йдеться про передачу лісових масивів, в інших про передачу земель лісогосподарського призначення, в деяких – про передачу дочірніх підприємств КП «Чернігівоблагроліс, – зазначив голова обласної ради Ігор Вдовенко.

На його думку, питання передачі агролісів до комунальної власності ОТГ мають бути приведені до єдиного знаменника, а саме необхідно чітко визначити, що передається: комплекси підприємств чи лише лісові масиви? До того ж ці питання повинні обов’язково бути розглянуті на сесіях сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад.

Наразі більшість учасників дискусії схиляються до того, що комунальні ліси таки потрібно передати громадам.

Втім група депутатів від Радикальної партії Ляшка на чолі з відомим Блаушем запропонувала інше – передати прибуткове підприємство «Облагроліс» і всі районні агроліси безпосередньо кожному жителю області – тобто створити акціонерне товариство.

– На робочій групі я не почув від жодного керівника ОТГ про ідею нового суспільного договору, про якісь зобов’язання ( адже якщо ви забираєте прибуток з обласного бюджету, а цей бюджет фінансує, наприклад, обласну дитячу лікарню), ніхто з керівник в ОТГ не сказав і не захотів порахувати і в майбутньому забрати на себе зобов’язання щодо фінансування таких закладів… Коли йшла мова, що як ділити підприємство між ОТГ і частиною району, які не об’єдналися, чув одне – ми поділим між собою, ми розберемось. Я побачив одне, як ті хто при владі більше 20 років, як ті хто вважають себе місцевими царьками, прийшли відстоювати особисті інтереси і нічого більшого, – написав на своїй сторінці у Фейсбуці депутат обласної ради Блауш.

А вся справа в тому, що керівником "Чернігівлісу" є "смотрящий" від Радикальної партії Ляшка. Якщо райагроліси передадуть в управління громадам, радикали втратять жилу, яка годує їхню партію.

– Я добре розумію, що кілька політичних сил проти цього питання, бо вони зацікавлені в тому, щоб лісами і далі розпоряджався «Чернігівоблагроліс». Лісовий бізнес прибутковий. Але ж сьогодні всі ліси, які є в ОТГ, колись були власністю колгоспів, вони посаджені дідами-прадідами, крім того, лісова галузь може бути додатковим наповненням місцевих бюджетів ОТГ – а це додаткові гроші на покращення інфраструктури. Голови громад правильно роблять, що вимагають права управляти лісовими ресурсами, адже громада має з чогось фінансуватися. І, звісно, одні будуть боротися, щоб не віддати свій бізнес, а інші будуть боротися, щоб отримати додаткове джерело надходжень. Ось сьогодні було на засіданні робочої групи, – переконана депутат Ірина Грозенко.

https://siver.com.ua/news/radikali_khochut_zirvati_peredachu_lisiv_gromadam/2018-07-19-22489

Далі...

Розвіювання міфів: Про вирубку дерев на Закарпатті, огляд матеріалів у ЗМІ та співставлення з реальними фактами

Мокрянське ЛМГ

Для початку перегляньте, як ситуацію по Мокрянському лісництву висвітлили українські ЗМІ:

https://www.youtube.com/watch?v=B81XvL3_oYU

https://www.youtube.com/watch?v=cul_OQElhvg

https://zak.depo.ua/ukr/zak/na-zakarpatti-namagalisya-prihovati-masshtabi-sucilno-zrubanogo-lisu-foto-video-20180620793239

http://wwf.panda.org/uk/?329438/logging-ust-chorna

https://ukranews.com/ua/news/569496-na-zakarpatti-namagalysya-prykhovaty-masshtabni-vyrubky-lisiv

https://www.facebook.com/wwfukraine/videos/1846975405324616/

http://міжгіря.com/?%20i=3709

https://zak-kor.net/45752-gol-karpati-masshtabi-nischvnoyi-rubki-lsv-pokazali-z-suputnika.html

http://stopcor.org/lisorubi-ekologam-ne-lizte-u-hashhi-na-zakarpatti-namagalis-prihovati-nezakonnu-virubku-lisu/

https://zakarpattya.net.ua/News/182761-WWF-pokazav-vidzniati-z-drona-masshtaby-vyrubky-lisu-v-Ust-Chonianskomu-lisnytstvi-na-Tiachivshchyni-VIDEO

Після того, як я побачив на сторінці у Facebook ці публікації, мене насторожила ця інформація. Я почав переглядати та вивчати висвітлене. Окрім гучних назв я ані з фото, ані з написаного не побачив критичної ситуації. Тому через Facebook я почав шукати активістів із Закарпаття, які би могли прояснити дану ситуацію. На жаль, з першого разу мені не вдалося вийти на порядних людей, а навпаки вийшла кумедна ситуація. Мені надали номер телефону горе-активіста Годі Михайло Янчик та представив Годі директором лісгоспу, який у телефонній розмові пообіцяв мені надати відповідні документи, та прояснити ситуацію. Я чекав три дні, втім відповіді від Годі так і не отримав.

Але світ не без справедливих та порядних людей. Мені вдалося вийти на активіста Євгенія Чорнея з ГО "Самооборона Сольва", який надав телефон громадського інспектора з охорони довкілля Закарпатської області Желізняка Миколи та журналіста газети "Сила народного контролю" Сайкевича Ярослава. Вони ж погодилися допомогти мені розібратися, де криється правда. У той же день я, скориставшись пошуковим сайтом "Bla Bla Car", виїхав на Закарпаття.
З Миколою Желізняком ми прийшли в управління лісомисливського господарства в Ужгороді, де попросили надати нам документи, щодо даних вирубок, які зазначені у ЗМІ, на що начальник управління Мурга В. відповів, що я можу відвідати будь-яке лісництво для звірки стану дерев та встановлення істини.

З необхідною апаратурою та оснащенням ми виїхали на зазначені ділянки, на яких, за словами горе-активістів, зазначені грубі порушення. За пів години до Мокрянського лісництва ми зателефонували директору та повідомили про наш приїзд. Нас зустрів керівник лісництва Куцин В.М., який надав за нашим проханням відповідні документи. При спілкуванні вияснилося що Мокрянське лісництво зайняло переше місце серед державних і комунальних підприємств Закарпатської області за результатами НБР та третє місце в Україні. Також мене здивувало те, що при спілкуванні з директором вияснилося, що той косив із сином сіно. Знаючи інших директорів лісгоспів, які збагатилися на розкраданні лісу, окрім відпочинків у дорогих ресторанах нічого не роблять та роз'їжджають на дорогих автівках, я ще раз перепитав: "Ви косили сіно?" Також я звернув увагу на його мозолисті руки. Мене вразило й те, що вийшовши на вулицю, я очікував що лісничий під'їде на дорогому "Ленд Крузері", а виявилось що у нього старенька Нива. Я запитав у лісничого, чи він точно лісничий? Він відповів, що так. А де "Ленд Крузур"? Відповів, що не має. Тоді може хату п'яти поверхову? Відповів, теж ні і що живе з батьками у простій хатині.

Після діалогу з лісничим ми сіли на ЗІЛ та виїхали на ділянки.

Посилання на документи тут: https://photos.app.goo.gl/XfHEbwYiqqTgP4LB.







Фіксуючи все на відео, згідно документів ми перевірили, чи дійсно це квартал, про який велася мова у ЗМІ, та почали обстежувати пеньки, бравши зразки для заключення експертизи. Але не треба бути великим спеціалістом, щоби побачити гниль у центрі пеньків. На ділянці площею 300 метрів, яку ми обстежили, здорових пеньків не знайшли, що повністю відповідало документації лісосіки. І повністю заперечило висновки WWF UA, "Лісової варти", та ГО "Стоп Корупції".

І тут відразу виникають запитання:

Хто замовив дану аферу?

Чи в курсі іноземні координатори WWF, кого вони утримують в Україні і які це експерти?
Яка ціль приїзду інших ГО та журналістів до Мокрянського лісництва?

Про все це читайте нижче.

Вижницький національний парк

Вивчаючи документи висновку WWF UA, я згадав про аналогічну ситуацію у Вижницькому Національному парку в Чернівецькій області, де також було висвітлено жахливу та перекручену ситуацію щодо незаконної вирубки, яку, як і в першому випадку, підхопила прокуратура та було порушено кримінальні справи. Керівництво нацпарку повністю розвіяло ситуацію, надавши документи, які спростовують наклепи цих же активістів та журналістів. Вони по пунктам надали відповідь із залученням провідних експертів у даній галузі, а також результати даних висновків були надані WWF та "Лісовій варті".

Активісти отримали:

1.Офіційно зазначений вид рубки на виділах урочища "Яворів" не відповідає фактичним. Відповідно до підписаних стовпчиків і характеру здійсненої рубки вона відповідає вибірково-санітарній, а не ландшафтній, як зазначено в лісорубному документі.

2. Трелювальна дорога від лісосіки до основної лісової дороги прокладена по стрімкому схилу внизу. А також на одній із лісосік трелювання відбувається через гірський потік, що призводить до його забруднення і руйнування русла гірської річки.

3. На стовпчиках на ділянках здійснювалась санітарно-вибіркова рубка. Однак виявлені пеньки свідчать, що деякі дерева не мали видимих ознак захворювань, а тому не мали відводитися у рубку із санітарно-оздоровчих міркувань.

4. На частині периметру ділянки відсутні позначки меж лісосіки, а її межі зміщені відносно дозволених для вирубування ділянок лісу (виділів). Деякі дерева, які відведенні в рубку, позначені нижчою категорією технічної придатності, ніж насправді. Тобто якісні здорові дерева були промарковані як напівдрова, що по факту означає менші надходження до місцевого бюджету від їхнього продажу.

Відповідь: на підставі документів про відвід ділянки в рубку, а не на підставі стовпчиків на ділянці, що мають лише інформативний характер. Ландшафт рубки догляду, як елемент догляду за лісовими насадженнями проводяться з метою поліпшення естетичних, декоративних, санітарно-оздоровчих властивостей лісів та посилення їх рекреаційних функцій. Вони спрямовані на формування породного складу і структури лісів та поліпшення просторового розміщення дерев та передбачають, як рубку сухостійних, відмираючих та ослаблених, так і здорових дерев. Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.

Таким чином, той факт, що ландшафтна рубка, яка здійснюється національним парком за твердженням "експертів", має ознаки вибіркової санітарної рубки і не є недоліком, а лише свідчить про фаховий підхід до справи працівників парку. Справедливості ради слід зазначити, що від самого початку працівниками Вижницького ПНДВ планувалося саме проведення вибіркової санітарної рубки для вирубки сухостійних та вражених хворобами дерев однак управлінням парку було прийняте рішення про те, що вказані дерева будуть зрубані під час запланованої ландшафтної рубки. Публікація ГО "Нове суспільство" приємно здивувала фаховими нотками в оцінці роботи, оскільки відомості про фаховість у лісовій галузі керівника організації відсутні. Натомість наступна публікація "Лісової варти", яку представляв дипломований з науковою ступінню у лісовій галузі "експерт", який працює в найбільшій та найвідомішій незалежній природоохоронній організації з більш ніж 5 мільйонами прихильників, вразила своєю упередженістю безграмотністю та маніпуляціями з метою очорнити роботу парку та висвітлити себе в якості судді останньої інстанції.

Ландшафтні рубки проводяться в урочищі Яворів-Судилів з метою створення рекреаційних об’єктів для короткострокового відпочинку рекреантів та туристів, для збільшення потоку відвідувачів, безпечного відпочинку, відведення спеціальних місць для розведення вогнища і таким чином уникнення пожеж, а саме 12 столів з лавками з півколод, 12 мангалів з каменю та 2 альтанки. У зв'язку із розбудовою садиб зеленого туризму в селі Багна, розробляються нові маршрути, що сполучають Багну з Виженкою. Широкий діапазон активних та пасивних рекреаційних видів діяльності має місце на території урочищ Яворів та Судилів. Особливо красивим місцем є гора, де побудована каплиця Архангела Михаїла, звідки видніються краєвиди Вижниччини та розроблено історико-релігійну екологічну стежку "Спадщина". Найбільш популярними тут є прогулянки та пішоходні екскурсії. Одночасно з розвитком стаціонарної рекреаційної бази відновлюються і вдосконалюються рекреаційні майданчики. Ведеться благоустрій території національного парку, облаштовуються екологічні стежки, також на даний час проводиться будівництво дороги з твердим покриттям.

"Експерти" неоднозначно оцінили це в одному випадку, відзначаючи як збереження природнього різноманіття, а в іншому, як залишення хворих дерев.

Щодо оцінки пнів та висновків про загальний стан дерева та необхідність його рубки хотілося би дізнатись у активістів більше інформації, оскільки на місцевому рівні жоден спеціаліст не здатен оцінити стан дерева за зрубаним пнем. Сподіваюся, "експерти" нададуть роз'яснення, як за пнем можна визначити фаутні та пошкоджені дерева і якими критеріями вони керувалися, стверджуючи, що здоровий пень є ознакою того, що дерево не підлягає рубці.

Стосовно висловлювань щодо "напівдров" та обмеження надходжень до бюджету слід зазначити, що до ділової деревини відносяться здорові дарева з висотою стовбура до початку крони більше 6 м, до "напівділової" з висотою 2-6м , а менше 2м - до "дровяної" деревини. Термін "напівдрова" взагалі відсутній. Попри те, що дане питання не впливає на екологію планети зазначу, що працівниками державної охорони регулярно фіксуються факти як "допомоги" в нанесенні додаткових засічок на відведених в рубку дерев, "оновленні" зрізів старих пнів для завищення діаметру зрубаних дерев при поденному переліку, так і в пошкодженні квартальних та діляночних стовпів "невстановленими особами", після чого з’являються повідомлення до державних органів про "злочинну" діяльність у парку. Працівниками парку здійснюється поновлення стовпів, а щодо якості відводу то його можна в будь-який час перевірити здійснивши повторний огляд дерев та порівняти з фактичними даними в матеріально-грошовій оцінці, що не було зроблено "експертами".

Щодо невідповідності інформації на стовпчиках, варто відзначити, що на ділянці лісу, яку обстежували "експерти" відведено в різні роки, в різних виділах рубку кількох лісосік різною площею і відповідно визначені діляночними стовпами. Навіть неосвічені люди зрозуміли би, що знаходяться не на тій лісосічній ділянці, про яку йде мова в документах, проте активісти стверджують, що відведена рубка знаходиться в інших виділах, замість того, аби обстежити виділи, про які йде мова у документах.

Те, що високваліфіковані "експерти" цього не усвідомлюють, не тільки викликає подив, а й наводить на думки про відверту "замовність" у їхніх діях.

Повний пакет документів знаходяться за посиланням: 

https://photos.app.goo.gl/TMLAGAR4kyuzE1xn6.



Свалявське ЛМГ

По даному лісництву все дуже банально. Директор Свалявського ЛМГ, Дуфінець О.О., будучи порядною людиною, не взяв на роботу свого кума Годі, знаючи, що він раніше тримав пилораму займався різними схемами. Тому Годі (кум) заручився підтримкою деяких корумпованих правоохоронців, почав закидати заявами прокуратуру, які у свою чергу швидко відреагували та провели ряд обшуків в особистому житлі директора та на підприємстві. На рахунок цього є відповідь прокуратури.

"Кримінальне провадження №42018070000000165 від 11.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 368-2 та ч. 1 ст. 388 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із відсутності події вказаних кримінальних правопорушень.
Скасувати арешт з майна 6500 угорських форинтів, посвідчення дозвіл на зброю №683 виданий Дуфинець О.О. на право носіння та зберігання зброї, гладкоствольної рушниці ІЖ-27Е 16 калібру, номер 8864397, та автомобіля "Mercedes-Benz GLE 250D" 2016 р.в., н.р.з.А09988ВІ, який зареєстрований за Дуфинець А.М.

Вказані речі та майно повернути особі у якої вони були вилучені, тобто Дуфинець А.М.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Відомості про закриття кримінального провадження внести до ЄРДР.
Копію постанови направити прокурору у кримінальному провадженні для перевірки законності прийнятого рішення."

Не зважаючи на те, що всі звинувачення безпідставні, Годі надалі продовжує публікувати в соцмережах неправдиву інформацію, а деякі телеканали охоче його показують.

Наприклад, в альбомі за посиланням - фото доньки директора лісництва біля мерседеса, який у матеріалах ЗМІ видали за її машину. Я знайшов документи справжнього власника автівки. І не тільки це дивіться у документах за посиланням: 

https://photos.app.goo.gl/U134GVHdZngbYnYT8.

На цьому я не завершую викривати неправдиву інформацію та розвіювати міфи, висвітлені у ЗМІ. Слідкуйте за моєю колонкою на Weche.

https://weche.info/blog/32/post/5432

Далі...

Виробнича нарада з питань профілактики та запобіганню виникненню лісових пожеж

Сьогодні на базі ДП "Тетерівський лісгосп" під головуванням першого заступника начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства Руслана Гузенка та за участі головних лісничих і інженерів з ОЗЛ підпорядкованих підприємств, відбувається виробнича нарада, темою якої є профілактика та запобігання виникненню лісових пожеж.

Головний лісничий ДП "Тетерівський лісгосп" Іван Черевко розповів про відпрацьований алгоритм виявлення та локалізації загорянь вправаджений у лісгоспі. 

- Використання сучасних систем спостереження, навчання персоналу, профілактичні заходи та роз'яснювальна робота серед населення-є запорукою недопущення лісових пожеж,- зауважив він.

 

https://www.facebook.com/groups/288141411519596/?multi_permalinks=652301821770218&notif_id=1531985782351882&notif_t=group_activity

Далі...