ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

20 липня 2018

Премьер-министр России Дмитрий Медведев проведет в Карелии совещание по переработке леса

Москва. 20 июля 2018 г. /Бумпром.ру/. Премьер-министр РФ Дмитрий Медведев в сегодня, 20 июля, проведет в Петрозаводске совещание, посвященное вопросам лесопереработки, сообщили пресс-службе кабинета министров.

По данным пресс-службы, в совещании примут участие заместитель председателя правительства Алексей Гордеев, министр строительства и жилищно-коммунального хозяйства Владимир Якушев, а также руководители профильных ведомств и главы регионов. Кроме того, в рамках поездки Дмитрий Медведев проведет встречу с главой Карелии Артуром Парфенчиковым.

Власти уделяют особое внимание правонарушениям в лесной сфере. Так, ранее секретарь Совета безопасности РФ Николай Патрушев сообщил, что Президент России Владимир Путин осенью проведет заседание Совбеза, посвященное борьбе с правонарушениями в лесной сфере. Сокращение площади лесов тогда Николай Патрушев назвал одной из проблем Дальнего Востока. За 5 лет на землях лесного фонда произошло около 7,5 тыс. лесных пожаров. Пройденная огнем площадь достигла более 6 млн га, что составило 43% от площади лесных пожаров по всей стране.

По словам Патрушева, реализация необработанной древесины приводит к остановке лесоперерабатывающих производств, а также не позволяет уделять должное внимание лесовосстановлению. «Больше внимания надо уделять охране лесов от пожаров и незаконных рубок, усилить контроль за исполнением договоров пользования лесами, обеспечить охрану окружающей природной среды и животного мира», — потребовал он.

Кроме того, власти стремятся совершенствовать систему предоставления лесных участков. По словам вице-премьера, полпреда президента в ДФО Юрия Трутнева, этот принцип станет приоритетом лесоперерабатывающих предприятий.

«Принцип простой здесь должен быть заложен в процесс: если ты хочешь просто пилить лес, то мы не очень заинтересованы в сотрудничестве с тобой. Соответственно, ты можешь получить лесной участок, если на него нет других претендентов, готовых строить лесоперерабатывающие предприятия. Если такие люди есть, ты этот участок не получишь. Если ты этот участок получил, но появился инвестор, который собрался строить ЦБК или обрабатывающую фабрику, то мы прямо в соглашении пишем, что имеем право расторгнуть соглашение и передать участок леса инвестору, который заинтересован в строительстве именно перерабатывающих мощностей», — пояснил вице-премьер. По его мнению, такой механизм работы понравится не всем, но он единственно возможный.

Источник: РИА Новости

Запрет на вырубку ёлок к Новому году может быть отменён



В России могут отменить запрет на вырубку елей к Новому году. За такие действия граждане заплатят по 200 рублей за один квадратный метр леса.

Соответствующий законопроект рекомендовал Госдуме рассмотреть в первом чтении Комитет палаты по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям 19 июля. Авторами инициативы выступили депутаты Заксобрания Карелии.

Сейчас срубать ёлки в лесу легально могут только юрлица и индивидуальные предприниматели. «Принятие законопроекта предоставит гражданам альтернативу — заготовить новогоднюю ель самостоятельно или приобрести её у предпринимателей, с которыми заключены договоры купли-продажи лесных насаждений на заготовку новогодних елей для праздников», — сказано в пояснительной записке к документу.

Довольно часто ёлочные базары находятся вдалеке от сёл и деревень. Чтобы купить ель к Новому году, людям приходится преодолевать до 100 километров.

Глава Комитета Госдумы по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям Николай Николаев считает, что необходимо тщательно подумать над необходимостью прописывать возможность рубить ёлки в федеральном законе. «У субъектов Федерации есть возможность принимать такие законы самостоятельно. Именно на региональном уровне. Это разрешено Лесным кодексом, но необходимо устанавливать порядок действий граждан», — напомнил «Парламентской газете» Николаев.

Традиция наряжать деревья на Новый год родилась ещё при язычестве и пережила множество трансформаций вплоть до полного запрета после Октябрьской революции 1917 года. В конце декабря 1935 года газета «Правда» опубликовала материал под заголовом: «Давайте организуем к Новому году детям хорошую елку!». С тех пор это дерево стали украшать в каждой советской квартире.

Официально опубликован федеральный закон о "компенсационном лесовосстановлении"

Официально опубликован федеральный закон от 19 июля 2018 года № 212-ФЗ "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов и лесоразведения", более известный как "закон о компенсационном лесовосстановлении". Закон вступит в силу 1 января 2019 года. Ссылка на закон:

Федеральный закон от 19.07.2018 № 212-ФЗ "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов и лесоразведения"


Как уже не раз отмечалось ранее, на практике этот закон работать не будет - в том смысле, что на общую ситуацию с лесовосстановлением в России, и на результаты лесовосстановления в части получения на вырубленных или выгоревших участках ценных лесных насаждений, он практически никак не повлияет. Основная проблема с воспроизводством лесов в нашей стране - не в том, что их после вырубок или пожаров никто не сажает или не сеет, а в том, что даже за посаженными молодыми лесами практически нигде нет должного ухода, а без него все эти посадки оказываются совершенно бессмысленными. При той системе обращения с лесами, которая есть у нас сейчас, лесовосстановление в узком смысле этого слова (в понимании нашего законодательства, в том числе нового закона) практически никак не влияет на то, какой лес вырастает через пару десятилетий после рубок и пожаров. За редкими исключениями, "лесовосстановление" в понимании нашего нынешнего законодательства и при нынешней системе лесных отношений представляет собой сизифов труд - и новый закон всего лишь увеличит количество и цену этого сизифова труда (тяжелой, бесконечной и безрезультатной работы).


На общей ситуации с лесами этот закон может отразиться отрицательно - во-первых, потому, что значительная часть сил и средств, которые потенциально могли бы быть использованы на что-нибудь дельное, будет перераспределена в пользу сизифова труда, бессмысленного и беспощадного; во-вторых, за счет специфического довеска к лесовосстановительным поправкам, который содержится в законе. Довесок этот состоит в установлении нормы, согласно которой "просеки", прокладываемые при противопожарном обустройстве лесов, могут иметь ширину от 10 до 100 метров. При творческом подходе эту ному можно будет использовать, например, для заготовки хозяйственно ценной древесины в зеленых, лесопарковых зонах и на особо защитных участках леса, примыкающих к сельским населенным пунктам и садовым товариществам - то есть там, где раньше рубить было нельзя, и где благодаря этому сохранились привлекательные запасы дорогой древесины. Пожарной безопасности это не поможет: противопожарный разрыв только в том случае эффективен, если он постоянно поддерживается в чистом состоянии; если же он зарастает бурьяном и мелколесьем, как это чаще всего и бывает на практике (просто из-за нищеты тех, кто за него отвечает) - по этому бурьяну и мелколесью огонь разносится ветром даже быстрее, чем по собственно лесу.


Закон о "компенсационном лесовосстановлении" - уже сороковой федеральный закон, вносящий изменения в нынешний Лесной кодекс РФ со времени его принятия в 2006 году, а с учетом изменений, внесенных постановлением Конституционного суда РФ - уже сорок первый набор поправок. И все эти сорок уже принятых законов - примерно одного качества: иногда они совсем бессмысленны, иногда в их основе лежат отдельные здравые идеи - но формулируются они всегда так, что на практике эти здравые идеи не работают. В первом приближении можно сказать, что все эти поправки превращают хорошо структурированную глупость, которой был Лесной кодекс 2006 года с самого начала, в плохо структурированную - но глупость от этого не перестает быть глупостью, порядка в лесу больше не становится.

По большому счету, это закон-обманка: он показывает какой-то части доверчивой общественности, что наши законодатели заботятся о лесе и принимают важные меры для того, чтобы навести в нем порядок. Конечно, через какое-то время обнаружится, что закон совсем не работает, а порядка в лесу становится все меньше и меньше - но к тому времени появится новая обманка, которая вновь отвлечет внимание какой-то части общества от катастрофической ситуации в российских лесах и коматозного состояния лесного хозяйства.


Предыдущие сообщения об этом законе:

Совет Федерации одобрил законопроект о "компенсационном лесовосстановлении"

Как вы думаете, законопроект о "компенсационном лесовосстановлении" - полезен или вреден для леса?

3 июля Дума приняла в окончательном чтении законопроект о "компенсационном лесовосстановлении"

19 июня Государственная Дума приняла во втором чтении законопроект о "компенсационном лесовосстановлении"

1 февраля 2018 года Правительство РФ рассмотрит "лесовосстановительные" поправки к Лесному кодексу ("законопроект о компенсационном лесовосстановлении")

Законопроект о "компенсационном лесовосстановлении" внесен в Государственную Думу

3 апреля Дума приняла в первом чтении законопроект о "компенсационном лесовосстановлении", и в третьем - о "недревесной древесине"


Некоторые статьи о проблемах с воспроизводством лесов в России:

Доклады Р.Ф.Трейфельда и А.Ю.Ярошенко на научных дебатах в ЦЭПЛ РАН "Актуальные проблемы воспроизводства лесов"

Мифы лесного хозяйства: "Если участок после рубки переведен в покрытую лесом площадь - лесовосстановление можно считать успешным"

Об итогах выборочной оценки результатов лесовосстановления по девяти лесничествам Ленинградской области

О необходимости уничтожения системы лесовосстановительной лжи

Оценка качества лесовозобновления после сплошных рубок в еловых лесах бассейна реки Смородинки (Карельский перешеек, Ленинградская область)

Почему экстенсивное лесопользование нельзя считать "экологически ответственным, социально выгодным и экономически жизнеспособным" управлением лесами: пример из Карелии

"В Год экологии восстановлены леса на площади 800 тыс. га" - что это реально значит?

Один из важнейших показателей, отличающих интенсивное хозяйство в лесу от экстенсивного - соотношение площадей лесовосстановления и ухода за молодняками

Лесокультурная экскурсия: итоги искусственного лесовосстановления в одном (для примера) квартале Дмитровского лесничества

П.В.Безверхов. Особенности национального лесовосстановления


Пожежна небезпека в лісах. ВІДЕО


ТРК Рудана
Опубликовано: 19 июл. 2018 г.

Щорічно в Україні лісові пожежі знищують майже 5 тисяч гектарів лісів. За статистикою, здебільшого пожежі стаються через людську недбалість. Зашкальні плюси на градуснику - справжня небезпека для криворізьких лісів. Як пильнують зелені насадження фахівці лісгоспу - розкаже Ірина Павленко

Нашестя верхівкового короїда: у парку на вул. Симоненка можуть зрізати всі сосни?

У парку на вул. Симоненка одночасно стали рудими близько 30 сосен. Ще в частини дерев крона також почала жовтіти. Спеціалісти з екології та лісозахисту причиною цього називають активізацію лідера серед шкідників лісу – верхівкового короїда і стверджують, що єдиним захистом від нього є якнайшвидше видалення вражених дерев та їхнє спалювання. Як можна врятувати парк на Симоненка?

«Верхівковий короїд – це така маленька комашка, яка відкладає яйця під кору сосни, ялини. Личинки, які з’являються із яєць, і завдають найбільшої шкоди, адже прогризають по периметру в стовбурі ходи, перерізаючи дереву життєдайні судини, і воно всихає», – розповідає начальник відділу нагляду, обліку та прогнозу державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Київлісозахист» Валерій Чавченко, якого запросив для консультації та надання рекомендацій щодо ситуації із поруділими соснами в парку на вул. Симоненка головний спеціаліст із екології Броварів Юрій Жимайлов.



Валерій Чавченко





19 липня комісія у складі вище зазначених чиновників, а також головного агронома дільниці зеленого господарства КП «Бровари-Благоустрій» Тетяни Кохтенко виїхала в парк, щоб оглянути вражені шкідником сосни.



Після огляду рудих сосен фахівець лісозахисту підтвердив причину їхнього пожовтіння – нашестя верхівкового короїда. Першопричиною такої напасті Валерій Чавченко назвав неодноразове ослаблення дерев термічним пошкодженням. Мова про обгорілі стовбури в частини сосен. Саме низова пожежа (коли і з яких причин вона сталася – невідомо – авт.)знищила нижній шар стовбура, який містить судини, що живлять усе дерево. За інших обставин ці майже 60-річні сосни могли б жити ще не один рік, каже фахівець «Київлісозахисту».




Основною ж причиною активізації верхівкового короїда Валерій Чавченко називає зміни погодних умов. Зокрема, зниження рівня ґрунтових вод та спекотне літо. Якщо перше знижує «імунітет» дерева – вироблення необхідної кількості смоли для боротьби із шкідниками, то друге – сприяє активному їх розмноженню. Щоб знищити дерево, двом-трьом тисячам личинок короїда достатньо два-три тижні, а за сприятливої, спекотної погоди, – і того менше, пояснює фахівець. Після себе короїд залишає сухі крони, поруділу та поїдену кору.




Ділянка вражених короїдом дерев розташована біля дитячого майданчика.

Близько 30 сосен, які фактично повністю руді, врятувати вже не можна, каже Валерій Чавченко, їх варто якнайшвидше спиляти, вивезти і спалити, щоб короїд не встиг перелетіти на інші сосни. Хоча, ймовірно, що доросла особина жука уже перелетіла і робить свою «чорну» справу, а поки що зелена крона – не показник, що дерево не вражене, пояснює фахівець. Зазвичай, каже Валерій Чавченко, у теплий період народжується лише одне їх покоління, але в сучасних сприятливих умовах – два. Наразі активізувалося вже друге покоління короїда, тож фахівець прогнозує, що до осені в парку на Симоненка може порудіти не один десяток сосен. Щоб цього не сталося, експерт із лісового господарства називає єдиний профілактичний засіб: відслідковувати, щоб у парку не сталося низової пожежі. І постійно тримати «руку на пульсі» – спостерігати за деревами, і у разі їхнього враження – проводити санітарну вирубку.

У 1787 р. німецький ботанік Йоганн Гмелін, який присвятив короїду наукову працю обсягом у 500 сторінок, закликав рубати і спалювати заражені короїдом дерева. Двісті років по тому ця стратегія була визнана в Європі неефективною,оскільки у багатьох місцях із метою профілактики вирубали величезні ділянки здорового лісу, що завдало значної шкоди екосистемам річкових басейнів, призвело до зниження видового різноманіття і значно посилило ерозію ґрунтів, проте комах так і не зупинило.

Інші ж методи захисту – оброблення сосен отрутою чи встановлення для комах спеціальних пасток, фахівець не розглядає. По-перше, зазначає пан Валерій, личинка живе під корою, а доросла особина – літає, і відслідкувати її літ дуже складно. По-друге, каже фахівець, у пастки може потрапити дві-три сотні шкідників, а їх тільки на одному дереві – від 3 до 15 тисяч.

Наостанок Валерій Чавченко «заспокоює»: парк на Симоненка за законами ландшафтного будівництва назвати парком не можна; густота дерев відповідає лісу, тож видалення сосен, на які напав короїд, дозволить зелену зону розрідити, щоб вона мала статус класичного парку.

Але ж немає ніякої гарантії, що короїд зупиниться в поїданні сосен.


За інформацією Юрія Жимайлова, за фактом обстеження сосен буде складено акт про необхідність якнайшвидшого видалення аварійних дерев, на підставі якого комісія з обстеження зелених насаджень надасть свої висновки.

Та чи не стане верхівковий короїд прикриттям задля знищення ще більшої кількості дерев у Броварах? Нагадаємо, два роки тому на розі вул. Симоненка-Чорновола комісія назвалаздорові сосни «чагарником» і дала дозвіл на їх вирубку під будівництво багатоповерхівки, яка наразі «росте».

Зауважимо, що ділянки, знищені верхівковим короїдом, помічені і біля зупинки м. Лісова. У свою чергу мешканці міста припускають, що причиною пожовтіння та всихання дерев стала розпилена невідома речовина, нібито як привід для зрізання дерев під чергову забудову.

Фото – авторки та з мережі Інтернет
від ЮЩЕНКО ІРИНА дата ЛИПЕНЬ 19, 2018

Якби Євросоюз не купував наших бурштину й лісу, проблем із вирубуванням та контрабандою не було б – геоеколог Потапенко

Через скорочення внутрішнього ринку України основною можливістю для браконьєрів, які видобувають бурштин і вирубують ліс, стала контрабанда сировини за кордон, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" член британського Інституту зеленої економіки, головний радник Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна" В'ячеслав Потапенко.

Потапенко: Будь-які країни, що є на периферії ЄС або США, поки мають можливість, намагаються працювати "в сіру"


Фото: newukraineinstitute.org 

Україна не зіткнулася б із проблемою контрабанди і незаконного вирубування лісу, якби на українську сировину не було попиту в Євросоюзі, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" член британського Інституту зеленої економіки, головний радник Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна" В'ячеслав Потапенко.

"Загалом рівень тіньової економіки України експерти оцінюють приблизно в 50%. Саме тому у нас найнижчі в Європі зарплати і маса інших проблем. І тепер, коли внутрішній ринок скоротився, основною можливістю для браконьєрів, які видобувають бурштин і вирубують ліс, стала контрабанда. По суті, це стосується як увезення товарів, так і вивезення з країни. Вирубування лісу в Україні здійснюють за "сірими" схемами. Наприклад, оформлюють документи на санітарні вирубування тощо. Якби Євросоюз не купував наших бурштину й лісу, проблем із вирубуванням та контрабандою не було б. На цей момент основне джерело доходу – експорт. І ті компанії, які можуть займатися легальним експортом, – роблять це. Ті, які не можуть, – вдаються до "сірих" схем. Україна стала сировинною країною. До того ж вивозять не тільки природні, але і трудові ресурси", – зазначив Потапенко.

За його словами, будь-яка інформація про обсяги лісу, який вирубують в Україні, вимагає повторної перевірки.

"Будь-які країни, що є на периферії ЄС або США, поки мають можливість, намагаються працювати "в сіру". Просто так більше можливостей заробити. І посадовці з багатих країн теж беруть у цьому участь. Інша річ, що там це краще відслідковують, і їх частіше ловлять. І якщо наші посадовці не порушують активно теми незаконного перевезення товарів, отже, там можуть бути їхні інтереси. А що стосується інформації про обсяги лісу, який вирубують в Україні, то її потрібно перевіряти. Нашим офіційним даним теж довіряти не можна. Життя таке", – резюмував Потапенко.

20 червня Кабмін затвердив план дій із боротьби з контрабандою та тіньовими схемами на митниці. Уряд, зокрема, дозволив поліцейським цілодобово контролювати роботу митників. Поліцейські і посадовці Міністерства внутрішніх справ також дістали доступ до автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006".

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман говорив, що введені урядом заходи з боротьби з контрабандою та тіньовими схемами на кордоні збільшили щоденні надходження до бюджету України на 70–80 млн грн.

Із 1 січня 2016 року в Україні діє мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів в необробленому вигляді. ЄС лобіює його скасування.

3 липня 2018 року Верховна Рада посилила кримінальну відповідальність за незаконне вирубування лісу і контрабанду лісоматеріалів.

За даними британської неурядової організації Earthsight, з України в Європейський союз вивозять контрабандної деревини більше, ніж із будь-якої іншої країни світу.

18 липня, 2018 18.45

Контрабанда та санітарна вирубка: хто та навіщо знищує ліси України




Чи вивозитиме Україна свій ліс до Європи? Три роки тому парламент ухвалив закон, який забороняє експорт кругляка. Проте контрабандистів мораторій не зупиняв. Тож нині законотворці передбачили ще й кримінальну відповідальність за контрабанду лісу – до 12 років тюрми.

Мета такої заборони – збереження українських лісів і розвиток власної деревообробної промисловості. Однак чи спрацює це на практиці – фахівці сумніваються.

Документ виписаний так, що посадити злочинців буде непросто. З позитивних моментів називають можливість врегулювати суперечки з ЄС якраз щодо експорту вітчизняного кругляка.

Дивіться: Прибрали узбережжя та запустили рибу: на Черкащині люди самі облаштували пляж

За даними експертів галузі, вбиває український ліс не лише контрабанда – до 80% записаної санітарної вирубки, насправді такою не є, посадковий матеріал неякісний.

Скільки лісу нині рубають незаконно – невідомо. За даними лісагентства, не більше 25 тисяч кубометрів на рік, тобто одну тисячну від офіційної квоти. Але британські фахівці переконують – нелегально вирубують 70% лісу.

Нагадаємо, 5 червня о 10.10 у Чорнобильскій зоні сталося загорання сухої трави з подальшим розповсюдженням пожежі на лісовий масив на площі близько 12 га. Ліквідувати пожежу вдалося лише ввечері 7 червня.

Опубліковано Липень, 18 в 16:40
https://fakty.ictv.ua/ua/videos/kontrabanda-ta-sanitarna-vyrubka-hto-ta-navishho-znyshhuye-lisy-ukrayiny/

В Башкирии леса выставят на аукцион



Министерство лесного хозяйства Башкирии выставит на аукцион лесные насаждения. На распродаже будет представлено 28 лотов, охватывающих территории Дуванского, Салаватского и Иглинского лесничеств. Общий объем заготовки древесины на этих участках превышает 19 тысяч кубических метров.

Принять участие в торгах смогут субъекты малого и среднего предпринимательства. Аукцион состоится 8 августа текущего года.

Айгуль Сабитова

В Беларуси могут пересмотреть механизм самозаготовки дров

Во время заседания. Фото Министерства лесного хозяйства


18 июля, Минск /Корр. БЕЛТА/. В Беларуси могут пересмотреть механизм самозаготовки дров. Этот вопрос обсуждался на заседании рабочей группы по доработке проекта закона "О внесении изменений и дополнений в Лесной кодекс Республики Беларусь", сообщили БЕЛТА в пресс-службе Министерства лесного хозяйства.

В заседании приняли участие специалисты Минлесхоза во главе с первым заместителем министра лесного хозяйства Александром Куликом и представители депутатского корпуса во главе с председателем Постоянной комиссии Палаты представителей по вопросам экологии, природопользования и чернобыльской катастрофы Татьяной Конончук. Во время обсуждений затронули важную для населения тему самозаготовки дров. И депутатский корпус, и специалисты Минлесхоза отметили активность граждан по этому вопросу. "Я регулярно провожу прямые телефонные линии. И хочу сказать, что люди часто звонят и спрашивают, нужно ли платить за валежник. Может, нам уже пора перейти к заявительному принципу? Сделать что-то революционное в этом деле? Упростить механизм?" - задался вопросами Александр Кулик.

Его позиция была поддержана и депутатским корпусом. Как отметил заведующий отделом по подготовке законопроектов и взаимодействию с Постоянной комиссией по вопросам экологии, природопользования и чернобыльской катастрофы Михаил Мацукевич, население стало все реже заниматься самозаготовкой и все чаще покупать готовые дрова. Но даже если из каждого сельсовета в лесничества придут по два-три человека, внесение изменений все равно необходимо, ведь речь идет о жителях маленьких деревень.

Во время заседания рабочей группы были также рассмотрены вопросы, касающиеся перечня лесохозяйственных мероприятий и прочих рубок, порядка учета и вывоза заготовленной древесины, уплаты лесопользователями пени за предоставление отсрочки на проведение рубок леса и (или) вывоза древесины и др.

К вопросам, требующим сегодня корректировок, члены рабочей группы вернутся уже на следующем заседании. Выработанные во время обсуждений конкретные предложения лягут в основу совершенствования лесного законодательства. "Главная цель грядущих корректировок - создание необходимых условий для эффективного функционирования и развития лесного хозяйства. При этом работа над подготовкой документа ведется довольно скрупулезно: учитывается мнение не только специалистов, но и общественности", - отметили в пресс-службе.

Читать полностью: http://www.belta.by/economics/view/v-belarusi-mogut-peresmotret-mehanizm-samozagotovki-drov-310858-2018/

"Це транзит": Волох про те, як, попри заборону, вивозиться ліс-кругляк



В ефірі "Інформаційного дня" на "5 каналі" блогер Карл Волох розповів про ситуацію з вивезенням лісу-кругляку та світовий досвід.

"Найбільше лісу-кругляка вивозять Сполучені Штати. Для розуміння ситуації: коли говорять, що це властивість тільки сировинних країн, то Сполучені Штати точно не є сировинною країною і вони вивозять найбільше. Це одна історія", - зазначив експерт.

Він продовжив: "Друга історія. Як могло статися так, що при нашій забороні вивозити кругляк там взагалі щось вивозиться? На мій погляд, мова йде про те, що йде транзитом. У нашій позиції на європейських ринках, які ми втратили, коли заборонили вивозити ліс-кругляк, їх зайняли Словаччина і хтось ще. Вони везуть через нас. Це може фіксуватися і записуватися в наших реєстрах. І друге – я абсолютно не виключаю, що мова йде про так звану непромислову деревину. Це те, що ми називаємо дровами. Вони в Україні абсолютно не мають жодного застосування. На дрова попиту всередині країни немає".

Нагадаємо, 18 липня стало відомо, що уряд ініціює тотальну перевірку українських лісгоспів.

Як відомо, за незаконне вивезення з України лісу саджатимуть до в'язниці. Такий законопроект підтримали народні обранці на початку липня.

Дивіться також фотогалерею за темою: