ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 серпня 2018

Зловредные жуки «сожрали» уже четыреста тысяч гектаров украинского леса. А ведь специалисты предупреждали…



Украинские леса атаковали жуки-короеды. Как выяснили журналисты «Фразы», из-за них уже высохло четыреста гектаров леса.

Как передает ТСН, буквально за считанные недели зловредные жуки «сожрали» лесопарковую зону возле Чернигова. Сообщается, что «теперь там с воздуха видны огромные рыжие пятна вместо сплошного зеленого ковра». Как говорится в сообщении, «сосны, стоявшие больше сотни лет, уже мертвы и подлежат санитарной вырубке, хотя до недавнего времени не имели никаких признаков болезни».

В сюжете говорится, что «короеды разных видов были всегда, но в последнее время их популяция стала просто угрожающей для лесов». Так, нынешнее их нашествие связывают с изменением климата: ученые считают, что из-за глобального потепления и уменьшения грунтовых вод деревья слабеют и теряют сопротивление к заселению вредителями.

Сообщается, что жуки уже уничтожили около 4% всех лесов нашей страны. Сильнее всего пострадали леса в Волынской, Житомирской, Львовской, Черкасской и Ровенской областях.



Как писала «Фраза», специалисты предупреждали об опасности нашествия жуков-короедов еще прошлой весной.

Сообщалось, что после того как короеды-самцы проделали отверстия в стволе сосны, там появляются самки и начинается интенсивный процесс размножения, остановить который нельзя никакими химическими методами. Избавиться от короедов можно лишь вырубая поврежденные деревья, а также несколько деревьев вокруг них для создания буферной зоны для нераспространения паразитов дальше. Однако вырубать сосны сейчас нельзя, так как по закону с 1 апреля по 15 июня в лесах Украины объявляется сезон тишины, запрещающий проведение санитарных вырубок в связи с брачным сезоном в животном мире. Именно в этот период просыпаются и начинают размножаться жуки-короеды.

По мнению лесников, что если срочно не изменить эти санитарные правила, Украина может остаться без хвойных лесов.

Автор: «Фраза»
10.08.18 11:51
http://fraza.ua/video/270977-zlovrednye-zhuki-sozhrali-uzhe-chetyresta-tysjach-gektarov-ukrainskogo-lesa-a-ved-spetsialisty-preduprezhdali

Понад 10% земель сільгосппризначення знаходиться в користуванні аграріїв



На даний час в користуванні вітчизняних аграрних підприємств знаходиться 39,1% усіх угідь. Фермери панують на 10,4% всіх аграрних земель, у власності та користуванні населення — 38,2%.

Про це з посиланням на дані заступника міністра аграрної політики і продовольства України Максима Мартинюка.

Так, на початок 2017 року у держвласності знаходилося 24,1% сільськогосподарських угідь, в приватній — 74,8%, комунальної — 1,06%, колективної — 0,04%.

При цьому фермери розширюють свій вплив: кількостей земель, що обробляються фермерськими господарствами зросла з 1,78 млн га в 2000 році до 4,45 млн у 2017 році. За цей же період в 2,5 рази збільшилася площа господарств населення.

Загальна площа переданих в оренду земельних паїв на початок 2017 склала 16,78 мільйонів гектарів. Загальна сума виплат по їх оренді за укладеними договорами, в порівнянні з попереднім роком, зросла на 40,1% до 19,6 мільярдів гривень. В разі зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення і відкриття земельного ринку дана ситуація може кардинально змінитись. Оскільки інститут оренди може з часом практично зникнути по причині викупу земельних ділянок крупними агрохолдингами, які в переважній більшості мають іноземних інвесторів зацікавлених в придбанні родючих українських чорноземів. Дана обставина з іншого боку може певною мірою позитивно відзначитись на ситуації з деградацією ґрунтів. Оскільки зараз орендарі укладали договір на 8-10 років і вклавши в нього чималі кошти намагаються в практичному розумінні цього слова – вижати всі соки з землі, аби компенсувати затрати і звичайно отримати прибуток. В ряді випадків вони нехтують схемами сівозмін полів, аби відновити родючі властивості землі. В результаті чого землі деградують і практично стають непридатними для подальшого використання після закінчення терміну дії договору оренди. По особливому виснажують ґрунти такі культури як соняшник і ріпак. Тому в разі викупу земельних ділянок, аграрії вже не будуть переживати, що через кілька років земля перейде в користування до іншого орендаря, і відповідно будуть більш раціонально використовувати поля, що вже перебуватимуть у їхній власності.

Ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паями) в Україні володіють близько 7,2 мільйонів громадян. Загальна площа пайових угідь — 27,5 мільйонів гектарів, з яких 61,56% передані в оренду, 17,1% приєднані до індивідуальних господарствах без юридичної особи, 21,95% не використовується зовсім або використовуються без реєстрації. Переважна більшість власників даних земель – люди похилого віку, які самостійно не в змозі обробляти ділянки від 1 до 3 гектарів. По причині чого вони просто змушені віддавати її в довгострокову оренду на практично кабальних умовах за мізерну плату. Безвихідність власників паїв чудово розуміють власники крупних агрохолдингів, що і диктують свої умови при заключенні договорів оренди. Власник паю практично відсторонений від процесу формування умов договору. Йому просто дають на підпис готовий документ і в переважній більшості людина навіть не знає за що вона розписується. Що характерно – розірвання договору в односторонньому порядку в переважній більшості не допускається. І навіть в разі смерті орендодавця його оспадкоємець не зможе переукласти на більш вигідних умовах договір оренди з іншим орендарем він буде змушений дочекатись закінчення терміну його дії.

10.08.2018
НОВИНИ

Мартинюк: експортувати потрібно продукцію, а не сировинну деревину

Вивіз необробленої деревини з України де-факто триває в різних формах незважаючи на заборону.

Про це в інтерв'ю "Новий Час" розповів перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк. Заборонена дія відноситься до контрабанди: Україну залишає деревна сировина, а в Європу потрапляє ділова деревина. Він зазначив, що в гонитві за прибутком контрабандисти напружили свою небагату фантазію і стали маскувати у вагонах під верхнім шаром дозволеної на експорт деревини заборонені до вивезення круглі та колоті лісоматеріали, призначені для переробки.

Мораторій свою задачу із захисту українських лісів від вирубки не виконав, констатує сумний факт перший заступник. Це можна побачити навіть за офіційною статистикою самих лісових господарств. Обсяги рубки лісу за рік дії мораторію, який вже поширювався і на хвойні лісові породи, практично не зменшилися і склали 98% від обсягів минулого року. Щоб компенсувати заборонені вирубки, зайнялися контрабандою.

Аналізуючи ситуацію, Мартинюк акцентує увагу на тому, що вигоду отримують як постачальники деревини при нелегальному перетині кордону, так і європейські акцептори сировини. Він вважає, що не є випадковістю проходження основного потоку деревної сировини для палива, так званої паливної деревини, через митницю у Чернівцях. У сусідній Румунії, недалеко від кордону з Україною, знаходиться одне з найбільших деревопереробних підприємств Європи. Він зазначає, що кінцевий європейський споживач, який виробляє меблі, купує вже "білу" легальну деревину.

Відповідаючи на питання, що має робити держава в цій ситуації, Мартинюк пропонує здійснювати "повний, ефективний, небутафорскій контроль над вантажами", а саме:
  • контроль на митниці;
  • оперативна інформація перевізників;
  • залучення аудиторської служби, а також національної поліції.

Державні органи вже об'єдналися для збору повної достовірної інформації і отримання доказової бази.

На думку Мартинюка, не варто боятися зниження економічної ефективності лісгоспів, а зупинити контрабанду. Він зазначив, що темпи нарощування потужностей у деревообробній галузі стали нижчі за ті, на які розраховували при введенні мораторію. Слід відмовитися від контрабанди сировини і зайнятися переробкою деревини у себе вдома, щоб отримати продукцію з доданою вартістю. Тоді український виробник буде експортувати не сировинну деревину, а виготовлені з неї вироби або напівфабрикати.

Питання, чи потрібно було вводити мораторій, звучить риторично, вважає Мартинюк. На той момент ситуація, що склалася в Україні, була така, що необхідно було втручання держави, заборона, яка повинна була дати перепочинок для її вирішення. На жаль, не вийшло, і тому зараз потрібно шукати новий підхід до вирішення цієї наболілої проблеми.

Читайте всі новини по темі "Контрабанда в Україні" на сайті "OBOZREVATEL".
10 серпня 2018, 10:45

Фахівці розповіли про елекронний облік деревини в Україні


Електронний облік деревини діє в Україні лише в лісгоспах Держлісагентства, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.

Електронний облік деревини діє в Україні лише в лісових господарствах Державного агентства лісових ресурсів, а в 27 відсотках інших лісів деревина не обліковується.

ЧИТАЙТЕ: Детям Донбасса досталось от скандальной Ницой

Про це сказав сказав заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар під час зустрічі з дипломатом економічного відділу Посольства США в Україні Валерією Солано, повідомляє прес-служба відомства.

«Під час заготівлі деревини фахівці лісового господарства класифікують її та заносять до системи електронного обліку. Тому можна легко перевірити сортимент деревини. Однак, електронний облік діє лише у лісгоспах Держлісагентства, а в 27% українських лісів деревина не обліковується. Потім деревина продається, зокрема, на електронних торгах», – пояснив посадовець технологію заготівлі та продажу деревини.

Також Володимир Бондар зазначив, що з 2017 року в Україні діє повний мораторій на експорт ділового лісу.

«Лісгоспи, які підпорядковані Держлісагентству, можуть експортувати лише дров’яну деревину, яка не була реалізована на внутрішньому ринку і залишилася на складах підприємств. Під час замитнення товару на експорт митні органи встановлюють код митної класифікації, який підтверджує, що це саме дров’яна деревина», – сказав він. Сторони підкреслили важливість боротьби з контрабандою лісу та незаконним вирубуванням, зазначає прес-служба.

Окрім того, сторони підкреслили важливість боротьби з контрабандою лісу та незаконними рубками.


POSTED BY: УКРОП.ORG 10.08.2018

В Житомирських держлісгоспах контрабанди немає і бути не може - Андрій Курінський



В Житомирських держлісгоспах контрабанди немає і бути не може - Андрій Курінський.

«Ми готові за першою вимогою компетентних органів надати всі аналітичні цифри, адже за нами семитисячний колектив і бюджети, які на 90% забезпечуємо ми.»

Джерело - facebook

Любити ліс можна по - різному

Любити ліс можна по - різному. Одним зручніше це робити з висоти чиновницьких крісел чи міських багатоповерхівок, іншим – під час відпочинку та дозвілля на природі, комусь – просто милуючись безмежними щедротами лісової скарбниці.

А в працівників лісу ця любов зовсім інша. Загартована трудовими буденними турботами та самовідданою працею – вона непідробна та щира. Праця лісівників починається з раннього ранку і часто закінчується коли на небі з’являються зорі.

Хоч літо в розпалі, і хочеться залишити щоденні турботи та податися на відпочинок, в лісівників Бібрського лісгоспу турбот надзвичайно багато і все треба встигнути.

Наступає час збору лісового насіння. Лісівники вже зібрали понад 20 кг насіння кісточкових порід: вишні, черешні, сливи та аличі. Їх ми висаджуємо в лісові культури для наших пернатих друзів. Ще взимку заготовили 50 кг насіння модрини європейської та 12 кг ялини звичайної. Частину насіння весною висіяли в наших теплицях, а решту відправили на зберігання у лісовий селекційно – насіневий центр.



Незабаром настане пора збору насіння основних лісових порід, таких як дуб, бук, клен, липа, горобина та інших.

Перед початком збору лісового насіння обстежуються лісові ділянки, в першу чергу ПЛНД, генетичні резервати та інші селекційні об’єкти, на яких буде заготовлено насіння.

Затяжні дощі сприяють росту трав’яної рослинності, а висока вологість та температура – поширенню борошнистої роси на сіянцях дуба звичайного.




Однак, з настанням погожих днів закипіла робота в розсадниках та лісових культурах.

В посівних та шкільних відділеннях проводиться прополка сіянців, рихлення грунту.



Поряд з ручними роботами застосовуємо міні-техніку, зокрема мотоблоки, що суттєво полегшують роботу лісокультурниць.



Приділяється належна увага і вирощуванню якісного посадкового матеріалу дуба звичайного. Постійно проводиться оприскування сіянців захисними розчинами проти борошнистої роси. Своєчасна обробка та підживлення дають відчутні результати. На сьогоднішній день цьогорічні сіянці дуба вже мають висоту 40-50 см, а дворічні досягають метра і більше.

Наздоганяємо втрачені дні і по догляду за лісовими культурами. Всі лісництва добре попрацювали і за 7 місяців, догляд за лісовими культурами проведений на площі 200 га при плані 180 га, що становить 111% до плану.



Доброю підмогою є застосування техніки, зокрема лісгосп придбав 2 культиватори КЛД – 1,8, які суттєво покращили якість доглядів за культурами та продуктивність праці.



Нарощуються роботи і по догляду за молодняками. За півріччя рубки догляду в молодняках проведені на площі 83 га при плані 45 га, що становить 184 %: до плану. Зокрема, освітлення плануємо закінчити в третьому кварталі.



Загалом, незважаючи на постійний тиск на лісову галузь, несправедливе ставлення суспільства до роботи лісівників, працівники Бібрського лісгоспу виконують свою роботу в рамках чинного законодавства добросовісно та якісно.

Ми запрошуємо всіх бажаючих ближче познайомитись з роботою лісівників, вникнути в їх роботу, труднощі та проблеми і тоді у багатьох поміняється думка про лісівників, яких шанували при Австро–Угорщині, Польщі і навіть при радянській владі. І тільки при незалежній Україні вони стали непотрібні суспільству, ворогами лісу та контрабандистами.

Однак, пройде час і все розставить на свої місця…

Головний лісничий ДП "Бібрський лісгосп"
Пилипів М.І.

09.08.2018

Україна втратила 400 тисяч гектарів лісів через короїда. ТСН - ВІДЕО



В Україні висохло 400 тисяч гектарів лісів.

Це пов’язують із нашестям шкідливих жуків короїдів, ідеться в сюжеті
ТСН.19:30.



На Чернігівщині ще кілька тижнів тому лісопаркова зона впритул до міста вважалася легенями обласного центру, а тепер там з повітря видно величезні руді плями замість суцільного зеленого килиму – так виглядають уражені короїдом дерева. Сосни, котрі стояли понад сотню років, уже мертві та підлягають санітарній вирубці, хоча донедавна не мали ніяких ознак хвороби.


Короїди наступають. Шкідники, розміром два міліметри, просто під корінь знищують сторічні хвойні. Скільки дерев уражено саме короїдом - важко сказати. Але 400 тисяч гектарів лісів в Україні висохло. Короїд розмножується миттєво.

Ліси України потерпають від короїда: висохло понад 400 тисяч гектарів насаджень

Закарпаття: лісистість — найвища, експорт — найнижчий

Кабінет Міністрів України доручив Держаудитслужбі, ДФС, Держгеокадастру та Національній поліції перевірити лісові господарства з метою виявлення незаконної вирубки лісу та контрабанди кругляка до ЄС. Цю тему «Голос України» бере на контроль. Сьогодні подаємо першу публікацію нашого кореспондента із найбільш лісистої області — Закарпатської.


Спочатку наситити внутрішній ринок

— Протягом минулого року заготовлено 1,2 мільйона кубометрів деревини, що майже на 170 тис. м3 менше, ніж у 2016-му, коли заготівля становила 1,3734 млн, — каже заступник начальника обллісмисливгоспу Василь Кий (на знімку).



— Нинішнього року, за попередніми розрахунками, заготівля не перевищить 1,07 млн кубів.
Отже, намітилася тенденція до зменшення рубок. Із загального обсягу заготівлі деревини приблизно одна третина — 330—350 тис. кубів — це дрова паливні. Практично реалізація всіх дров відбувається на внутрішньому ринку. Торік підприємствами управління заготовлено 460,8 тисячі кубометрів паливних дров. Із них населенню реалізовано майже половину — 49 відсотків; бюджетним організаціям — 23 тис. кубів — 5 відсотків; решта — іншим суб’єктам господарювання.

— А якщо брати, Василю Васильовичу, експорт? — запитую.

— За минулий рік реалізовано деревини у круглому виді 1,137 млн кубів. Із них на експорт відправлено 1600 кубометрів дров — однометрових і поколотих. Це становить 0,14 відсотка всієї заготівлі, — констатує В. Кий. — Протягом першої половини 2018 року всього реалізовано 544,1 тис. кубометрів деревини, а з цієї кількості експортовано 1300 кубиків дров паливних — це 0,2 відсотка. Решта споживається на внутрішньому ринку.

Зрозуміло, що поки що експортна ціна вища, ніж на вітчизняному ринку. Але, зважаючи на попит населення і бюджетних установ, лісівники дотримуються саме такого стану справ.

...І ретельна перевірка кожного сертифіката

Закарпатське облуправління лісового і мисливського господарства видає сертифікати про походження деревини для здійснення експортних операцій. Такий порядок діє давно.

— Ми дуже прискіпливо перевіряємо подані документи, які є підставою для видачі сертифіката походження, — каже В. Кий. — Якщо виникає найменший сумнів — то ведеться додаткова ретельна перевірка. По-друге, діє закон про заборону вивезення за кордон круглих лісоматеріалів — код 4403. І ми його виконуємо. Дозволено тільки однометрові колоті дрова.
У масштабах однієї області, будемо сподіватися, названого закону справді дотримуються. Але ж існують, очевидно, певні шпаринки, крізь які вдається «пролізати». Тому уряд недаремно хоче навести державний порядок в експорті лісоматеріалів.

Кореспондентові «Голосу України» вдалося через свої джерела з’ясувати певні «м’які місця», завдяки яким деяким ділкам таки вдається вивозити за рубіж лісоматеріали хорошої якості в обхід заборони.

Отже, насамперед у чинному законодавстві України не передбачено начебто маленьку дрібничку: єдиного електронного обліку деревини для всіх постійних лісокористувачів.
Що це означає?

Коли відпускається деревина, то параметри кожної колоди (довжина, діаметр, сорт, порода, сортимент) заносяться в електронну базу даних, і на кожній колоді прибивається бирка. І ця вся інформація автоматично потрапляє в центральну базу даних. Тому будь-хто, у кого під руками смартфон, набравши номер бирки, зможе отримати відомості, звідки деревина і т. д. Тобто, повний набір «паспортних» даних. Та вся сіль у тому, що електронний облік існує лише у господарствах, які підпорядковані Держлісагентству!.. А всі інші постійні лісокористувачі з подібним обліком не пов’язані. Тож у них і руки розв’язані. Закон, як бачимо, дозволяє. Існують певні шпаринки, крізь які вдається «пролізати». То чому б спритним ділкам цим не скористатися і не заробити? Ось така «дрібничка», яка виливається у відому нам ситуацію. Але керівництво прикордонного Закарпаття, через залізничні станції якого ніч-день їдуть товарняки з різною продукцією до країн Євросоюзу, вже кілька років поспіль, образно кажучи, — тримає «фронт», через який вагони з лісом не мають ані найменшого шансу виїхати за межі українського кордону.

«Автори контрабандної схеми давно відомі!»

Встановлювати тих, хто запровадив схеми контрабанди лісу до країн ЄС, немає сенсу, оскільки вони давно відомі! Так прокоментував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль (на знімку) доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана перевірити лісові господарства з метою виявлення незаконної вирубки лісу та контрабанди кругляка до ЄС.




— Ще в 2016 р., щоб поставити край контрабанді українського лісу в Євросоюз, моїм розпорядженням по всіх залізничних станціях Закарпаття були зупинені 200 вагонів із кругляком, — констатує керівник прикордонної області. — Цей ліс під виглядом дров держлісгоспи практично з усієї України продавали по 25 євро за кубометр фірмам-посередникам, а ті по 100-120 євро перепродували виробникам. Кінцевим отримувачем українського лісу були переважно австрійські деревообробні підприємства, і коли ми зупинили цю злочинну схему, до мене навіть приїжджала сваритися посол Австрії в Україні. У результаті від держлісгоспів із різних областей України ми «нажили» 84 судові позови, які досі розглядаються в судах різних інстанцій. Нам погрожують штрафами, блокуванням рахунків, Божою карою і т. д. Тобто маємо цілком абсурдну ситуацію — держлісгоспи судяться з обласною державною адміністрацією! А лідером у продукуванні позовів стало Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства. Хочу нагадати, що тодішній голова ДФС Роман Насіров щодня присилав на Закарпаття комісії, які називали моє розпорядження незаконним і давали вказівки митниці пропустити вагони з лісом-кругляком у країни ЄС. Незважаючи на весь цей пресинг, жоден вагон через Закарпаття до Євросоюзу не пройшов. І якщо сьогодні хтось хоче натякнути, що наша область теж займається контрабандою лісу, то може отримати дуже жорстку відсіч. Бо в тій ситуації нам ніхто не хотів допомогти, всі тільки ставили палиці в колеса, — каже очільник області.

Г. Москаль ще раз надає свою телеграму Прем’єр-міністру України, датовану 24 червня 2016 року, в якій «чітко вказано, хто саме займався цими схемами. Закарпатських держлісгоспів у списку не було й немає з тієї причини, що ми не вивозимо ліс за кордон. Тому якщо зараз оголошується реальна, а не декларативна боротьба з контрабандою лісу, прошу притягнути до відповідальності тих, хто ще з 2016-го завалив нас позовами, а зараз почувається цілком комфортно».

Закарпатська область.

ДОВІДКА

Площа всіх лісів закарпатського регіону — 687,9 тисячі гектарів. Ліси займають 51,2 відсотка території області. Це найвищий показник в Україні. Загальний запас деревини — 211 млн кубометрів!

Доречно додати також, що природно-заповідний фонд займає 182,4 тис. га, або 13,9 відсотка території області.



Фото автора.

КОМЕНТАР

Заборона експорту гранул, пелет, брикетів  перешкоджає  виробництву альтернативних видів палива

Голова Закарпатської обласної ради Михайло РІВІС (на знімку):



— Враховуючи необхідність збереження лісів та для запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів, депутати облради звернулися до Верховної Ради України з проханням внести зміни до законодавства у частині запобігання незаконному експорту деревини паливної.

У зверненні зазначається: «Третього липня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який наразі Президент України повернув до парламенту з пропозиціями.


Метою документа є забезпечення збереження лісового фонду країни шляхом обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів і посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконне вирубування лісу та подальший його експорт поза митним контролем (контрабанду).


Однак, разом із цим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту встановлено імперативну норму про те, що «тимчасово, строком на вісім років з дня набрання чинності цим законом, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної (товарна позиція 4401 згідно з УКТЗЕД)».
Згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, до переліку товарів за кодом 4401 відноситься деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо; деревна тріска або стружка; тирса, тріска, стружка, уламки, відходи деревини та скрап, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо.


Таким чином, під заборону експорту потрапила ціла низка товарів (гранули, пелети, брикети з деревини), які відносять до альтернативних видів палива, розвиток виробництва яких сприятиме енергонезалежності, до чого прагне Україна.
До того ж використання та виробництво твердого біопалива на цей час сприяє зниженню забруднення природного середовища. Застосування твердого біопалива підтримується на рівні багатьох держав. Вважаємо, що державна підтримка повинна полягати у створенні сприятливих умов для розвитку цієї галузі, у тому числі безперешкодного експорту продукції українських виробників.


Також вважаємо, що заборона експортувати гранули, пелети, брикети з деревини не досягає цілей попередження незаконної вирубки лісу, не запобігає нелегальній лісозаготівлі чи контрабанді лісу, а тільки перешкоджає розвитку виробництва альтернативних видів палива в Україні та погіршує умови ведення підприємницької діяльності.


Отже, депутати Закарпатської обласної ради, підтримуючи саму ідею криміналізації контрабанди «лісоматеріалів необроблених», закликають народних депутатів України вжити передбачених законодавством заходів для того, щоб замінити у пункті 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» слова «товарна позиція 4401 згідно з УКТЗЕД» на «товарна позиція 4401100000 згідно з УКТЗЕД», до якої відносять деревину паливну у вигляді колод, полін, сучків, хмизу, гілок тощо.


... http://www.golos.com.ua/article/306232

З короїдом ведуть боротьбу різними методами

Погодні умови останніх років сприяють масовому розмноженню шкідників лісу, особливо верхівкового короїда.

Щоб уникнути масового заселення сосен верхівковим короїдом, потрібно забрати дерево з лісу на його початковому заселенні шкідником. Верхівковий короїд є полігамним видом, тобто один самець і кілька самок, а їх може бути від двох до дванадцяти, при заселенні в дерево утворюють спільну сім’ю. Кожна самка після парування відкладає яйця в стовбурі дерева, з яких з’являються личинки. Плодючість однієї самки коливається від 16 яєць у період згасання популяції і до 120 яєць у сприятливий період. А коли таких самок кілька, то навіть якщо з не всіх відкладених яєць з’являться дорослі жуки, загальна кількість короїдів збільшиться у геометричній прогресії за сприятливих умов – спекотної погоди і в одновікових соснових деревостанах, які ослаблені вищою, ніж їм потрібно температурою, і низьким рівнем води. Власне те, що маємо зараз.

Боротися із верхівковим короїдом пропонують, обприскуючи дерева хімічними препаратами. Але це неефективно, бо короїди живляться лубом під корою, відтак можуть підпасти під дію контактних препаратів лише при заселенні. Та й внесення хімії в ліс буде потужним ударом по інших корисних організмах.

Серед пропозицій були і внесення в стовбур дерева препаратів системної дії, які розносять соки дерева і роблять його отруйним для короїдів. Засіб дорогий і застосовують його переважно для декількох дерев, а не масиву лісу. Окрім того, якщо сосна чи ялина починають всихати, то соки погано циркулюють і засіб стає неефективним. Тому найрадикальнішим і найефективнішим засобом на сьогодні є вчасно здійснене санітарне рубання з вибіркою свіжозаселених дерев. Пізнє проведення санітарних рубок не дає потрібного ефекту.

Працівники Грицівського лісництва ДП “Старокостянтинівське лісове господарство” в стислі строки проводять саніторно-вибіркові та прохідні рубки. Так, в урочищі Лабунь, де площа соснових насаджень складае 285 гектарів, з яких близько 30 % вражені верхівковим короїдом, з метою боротьби зі шкідником заготовлену лісопродукцію терміново відвантажують споживачам.

Верхівковий короїд – теплолюбний вид, він одними з перших заселяє найкращі, найвищі дерева, а вже звідти переселяється на інші. Він дуже охоче селиться у порубкових залишках, де розмножується і виходить назовні. Тому одним із методів боротьби із верхівковим короїдом є спалювання порубкових залишків або подрібнення їх дробарками. Цим і займаються на підприємстві.

Прес-служба ДП”Старокостянтинівське лісове господарство”

Україні загрожує масштабна еко-катастрофа: названо головні проблеми

Україна стоїть на порозі масштабної екологічної катастрофи, пов'язаної з будівництвом нових гідроспоруд на Дніпрі, яке в будь-якому випадку позначиться на рівні грунтових вод і призведе до лісонасадження українських лісів.

Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів міністр екології та природних ресурсів України в 2001-2002 роках, виконуючий обов'язки міністра в 2015-2016 роках Сергій Курикін.

"І коли ми говоримо про обміління рік і невиправдану експансію гідроенергетики, то це повною мірою стосується і центральної України. У тій же програмі розвитку гідроенергетики до 2026 року передбачено будівництво нових гідроспоруд на Дніпрі, зарегулювання стоку всього Дністра. І марно сподіватися, що це ніяк не відіб’ється на рівні ґрунтових вод і не вплине на українські ліси. І ми дійсно сьогодні стоїмо на порозі наймасштабнішої екологічної катастрофи, яку ми могли б відвернути за наявності політичної волі. Перш за все, ми повинні вже сьогодні почати заліснення і звернути увагу на стан річок і інших водойм, тому що сьогодні їхній стан напряму пов’язаний зі станом лісів", - говорить він.

За словами експерта, самі по собі зазначені проблеми не вирішаться і тут найбільше турбує бездіяльність держави.

"Єдине, що мене турбує – держава, на превеликий жаль, є дуже інерційним механізмом. І від моменту прийняття рішення до моменту його впровадження як правило проходить дуже багато часу. Я вже не кажу за корупційні ризики і тому подібне. Це теж українські реалії. Ключова проблема в тому, що переважна більшість національних програм не виконується, оскільки вони не знаходять реальної підтримки і розуміння на місцях. А у такій справі як заліснення, наївно сподіватися на те, що буде дана певна команда, виділять гроші, а Держагентство лісового господарства почне висаджувати ліс. Питання не зрушить з місця без активної позиції місцевих рад, обласних адміністрацій. Тому тут потрібна реальна ефективна взаємодія центральних органів і місцевої влади на засадах спільної політичної волі, реального розуміння небезпеки і масштабності проблеми", - пояснив Курикін.

Детальніше про те, як боротися з проблемою масового всихання лісів читайте в матеріалі "Апострофа":