ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 серпня 2018

На Сумщині випустили жуків, які мають боротися з короїдами

9 Августа 2018 10:26 



Жуки на варті лісу. Понад триста тисяч гектарів лісу в Україні уражені жуком-короїдом. Про це повідомила директорка держпідприємства “Харківлісозахист” Катерина Давиденко. Там працює єдина в Україні лабораторія, де вирощують мурахожуків. Це – хижі комахи, які їдять короїдів. З Харківщині мурахожуків, у спеціальних контейнерах привозять до Сумщини. Під Охтиркою триває експеримент із розведення жуків, які мають побороти короїдів. У цьому районі ситуація некритична, запевняє головний лісничий, але саме тут вирішили впровадити експеримент. Якщо усе вийде, поширити на всю Україну.

Причина спалаху жука верхівкового короїда, який шириться Європою, достеменно не відома, повідомили нам в Охтирському лісгоспі. Є декілька версій: потепління клімату, що послаблює сосни і сприяє розмноженню короїда, та людська діяльність – знищення диких багатоярусних лісів і поширення лісів штучних одноярусних, монокультурних, що сприяє поширенню шкідників та епідемій.

Каждому дереву своё место



Долгие годы в Магнитогорске наблюдался пробел в обслуживании зелёного фонда города.

В "Магнитогорский металл" обратилась с открытым письмом к главе города Сергею Бердникову неравнодушная жительница Магнитки Наталья Колбасина.

"Уважаемый Сергей Николаевич! Прежде всего, разрешите вас поблагодарить за деятельность по возрождению парков города. Впервые за много лет старые посадки приводятся в порядок, появляются новые. По скверам Лермонтова, Университетскому, по территории Центрального стадиона приятно гулять горожанам, сюда не стыдно привести гостей города.

Но существует проблема, менее заметная на первый взгляд, но удручающая. Речь о регулярных вырубках зелёных насаждений в Ленинском районе. Улица Калинина когда-то напоминала аллею питерского парка, а Горького, Куйбышева были излюбленными маршрутами для вечерних прогулок жителей Ленинского района. Нынче практически каждый магазинчик, бутик или салон красоты вырубает перед своим входом деревья, чтобы было видно вывеску! Например, это произошло возле домов № 9а и 14 по Калинина, домов № 21, 25, 27 по Горького. Площадь Октябрьская, в народе называемая "Сковородкой", полностью потеряла своё очарование. Теперь вместо зелёного кольца деревьев мы видим лишь кричащие вывески. За последнее десятилетие таким образом изничтожили почти половину зелени в Ленинском районе.

Но лесоповал продолжается, причём руками "озеленителей". В этом году по совершенно непонятной причине вдруг вырубили более трёх десятков крепких красивых карагачей по Куйбышева, несколько деревьев возле дома № 19 по улице Горького… Причём если в середине улицы зелёные насаждения вырубали выборочно, то на перекрёстке Ленинградской и Куйбышева, возле дома № 28 по Куйбышева, снесли сразу три больших красивых дерева! Как раз там, где больше всего загазованности, шума и пыли. Там, где каждое дерево - на вес золота!

Из управления благоустройства городской администрации в ответ на неоднократные письменные обращения жителей приходят формальные отписки, с выдержками уставов, правил, пунктов и параграфов. Но ответ так ни разу и не был дан - зачем и почему срубили столько деревьев, лишили жителей тени, зелени, свежести. Из устных разговоров с "озеленителями" становится ясно, что на вырубку бюджет есть, и он старательно осваивается, невзирая на здравый смысл, а вот на посадку саженцев и уход за молодняком - уже нет. Почему не наоборот?!

Если прибавить к вырубаемым деревьям ещё и те, которые просто погибли и засохли после варварского формирования кроны, как в парке на проспекте Металлургов, имеем удручающую картину - Ленинский район катастрофически теряет свою зелень.

Пни на Куйбышева торчат уже половину лета, и ответственные за благоустройство так и не посадили молодые деревья. В Магнитке есть единственная улица - Ломоносова, где в своё время всё сделали по правилам. Сначала там посадили молодые берёзки между старыми тополями, выждали несколько лет, убедились, что они принялись и пошли в рост, и только после этого убрали большие деревья.

Очень прошу вас обратить внимание на эту проблему и отреагировать на неё. Хорошо бы обязать собственников коммерческих точек на первых этажах восстановить вырубленное. Было бы замечательно, если бы управление благоустройства изыскало возможность посадить молодые деревца на месте каждого вырубленного дерева на вышеуказанных улицах - Горького, Калинина, Куйбышева, Ленинградской, Октябрьской. Это исторический центр Магнитки, наша гордость! Хотелось бы, чтобы любимый город оставался всегда красивым, зелёным и комфортным для жителей".

Прокомментировала письмо читательницы начальник управления защиты окружающей среды и экологического контроля администрации города Марина Зинурова

- При благоустройстве территорий часто возникает необходимость убрать аварийные сухие деревья. Правилами благоустройства определены признаки аварийности деревьев, они далеко не всегда видимы простому обывателю невооружённым глазом. Это наклон более тридцати градусов, обдир коры, состав усохших ветвей, когда дерево начинает создавать угрозу падения и нанесения вреда окружающим и имуществу горожан.

Решение о сносе зелёных насаждений принимается комиссионно. В городе создано четыре комиссии. Одна работает под эгидой управления окружающей среды и экологического контроля, принимая обращения от жителей, которые планируют сами провести снос или обрезку деревьев перед строительством новых зданий, объектов или сооружений. В управление также обращаются управляющие компании, которые хотят провести подобные работы возле многоквартирных домов за счёт средств собственников жилья. Кроме того, в каждом районе созданы комиссии, которые выдают разрешающие документы для планирования и проведения агротехнических мероприятий за счёт средств бюджета города. Комиссии работают по обращению жителей, планово обследуют внутриквартальные территории, а также улично-дорожную сеть, где находят потенциально опасные деревья. На основании работы районной комиссии формируется реестр работ по сносу аварийных деревьев, которые выполняет МБУ "Дорожное специализированное учреждение" в порядке приоритетности.

Снос дерева - это крайняя мера, когда ему уже невозможно дать вторую жизнь.

Но это не значит, что деревья должны расти, как им вздумается, без ухода. Важно не только убирать сухие ветви и сносить аварийные деревья, но и своевременно обрезать, поскольку это предохраняет деревья от повреждения. Существует три вида обрезки: омолаживающая, санитарная и формовочная. По первому виду есть ограничения: она проводится в период, когда сокодвижение ограничено - с ноября по апрель. Это более глубокий вид обрезки, который проводится для создания новых побегов. Проводится она раз в три года. В среде экологов омолаживающую обрезку называют "посадка на пень", когда фактически остаётся только ствол. Омолаживание проводится в преддверии формовочной обрезки, которая облагораживает крону. Третий вид обрезки - санитарная, при которой удаляются сухие ветки. Вид той или иной обрезки назначается комиссией с участием специалистов управления экологии по результатам визуального осмотра дерева, выявления его качественного состояния. К примеру, если сухих ветвей слишком много, вместо санитарной лучше провести омолаживающую обрезку. Если у дерева есть признаки аварийности, то его лучше снести.

Породный состав деревьев в городе ограничен из-за сложностей климатической зоны. Магнитогорск строился не в лесу, посадки в городе искусственного происхождения. И признаки аварийности в связи с этим сокращены по сравнению с перечнем, который рассматривают экологи других регионов. Есть ещё и другая сторона вопроса. Поскольку агротехнические работы не бесплатны, они проводятся по мере необходимости. На сегодня экологами разработан механизм планирования ухода за деревьями, в том числе и на внутриквартальных териториях.

Стоит отметить, что долгие годы в Магнитогорске был большой "пробел" в обслуживании зелёного фонда города. Раньше этим занимались управляющие компании, но сейчас они отказываются, поскольку их ещё и обязывают размещать отходы деревьев на свалке, а это дорого и ляжет дополнительными затратами на жильцов. Тем более есть случаи, что деревья расположены на территориях, которые, по сути, не входят в состав общедомового имущества. Поэтому управляющие организации снимают с себя полномочия по уходу и сносу деревьев, и занимается этим город.

В этом году часто бывают сильные ветра, объявляются штормовые предупреждения. А если аварийное дерево упадёт, обломится сухая ветка и повредит машину или окна, отвечать будет организация, на чьей территории растёт дерево.

В Ленинском районе города растут самые возрастные деревья.

- Если же дерево нужно снести, чтобы построить новое здание, сделать парковку во дворе, комиссия осматривает посадки на основании планировочных решений или проекта, - рассказала Марина Рамилевна. - По внутридворовой территории должно быть решение собственников, оформленное протоколом общего собрания. Даже если управляющая компания проводит обрезку своими силами, специалисты управления экологии вправе потребовать протокол собрания, потому что должно быть согласие большинства. Снос деревьев по заявкам коммерческих структур проводится крайне редко, слишком это дорогое удовольствие, поскольку предполагается компенсационная выплата. Деньги поступают в городской бюджет и тратятся на озеленение. Если на участке, планируемом под строительство, есть необходимость убрать деревья, то рассчитывается их восстановительная стоимость. Раньше было "натуральное" компенсационное озеленение - когда предприниматель, снося дерево, обязан был посадить взамен другое. Но практика показала, что это не слишком действенно. Небольшие компании, офисы, которые просуществовали пару-тройку лет, банкротятся, и фактически высаженные деревья засыхают. Поэтому несколько лет назад депутаты городского Собрания решили отказаться от натуральной формы возмещения и заменили её на денежную выплату.

Ежегодно разрабатывается комплексный план посадки зелёных насаждений. Он учитывает мнение жителей и результаты опросов по предпочитаемым породам деревьев и местам посадки. Кроме того, стараются высадить саженцы на улицах, где производился снос деревьев. Единственное, но очень значимое ограничение связано с наличием коммуникаций. Поэтому предложения по размещению зелёных насаждений сначала согласовывают с управлением архитектуры, затем на место приглашают все сетевые организации.

- Это на самом деле большая проблема, особенно в старых районах и в новостройках, - отметила Марина Зинурова. - В Орджоникидзевском районе с ограничениями при посадке приходится сталкиваться часто, хотя юг города в приоритете по озеленению. К примеру, улица Ворошилова от улицы Труда до 50-летия Магнитки.

На этом участке столько подземных сетей, что каждый клочок земли чуть ли не отвоёвывать приходится, чтобы посадить дерево.

То же самое на участке от торгового центра "Дом" по правой стороне проспекта Карла Маркса, где проблематично даже кустарник посадить, хотя, на первый взгляд, кажется, что это пустырь - сажай сколько хочешь. К слову, при наличии коммуникаций не всякий кустарник можно сажать, а только тот, чья корневая система не сильно разрастается.

На 2018 год в городе запланировано посадить 1009 деревьев за счёт средств городского бюджета. Во дворах будут высажены 460 саженцев, на улично-дорожной сети - 466. Это в основном в тех местах, где деревья сносились. Так, к примеру, по улице Калинина будет высажено 50 деревьев - берёза, липа, калина, на улице Куйбышева - 12, на проспекте Металлургов появится живая изгородь из 1600 кустарников. Новые деревца будут посажены на проспекте К. Маркса от улицы Вокзальной до Гагарина, на улицах Октябрьской, Чапаева, 10 саженцев - возле домов № 10 и 12 по улице Ленинградской.

В плане посадок зелёных насаждений последние два года можно назвать прорывными. В прошлом году планировалось за счёт всех источников финансирования посадить 2017 деревьев, посадили больше 7000. Много коммерческих организаций участвовали в посадке. Всё, что сажали в рамках акций, хорошо прижилось. Исключение составили кустарники, посаженные по акции ко Дню Победы: из-за качества предоставленного организаторами посадочного материала, выращенного не для нашего региона.

У горожан, обращающихся в редакцию, а также судя по обсуждениям в социальных сетях, возникают вопросы по парку у Вечного огня. Его вычистили от старых деревьев, а что с посадкой новых? Деревья там в этом году уже сажали, в том числе выпускники города.

Осенью работа продолжится: предложения по озеленению сформированы как на этот год, так и на долгосрочную перспективу.

Конечно, в парках не предусмотрено большое число деревьев, поскольку они должны легко обслуживаться и быть безопасными. По правилам машинка для стрижки газона должна свободно проходить между деревьями. Оптимальной считается посадка деревьев в парке на расстоянии 7-10 метров друг от друга.

Нередко желание высадить деревца или кустарники возникает у жителей. Если кусты можно на придомовой территории сажать свободно, то для деревьев требуется разрешение. Опять же из-за необходимости согласовывать с ресурсоснабжающими организациями на предмет инженерных сетей.

- Посадка производится по эскизам, согласованным с администрацией города, - напомнила главный эколог города. - Во дворах вопросы озеленения решаются с управляющей компанией, районными администрациями или управлением защиты окружающей среды и экологического контроля. В посёлках процедура та же. Это не прихоть, а защита своих же посадок от возможного сноса в случае, если вдруг возникнет аварийная ситуация или понадобится ремонт коммуникаций.

Марина Зинурова в конце беседы сообщила, что готова провести личную встречу с автором письма и подробно ответить на все вопросы.

Україна може перетворитися на пустелю: названо причини і способи уникнути катастрофи


Україні необхідно активно зайнятися залісенням, а також звернути увагу на малі карпатські річки та водойми.

Таку думку "Апострофу" озвучив міністр екології та природних ресурсів України в 2001-2002 роках, виконуючий обов'язки міністра в 2015-2016 роках Сергій Курикін.

"Найбільш універсальний і правильний спосіб, щоб врятувати ситуацію – це розпочати термінове заліснення. Тобто треба засаджувати ті території, де ліс вже вирубано. І це має бути масштабна програма, подібна до тих, які ефективно працюють у багатьох інших країнах, коли висаджуються мільйони дерев", - вважає він.

Екс-чиновник пояснив, що основною причиною всихання лісів є вирубка, так як вона призводить до порушення гідрологічного режиму. Впливає на ситуацію і зміна клімату.

Також Курикін зазначив, що в процесі залісення необхідно саджати породи дерев, які пристосовані до сучасних умов.

"Одним словом, масштабне заліснення – це єдине, чим можна відповісти на цю загрозу. Я маю на увазі не державну програму, оскільки вони приймаються а потім не виконуються, а свідомі і активні дії за участі місцевої влади, нехай і координовані урядом, щоб принаймні спробувати зупинити процес усихання лісу", - зазначив екс-міністр.

Потребує термінового вирішення і проблема з водоймами.

"Також наголошую, що треба звернути увагу на водойми, на малі карпатські річки, які сьогодні теж знаходяться в занедбаному, жахливому стані через невпорядковану, науково-необґрунтовану експансію гідроенергетичних потужностей.

Я не люблю лякати людей, але в даному випадку, беручи до уваги весь комплекс обставин, наша територія може реально перетворитися на пустелю", - упевнений Курикін.

Також він зазначив, що ці проблеми існують не тільки в Карпатах, де зосереджена найбільша кількість українських лісів.

"Але якщо ми відійдемо трохи від Карпат, то згадаємо той-таки видобуток бурштину, який поєднаний з фактичним опустелюванням, знищенням лісу. Якщо хтось бачив території після видобутку бурштину, то це марсіанський або місячний пейзаж – кому що більше подобається", - резюмував він.

Більше читайте в матеріалі на "Апострофі": Марсіанські пейзажі вже тут: Україні загрожує потужна екологічна катастрофа.

Четвер, 09 серпня 2018, 09:23

А чи там шукатимуть? До питання про боротьбу з контрабандою лісу



Увага тих, хто спостерігає за нещодавно оголошеною прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом масштабною війною з контрабандою в Україні, в значній мірі прикута до торгівлі лісом. І невипадково. У доповіді британської неурядової організації Earthsight, яка вивчає проблеми незаконного вирубування лісів в усьому світі, вказано, що Україна є лідером за обсягом контрабанди лісу в країни ЄС. За даними Кабміну, наша держава через тіньові схеми торгівлі лісом втрачає щонайменше 6-8 млрд. грн. на рік. Під час урядової наради 27 липня (на фото) Прем’єр заявив: «Треба зупинити це варварське знищення українських лісів, коли під виглядом паливної деревини вивозять діловий, прекрасний ліс. Важливо провести аудит всіх лісогосподарств, щоб ми знали, скільки вирубано лісу, скільки експортовано, скільки втратила держава…» Втім, є побоювання, що така дещо вузька постановка питання зачепить тільки верхівку айсбергу тіньової торгівлі лісом.

Скоріш за все, аудити дійсно виявлять деякі факти вивозу деревини вищого сорту під виглядом паливної, але, за нашими джерелами, масового характеру це явище не має, оскільки «тіньовики» придумали нові, так би мовити, «легальні» схеми «контрабанди».

Одна з них полягає в тому, що деревина, яка за європейськими класифікаторами вважається ліквідною, вивозиться з України за ГОСТами ще радянських часів як некондиційна. Звичайно ж, закордонних покупців це влаштовує, адже цінові «ножиці» стандартів України і ЄС з лишком покривають «кеші», якими вони розраховуються з тими, хто стоїть за цією схемою.

«Справа в тому, що ми маємо … факт замитнення в Україні по одному коду класифікації і факт розмитнення по іншому коду, але варто врахувати, що в нас немає уніфікованих норм між нашим законодавством і законодавством Європейського Союзу…. Європа має чотири класи якості деревини. А ми маємо три. Наші підприємства експортували ту сировину, яка підходить під класифікацію дров’яної сировини, і яка в Україні не переробляється, переробки як такої в Україні немає. Тому вона вивозилася на експорт, отримувалася валюта, яка йшла на розвиток цих підприємств», – визнає заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар.

Взагалі-то, за підписаною в 2014 році Угодою про асоціацією з ЄС Україна має привести свої стандарти класифікації деревини до європейських. Але не дуже поспішає це робити. В класі 79 «Деревообробна промисловість» Державного класифікатора на сьогодні налічується біля 300 чинних або частково чинних ГОСТів, що підлягають скасуванню. Тож, аби закрити митні шпарини, через які держава несе колосальні збитки , можливо, варто почати з шпарин у законодавстві?

Варто, мабуть, і глибше розібратися і з фінансово-господарською діяльністю лісової галузі з точки зору її ефективності і відповідності цивілізованому ринку.

Після введення мораторію на вивіз за кордон лісу-кругляку Державне агентство лісових ресурсів України оголосило курс на переробку деревини лісгоспами у власних цехах. І тепер вони радісно рапортують про збільшення обсягів такої переробки і отриманих валютних надходжень. Але нам радіти тут нема з чого. І не тільки тому, що порівняння показників сьогоднішньої діяльності лісгоспів з показниками минулих років не зовсім коректно, оскільки щорічно росте інфляція, ростуть ціни, а чогось нового в своїй діяльності лісгоспи не впроваджують.

Для прикладу візьмемо лісове господарство Сумщини, яке вважається лідером галузі в Україні. По-перше, деревину лісгоспи тут беруть нижче її ринкової вартості, самі у себе по ціні, яку визначають, користуючись своїми внутрішніми документами, і роблять з неї переважно пиломатеріали. По-друге, декларують, що використовують некондиційну деревину, а насправді беруть для цього сосну третього сорту, яка через це не попадає на ринок, де має шалений попит, до інших переробників. По-третє, ці пиломатеріали, які мають первісно занижену вартість, відразу, йдуть на експорт без будь-яких конкурсів і торгів.

Що маємо в результаті ? В результаті лісгосп дійсно отримує дохід, але значно менший, ніж міг отримати, та головне – програє держава, яка мала б отримати більше надходжень у вигляді митних платежів і податків.

На що витрачається час цього циклу? Спиляти дерево – розпиляти колоду на дошки – доставити їх в пункт відправки – оформити митні документи? На те, щоб лісгосп отримав той же самий дохід, який міг би отримати просто продавши цю деревину у вигляді кругляку на торгах?

Так само радісно повідомляється і про модернізацію лісгоспами процесів переробки, під якою криється придбання обладнання по виготовленню все того ж пиломатеріалу. Тобто не йдеться про поглиблення процесів переробки, розширення асортименту і якості продуктів переробки. Така «модернізація» має на меті лише нарощування і далі обсягів виготовлення елементарних брусків на експорт за заниженими, нагадаємо, цінами.



Втім, це не означає, що переробку деревини в лісгоспах треба ліквідувати, її просто треба поставити в ринкові умови. Хочете переробляти – купуйте деревину на відкритих торгах за реальною ринковою ціною. І тільки тоді стане зрозуміло, наскільки професійно лісгоспи можуть займатися виробництвом.

Зазначимо, що переробка, взагалі-то, і не головна функція лісгоспу. Лісгосп має садити ліс, доглядати за ним і оберігати. І, за логікою, збільшуючи площі відновлених насаджень, скорочуючи цикл «виростив-спиляв-продав», саме таким чином, в першу чергу, покращувати свої фінансово-господарські показники. І звітувати про створення нових робочих місць, збільшуючи кількість тих, хто його доглядатиме, а не пилятиме.

Замість цього шукаються ходи, як спиляти ліс і не подати його на відкритий ринок, самим переробити і отримати максимальні вершки для себе.

Але як краще для держави і для всіх нас? Адже за Конституцією власником лісових багатств України є – ми, її народ, і нам не байдуже, наскільки ефективно розпоряджаються нашою власністю.

До чого варто придивитися, щоб зупинити ті струмки, якими течуть повз державної казни фактично державні гроші? На те, як в принципі реалізується лісгоспами деревина. Який процент з того, що лісгоспи спиляли, реалізується. Чи є кращі способи реалізації? Чому ними не реєструються комерційні запити з ціною більшою, ніж та за якою вони продають ліс/ Чому спалюються порубкові рештки – сучки, верхівки дерев, якщо на них є замовники.

Чим на сьогоднішній день визначені механізми торгівлі лісом в Україні? Нагадаю, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2018 року визнано незаконним та нечинним Наказ Держагентства лісових ресурсів України від 19.02.2007 року №42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробної деревини».

«Тепер всім очевидно те, що зацікавлені учасники ринку мали можливість анулювати наказ №42, основна функція якого зводилася до прикриття корупції в системі органу виконавчої влади у сфері лісового господарства, як мінімум 7-8 років тому», – писав , коментуючи рішення суду, сайт lisportal.org.ua.

Анульований наказ хоча і заганяв лісгоспи на застарілі корупційні торги «з молотка», але в ньому все ж були прописані якісь загальні правила реалізації деревини. Тепер же замість нього є лише необов’язкові до виконання рекомендації. А чи пробували лісгоспи торгувати краще без цих рекомендацій?

Список запитань можна продовжувати і далі. Наприклад, чи ведуть лісгоспи претензійну роботу з своїми контрагентами, які не дотримуються умов договорів? Адже так була відбудована система аукціонів, що по договору/контракту лісгосп отримує лише 5% гарантованих грошових внесків по найвищій ціні. Потім замовник ліс не вибирає, і 95%, що залишилися нереалізованим, продаються вже по так званим «прямим договорам» по мінімальній стартовій ціні аукціону. А оскільки зараз взагалі правил немає, то ціну для деревообробника директор лісгоспу буде визначати «за кольором його черевиків»?

Як реалізується галуззю затверджена Урядом Концепція розвитку цифрової економіки , який відсоток лісу продається сьогодні на електронних торгах? Наскільки відповідають світовим стандартам умови продажу лісу в Україні, наскільки прозорий цей ринок? Врешті-решт, на кого працюють визначені Державним агентством лісових ресурсів пріоритети? На державу чи виключно на Агентство і тих, хто кормиться з тіньових схем продажу лісу?

Поки ми не отримаємо відповідей на ці запитання, не матимемо ні реальної картини стану в лісовому господарстві, ні об’єктивної оцінки ефективності його економіки. Без їх оприлюднення Держагенство лісових ресурсів і далі маніпулюватиме цифрами, а мільярди гривень і далі будуть пливти повз державний кошик.

Р.S. Коли матеріал готувався до друку, на «Українському лісовому порталі» з’явився коментар Михайла Попкова, експерта міжнародного проекту FLEG, спрямованого на боротьбу з незаконними діями в лісовому секторі, до візиту на Рівненщину вже згаданого нами заступника Голови Держагентства лісових ресурсів України Володимира Бондара. Процитувати цей коментар вважаємо важливим, адже він, як і інформація Earthsight, підтверджує і узагальнює усе до цього вищевикладене нами.

Судячи з повідомлення прес-служби Агентства лісових ресурсів, головною метою візиту Бондара у лісгоспи на кордоні з Європою було нарощування експорту до ЄС пиломатеріалів з тієї самої деревини, яка в Україні вважається некондиційною, і придбання для цього відповідного обладнання.

«За три роки (2015-2017 рр.) обсяги переробки лісгоспами збільшилися більш ніж на 50% і якщо темпи росту збережуться, то через 5 років вони досягнуть 4 млн. кубометрів, – пише експерт в статті з красномовним заголовком-запитанням «Лісівники активно інвестують в деревопереробку. Що це? Державна політика чи самоуправство?»

«Негативні наслідки цього добре відомі, – вважає Михайло Попков, – але Держлісагентство їх не визнає, стверджуючи, що без деревообробки «лісове господарство – ляже». У зв’язку з цим нагадую:

– переробка деревини не відноситься до лісогосподарської діяльності. Її розвиток на лісових підприємствах створює конфлікт інтересів;

– державні лісові підприємства забирають деревину для переробки по собівартості поза будь-яких відкритих процедур торгівлі. Це порушує правила чесної конкуренції і загрожує судовими розглядами;

– на вартість деревини, що йде на переробку, не нараховується ПДВ, що веде до прямих економічних втрат держави і ставить приватних деревообробників в нерівні умови;

– державні лісові підприємства мають можливість маніпулювати якістю деревини, по звітності перероблюючи паливні дрова, а фактично ділову деревину;

– Держлісагентство не показує економічні показники деревопереробки, у зв’язку із чим складно цінити її конкурентоздатність;

«В будь-якому випадку стратегія розвитку деревопереробки в системі Держлісагентства повинна бути економічно обґрунтованою і публічною (Кінець цитати).

Дмитро Плетньов

На Сумщині випустили жуків, які мають боротися зі шкідниками



Жуки на варті лісу. Понад триста тисяч гектарів лісу в Україні уражені жуком-короїдом. Про це повідомила директорка держпідприємства “Харківлісозахист” Катерина Давиденко. Там працює єдина в Україні лабораторія, де вирощують мурахожуків. Це – хижі комахи, які їдять короїдів. З Харківщині мурахожуків, у спеціальних контейнерах привозять до Сумщини. Під Охтиркою триває експеримент із розведення жуків, які мають побороти короїдів. У цьому районі ситуація некритична, запевняє головний лісничий, але саме тут вирішили впровадити експеримент. Якщо усе вийде, поширити на всю Україну. Говорить головний лісничий Держпідприємства «Охтирське лісове господарство» Олександр Бугай:

«Нами закладено 4 проби по 20 гектар, загальною площею 80 гектар, там помічені дерева і протягом року ми будемо проводити обстеження, нагляд за ними і дивитися динаміку розвитку того мурахожука, якого ми вже підселили 18 числа минулого місяця».

Технологія закордонна, але жуки наші. Тому шкоду для вітчизняної екосистеми не несуть, говорить головний лісопатолог Держпідприємства «Харківлісозахист» Денис Батуркін:

«Ця лабораторія стала працювати завдяки співпраці нашої країни з Турецькою Республікою, яка надала нам лабораторне обладнання та поділилась технологією вирощування цієї хижої комахи. Був проведений випуск личинок в районі 2000 штук».

Перший дорослий мурахожук, якого випускає пан Денис на вільні хліби, спочатку не хоче залишати руку свого наукового куратора, а потім зникає під корою, ховаючись від простої мурахи. За два місяці партію таких дорослих жуків мають випустити під Охтиркою для продовження дослідження.

Причина спалаху жука верхівкового короїда, який шириться Європою, достеменно не відома, повідомили нам в Охтирському лісгоспі. Є декілька версій: потепління клімату, що послаблює сосни і сприяє розмноженню короїда, та людська діяльність – знищення диких багатоярусних лісів і поширення лісів штучних одноярусних, монокультурних, що сприяє поширенню шкідників та епідемій.

Серпень 8, 2018 Ігор Стрельцов
http://tv.sumy.ua/na-sumshhyni-vypustyly-zhukiv-yaki-mayut-borotysya-zi-shkidnykamy/

Чи можна зупинити масове всихання лісів?

За останніх 10 років у лісових угіддях нашого держлісгоспу загинули майже всі ялинові насадження – до 55 га. Зафіксовано масове всихання граба на території Сумівського лісництва на площі 26 га., ясеня – в Ободівському лісництві на площі 2,8 га, тут також всихає 7 га сосни.

Непристосованість насаджень до кліматичних змін і зміни гідрорежиму грунту, а також значно менший, ніж у природних лісостанів, генетичний потенціал штучно відтворених лісів призводять до втрати імунітету, зниження біологічної стійкості, ослаблення окремих дерев або насаджень у цілому.

Загальний санітарний стан державного лісового фонду ДП «Бершадський лісгосп» протягом 2018 року підтримується належно. Проводяться санітарно-оздоровчі заходи.

Так, відведено та виписано лісорубні квитки на проведення вибірково-санітарних рубок на площі 228 га, з яких виконано на площі 142 га (всихань – 106 га, вражених хворобами ділянок – 36 га). Додатково планується проведення санітарних заходів на площі 64 га у всихаючих хвойних та ясеневих насадженнях.

Протягом травня на площі 2,5 тис. га здійснювалося лісопатологічне обстеження на предмет виявлення листогризучих шкідників та яйцекладок. У місцях виявлення над - мірної їх кількості та прогнозованого зростання проводяться біологічні заходи боротьби (розвішування штучних гніздівок, розселення мурашників та ін.).

Лісівники разом із учнівськими лісництвами Сумівської та Флоринської шкіл виготовили та розвішали 1200 штучних гніздівок на площі 250 га, відремонтували 40 штук. Також здійснили розселення 25 мурашників на площі 20 га, огородили 100 штук на площі 35 га.

Прибираються вітровальні дерева навколо об’єктів, що мають культурну або історичну цінність, і у місцях масового відпочинку населення.

Здійснюються санітарно-оздоровчі заходи з метою недопущення накопичення сухо - стійної деревини, аби попередити розповсюдження вторинних шкідників.

Іван КРАВЧУК, інженер з охорони та захисту лісу ДП «Бершадський лісгосп»
15 Червня 2018, 09:00

В Узбекистане обсуждают новую систему мониторинга лесов



CA-NEWS (UZ) - На этой неделе Узбекистан сделал еще один шаг вперед на пути к достижению целей в области устойчивого развития.

В течении двух дней, 9-10 августа, более 30 экспертов в области лесного хозяйства из Узбекистана, Турции и Российской Федерации собрались в Ташкенте, чтобы обсудить проект набора национальных критериев и индикаторов для устойчивого управления лесами, сообщили в представительстве Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО).

Национальные системы мониторинга и оценки лесных ресурсов призваны обеспечить получение достоверной информации в области управления и использования лесов, что позволит улучшить разработку государственной политики, планирование и устойчивое управление лесами.

Проект, реализация которого будет осуществляться в течение трех с половиной лет, нацелен на поддержку разработки системы отчетности для устойчивого лесопользования в Армении, Грузии, Казахстане, Кыргызстане и Узбекистане.

В план по устойчивому лесопользованию в Узбекистане вошли 14 критериев и индикаторов, охватывающие такие вопросы, как политика в области лесного хозяйства, лесные ресурсы, опустынивание, законодательные и институциональные вопросы, лесная сертификация и экотуризм.

Кроме того, в поддержку Боннского вызова Узбекистан присоединился к региональным усилиям Кавказа и Центральной Азии по восстановлению к 2030 году 2,5 миллионов гектаров деградированных земель.

Узбекистанобщество
10:32, 09 августа 2018 

08 серпня 2018

Незаконный экспорт леса остановлен? Опубликованы обнадеживающие данные

Усиленные меры контроля по противодействию незаконному вывозу лесоматериалов и уклонения от таможенных платежей в три раза сократили экспорт древесины. Об этом заявил директор департамента организации противодействия таможенным правонарушениям и международного взаимодействия ГФС Василий Поезд.

По его словам, в целом в июле среднесуточный экспорт уменьшился в три раза по сравнению с июнем. «Мы фиксируем существенное сокращение экспорта топливной древесины. Если в июне было экспортировано 84,3 тыс. тонн, то уже в июле это количество сократилось до почти 46 тыс. тонн. Только за две последние недели, с 23 июля по 6 августа, показатель экспортируемой топливной древесины сократился до 11,2 тыс. тонн», — сказал Поезд, сообщает Лига.

Он считает, что такой резкий спад свидетельствует «о перекрытии каналов нелегального экспорта древесины».


По данным таможенников, с начала года возбуждено 45 дел о нарушении таможенных правил на 40 млн грн. В 2017 году количество возбужденных дел составило 163 — на 20 млн грн. Штрафов наложено на 2,6 млн грн.

Ранее премьер-министр Владимир Гройсман предложил обратиться к ЕС с тем, чтобы получить таможенные данные о ввозе леса, что позволит расширить информацию о масштабах контрабанды древесины.

В начале июля Верховная Рада во втором чтении приняла законопроект №5495″О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно сохранения украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов». Документ направлен на сохранение украинских лесов от вырубки и на предотвращение контрабанды необработанных лесоматериалов. В частности, в законопроект ко второму чтению внесена норма о временном запрете (сроком на восьми лет со дня вступления в силу закона) вывоза за пределы таможенной территории Украины в таможенном режиме экспорта топливной древесины (товарная позиция УКТВЭД 4401).

Президент Петр Порошенко заявлял, что единая государственная система учета древесины должна быть распространена на все без исключения лесные угодья. Каждое бревно, или партия древесины должна иметь специальную бирку. По его словам, необходимо внедрить электронную систему контроля за оборотом древесины.


17:49  08.08.2018

Медведев будет следить из космоса, как российский лес вырубают и увозят в Китай


Темпы вырубки леса в России с каждым годом увеличиваются. Помимо установленной государством квоты, криминализация лесной отрасли никуда не делась. Правительство во главе с премьером Дмитрием Медведевым во всем норовит применять «инновационные технологии» и следить за вырубкой тайги из космоса.

Это верно – так можно представить полноценную картину предстоящей экологической катастрофы, но пресечь вырубку леса такие снимки «сверху» вряд ли помогут.

– Самые большие потери уникальных лесов приходятся на Россию, Бразилию и Канаду. Стремительнее всего дикие леса сокращаются в России — на 90 процентов быстрее, чем за предыдущую декаду (в Индонезии — на 62 процента, и в Бразилии — на 16 процентов), – рассказал gazeta.ru руководитель лесного отдела «Гринпис России» Алексей Ярошенко.



Наше правительство внедрило ЛесЕГАИС — Единую государственную систему учета древесины, предлагало делать маркировку буквального каждого дерева из числа ценных пород. А в итоге криминальная рубка осталась и даже выросла в объемах.

В регионах процветают так называемые закрытые аукционы, когда заготовщики леса, «купив» разрешение у местных властей, продают гектары на откуп для вырубки третьим лицам. В прошлом году «черные дровосеки» заготовили почти 1,7 миллиона кубов леса. Большая часть незаконно вырубленного леса попадает в Китай. Но Медведев почему-то уверен в обратном: по его данным, доля незаконной рубки леса снижается.

Плюс каждое лето у нас сгорают десятки гектаров земли из-за лесных пожаров, что требует многолетнего восстановления.

Статистика ООН неутешительна: существование каждого пятого жителя Земли зависит от леса, а это около 2,4 миллиарда человек, которые по-прежнему используют древесину для обеспечения самых насущных потребностей — приготовления пищи, кипячения воды, отопления жилища. Кроме того, лес напрямую влияет на количество и качество воды.

Но России все ни по чем: если в 2010 году было официально разрешено вырубить 173,6 миллионов кубов древесины, то в 2015 году уже более 205, а в 2016-2017 – уже по 210 миллионов кубов.

фото pixabay.com
08/08/2018

Державна фіскальна служба України інформує. Василь Поїзд: Через посилені заходи контролю середньодобовий експорт лісоматеріалів скоротився втричі


Можливості для «схемних» оборудок з лісом обмежені ДФС. Посилені заходи контролю щодо протидії незаконному вивезенню лісоматеріалів та ухиленню від сплати митних платежів дозволили перекрити спроби незаконного експорту з території України.

Про це розповів директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд.

За його словами, середньодобовий показник оформлення на експорт паливної деревини у липні поточного року зменшився майже в 2 рази у порівнянні з червнем. Так, у червні 2018 року в середньому протягом доби оформлювалося в режимі експорт понад 2,8 тис. тонн вантажів, у липні ж цей показник скоротився до 1,5 тис. тонн, а за період з 23 липня (посилення заходів) по 6 серпня середньодобовий показник склав 0,8 тис. тонн. Отже середньодобовий експорт зменшений втричі у порівнянні з червнем.

Варто зазначити, що реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб’єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів допускається за наявності сертифіката про походження. При митному оформленні лісоматеріалів митниці ДФС керуються інформацією щодо стану деревини, яка зазначається у сертифікаті. Але основним ризиком при вивезенні лісоматеріалів є внесення недостовірних відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження. Мова йде про підміну кодів. Наприклад, ліс кругляк, що заборонений до вивезення, декларується як паливна деревина.

«Ми фіксуємо суттєве скорочення експорту паливної деревини. Якщо у червні було експортовано 84,3 тис. тонн паливної деревини, то вже у липні ця кількість скоротилася до майже 46 тис. тонн. Лише за два останні тижні, з 23 липня по 6 серпня, показник експортованої паливної деревини скоротився до 11,2 тис. тонн. Такий різкий спад свідчить про перекриття каналів нелегального експорту деревини та ефективну роботу ДФС у цьому напрямі. Митниці ДФС і надалі здійснюватимуть усі необхідні заходи контролю, передбачені чинним законодавством, для упередження порушень, пов’язаних з експортом лісоматеріалів», – зазначив Василь Поїзд.

Протягом 7 місяців 2018 року митницями ДФС порушено 45 справ про порушення митних правил на загальну суму близько 40 млн грн. У 2017 році кількість порушених справ склала 163 на суму 20 млн грн. Застосовано стягнень (штрафів та конфіскацій) на суму 2,6 млн. грн.