Тернопільщина потерпає від нашестя вовків: хижаки жорстоко атакують села

Три села на Тернопільщині потерпають від нашестя вовків. Вже зафіксовано кілька випадків, коли хижаки серйозно нашкодили селянам. В одного господаря розірвали п'ятеро овець, в іншого – лоша.

Місцеві налякані і бояться виходити з дому, адже час відчасу навіть чують завивання хижаків.

Лоша Віталія Клака вовк роздер просто на пасовищі. А через декілька днів у сусідньому селі хижаки загризли телицю. А потім хижаки у третьому селі напали на кошару овець. І знову вночі. Тепер селяни налякані і бояться виходити з дому.

Та побоюються. Я й сама, вірите, худобу вигонюю так далі – в поля, і йду часом пізніше, і страх такий є… Все ж таки поле, там кукурудза зі всіх сторін, – прокоментувала місцева жителька Любов.

Мисливці кажуть, аби вислідити вовка, потрібно організувати загін із щонайменше сотні осіб. До того, щоб полювати на вовка, необхідно отримати й спеціальний дозвіл.

Зараз його нереально взяти, бо кукурудза, соняшник... Ну й не візьмеш ти вовка. Суцільний ліс – не візьмеш. Хіба взяти можна на приваду. Але це треба займатися. А хто буде займатися? – пояснив мисливець Олександр Мацюк.

Людей, які готові взятися за цю роботу, тепер шукає місцева влада.

Источник: http://ukropnews.com/news/Ternopilshchina_poterpae_vid_nashestya_vovkiv_hizhaki_zhorstoko_atakuyut_sela_249994.html

https://24tv.ua/ru/ternopolshhina_stradaet_ot_nashestvija_volkov_hishhniki_zhestoko_atakujut_derevni_n1017413



НАГАДАЄМО

Волков должно быть больше
Радослав Слюсарчик, Сильвия Щютковская

(Опубликовано: Dzikie zycie, 2011, № 6, стр. 5-7, перевод А. Гориславской).

Не отгремело еще дело отстрела для научных исследований 42 лосей, которое возмутило общество и движение защитников природы. Охотничьи подступы касаются в этот раз волков, которые в Польше находятся под надежной видовой охраной и под угрозой вымирания в масштабе Европы.

Волк был помещен в список охраняемых видов в 1998 году, после многолетних стараний организаций, связанных с охраной дикой природы. Ранее на волков можно было охотиться практически на территории целой страны. Кампания “Дикое прекрасно” принесла полный успех. Благодаря международным акциям протестов, действиям “Воюющей Пущи”, инициированию акции по отправке писем и петиций властям, поддержке ученых (в том числе Государственного Совета Охраны Природы), волки были взяты под полную охрану.

Когда давление со стороны охотников ослабело, началось постепенное восстановление популяции волка в Польше. Несмотря на высококачественную охрану, волки все время становились жертвами разных происшествий: отстрела трансграничных популяций в Словакии, Украине и Беларуси, аварий на дорогах, погибали в силках, которые оставляют на копытных животных. Регулярно фиксировались инциденты нелегального отстрела волка из охотничьего оружия.

Во многих регионах Польши (главным образом в воеводстве подкарпатском) нападки СМИ усложняли формирование в обществе одобрения высококачественной охраны волка. Несмотря на смертность, волки медленно возвращаются в леса западной и центральной Польши, в которых ранее были истреблены.



Атаки охотников

Сегодня, спустя свыше 13 лет охраны волка, возвращаются идеи о его отстреле. Парадоксально, но их обоснованием является красота вида.

В 2009 г. Главная Школа Сельского Хозяйства в Варшаве получила европейские фонды на реализацию проекта под названием “Разработка государственных стратегий распоряжения конфликтными и избранными видами, находящимися под угрозой”. Одной из целей проекта ГШСХ

является, помимо прочего, разработка программ охраны государственных популяций больших хищников, а результатом всего мероприятия должна стать разработка принципов поведения, гарантирующего охрану государственных популяций этих животных, указание решений, позволяющих избежать конфликтов, а также облегчение распространения волка в западных регионах страны. Это в теории.

В рамках проекта ГШСХ провела тренинги, на которых заинтересованные стороны должны были дискутировать, как эффективней защищать волка в Польше. Однако вместо разговоров о конкретных действиях, гарантирующих укрепление популяции волка, дискутировали о том, как распоряжаться хищниками на территории страны. Одним из инструментов управления популяцией было бы охотничье истребление волков.

Здесь начинается первый конфликт между целями проекта и реальностью. Программа охраны волка (неудачно или целенаправленно названная стратегией ведения хозяйства) не способствует действиям в интересах охраны природы. Составление программы является обязанностью государства, возникающей из государственных законов, а точнее из Закона об охране природы.

Этот закон четко определяет сферу и принципы программы охраны. Среди них – способы совершения охранных действий, которые гарантировали бы укрепление популяции волка в Польше. Чтобы эффективно защищать волка, следует, прежде всего, исключить факторы, угрожающие этому виду: отстрел трансграничных популяций, осуществляемый у наших соседей, фрагментацию жилищ, обеднение природной кормовой базы, аварии на дорогах, отстрелы из охотничьего оружия. В записях закона нет ни слова о распоряжении или управлении популяцией. Программа охраны волка, в обязательных юридических рамках и в рамках положительной практики, должна глубоко рассматривать указанные выше угрозы и представить их системное решение.

Размышления о возможности получения волка подходят скорее для охотничьих бесед у костра, но не для международной дискуссии о стратегии охраны вымирающих видов.



Охрана путем отстрела

На тренингах стали выразительно заметны расхождения между пониманием понятия общественной ценности волка.

Для охотников она материальна и измеряется в виде трофея, а, следовательно, конкретных денег. Трофеи из хищника – это самый ценный сувенир с охоты, являющийся предметом признания и объектом зависти со стороны других охотников. Будучи охотничьим видом, волк вернется в круг интересов охотников, а сейчас как животное, которое охраняется, он не представляет для них материальной ценности. Кроме того, волк является конкурентом в местах ловли, потому что охотится на тех же животных, что и охотники (напр. олени), следовательно, создает материальные потери для охотничьих кругов.

Иначе понятие общественной ценности понимают естествоведы и широкая общественность. Присутствие волка свидетельствует о большой степени природности экосистемы, а его охота на диких копытных млекопитающих воспринимается как проявление естественных влияний между видами в лесных экосистемах.

Общественная ценность измеряется в этих группах осознанием присутствия всех элементов экосистемы (биоразнообразие). Экономическая ценность исчисляется в виде средств, необходимых на сохранение или возвращение к первичному состоянию экосистем, подверженных давлению человека. Примером могут послужить немцы, которые выделяют ежегодно несколько десятков миллионы евро на сохранение среды от фрагментации, понимая, что это дешевле, чем борьба с ее последствиями.

Концепция, описывающая управление популяцией волка, допускала бы охотничье получение этих животных. Главным аргументом, дающим возможность отстрела, является необходимость получения полного одобрения охотников для высококачественной охраны волка. Доказано, что изменение отношения этой общественной группы к волку и пресечение нелегальных отстрелов, которые значительно ущемляют популяцию в Польше, будут возможны только в случае “обещания” охотника добывать этих животных по закону. Знаменательно, что исходной точкой в каждом высказывании со стороны представителей этих кругов была декларация об общей цели – охране волка в Польше.



Раз много, раз мало

Обосновывая замысел отстрелов, доказано, что состояние популяции волков на протяжении периода высококачественной охраны не изменилось, поскольку значительная часть популяции ежегодно истребляется охотниками на базе ведения легальных охот. Почти одновременно поднимались голоса,

что волков уже так много и так распоясались, что представляют реальную угрозу для охотничьих хозяйств и мест пропитания. И здесь появлялось следующее предложение – нужно регулировать популяцию в превентивных целях. Нетрудно догадаться, что в дискуссии не учитывали какое-либо логическое обоснование выводов. Главным было одно – получить возможность охоты на волка.

Трудно поверить, что введение легальных отстрелов исключит те, которые совершается в разногласии с законом. Одобрение отстрела вида, который строго защищается в Польше и под угрозой в масштабах Европы, является сомнительным способом решения проблемы браконьерства. Или средством спасения от правонарушения является полная ликвидация закона? Следуя такой логике, в правилах о дорожном движении следует отменить ограничения скорости на застроенных территориях, потому что они мало уважаемы среди водителей и плохо патрулируются полицией. Такая аргументация просто абсурдна.

Следование законам должны обеспечивать строгие правила, которые будут беспрекословно уважаемы учреждениями охраны природы и правоохранительными органами. Нельзя одобрять правонарушения и причинение вреда окружающему миру, браконьерство, потому что последствия этого обернутся против нас.



Закон на стороне волка

Несмотря на многократные объяснения, главным образом работниками Генеральной Дирекции Охраны Среды, представителями Общества для Природы ” Волк”, а также Организации в интересах Всех Существ, что в нынешней юридической ситуации обещанный охотникам отстрел волка провести невозможно, противники строгой охраны волка не отказались от своих намерений. Нужно добавить, что разрешение на отстрел волка сейчас выдается. Оно должно быть обоснованно и продиктовано, вне всяких сомнений, необходимостью, базируясь на существенных аргументах.

Следует напомнить, что к строгой охране волка в Польше обязывают государственные и международные законы: Закон об охране природы, Бернская Конвенция, Вашингтонская Конвенция и Жилищная Директива. Вступая в Евросоюз, Польша взяла полную ответственность за охрану природного наследия Европы – в том числе, приоритетных видов, к которым относится волк.

Дополнительно в 2007 г. Польша отправила в Европейскую Комиссию доклад, касающийся состояния охраны жилищ и видов, являющихся предметом заинтересованности Европейского Сообщества. В отчете, касающемся волка, состояние его охраны в горном районе определено как соответствующее, а в других частях страны (то есть на его большинстве территории) малоудовлетворительное. Отправленный Комиссии доклад – это точка отсчета для будущих оценок эффективности применяемых польским государством процедур, гарантирующих стабильное наличие жилья и видов под соответствующей охраной. Оценка того, как Польша сделала все, чтобы сохранить или воссоздать соответствующее состояние охраны волка в Польше, начнется в 2012 году.

Нынешний уровень знаний об охране волка указывает на высокую степень угрозы и необходимость участия в решении проблемы Государственного Совета Охраны Природы, Института Биологии Млекопитающих ПАН, природных организаций также Министерства Окружающей Среды. Стоит упомянуть здесь выводы, сделанные в публикации, подготовленной Инспекцией Охраны Окружающей Среды в рамках Государственной Системы Мониторинга: “Следует сохранить надежную охрану вида, с возможностью создания временных охранных поясов вокруг мест расплода”, а также “На пространствах обитания волков следует предотвращать и смягчать конфликты с выращиванием хозяйских животных”.



Волков может быть больше

Согласно последней инвентаризации, проведенной управлениями лесного хозяйства и национальными парками, на территории страны численность популяции волка находится на уровне 750 особей. Опираясь на разработанную в Институте Биологии Млекопитающих ПАН в Беловежи модель пригодности жилищ для волков в Польше, удобное жилище могло бы потенциально “вместить” около 1540 волков. Из результатов упомянутой инвентаризации видно, что сейчас едва половина этих жилищ в Польше заселена. Следовательно, этот хищник не наступает, но в то же время все еще рано делать выводы о том, что это хорошо.

На тренингах дискутируют также над идеей ведения мониторинга популяции волка охотниками. Осуществляемая с 2000 года инвентаризация волка и рыси показывает, что инвентаризация, координированная Институтом Биологии Млекопитающих ПАН, и осуществляемая

работниками Государственных Лесов и заповедников, возможна к выполнению.

В то же время мониторинг, который ведут охотники, содержит огромную ошибку. Достаточно вспомнить согласие на отстрел 60 волков в 2006 г., отправленное министру окружающей среды Польским Союзом Охотников, в котором указано было 1200-1300 волков при фактической численности популяции в 550 особей. Из вышеупомянутого следует, что мониторинговые исследования не могут совершать организации, непосредственно заинтересованные в охотничьем получении волка, потому что в своих оценках они предвзяты.

Кроме того, ведение мониторинга членами охотничьих кругов в обмен на возможность отстрела волка превратилось бы в торговлю видом, который подлежит охране, его произойти не должно.

В этой ситуации наиболее рациональным подходом было бы ограничение действий, которые могут привести к ухудшению необходимого уровня охраны вида. Попытки введения в программу охраны записей, которые дают возможность отстрела волка, это выбор не в том направлении, компрометирующий государственную и международную систему правосудия. Также это пренебрежение столетними стараниями научных и общественных кругов, действующих в интересах охраны волка. И что самое существенное – посягают они на вид, находящийся под строгой охраной. Это шаг назад – как для идеи охраны природы в Польше, так и для ее прагматичных оснований. Польская система охраны волка считается в Европе образцовой и определяющей высокие стандарты. Во многих соседних странах движение охраны природы стремится именно к той системе высококачественной охраны волка, которая функционирует в Польше.

http://ecoethics.ru/volkov-dolzhno-byit-bolshe/

Далі...

В центре внимания экологов — восстановление лесных ресурсов

Калуга, 17 Августа. /Cod40.ru/

17 августа в Москве под председательством заместителя Министра природных ресурсов и экологии России, руководителя Федерального агентства лесного хозяйства Ивана Валентика состоялось совещание по вопросам лесосвосстановления на территории субъектов Российской Федерации.

В режиме видеосвязи в мероприятии приняли участие представители региональных органов исполнительной власти, научного и экспертного сообщества. Калужскую область представляла региональный министр природных ресурсов и экологии Варвара Антохина.

Подчеркивалось, что сохранение и восстановление российских лесов – в числе приоритетных задач, которые были поставлены Президентом РФ в майских указах. Представители профильных региональных министерств обсудили проблемные вопросы и обменялись опытом их решения. Речь также шла о формировании реестра площадей для «компенсационного» лесовосстановления.

Комментируя итоги совещания, Варвара Антохина подчеркнула, что данные вопросы находятся в центре внимания и калужских экологов. Накануне в Козельском лесничестве прошел семинар, цель которого – повышение качества лесовосстановительных работ. Министр отметила, что по итогам первого полугодия перевыполнены планы мероприятий по восстановлению лесов (110%). Свой вклад в общий труд специалистов лесничеств, арендаторов лесных участков внесли и волонтёры. В мае в рамках проведения Всероссийского дня посадки леса на землях калужского лесного фонда добровольцами были высажены деревья на площади свыше 57 га, произведено дополнение лесных культур на 93 га, более 10 га – очищено от мусора.


Автор поста: Илья Подгоренко

17.08.2018 16:30

http://cod40.ru/reportazhi/v-centre-vnimaniya-ekologov-vosstanovlenie-lesnyx-resursov-54946.html

Далі...

Пам'ятка для тих, хто заблукав у лісі

Якщо ви заблукали, то можете розраховувати тільки на себе. Пропонуємо кілька корисних порад, що потрібно робити в цій ситуації.



Щорічно в ЗМІ з'являється інформація про людей (частіше всього дітей), які заблукали в лісі, і про їх пошуки. Як правило, люди, які вирушають у ліс по гриби чи на прогулянку, не беруть із собою карту і компас. Якщо вони заблукають, то можуть розраховувати тільки на себе. Пропонуємо кілька корисних порад, що потрібно робити в цій ситуації, інформує Ukr.Media.

• Перш за все - не піддаватися паніці і не починати бігати, заплутуючись ще більше.

• Постаратися зорієнтуватися і визначити, з якого боку ви до нього увійшли. У цьому може допомогти положення сонця; якщо сонця немає, постарайтеся визначити сторони світу по мурашнику і моху. Найчастіше мурашники розташовуються біля дерев з південної сторони, а у самого мурашника південна сторона більш полога. Зазвичай мох і лишайник ростуть на стовбурі дерева з північної сторони.

• Зазвичай в лісі є просіки, на перетині яких встановлені пронумеровані квартальні стовпи. Нумерація йде в напрямку з півночі на південь і з заходу на схід, тобто на північно-західній ділянці цифра буде менше, а в південно-східній більша.

• Визначившись з напрямком, намагайтеся не відхилятися від нього. Не забувайте, що при ходьбі, людину зазвичай «зносить» в праву сторону, тому коректуйте напрям руху.

• Якщо виявите хатину, краще залишатися в ній. Так ви зможете відпочити, переночувати, сховатися від негоди, а можливо, і знайти якісь продукти харчування. Велика ймовірність, що туди хтось прийде; до того ж рятувальники зазвичай завжди обстежують хати.

• Якщо доведеться ночувати під відкритим небом, розведіть багаття із стоячого сушняка (гілки, кущі і т. п., які вдасться відламати). Те, що лежить на землі, зазвичай буває сирим і не буде горіти.

• Не забувайте регулярно перевіряти мобільник - раптом він виявиться в зоні дії.

• Не варто занадто боятися нападу диких тварин, але якщо звір раптом з'явився, ні в якому разі не намагайтеся втекти, не повертайтеся до нього спиною, а повільно відступайте, не роблячи різких рухів.

https://ukr.media/science/369753/

Далі...

Вчені з’ясували дивовижний факт про ліси на Землі

Супутникові дані показують, що з 1982 року площа суші, вкрита деревами, незважаючи на активну вирубку, зросла на 7%, а порожнього простору без рослинності стало менше, йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature, пише Ольга Добровидова у статті на nplus1.

— Зміна моделі використання землі — це водночас і причина, і наслідок глобальних екологічних процесів. Наприклад, вирубка лісів для розчищення пасовищ або полів змінює місцевий клімат і позначається на глобальному поглинання вуглецю екосистемами. По динаміці землекористування можна судити про те, як йдуть ці глобальні процеси в різних регіонах планети, тому вчені використовують супутникові дані для її аналізу, — зазначає вона.

Сяопен Сун (Xiao-Peng Song) і його колеги вивчили супутникові знімки Землі 1982-2016 років, поділивши всю поверхню суші «пікселі» зі стороною в 0,05 градуса і визначивши кожен в одну з трьох категорій залежно від переважаючого рослинного покриву: порожній простір, чагарники і дрібна рослинність і дерева вище п’яти метрів.

З’ясувалося, що, незважаючи на активну вирубку лісів для сільськогосподарських потреб у тропіках, загальна площа суші, покритої деревами, за 35 років зросла на 7,1 відсотка, або 2,24 мільйона квадратних кілометрів, за рахунок приростів в субарктичній, субтропічної та помірної зонах. Автори підкреслюють, що в цьому їх дані розходяться з оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), яка вважає, що з 1990 по 2015 рік загальна площа лісів на планеті зменшилась — частково розбіжність, за їх словами, можна пояснити методологічними відмінностями, наприклад, у трактуванні поняття «ліс».

В цілому в цей період площа, вкрита деревами, збільшувалася в гірських екосистемах і зменшувалася в аридних і семиаридних. Найбільші втрати припали на тропічні екосистеми: так, серед країн найбільше лісу, 385 тисяч квадратних кілометрів, втратила Бразилія, де він активно вирубується для сільського господарства. Ліси на півночі Канади, на Алясці і в центральній Сибіру теж зменшилися-за природних пожеж, а у Східній Європі та європейської частини Росії дерев, навпаки, стало більше — вчені пов’язують це з заростанням старих сільськогосподарських площ.

Площа земель, вкритих дрібної рослинністю, зменшилася на 0,88 мільйона квадратних кілометрів (1,4 відсотка). Порожнього простору стало на 3,1 відсотка, або 1,16 мільйона квадратних кілометрів менше, в основному за рахунок сільськогосподарських регіонів в Азії. Автори вважають, що приблизно 60 відсотків усіх цих змін припадають на діяльність людини, а решту 40 — на природні процеси, наприклад, зміна клімату.

Вчені вважають, що людина активно впливає на ліс і особливо на тропічні ліси протягом не менше 45 тисяч років. Для цього стародавні люди використовували найрізноманітніші прийоми, починаючи від контрольованого спалювання ділянок лісу і закінчуючи знищенням ряду видів рослин і тварин.

http://socportal.info

Серпень 16, 2018

Наука

https://golosodesa.com.ua/vcheni-ziasyvali-divovijnii-fakt-pro-lisi-na-zemli/89454

Далі...

Рубки догляду за лісом

Для поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей лісогосподарські підприємства проводять низку заходів (рубки догляду, санітарні й лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, рубки переформування й ландшафтні тощо).

Зокрема, рубки догляду за лісом – це відбір кращих дерев і створення для них сприятливих умов росту шляхом періодичного видалення з насадження дерев менш цінних порід або відсталих у рості. Головна лісівнича мета рубок догляду – формування високопродуктивних чистих і змішаних насаджень з тих деревних порід, які відповідають даним умовам зростання і до моменту головної рубки утворюють максимальний запас високоякісної деревини.

З цією метою в ДП «Старокостянтинівський лісгосп» тривають роботи з відводу ділянок під рубки догляду за лісом на 2019 рік в обсязі розрахункової лісосіки. Відвод і таксація лісосік, за виключенням площ рубок догляду в молодняках, проводяться спеціалізованою бригадою лісгоспу. Фонд насаджень, що потребують рубок догляду за лісом на період з 2017 по 2021роки, відповідно до матеріалів безперервного лісовпорядкування, становить 3320 га, в тому числі рубки догляду в молодняках – 1355 га. Тому щорічний обсяг рубок догляду на підприємстві є значним. Так, торік він становив: освітлень -207 га, прочищень – 155 га, проріджень – 148 га, прохідних рубок – 129 га. Вибірка з 1 га склала : освітлення -13 м3, прочищення -15м3, прорідження – 22м3, прохідна рубка -33 м3. Розрахункова лісосіка була освоєна на 106 відсотків.

Догляд за лісом – складний процес, що вимагає великих витрат праці і коштів на його проведення, зокрема в молодняках. Тому підприємство в поточному році повністю перейшло на проведення рубок догляду в молодняках механізованим способом – кущорізом.

Дуже важливим є вчасне проведення рубок догляду, тобто їх періодичність та повторюваність для дотримання балансу порід на площі. Від якісного проведення відводу ділянок залежить породний склад насаджень, збереження і посилення екологічних та естетичних властивостей лісу, підвищення стійкості та продуктивності насаджень. Завершуються рубки догляду за один клас віку до настання стиглості деревостану.

Прес-служба ДП «Старокостянтинівський лісгосп».

Рубки догляду за лісом

http://kmlis.gov.ua/Рубки-догляду-за-лісом/

Далі...

Пожарный вертолет разбился в Австралии

Пилот пожарного вертолета погиб в результате крушения воздушного судна в штате Новый Южный Уэльс на юго-востоке Австралии.

Точная причина трагедии пока неизвестна. Однако, по предварительной версии, машина врезалась в дерево. Обстоятельства инцидента выясняются.

Отметим, что регион на данный момент охвачен лесными пожарами. Зафиксировано не менее 80 очагов возгорания. По данным представителей спасательных служб, ситуация нетипичная для зимних месяцев. Местные власти уже объявили территорию штата зоной бедствия.
Сейчас с огнем борются около 700 человек и более 40 единиц авиационной техники. Прогнозы синоптиков неутешительны. Сообщается, что засушливая погода в стране установилась как минимум до ноября.

Шейн Фитцсиммонс, глава пожарного комитета Нового Южного Уэльса:

- Для этого времени года необычно столь большое число пожаров и их интенсивность. В основном это происходит из-за сильнейшей засухи, которая не только опустошает сельскохозяйственные районы, но и грозит возгораниями в горной местности у побережья. В заросших лесом зонах растительность способствует началу пожаров, и они быстро распространяются из-за сильного ветра.

Источник: http://24.kz/ru/news/in-the-world/item/259462 

www.24.kz

Далі...

На Миколаївщині щодня займаються ліси: поліція підозрює підпал

Поліція розпочала досудове розслідування за фактом ряду пожеж у лісах на території Вознесенського району Миколаївської області. Підозрюють навмисний підпал.
Про це повідомила прес-служба ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

«На території Бузького лісництва щодня реєструються пожежі. Вже близько тижня Вознесенський район потерпає від щоденних пожеж хвойної підстилки та лісових насаджень на території ПрАТ «Микитівський гранітний кар’єр» та ДП «Вознесенське лісове господарство». Горить по декілька разів на добу на різних площах, фіксується одразу по декілька осередків», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, за фактом пожеж Вознесенським відділом поліції розпочато досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального Кодексу України «Умисне знищення або пошкодження майна».

На території лісового масиву протягом тижня зафіксовано 7 пожеж, 16 серпня – дві, 17 серпня знову зайнялась хвойна підстилка на території ПрАТ «Микитівський гранітний кар’єр». Площа найбільшої пожежі становила 10,3 га. До ліквідації залучалась техніка та особовий склад ГУ ДСНС України у Миколаївській області, ДП «Вознесенське лісове господарство», пожежний автомобіль, квадрокоптер, а також військові ВЧ А2734 та місцеві мешканці із шанцевим інструментом.

16 серпня рятувальники ліквідували пожежу на території 3 га лісового масиву ПрАТ «Микитівський гранітний кар’єр» с. Бузьке Вознесеньського району.

http://vgolos.com.ua/news/na_mykolaivshchyni_shchodnya_zaymayutsya_lisy_politsiya_pidozryuie_pidpal_329399.html

Далі...

Тиха контрреволюція

Чи справді реформа децентралізації зупиняється?

Колись це мало статися. Занадто красивою була картинка.

Децентралізація влади проголошувалась як одна з найуспішніших реформ. У Європі дивувалися темпам формування нового базового рівня самоврядування. Причому на добровільній основі. І хоча конституційні зміни, які мали би розчистити дорогу реформі, провести через парламент не вдалося, її розробники швидко запропонували запасний варіант — поступове просування, що теж видавався перспективним. Президент та уряд публічно засвідчили свою підтримку реформі, і їй було надано зелене світло.

Щоправда, низка обставин трохи затьмарювала переможні реляції. Центральна виборча комісія раптом виявилася ревним трактувальником законів та Конституції, блокуючи вибори то громад, створених з різних районів, то громад, сформованих навколо міст обласного значення. Але на те й труднощі, щоб їх героїчно долати. Парламент, хоч і дуже повільно, але коригував законодавство, потрібне для просування реформи. Першим тривожним дзвіночком стала мовчанка президента на відверте блокування створення об'єднаних територіальних громад очільником Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадієм Москалем. Далі були законодавчі зміни в статусі голів місцевих державних адміністрацій, які виводилися з-під дії закону про державну службу. Із запуском наступного етапу адміністративно-територіальної реформи — створення субрегіонального рівня, тобто об'єднання районів, — зволікав парламент.

Останнім часом побільшало відмов ОДА в наданні висновків, які б дозволяли оголосити вибори в об'єднаних територіальних громадах. Темпи формування громад 2018 року спали, наразившись на серйозну перешкоду — районний рівень. Нові громади і нинішні райони виявилися несумісними, що й прогнозувалося. Ради об'єднаних територіальних громад забирають повноваження від районних рад, що не може подобатись останнім. Особливо нестерпними їхні відносини стали в областях, де не залишилося районів, у яких немає новостворених ОТГ. І де об'єднання районів стало нагальною потребою.

І отут, вочевидь, пролунала команда "стоп". Якщо об'єднання сільських, селищних, міських громад виглядало безневинною затією Володимира Гройсмана, то реформування районів посягає на найсвятіше. З часів Радянського Союзу залишилося неписане правило: реальна влада може бути тільки на Банковій — усе інше декорації. І місцеві державні адміністрації повинні забезпечувати те, що в адміністрації президента називають "керованість території". Тобто можливість адміністративного впливу на будь-які процеси, які відбуваються на території. Особливо, вплив на вибори. І хоча останні два Майдани показали дуже слабку стійкість адміністративної вертикалі, однак звички мешканців будинку над театром важко змінити — просування до влади формує далеко не демократичні риси поведінки.

А децентралізація влади за своєю природою справді приховує серйозні загрози для авторитаризму. Адже органи місцевого самоврядування завдяки децентралізації влади отримують повноваження та ресурси для їх реалізації і підзвітні й відповідальні тільки перед законом. Тобто адміністративними методами впливати на них стає неможливо. І отут дається взнаки несинхронність і непослідовність упровадження елементів реформи. Спочатку дали кошти, потім підігнали під них повноваження, хоча мало би бути навпаки. А от встановлення системи відповідальності органів місцевого самоврядування, процедур адміністративного нагляду за їхніми актами гальмується… самим місцевим самоврядуванням. Асоціація міст України (АМУ), яка представляє інтереси насамперед великих міст, наочно продемонструвала уряду, що може блокувати його ініціативи, проваливши 7 грудня 2017 року голосування за законопроект №6466. Правда, через майже півроку вона ж закликала нардепів-лобістів АМУ за нього таки проголосувати, але урок влада засвоїла — надання повноважень без системи контролю легітимності їх виконання загрожує дестабілізації держави взагалі. Ухвалення відповідного законопроекту про систему адміністративного нагляду за зразком країн ЄС блокує та ж таки Асоціація міст України. Тож противники децентралізації в оточенні президента мають вагомі аргументи на користь згортання реформи.

Хай там як, але сигнал зупинити реформу — це вже банальщина і навіть гротеск. ЦВК на своєму засіданні 9 серпня ухвалила постанову №122, якою призупиняє процес оголошення перших або додаткових виборів у новостворених об'єднаних територіальних громадах. Під сміховинним приводом очікування від профільного комітету Верховної Ради України роз'яснення щодо імплементації рішення Конституційного суду України про визнання неконституційним Закону України "Про всеукраїнський референдум".

Зверніть увагу — всеукраїнський, а не місцеві. Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад" визначено чіткий і недвозначний обов'язок Центрвиборчкому оголосити перші або додаткові вибори після отримання висновків від обласних державних адміністрацій про відповідність процедур об'єднання або приєднання територіальних громад Конституції та законам України. Однак члени ЦВК, вочевидь, керуються принципом "в Україні закони виконуються добровільно". І це той випадок, коли виконувати їх не хочеться. Хто їх на це напоумив, сказати важко, але всі політичні гравці мали свої резони зупинити процес децентралізації.

Крім стратегічних інтересів, слід розглянути й тактичні міркування в розпал передвиборної кампанії. Для Опозиційного блоку створення громад означає втрату впливу на електорат, орієнтований на міфи про "київських бандерівців, які гноблять російськомовне населення Сходу та Півдня України", і припинення створення ОТГ — чудовий спосіб законсервувати ситуацію. Аграрна партія не зацікавлена у створенні великих спроможних громад, які змусять агрохолдинги сплачувати податки через просту інвентаризацію землі. З "Батьківщиною" трохи складніше: з одного боку, на децентралізацію від самого її запуску було накладено анафему, з другого, підтримка населенням її (децентралізації) ідей, вносить корективи в тактику цієї найбільш територіально розгалуженої політичної сили. Та й результати квітневих виборів до рад новостворених ОТГ справді підтверджують високі рейтинги партії "біло-червоних". Проте результати весняних виборів не гарантують перемоги в перегонах на посаду президента особисто Юлії Володимирівні. Адже політична палітра місцевої ради проектується швидше на парламент, а не на посаду глави держави. А тут більше підходять кореляції з переможцями на посади голів новостворених ОТГ, яких в активі "Батьківщини" катастрофічно мало. А тим часом саме вони найбільше впливають на настрої електорату, причому не тільки вербально, а й демонстрацією реальних успіхів — відремонтованих шкіл, дитсадків, доріг, амбулаторій, які явно не кореспондуються з намальованою на телеекранах картиною "геноциду села" і його "тотального зубожіння".Тому вибори як дзеркало реальних рейтингів не видаються вже спокусливими, і команда з Турівської їх блокувати видається логічною, тим більше що вплив "Батьківщини" на членів та апарат ЦВК нині залишається досить вагомим.

Як і Банкової. Майже мільйон жителів, яких стосується формування нових громад, зі стану піднесеного очікування змін на краще перейде в стан розчарування й апатії, що знижує електоральні перспективи нинішнього глави держави. І хоча традиційно очільникам держави за рік до виборів політтехнологи радять призупиняти активні фази реформ, та що стосується адміністративно-територіальної, хоч як це парадоксально, саме її прискорення підвищує рейтинги влади. Адже бюрократів населення традиційно не любить, і скорочення їх кількості загалом сприймається позитивно.

Тому якнайшвидше формування базового рівня та початок формування субрегіонального насправді поліпшують шанси для керівників держави, які ухвалюють такі непопулярні в середовищі чиновників рішення. Особливо, якщо останні чекають реваншу в разі зміни глави держави та уряду. І тут районна ланка на виборах працюватиме однозначно проти них, адже це питання інституційного виживання. Найбільшим розчаруванням для Петра Олексійовича стане факт перетворення апаратів районних рад на територіях, де повноваження перейшли до ОТГ, на штаби його конкурентів. За бюджетний кошт — і проти чинної влади. Та й голови РДА дуже швидко зрадять гаранта Конституції, якщо конкуренти гарантуватимуть їм збереження посади в структурі нової президентської вертикалі.

Конспірологи можуть знайти ще одну причину демаршу ЦВК — тестування рішення не проводити вибори глави держави й парламенту 2019 року. Адже в нас війна. І можна згадати вимоги до очільника держави більшості нинішніх рейтингових опозиціонерів оголосити воєнний стан, щоб війна була названа таки війною. А на війні як на війні — виборів не проводять. Усе для фронту, все для перемоги.

Зрештою, все може виявитися банальним шантажем з боку членів ЦВК, які, втрачаючи повноваження, пробують торгуватися за місце під політичним сонцем — зокрема у виборчих списках. Як нагороду за виконання місії партії. Юридичні наслідки рішення ЦВК ще не настали, бо датою початку відліку факту бездіяльності комісії є 17 серпня — останній термін оголошення виборів на останню неділю жовтня, визначену в попередньому рішенні тієї ж таки ЦВК. І саме з цієї дати відкриються судові перспективи для скасування постанови №122.

А поки що українське суспільство і міжнародна спільнота в очікуванні відповіді на запитання, чи справді реформа децентралізації зупиняється. Влада повинна чітко заявити свою позицію. Хоча відсутність відповіді — теж позиція.

#Юрій Ганущак

https://dt.ua/internal/tiha-kontrrevolyuciya-285932_.html

Далі...

Синоптик Наталка Діденко: Людство не настільки круте, щоб своєю діяльністю змінити клімат на планеті

18 августа 2018, 07:13

У нас вкрай несерйозне ставлення до синоптиків. За словами Діденко, якщо на Заході синоптиків представляють як поважних людей, то у нас вони — предмет для анекдотів, і уявляють їх як зателепаного, в штанях із витягнутими колінами чоловіка або старшу жінку з "дульою" на голові.

Наталка Діденко / Главред

На сайті "Главред" відбувся чат із відомим українським синоптиком Наталкою Діденко. "Синоптик із котом" — саме так найчастіше говорять про пані Наталку, адже вона відома не тільки щоденними точними і цікаво поданими прогнозами погоди у Фейсбук, але й своїм незмінним помічником — неперевершеним рудим котом Апельмоном. Наталка Діденко більше двадцяти років пропрацювала в Укргідрометцентрі, також її знають як телевізійного синоптика.

Спілкуючись із читачами, вона розповіла, чи змінився клімат в України за останні десятиліття, чому теорія про глобальне потепління, спровоковане діяльністю людини, у неї викликає скепсис, звідки приходить погода в Україну, і чи коректно говорити, що похолодання сунуть на Україну з Москви, чим синоптики можуть бути корисні сільському господарству в Україні, а також як працюється спеціалістам цієї сфери в нашій держави порівняно з їхніми колегами на Заході. Також Наталка Діденко пояснила, чому виникають погодні аномалії на кшталт снігу в пустелі, чому випадають дощі з жабами чи рибою, які явища синоптикам спрогнозувати найскладніше, для якої місцевості найважче давати прогнози погоди, а також чи існують якісь народні прикмети, яким довіряють фахівці.

Подаємо стенограму чату з Наталкою Діденко.

Гордієнко В.: Кілька років тому читала матеріал, де йшлося про те, в яких умовах, з яким застарілим обладнанням та з якими мізерними зарплатами працюють наші синоптики. Напевно, щоб витримати таке життя, треба бути ентузіастом, інакше ніяк. Та й молодих спеціалістів залучити в цю сферу, напевно, буде непросто. Як змінилася ситуація в цьому плані за останні роки? Якщо, звісно, хоч трохи змінилася…

Наталка Діденко: На моє тверде переконання, у будь-якій сфері рівень професійності не залежить від рівня зарплати. Якщо людина добре робить свою справу і любить свою роботу, завжди виконуватиме її сумлінно і фахово.

Синоптик — це одна з найменш оплачуваних професій в Україні. Проте й багато інших спеціалістів, які працюють у державних структурах, отримують невисокі зарплати.

Що змінилося за останні роки в цьому плані? Мало що: деякі мої колеги як отримували невисокі зарплати, так і отримують сьогодні. Але, не дивлячись на це, всі вони — люди високого професійного рівня.

Взагалі, ставлення до синоптиків в Україні майже "печерного рівня", може, трошки краще. А це ж перспективна професія, тим більше, за нинішніх умов, коли питання екології та клімату виходять на перший план. Має бути якась популяризація цієї спеціальності. Але це вже задачі для держави.

Отже, якість роботи синоптика мало залежить від фінансування: якщо справа тобі подобається, ти ніколи не будеш халтурити.

Що стосується обладнання… Як відомо, є така спеціалізація як авіаційні синоптики — від них багато в чому залежить безпека польотів. А в Україні не вистачає радарів. Хоча є дуже хороший і потужний радар — Бориспільський. Здається, ще є радари в Запоріжжі, Львові, Харкові, навіть точно не знаю. Радари не є якимись стратегічними об’єктами, просто, як мені колись пояснювали: певні комерційні організації вклали свої гроші в покупку радарів і тепер хочуть ці гроші "відбити", тому намагаються зробити так, щоб даними радарів інші користувалися за гроші. Хоча всюди це безкоштовно…

Проте дані Бориспільського радару є у вільному доступі на сайті Гідрометцентру.

Але взагалі, технічних новинок у нас малувато.

polit_ua: Чи відома вам доля тих українських метеостанцій, які залишилися в Криму або на окупованій території Донбасу? І наскільки ускладнилася робота наших метеорологів без них?

Наталка Діденко: Не можу точно відповісти на це питання. Напевно, з ним краще звернутися до якоїсь державної структури — або в Гідрометцентр, або в Управління гідрометеорології.

Думаю, що люди, які працювали на цих метеостанціях, і які змушені були залишитися на окупованих територіях, так там і працюють в Криму, на Донеччині і Луганщині. Якщо, звісно, ці метеостанції не знищені. А так, гадаю, вони все одно працюють, тому що метеорологічна інформація постійно повинна надходити, бо це частина величезної глобальної всесвітньої мережі, тож дані повинні передаватися.

dim-dim: Скажіть, наскільки в Україні затребувана спеціальність синоптика? І взагалі, чого не вистачає нашим синоптиком і метеорологам при проведенні досліджень і складанні прогнозів? Чи вони забезпечені всім потрібним, що мають спеціалісти на Заході, в Європі?

Наталка Діденко: Очевидно, того, що мають спеціалісти в США чи в Європі, в Україні явно не достає. Але якість прогнозу далеко не завжди залежить від фінансування. А от якість короткого попередження про небезпечне явище, яке насувається — так.

В принципі, зараз синоптики мають доступ до всіх професійних прогностичних карт, схем, моделей — все це є в інтернеті, і всі можуть цим користуватися. Підкреслюю, саме професійні карти, а не ті, де намальована хмаринка чи чоловічок у капелюшку з сачком для метеликів... Синоптики користуються цими професійними картами і моделями. Їх дуже багато, і кожен синоптик якійсь моделі довіряє більше, якійсь — менше. Але цього достатньо.

Проте в Україні, на мій погляд, недостатнім є фінансування системи метеорології взагалі. А це надзвичайно важлива і перспективна галузь.

Ще один момент. Коли ми дивимося американські фільми-катастрофи, у них синоптик — це завжди або елегантна леді, або поважний симпатичний чоловік, інколи навіть трохи мачо, вони рятують планету, до них приходять президенти, разом вони приймають рішення. Тобто там синоптик подається як поважна людина.

У нас же синоптики — це завжди предмет для анекдотів, насмішок і жартів. У нас синоптик уявляється як зателепаний, у потертому костюмі, в штанях із витягнутими колінами чоловік або старша жінка з "дульою" на голові. Словом, у нас до синоптиків несерйозне ставлення, що тягне за собою багато інших наслідків.

І популяризація синоптиків залежить не тільки від них самих (їм нема коли — вони 24 години на добу сидять в картах і моделях!), а від спільних зусиль — і держави, і агрономів, і, як виявляється, кінематографістів.Наталка Діденко / Главред

Zevs:Какая ваша самая любимая шутка про синоптиков?

Наталка Діденко: Навіть не знаю, чи є в мене улюблений жарт про синоптиків. Знаю, що найпоширенішим є анекдот про синоптика, чукчу і шамана. Але переказати його навряд чи зможу, не пам’ятаю.

Взагалі, я люблю жарти, іронію, але не люблю перебільшень, тому що складається враження, що у нас у чомусь цілу професію звинувачують. А це, як на мене, просто несправедливо. Так само багато жартів про лікарів, про тещу і так далі. Чомусь вони стали найпоширенішим об’єктом для жартів.

Якщо жарт вдалий, із задоволенням посміюся, якщо невдалий і нецікавий — промовчу, та й все.

Aleksa: Синоптики часто подчеркивают, что наиболее реалистичный прогноз погоды — это прогноз на один-три дня. Почему так, почему не на пять дней, неделю?

Наталка Діденко: Дивіться: є земна куля, і довкола неї відбувається рух повітряних мас. Кожна модель, яку може подивитися синоптик, містить в собі інформацію про температуру, звідки і куди рухається повітряна маса, скільки кілометрів вона проходить за певну частину доби, що містить у собі ця повітряна маса. Наприклад, ми бачимо, що повітряна маса рухається на територію України далеко-далеко з заходу. І ми бачимо, що, знаходячись аж за Атлантикою, ця повітряна маса рухається в східному напрямку, тож через добу вона буде в Німеччині, через дві — в Польщі, а на третю добу вона буде в Україні. Це те, що ми можемо спрогнозувати найбільш реалістично. Всі ці моделі закладаються саме на одну-три доби. Можна спрогнозувати й тенденцію на п’ять-сім діб, але з меншою імовірністю, бо ми знаємо, що в повітряній масі, але не знаємо, яка трансформація з нею може статися. А за добу-три ми бачимо і реальні речі, і трансформації.

Artemij:Каким образом вы составляете прогнозы погоды? Ведь, насколько я понимаю, нужен доступ к метеостанциям, лабораториям, соответствующей технике… Или это не так? Зачем нам тогда целый Гидрометцентр, если один человек в силах сам справиться с прогнозированием?

Наталка Діденко: Жодна людина сама не в силах прогнозувати погоду. Часом нам здається, що ми, маючи у гаджеті прогноз погоди, вхопили Бога за бороду. Але це не так. Будь-який прогноз погоди, який складається з чотирьох-п’яти речень: "Мінлива хмарність. Без опадів. Вітер. Температура" — це результат роботи дуже багатьох людей, техніки, лабораторій, метеостанцій тощо. Тому абсолютно некоректно говорити, що одна людина може повністю забезпечити прогноз погоди.

Як синоптики складають прогнози? Як я вже говорила, всі професійні моделі і схеми, які людина без спеціальної освіти просто не зрозуміє, є в інтернеті. На щастя, у світі обмін метеорологічною інформацією є безкоштовним. Бо, як вже зазначалося, перенос повітряних мас не може десь блокуватися чи зупинятися. Тому всі люди на землі і всі країни зацікавлені в безкоштовному обміні метеорологічною інформацією.

Тож я, як і будь-який синоптик, використовую для складання прогнозів результат праці безлічі людей, метеорологічних спостерігачів, які з певною періодичністю виходять у будь-який час доби і записують показники вимірювання чи результати супутникової інформації.

АнтоНіна: До вас часто звертаються люди при плануванні якихось заходів з проханням розказати, якою буде погода в конкретний день, або з порадами про городні роботи? Як ставитеся до цього, берете на себе відповідальність роблячи прогноз для конкретної людини, яка в залежності від ваших слів буде планувати важливу для себе подію?

Наталка Діденко: З такими проханнями люди до мене дуже часто звертаються: у когось весілля, у когось день народження, хтось везе групу дітей кудись в гори, хтось виходить у подорож океаном. Завжди всім відповідаю і допомагаю.

Ставлюся до таких прогнозів із величезною відповідальністю. Скажу чесно, коли складаю такий прогноз для когось персонально, то переживаю страшно. Але використовую всі свої знання і вміння, розказую, які можуть бути ризики. Звичайно, ніколи людей не залишу сам-на-сам з оцим страхом.

Нещодавно мені написала незнайома людина. Якраз у Греції були сильні зливи, коли вулицями несло машини... Жінка мені написала, що дуже переживає і не знає, що далі робити, бо відпочиває там одна з двома дітьми. Мовляв, до того там була спека, а потім почали говорити, що буде землетрус, продовжувалися сильні дощі. Вона хотіла поради щодо того, що їй краще робити. Звісно, вона могла подивитися в своєму телефоні інформацію про погоду, побачити, що там — дощ або злива з грозою. І що, що це їй дасть? В першу чергу, її просто потрібно було заспокоїти і забезпечити професійним прогнозом погоди. І все.

Між іншим, розплодилося дуже багато погодних сайтів, які дуже часто дезорієнтують людину. На цих сайтах завжди все дуже красиво намальовано: дівчинка з парасолькою у гарних гумовичках, а результату і інформативності — нуль. Все це добре, але всі подібні прогнози ніколи не замінять прогноз від фахівця, не замінять живу людину. Тому завжди намагаюся забезпечити інформацією в рамках моєї компетенції.

polit_ua: Як би ви оцінили якість щоденних прогнозів погоди, які подаються на нашому телебаченні? Їм можна довіряти?

Наталка Діденко: Телебачення — це дуже широке поняття. Кожен телеканал десь бере прогноз погоди, тому за всі канали відповідати не можу. Якщо вони беруть прогноз погоди у Гідрометцентру, у фахівців, і подається свіжа інформація, то, звичайно, довіряти можна.

Але дуже часто телеканали роблять прогноз погоди комерційно привабливим, тобто це просто майданчик для заробляння грошей. Там, як правило, погоду веде якась ефектна блондинка в короткій спідниці або смішний фрік. До такого треба ставитися як до розважальної програми, а саме прогнозу погоди я б не довіряла.

journ_:Якщо пригадати найбільш популярні телевізійні прогнози погоди, то це, напевно, була "Погода з Русланою Писанкою" та "Миколина погода". Що ви думаєте про ті два телепроекти, наскільки вдалими вони були? Чи краще, щоб погоду вів фаховий спеціаліст, як ви це робите?

Наталка Діденко: Згадані вами телепроекти були надзвичайно вдалими — думаю, кількість переглядів і їх популярність свідчить про це.

В принципі, будь-який телепроект, пов’язаний із погодою, має право на життя. Головне — щоб прогноз готувався професійно і подавалася інформація етично.

Хоча скажу відверто, мені більше до вподоби прогнози погоди на СNN, коли повідомлення про погоду подаються професійно і не перетворюються на яскраве шоу. Проте не маю нічого проти і погодного шоу...

З іншого боку, часто саме в таких телепроектах на перший план виходить шоу, а інформація лишається за дужками. Часто навіть буває, що такі програми виходять у запису в той момент, коли певні метеорологічні дані стають неактуальними. Це свого роду обман глядача, що породжує недовіру до синоптиків.

Крім того, часто-густо трапляється так, що погодні програми існують на каналах як майданчики для реклами, а погода там на третьому чи п’ятому місці.

Отже, будь-яка програма з прогнозом погоди має право на існування, але це має бути якісний проект.

Наталка Діденко / Главред

Inga:Чим, з вашої точки зору, пояснюється цьогорічна рекордна спека в Європі? Це є аномалією чи закономірністю?

Наталка Діденко: Для того, щоб говорити про рекордну спеку, нам спочатку потрібно дочекатися закінчення літа, а тоді вже робити висновки. У нас ще половина серпня попереду.

Наприклад, у Мадриді і в Португалії температура, яка спостерігалася нещодавно — +36-+38 градусів, трапляється там досить часто. Це не є дивиною. Хоча, звичайно, це малоприємно, якщо ви турист і планували за ці три дні, які видалися дуже спекотними обдивитися всі красоти. Але — таке життя.

Спека справді зберігалася в Європі доволі тривалий час. На них "сіла" відповідна повітряна маса — антициклон, а при антициклоні були додаткові умови для прогрівання, тому що ніщо ніде не рухалося. Але говорити про аномальну спеку, напевно, не варто. Хоча, мабуть, певні перевищення норми були.

Єдине, що було цікаво — в Німеччині та скандинавських країнах було дуже спекотно, і дуже високі температури доходили навіть до півночі Швеції. Їм навіть довелося зупинити роботу атомних електростанцій, бо вони природно охолоджується водою, а вода так прогрілася, що не могла охолоджувати як слід.

В будь-якому разі, все це питання до науковців, які будуть аналізувати дані, порівнювати їх із попередніми роками і робити висновки, описуючи ці історії.

Поліна: Пані Наталіє, скажіть, чи буде цього року осінь календарною? Коли стане по-осінньому холодно? І чи є у вас якісь довгострокові прогнози? Наприклад, чи знаєте ви, коли наступить і якою буде зима?

Наталка Діденко: Коли у мене запитують про довгострокові прогнози, завжди кажу, що я — синоптик, а не ворожка. Довгострокові прогнози існують, воно розробляються науково. Крім того, є чимало народних синоптиків, які складають такі прогнози. І, зазвичай, довгострокові прогнози — це те, що найбільш цікаво медіа.

Але я особисто не радила б серйозно сприймати довгострокові прогнози. Краще довіряти прогнозам на одну-три доби і тенденції на п’ять-сім діб.

Тому говорити зараз про те, якою буде погода восени, а, тим більше, взимку, як мінімум, некоректно. До моєї компетенції це точно не належить.

Завжди кажу, що синоптик — це як дільничний терапевт, а є ще й вузькі спеціалісти-медики. Синоптик забезпечує реальним прогнозом погоди, розказує, що буде завтра або через день-два. Наприклад, щоб людина розуміла, що їй робити на вихідні, як вдягнутися, як гуляти з твариною (брати її чи не брати, якщо тварина боїться спеки), які ліки підготувати старшим членам сім’ї-гіпертонікам. Тобто це суто практичні і корисні речі. Вони необхідні, бо з цього складається наше життя.

А от, якою будуть осінь і зима, я б і сама із задоволенням у когось спитала. Головне, що вони будуть…

Лариса: Чи існують якісь народні прикмети щодо погоди, на які ви зважаєте? Чи перегукуються якісь із них із певними науковими спостереженнями чи фактами, чи вони не мають жодного наукового підґрунтя?

Наталка Діденко: До народних прикмет я, як фахівець, як синоптик, ставлюся… не хочу казати "негативно". Ми просто йдемо паралельними шляхами. Знову медичне порівняння: є лікар, фахівець, який купу років вчився і купу років здобував практику, став спеціалістом, і через двадцять років ви до такого лікаря приходите, а він вам радить попити ромашку — не думаю, що ви будете дуже задоволені, і навряд чи так вирішиться ваша проблема. Так само і в синоптиці…

Хоча народні прикмети — це, звичайно, прекрасно. Всі, хто ними користується і вірить у них — на здоров’я. Але слід зважати на те, що народні прикмети створювалися сотні років тому, коли була зовсім інша екологія та інша погода. До того ж, ці народні прикмети створювалися для регіону певного кліматичного типу: в Україні є лісостеп, степ, субтропіки (це південний Крим), ліси… І для кожної з цих зон має бути своя відмінна народна прикмета. Це по-перше.

По-друге, народна прикмета дає дуже короткостроковий прогноз. Наприклад, ввечері людина спостерігає якесь явище і говорить, що вранці буде те-то і те-то. А синоптики до 12.00-13.00 вже мають готовий прогноз погоди і на добу, і на дві-три доби.

Отже, можна довіряти народним прикметам, але синоптики не мають до них жодного відношення.

Тамара Петрівна: Наталіє, от у народі часто говорять, наприклад, у Львові пішов сніг — за два дні буде тут, у Києві, або в Москві вже почалися сильні заморозки — скоро будуть і тут… Такі закономірності справді мають місце бути? Чи це просто прикмети чи міфи? Звідки "приходить погода" — холодна чи спекотна — в Україну?

Наталка Діденко: Хороше запитання, дуже поширене. І перше слово, яке б я сказала на рахунок цього, це — міф. Міфи завжди цікаві і симпатичні. Справді, люди, які живуть ближче до західного кордону, завжди кажуть: "Що сьогодні в Польщі, те завтра буде в нас". А ті, що живуть ближче до східного кордону, кажуть: "Те, що сьогодні в Москві, завтра буде в нас".

Проте все це — міф.

Варшава чи Москва — це лише крапки на карті. З однієї крапки не буває переносу повітряних мас. Повітряні маси — це величезні масштабні речі. Якщо йде похолодання з районів Арктики, воно рухається в Україну з північного-сходу або півночі, і, очевидно, на своєму шляху проходить, умовно кажучи, Кольський півострів, Мурманськ, доходить до Московської області. Тобто на його шляху є безліч крапок таких, як Москва. Тому говорити про те, що "з Москви приходить погода", є, як мінімум, смішним.

Так само і з Варшавою. Тобто це міф, так некоректно говорити та навіть не дуже грамотно.

За статистикою, у нас найбільш характерний перенос повітряних мас — західний. Набагато рідше цей перенос східний, північно-східний чи південний. Із заходу до нас найчастіше приходять атмосферні фронти, з південного заходу і північного заходу — циклони.

Грубо кажучи, з заходу приходить 75-80% повітряних мас.

Тому говорити про те, що з одної маленької крапочки на карті — з Москви — на таку велику країну, як Україна, щось там прийде, неправильно. Наталка Діденко / Главред

Люси:Как вы относитесь к народным синоптикам? Имеют ли право на жизнь такие прогнозы? Или народные специалисты только дискредитируют и подрывают доверие к синоптикам и метеорологам?

Наталка Діденко: Народні синоптики мають право на свою діяльність. Думаю, що кожна людина, яка називає себе народним синоптиком, щиро вірить у свою методику. Якщо це нікому не шкодить, то нехай собі буде на здоров’я.

Я завжди закликаю довіряти, в першу чергу, професійним прогнозам погоди від спеціалістів.

Народні синоптики часто грішать довгостроковими прогнозами. І у нас, тільки-но починається осінь, мені одразу починають писати: "Народний синоптик такий-то сказав, що осінь буде така, а Новий рік — такий. А канадські чи американські метеорологи сказали, що зима буде лютою, з температурою до мінус 50 градусів, причому по всій земній кулі".

І тут часто провина не народних синоптиків, не американських чи канадських вчених… Це — результат недобросовісності або низького професійного рівня наших медіа. Це — низькопробна "попса", коли починають підхоплювати чутки або видавати думку не зрозуміло кого за поважну професійну точку зору. Треба тримати "професійну гігієну".

Але народні синоптики мають право на свою діяльність. Більше того, якщо ми перевіримо довгостроковий прогноз народного синоптика, наприклад, на сезон, ми побачимо, що його прогноз на 50% справдився. Але говорити про прогноз, який справдився на 50%, це, як мінімум, смішно.

Метеорологія зараз фантастично розвинулася. І зараз надзвичайно висока справджуваність прогнозів на одну-три доби.

Якщо вам це цікаво, і ви, наприклад, взяли в оренду фермерський лан, збираєтеся щось вирощувати, звертаєтеся до народного синоптика, вважаєте, що він вам допоможе і стане в нагоді його порада — це тільки ваш успіх або ваші збитки. Ні народний синоптик, ні ви нікому не нашкодите. Тому ви маєте право вибору.

Booklia: Чи залежить складність прогнозування погоди від території, для якої складається прогноз? Наприклад, для Києва легко дати точний прогноз? І, навпаки, для яких регіонів чи міст України передбачити погодні зміни найскладніше і чому, від чого це залежить?

Наталка Діденко: Для великих міст, що розташовані на більш-менш однорідній території, передбачати погоду скрізь однаково — або складно, або нескладно. Проте ускладнють прогнозування гори, тобто складати прогноз для гірської місцевості не так просто. Гори завжди мають свій мікроклімат. Я завжди з великою обережністю і особливою увагою беруся за прогнозування погоди для такої місцевості, бо це дуже важко.

Також дуже важко прогнозувати, як змінюватиметься погода в океанічному просторі. Коли сонце нагріває земну поверхню — це одне, а водну — зовсім інше. В океані свої процеси, саме тому й є океанічні, морські та аерологічні синоптики.

Простіше складати прогноз для однорідної території, наприклад, де переважно йдуть ліси або степ. А якщо на території є суттєві відмінності рельєфу, перепади висот, це складніше.

Для Києва складати прогноз нормально. Єдине, що слід завжди мати на увазі, складаючи прогноз для великого міста, мегаполісу, що в таких містах завжди температура повітря вища на один-два градуси. До цього призводить щільність населення, викиди, інтенсивність життя, заводи тощо.

Ольга, Полтава:Чи є такі погодні явища, які синоптику спрогнозувати складніше за інші, якщо так, то чому?

Наталка Діденко: Існують такі погодні явища, які спрогнозувати не просто складно, а неможливо. Наприклад, смерчі. Вони повинні мати спеціальні умови для свого розвитку. Оскільки вони виникають надзвичайно швидко і на надзвичайно малій території, теоретично їх передбачити можна, але практично дуже важко.

Також дуже важко передбачити наднормову катастрофічну зливу або наднормовий катастрофічний сніг. Синоптик бачить, що насувається дуже суттєва зміна погоди, чітко бачить по картах, що будуть сильні опади, але передбачити, що кількість цих опадів буде більшою за весь період спостереження, надзвичайно складно.

Отже, найважче прогнозувати стихійні явища, наприклад, смерчі.

Smilik:Чому взимку перший сніг у нас зазвичай стає стихійним лихом, яке паралізує все місто? Це біда з нашим менталітетом, проблема в місцевих господарниках та комунальниках, недосконалість системи попереджень про погоду? Чим ви б це пояснили?

Наталка Діденко: Не тільки перший, але і п’ятий, і десятий сніг, що випадає взимку, у нас може паралізувати місто. Згадаймо березень 2013 року, коли в Києві кількість снігу, що випав, перевищила всі мислимі норми. Ми пам’ятаємо, що тоді коїлося в столиці... Коли відбувається якесь стихійне явище в мегаполісі, воно перешкоджає нормальній діяльності міста і часто паралізує його.

Чия тут вина? Я б не шукала винних. Але так у нас стається тому, що, по-перше, понаднормова кількість опадів у вигляді снігу — це все-таки стихійне метеорологічне явище, по-друге, це стає проблемою через недосконалу робота комунальних служб міста.

Допомогти мінімізувати негативні наслідки могла б система попереджень — якби у нас вона була добре розвинена. Тоді б можна було уникати неприємних наслідків.

А так, до прогнозів синоптиків часом ставляться з долею іронії або недовіри — це неправильно. Синоптики, звісно, можуть помилятися, як і лікарі, політики, двірники, слюсарі, домогосподарки... Але не брати до уваги їхні попередження часом небезпечно. Тому про сильні снігопади чи потужні зливи синоптики повинні попереджати, а споживачі прогнозів погоди обов’язково мають взяти це до уваги.

Ginger: Обожнюю з дитинства мультик "Земляничный дождик". Розкажіть, будь ласка, а чому трапляються дощі, які випадають то з рибою, то з жабами, то ще з апельсинами, то ще з чимось? Із якими "домішками" найчастіше трапляються такі незвичні дощі в Україні і чому? До речі, таке природне явище можна передбачити?

Наталка Діденко: Це трапляється вкрай нечасто. Навіть не можу згадати чогось подібного зі своєї професійної практики.

Чому так відбувається? Дощ, особливо влітку, не випадає просто так — він виникає внаслідок переносу повітряних мас. Дуже часто дощ супроводжується сильним шквалистим вітром, а іноді й смерчами (вони спостерігаються в Україні — смерчі завжди у нас були і будуть, бо це характерне для літа явище, рідкісне, але характерне). Тому при дуже інтенсивному переносі повітряних мас може статися так, що ця маса у свій вихор захопить жаб або пісок. Наприклад, пилові бурі переносять пісок навіть без дощу, і тоді видимість у повітрі стає набагато нижчою.

Це цікаве явище, але я, напевно, не хотіла б на це подивитися.Наталка Діденко / Главред

Ksenia_R.: Скажите, пожалуйста, с чем связана дымка, которая висит над Киевом в последние пару лет где-то в июле-августе? Это обусловлено какими-то погодными условиями или это результат неблагоприятной экологии?

Наталка Діденко: Таке явище справді можна спостерігати в Києві, і не тільки в липні-серпні. Такий смог у великих містах, мегаполісах, на превеликий жаль, є частим явищем.

Влітку часті антициклони — зони високого атмосферного тиску. Це дуже масштабне утворення, яке зависає над великою територією (наприклад, над майже усією територією України). І в цей час зазвичай дуже слабкий вітер або навіть штиль. Тому всі продукти згоряння, які виробляє місто, піднімаючись у повітря, "зависають" у ньому.

Скільки не закликають синоптики і відповідні служби, щоб при високих температурах повітря не палили сміття чи листя, не провокували пожежі недопалками, але все одно люди це роблять і вносять свою лепту в утворення такого смогу. Це — бич великих міст.

І ще — це не серпанок, бо серпанок — це дуже красиве явище. Це — саме смог.

Наскільки мені відомо, зараз у певних районах Києва навіть радять уникати певних вулиць, бо там підвищена концентрація таких шкідливих домішок у повітрі.

Feodora: Чим пояснюється те, що влітку дощі такі, так би мовити, точкові — в районі однієї станції метро періщить злива, а за пару станцій від неї і не капне, або на правому березі йде дощ, а до лівого може й не дійти зовсім?

Наталка Діденко: Це надзвичайно характерне явище для літа. Саме влітку дощі випадають місцями (або локально). Тому що влітку дуже висока температура повітря, сильна спека, і вдень дуже сильно розігрівається атмосфера над містом, і залежно від рельєфу, від поверхні десь відбувається більше випаровування, десь — менше, тому й випадають локальні дощі. Взимку і восени такі контрасти згладжуються, і, якщо приходять дощі, вони можуть тривати і добу, і дві доби. Влітку, яка б сильна злива не була, вона йде в якомусь місці, а зовсім поруч її немає, і вона дуже швидко закінчується. Саме для літа характерні короткочасні дощі, а це дощі, які тривають до трьох годин.

Dinka:Чи можна зробити висновок про те, чи буде дощ, наприклад, за формою хмаринок? Чи це з розряду прикмет?

Наталка Діденко: Як поетично, симпатично і гарно сказано — "форма хмаринок"! Насправді, не секрет, що існує класифікація хмар, і кожна хмара щось означає і має прогностичний характер.

Наприклад, якщо ми лежимо в полі і дивимося в небо, спостерігаючи там ряд білих пухнастих хмар — це купчасті хмари хорошої погоди, або кумулюси. Також є величезні пухнасті хмари, але такі, що набувають свинцевого кольору — синоптики чітко знають, що з них випадають дощі. Вони називаються кумульонімбуси. Є перисті хмари і купа інших. Саме за виглядом хмар можна прогнозувати погоду.

Але, знову ж таки, хмари дають короткуваті прогностичні ознаки. Якщо ми бачимо, що свинцева хмара на горизонті, значить, скоро буде дощ. Тобто ми його можемо передбачити за годину, дві або три. А синоптик, повторюся, складає прогноз за добу.

Dinka: Чому трапляються так звані аномальні явища типу снігу в пустелі, від чого це залежить?

Наталка Діденко: Погода цікава в тому числі й тим, що часом трапляються аномальні явища. Як і у футболі трапляються непередбачувані речі. Здавалося б, бігає завжди однакова кількість людей за одним м’ячем, що там може статися неочікуваного? Але елементом несподіванки все це цікаво.

Погода, клімат, наше з вами життя — все залежить від нерівномірного розподілу сонячної енергії і руху повітряних мас. Чому взагалі рухаються повітряні маси? Бо в якийсь момент сонце нагріває одну поверхню більше, а поруч залишається менше прогріта поверхня — цей температурний контраст створює повітряний рух. І, коли повітря починає рухатися, в зоні температурних контрастів виникають такі явища як дощ, сніг, сильний вітер, град, туман тощо.

Такі аномальні явища, як сніг у Сахарі, виникають рідко, але бувають. Це говорить про те, що в певний момент десь відбулося більш інтенсивне сонячне нагрівання, десь — менш інтенсивне. І величина температурних контрастів збільшує ймовірність аномальних явищ. Якщо в Сахарі задалеко "забіг" атмосферний фронт, а ночі там надзвичайно холодні завжди — це не секрет, випали опади на холодну поверхню, от і з’являється сніг. Звичайно, такий сніг дуже швидко розтає. Взагалі, в Сахарі кожного року сніг випадає.

У мене в Алжирі, у столиці на середземноморському узбережжі живуть близькі друзі. А більшість території Сахари належить саме Алжиру. Вони розповідають, що там щороку випадає сніг. Але це все одно називають аномальним явищем, бо це не характерно для пустелі, трапляється вкрай рідко. Але це не фантастика — це реально буває.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕНа полпути к кипячению: человечество ждут страшные муки из-за глобального потепления

Михайленко Л.:Если вспоминать знаменитые американские фильмы-катастрофы, то в них всегда о надвигающемся стихийном ужасе предупреждают буквально за считанные часы. А как в реальности, всегда ли синоптики заблаговременно могут разглядеть надвигающуюся погодную катастрофу и вовремя предупредить? Или, если что, у нас, как в этих фильмах-апокалипсисах, будет три-четыре часа на поиск бункера или строительства Ноевого ковчега?

Наталка Діденко: Синоптик може попередити про небезпечне явище чи бурю за пару годин до того, це абсолютно в наших силах. Є карти переміщення небезпечних ділянок, є радари… Тому синоптики можуть це відстежувати, і вони це роблять.

Сама часто на своїй сторінці у Фейсбук, користуючись професійними матеріалами, наприклад, даними бориспільського радару чи німецькими картами реальних блискавок, пишу, що за годину-три до Києва прийде складна погода, а зараз у Житомирі ллє дощ, гримить гроза і подекуди спостерігається град, тому — закрийте, будь ласка, вікна, якщо йдете з дому.

Тобто про це попередити абсолютно реально.

А так, як я вже говорила, синоптик складає свій прогноз на добу, а також прогнозує тенденції на дві-три доби.

Але проблема в тому, що в Україні немає масштабної системи оповіщення. Єдине, що є — попередження на сайті українського Гідрометцентру, де пишуть про штормові попередження. Але цього замало. До того ж, зазвичай, вони пишуться раз на добу: наприклад, вранці написали, що завтра може бути те-то й те-то, і дуже рідко вони можуть написати, що наближається гроза, і за годину-дві почнеться сильна злива.

Все це — в руках молоді. Зараз купа старт-апів, розробляються дуже геніальні пропозиції та проекти — страшенно захоплююся! От чому б не зробити, наприклад, такий старт-ап — систему смс-оповіщень — тим, у кого добре варять технічно і електронно молоді мізки, адже всюди, навіть у селах, є самі звичайні мобільні телефони, навіть у бабусь-дідусів. Не треба гаджетів, нічого новітнього — просто смс-повідомлення. Це найпростіше. Смс-кою можна передати будь-що, і, якщо Галька буде знати, то знатиме все село…

Очевидно, що такий проект оповіщень потрібно робити у співпраці з синоптиками, щоб попередити людей, наприклад, про те, що насувається град, гроза чи злива. Адже люди в селі трясуться над своєю городиною, над врожаєм, багато для кого це харчовий запас на цілий рік — за допомогою такого повідомлення людина може врятувати свій врожай. Бо за одну-дві години можна врятувати дуже багато. Передати смс — це не складно і не потребує шаленого фінансування. І на цьому можна буде заробляти, хоча для людей це коштуватиме якісь копійки.

Wrangler: Сколько лет в Украине ведется статистика, благодаря которой нам сообщают, что такой-то день стал самым холодным или, наоборот, жарким, за всю историю? Если она ведется…

Наталка Діденко: Передусім зазначу, що наші архіви залишають бажати кращого. Оцифровування майже немає.

Ведеться спостереження більше ста років, принаймні щодо Києва. Здається, 130 років. Це досить великий період спостережень. Але для історичного масштабу, звичайно, це дуже мало.

До речі, нещодавно дізналася, що брат Лесі Українки був одним із провідних українських метеорологів. Він був інтелектуалом. На жаль, дуже рано пішов із життя. Саме він фактично створив метеорологічне життя на Харківщині. Він причетний до створення багатьох метеорологічних станцій, читав лекції з метеорології. Наталка Діденко / Главред



Joker:Якось в одному зі своїх інтерв’ю ви розповідали, що співпрацювали з агрохолдингом. Скажіть, будь ласка, а взагалі це поширена практика, коли в штат аграрні підприємства чи фермери винаймають собі синоптика, у нас та за кордоном? Вважаєте ви доцільним в Україні це мати за правило, адже наповненість бюджету великою мірою залежить у нас від врожаїв?

Наталка Діденко: Це питання номер один, воно мені страшенно подобається!

Чесно кажучи, не знаю, чи є у нас якісь фермерські господарства чи агрохолдинги, які мають у своєму штаті синоптика, але я дуже в цьому сумніваюся, виходячи з досвіду і практики.

Агрохолдинги і фермерські господарства — це не найбідніші люди в нашій країні. Думаю, що до такої практики просто не дійшло ще. Але це просто необхідно — нехай і не мати у своєму штаті синоптика, але принаймні консультуватися з ним.

Свого часу я справді співпрацювала з агрохолдингом. Вони — розумники, бо збагнули користь від такої співпраці. Це люди майбутнього (напевно, я б назвала їх так). Я пропрацювала з ними три роки, консультувала їх. Той агрокомплекс займався виробництвом чіпсів. Для того, щоб робити чіпси, вони орендували поля і вирощували на них картоплю. Наприклад, коли приходила рання осінь, вони збирали картоплю, а я по прогнозу бачила, що насувається надзвичайно сильний дощ, а у них картопля лежить у відкритому вигляді на полях, бо вони її зібрали і полишали, я попереджала про дощ. Відтак у них була доба-дві, щоб прикрити врожай і зберегти його. Таким чином, вони уникали зайвих збитків, бо були вчасно попереджені і вжили заходів.

Або, наприклад, коли в травні або червні раптом трапляються заморозки. Тоді за дві-три доби синоптик про це попереджає фермерів, а фермери вживають необхідні заходи.

Отже, для наших фермерів, нашого сільського господарства, для нашої країни, де надзвичайно розвинута аграрна промисловість, співпраця з синоптиком — це запорука успіху.

Тому раджу фермерам і агрохолдингам активно і плідно співпрацювати з синоптиками заради спільного добра. Така співпраця принесе одні плюси: по-перше, це зменшить збитки для сільського господарства, по-друге, це сприятиме популяризації синоптики і метеорології, по-третє, це сприятиме залученню в цю спеціальність молодих спеціалістів.

А так, чула, що зараз агропідприємства купують метеостанції і вважають, що проблема вирішена. Але що таке метеостанція? Вона дає фактичну погоду. Ми і так зараз у гаджетах можемо легко знайти інформацію про те, яка в даний момент температура, вологість тощо. Але ж потрібен саме прогноз погоди від фахівця! Навіть той прогноз, який ми отримуємо, зазирнувши у гаджет, ніколи не перевершить прогноз від спеціаліста, живої людини, яка поєднує знання, дані передових технологій — синоптичних і кліматичних, свій досвід та інтуїцію.

Tarass:Які рекомендації ви б зробили аграріям? Чи варто їм переглядати набір тих культур, які традиційно вирощують в Україні? З якими культурами в найближче десятиліття ми можемо попрощатися? Адже певні зміни відбуваються, наприклад, помітив, що на Дніпропетровщині в останні буквально пару років фермери активно почали збирати врожаї лохини, ожини, хоча ці ягоди є нетрадиційними для цього регіону… Для мене ягідний край — це, скоріше, Волинь…

Наталка Діденко: Це дуже цікаве запитання, але, на жаль, я не дуже компетентна на нього відповісти. Адже такими темами займаються агрометеорологи — це вузька специфічна галузь. Я вивчала в університеті агрометеорологію, але я не в змозі пояснити дуже багато речей, зокрема, як можуть змінитися культури, які вирощуються в Україні, або чому лохину почали вирощувати на Дніпропетровщині.

Лохина — це справді більше північна ягода, яка любить гори, вологість. Але я не можу сказати, що на Дніпропетровщині стало більше дощів. Навпаки, ця територія близька до континентального клімату — там зараз серйозна спека і мало дощів. Тому це складно і цікаво.

polit_ua: Скажіть, а яку роль у вашій справі відіграє… інтуїція? Чи їй тут не місце — все є результатом строгих розрахунків і спостережень за роки досвіду?

Наталка Діденко: В успішній роботі синоптика є декілька складових: освіта, досвід (я могла називати синоптиком, тільки пропрацювавши, як мінімум, п’ять років; тобто університет, п’ять років роботи, і тільки тоді я отримала якусь внутрішню впевненість) і інтуїція. Це "три кити", на яких тримається не тільки синоптична професія, а й будь-яка.

Як саме допомагає інтуїція — зараз поясню. Наприклад, я бачу, що на Київ насувається атмосферний фронт. Коли на певну територію насувається атмосферний фронт, я просто зобов’язана написати в прогнозі про опади, тому що атмосферний фронт за усіма синоптичними законами приносить опади. Але я знаю, що цей фронт йде звідкись, і там він дав дуже мало опадів він, і поки він до нас прийде, а проходитиме він по розпеченій території, вологість випарується ще більше. Тож здається мені, що, дійшовши до Києва, опадів він не дасть. Тобто я інтуїтивно відчуваю, що дощу не буде. Тому у прогнозі я напишу так: "Є ймовірність опадів, але, скоріше за все, атмосферний фронт обмежиться збільшенням хмарності".

Zinaida_53: Пані Наталко, ви маєте такий колосальний досвід і стільки років спостерігаєте за погодою в Україні, то, напевно, як ніхто можете узагальнити цю інформацію і спостереження… Скажіть, будь ласка, які тенденції ви помічаєте, що хотіли б виокремити? Наприклад, чи буде продовжуватися зміщення пор року? Чи ставатимуть зими більш холодними і сніжними? Чи ставатимуть літа більш засушливими і спекотними? Наприклад, цього літа були моменти, коли все це нагадувало тропіки – висока вологість та високі температури… Можливо, що якісь речі, які ми, пересічні люди, навіть поки не помічаємо.

Наталка Діденко: Дякую за запитання.

Будь-яке узагальнення про погоду повинні робити фахівці, і така інформація потім зберігається в архівах. Це тривала робота, коли аналізуються дані за довгий період. Тому зараз мої спостереження за погодою і мої враження — це абсолютно суб’єктивна річ.

Я, як і будь-який громадянин, можу сказати: "О, яке було минуле літо! Я так намерзлася. Усе позаливало дощами". А насправді, коли візьметься статистика і будуть зроблені висновки, виявиться, що опадів того літа було близько норми, а температура практично не виходила за межі норми. Тож усе це дуже суб’єктивно, і важко робити якісь узагальнення.

Fargo: На днях в американском научном журнале Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), было опубликовано исследование ученых, которые пришли к выводу, что Земля может столкнуться с глобальным потеплением на 4-5 градусов Цельсия по сравнению с доиндустриальным периодом, а уровень моря — подняться на 10-60 метров. Мол, уже сейчас средняя глобальная температура почти на 1 градус превышает показатель доиндустриального периода и растет каждые десять лет примерно на 0,17 градуса. Два вопроса: 1) какие процессы может повлечь за собой глобальное потепление на 2 градуса? 2) реально ли достичь цели Парижского соглашения по климату — сдерживания увеличения глобальной температуры на уровне 1,5-2 градусов?

Наталка Діденко: Що стосується теорії про глобальне потепління… Я належу до меншості, яка ставиться до цієї теорії із величезним скепсисом. Тому що говорити про те, що клімат на планеті зміниться в бік глобального потепління внаслідок діяльності людини, це занадто — людина, як завжди зависокої думки про себе. Тільки космос, космічні процеси впливають на такі глобальні речі. Тому говорити про те, що ми такі круті і так загадили цю планету, і через те планета повністю зміниться, я би не поспішала. Тобто людина зависокої про себе думки, якщо вона вважає, що може змінити систему координат у космосі або клімат на цілій планеті своєю діяльністю. Це занадто.

До того ж, система метеорологічних, кліматичних, погодних спостережень в історичному і планетарному контексті така мікроскопічна, що робити якісь глобальні висновки зовсім некоректно.

Звісно, людина впливає своєю життєдіяльністю на екологію землі, і часто — дуже погано. Це правда. Це велика проблема, для вирішення якої потрібні спільні зусилля всіх країн, тому що повітряні маси не мають кордонів, і, якщо буде рухатися якесь брудне повітря, воно не зупиниться на кордоні з благополучною країною, а піде далі. Тому потрібні спільні зусилля і спільне сумлінне дотримання екологічних законів.Наталка Діденко / Главред

Sidor:Может ли только деятельность человека на земле запустить необратимые изменения климата на планете и привести к гибели жизни на Земле? Ваша субъективная точка зрения.

Наталка Діденко: Я вже про це говорила. Мені здається, що людство перебільшує свою роль у формуванні клімату. Це — прерогатива космічних, планетарних процесів. Думаю, що неправильно говорити, що людина своєю паскудною поведінкою і недбалим ставленням до природи може змінити планетарні речі.

Laptev:Постоянно звучат какие-то апокалиптические прогнозы — то нам грозит глобальное потепление и гибель планеты из-за его ужасных последствий, то вновь пророчат ледниковый период. Как вы относитесь к таким прогнозам — это страшилки о "конце света" или предупреждения, имеющие под собой реальную почву?

Наталка Діденко: Я не можу нічого сказати з цього приводу. Своєю думкою щодо глобального потепління я вже поділилася.

Напевно, це природно, що люди хочуть знати майбутнє своєї планети. Але мені здається, що все-таки цікавішим є теперішнє: що є довкола, що в даний момент відбувається з тобою, твоєю дитиною, що робиться у твоєму дворі, що робиться з погодою у твоєму місті чи селі.

Ксенія_90: Як змінився клімат України за останні 20 років? Я помітила, що змістились сезони. Через скільки років будемо замість картоплі вирощувати банани?

Наталка Діденко: Передусім хочу зазначити, що ніяких "змін клімату" в Україні не відбулося: у нас як був помірно континентальний клімат, так і залишився. Проте погода змінюється упродовж років: наприклад, упродовж п’яти років спекотна погода, упродовж наступних п’яти років — температура знижується. Якщо це зобразити візуально, це коливання виглядатиме як синусоїда, крива, подібна до тої, яку ми бачимо на кардіограмі людини. Рівна лінія, Господи прости, може бути тільки у нерухомого тіла. А атмосфера — такий самий живий організм, як і людський. Тому й у кліматі відбуваються певні коливання. Але хочу заспокоїти всіх: клімат в Україні не змінився, він залишився помірно континентальним.

А банани можуть і бути, чому б ні… Наприклад, прийнято говорити, що баштани — це прерогатива Херсонщини, але моя бабуся з Полтавщини, і в неї пречудово росли кавуни й дині завжди. Може, у нас би і банани змогли вирощувати…

Анатолій: Чи незворотньо змінився клімат в Україні? Чи можна вважати що територія України поступово перейде у кліматичну зону з теплішим кліматом?

Наталка Діденко: Побачимо разом.

Dara: Як прийшла ідея робити прогнози погоди з Апельмоном? Чи здогадувалися ви, започатковуючи таку практику, що це знайде такий широкий відгук у людей?:)

Наталка Діденко: Я про це не думала, і вийшло так ненавмисно. Ідея виникла спонтанно. Взимку 2013-2014 року під час Майдану на прохання "Громадського телебачення" я щовечора виходила в ефір і розказувала синоптичну ситуацію, тому що люди були на Майдані, ночували на вулицях, чергували вночі, і розуміння того, якими будуть погодні умови, було вкрай потрібне. І в якийсь момент, коли я розказувала погоду, Апельмон голосно нявкнув, чіплявся до мене, ставав на задні лапи — чи то їсти просив, і мені сказали взяти його на руки, бо це ж живе спілкування Скайпом — мовляв, нічого такого в цьому немає. І я взяла його на руки і відтоді постійно почала з ним розказувати про погоду.

Апельмон справив ефект абсолютної пухнастої "бомби" — людям це страшенно сподобалося. Не секрет, що діти і котики — це теми, які завжди привертають увагу.

Але вся ця історія мала свої гарні пролонговані наслідки. Пройшло вже багато часу після подій на Майдані, і роки через два мені написала жінка з Донецької області, вимушена переселенка, яка переїхала кудись на західну Україну. Коли я прочитала її листа, зрозуміла, скільки побічних наслідків ця наша біда має для людей: непрямі втрати, страх, переживання, скільки через те було інсультів-інфарктів та інших погіршень здоров’я. І от вона мені написала: "Ваш кіт фактично врятував мені життя. Я всю цю зиму сиділа біля екрану, спостерігаючи за всіма подіями. Страх, скутість, спазм, який тримав усіх людей в напрузі… А цей кіт був єдиним позитивним, стабільністю, уособленням чогось домашнього, мирного і приємного. Я чіплялася за нього, як за рятівну соломинку".

І потім все більше людей мені почали про це говорити. Тож це не було заради "мі-мі-мі"-картинки — це мало свій позитивний ефект для людей.Наталка Діденко / УНІАН

Lastivka:Пані Наталю, а чи погоджуєтеся ви з тим, що звірі відчувають зміну погоди, реагують на них і, таким чином, дають нам натяки на те, що відбуватиметься? Що, наприклад, може спрогнозувати ваш неперевершений Апельмон?

Наталка Діденко: Часто говорять про те, що тварини якимось чином реагують на певні погодні явища: землетруси, зміну погоди тощо. Чесно кажучи, я, спостерігаючи і за своїм неперевершеним котом Апельмоном, і за тваринками, які живуть у моїх друзів, ніколи не помічала явних прогностичних ознак, тобто не помічала, що певна тварина чітко реагує на дощ чи сонце.

Існує такий стереотип, що, коли йде дощ, тваринка дуже затишно спить. А от наш Апельмон, навпаки, у дощову погоду, як кінь, ганяє по хаті — дуже жвавий, а у сонячну погоду, коли високий атмосферний тиск — спить.

Всі ці спостереження, скоріше, можуть належати до розділу "народні прикмети". І я, як фахівець, особливо на це не зважаю.

Але, якщо хтось всерйоз спостерігає за своєю тваринкою і на цій підставі робить висновки про майбутню погоду, а потім в залежності від цього вирішує, наприклад, їхати чи не їхати на дачу, садити щось на городі чи ні, то нехай це допоможе людині. Але все-таки мені здається, що це перебільшення.

Aleksa:Как вы относитесь к традиции будить сурка, чтобы узнать, будет ли ранней весна?

Наталка Діденко: Як і всі, можу подивитися на нещасного бабака, пожаліти його. Коли його витягають з нірки, мені аж сумно стає. Навіщо мучити тварину? Це все суто медійні чи кінематографічні речі, без яких наш світ був би менш цікавим і прісним.

До моєї професійної діяльності це не має жодного стосунку.

Dinka: Як привітали ви свого хвостатого помічника з Міжнародним днем кота, який був нещодавно?

Наталка Діденко: Я — активний користувач Фейсбуку, і мені здається, що "міжнародний день кота" впродовж року трапляється разів вісім чи десять, не менше. І у мене всі завжди запитують, як я привітала свого кота.

Чесно кажучи, у нас дома кожен день — це день кота. Бо Апельмон дуже вимогливий. Часто він маніпулятор, вимагає їсти кожні 20 хвилин, коли ми вдома.

Що ми справді відзначаємо, так це день народження Апельмона. У нього є документ — паспорт де записано, що його день народження 27 липня. От нещодавно ми святкували його 12 років. Саме 27 липня мене не було вдома, але напередодні я його привітала словами.

А торік телеканал "Еспресо", на якому я працюю, зробив до цієї дати дуже хороший сюжет про кота-прогнозиста Апельмона — раджу всім його подивитися.

Свого кота я шаную і поважаю. До речі, говорю це без жодного жарту чи іронії. Тому що, якщо ти не поважаєш усіх, хто живуть у тебе вдома, то, значить, не все в порядку. Бо найперше, що повинно бути — повага до всіх, із ким ти живеш. Не кажу про любов чи піклування. Найперше — повага.

bob47: Чи радили б ви на цих вихідних їхати з наметом на риболовлю на Київське море, чи можна вірити сайтам погоди, які попереджають, що в неділю дощитиме?

Наталка Діденко: 15 серпня на Київщині став одним із найбільш спекотних днів за все літо, за серпень — так точно. Але вже 16 серпня до Києва прийшов атмосферний фронт, що приніс локальні короткочасні дощі, і впала спека. Така синоптична ситуація залишиться до кінця тижня. Тобто до неділі включно на Київщині зберігається можливість локальних короткочасних дощів: пройшов короткий дощ, й за ним одразу — прояснення і сонце…

Тим, хто в ці вихідні дні збирається на риболовлю чи на природу, я би просто радила взяти дощовик і намет. Адже дощ не литиме безкінечно. Дощ буде коротким, а, може й бути і так, що ви побачите цей дощ збоку, а над вашим наметом не впаде ні краплі. Температура повітря буде комфортною: не буде вже сильної спеки, буде +27 — +29 градусів. Тому, звичайно, на локальний дощ розраховувати треба, але температура буде комфортна. Тож потрібно відпочивати і використовувати останні деньки літа повною мірою.

Надія Майна

Фото Олександра Синиці

https://glavred.info/ukraine/10003757-sinoptik-natalka-didenko-lyudstvo-ne-nastilki-krute-shchob-svoyeyu-diyalnistyu-zminiti-klimat-na-planeti.html

Далі...

Лісівники Хмельниччини відкрили інтернет-магазин

Лісівники Хмельниччини – лідери інновацій у галузі. Вони запроваджують нові підходи з використанням соціальних мереж, аби зберегти ресурс деревини, менше рубати, а більше прибутку одержувати від побічного користування, з інших джерел. Особливо багато нового з’явилося в роботі лісівників краю з приходом на посаду начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Петра Пешка. Одна з останніх новинок – відкриття Хмельницького інтернет-магазину лісової продукції.

Розвиток цього напрямку – на часі, оскільки інтернет-магазини користуються все більшою популярністю, бо мають низку переваг перед звичайними магазинами: не треба бігати по супермаркетах чи базах, можете миттєво отримати вичерпну інформацію про товар, зримо його побачити й зарезервувати, вибрати форму оплати й доставки. Та й покупка обійдеться дешевше, бо продавець не витрачає кошти на торгові площі й склади. Ще один важливий аспект – інтернет-магазин працює цілодобово й без вихідних.

- Ми перші у лісовій галузі відкрили інтернет-магазин, – говорить заступник начальника управління-начальник відділу використання лісосировинних ресурсів Юрій Безноско. – Радують перші кроки, зокрема, Новоушицького, Шепетівського, Летичівського, Кам’янець-Подільського лісгоспів. Ці та інші підприємства вже запропонували 130 видів власної продукції: різноманітні декоративні рослини для озеленення, соки, гриби, варення, ягоди, мед, чаї, товари народного споживання. Ретельно вивчивши попит покупців, вже найближчим часом значно розширимо асортимент, бо підвідомчі підприємства в розрізі виконання стратегічної програми розвитку лісового господарства краю, активно взявшись за побічне користування й розвиток підсобних господарств, подали досить широкий перелік продукції для реалізації через інтернет-магазин. Підкреслю, щоб покупець знав з ким має справу й переконався у високій якості нашої продукції, створюємо власну торгову марку.

Насамкінець додамо, що інтернет-магазин вже з перших днів роботи посприяв надходженню коштів у каси підприємств.

Інтернет-магазин

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

17.08.2018

http://kmlis.gov.ua/Лісівники-Хмельниччини-відкрили-інт/

Далі...