СТИМУЛЮВАТИ ЧИ ДУШИТИ?

Закон на підтримку фермерства боляче вдарить лісівників

10-го липня, в останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б, далекий до лісової галузі закон про стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств (законопроект № 6490-д) і, мабуть, не читаючи поправок, депутати підписалися за знищення лісового господарства України, деревообробки, мисливського господарства і всіх причетних до цих галузей. Бо проголосували за введення додаткового земельного податку на всі лісові землі України. Це означає, що, якщо Закон підпише Президент, то за площі, вкриті лісом, користувачі платитимуть двічі. Згідно з діючою системою оподаткування, сьогодні вже сплачується податок за лісові землі, як рентна плата.

У такому випадку це призведе до подорожчання, щонайменше, у 1,5–2 рази деревини, що реалізується на ринку. Через високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості будуть зупинені, а тому припинять роботу й постачальники сировини – лісогосподарські підприємства. Страждатимуть, у першу чергу. лісові господарства Півдня і Сходу країни, бо на утримання штату охорони і захисту лісу вже третій рік (через повне припинення державного фінансування) лісоресурсні області перераховують їм свій одноденний заробіток.

Вже зараз за землі, вкриті лісами, до бюджету регулярно надходять податки. За 1 півріччя 2018 року тільки львівськими держлісгоспами до бюджетів усіх рівнів сплачено 133 млн гривень податків та зборів.

Під час наради представники громадських організацій лісового, наукового, лісопромислового та мисливського спрямування підготували колективне звернення до керівництва держави, Верховної Ради з проханням виключити дану поправку, яка, за словами Голови Товариства лісівників України Юрія Марчука, направлена на розвал лісопромислового комплексу, в тому числі, всієї деревопереробної галузі країни.

Марія БАБИЧ
Газета "Природа і суспільство"

Колективне звернення

Президенту України
ПОРОШЕНКУ Петру Олексійовичу

Голові Верховної Ради України
ПАРУБІЮ Андрію Володимировичу

Прем'єр-міністру України
ГРОЙСМАНУ Володимиру Борисовичу

Першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України
МАРТИНЮКУ Максиму Петровичу

Виконуючому обов’язки Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин
БАКУМЕНКУ Олександру Борисовичу

Виконуючому обов’язки Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
ДИРІВУ Анатолію Борисовичу

Голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики
ЮЖАНІНІЙ Ніні Петрівні

Голові Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва
ГАЛАСЮКУ Віктору Валерійовичу

Колективне звернення громадських організацій лісового, наукового, лісопромислового та мисливського спрямування
Законопроектом 6490-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» була внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України.

Фактично це передбачає подвійне оподаткування. За діючою системою оподаткування на сьогодні вже справляється податок за лісові землі як складова рентної плати.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів була заготовлена деревина в деревостанах понад 40 років та другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів (рекреація, спорт, оздоровлення тощо). При цьому сума податку у лісах Державного агентства лісових ресурсів України становила 900 млн грн, з яких 50% вносилися до державного бюджету, а 50% до місцевого. Складовою цього податку був і земельний податок.

Чистий земельний податок надходив до місцевого бюджету, обраховувався на нелісові землі, що є в складі земель лісогосподарського призначення, на яких розміщені сільськогосподарські угіддя, споруди і адмінбудівлі підприємств лісового господарства, лінії електропередач тощо.

При застосуванні зазначених норм, крім рентної плати, передбачається на всі лісові землі ще один податок (фактично це подвійне оподаткування).

Тому введення нового земельного податку на всі лісові землі України призведе:

1. До необхідності оподаткування земель, які знаходяться в стадії створення деревостанів (незімкнуті лісові культури, зруби, прогалини) або на яких зростають насадження до 40-річного віку і в яких неможливо отримати деревину, придатну для реалізації (вигідніше вирощувати сільськогосподарські культури, аніж ліс).

2. Оподатковуватимуться всі захисні ліси південних і східних областей Степової та Лісостепової зон, які вже й так останні три роки знаходяться без бюджетної підтримки, де звільнилося 50% працюючих, а площа лісових пожеж з кожним роком збільшується.

3. Оподатковуватимуться ліси з обмеженим лісокористуванням – у заказниках регіонального і місцевого значення, інших об’єктах природно-заповідного фонду.

При загальному обсязі реалізації майже 14 млрд грн за 2017 рік, загальна сума податків підприємств лісового господарства – близько 4 млрд грн. Додатковий земельний податок прибавить до цієї суми від 3 до 10 млрд грн, залежно від рішення місцевих громад.

У такому випадку це призведе:

1. До подорожчання, щонайменше, у 1,5–2 рази деревини, що реалізується на ринку.

2. Через високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості будуть зупинені, а тому припинять роботу й лісогосподарські підприємства.

3. До ризиків збільшення інтенсивності рубок, що може негативно вплинути на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біорізноманіття в лісах.

4. До значного збільшення вартості утримання мисливських господарств.

Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає в ЄС та розвинених країнах світу.

Від імені асоціації і громадських організацій, в яких об’єднані сотні тисяч працюючих у лісовому господарстві, деревообробній промисловості та мисливському господарстві, звертаємось до Вас з вимогою виключити з зазначеного законопроекту цю поправку через механізм її переголосування або через вето Президента України.

Вважаємо, що створення фонду фінансування лісового господарства згідно з Указом Президента України № 381/2017 від 21 листопада 2017 р. та проектів законів «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8239; «Про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8240; «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8246; «Про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8238 могли б вирішити питання фінансування здійснення комплексу заходів з охорони, захисту, розширеного відтворення лісів Півдня та Сходу, а до місцевих бюджетів можна направити 100% плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Ми вважаємо, що внесення цієї поправки в достатньо продуманий закон, спрямований на підтримку фермерських господарств, не відповідає нормам цього закону. Дана поправка викличе значний суспільний резонанс і збільшить соціальну напругу, перш за все, у сільській місцевості. Вона є деструктивною, спрямованою на розвал лісогосподарської галузі, конфлікти з місцевими громадами та сільським господарством.

Згадана поправка заблокує інвестиції в деревообробну промисловість та унеможливить створення нових робочих місць у лісових регіонах України, звідки люди й так масово виїжджають на роботу до країн ЄС.

Голова Громадської ради при Держлісагентстві
А.І. Карпук

Віце-президент Лісівничої академії наук України, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБІП
П.І. Лакида

Голова Всеукраїнської громадської організації Товариство лісівників України
Ю.М. Марчук

Президент Асоціації «Меблідеревпром»
Ю.С. Медведєв

Президент Української асоціації деревообробного обладнання
О.О. Твердохліб

Голова президії Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців та рибалок
М.С. Шуляр


https://www.ekoinform.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=292%3A2018-08-02-10-40-09&catid=7%3A2009-07-06-09-51-16&Itemid=41&lang=ru

Далі...

БОРОНИТИ ГАЛУЗЬ ВІД НЕОБҐРУНТОВАНИХ НАПАДІВ

На запитання «Природи і суспільства» відповів заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар

– Володимире Нальковичу, якщо порівняти ситуацію з лісовим господарством зараз і 5 років тому, які позитивні чи негативні зміни відбулися в цій галузі?
– Ми розриваємося, і не перший рік, між намаганням провести реформу лісового господарства, і намаганням інших структур, економічно потужних, бізнесових провести реформування лісового господарства в такий спосіб, щоб забезпечити собі максимальний економічний ефект. Ці структури не дивляться ні на соціальний, ні на людський фактори, є лише бажання заробити на цьому. Спочатку лісова галузь позбулася програми розвитку, і ми не маємо цілеспрямованого системного державного документа, який би характеризував, куди має рухатися лісова галузь. Свідомо чи ні, але його створення блокується. Галузь позбавлена перших керівників, які можуть вирішувати питання лісового господарства.

Вже третій рік як державні підприємства позбавлені державного фінансування. Особливо боляче це вдарило по підприємствах південних, де за останні три роки звільнилася дуже велика кількість людей. На Півдні і на Сході ведення лісового господарства не є прибутковим, як скажімо, в Карпатах чи Поліссі. Там дуже складно знайти фахівця лісового господарства, який би дбав про ліс. Це завдає втрат і нашим ресурсним підприємствам, тому що частину ресурсу вони спрямовують до підприємств Півдня і Сходу. Це зробило неможливим підвищення заробітної плати, тому що економіка не спрацювала на плюс.

Адже, якщо не заплатили гроші в тій же Львівській та Житомирській областях, то місцеві територіальні громади недоотримали коштів. Місцеві лісгоспи не змогли себе забезпечити відповідною технікою, а звідси – неможливість застосування технології розвитку ведення лісового господарства.

Цього виявилося мало і галузь дискредитують різними нападками. Подивіться, як сьогодні чітко, як під диктовку, в різних засобах масової інформації використовують дані неурядової організації Earthsight, яка складається з однієї людини, нефахівця лісового господарства.

Кажуть, незаконно проводяться рубки, йде контрабанда лісу. Мушу сказати, що в більшості господарств працюють чесно і сумлінно. Системного характеру порушення жодним чином не носять, і якщо нам певні політичні сили і політикани закидають, скажімо так, звинувачення чи прикріплюють якісь ярлики, то галузь повинна встати від рядового працівника до керівника і боронити інтереси лісового господарства.

Ми пам’ятаємо, що колись було Міністерство лісового господарства, потім Комітет, а тепер Агентство… Нині бачимо урядові рішення і про приватизацію, і про концесію, без врахування думки фахівців лісового господарства.

Я вважаю, що тут закладена бомба. Запущено механізм, який повинен показати, що державне управління лісовими ресурсами є неефективним, що ефективними є приватна форма власності на ліси чи концесія. І до цього готують громадську думку. Тому черговий наступ на лісову галузь – це лише деталь великого процесу, який сьогодні покликаний привести до приватизації чи віддачі у концесію державні ліси.

– З чим би Ви звернулися до представників лісової галузі у цей непростий час?
– Я би просив лісівників виявляти свою позицію. Закритися у своїй комірці за принципом «моя хата скраю» – це, на жаль, для лісового господарства нерідко притаманне. Лісівники – це трудівники і вони не звикли піаритися у засобах масової інформації.
Сьогодні як у лісогосподарських підприємства, так і ми, в центрі, повинні, по-перше, бути згуртованими і нести правду суспільству. Маємо розповідати про важливість роботи лісівників для суспільства. Я вважаю, потрібно чіткою і повсякденною роботою показувати, що ефективніше управляти лісовою галуззю може лише держава.

Якщо буде відпрацьовано обґрунтовану державну політику по відношенню до лісової галузі, ухвалено певні нормативні акти і закони, – тоді лісове господарство даватиме максимальний економічний ефект для держави.

Думаю, що ми недостатньо працюємо із депутатським корпусом як місцевим, так і Верховної Ради. Сьогодні депутати приймають низку законів, які, з моєї точки зору, не зовсім коректні по відношенню до лісового господарства. Взагалі принцип заборони, мораторію, мені здається, не самий правильний принцип з точки зору економіки держави.

Треба створювати такі умови для того, щоб сировина перероблялася та продавалася в Україні, а відтак приносила додаткову вартість. Сьогодні заборонено вивозити за кордон ліс у круглому вигляді, тепер Верховна Рада прийняла закон про заборону вивезення дров. Якби не президентське вето, закон вступив би в силу. Дуже шкода, що депутати, в тому числі, мажоритарники від лісових регіонів, не прийшли в лісові господарства і не запитали, як цей закон вплине конкретно на підприємство? І вони б дізналися, що велика частина сировини сьогодні не переробляється в Україні, а зберігається на складах. Вони б почули, що експорт дров’яної сировини сьогодні для кожного підприємства приносить доволі серйозний економічний ефект. Валюта від експорту надходить не тільки на підприємства, а й в державу, і ціна, за якою продається деревина за кордоном, суттєво вища, ніж ціна на внутрішньому ринку.

За останній рік внутрішня ціна на дров’яну сировину підвищилася і в окремих випадках наближається до експортної. Сьогодні, якщо буде прийнято цей закон, є дуже багато передумов, щоби ціна на внутрішньому ринку впала і цим скористалися переробники.

Я тоді хочу запитати людей, які відстоюють цей закон. Скажіть, якщо наші переробники будуть брати дешеву українську сировину, то вони продаватимуть її теж за зниженими цінами на європейському ринку? Моя відповідаю – ні. Така ситуація позбавить можливості заробити лісогосподарським підприємствам, не дає можливості їм розвиватися, отримати техніку, збільшити заробітну плату. Але депутат не хоче слухати лісівника. Депутат хоче слухати казки про збільшення перереробки. Системного збільшення переробки деревини на внутрішньому ринку за часів дії мораторію так і не відбулося.

– Поки лісівники дотримуються закону і рубають ліс згідно з нормами, приватники і місцеве населення часто вирубують його без всіляких обмежень...
– На жаль, є прикрі випадки, коли і в лісовій галузі відбуваються порушення, але ми з цим боремося. І багато порушників вже понесли відповідальність. Але чому ми не показуємо тих лісівників, які оберігають український ліс, незважаючи на власний ризик від чорних лісорубів?

До речі, іноземні фахівці лісової галузі неодноразово відзначали, що рівень ведення лісового господарства в Україні доволі високий. То чому їхні слова не беруться до уваги суспільством і керівництвом держави?

– Багато хто з лісівників змушений залишити роботу в лісовому господарстві через невисоку платню…
– Я не скажу, що заробітна плата в ресурсних областях занизька. Працівники можуть отримувати від 10 до 20 тисяч. Заробітна плата могла б бути і вищою, якби ті кошти, які підприємства сплачують у бюджети різних рівнів, використовувалися на розвиток лісового господарства.

Наші підприємства сплачують державі 75% прибуткового податку. А могли б використати ці кошти для збільшення заробітної плати, направити їх на переоснащення виробництва. Май же всі гроші віддаємо державі, але тепер хочуть ввести другий земельний податок для нас.

Що буде, якщо державні ліси віддадуть у приватні руки? З початку приватизують ліси Карпат та Полісся, їх дуже швидко вирубають. Що буде з непродуктивними лісами Сходу та Півдня? Вони ж виконують функцію захисту сільськогосподарських угідь від ерозії, пилових буревіїв і опустелення. Їх просто вирубають.

Якщо не будемо формувати політику збереження, відновлення, відтворення нових лісів, це призведе до занепаду лісового господарства. Рух до приватизації, до створення єдиної компанії, до концесії – це рух, який в кінцевому своєму варіанті означатиме знищення лісів. Це думка не тільки моя, це думка фахівців галузі та науковців провідних науково-дослідних інститутів.

– Єдина лісова компанія – це перехідна ланка до приватизації?
– Так, є небезпека, що вона може бути перехідною ланкою. Є різниця – приватизувати 381 чи одне підприємство. З іншого боку, єдина компанія жодним чином не враховуватиме економічних та регіональних особливостей України. У Словенії чи навіть в Австрії існування єдиної компанії цілком можливе, але там відсоток державних лісів становить тільки 20%, всі інші ліси є приватними. В Україні ліси стовідсотково належать державі. Як можна однаково управляти лісами Херсонщини, Донецької та Луганської областей, де є своя специфіка, і в той же час, – лісами Карпат, Полісся. Ефективне управління лісами в Україні дуже складне. Це, по-перше. По-друге, компанія ніколи не буде зважати на інтереси регіонів. Якщо наші підприємства платять податки за місцем розташування і, часто, є там єдиними чи найбільшими платниками податків, то за наявності єдиної компанії податки перейдуть до Києва. Багато територій не зможуть нормально розвиватися без грошей лісгоспів. Тому представники лісгоспів і депутати місцевого й загальнодержавного рівня категорично виступили проти такого рішення. Це рішення хибне, в умовах України неефективне і нездійсненне.

– Ми бачимо, що влада не має спільного рішення по лісовому господарству. Мінфін фактично саботує укази Президента, у Верховній Раді різні пропозиції…
– А як можна зрозуміти заяву міністра інфраструктури про те, що він не буде давати вагони для лісової галузі? Ціла галузь покарана рішенням одного міністра. Хіба це не геноцид по відношенню до галузі?

– Було багато заяв щодо ситуації в галузі з вуст різних псевдоекологів і псевдоактивістів.
– В цій ситуації дуже багато людей проявило себе. Виявилося чимало псевдоекологів, які атакують, тому що їм це вигідно і вони отримують від цього певний політичний капітал. Але виявились і друзі лісу – серед політиків, управлінців, екологічних організацій, які сьогодні виступили єдиним фронтом на захист лісгоспів. Ми побачили, хто є другом лісу, а хто є його ворогом. І я би хотів, щоб люди читали, дивились і думали, не велися на солодкі посили, а все ж аналізували діяльність лісогосподарських підприємства.

Давайте говорити цифрами. В англійській версії дослідження британської неурядової організації Earthsight сказано, що контра­банда виросла на 1 мільярд євро в порівнянні з минулими роками. Я вам хочу сказати, що вся економіка лісгоспів Держлісагентства за рік становить близько 15 мільярдів гривень. Це півмільярда євро. Тобто вся сировина, якби вона була реалізована за кордон, становила півмільярда євро. А вони стверджують, що лише контрабанда збільшилася на мільярд євро. Ви розумієте, наскільки неспівставні речі. Важко з’ясувати скільки деревини вивезено через кордон? Це ж не голка в сіні. Не контрабанда сигарет. Все має бути записано і митник із печаткою, який все фіксує. Закон передбачає, що тільки він може встановлювати класифікацію того продукту чи товару, який пересікає кордон. Можемо легко порахувати, скільки товару переправляється через митницю.

Заяви псевдоекологів та деяких ЗМІ часто є проплаченими, і за ними стоїть системний і великий бізнес, який лобіює приватизацію лісів. Він буде платити за те, щоб переконати громадськість, ніби в лісовій галузі все погано, вона некерована і її треба розпродати.

І тільки тоді, коли галузь змобілізується, і тільки тоді, коли вона чітко сформулює свою позицію й виступить єдиним фронтом, цей напад вдасться відбити.

Газета "Природа і суспільство"

https://www.ekoinform.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=293%3A2018-08-02-10-58-44&catid=7%3A2009-07-06-09-51-16&Itemid=41&lang=ru

Далі...

Сосни гинуть від короїдів: чиновники просять негайно повідомляти про сухі руді крони дерев

У Європі, в Україні та, зокрема, в Броварах стрімко всихають сосни. Причиною тому є верхівкові короїди, які прийшли на наші терени через глобальні зміни клімату. Внаслідок діяльності шкідників хвойні дерева вмирають. Труїти комах не можна, тож єдиний шлях – рубати сосни та утилізовувати деревину. Про це розповідають екологи та інші фахівці.

Минулого тижня виконком Броварської міськради вирішив зрубати 20 дерев у парку «Сосновий». Усі – сосни, яких вразив верхівковий короїд. Як розповів під час останньої оперативної наради головний еколог міста Юрій Жимайлов, роботи розпочались уже цього понеділка, 30 липня.

Юрій Жимайлов

Це підтвердили і свідки в соцмережах. Втім, у коментарях очевидці зазначили, мовляв деревину вчасно не вивезли, даючи шкідникам таким чином поширюватись далі. Окрім того, очевидці вказують на інші осередки поширення недуги – у лісах неподалік вулиць Шевченка, Ялинкової, Весняної тощо.

Про поширення короїдів навколо Броварів говорить і Юрій Жимайлов. Він також наводить як приклад масив лісу біля станції метро «Лісова», який також вразив шкідник. Водночас, підозри, що дерева могли полити соляркою чи іншими речовинами, щоби ті вмерли, а на їхньому місці щось збудували, головний еколог заперечує.


Так виглядає верхівковий короїд при наближенні. Фото – Удо Шмідт

Зі слів Юрія Жимайлова, спеціалізоване державне підприємство «Київлісозахист» підтвердило сумні припущення чиновників щодо парку «Соснового». Тому 20 вражених дерев вирішили зрізати чимшвидше. Однак, як скоро впораються із цією роботою, сказати складно, – зазначив головний еколог міста, – адже дерев багато і вони великі.

Юрій Жимайлов запевнив, що контроль над поширенням верхівкового короїда здійснюється. Водночас, фахівець попросив жителів міста негайно повідомляти про виявлені засохлі крони сосен оранжевого кольору. Чиновник акцентував, що єдиний спосіб боротьби – зрізати вражені дерева. Труїти шкідників не можна.

Ліс за Броварами. Авторка світлини підозрює, що над соснами “попрацювали” шкідники. Фото – Олена Гаращенко

Фахівці різних державних відомств вказують, що верхівковий короїд – лідер серед шкідників лісу. Трапляється всюди, шкодить різним видам сосен, ялин, рідше смереці, модрині, зрідка ялівцю. Починає заселяти верхню частину сосни, а згодом – і весь стовбур. Комаха «відпрацьовує» деревину під корою. Через закупорення потоків вологи дерево починає всихати.

До того ж, шкідник заселяє сосну не сам. Він приносить із собою гриби офіостоми. Вони створюють так звану синяву, що швидко поширюється на весь стовбур. Таке дерево є невиліковно хворим, а використати його можуть хіба на дрова. Найстрашнішим є те, що верхівковий короїд повністю знищує здорове дерево приблизно за місяць-півтора.

Суттєве збільшення популяції шкідників зумовлене, насамперед, масовим ослабленням деревостанів через кліматичні зміни та завдяки порушенню водного живлення лісів. Навали короїда зазнали й інші лісисті області України, перш за все Полісся. Окрім того, стрімке розмноження шкідника зафіксували в Білорусі, Польщі, Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Румунії.

ДМИТРО КАРПІЙ дата СЕРПЕНЬ 2, 2018

https://brovary.net.ua/aktualno/sosny-gynut-vid-koroyidiv-chynovnyky-prosyat-negajno-povidomlyaty-pro-suhi-rudi-krony-derev/

Далі...

Дощі додали клопотів і лісівникам

Через особливості цьогорічних погодних умов, у зв’язку з великою кількістю дощів, побільшало турбот у лісівників.

Інтенсивно росте трава та памолодь другорядних порід, що перешкоджає розвиткові й збереженню лісових культур, плантацій, шкілок і лісових розсадників.

Щоб зменшити цей негативний вплив, ніжинські лісівники збільшили кількість агротехнічних заходів.

«Зростання кількості проведення агротехнічних та лісівничих доглядів за не зімкненими лісовими культурами викликане інтенсивними опадами, які сприяють інтенсивному ростові трави та заростанню плантацій, шкілок і лісових розсадників, - пояснюють у ДП «Ніжинське лісове господарство. – Крім традиційного догляду за культурами, шляхом викошування кущорізами бур’янів і памолоді другорядних порід та ручного прополювання в ряду, державний лісгосп додатково придбав мульчувач лісовий МЛ-1,5 – універсальний подрібнювач, який призначений для механізованого догляду за лісовими культурами в міжряддях».

За словами ніжинських лісівників, особливу увагу вони наразі надають лісовим розсадникам, коробам та теплицям, де вирощуються сіянці сосни, модрини, ялини, дуба звичайного.

У подальшому ці сіянці будуть використані для створення нових лісових культур та плантацій новорічних ялин.

За інф. ДП «Ніжинське лісове господарство»

http://newvv.net/economic/region/260433.html

http://newvv.net/economic/region/260433.html

Далі...

Криворожские спасатели учились тушить пожары в лесу

1 августа на госпредприятии «Криворожское лесное хозяйство» состоялись учения сотрудников лесхоза и спасателей. Задачей было – погасить условное пламя в лесу.

К учениям был привлечен личный состав 11 государственной пожарно-спасательной службы, 3 пожарно-спасательного отряда ГУ ГСЧС в Днепропетровской области и лесники.

Условный пожар был успешно потушен с применением спецтехники.

Подобные учения проводятся регулярно и очень важны, учитывая сухое и жаркое лето, провоцирующее многочисленные пожары в экосистемах.

10:19, 2 авг 2018 , ИА "Кривбасс On-Line" г. Кривой Рог

https://krnews.ua/news/60201

КРИВОРОЖСКИЕ СПАСАТЕЛИ ТРЕНИРОВАЛИСЬ ТУШИТЬ ПОЖАРЫ В ЛЕСАХ
02.08.2018, 09:35

На территории Криворожского лесного хозяйства спасатели и сотрудники лесхоза провели учения.

Участники тренировочных занятий совместно тушили условный пожар и не давали ему распространиться на большую площадь.

Читайте также: Труп пожилой криворожанки несколько дней пролежал в закрытой квартире

На тренировках были задействованы пожарные 11 государственной спасательной части и сотрудники лесхоза.

«Подобные тренировки проводятся ежегодно, чтобы повысить уровень оперативной готовности чрезвычайников к действиям по назначению в случае возникновения пожаров в природных экосистемах», - говорят спасатели.

Фото предоставлено пресс-службой ГСЧС Кривого Рога.

https://1kr.ua/news-42370.html

Далі...

За перше півріччя поточного року для розвитку лісомисливського господарства Вінниччини виділено понад 326 млн грн

У першому півріччі 2018 року державні лісогосподарські підприємства Вінниччини виконали запланований комплекс робіт по створенню лісів на землях держлісфонду та нових лісів, підвищенню продуктивності лісових насаджень, заготівлі лісового насіння, вирощуванню стандартного садивного матеріалу та догляду за лісовими культурами, вклавши у ведення лісового та мисливського господарства 326,5 млн. грн. власних коштів.

У першому півріччі 2018 року держлісгоспи області створили 1042 га лісових культур на землях держлісфонду та 85 га нових захисних насаджень. Загалом, лісівники Вінниччини відтворили 1127 га лісів. Весняна лісокультурна кампанія пройшла в повному обсязі та вчасно ще й завдяки тому, що лісівники подбали про заготівлю достатньої кількості насіння (123 тонни у 2017 році) та вирощення стандартного посадкового матеріалу (понад 10 млн. шт.).

Вже у першому кварталі цього року державні лісогосподарські підприємства ВОУЛМГ заготовили 464 кг лісового насіння, що на 72% більше запланованого, продовжують вирощувати саджанці стандартного садивного матеріалу, аби станом на кінець року виконати план у 10 млн. шт. та забезпечити якісне і в повному обсязі проведення весняної лісокультурної кампанії 2019 року. При заготівлі лісового насіння найкраще спрацювали в Іллінецькому (102 кг), Крижопільському (81 кг), Вінницькому (55 кг) лісгоспах та в ДП «Тульчинське лісомисливське господарство» (33 кг).

Одне з ключових завдань лісівників у процесі створення нових лісів полягає у якісному догляді за лісовими культурами, що гарантує надалі і відсоток приживлюваності культур, і, власне, продуктивність лісів. У 2018 році лісівники планують здійснити догляд за лісовими культурами 1-5 року створення на площі 14 тис. га: 12100 га на землях держлісфонду (72% - механізованим, 28% - ручним способом) та 1742 га – на землях нових захисних насаджень (82% - механізовано, 18% - вручну). Вже в першому півріччі даний план робіт виконали на 74% - догляд за лісовими культурами було проведено на площі 10365 га.

Важливо, що кошти, які підприємства ВОУЛМГ отримують від ведення господарської діяльності та реалізації продукції, лісівники в повному обсязі направляють на подальше ведення лісового та мисливського господарства. Так, у першому півріччі для виконання основних завдань по заготівлі насіння, вирощуванню садивного матеріалу, створенню лісових культур та догляду за ними, ведення мисливського господарства держпідприємства ВОУЛМГ Вінниччини спрямували 326,5 млн. грн. власних коштів.

http://vin.gov.ua/news/ostanni-novyny/12580-za-pershe-pivrichchia-potochnoho-roku-dlia-rozvytku-lisomyslyvskoho-hospodarstva-vinnychchyny-vydileno-ponad-326-mln-hrn

Далі...

Нелегальная вырубка леса в Украине: кто крышует браконьеров

Журналисты разбирались, какие схемы используют браконьеры и кто стоит за незаконной вырубкой леса.

На заседании Кабинета Министров 18 июля Владимир Гройсман объявил о начале активной борьбы правительства с теневой вырубкой и контрабандой леса.

Премьер собирается опереться в этом на Генпрокуратуру, НАБУ и таможенников, а также попросить помощи у правительств стран ЕС. Иначе уже никак.

Браконьеры – на европейской арене

На протяжении последних двух лет британская природоохранительная организация Earthsight занималась расследованием браконьерской заготовки и контрабанды леса-кругляка в Украине. Они называют незаконную вырубку украинских лесов наряду с аналогичными процессами в Юго-Восточной Азии, бассейне Амазонки и экваториальной Африки наиболее разрушительными случаями уничтожения лесного покрова Земли.

Опубликованные Earthsight 14 июля результаты вызвали бурное обсуждение в высших эшелонах власти и подтвердили заявления отечественных экологов о том, что вступивший силу в конце ноября 2015 года мораторий на экспорт необработанной древесины так и не дал должного эффекта: сокращения теневой рубки и вывоза леса не произошло. Британские расследователи указывают, что основными покупателями полулегального дерева из Украины являются крупные дерево­обрабатывающие компании из ЕС, которым в сговоре с Гослесагентством удалось наладить схемы по ­безосновательной санитарной рубке леса и его экспорту уже в виде пиломатериалов или дров.

Почему эксперты уверены в причастности Гослесагентства — ниже. Но вот один неопровержимый факт: 16 июля Гослесагентство опубликовало итоговый документ национального диалога Реформирование лесного хозяйства: перспективы и последствия. На двух страницах документа обнаружились лишь две строки, хотя бы косвенно затрагивающие проблему, вскрытую расследователями Earthsight: “В Украине один из самых низких в Европе показатель использования ежегодного прироста. Также отмечена тенденция увеличения объемов лесозаготовки в Украине”. То есть Гослес­агентство проблемы не замечает.

Откуда дровишки

Основная схема, которую используют региональные лесные хозяйства, — это так называемая санитарная рубка здорового леса. Исследовав 18 лесозаготовочных участков, британцы утверждают, что от 67 % до 78 % санитарных рубок являются неоправданными. При этом на санитарные рубки в 2017 году пришлось 382 тыс. га, или 91 % общей площади рубок.

Что касается “черной” рубки леса, то, по данным Минэкономики, в 2017 году на нее пришлось всего 26 тыс. куб. м, или 0,12 % общего объема заготовленной древесины. Михаил Попков, старший научный сотрудник Института агроэкологии НААН, уточняет, что ситуация связана с законодательством: “Главное, что нужно понять, — криминальные и абсолютно невыгодные лесному хозяйству и народу вырубки могут быть законными. Они могут быть прописанными в законодательстве, позволяя формально назначать те или иные рубки, экспортировать деловой лес как топливную древесину”.



Однако бороться со “схемной” вырубкой леса Кабинету Министров будет крайне сложно, потому что в этом не заинтересованы не только крышующие лица из большой политики, но и руководство местных лесхозов. Согласно исследованию Earthsight, коррупция повсеместна, она сопровождает все уровни государственной системы управления лесными ресурсами. Начиная с лесников, закрывающих глаза на грузовики, загруженные незаконно вырубленным лесом, и начальников райлесхозов, подписывающих приказы на незапланированные санитарные рубки, и заканчивая высшим руководством Гос­лесагентства.

В качестве примера британские исследователи указывают поставки “санитарного” и приобретенного на полупрозрачных аукционах леса “теневыми” лесопилками, количество которых было оценено ими в 12 тыс. единиц. Впоследствии “схемный” лес экспортируется через таможню либо напрямую как лес-кругляк, либо как пиломатериалы или дрова. В результате только “белый” экспорт пиломатериалов из Украины превышает его официальное производство в среднем на 75 %. Экспорт дров и топливной древесины (статей — лидеров лесного экспорта после введения моратория на экспорт необработанной древесины), по данным таможенной статистики, в физическом выражении за 2015‑2017 годы выросли на 80 % и 12 % соответственно. А одновременно зафиксированный экспорт леса-кругляка, несмотря на действующий запрет, составил в 2017 году 10,7 тыс. тонн.

Политолог Андрей Золотарев, дополняя исследователей из Earthsight, утверждает: “Выстроить производственные цепочки “лесхозы — лесозаготовительные предприятия — правоохранители”, которые не замечают, что лес поездами идет из страны, без политической крыши невозможно. “Черный” оборот древесины на 75 % превышает легальный. А теперь вопрос: разве это возможно без прикрытия? Если, например, бук идет под видом топливной древесины. Это даже ребенок увидит, но чиновники закрывают глаза. Таможенные органы ЕС зафиксировали более миллиона тонн леса-кругляка из Украины, который украинская таможня классифицировала как топливную древесину”.

Исследователи Earthsight заявляют, что, несмотря на существенное ужесточение регламента по утверждению санитарных рубок (начиная с 2016 года все рубки должны быть публичными и оглашаться общественности заранее, а в комиссии, контролирующие вырубку, включаются представители местных органов власти), колоссальный объем спроса на качественное и дешевое украинское дерево со стороны ЕС автоматически создает десятки способов нелегальной рубки и контрабанды леса.

Куда дровишки

Основным покупателем украинского дерева ожидаемо оказался Европейский союз, долю которого Earthsight оценили в 70 %. Британские эксперты отмечают, что, несмотря на активные действия украинских властей по ограничению рубок, предпринимаемые в последние годы, объем экспорта лесопродуктов в ЕС за 2014‑2017 годы вырос с 670 млн евро до 1.060 млн евро.

Среди стран — членов ЕС основными импортерами дерева из Украины выступили Польша (23,6 %), Германия (17,7 %), Румыния (11 %), Венгрия (8,2 %) и Италия (7,8 %).

Между тем данные Евростата свидетельствуют также о том, что мораторий на экспорт леса-кругляка помог сократить объемы торговли необработанным деревом всего на несколько месяцев, пока крышующие органы не наладили новые схемы его вывоза.



Таким образом, если сравнить данные об объемах экспорта лесопродуктов из нашей страны в 2017 году ($ 95,1 млн) с данными об объемах импорта из Украины только странами ЕС ($ 1,24 млрд), то можно увидеть, что проблема “схемных” рубок обходится Украине приблизительно в $ 1,14 млрд в год.

Экономист Павел Себастьянович объясняет такую неэффективность моратория сговором Гослесагентства с прокуратурой и отсутствием верховенства права в Украине: “Все схемы вырубки леса и его дальнейшей контрабанды осуществляются двумя людьми, ответственными за разрешительную процедуру, — это местный прокурор и лесничий. Сейчас Гройсман говорит, что надо сделать проверки. Но кто будет проверять прокуратуру? Мы знаем, что у нас есть даже три новосозданных антикоррупционных органа на самом высочайшем уровне, руководители которых получают миллионы гривен в месяц. Но за всю историю своего существования ни НАБУ, ни САП, ни НАЗК так и не довели до конца ни одного дела”.

Политолог Золотарев, дополняя Себастьяновича, говорит, что если бы эта цепочка не вела на самый высокий уровень, то, к примеру, деятельность местного прокурора можно было бы чрезвычайно просто разоблачить.



С их мнением соглашается и Попков: “Лес был под руководством коммунистов, “свободовцев”, “регионалов”, потом еще каких‑то групп влияния. Сегодня его курирует БПП. Кто конкретно курирует лес? Говорят очень много, называя фамилии депутатов из БПП, говоря непосредственно о Банковой или ГПУ, называя Луценко как человека, дружащего с нынешним фактическим руководством отрасли. Не думаю, что он [генеральный прокурор] его курирует, но думаю, что он его крышует, спасая от неприятностей”.

Эти оценки позволяют предположить, что генеральный прокурор Луценко сегодня оказывается перед сложным выбором: начать расследование “лесных” схем или же продолжать “не замечать”, принимая все большие не только политические, но и уголовные риски, получая обвинения в крышевании нелегального оборота лесной продукции.

Источник: «Корреспондент»

Хотите быть в курсе событий в Украине и мире, следите за нами в Фейсбук и на канале в Telegram.

Четверг, 02 августа 2018 10:02 | Украина 

https://www.ipnews.in.ua/news/ukraine/152214-nelegalnaya-vyrubka-lesa-v-ukraine-kto-kryshuet-brakonerov

Далі...

Лісова пожежа загрожує природному парку в Іспанії

КИЇВ. 2 серпня. УНН. Лісова пожежа вирує поруч з одним із знаменитих природних парків Естречо на південному заході Іспанії. Про це УНН повідомляє з посиланням на AFP.

Понад 100 пожежників з сімома літаками, які скидають воду, і військовими з місцевої військової бази, займалися гасінням пожежі в Пунта Камарінал поблизу Тарифи у найпівденнішій іспанській провінції Кадіс, повідомили пожежники.

Вогонь загрожує природному парку Естречо, в якому ростуть дуби, дикі оливкові дерева, а також живуть птахи - білі лелеки, падальники і соколи.

Парк включає пляж Болонія, який регулярно входить до списків найкращих пляжів Іспанії через дрібний білий пісок та кришталево чисту воду.

Пожежники повідомили, що пориви вітру до 55 кілометрів на годину ускладнюють стримування полум'я.

Як і більша частина Іспанії, провінція Кадіс розташована в області високої ймовірності виникнення лісових пожеж через спеку, яка досягає 40 градусів за Цельсієм.

Метеорологічна служба Іспанії повідомила, що спека триватиме з середи щонайменше до неділі - гаряче повітря приходить з Африки.

У 2008 році пожежа знищила близько 500 гектарів землі в природному парку Естречо і стала причиною евакуації близько 1000 людей.

Нагадаємо, Португалія готується до пожеж на фоні наближення спеки.

Джерело: УНН

http://strichka.com/item/81180880

Далі...

У Канівському лісгоспі з'явилася нова техніка

Цього разу до послуг лісівників надійшов сучасний тракторний напівпричіп-лісовоз "DL-10 Forester".

За словами директора Державного підприємства "Канівське лісове господарство" Едуарда Симоненка, ця сучасна і потужна техніка стала хорошою підмогою у Софіївському лісництві, де завершуються активні роботи з ліквідації наслідків сніголому, що пройшовся тамтешніми лісами минулої зими.

– У справжнього господаря-лісівника завжди вдосталь турбот, – говорить Едуард Володимирович. – А цьогорічна зимова негода "підкинула" ще добрячий шмат роботи. Зокрема, Софіївське та Михайлівське лісництва окрім поточної роботи, завершують розробку та приведення до ладу тих ділянок, де взимку вирувала негода. Тож роботи вистачає для всіх працівників лісництв і для всієї техніки. Принагідно зазначу, що окрім нормального технічного забезпечення маємо і відповідно підготовлені кадри. Щойнопридбаний напівпричіп-лісовоз "DL-10 Forester" із маніпуляторною установкою "Palms" уже освоїв тракторист Вячеслав Василенко із Софіївського лісництва. Роботою техніки задоволені – напівпричіп спроектований за технологіями скандинавських спеціалістів та вироблений вітчизняними виробниками, а отже – максимально адаптований до наших умов.

Вистачає роботи в лісі й для автомобіля "ЗІЛ-131", якого навесні цього року капітально поремонтували, оснастивши маніпуляторною установкою, замінивши основні механізми новими. Водій Бучацького лісництва Олександр Білан лаконічний у коментарях:

– Перевірена техніка. Працює безвідмовно. Роботи досить. Тож маємо виконати все, що планується, вчасно і якісно.

На завершення розмови директор Канівського лісгоспу Едуард Симоненко додає:

– Життя і наша робота вимагають технічного оснащення відповідного рівня – сучасного, високоефективного, багатоопераційного і надійного водночас. Якщо не скупитися на оновлення технічної бази, то тоді й віддача буде відповідна. Такого правила намагаємося дотримуватися у всіх підрозділах. І, як показує досвід, це є правильним рішенням.
Підготував: Олена ХОЛОД
Джерело: Ліси Черкащини

Далі...

Чи взагалі можливо зупинити лісову контрабанду - Максим Мартинюк

За 5 років аграрний ВВП країни може подвоїтися – перший заступник міністра агрополітики Мартинюк

Мартинюк заявив, що до запуску ринку землі технічна інфраструктура, включаючи Державний земельний кадастр, підготовлена


Перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України розповів про дотації аграріям, чи готові фермери до запровадження ринку землі, і чому бізнес йде в тінь.

Агроринок України в останні роки активно розвивається. Так, у минулому році за результатами жнив, вперше зафіксовано найвищу врожайність за весь період незалежності України у 15 областях. Лідерами за показникам врожайності стали ячмінь – 8,6 млн тонн при середній урожайності 34,3 ц/га, жито – 471 тис. тонн при урожайності 28,3 ц/га та ріпак – 2,1 млн тонн зерна при урожайності 27,6 ц/га.

З ростом врожайності зросли і продажі на зовнішніх ринках. Так, в 2016/2017 маркетинговому році Україна встановила рекорд з експорту зернових, відправивши за кордон 44,4 млн тонн зерна.

У 2017/2018 маркетинговому році український агроринок трохи відкотився і повернувся до показника дворічної давності. Експорт зернових склав 39,4 млн тонн і приніс Україні $6,4 млрд.

Менш стрімкими темпами зростає компенсація фермерам вартості техніки та обладнання. У 2018 році обсяг коштів за програмою компенсації збільшено майже вдвічі – до 945 млн грн.

Про те, які нові програми з’явилися для фермерів, яким буде урожай і кому вигідна контрабанда лісу НВ Бізнес розповів, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

– Наскільки контрабанда лісу сьогодні в принципі суттєва проблема? Які її масштаби?

– Попри те, що експорт необробленої деревини в Україні заборонений, де-факто він здійснюється в різних формах. В основному це контрабанда. Найчастіше з України виїжджає паливна деревина, а в Європу уже в’їжджає ділова. Один із варіантів, як це провертають – формують механічно верхній шар у вагонах з дозволеної до експорту деревини, а внизу – ділова деревина.

Експорт лісу перейшов в формат контрабанди, щоб ці незаконні рубки компенсувати

Мораторій на експорт необробленої деревини мав на меті захистити українські ліси від надмірних рубок. Можна констатувати, що своє завдання він не виконав. Це доводить навіть офіційна статистика самих лісгоспів. За рік повноцінної дії мораторію, коли він розповсюджувався уже і на хвойні породи лісу, об’єми рубок становив 98% від попереднього року. Тобто заборона не призвела до зменшення рубок.

А експорт перейшов в формат контрабанди, щоб ці незаконні рубки компенсувати.

– Хто може стояти за цією контрабандою як з української сторони, так і з європейської?

– Ви праві в тому, що вигодонабувачі є з обох сторін. Європейським компаніям потрібна сировина і вони її можуть отримати з України. Не випадковість, що основний потік паливної деревини і взагалі деревини проходить через чернівецьку митницю – адже в Румунії недалеко від кордону розташоване одне з найбільших європейських деревопереробних підприємств. При цьому зазначу, що кінцеві європейські споживачі, наприклад, великі виробники меблів, купують уже легалізовану, абсолютно «білу» деревину.

В Україні вигода від вивозу лісу отримується при нелегальному перетині кордону людьми, які задіяні в цьому процесі.

– Що взагалі планує зробити держава, щоб зупинити цю контрабанду?

– В першу чергу зробити тотальним, ефективним, небутафорським контроль за вантажами. Причому будуть застосовані як традиційні способи – контроль на митниці, так і додаткові – збір оперативної інформації перевізників, залучення аудит-служби, Нацполіції.

Уже створений широкий фронт із державних органів. Правоохоронці зможуть сказати своє слово після того, як буде зібрана повна і достовірна доказова база і інформація.

– Чи взагалі можливо зупинити лісову контрабанду?

– Так. І це не призведе до зниження економічної ефективністі наших лісогосподарських підприємств.

Так, деревопереробна галузь нарощує потужності темпами нижчими за ті, на які ми розраховували, коли вводився мораторій. Однак якщо зупинити контрабанду, то ми отримаємо якісно інший показник внутрішньої переробки деревини. Тоді ми зможемо експортувати уже не сировину, а продукцію. Навіть якщо це будуть напівфабрикати, це все одно уже продукція з доданою вартістю.

– Чи взагалі потрібно було вводити цей мораторій?

– Як відомо, в історії не має альтернативи. Ситуація, що склалась в Україні на той момент, вимагала втручання та змін – мораторій мав би поставити проблеми принаймні на паузу, щоб знайти рішення. Цього не відбулося, тому зараз маємо шукати новий формат.

– Що зараз відбувається у вітчизняному АПК? Який врожай буде цього року?

– Є певні турбулентності, перш за все погодні, але не думаю, що вони справлять якийсь негативний вплив на економіку. Зазначу, що по озимих культурах є мінус порівняно з минулорічною врожайністю. Відповідно, по валовому збору теж буде невеликий мінус.

Натомість групі ярих зернових і пізніх зернових нічого не загрожує. Уже декілька експертних груп озвучили прогноз рекордного врожаю кукурудзи. Також усе добре з посівами сої та інших бобових культур. Тому можливо по валовому збору ми вийдемо десь на показник минулого року.

Загальногалузевого рекорду не буде, але в розрізі окремих культур – можливо.

– Який зараз стан виплат дотацій в АПК? Що з виплатою?

– Найбільше, близько 70% із фактично спрямованих в галузь коштів за перше півріччя були виплачені представникам галузі тваринництва. Це повністю відповідає структурі державної підтримки – із 6,4 млрд гривень 4 млрд в держбюджеті закладено на відродження тваринництва.

Найбільш складною я вважаю програму підтримки населення – громадян, які утримують молодняк КРС в еквіваленті 2500 грн/теля. Вона складана через велику кількість розрізнених отримувачів, причому переважно похилого віку. Але нам вдалось широко залучити до організації цього процесу сільські ради, органи місцевого самоврядування і як результат люди вже отримали допомоги на 7 млн грн. Зазначу, що перевагою цієї компенсації є те, що її можна отримати будь-коли, просто і без додаткових витрат.

Загальногалузевого рекорду урожаю не буде, але в розрізі окремих культур – можливо

Окрім власне підтримки селян ми отримали важливий позитивний побічний ефект – з початку цього року у 6 разів підвищилась інтенсивність ідентифікації тварин в господарствах населення. Тобто галузь суттєво «обілюється». Проблемою є лише те, що люди бояться, що ця компенсація буде їм заважати отримати субсидію на комунальні послуги. Однак, ми ведемо роботу з Мінсоцполітики, для того щоб владнати цю колізію і щоб дотація не вважалась доходом родини, і відповідно не впливала на субсидію.

Загалом ми охопили близько 3,5 тиc. отримувачів у першій хвилі. Ця кількість, судячи з динаміки заяв, суттєво зросте під кінець року.

Також ми задоволені інтенсивністю звернень отримувачів щодо дотацій на поголів’я корів – 1500 грн/голова. Фактично цією дотацією охоплено 75% від того поголів’я, яке обліковується в сільгосппідприємствах.

Велику частину програми підтримки тваринництва займає дотація на здешевлення будівництва тваринницьких комплексів – 2,5 млрд грн. Зараз всього 8 звернень за цими дотаціями, загальна сума нарахувань по ним – 220 млн грн. Оскільки це програма нова, то люди готують документи: дозволи на будівництво, сертифікати готовності об’єктів тощо.

В цілому, враховуючи довготривалі виробничі цикли в цій галузі, ефект програм підтримки буде помітним, якщо вони діятимуть 3-5 років. Тільки тоді це накопичувальним підсумком буде створювати передумови і стимули для того, щоб нарощувалось поголів’я.

– Як щодо інших програм – зокрема підтримки фермерів?

Успішно працює програма по підтримці садівництва. За нею компенсується 80% вартості посадкового матеріалу. Уже виплачені кошти по заявкам, по яким підтверджені факти висадки на суму близько 70 млн грн. Однак, так як більше висаджуватимуть восени гадаю, що в рамках 300 млн грн точно втримаємось.

По програмі компенсації частини вартості придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки в цьому році підвищилася ставка компенсації з 20% до 25%. Із майже мільярда загального бюджету вибрано приблизно 100 млн грн. Основний сплеск закупівлі техніки припадає на другу половину року, тому в останньому кварталі ми очікумо суттєвого зростання запитів і виплат.

Щодо фермерів. Вони можуть скористатись усіма загальноаграрними програмами, і крім того мають декілька виключно своїх, фермерських, які напрацювала Асоціація фермерів.

Фермери отримують до 25% компенсації за сільгосптехніку, додаткових 15% з іншої програми. Фермерам компенсується вартість обладнання при створенні кооперативів, компенсується значна частина закупівлі насіння тощо. Однак тут є певні пробуксовки. Значна частина бюджету програми (0,5 млрд грн) закладена на компенсацію відсотків по кредитам. Але фермери не дуже активно звертаються за кредитами, а банки не дуже хочуть їм ці кредити давати. І тому використання по цій частині програми невелике.

– В такому разі чи може бути програма підтримки фермерства переглянута, а кошти з неї піти на інші напрямки?

– Так. Але без зміни власне отримувачів – представників фермерського класу. Ми хочемо запропонувати АФЗУ переорієнтувати кошти та дати декілька варіантів на вибір.

Зокрема, частина фінансів може піти на компенсацію ЄСВ, що в принципі вигідно для фермерів. З одного боку, на них знижується податкове навантаження, але натомість вони гарантовано будуть забезпечені пенсіями у майбутньому. Є і інші пропозиції, вони оперативно проробляються.

– Наскільки зараз ефективне сільське господарство? Як його зробити ефективнішим?

– АПК є однією з найбільш ефективних і прибуткових галузей. І це при тому, що офіційна статистика викривлена і не враховує тіньовий обіг сільськогосподарської продукції, який тільки на ринку зерна досягає мінімум 20%. До речі, через це сільськогосподарські виробники не дуже активно звертаються за кредитами – з одного боку їм важко показати «білу» звітність, яку вимагають банки, з іншого – вони забезпечені готівковими грошовими коштами.

При цьому потенціал зростання ефективності далеко не вичерпаний, зокрема він сконцентрований в можливостях підвищення рівня врожайності до європейського. Також ми поки суттєво відстаємо по продуктивності праці, по технічному оснащенню – тут теж можливі прориви.

Маленький сільськогосподарський виробник має платити фіксований податок і на цьому його обов’язок перед державою завершений

На сьогодні є невичерпаний потенціал для поглиблення переробки сільськогосподарської продукції. Наприклад, експортувати кукурудзу і ввійти в ТОП світових постачальників цієї культури – це непогано. Але експортувати продукти її переробки – набагато вигідніше. Навіть з точки зору логістики, не говорячи про додану вартість.

За обережними оцінками, нинішній об’єм валового внутрішнього продукту, який генерує сільське господарство, при правильних підходах, при сприятливих кон’юнктурах зовнішніх ринків, може бути подвоєний за 5 років.

– Ви сказали, що десь п’ята частина сільського господарства знаходиться в тіні. Чому так склалось?

– Частково це похідна від складності документообігу. Наймати цілий штат юристів, економістів, бухгалтерів – це для фермера непосильна і зайва робота. Він має займатись тим, чим він вміє займатись – вирощуванням сільськогосподарської продукції. Маленький сільськогосподарський виробник має платити фіксований податок і на цьому його обов’язок перед державою має бути завершений повністю.

– Коли ви очікуєте запровадження ринку землі? Що в принципі відбувається в цій сфері?

– До запуску ринку землі технічна інфраструктура, включаючи Державний земельний кадастр, хоч його і часто критикують, підготовлена.

Зняття мораторію на землю часто асоціюють з розпродажем державних земель, але це цілком некоректно. 27 із 42 млн гектарів сільськогосподарської землі уже перебуває у приватній власності. Таких приватних власників майже 7 млн осыб. І тому про розпродаж української землі мова в принципі не йде тому, що вона вже вся роздана під час розпаювання. І навіть якщо цей процес відбувався недосконало, що породило певні проблеми, наприклад, надмірної парцеляції земель, все одно у цьому була велика історична справедливість. Адже землі повернули тим, у кого за радянських часів їх забрали і кого загнали у колгоспи.

Урядова модель земельної реформи, яка пропонується, містить низку обмежень, і спрямована на те, щоб створити передумови для фермерів, для самих дрібних виробників, які живуть на цій землі, для придбання її у власність. Це підвищить ефективність їх роботи, і сільського господарства загалом, а також закладе основу для реалізації довготривалих проектів, наприклад в тваринництві. Зараз, на орендованій землі, в них мало хто бачить сенс.

З юридичної сторони, для того щоб запрацював ринок землі потрібно прийняти два закони. Перший – це про обіг сільськогосподарських земель, де виставити ці обмеження, написати, хто кому має право продавати, хто на ринок не допускається, які ліміти на придбання. Другий – про фінансову підтримку фермерів, який надасть їм доступ до дешевих кредитів для купівлі цієї землі. Є і третя складова – політична. Буду чесним – я не вірю, що в останній рік каденції парламент спроможеться на такий складний закон. Але наступне вікно можливостей неухильно наближається.

https://biz.nv.ua

http://uga.ua/news/za-5-rokiv-agrarnij-vvp-krayini-mozhe-podvoyitisya-pershij-zastupnik-ministra-agropolitiki-martinyuk/

Далі...