Житель Херсонщины заплатит больше 65 тысяч гривен за пожар в лесу

Житель Херсонщины должен возместить ущерб лесхозу. Дело рассмотрел Великоалександровский районный суд.

В июле 2017 года на территории Калиновского лесничества государственного предприятия "Великоалександровское лесоохотничье хозяйство" произошел пожар. Возле села Зеленый Гай местный житель решил сделать костёр, в котором хотел сжечь мусор и сухую траву. Но в итоге пламя перебросилось на лес. Итог - 2,9 га сгоревших лесных насаждений.

Приговором Великоалександровского районного суда от 28 октября 2017 года "пожарник" признан виновным в уничтожении и повреждении лесного массива. Он получил один год условного срока. Бериславская районная прокуратура подала гражданский иск о возмещении виновником возгорания причиненных убытков.Суд удовлетворил иск. Мужчина должен "Великоалександровскому лесоохотничьему хозяйству" 65,5 тысяч гривен.

СЕГОДНЯ, 14:13

http://fakti.ks.ua/svezhie-novosti/20397-zhitel-hersonschiny-zaplatit-bolshe-65-tysyach-griven-za-pozhar-v-lesu.html

Далі...

Олександр Саєнко під час наради щодо перевірки державних підприємств Державного агентства лісових ресурсів України

  

14.08.2018

Міністр Кабінету міністрів України Олександр Саєнко (в центрі) під час наради щодо перевірки державних підприємств Державного агентства лісових ресурсів України та інших відомств, що займаються вирубкою лісів та експортом лісоматеріалів, 

Київ, 14 серпня 2018 року. 

Далі...

На Берегівщині лісова охорона пересіла на мотоцикли

Нинішнє літо видалося доволі напруженим у питаннях охорони лісів від пожеж, - каже директор Берегівського лісового господарства Богдан Шойного. - Тривалі спекотні періоди і відсутність опадів дуже посилили ймовірність загорянь у лісових насадженнях. Крім того, що ліси Берегівського лісового господарства щоденно патрулює рейдова бригада по всій території дежлісфонду спостерігають оператори через камери відеоспостереження, лісова охорона значно збільшила кількість рейдів.

Ще мобільними стали цього літа лісові охоронці Берегівського лісгоспу - підприємство придбало їм мотоцикли.

Таким транспортом зручніше долати відстані в лісі, ніж, скажімо, автомобілем, адже він пройде навіть вузькій стежині або по бездоріжжю, - кажуть лісівники. - Та й пального витрачається значно менше.

Поки таких "залізних" коней закуплено в Берегові 4, але планується закупити ще декілько одиниць мототехніки.

Лісова пожежа легше попередити, а загасити вогонь в лісі - справа вкрай важка. Тому лісівники сподіваються на відповідальне ставлення співгромадян зелених насаджень і закликають обмежити до мінімуму своє перебування лісі у такі спекотні дні. У разі ж коли відвідування лісу необхідно - бути обачним і обережним.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

http://prozahid.com/content-64007.html

Далі...

На Житомирщині масово гинуть ліси: проблема потребує негайного вирішення

Звернутися до Президента України, Премєр-міністра України, Голови Верховної Ради України вирішили учасники обговорення проблеми всихання хвойних насаджень внаслідок пошкодження верхівковим та супутніми короїдами, яке пройшло на Житомирщині. 

Про це повідомляє прес-служба Житомирського ОУЛМГ. До обговорення, ініціатором якого виступила громадська організація «Захист і справедливість», долучилися спеціалісти обласного управління лісового та мисливського господарства, головні лісничі державних лісогосподарських підприємств області, науковці, лісопатологи, природозахисники, депутати різних рівнів, міжнародні експерти-екологи, керівники профільних відомств та департаментів, громадськість. Учасники заходу мають на меті привернути увагу керівників держави і всього громадянського суспільства до проблеми масового розповсюдження шкідника, який знищує в геометричній прогресії зону лісових насаджень України, задля прийняття спільного дієвого рішення, яке дозволить оперативно зупинити розповсюдження шкідника в лісах нашої країни, залучити досвід сусідніх держав, які швидко та ефективно змогли впоратися з вищезазначеною проблемою.

Анна Сергієнко 

Посилання на джерело: https://zt.20minut.ua/Podii/na-zhitomirschini-masovo-ginut-lisi-problema-potrebue-negaynogo-virish-10713516.html

Далі...

Под руководством директора Дарницкого лесопаркового хозяйства происходит широкомасштабная вырубка киевских лесов

​Вот не люблю я когда руководители государственных структур считают всех вокруг идиотами и пытаются делать свои делишки, думая, что никто про это не узнает.

Особенно, когда делают они это тупо, кощунственно и с циничной наглостью.

Уверен, что так же считая всех вокруг наивными дурачками размышлял директор Дарницкого лесопаркового хозяйства М. Явный, под руководством которого происходит широкомасштабная вырубка киевских городских лесов для коммерческой заготовки древесины, под видом так называемых «санитарных» рубок. Нет, он конечно "красавец". Проводить вырубку хорошего и здорового леса целыми квадратами и объявлять всем, что это короед, падла, сожрал лес, а после этого рассчитывать, что экологи это не заметит может только очень самоуверенный человек, которому ждали гарантии неприкосновенности в КМДА и не только. Видимо Явный не знает поговорку о том, что "Все тайное рано или поздно становится явным."

А в общем - это же потрясающий и неизвестный науке факт, требуемый изучения, когда на территории хозяйства завелись удивительные и видимо разумные короеды, которые выжирают лес исключительно квадратами и прямоугольниками. Но еще больше удивляет факт, что так же тут растут удивительные сосны, которые научились тоже сохнуть квадратами и прямоугольниками. Понимаете, сохнут деревья исключительно, как под вырубку. Такой факт должны исследовать научные сотрудники из прокуратуры и полиции, которым я отправляю депутатское обращение.


Хотите фактов? Пожалуйста. Так, в июля 2018 г. общественностью и СМИ в 5-м квартале Белодибровного лесничества Дарницкого ЛПХ была обнаружена незаконная сплошная санитарная рубка, во время которой рубились здоровые живые деревья. Факт массовой рубки здоровых деревьев, которые не поражены жучком был зафиксирован документально. И это не единичный случай. За последние 15 лет, по данным космических снимков, в Дарницком лесопарковом хозяйстве было вырублено 830 га, или 5 % лесной территории Дарницкого ЛПХ. При этом за 15 лет в лесничествах данного ЛПХ было вырублено:

Днепровское лесничество- 80 га или 3,5 % территории

Микильское -57 га или 2 %

Дарницкое - 72 га или 2, 5 %

Броварское - 290 га или 6 %

Белодибровное - 330 га или 9 %

Из-за того, что въезды в лесничества Дарницкого ЛПХ не оборудованы шлагбаумами или не перерыты¸ дарницкий лес, превращен в многочисленные свалки мусора. Свалки постоянно растут, как в размерах, так и в колличестве. И руководство Дарницкого лесопаркового хозяйства этого не замечает, а значит и проблему не пресекает. Кто-то верит, что Явный абсолютно бескорыстно не замечает или не банально не видет эту проблему? Только наивные идиоты могут поверить в это, а я к таковым не отношусь. Зато в КМДА, видимо, таких немало. Раз они в упор не замечают вырубку и засорение территории Дарницкого ЛПХ.

Самое интересное, что руководство Дарницкого ЛПХ всячески блокирует создание новых обьектов природно-заповедного фонда ( например, письмом от 29.03.2018 г. отказало КЭКЦ в создании нового заказника « Болото Ковпит» площадью 700 га в Белодибровном лесничестве). Конечно, ведь это затрудняет вырубку и пресекает создание зон для незаконной свалки мусора. В результате это произвола лесопарковое хозяйство, среди трех киевских лесопарковых хозяйств (Святошинское, Конча-Заспа и Дарницкое), имеет самый низкий уровень заповедности (всего 0,6 % ). Видимо задача Явного не в том, чтобы сберечь лес. Может поэтому короед жрет, как ни в себе, гектарами лес, а машины с кругляком потоком едут к заказчику?

Любопытно, что в 2015 г. мэр Киева В. Кличко уже наказал директора Дарницкого ЛПХ Явного за нарушения при проведении рубок, обьявив ему выговор. Однако это не пошло Явному впрок. Нарушения при вырубках продолжаются. Поэтому я требую от мэра Киева В. Кличко снятия М. Явного с поста директора Дарницкого ЛПХ, а также проведения служебного расследования законности проведения рубок и продажи древесины в Дарницком ЛПХ. Обращение в правоохранительные органы и в КМДА сегодня будут отправлены. Жду от них оперативной реакции. А реакция, если они и их дети планируют жить в Киеве, а не за границей, будет. Потому, что это уже вопрос экологической безопасности для киевлян.

На фото совместная феноменальная работа киевского короеда и М.Явного, которую зафиксировали с помощью фотофиксации, мое обращение ранее и сам директор М.Явный у которого на вверенной территории дерьвья научились сохнуть исключительно квадратами и прямоугольниками. С короедом у него так же.

Борислав Береза, «Facebook»
14.08.2018 09:50

https://www.facenews.ua/columns/2018/322621/

Далі...

Олександр Кватирко: Питання лісової галузі давно стало політичним

В сучасних українських реаліях лісова галузь стала одним з основних ньюзмейкерів. 

Мораторій на експорт лісу-кругляка, сенсаційно-дивні дані з дослідження британської агенції Earthsight, засилля короїда, – «хранителів лісу» та їх чадо згадують все частіше. Нерідко питання лісової галузі переходить з економічно-господарської площини в суто політичну: в таких умовах десятки тисяч працівників державних лісгоспів ризикують втратити робочі місця, а державний та місцеві бюджети можуть залишитися без мільйонів гривень доходів.

Аби з’ясувати істину в найактуальніших питаннях лісової галузі, домовляємось про флеш-інтерв’ю з начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Кватирком. В спекотний ранок п’ятниці в будівлі управління панує робоча атмосфера.

На робочому місці застаємо і головного лісівника Волині. Олександр Кватирко дещо заклопотаний, але, як завжди, привітний. Лісівник тисне руку та запрошує присісти. На запитання відповідає лаконічно й точно, з військово-генеральською чіткістю та категоричністю.

Дослідницька агенція з Британії Earthsight опублікувала досить суперечливе дослідження про вирубку лісів в Україні. Згідно з цими даними, сотні державних підприємств свідомо порушують правила заготівлі лісу. Зокрема, від 67 до 75% вирубок, за їх даними, є незаконними. Чи фіксувалися на Волині випадки незаконних рубок на державних лісових підприємствах?

• Вся Україна знає, що це фейк. Всі це бачать і розуміють. Державне агентство лісових ресурсів, чимало експертів галузі, реальних фахівців у сфері лісового господарства дали чіткі висновки з аргументацією, зі своїми цифрами, статистикою. На жаль, лісівники не фахівці з піару та комунікацій, ми займаємось відновленням, доглядом та переробкою лісу. Лісівники не вміють робити такі інформаційні кампанії і часто потерпають від цього. Вам, як журналісту, добре відомо, що означає запустити фейк і як легко можна очорнити людину або ж цілу галузь. Це робиться цілеспрямовано і вже не один рік.

Для цього, ймовірно, повинна бути чітка мета.

• Однією з основних причин, на нашу думку, є те, що в Україні, і на Волині зокрема, – значні об’єми пристигаючих лісів. Відповідно – зростуть обсяги заготівлі деревини, яка може йти на переробку. Тому ведеться чітка спланована робота для того, щоб у держави забрати ліс, а допустити туди приватних осіб. Якщо приватний бізнес починає господарювати в якійсь сфері, скажіть, будь ласка, навіщо йому нести стільки соціального навантаження, як несуть державні лісгоспи? Він буде оптимізувати видатки. На сьогодні суспільство від цієї теми відводять абсолютно в іншу сторону. Всі думають: от лісівники гарні у формі виїхали, пошикувалися як на параді, а в суспільстві виникає картинка, що вони нічого не роблять. Наше управління неодноразово демонструвало якість своєї роботи. Ви ж їздили з нами у прес-тури?

Так, неодноразово.

• Значить, Ви бачили і знаєте, хто такий волинський лісівник. До речі, лісівники зі східних та південних областей взагалі сидять без зарплати, тому що держава вже три роки не фінансує їх. Якщо більш лісисті області почуваються впевнено у плані матеріально-технічної бази, то там очікують допомоги. У нас є потужна профспілка, люди перераховують одноденний заробіток, щоб хоч трішки їм допомогти.

Тепер глобальна ситуація – десятки тисяч робочих місць. Якщо ліс перейде в приватні руки, то впадуть економічні показники, впаде і внутрішня переробка. Ніхто не прорахував того, що Україна не в змозі спожити стільки деревини, якщо її не експортувати. Скажіть, будь ласка, нафтові країни за рахунок чого виживають?

За рахунок експорту тієї ж нафти.

• Ну так отож! Вони не законсервували свої свердловини, не сказали, що це шкодить шельфам. На цьому побудували економіку країни і тепер інвестують в ощадне виробництво. Що відбувається в Україні? Все навпаки! Хоча ліс – один з основних ресурсів, на якому заробляє держава, державні підприємства, які сплачують 75 % до бюджету України. І держава сьогодні каже, що ми самі вас не фінансуємо, ми користуємось податками, які ви сплачуєте. Місцеві ОТГ чекають з нетерпінням гроші, які дадуть лісівники, бо в деяких районах це чи не єдине джерело надходження податків. Де вони завтра візьмуть ці гроші?

Волинь стоїть біля витоків лісового господарювання

Держава в сфері лісової галузі взагалі може потрапити в патову ситуацію, коли з одного боку – заборона експорту, з іншого – світові бренди, такі, як ІКЕА, через сенсаційні і подекуди сфантазовані матеріали можуть не захотіти «заходити» на український ринок.

• Знаєте, в кожного керівника є проблема з тим, що заступники, спеціалісти десь можуть подати не зовсім достовірну інформацію. Напевно, так сталось і цього разу. Прем’єр-міністра могли неправильно інформувати, подати неправильну аналітику. Ліс – одна з основних галузей економіки. Волинь взагалі стоїть біля витоків лісового господарювання, підготовки лісівничих кадрів. Саме на Волині вперше в Україні з’явилися шкільні дитячі лісництва. І зараз дискредитувати цілу галузь та розказувати, що лісівники – злодії?

Економічна політика волинських лісівників полягає в тому, щоб інвестувалися гроші у виробництво. Зараз у трьох лісгоспах ведеться монтаж потужних ліній із переробки деревини. Ми нещодавно зібрали статистику. На Волині серед лісівників працює 432 члени багатодітних родин. Що буде, якщо завтра ці люди залишаться без роботи, а сім’ї – без заробітної плати? Тоді ці сім’ї ляжуть на плечі уряду, бо їм треба буде надавати допомогу.

Ви зауважили, що глобальна мета – передати ліс в приватні руки. Чи може бути ще однією метою – дискредитація керівництва галузі, аби поставити своїх, зручних людей?

• Ви знаєте, на сьогодні не лише ця мета. Ми не можемо зрозуміти до кінця логіку. В глобальному масштабі ситуація виглядає ще серйозніше. Різні гілки влади в Україні не дають однакової консолідованої позиції щодо питання лісової галузі.

Як доказ – вето Президента на законопроект про мораторій лісу-кругляка до ЄС?

• Так, ми в одних секторах економіки декларуємо, що хочемо працювати в СОТ повноцінно, розвивати обсяги експорту та імпорту. Ми ніби хочемо піднятися в рейтингу привабливості, бо нас постійно хилить донизу. З другого боку – ми робимо все, щоб ці правила порушити – і Білорусія дуже чітко цим всім скористалася. Якби Європа була настільки монолітна в питанні лісокористування, то вони б не шукали альтернативу. Чогось у цій ситуації не говориться про набагато серйозніше питання – енергетичну незалежність України. Ми не говоримо про те, як розвивати переробку, щоб заробити гроші на модернізацію, яка зменшить споживання газу, вугілля. Економіка ж взаємопов’язана. Тим більше, економіка локальна та економіка громад. Чогось не спрацювали експерти цього разу. А від лісівників залежить набагато більше, ніж ми можемо собі подумати поверхнево.

Ми вже згадали про вето на законопроект про мораторій лісу-кругляка. Це справді свідчення того, що законопроект недопрацьований, чи те, що немає чіткої комунікації між гілками влади?

• Поки що як для пересічних громадян, так і для європейських партнерів це виглядає як відсутність належної комунікації та підготовки в цьому питанні. Погодьтеся, що ми бачимо дві різних позиції. Якби була належна комунікація, то не було б стільки коментарів після того як Президент наклав вето.

Питання лісової галузі давно стало політичним

Ситуація виглядає дещо дивно. У Президента є більшість у парламенті і, напевно, мало хто сумнівається, що закон був би проголосований без його «зеленого світла». Чому ж він опісля наклав вето? Може, глава держави після голосування детальніше вникнув у суть законопроекту або ж з’явилися нові обставини?

• Це свідчить про те, від чого лісівники давно потерпають: питання лісової галузі давно стало політичним. Але політика без економіки не побудується. Лісова галузь – напрямок, що годує цілі регіони, дає десятки тисяч робочих місць. Потім ще одне питання: на носі вибори, кому цікаво розхитати десятки тисяч людей? Бо ж ліс – монолітна галузь зі своїми традиціями, де височенний рівень виконавської дисципліни, багато уваги громадськості. Якщо ми хочемо боротися з нелегальним обігом та експортом деревини, є один простий рецепт – зробімо облік один для всіх. Є низка організацій, які кажуть, що вже немодно робити електронний облік, бо ним не користується Європа. Добре, але в Європі культура господарювання інша. Поки ми виховаємо в людях культуру, то що буде з лісом? Наших людей часто лише примусом можна змусити до порядку.

Напевно, у цьому і проблема, що в нас багато новацій та реформ запозичують з Європи, але не адаптовують до українських реалій.

• Так, усе просто виривається з контексту.

Ми звикли не писати закони, а їх виконувати

Якщо повернутися до ветованого закону. Які позиції принципово варто у ньому змінювати чи він загалом недосконалий?

• Знаєте, ми звикли не писати закони, а їх виконувати. Проте своє бачення того, що було б доцільно зробити, неодноразово подавали обласні управління, Товариство лісівників, галузеві асоціації, експерти. На превеликий жаль, концепція розвитку лісової галузі в такому вигляді, в якому її подавали науковці та лісівники, – ігнорується. До того часу, поки не відбудеться діалог і поки самих лісівників не залучать до вибудовування концепції, поки з їх думкою не почнуть рахуватись, нормального законодавства не буде.

Люди в селі ідуть красти деревину не від хорошого життя

У пресі фігурує інформація, що Президент все ж підпише законопроект після доопрацювання. Якщо так усе ж станеться, то як ця ситуація вплине на кількість незаконних рубок, в тому числі і на Волині?

• Це не впливатиме критично на кількість незаконних рубок. Ми неодноразово заявляли, що на кількість незаконних рубок може впливати тільки електронний облік, контроль, в тому числі і громадський. На це питання може вплинути і уніфікація митного законодавства із Європою. Також вплине і робота зі свідомістю людей, пришвидшення роботи правоохоронців стосовно розслідування і доведення до судів фактів, які виявлені лісовою охороною, а також, безперечно, підвищення штрафів. Найбільше на незаконні вирубки вплине робота держави в питанні зайнятості: люди в селі ідуть красти деревину не від хорошого життя. Вони це роблять для того, щоб її десь продати і вижити. Поки буде попит на нелегальну деревину, до того часу вона буде заготовлятися. Ми неодноразово рекомендували посилити відповідальність тих, хто скуповує нелегальну деревину. Коли одні перестануть її купляти – інші перестануть її постачати. Це значно краще вплине на цю ситуацію, на нашу думку.

Кількість нелегальних рубок не збільшилася: лісівники про них почали сміливо говорити й оприлюднювати докази

Чи є наразі у лісівників Волині важелі для регулювання незаконних вирубок?

• Останні декілька років лісівники Волині оприлюднюють факти нелегальної вирубки деревини. Через це ми й отримали ярлик, що збільшилися обсяги нелегальних рубок. Вони не збільшилися: лісівники про них почали сміливо говорити й оприлюднювати докази. Окрім цього, для Волині актуальне посилення підрозділів швидкого реагування лісової охорони. Вони реально себе відпрацьовують. Зауважу, що потрібна більша робота з громадськістю. Не можна громаду доводити до того, що вона тільки державного лісівника контролює. Громада повинна контролювати в себе на території оці десять пилорам, які працюють і де обробляється нелегальна деревина.

Це виглядає як замкнуте коло. Я, як уродженець села, не вірю, що сільські люди будуть здавати своїх же односельчан, які мають нелегальні пилорами.

• Тут своє зробить децентралізація. Коли люди в громаді почнуть рахувати місцеві податки, то вони будуть реагувати на це по-іншому. Суспільний феномен: погані лісівники, а ті, хто тримають приватні підпільні пилорами і не сплачують податків, залишаються в стороні , про них не говорять. Корінь зла знаходиться там. Не буде нелегальних рубок – якщо не буде нелегального збуту. Але це не ті масштаби, про які написано в дослідженні британської компанії, не ті.

Якщо ситуація розвиватиметься таким чином, то ми взагалі перетворимось в країну дров

Чомусь всі за дослідженнями і мораторіями забувають про не меншу суттєву загрозу, про яку не варто забувати, говорячи про санітарні рубки. Я маю на увазі короїда, який з фантастичними темпами знищує ліс. Яка наразі ситуація із цим шкідником?

• Ситуація критична. Короїдом вражено майже 8000 ЦИФРА ТОЧНА? гектарів лісу. Внесені зміни до правил Санітарних рубок, які посилюють контроль громадськості, – і на сайті оприлюднені всі плани щодо того, де і коли вони будуть здійснюватися. Це не нова тема. Ми діємо лише в рамках законодавства і це можна відстежити. Якщо ж ви проїжджаєте по області, то чітко бачите червоні ділянки лісу. На жаль, літо дуже посушливе, і це сприятливі умови для короїда. Якщо ситуація розвиватиметься таким чином, то ми взагалі перетворимось в країну дров. Відсоток доходу від дров’яної деревини і ділової відрізняється в декілька разів. Не треба накладати мораторії, замовляти дослідження так званих британських компаній – достатньо далі нічого не робити з короїдом і ми прийдемо до того, що можемо втратити ліс.

Я був учасником прес-туру, коли науковці та лісівники припускали, що єдиним варіантом боротьби з короїдом є санітарні рубки, однак на той час іще вивчалися інші засоби, зокрема вакцинація та скроплення дерев. Яка ситуація наразі?

• Наразі вирощується мурахожук, який знищує короїда, розставляються всілякі пастки, але масштаби враження такі, що коли дерева не вирізати – ми не справимося з ситуацією і отримаємо екологічну катастрофу. Поки що ніхто нічого іншого не придумав. Тут показовим є момент, коли наші колеги відправилися у прес-тур в Білорусію. Там теж є ділянки вражені. На цьому дійстві був присутній профільний міністр, були лісівники білоруські. Найбільше здивування у них викликала розповідь про те, яку процедуру погодження проходять наші лісівники для вирізання ушкоджених дерев. Вони керуються наступною логікою: лісівники ж спеціалісти, експерти галузі. У нас в сфері лісу експертами стала ціла країна. Загалом же – це питання свідомості наших людей. Невже роботу галузі можна оцінювати по дослідженнях, які, як виявилось, мають сумнівне походження?! У нас люди не говорять про одне: немає користі від враженої деревини…

Так отож. Вона ж годиться лише на дрова, точно не на ділову деревину на експорт. Хіба розпалювати пічки в селі…

• Та й то селяни не хочуть, щоб в них висипалися оці жуки. Ніхто ж не буде купувати на будівництво дошку з синявою. Шукають якісну, здорового кольору.

Наша галузь, так само як і шахтарська, дуже небезпечна. І добування лісу часто вартує життя

Згадую про те, як на власні очі побачив два сучасних комплекси, які зводять до мінімуму ймовірність травматизму під час вирубки лісу. Ця новація дорого обійшлася підприємствам. Чи виправдовує вона себе?

• Питання модернізації виробництва та безпеки праці – завжди першочергові. Тому нам дуже неприємно, коли капіталовкладення, які йдуть у розвиток галузі, не цінуються. Ми хочемо, щоб говорили не тільки про ліс, а й про людей. Дерева ми виростимо, а виростити людей в країні, де смертність перевищує народжуваність, набагато важче. По декілька мільйонів гривень на Волині регулярно вкладається саме в охорону праці. Тому що це питання – ментальне. Скільки б не фінансували, не видавали форму, не проводили інструктажів, а люди нехтують своїм життям. Людина іде на роботу і захисну каску просто ігнорує одягнути. І в цьому сенсі має ходити хтось, хто буде сварити за це. Тому урізаються якісь інші статті, думаємо, де економити, але на питаннях охорони праці, коли мова іде про людські життя, не економимо. Наша галузь, так само, як і шахтарська, дуже небезпечна. І заготівля лісу часто вартує життя. Не треба забувати і про те, що багато смертельних випадків в області було тоді, коли люди пішли нелегально видобути деревину в лісі. В нас дуже непроста галузь. Дуже хочеться, щоб про неї говорили об’єктивно. Загалом же, охорона праці – показник культури виробництва. Ми постійно модернізуємось у цьому напрямку. Звісно, що працівники технікою задоволені. Вони відразу бачать різницю.

Насамкінець – про актуальну загрозу, що залежить не лише від людського фактору. Це літо характерне аномальною спекою. У Європі та Австралії чимало лісових пожеж. Чи фіксувалися такі випадки на Волині?

• Ми дуже забобонно ставимось до питання статистики лісових пожеж. Ми його не коментуємо, особливо, коли літо ще не закінчилось. Єдине: лісівники разом з державною службою надзвичайних ситуацій роблять максимум, щоб зберегти ліси Волині. Тому дочекаємось завершення сезону і вже тоді будемо про це говорити. В питання пильнування лісів, у техніку, в підготовку людей кілька років підряд вкладаємо великі кошти. Але поряд із цим – це і питання культури людей.

Розмовляв Андрій Мошкун.
Фото: Андрій Петрушко

Опублікувала Олеся Нижник в 14.08.2018
https://pravda.lutsk.ua/олександр-кватирко-питання-лісової-г/

Далі...

Чи не набридло всім читати про страшних короїдів? Так давайте ж не створювати їм оптимальні умови.

Влітку рубки головного користування варто проводити лише, якщо поряд стоїть покупекць і відразу вивозить заготовлену деревину. Бірки не рятують деревину від заселення короїдами - вони не вміють читати!!! Короїди заселяють зрубану деревину і ділову, і дров"яну, і залишки, і гілки. 

Перший літній пік льоту верхівкового короїда припадає на початок-середину червня - це потомство жуків, які зимували. Воно розвивалося доволі повільно, тому що навесні холодно. Водночас наступний пік льоту короїдів відмічається в середині липня, тому що за жаркої погоди розвиток короїдів прискорюється. 

А ще є сестринські покоління, тобто короїди, яким властива наявність декількох поколінь на рік, можуть заселяти заготовлену деревину та ослаблені дерева на межі зі зрубом упродовж усього літа. Слідом за короїдами у деревину проникають збудники гнилей. 

Усе це видно на фото. Я не називаю місце,тому що таке бачила в різних регіонах і природних зонах. 

  

  

Зменшення поширення короїдів - у наших руках. Є період від жовтня до березня, коли короїди дерева й деревину не заселяють. Краще не виконати план, ніж одержати лише дрова. Прошу не плутати із справжніми санітарними рубками, коли треба вилучати свіжозаселені дерева до того, як вилетить потомство короїдів. Але це робити вірно і вчасно заважає бюрократичний механізм оформлення паперів, і доводиться "їсти гнилі яблука" - одержувати дрова там, де можна було одержати ділову деревину.

Valentyna Meshkova

Далі...

SOS українських мисливців

Інна ОМЕЛЯНЧУК

Б’ЄМО НА СПОЛОХ

Учасники другого всеукраїнського форуму вважають, що галузі потрібна державна концепція розвитку

На Рівненщині вдруге зібралися ті, кому не байдужа доля мисливської галузі. Адже по ній нині з одного боку прицільно стріляють браконьєри, з іншого — псевдоекологи і, хоч як дивно, державні інституції. Чи ж почують вони SOS українських мисливців у розпал сезону полювання на пернату дичину, що розпочався у серпні?

Про актуальні проблеми мисливської галузі йшлося на круглому столі, який став одним з основних заходів форуму. Екс-голова Державного комітету лісового господарства Віктор Червоний переконаний: «Форум варто провести на державному рівні, щоб донести до влади і суспільства: мисливець — не браконьєр, а мисливство як галузь — унікальна й корисна справа. У світі мисливців сприймають як найкращих представників громадськості, людей, що роблять найбільший внесок у розвиток мисливського господарства. Ми ж нині, на жаль, програємо громадську думку псевдоекологам, тому й галузь губиться на манівцях, відчуваючи тиск з усіх боків».

Фото з сайту memontrip.com

А могли б істотно поповнити бюджети

«Мисливця, неначе звіра, заганяють у глухий кут, представляючи його таким собі кровожерливим пихатим убивцею. А мисливські господарства з подачі так званих активістів роблять анахронізмом. Тобто цілеспрямовано працюють на знищення галузі. Щоб обстояти її інтереси, маємо об’єднатися. Та без чіткої державної концепції розвитку мисливського господарства й конкретного плану дій годі говорити про позитивні зміни», — погоджується професор Таврійського державного агротехнологічного університету Валерій Лисенко.

Голова Всеукраїнської спілки мисливських та рибальських господарств Сергій Андросюк наголошує на постійних обмеженнях для мисливців: «Закон «Про мисливство» ухвалено 2004 року. Відтоді до всіх нормативних документів, що регламентують роботу галузі, вже внесено зміни, які лише обмежують наші можливості. Тут і заборона полювання на ведмедів, рябчика, тетерука, пернатих, заборона пропаганди мисливства в системі освіти (а як іще можна розглядати вилучення з переліку професій спеціальності «мисливствознавство»?) та селекційного відстрілу в заповідниках, скасування винагороди за відстріл тварин-шкідників, заборона полювання на території природних заповідників і нарешті необґрунтоване внесення лося до Червоної книги. А далі що — сезон тиші? Мисливствокористувачі навпаки мають стати партнерами держави: галузь з умілим управлінням може істотно наповнювати бюджет. Адже в нас найбільший мисливський потенціал у Європі».

Допікають браконьєри

Експерт-мисливство­знавець Володимир Нижник вважає, що в мисливській галузі гроші лежать під ногами: «Їх тільки треба підняти! Але як це зробити, коли коштів за використання дичини як ресурсу не збирають? Немає встановлених тарифів, відповідає Держліс­агентство. Ідеться про те, щоб платити за фактично добуту тварину (тобто за підсумок полювання), а не за його можливість, як нині. Саме так чинять у цивілізованому світі».

Можна було б звинувачувати науковців в упередженості чи відірваності від реального життя, якби їхня думка не збіглася з думкою власників та користувачів мисливських угідь. До речі, на Рівненщині ще 2003-го всі угіддя передано в приватні руки, на їх базі утворилося майже 70 мисливських господарств, які переживають далеко не найкращі часи.

Мисливське господарство «Поліське» в селі Великий Мидськ Костопільського району одне з найпотужніших. Проте його директор Борис Зелінський не на жарт стривожений: «Наші власники інвестували в господарство вже понад мільйон гривень. У 2003-му, коли воно утворилося, тут жило вісім лосів. Ми створили найкращі умови для їхнього розмноження: щоб ні браконьєри не дісталися, ні шкідники. Плекали, охороняли. Нині, відповідно до останньої таксації, довели поголів’я до 40 особин. І це на 7 тисячах гектарів угідь. А останню ліцензію на відстріл нам видали на дві голови — ось вам і регулювання поголів’я. І тут наче грім серед ясного неба: з нового року відстріл лося заборонено!

По-перше, це одразу ж обрубало нам заробіток — тепер надто складно виживати, бо мисливські господарства мають основний прибуток від продажу ліцензій. По-друге, не розумію, як наші академіки рахували поголів’я. Звісно, якщо порахувати на всю Україну разом зі степом та лісостепом, де лося не буває, то виявиться, що він справді зникає. Але ж він живе в лісі — на Рівненщині, Житомирщині, частині Київщини. Тут його аж забагато! Те саме стосується косулі, кабана, інших звірів. За час, що мисливські господарства перебувають у приватних руках, кількість дичини в лісах зросла втричі. Це попри те, що беремо ту її частину і в тих пропорціях, які дозволені: кабана — 10%, косулі та лося — 5—7. Нині ж ситуація складається так, що власники господарств змушені будуть повернути їх державі. А це, на моє переконання, повністю знищить мисливську фауну в українських лісах, адже у лісівників проблем вистачає й без нас».

Ще один практик-мисливствознавець Володимирецького держлісгоспу з Рівненщини Віктор Биков вважає: «Головна проблема мисливців — браконьєрство. У нашій зоні цьому сприяє бурштин, постійно підживлюючи людей грішми. Нинішній браконьєр — це вбивця лісової фауни, добре озброєний, має сучасний мобільний транспорт, тепловізор, тож бачить нас раніше, ніж ми його.

Однак не здаємося: одного браконьєра я вистежував у засідках три роки! Нарешті піймав біля машини зі зброєю. Тут-таки склали протокол за ч. 1 ст. 85 Адміністративного кодексу України «Незаконне полювання без збитків», і він сплатив 1025 гривень штрафу. Смішно, чи не так?

Були приклади, коли затримували з незаконно впольованою дичиною, довели це в суді, суд ухвалив рішення про серйозніші штрафи, але їх не виконують. Коли доходить до судових виконавців, усе майно браконьєрів уже переписано на родичів.

Мої пропозиції такі: посилити покарання і заборонити продаж тепловізорів у приватні руки».

Мисливствознавець із Польщі Марек Піньковскі зауважив: «Польщу поділено на мисливські угіддя по 3—8 тисяч гектарів. У нас діють мисливські товариства, є комерційне полювання. А головні проблеми, як і у вас, — псевдоекологи, гроші (наші товариства занадто багато сплачують селянам за пошкодження сільгоспугідь) і час, якого завжди не вистачає».

І хоч проблеми спільні, розв’язує їх кожна з держав по-різному. Скажімо, в Білорусі, представник якої теж завітав на форум, галузь функціонує виключно під протекторатом держави (є тільки орендовані в неї угіддя). Тож і вольові рішення ухвалюють значно простіше. Скажімо, кабана там уже фактично немає, бо діє державна програма його депопуляції, те саме чекає на бобра, якого вже визнано шкідником. А від косулі позбуватимуться поступово.

На моє прохання представитися білоруський мисливствознавець коректно, але категорично відмовився, щоб, мовляв, у нього не виникло проблем удома.

Ми ж навпаки про проблеми говоримо на повний голос, не приховуючи своїх прізвищ. Тільки потужне SOS! мисливської галузі, на жаль, залишається голосом того, хто волає в пустелі: не чують. Чи таки докричимося до тих, хто ухвалює відповідальні рішення?

ДОВІДКА «УК»

Майже 40 мільйонів гектарів лісів України перебувають у користуванні як мисливські угіддя. 700 тисяч осіб мають посвідчення мисливця, лише близько 300 тисяч з них щороку виходять на полювання

Урядовий кур'єр, вівторок, 14 серпня 2018 року, № 151 (6267), стор. 1, 4

Далі...

У ДСНС оголосили важливе попередження для українців

В Україні оголошено пожежну небезпеку найвищого рівня

Рятувальники попередили про наслідки тривалої спеки по всій території України.

У прес-центрі Держслужби з надзвичайних ситуацій оголосили важливе попередження про погіршення ситуації з пожежами через тривалу спекотну погоду.

До теми: У Європі через аномальну спеку почалася овочева криза

За даними УкрГідрометцентру, 14 серпня в Україні переважатиме надзвичайний (5 класу) рівень пожежної небезпеки, – наголосили рятувальники.

Відзначимо, що температура +30 затримається по всій країні до кінця тижня, а от на заході вже 15 серпня пройдуть дощі, які принесуть прохолоду.

В Україні оголошено пожежну небезпеку найвищого рівня

Нагадаємо, що заборонено робити упродовж надзвичайного рівня пожежної небезпеки:

• Відвідувати хвойні ліси при оголошенні надзвичайної пожежної небезпеки 5-го класу;
• Розводити багаття у лісі та лісопосадках;
• Заїжджати автомобілем до лісу;
• Палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники або недопалки;
• Залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;
• Полювати у лісі з використанням вогнепальної зброї;
• Створювати смітники та спалювати відходи;
• Спалювати стерню та післяжнивні залишки на сільськогосподарських полях;

"Якщо ви помітили займання в лісах, посадках та на відкритих територіях, негайно телефонуйте за номером 101", – наголошують у ДСНС.

https://maximum.fm/u-dsns-ogolosili-vazhlive-poperedzhennya-dlya-ukrayinciv_n146396

Далі...

Як побороти природну пожежу

Боротьба з вогнем - це гонитва. Він може рухатися швидше, ніж людина - бігти.

Є три етапи, які допомагають пожежникам подолати природну пожежу.

Але як показує досвід тих, що сталися нещодавно - рідко вдається її просто загасити. Вона стає руйнівною.

Дивіться відео BBC News Україна в будь-який час - підписуйтеся на наш канал у YouTube.

13 серпня 2018

Справа кількох секунд - масштабні пожежі прийшли до Португалії

Кілька людей постраждали, сотні переселили через пожежі, що охопили південь Португалії. Полум'я спалахнуло на тлі рекордної спеки, що триває у Європі. Раніше пожежі вже лютували в Іспанії, Швеції, Греції та інших країнах.

Далі...