ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 серпня 2018

Нелегальная вырубка леса в Украине: кто крышует браконьеров



Журналисты разбирались, какие схемы используют браконьеры и кто стоит за незаконной вырубкой леса.

На заседании Кабинета Министров 18 июля Владимир Гройсман объявил о начале активной борьбы правительства с теневой вырубкой и контрабандой леса.

Премьер собирается опереться в этом на Генпрокуратуру, НАБУ и таможенников, а также попросить помощи у правительств стран ЕС. Иначе уже никак.

Браконьеры – на европейской арене

На протяжении последних двух лет британская природоохранительная организация Earthsight занималась расследованием браконьерской заготовки и контрабанды леса-кругляка в Украине. Они называют незаконную вырубку украинских лесов наряду с аналогичными процессами в Юго-Восточной Азии, бассейне Амазонки и экваториальной Африки наиболее разрушительными случаями уничтожения лесного покрова Земли.

Опубликованные Earthsight 14 июля результаты вызвали бурное обсуждение в высших эшелонах власти и подтвердили заявления отечественных экологов о том, что вступивший силу в конце ноября 2015 года мораторий на экспорт необработанной древесины так и не дал должного эффекта: сокращения теневой рубки и вывоза леса не произошло. Британские расследователи указывают, что основными покупателями полулегального дерева из Украины являются крупные дерево­обрабатывающие компании из ЕС, которым в сговоре с Гослесагентством удалось наладить схемы по ­безосновательной санитарной рубке леса и его экспорту уже в виде пиломатериалов или дров.

Почему эксперты уверены в причастности Гослесагентства — ниже. Но вот один неопровержимый факт: 16 июля Гослесагентство опубликовало итоговый документ национального диалога Реформирование лесного хозяйства: перспективы и последствия. На двух страницах документа обнаружились лишь две строки, хотя бы косвенно затрагивающие проблему, вскрытую расследователями Earthsight: “В Украине один из самых низких в Европе показатель использования ежегодного прироста. Также отмечена тенденция увеличения объемов лесозаготовки в Украине”. То есть Гослес­агентство проблемы не замечает.

Откуда дровишки

Основная схема, которую используют региональные лесные хозяйства, — это так называемая санитарная рубка здорового леса. Исследовав 18 лесозаготовочных участков, британцы утверждают, что от 67 % до 78 % санитарных рубок являются неоправданными. При этом на санитарные рубки в 2017 году пришлось 382 тыс. га, или 91 % общей площади рубок.

Что касается “черной” рубки леса, то, по данным Минэкономики, в 2017 году на нее пришлось всего 26 тыс. куб. м, или 0,12 % общего объема заготовленной древесины. Михаил Попков, старший научный сотрудник Института агроэкологии НААН, уточняет, что ситуация связана с законодательством: “Главное, что нужно понять, — криминальные и абсолютно невыгодные лесному хозяйству и народу вырубки могут быть законными. Они могут быть прописанными в законодательстве, позволяя формально назначать те или иные рубки, экспортировать деловой лес как топливную древесину”.



Однако бороться со “схемной” вырубкой леса Кабинету Министров будет крайне сложно, потому что в этом не заинтересованы не только крышующие лица из большой политики, но и руководство местных лесхозов. Согласно исследованию Earthsight, коррупция повсеместна, она сопровождает все уровни государственной системы управления лесными ресурсами. Начиная с лесников, закрывающих глаза на грузовики, загруженные незаконно вырубленным лесом, и начальников райлесхозов, подписывающих приказы на незапланированные санитарные рубки, и заканчивая высшим руководством Гос­лесагентства.

В качестве примера британские исследователи указывают поставки “санитарного” и приобретенного на полупрозрачных аукционах леса “теневыми” лесопилками, количество которых было оценено ими в 12 тыс. единиц. Впоследствии “схемный” лес экспортируется через таможню либо напрямую как лес-кругляк, либо как пиломатериалы или дрова. В результате только “белый” экспорт пиломатериалов из Украины превышает его официальное производство в среднем на 75 %. Экспорт дров и топливной древесины (статей — лидеров лесного экспорта после введения моратория на экспорт необработанной древесины), по данным таможенной статистики, в физическом выражении за 2015‑2017 годы выросли на 80 % и 12 % соответственно. А одновременно зафиксированный экспорт леса-кругляка, несмотря на действующий запрет, составил в 2017 году 10,7 тыс. тонн.

Политолог Андрей Золотарев, дополняя исследователей из Earthsight, утверждает: “Выстроить производственные цепочки “лесхозы — лесозаготовительные предприятия — правоохранители”, которые не замечают, что лес поездами идет из страны, без политической крыши невозможно. “Черный” оборот древесины на 75 % превышает легальный. А теперь вопрос: разве это возможно без прикрытия? Если, например, бук идет под видом топливной древесины. Это даже ребенок увидит, но чиновники закрывают глаза. Таможенные органы ЕС зафиксировали более миллиона тонн леса-кругляка из Украины, который украинская таможня классифицировала как топливную древесину”.

Исследователи Earthsight заявляют, что, несмотря на существенное ужесточение регламента по утверждению санитарных рубок (начиная с 2016 года все рубки должны быть публичными и оглашаться общественности заранее, а в комиссии, контролирующие вырубку, включаются представители местных органов власти), колоссальный объем спроса на качественное и дешевое украинское дерево со стороны ЕС автоматически создает десятки способов нелегальной рубки и контрабанды леса.

Куда дровишки

Основным покупателем украинского дерева ожидаемо оказался Европейский союз, долю которого Earthsight оценили в 70 %. Британские эксперты отмечают, что, несмотря на активные действия украинских властей по ограничению рубок, предпринимаемые в последние годы, объем экспорта лесопродуктов в ЕС за 2014‑2017 годы вырос с 670 млн евро до 1.060 млн евро.

Среди стран — членов ЕС основными импортерами дерева из Украины выступили Польша (23,6 %), Германия (17,7 %), Румыния (11 %), Венгрия (8,2 %) и Италия (7,8 %).

Между тем данные Евростата свидетельствуют также о том, что мораторий на экспорт леса-кругляка помог сократить объемы торговли необработанным деревом всего на несколько месяцев, пока крышующие органы не наладили новые схемы его вывоза.



Таким образом, если сравнить данные об объемах экспорта лесопродуктов из нашей страны в 2017 году ($ 95,1 млн) с данными об объемах импорта из Украины только странами ЕС ($ 1,24 млрд), то можно увидеть, что проблема “схемных” рубок обходится Украине приблизительно в $ 1,14 млрд в год.

Экономист Павел Себастьянович объясняет такую неэффективность моратория сговором Гослесагентства с прокуратурой и отсутствием верховенства права в Украине: “Все схемы вырубки леса и его дальнейшей контрабанды осуществляются двумя людьми, ответственными за разрешительную процедуру, — это местный прокурор и лесничий. Сейчас Гройсман говорит, что надо сделать проверки. Но кто будет проверять прокуратуру? Мы знаем, что у нас есть даже три новосозданных антикоррупционных органа на самом высочайшем уровне, руководители которых получают миллионы гривен в месяц. Но за всю историю своего существования ни НАБУ, ни САП, ни НАЗК так и не довели до конца ни одного дела”.

Политолог Золотарев, дополняя Себастьяновича, говорит, что если бы эта цепочка не вела на самый высокий уровень, то, к примеру, деятельность местного прокурора можно было бы чрезвычайно просто разоблачить.



С их мнением соглашается и Попков: “Лес был под руководством коммунистов, “свободовцев”, “регионалов”, потом еще каких‑то групп влияния. Сегодня его курирует БПП. Кто конкретно курирует лес? Говорят очень много, называя фамилии депутатов из БПП, говоря непосредственно о Банковой или ГПУ, называя Луценко как человека, дружащего с нынешним фактическим руководством отрасли. Не думаю, что он [генеральный прокурор] его курирует, но думаю, что он его крышует, спасая от неприятностей”.

Эти оценки позволяют предположить, что генеральный прокурор Луценко сегодня оказывается перед сложным выбором: начать расследование “лесных” схем или же продолжать “не замечать”, принимая все большие не только политические, но и уголовные риски, получая обвинения в крышевании нелегального оборота лесной продукции.

Источник: «Корреспондент»

Хотите быть в курсе событий в Украине и мире, следите за нами в Фейсбук и на канале в Telegram.
Четверг, 02 августа 2018 10:02 | Украина 

Лісова пожежа загрожує природному парку в Іспанії




КИЇВ. 2 серпня. УНН. Лісова пожежа вирує поруч з одним із знаменитих природних парків Естречо на південному заході Іспанії. Про це УНН повідомляє з посиланням на AFP.

Понад 100 пожежників з сімома літаками, які скидають воду, і військовими з місцевої військової бази, займалися гасінням пожежі в Пунта Камарінал поблизу Тарифи у найпівденнішій іспанській провінції Кадіс, повідомили пожежники.

Вогонь загрожує природному парку Естречо, в якому ростуть дуби, дикі оливкові дерева, а також живуть птахи - білі лелеки, падальники і соколи.

Парк включає пляж Болонія, який регулярно входить до списків найкращих пляжів Іспанії через дрібний білий пісок та кришталево чисту воду.

Пожежники повідомили, що пориви вітру до 55 кілометрів на годину ускладнюють стримування полум'я.

Як і більша частина Іспанії, провінція Кадіс розташована в області високої ймовірності виникнення лісових пожеж через спеку, яка досягає 40 градусів за Цельсієм.

Метеорологічна служба Іспанії повідомила, що спека триватиме з середи щонайменше до неділі - гаряче повітря приходить з Африки.

У 2008 році пожежа знищила близько 500 гектарів землі в природному парку Естречо і стала причиною евакуації близько 1000 людей.

Нагадаємо, Португалія готується до пожеж на фоні наближення спеки.

Джерело: УНН

У Канівському лісгоспі з'явилася нова техніка

Цього разу до послуг лісівників надійшов сучасний тракторний напівпричіп-лісовоз "DL-10 Forester".

За словами директора Державного підприємства "Канівське лісове господарство" Едуарда Симоненка, ця сучасна і потужна техніка стала хорошою підмогою у Софіївському лісництві, де завершуються активні роботи з ліквідації наслідків сніголому, що пройшовся тамтешніми лісами минулої зими.

– У справжнього господаря-лісівника завжди вдосталь турбот, – говорить Едуард Володимирович. – А цьогорічна зимова негода "підкинула" ще добрячий шмат роботи. Зокрема, Софіївське та Михайлівське лісництва окрім поточної роботи, завершують розробку та приведення до ладу тих ділянок, де взимку вирувала негода. Тож роботи вистачає для всіх працівників лісництв і для всієї техніки. Принагідно зазначу, що окрім нормального технічного забезпечення маємо і відповідно підготовлені кадри. Щойнопридбаний напівпричіп-лісовоз "DL-10 Forester" із маніпуляторною установкою "Palms" уже освоїв тракторист Вячеслав Василенко із Софіївського лісництва. Роботою техніки задоволені – напівпричіп спроектований за технологіями скандинавських спеціалістів та вироблений вітчизняними виробниками, а отже – максимально адаптований до наших умов.

Вистачає роботи в лісі й для автомобіля "ЗІЛ-131", якого навесні цього року капітально поремонтували, оснастивши маніпуляторною установкою, замінивши основні механізми новими. Водій Бучацького лісництва Олександр Білан лаконічний у коментарях:

– Перевірена техніка. Працює безвідмовно. Роботи досить. Тож маємо виконати все, що планується, вчасно і якісно.

На завершення розмови директор Канівського лісгоспу Едуард Симоненко додає:

– Життя і наша робота вимагають технічного оснащення відповідного рівня – сучасного, високоефективного, багатоопераційного і надійного водночас. Якщо не скупитися на оновлення технічної бази, то тоді й віддача буде відповідна. Такого правила намагаємося дотримуватися у всіх підрозділах. І, як показує досвід, це є правильним рішенням.
Підготував: Олена ХОЛОД
Джерело: Ліси Черкащини

Чи взагалі можливо зупинити лісову контрабанду - Максим Мартинюк


За 5 років аграрний ВВП країни може подвоїтися – перший заступник міністра агрополітики Мартинюк



Мартинюк заявив, що до запуску ринку землі технічна інфраструктура, включаючи Державний земельний кадастр, підготовлена


Перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України розповів про дотації аграріям, чи готові фермери до запровадження ринку землі, і чому бізнес йде в тінь.

Агроринок України в останні роки активно розвивається. Так, у минулому році за результатами жнив, вперше зафіксовано найвищу врожайність за весь період незалежності України у 15 областях. Лідерами за показникам врожайності стали ячмінь – 8,6 млн тонн при середній урожайності 34,3 ц/га, жито – 471 тис. тонн при урожайності 28,3 ц/га та ріпак – 2,1 млн тонн зерна при урожайності 27,6 ц/га.

З ростом врожайності зросли і продажі на зовнішніх ринках. Так, в 2016/2017 маркетинговому році Україна встановила рекорд з експорту зернових, відправивши за кордон 44,4 млн тонн зерна.

У 2017/2018 маркетинговому році український агроринок трохи відкотився і повернувся до показника дворічної давності. Експорт зернових склав 39,4 млн тонн і приніс Україні $6,4 млрд.

Менш стрімкими темпами зростає компенсація фермерам вартості техніки та обладнання. У 2018 році обсяг коштів за програмою компенсації збільшено майже вдвічі – до 945 млн грн.

Про те, які нові програми з’явилися для фермерів, яким буде урожай і кому вигідна контрабанда лісу НВ Бізнес розповів, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

– Наскільки контрабанда лісу сьогодні в принципі суттєва проблема? Які її масштаби?

– Попри те, що експорт необробленої деревини в Україні заборонений, де-факто він здійснюється в різних формах. В основному це контрабанда. Найчастіше з України виїжджає паливна деревина, а в Європу уже в’їжджає ділова. Один із варіантів, як це провертають – формують механічно верхній шар у вагонах з дозволеної до експорту деревини, а внизу – ділова деревина.

Експорт лісу перейшов в формат контрабанди, щоб ці незаконні рубки компенсувати

Мораторій на експорт необробленої деревини мав на меті захистити українські ліси від надмірних рубок. Можна констатувати, що своє завдання він не виконав. Це доводить навіть офіційна статистика самих лісгоспів. За рік повноцінної дії мораторію, коли він розповсюджувався уже і на хвойні породи лісу, об’єми рубок становив 98% від попереднього року. Тобто заборона не призвела до зменшення рубок.

А експорт перейшов в формат контрабанди, щоб ці незаконні рубки компенсувати.

– Хто може стояти за цією контрабандою як з української сторони, так і з європейської?

– Ви праві в тому, що вигодонабувачі є з обох сторін. Європейським компаніям потрібна сировина і вони її можуть отримати з України. Не випадковість, що основний потік паливної деревини і взагалі деревини проходить через чернівецьку митницю – адже в Румунії недалеко від кордону розташоване одне з найбільших європейських деревопереробних підприємств. При цьому зазначу, що кінцеві європейські споживачі, наприклад, великі виробники меблів, купують уже легалізовану, абсолютно «білу» деревину.

В Україні вигода від вивозу лісу отримується при нелегальному перетині кордону людьми, які задіяні в цьому процесі.

– Що взагалі планує зробити держава, щоб зупинити цю контрабанду?

– В першу чергу зробити тотальним, ефективним, небутафорським контроль за вантажами. Причому будуть застосовані як традиційні способи – контроль на митниці, так і додаткові – збір оперативної інформації перевізників, залучення аудит-служби, Нацполіції.

Уже створений широкий фронт із державних органів. Правоохоронці зможуть сказати своє слово після того, як буде зібрана повна і достовірна доказова база і інформація.

– Чи взагалі можливо зупинити лісову контрабанду?

– Так. І це не призведе до зниження економічної ефективністі наших лісогосподарських підприємств.

Так, деревопереробна галузь нарощує потужності темпами нижчими за ті, на які ми розраховували, коли вводився мораторій. Однак якщо зупинити контрабанду, то ми отримаємо якісно інший показник внутрішньої переробки деревини. Тоді ми зможемо експортувати уже не сировину, а продукцію. Навіть якщо це будуть напівфабрикати, це все одно уже продукція з доданою вартістю.

– Чи взагалі потрібно було вводити цей мораторій?

– Як відомо, в історії не має альтернативи. Ситуація, що склалась в Україні на той момент, вимагала втручання та змін – мораторій мав би поставити проблеми принаймні на паузу, щоб знайти рішення. Цього не відбулося, тому зараз маємо шукати новий формат.

– Що зараз відбувається у вітчизняному АПК? Який врожай буде цього року?

– Є певні турбулентності, перш за все погодні, але не думаю, що вони справлять якийсь негативний вплив на економіку. Зазначу, що по озимих культурах є мінус порівняно з минулорічною врожайністю. Відповідно, по валовому збору теж буде невеликий мінус.

Натомість групі ярих зернових і пізніх зернових нічого не загрожує. Уже декілька експертних груп озвучили прогноз рекордного врожаю кукурудзи. Також усе добре з посівами сої та інших бобових культур. Тому можливо по валовому збору ми вийдемо десь на показник минулого року.

Загальногалузевого рекорду не буде, але в розрізі окремих культур – можливо.

– Який зараз стан виплат дотацій в АПК? Що з виплатою?

– Найбільше, близько 70% із фактично спрямованих в галузь коштів за перше півріччя були виплачені представникам галузі тваринництва. Це повністю відповідає структурі державної підтримки – із 6,4 млрд гривень 4 млрд в держбюджеті закладено на відродження тваринництва.

Найбільш складною я вважаю програму підтримки населення – громадян, які утримують молодняк КРС в еквіваленті 2500 грн/теля. Вона складана через велику кількість розрізнених отримувачів, причому переважно похилого віку. Але нам вдалось широко залучити до організації цього процесу сільські ради, органи місцевого самоврядування і як результат люди вже отримали допомоги на 7 млн грн. Зазначу, що перевагою цієї компенсації є те, що її можна отримати будь-коли, просто і без додаткових витрат.

Загальногалузевого рекорду урожаю не буде, але в розрізі окремих культур – можливо

Окрім власне підтримки селян ми отримали важливий позитивний побічний ефект – з початку цього року у 6 разів підвищилась інтенсивність ідентифікації тварин в господарствах населення. Тобто галузь суттєво «обілюється». Проблемою є лише те, що люди бояться, що ця компенсація буде їм заважати отримати субсидію на комунальні послуги. Однак, ми ведемо роботу з Мінсоцполітики, для того щоб владнати цю колізію і щоб дотація не вважалась доходом родини, і відповідно не впливала на субсидію.

Загалом ми охопили близько 3,5 тиc. отримувачів у першій хвилі. Ця кількість, судячи з динаміки заяв, суттєво зросте під кінець року.

Також ми задоволені інтенсивністю звернень отримувачів щодо дотацій на поголів’я корів – 1500 грн/голова. Фактично цією дотацією охоплено 75% від того поголів’я, яке обліковується в сільгосппідприємствах.

Велику частину програми підтримки тваринництва займає дотація на здешевлення будівництва тваринницьких комплексів – 2,5 млрд грн. Зараз всього 8 звернень за цими дотаціями, загальна сума нарахувань по ним – 220 млн грн. Оскільки це програма нова, то люди готують документи: дозволи на будівництво, сертифікати готовності об’єктів тощо.

В цілому, враховуючи довготривалі виробничі цикли в цій галузі, ефект програм підтримки буде помітним, якщо вони діятимуть 3-5 років. Тільки тоді це накопичувальним підсумком буде створювати передумови і стимули для того, щоб нарощувалось поголів’я.

– Як щодо інших програм – зокрема підтримки фермерів?

Успішно працює програма по підтримці садівництва. За нею компенсується 80% вартості посадкового матеріалу. Уже виплачені кошти по заявкам, по яким підтверджені факти висадки на суму близько 70 млн грн. Однак, так як більше висаджуватимуть восени гадаю, що в рамках 300 млн грн точно втримаємось.

По програмі компенсації частини вартості придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки в цьому році підвищилася ставка компенсації з 20% до 25%. Із майже мільярда загального бюджету вибрано приблизно 100 млн грн. Основний сплеск закупівлі техніки припадає на другу половину року, тому в останньому кварталі ми очікумо суттєвого зростання запитів і виплат.

Щодо фермерів. Вони можуть скористатись усіма загальноаграрними програмами, і крім того мають декілька виключно своїх, фермерських, які напрацювала Асоціація фермерів.

Фермери отримують до 25% компенсації за сільгосптехніку, додаткових 15% з іншої програми. Фермерам компенсується вартість обладнання при створенні кооперативів, компенсується значна частина закупівлі насіння тощо. Однак тут є певні пробуксовки. Значна частина бюджету програми (0,5 млрд грн) закладена на компенсацію відсотків по кредитам. Але фермери не дуже активно звертаються за кредитами, а банки не дуже хочуть їм ці кредити давати. І тому використання по цій частині програми невелике.

– В такому разі чи може бути програма підтримки фермерства переглянута, а кошти з неї піти на інші напрямки?

– Так. Але без зміни власне отримувачів – представників фермерського класу. Ми хочемо запропонувати АФЗУ переорієнтувати кошти та дати декілька варіантів на вибір.

Зокрема, частина фінансів може піти на компенсацію ЄСВ, що в принципі вигідно для фермерів. З одного боку, на них знижується податкове навантаження, але натомість вони гарантовано будуть забезпечені пенсіями у майбутньому. Є і інші пропозиції, вони оперативно проробляються.

– Наскільки зараз ефективне сільське господарство? Як його зробити ефективнішим?

– АПК є однією з найбільш ефективних і прибуткових галузей. І це при тому, що офіційна статистика викривлена і не враховує тіньовий обіг сільськогосподарської продукції, який тільки на ринку зерна досягає мінімум 20%. До речі, через це сільськогосподарські виробники не дуже активно звертаються за кредитами – з одного боку їм важко показати «білу» звітність, яку вимагають банки, з іншого – вони забезпечені готівковими грошовими коштами.

При цьому потенціал зростання ефективності далеко не вичерпаний, зокрема він сконцентрований в можливостях підвищення рівня врожайності до європейського. Також ми поки суттєво відстаємо по продуктивності праці, по технічному оснащенню – тут теж можливі прориви.

Маленький сільськогосподарський виробник має платити фіксований податок і на цьому його обов’язок перед державою завершений

На сьогодні є невичерпаний потенціал для поглиблення переробки сільськогосподарської продукції. Наприклад, експортувати кукурудзу і ввійти в ТОП світових постачальників цієї культури – це непогано. Але експортувати продукти її переробки – набагато вигідніше. Навіть з точки зору логістики, не говорячи про додану вартість.

За обережними оцінками, нинішній об’єм валового внутрішнього продукту, який генерує сільське господарство, при правильних підходах, при сприятливих кон’юнктурах зовнішніх ринків, може бути подвоєний за 5 років.

– Ви сказали, що десь п’ята частина сільського господарства знаходиться в тіні. Чому так склалось?

– Частково це похідна від складності документообігу. Наймати цілий штат юристів, економістів, бухгалтерів – це для фермера непосильна і зайва робота. Він має займатись тим, чим він вміє займатись – вирощуванням сільськогосподарської продукції. Маленький сільськогосподарський виробник має платити фіксований податок і на цьому його обов’язок перед державою має бути завершений повністю.

– Коли ви очікуєте запровадження ринку землі? Що в принципі відбувається в цій сфері?

– До запуску ринку землі технічна інфраструктура, включаючи Державний земельний кадастр, хоч його і часто критикують, підготовлена.

Зняття мораторію на землю часто асоціюють з розпродажем державних земель, але це цілком некоректно. 27 із 42 млн гектарів сільськогосподарської землі уже перебуває у приватній власності. Таких приватних власників майже 7 млн осыб. І тому про розпродаж української землі мова в принципі не йде тому, що вона вже вся роздана під час розпаювання. І навіть якщо цей процес відбувався недосконало, що породило певні проблеми, наприклад, надмірної парцеляції земель, все одно у цьому була велика історична справедливість. Адже землі повернули тим, у кого за радянських часів їх забрали і кого загнали у колгоспи.

Урядова модель земельної реформи, яка пропонується, містить низку обмежень, і спрямована на те, щоб створити передумови для фермерів, для самих дрібних виробників, які живуть на цій землі, для придбання її у власність. Це підвищить ефективність їх роботи, і сільського господарства загалом, а також закладе основу для реалізації довготривалих проектів, наприклад в тваринництві. Зараз, на орендованій землі, в них мало хто бачить сенс.

З юридичної сторони, для того щоб запрацював ринок землі потрібно прийняти два закони. Перший – це про обіг сільськогосподарських земель, де виставити ці обмеження, написати, хто кому має право продавати, хто на ринок не допускається, які ліміти на придбання. Другий – про фінансову підтримку фермерів, який надасть їм доступ до дешевих кредитів для купівлі цієї землі. Є і третя складова – політична. Буду чесним – я не вірю, що в останній рік каденції парламент спроможеться на такий складний закон. Але наступне вікно можливостей неухильно наближається.

https://biz.nv.ua

Крадіжки лісу мають каратися кримінальною відповідальністю

Президентське вето на закон про посилення відповідальності за контрабанду лісу — це поступка іноземним інвесторам в обмін на отримання перед виборами чергових 600 млн євро закордонних вливань. Про це під час прес-конференції у Львові заявив народний депутат України, заступник керівника фракції ВО «Батьківщина» Сергій СОБОЛЄВ (на знімку праворуч).



Парламентарій наголосив на тому, що для ефективної протидії масовим вирубкам лісів Україні потрібно переймати досвід національних парків США та Канади.
«За кордоном національний парк — ключова господарська одиниця, яка займається збереженням пралісів, розведенням лісів і поточною господарською діяльністю, а також заробляє на тому, що це — національний парк. Там займаються вирубками тільки тих лісів, які цього потребують. У нас, на жаль, далі триває війна між лісниками й директорами національних парків, яка ні до чого доброго не приведе», — цитує політика прес-служба «Батьківщини».

Сергій Соболєв вважає, що національний парк — єдиний господарський механізм, який дає змогу розвивати лісове господарство, захищати його й розумно використовувати для потреб місцевого населення та промисловості.

«Ключове питання — чи дозволимо ми вивозити ліс-кругляк? Своїм ветуванням президент завдав такого удару, після якого країна буде ще довго приходити до тями, бо контракти з вивозу лісу-кругляка продовжені на роки. І обмеження, проголосовані попереднім парламентом, не діятимуть», — підсумував Сергій Соболєв.

Фото з сайту https://ba.org.ua
http://www.golos.com.ua/article/305908

01 серпня 2018

Чи знищить контрабанда українські ліси?



-Гра в пазли- 2018-08-01




VITAtvVINN .
Опубликовано: 1 авг. 2018 г.

Гра в пазли: Вето на закон про тюремний термін за незаконне вивезення лісу Посилення кримінальної відповідальності за вивезення лісу, вето Президента, закон проти контрабанди кругляка, який завис у повітрі.

Влада підпалює ліси, щоб витіснити людей



Після того, як три дні тому комендантську годину було встановлено в районі Омеріан в сільській місцевості Мардін північного Курдистану, почалися сильні лісові пожежі. Однією з сіл, що постраждали від вогню, є Коджасинан. Постраждало багато тварин, і згоріли майже всі сади.

Терф Йилдирим, одна з мешканок села Коджасинан, сказала кореспонденту агентства Jin News, що в селі залишилося кілька сімей, і ці родини влада хоче вигнати за допомогою репресій. Йилдирим розповідає про той день, коли з-за диму вони зрозуміли, що спалахнула пожежа: «Вітер був дуже сильним. Ми помітили вогонь о дев'ятій годині ранку, і він дістався до села о четвертій годині. Ми кричали про допомогу, але ніхто не приходив. Нарешті, мій син додзвонився до пожежної служби. Вони приїхали, Побризкали водою один або два рази і поїхали ».

Вогонь пошкодив будинки і вбив тварин. Йилдирим каже: «Вони роблять це щороку, щороку тут все горить. Через ці пожеж ми не можемо ні садити дерева, ні годувати тварин ».

Жінка скаржиться, що репресії тривають з 1990-х років: «Вони спалювали все навколо, щоб ми їхали. Ми бачимо це кожен рік. Ми не можемо нічого збирати з цих виноградників. Вони нічого не роблять, щоб боротися з пожежею. Ми загинемо, але ми не підемо звідси. Якщо вони хочуть очистити село, тоді їм доведеться вбити всіх нас».

http://kurdistan.today/vlasti-podzhigayut-lesa-chtoby-vytesnit-lyudej/


Вирубка лісу в Чорнобильській зоні відчуження


Ілля Кротенко
Опубликовано: 1 авг. 2018 г.

За словами місцевих мешканців, масштаби сягнули колосальних розмірів. Частина дерев одразу на суміжних територіях ріжеться на дошки, а відходи використовують для роботи Іванківської ТЕС, через що в околицях Іванкова суттєво скакнув вверх радіаційний фон. Інша частина дерев їде на меблевий завод кудись в Житомирську область. Очевидно, що вся ця ситуація не можлива без участі та контролю з боку посадових осіб Державного агентства України з управління зоною відчуження, місцевої поліції та прокуратури.


ЗОУЛМГ: на Закарпатті зменшилась кількість незаконної вирубки лісу



В першому півріччі поточного року на підприємствах, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства зменшилась кількість незаконної вирубки лісу, інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Так за І півріччя було виявлено 202 випадки незаконних порубок лісу в результаті чого браконьєрами зрубано 663 кмб. деревини. За аналогічний період 2017 року працівниками державної лісової охорони було виявлено 248 випадків незаконно заготовленої деревини на загальну кубомасу 1142.
Сума завданої шкоди за І-ше 2018 становить 3 мільйони 800 тисяч гривень. По 109 випадках та 552 кбм. лісопорушення було задокументовано та передано в правоохоронні органи для розслідування і відшкодування збитків державі. Наразі відкрито 9 кримінальних справ.

Сьогодні людство використало все, що Земля може відновити за рік

1 серпня населення Землі використало всі ресурси, які планета може виробити за 12 місяців.


Про це повідомляють експерти проекту Global Footprint Network.

Це означає, що з цього дня ми починаємо споживати більше ресурсів, ніж Земля може відновити за рік.

Для того, щоб планета могла поновити ресурси, потрібно, щоб вона була в 1,7 разів більша Землі.

Як зазначають експерти, ми використовуємо більше екологічних ресурсів і послуг, ніж природа може регенерувати через надмірний вилов, вирубку лісів та черезмірні викиди у атмосферу вуглекислого газу.

Захисники довкілля з різних країн викладають у мережу відеозвернення з хештегом #MoveTheDate (посунь дату), у яких закликають зменшити обсяги споживання ресурсів.


Дата економічного боргу щороку стає далі від 31 грудня.

Вперше її визначили у 1970 році. Тоді це було 29 грудня, тобто дефіцит становив лише 2 дні.

Та у 1990 році економічний борг почався 11 жовтня, у 2002 – 19 вересня, минулого року – 2 серпня.