ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 серпня 2018

Кражи древесины, конопляные гряды, стихийные свалки — какие еще нарушения обнаруживают фотоловушки в лесу

Летам у лясах кіпіць жыццё: сюды ідуць у грыбы і ягады, на паляванне, нехта — проста адпачыць.

А ёсць і тыя, хто спрабуе знесці дадому бервяно-другое, выкінуць смецце, раскласці агонь у забароненым месцы. Лавіць парушальнікаў парадку ляснічым дапамагаюць камеры фотафіксацыі. Разам з супрацоўнікамі лясной гаспадаркі карэспандэнт «Р» выправілася ў лес, каб праверыць, як яны працуюць.



Не схаваныя камеры

Сярод 20 лясгасаў, якія ўваходзяць у склад Мінскага дзяржаўнага вытворчага лесагаспадарчага аб’яднання (ВЛГА), найбольшая колькасць камер назірання, мабыць, ва ўгоддзях Бараўлянскага спецлясгаса. Тэрыторыя яго невялікая, усяго 23 тысячы гектараў, але нясе значную рэкрэацыйную нагрузку: сюды, на прыроду, адпраўляецца вялікая колькасць мінчан. Адсюль і мноства праблем: ад утварэння стыхійных звалак да незаконнай высечкі лесу.

— Сёння ў нашым распараджэнні знаходзіцца 26 вось такіх камер фотафіксацыі, — Цімур Віяленцій, начальнік службы па ахове і абароне лесу Бараўлянскага спецлясгаса, трымае ў руцэ невялікі, памерам з кавалак гаспадарчага мыла, апарат.

Наш першы прыпынак — ля павароту да пляжаў на рацэ Пціч. Цімур прапануе самім знайсці камеру. Круцім галавой у розныя бакі… О! Заўважаю «вока», умацаванае на бярозе, за метры тры з паловай ад зямлі. Яно сочыць за захаванасцю мінералізаванай паласы — узаранага ў мэтах супрацьпажарнай бяспекі ўчастка зямлі, а таксама за тымі, хто жадае пакінуць тут смецце.

— Літаральна ўчора штраф у памеры 10 базавых велічынь атрымала арганізацыя за пашкоджанне мінпаласы, — зазначае Цімур. — Паласу яны выкарысталі як дарогу для трактара і ператварылі проста ў багну.

— Заўважылі папераджальныя таблічкі? — уключаецца ў размову Дзмітрый Пінчук, начальнік аддзела аховы і абароны лесу, палявання і паляўнічага турызму Мінскага дзяржаўнага ВЛГА. — Наша асноўная задача — не пакараць, а папярэдзіць. Таму паблізу ад камер усталяваны аншлагі, якія паведамляюць аб відэаназіранні.

У залежнасці ад сітуацыі

Фотапасткі мабільныя: іх выкарыстоўваюць там, дзе гэтага патрабуе сітуацыя.


Паблізу ад камер звычайна ўсталяваны аншлагі, якія паведамляюць аб відэаназіранні.

— У Мінскай вобласці вызначаны тэрміны збору ягад — па брусніцы можна ісці з 15 жніўня, а ў журавіны — з 2 верасня. Камеры дапамогуць выявіць парушальнікаў гэтых тэрмінаў, — прыводзіць прыклад Дзмітрый Мікалаевіч. — Дзякуючы фотапасткам знаходзім тых, хто незаконна сячэ дрэвы, збірае забароненыя дзікаросы накшталт чарамшы, крадзе лес са штабеляў, выкідае смецце, раскладвае агонь. Пры забароне на наведванне лесу ў спякотныя дні ўстанаўліваем камеры на ўездах. Аднойчы па просьбе супрацоўнікаў міліцыі прыладзілі фотапастку каля плантацыі канапель — трэба ж было даведацца, хто яе гаспадар.

Толькі ў Бараўлянскім спецлясгасе з пачатку года дзякуючы камерам выяўлена 20 парушэнняў, у тым ліку 3 выпадкі крадзяжу драўніны.

Фотапасткі рэагуюць на рух. Усё фіксуецца, ёсць тры варыянты перадачы інфармацыі: яна або захоўваецца на флэш-картцы камеры і прачытваецца раз у некалькі дзён, або адразу паступае на электронную пошту лясгаса, або адпраўляе MMS-паведамленне на ўведзены ў памяць нумар тэлефона.

Зладзеі анфас

Усяго ў Мінскім дзяржаўным ВЛГА дзейнічае 136 камер фотафіксацыі. Плануецца давесці іх колькасць да 167 — па ліку лясніцтваў, каб у кожнай гаспадарцы мелася хаця б па адной. У гэтым годзе па аб’яднанні з іх дапамогай выяўлена ўжо 43 парушэнні.

— Нядаўна з’явілася інфармацыя, што ў Смалявіцкім раёне збіраюцца самавольна секчы лес. На месцы магчымага злачынства паставілі фотапастку. Яна зафіксавала людзей, якія нарыхтавалі больш за 20 кубаметраў драўніны. Іх затрымалі, склалі пратакол, падлічылі нанесеныя лесу страты, якія браканьеры павінны кампенсаваць, — прыводзіць прыклад Дзмітрый Мікалаевіч.

Кур’ёзны выпадак адбыўся ў Беразіно. Там чалавек, які краў дровы, заўважыў камеру і зняў яе, але апарат паспеў адправіць у лясніцтва фота зламысніка. Па здымку яго і знайшлі.

Яшчэ адна фотапастка, якую мы наведалі, размешчана ў Ратамскім лясніцтве. Тут на ўскрайку лесу ляжыць штабель бярвенняў. Дрэвы ссеклі падчас санітарнай рубкі, у лясніцтва ёсць 20 дзён для іх вывазу. Але жыхары навакольных вёсак і садовых таварыстваў могуць аказацца больш спрытнымі, таму непадалёк прымацавалі камеру.

— Даводзілася назіраць, як да штабеля прыехаў на машыне з прычэпам і бензапілой адзін злодзей, распілаваў бярвенне на цурбаны, нагрузіў прычэп і паехаў. Праз некаторы час пад’ехаў другі і падабраў некалькі паленцаў, што засталіся. Трэцім быў матацыкліст, які звёз адзіны цурбан, які застаўся, — згадвае Цімур Віяленцій.


Наступная камера, якую мне прапануецца знайсці, «глядзіць» на палянку непадалёку ад пляжа на Пцічы. Яе галоўныя задачы — фіксаваць тых, кто пакідае смецце, а таксама сачыць за супрацьпажарнай бяспекай. Прыкладна такая ж функцыя была ўскладзена на камеру, усталяваную каля вёскі Ходасава. Тут, каля садовага таварыства, узнікла стыхійная звалка, з якой меркавалі справіцца з дапамогай фотапасткі. Уважліва разглядаем усе навакольныя дрэвы, але…

— Укралі… — уздыхае Цімур. — Давядзецца звяртацца ў міліцыю. І тыдня не правісела…

Дарэчы, усе камеры фотафіксацыі застрахаваны. Калі лічыць з сённяшняй, зладзеі знеслі ўжо 5.

І ўсё ж Дзмітрый Пінчук упэўнены, што ў лесе будзе парадак, пакуль там працуюць людзі:

— Большая частка парушэнняў выяўлена напрамую, падчас рэйдавых мерапрыемстваў. Няма нічога больш эфектыўнага за патруляванне. Ніякія камеры не дапамогуць, калі перастанем наведваць лес! Чым больш рэйдаў, чым часцей ляснік на абходзе, тым больш парадку

5 Авг 2018 16:38




Спека в Європі: Португалія гасить пожежі, в Іспанії є перші жертви



Європейські країни цими вихідними продовжують переживати аномальну спеку, температура повітря наближається до рекордної

Depo.Світ

Сьогодні 12:19

У деяких районах Португалії температура досягла +46 за Цельсієм – це близько до національного рекорду у +47,7 градуси, повідомляє Depo.ua з посиланням на BBC.

У регіоні Алгарві вирують лісові пожежі, у зв'язку з ними влада випустила попередження. З вогнем борються близько 700 пожежників та авіація. Пожежа в регіоні виникла у п'ятницю і охопила понад 1000 га лісу. Жителів одного села евакуювали.

В Іспанії за останній тиждень внаслідок теплового удару померли троє осіб, один із загиблих був безпритульним.

У південному місті Кордоба температура сягнула 44 градусів за Цельсієм. На півдні Іспанії, біля Нерви, а також біля Мадрида спалахнули лісові пожежі. Крім того, про пожежі повідомляють у прикордонних з Португалією та Францією регіонах, а також у Каталонії.

У Франції аномальну спеку закрили чотири ядерні реактори, щоб уникнути надмірного нагріву води в річках, з яких береться вода для їх охолодження, а потім туди повертається.

У Нідерландах через високі температури плавиться асфальт, тому влада закрила кілька доріг.

Нагадаємо, Португалії та Іспанії прогнозували надзвичайно високі температуривикликані припливом гарячого повітря з Африки, яке також принесло пил з пустелі Сахара.



У Сторожинці відбулося громадське обговорення роботи Сторожинецького лісгоспу



Сторожинецький лісгосп один з перших в промисловому секторі всієї Буковини, у тому числі серед галузевих підприємств, успішно пройшов процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД), проведену Міністерством екології та природних ресурсів України.

Завдяки проведенню такої оцінки, державні структури, громадськість за допомогою сучасних, європейського рівня, методів та підходів мають можливість визначити і проконтролювати роботу підприємства щодо дотримання ним усіх екологічних вимог.

ДП «Сторожинецьке ЛГ» розпочало процедуру оцінки впливу на довкілля ще 14 березня цього року, оприлюднивши на сайті Мінприроди, у єдиному реєстрі ОВД, вичерпну інформацію про свою діяльність. Тож у вільному доступі, включаючи Інтернет ресурси, усі бажаючі могли ознайомитися з описом планованої роботи лісогосподарського підприємства.

У залі засідань Сторожинецької РДА також відбулося громадське обговорення роботи Сторожинецького лісгоспу за участі громадськості, керівників Сторожинецької райдержадміністрації та райради, спеціалістів управління екології та природних ресурсів Чернівецької облдержадміністрації, журналістів.

Головувала на громадських слуханнях Марина Шимкус, начальник відділу оцінки впливу на довкілля Міністерства екології та природних ресурсів України.

Директор підприємства Ігор Беленчук детально розповів у про усі аспекти роботи свого трудового колективу, доповів про техніко-економічні показники, зупинився на проблемних питаннях та виробничих планах.

«Лісозаготівельні роботи головного користування на 80% проводимо рівномірно-поступовими рубками, що є на сьогодні найбільш екологічно виправданими, – зазначив Ігор Іванович. – Це дозволяє нам при заліснені ділянок робити акцент на природному поновленні лісу, завдяки чому у нас зростають гарні ліси, які ми залишимо нащадкам у відмінному стані. При посадці культур використовуємо якісні сіянці зі своїх лісових розсадників».



Директор держлісгоспу зупинився на заміні сухостійних лісових ділянок корінними лісовими породами дерев, що дозволило сторожинецьким лісівникам успішно вирішити складну екологічну проблему масового всихання похідних ялинників.

У доповіді також було наголошено на охороні об’єктів природо-заповідного фонду, у тому числі національного значення, що є у держлісфонді Сторожинецького лісгоспу. При прокладанні трелювальних волоків на лісосіках, при будівництві лісових доріг, які у більшості своїй виконують також важливу соціальну функцію транспортного сполучення між населеними пунктами, обов’язково враховується екологічна складова.

Наголошено, що усі лісогосподарські заходи у лісництвах проходять під контролем і у супроводі спеціалістів наукових закладів системи лісового господарства країни. Ігор Іванович Беленчук відповів на запити громадських активістів, представників ЗМІ.

Не так давно діяльність лісгоспу була розглянута на спільному засіданні райради і райдержадміністрації з виїздом на лісові ділянки, де проводилися лісогосподарські заходи.



«Ми переконалися у екологічно та економічно ефективному веденні лісового господарства Сторожинецьким лісгоспом, – сказав присутній на громадських слуханнях голова РДА Ярослав Бартош. – Лісове господарство є провідною галуззю нашого району. Робота наших лісгоспів, у тому числі Сторожинецького держлісгоспу, побудована у рамках чинного законодавства, на засадах невиснажливого і ефективного користування лісовими ресурсами. А тому в нашому районі нема збурень ні громадськості, ні деревопереробників. Це заслуга також і керівництва Сторожинецького лісгоспу. Провідне підприємство краю, виконуючи усі планові виробничі показники, не забуває також про свою соціальну відповідальність перед районом».

«Оцінка впливу на довкілля сьогодні є обов’язковою для усіх суб’єктів виробничої діяльності, – наголосила Марина Шимкус з Міністерства екології та природних ресурсів України. – Приємно відзначити, що Сторожинецький лісгосп успішно зробив добре починання для інших підприємств Чернівецької області»

Світлана ІСАЧЕНКО
05.08.2018

В Украине объявлен высочайший уровень пожарной опасности



Пожарные призывают быть бдительными на природе.

В начале следующей недели в Харькове будет жарко - сообщают синоптики.

В понедельник 6 августа в Украине ожидается высокий и чрезвычайный уровень пожарной опасности. Об этом со ссылкой на Укргидрометцентр сообщает пресс-служба ГСЧС.

"6 августа в Полтавской, Житомирской и Винницкой областях будет преобладать чрезвычайный (5 класса) уровень пожарной опасности", - предупреждают спасатели. В столице, а также в Харькове и области предполагается высокая (4 класса) пожарная опасность.

По данным Гидрометцентра, в понедельник и вторник в Харьковской области ожидается 30-градусная жара, возможны грозы. Синоптики прогнозируют, что в среду температура воздуха немного снизится - до 27 градусов выше нуля.

Как писал KHARKIV Today, южная Европа изнывает от жары. В Испании и Португалии горят леса, от теплового удара погибло три человека.

Сегодня 15:37

НЕЛЕГАЛЬНАЯ ВЫРУБКА ДРЕВЕСИНЫ НА УКРАИНЕ ВОШЛА В ПЕРЕЧЕНЬ ПЛАНЕТАРНЫХ УГРОЗ



На протяжении последних двух лет британская природоохранная организация Earthsight занималась расследованием браконьерской заготовки и контрабанды леса-кругляка на Украине. Они называют незаконную вырубку украинских лесов наряду с аналогичными процессами в Юго-Восточной Азии, бассейне Амазонки и экваториальной Африке наиболее разрушительными случаями уничтожения лесного покрова Земли.

Опубликованные Earthsight 14 июля результаты вызвали бурное обсуждение в высших эшелонах власти и подтвердили заявления украинских экологов о том, что вступивший силу в конце ноября 2015 года мораторий на экспорт необработанной древесины так и не дал должного эффекта: сокращения теневой рубки и вывоза леса не произошло.

Британские исследователи указывают, что основными покупателями полулегального дерева с Украины являются крупные дерево­обрабатывающие компании из ЕС, которым в сговоре с Гослесагентством удалось наладить схемы по ­безосновательной санитарной рубке леса и его экспорту уже в виде пиломатериалов или дров.

Почему эксперты уверены в причастности Гослесагентства — ниже. Но вот один неопровержимый факт: 16 июля Гослесагентство опубликовало итоговый документ национального диалога «Реформирование лесного хозяйства: перспективы и последствия».

На двух страницах документа обнаружились лишь две строки, хотя бы косвенно затрагивающие проблему, вскрытую расследованием Earthsight: «На Украине один из самых низких в Европе показатель использования ежегодного прироста. Также отмечена тенденция увеличения объемов лесозаготовки на Украине». То есть Гослес­агентство проблемы не замечает.


Основная схема, которую используют региональные лесные хозяйства, — это так называемая санитарная рубка здорового леса. Исследовав 18 лесозаготовочных участков, британцы утверждают, что от 67 % до 78 % санитарных рубок являются неоправданными.


При этом на санитарные рубки в 2017 году пришлось 382 тыс. га, или 91 % общей площади рубок.

Что касается «черной» рубки леса, то, по данным Минэкономики, в 2017 году на нее пришлось всего 26 тыс. куб. м, или 0,12 % общего объема заготовленной древесины.

Михаил Попков, старший научный сотрудник Института агроэкологии НААН, уточняет, что ситуация связана с законодательством: «Главное, что нужно понять, — криминальные и абсолютно невыгодные лесному хозяйству и народу вырубки могут быть законными. Они могут быть прописанными в законодательстве, позволяя формально назначать те или иные рубки, экспортировать деловой лес как топливную древесину».

Однако бороться со «схемной» вырубкой леса Кабинету Министров Украины будет крайне сложно, потому что в этом не заинтересованы не только крышующие лица из большой политики, но и руководство местных лесхозов.


Согласно исследованию Earthsight, коррупция повсеместна, она сопровождает все уровни государственной системы управления лесными ресурсами.

Начиная с лесников, закрывающих глаза на грузовики, загруженные незаконно вырубленным лесом, и начальников райлесхозов, подписывающих приказы на незапланированные санитарные рубки, и заканчивая высшим руководством Гос­лесагентства.

В качестве примера британские исследователи указывают поставки «санитарного» и приобретенного на полупрозрачных аукционах леса «теневыми» лесопилками, количество которых было оценено ими в 12 тыс. единиц. Впоследствии «схемный» лес экспортируется через таможню либо напрямую как лес-кругляк, либо как пиломатериалы или дрова. В результате только «белый» экспорт пиломатериалов из Украины превышает его официальное производство в среднем на 75 %.

Экспорт дров и топливной древесины (статей — лидеров лесного экспорта после введения моратория на экспорт необработанной древесины), по данным таможенной статистики, в физическом выражении за 2015‑2017 годы выросли на 80 % и 12 % соответственно. А одновременно зафиксированный экспорт леса-кругляка, несмотря на действующий запрет, составил в 2017 году 10,7 тыс. тонн.

Политолог Андрей Золотарев, дополняя исследователей из Earthsight, утверждает: «Выстроить производственные цепочки „лесхозы — лесозаготовительные предприятия — правоохранители“, которые не замечают, что лес поездами идет из страны, без политической крыши невозможно. „Черный“ оборот древесины на 75 % превышает легальный.

А теперь вопрос: разве это возможно без прикрытия? Если, например, бук идет под видом топливной древесины. Это даже ребенок увидит, но чиновники закрывают глаза. Таможенные органы ЕС зафиксировали более миллиона тонн леса-кругляка из Украины, который украинская таможня классифицировала как топливную древесину».

Исследователи Earthsight заявляют, что, несмотря на существенное ужесточение регламента по утверждению санитарных рубок (начиная с 2016 года все рубки должны быть публичными и оглашаться общественности заранее, а в комиссии, контролирующие вырубку, включаются представители местных органов власти), колоссальный объем спроса на качественное и дешевое украинское дерево со стороны ЕС автоматически создает десятки способов нелегальной рубки и контрабанды леса.

Основным покупателем украинского дерева ожидаемо оказался Европейский союз, долю которого Earthsight оценили в 70 %. Британские эксперты отмечают, что, несмотря на активные действия украинских властей по ограничению рубок, предпринимаемые в последние годы, объем экспорта лесопродуктов в ЕС за 2014‑2017 годы вырос с 670 млн евро до 1.060 млн евро.


Среди стран-членов ЕС основными импортерами дерева из Украины выступили Польша (23,6 %), Германия (17,7 %), Румыния (11 %), Венгрия (8,2 %) и Италия (7,8 %).

Между тем данные Евростата свидетельствуют также о том, что мораторий на экспорт леса-кругляка помог сократить объемы торговли необработанным деревом всего на несколько месяцев, пока крышующие органы не наладили новые схемы его вывоза.

Таким образом, если сравнить данные об объемах экспорта лесопродуктов из нашей страны в 2017 году ($ 95,1 млн) с данными об объемах импорта из Украины только странами ЕС ($ 1,24 млрд), то можно увидеть, что проблема «схемных» рубок обходится Украине приблизительно в $ 1,14 млрд в год.

Экономист Павел Себастьянович объясняет такую неэффективность моратория сговором Гослесагентства с прокуратурой и отсутствием верховенства права в Украине: «Все схемы вырубки леса и его дальнейшей контрабанды осуществляются двумя людьми, ответственными за разрешительную процедуру, — это местный прокурор и лесничий.

Сейчас Гройсман говорит, что надо сделать проверки. Но кто будет проверять прокуратуру? Мы знаем, что у нас есть даже три новосозданных антикоррупционных органа на самом высочайшем уровне, руководители которых получают миллионы гривен в месяц. Но за всю историю своего существования ни НАБУ, ни САП, ни НАЗК так и не довели до конца ни одного дела».

Политолог Золотарев, дополняя Себастьяновича, говорит, что если бы эта цепочка не вела на самый высокий уровень, то, к примеру, деятельность местного прокурора можно было бы чрезвычайно просто разоблачить.


С их мнением соглашается и Попков: «Лес был под руководством коммунистов, „свободовцев“, „регионалов“, потом еще каких‑то групп влияния. Сегодня его курирует БПП. Кто конкретно курирует лес?


Говорят очень много, называя фамилии депутатов из БПП, говоря непосредственно о Банковой или ГПУ, называя Луценко как человека, дружащего с нынешним фактическим руководством отрасли. Не думаю, что он [генеральный прокурор] его курирует, но думаю, что он его крышует, спасая от неприятностей».





05.08.18 - 08:45

Как пожары, которых официально нет, конкурируют с рубками за уничтожение сибирской тайги (пример из Иркутской области

В официальной сводке ФБУ "Авиалесоохрана", основывающейся на информации региональных диспетчерских служб, по состоянию на утро 5 августа 2018 года (00:00 по московскому времени) в Иркутской области не числилось ни одного действующего лесного пожара. Если верить этой сводке, то леса Иркутской области сейчас вообще не горят:

О лесопожарной обстановке в России на 00:00 мск 05.08.2018


По данным дистанционного мониторинга системы ИСДМ-Рослесхоз (формы 4-ИСДМ), оператором которой является та же самая Авиалесоохрана, по состоянию на утро 5 августа 2018 года в Иркутской области действовали лесные пожары общей площадью 57793 гектара - не так уж и много для начала августа в Приангарье, но и не мало (это почти 60% от площади Москвы в пределах МКАД). К сожалению, форма 4-ИСДМ доступна только зарегистрированным и подтвержденным пользователям портала государственных услуг - вопреки статье 42 Конституции РФ, согласно которой каждый имеет право на достоверную информацию о состоянии окружающей среды. Конституция не делит граждан России на подтвержденных и неподтвержденных пользователей портала госуслуг - а Рослесхоз делит; но сейчас речь не об этом.


Вот так выглядят действующие в Катангском районе Иркутской области лесные пожары на космоснимке Terra MODIS от 5 августа 2018 года (красным отмечены термоточки системы FIRMS за 5 августа, желтым - границы субъектов РФ; мелкие белые прямоугольники, выглядящие как рябь на снимке - это недавние сплошные рубки):




По снимку очень хорошо видно, что пожары в основном располагаются примерно там же, где и недавние рубки - и они фактически конкурируют с лесозаготовителями за один и тот же ресурс: лесные насаждения, преимущественно спелые по хозяйственным меркам (которые обычно преобладают в диких лесах, в зоне пионерного освоения тайги). Даже если объемы рубок не превышают разрешенный уровень (так называемую расчетную лесосеку), а масштабы пожаров не выходят за рамки исторически сложившейся пожарной динамики таежных ландшафтов - действуя совместно, пожары и рубки ведут к гораздо более быстрому истощению таежных лесов, чем если бы те или другие действовали по отдельности. При этом пожаров гораздо больше, чем рубок - даже невооруженным глазом легко заметить, что площади темно-серых участков (свежих гарей) превышают площади беловато-серых (недавних рубок).


Иркутская область - самый крупный регион-лесозаготовитель в России; и официально считается, что у нее все еще есть ресурсы для увеличения добычи древесины и реализации новых приоритетных инвестиционных проектов в области освоения лесов. На самом же деле, при таких масштабах лесных пожаров, какие наблюдаются в этом регионе в последние годы, у Иркутской области нет лесных ресурсов не только для расширения лесопользования, но даже и для долгосрочного поддержания его на нынешнем уровне без прогрессирующего истощения лесов. Официальная лесная статистика этого не показывает - просто потому, что основная часть лесных пожаров в Иркутской области, равно как и основные площади погибших от этих пожаров лесов, скрываются от учета (что мы и видим в нынешней официальной сводке ФБУ "Авиалесоохрана").


Теоретически сокрытие информации о лесных пожарах - это преступление, за которое предусматривается достаточно суровое наказание (ст. 237 УК РФ - "Сокрытие информации об обстоятельствах, создающих опасность для жизни или здоровья людей"). Однако, совершенно очевидно, что пока Федеральным агентством лесного хозяйства руководит И.В.Валентик, министру лесного комплекса Иркутской области С.В.Шеверде ничего не грозит, какими бы ни были в этом регионе масштабы сокрытия лесных пожаров, сколько бы ни было там незаконных рубок, и вообще какой бы там ни был в лесах бардак.

Сільське господарство світу продукує більше парникових газів, ніж транспорт



Згідно даних Організації економічного співробітництва та розвитку, сьогодні сільське господарство відповідає за, щонайменше, 14% світових викидів парникових газів. Світова сільськогосподарська діяльність збільшує викиди більше, ніж транспорт, та наздоганяє показники промисловості. Про це повідомив керівник CORTEVA AGRISCIENCE™ в Україні, Білорусі та країнах Центральної Азії Сергій Харін, повідомляє landlord.ua.

Нагадаємо, що ліси України поглинають лише 7% парникових газів.

Він зазначив, що тваринництво та вирощування таких основних культур, як рис, виробляють велику кількість метану. Орання поля звільняє вуглекислий газ в ґрунт. Копалини та добрива, що використовуються у сільському господарстві, виділяють велику кількість вуглецю, а вирубка лісу та інші зміни в землекористуванні зменшують здатність планети поглинати вуглець.


Оскільки фермери та інші працівники галузі невтомно працюють на подвоєння виробництва продуктів харчування, щоб забезпечити прогнозовані 9 мільярдів людей до 2050 року, нам потрібно працювати розумніше, ефективніше та з меншим викидом вуглецю, - зазначив експерт.

Він вважає, що гарна новина полягає в тому, що у нас є талант та інноваційна сміливість, щоб відповісти на цей виклик.


Я оптимістично вірю — ми зможемо. Крім моральних та етичних міркувань, є глибокі економічні вигоди від зміни нашої поведінки. З будь–якою зміною бізнес–моделі існує промінь надії для новаторів та першопрохідників. Я бачу якнайменше чотири сфери діяльності, в яких ми, як промисловці, можемо сконцентруватися негайно задля впливу на зміни, - сказав Харін.

На його думку, по–перше — більше інвестицій у практику управління ґрунтами та землекористування. Нові досягнення в цифрових технологіях, системах даних, а також в обладнанні для сівби та збирання врожаю обіцяють поліпшити управління землею та пасовищами до точкового рівня. Ті ж самі практики допоможуть відновити неефективні ґрунти та сприяти широкомасштабному лісовідновленню.

По–друге, за його словами, — потрібно більше інвестувати в біотехнології та вдосконалення насіння, яке стане більш продуктивним та більш стійким до посухи, хвороб та шкідників.


Наприклад, цілеспрямоване вирощування через технологію CRISPR може призвести до революції в продуктивності врожаю, тим самим задовольнити світовий попит на свіжі, корисні та поживні продукти харчування. Така ж сама технологія створює майбутні можливості для біопалива наступного покоління. Та навіть сучасна традиційна селекція творить дива — наголосив він

По–третє, відзначає Харін, нам знадобиться багато чого зробити безпосередньо на землі, особливо в країнах, що розвиваються, для побудови кращої інфраструктури, експлуатації, транспортування та дистрибуції.


Дуже велика частина харчових продуктів, що виробляється у світі, пересувається дорогами, що посилює викиди парникових газів і впливає на заселену місцевість. У той же час, ми можемо надавати рішення та допомагати фермерам та сільським громадам вдосконалювати свої виробничі моделі, - вважає експерт.
Сьогодні, 07:28

Володимир Бондар оглянув будівництво цехів у Соснівському та Костопільському лісгоспах


Ситуацію із накопиченням на складах лісогосподарських підприємств низькотоварної, дров’яної деревини, через фактичну зупинку її експорту з України, вивчав сьогодні під час робочого візиту на Рівненщину заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар.

Він побув на нижніх складах Соснівського, Березнівського та Костопільського держлісгоспів. За його словами, стан справ на цих підприємствах дає підстави говорити про тенденцію до накопичення у лісгоспах низькотоварної деревини, яка не переробляється на внутрішньому ринку. В Україні досі гостро стоїть проблема масового всихання соснових насаджені, відтак кількість низькосортної деревини, зокрема і на Рівненщині, зростатиме. На сьогодні у лісгоспах області на залишках майже 30 тис. м куб. низькотоварної деревини.

- Ми будемо організовувати додаткові аукціони, виставляти низькотоварну деревину на продаж внутрішнім спроживачам. Однак попередній досвід їх проведення свідчить, що третина сировини не вибирається і лишається на складах лісогосподарських підприємств, - зауважив Володимир Бондар. 

На Рівненщині вирішують цю проблему шляхом розвитку власної деревообробки. Володимир Бондар оглянув сьогодні будівництво цехів у Соснівському та Костопільському лісгоспах, куди вже придбано обладнання для переробки низькотоварної деревини. 

Начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович повідомив, що у жовтні заплановано ввести їх в експлуатацію. А в перспективі розвиток деревообробки в області на базі Березнівського та Клесівського держлісгоспів.
Також сьогодні Володимир Бондар відвідав розсадник та сучасний тепличний комплекс у Соснівському лісництві, де в умовах контрольованого середовища вирощують високоякісний посадковий матеріал основних лісоутворюючих порід.













Феромонні пастки, як засіб профілактики та боротьби з короїдом



Однією з найбільш поширених причин всихання соснових насаджень на Чернігівщині останнім часом є зростання чисельності верхівкового короїда. Все це відбувається на фоні посушливих років і зниження рівня грунтових вод. У пошуках кращого методу боротьби із стовбуровими шкідниками науковці виявили, що шкідники чутливо реагують на запахи. Для моніторингу чисельності та боротьби з верхівковим короїдом, всі державні лісові господарства Чернігівщини закупили феромонні пастки. Нині лісівники розпочали їх активно встановлювати в осередках пошкоджених соснових насаджень.

За словами головного спеціаліста відділу лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ Андрія Дудка, при пошкоджені дерев верхівковим короїдом спочатку всихає верхня частина крони, потім відбувається заселення іншими видами шкідників середньої і нижньої частини стовбура. У деревині уражених дерев швидко поширюється синява внаслідок пошкодження грибами. Така деревина швидко втрачає технічну якість і вже не може ефективно використовуватись у виробництві.

У пошуках різних методів боротьби із стовбуровими шкідниками, науковці виявили, що шкідники чутливо реагують на запахи. Під час шлюбного періоду самки виділяють феромони – пахучі речовини. Це і послужило ідеєю використовувати запахи, які заманюють шкідників у пастки.

Для боротьби із стовбуровими шкідниками, крім проведення санітарних рубок, державні лісові господарства закупили феромонні пастки. Наразі лісівники розпочали їх активно встановлювати. Першими розпочали цю роботу у ДП «Чернігівське лісове господарство». На території Пакульського лісництва у заповідному урочищі «В’юнище», який займає площу майже одну тисячу гектарів, і де лісогосподарські роботи виключені повністю.

«Цим деревам – понад 130 років, — розповідає виконуючий обов’язки головного лісничого ДП «Чернігівське лісове господарство» Микола Бабич. – Ще у минулому сторіччі ці сосни висаджували учні Пакульської лісової школи, а у 2016 році тут пройшов потужний буревій, який пошкодив і значно ослабив дерева, — продовжує лісівник. – Встановлення феромонних пасток дозволить відловлювати жуків, моніторити кількість та прогнозувати їх чисельність у майбутньому».

Окрім Пакульського лісництва феромонні пастки розставили у Любецькому, Мекшунівському та Чернігівському лісництвах. А на території Подусівського лісу, який виконує функцію рекреації та оздоровлення чернігівців, ці заходи відбулися за участі громадськості – керівника об’єднання «Добровольці» Сергія Гривка та члена громадської ради при Чернігівській ОДА Валентини Сидячко.

Контролювати феромонні пастки лісівники будуть кожні 7-14 днів.

За інформацією ДП «Чернігівське лісове господарство»
1 Август 2018


Кому вигідні скандали з продажем українського лісу? (ВІДЕО)


На сторінці користувача Фейсбук під іменем BodyaDos вчора було розміщено відео вагонів з контрабандним лісом на залізничному вокзалі Івано-Франківська. З інформації на сторінці користувача дізнаємося, що працює людина консультантом міського голови, отже, інформація, до якої привертається увага громадськості – заслуговує на особливу увагу. Тим більше, зважаючи на останні заяви уряду щодо наведення порядку у лісовій галузі, повідомляє Ресурс. Адже з чергових скандальних публікацій та звітів закордонних оргнізацій усім нам стало зрозуміло, що українські лісівники незаконно рубають і продають ліс вагонами на мільйони євро.



Ресурс звернувся за коментарем до прес-служби Держлісагентства України. За інформацієюпрес-секретаря відомства Валентина Колєчкіна, ми довідались, що у накладних документах на вантаж, які також оприлюднені у Фейсбук, відправником дерева позначено дочірнє підприємство «Малинський лісгосп агропромислового комплексу» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс», яке не входить у структуру Державного агентства лісових ресурсів України, і не має жодного стосунку до Прикарпаття.





Насправді, відвідавши веб-сайт вищезгаданого Малинського лісгоспу, стає зрозуміло до якого ж відомства належить господарство.

“Дочірнє підприємство “Малинський лісгосп агропромислового комплексу” Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс” (скорочено ДП “Малинський лісгосп АПК” ЖОКАП “Житомироблагроліс”) розташований в північно-східній частині Житомирської області на території Малинського адміністративного району. Підприємство займається лісовідновленням, проведенням рубок головного користування та рубок формування та оздоровлення лісів, охороною і захистом лісів від пожеж, хвороб та шкідників, незаконних рубок, обслуговуванням і ремонтом доріг. Загальна площа лісового фонду ДП «Малинський лісгосп АПК» – 24934,4 гектара , в тому числі вкриті лісовою рослинністю землі 22336,7 гектарів (89,6%), із яких 8619,4га (38,6%) штучно створені ліси (лісові культури).”
http://www.malinapk.net/

Щодо приналежності деревини нібито до Івано-Франківської області, то Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства спростовує чергове обвинувачення лісівників, які підпорядковані Держлісагентству України, бо протягом 2,5 років з Івано-Франківської області підприємства Івано-Франківського ОУЛМГ не експортували жодної колоди ділової деревини.

Нагадаємо, що державі підпорядковано 73% лісів. Решта належать іншим лісокористувачам, деякі з них використовують український лісові ресурси саме так, як ви бачите на цьому відео.

P.S. До речі, ми довідалися, що автор BodyaDos – це свободівець Богдан Досюк… А далі вирішуйте самі, кого “турбує” доля українських лісів.






Останнє Оновлення 3 Серпня 2018
https://resource.com.ua/komu-vygidni-skandaly-z-prodazhem-ukrayinskogo-lisu/