Інтерв’ю телеканалу «Прямий» Міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака викликало масу обурень з боку науковців, фахівців та ветеранів лісової галузі, а також небайдужих до долі лісу громадських організацій та активістів через недостовірність наведених даних. Спробуємо розібратися, яка ж таки проблема існує в лісовому господарстві України.
На превеликий жаль, служби Міністерства екології та природних ресурсів України некомпетентно підготували інформацію для інтерв’ю Міністра стосовно лісової компоненти та державної політики в сфері лісових відносин. Зокрема, пропонуємо ознайомитися з нормами Лісового Кодексу України, статтями 29, 291 та 292 стосовно повноважень Міністерства, яке очолюєте поважний пан Остап Семерак. Норми Лісового Кодексу (29, 291 та 292) чітко визначають, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері лісових відносин забезпечує формування державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Тобто саме Міністерство екології та природних ресурсів України здійснює державне управління і регулювання у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Отже, Міністерство екології та природних ресурсів України має суттєвий вплив на лісове господарство України. Тому й дивно, що з лісовими нормативними положеннями та статистикою в інтерв’ю вийшов такий конфуз.
Уся статистика щодо створення нових лісів, відновлення суцільних зрубів, створення часткових лісових культур, проведення санітарних заходів, рубок головного користування тощо є офіційною й регулярно оприлюднюється. Для усвідомлення особливостей кожного проведеного заходу в лісі потрібно володіти арсеналом спеціальних знань. Для нефахівців неперевірені інформаційні повідомлення на різних рівнях, які останнім часом лунають зі ЗМІ, створюють хибне уявлення про дійсний перебіг подій.
Робота Держлісагенства та всіх лісогосподарських підприємств чітко регламентується законодавством України та нормативно-правовими документами. Як і в будь-якій галузі, у лісовому господарстві також є стратегічне й поточне планування, кожний захід проходить численні погодження різними структурами, відбувається регулярний контроль, перевірки фіскальними органами тощо. Порушники законодавства та правил ведення лісового господарства несуть як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Зазначимо, що на всіх зрубах, утворених після суцільних рубок або кінцевого прийому поступових рубок, після проведення відповідних заходів (оброблення ґрунту) відбувається висівання насіння, садіння сіянців або саджанців з відкритою або закритою кореневою системою чи проводяться заходи зі сприяння природному відновленню лісів. Превага надається природному відновленню, за його недостатньої нормативної кількості проводиться штучне заліснення ділянок. Для цього в кожній області функціонують лісові розсадники, які забезпечують адаптованим до певних кліматичних та ґрунтових регіональних особливостей садивним матеріалом підприємства галузі. Водночас, без догляду, без рубок освітлення, прочищення, прорідження і прохідних неможливо сформувати нормальний деревостан, який би відповідав своєму функціональному призначенню.
Згідно зі статистичними даними площа суцільних зрубів у 2017 році становила 49,3 тис. га. Площа висаджених лісів підприємствами лісової галузі становила 62,5 тис. га. Тобто висадили на 27 % лісів більше, ніж зрубали. Зокрема, відновлено шляхом садіння і посіву – 42,6 тис. га, шляхом сприяння природному поновленню – 22,1 тис. га, створено 2,2 тис. га лісових насаджень у ярах, балках, на пісках та інших непридатних для сільськогосподарського призначення землях.
За перше півріччя 2018 року вже створено лісів на площі 25,4 тис га, зокрема на нових ділянках – 1,2 тис. га, а зрубано 21,5 тис. га. Роботи з лісовідновлення і лісорозведення тривають. Тобто, як бачимо, лісовідновлення та лісорозведення переважає над знелісненням.
На сьогодні вікова структура лісів України є розбалансованою. Це пов’язано з масштабним створенням нових лісів у післявоєнний період. Нині ці деревостани досягають віку стиглості і тому найближчим часом збільшуватимуться також і обсяги рубок. Аналіз динаміки переважання площ відтворених лісів над площею суцільних зрубів показав, що це не є проблемою лісової галузі. Крім того, площа створених нових лісів була б значною більшою за рахунок заліснення нових земель у південно-східних областях України, якщо б відбувалося фінансування лісового господарства у цьому регіоні.
Зазначимо, що в Україні, де лісистість сягає тільки 15,9 %, до 50 % лісів має переважно екологічне значення з режимом обмеженого лісокористування, до заповідних лісів належить 16 %. Кожен другий заповідний гектар – це землі лісового фонду. Не слід також забувати, що забезпечення деревною сировиною потреб переробної промисловості та населення є також важливим завданням галузі. Отже, важливого значення набуває вирішення проблеми нормалізації балансу між експлуатаційними лісами і заповідними. Якщо заповісти всі ліси, припинити лісівничій догляд за ними, припинити рубати стиглий ліс і на його місці створювати нові насадження, то майбутнім нащадкам залишиться лише «кладовище» сухостою.
Оскільки метою розширення площі природно-заповідного фонду України є збереження біорізномініття, доцільно це робити за рахунок різних типів ландшафтів – лучних ділянок, степових тощо. Зокрема, вкрай недоцільно заповідати ліси штучного походження, одновікові та ті, що представлені лише одним деревним видом. Такі деревостани більше потерпають від дії стрес-чинників та потребують лісівничих доглядів.
Щодо санітарних заходів, то навіть у національних парках обов’язково слід вилучати сухі й нахилені дерева, які є небезпечними для транспортних засобів або відвідувачів. Дереву все одно, який статус присвоєно ділянці, на якій воно росте. Неважливо, що насадження належить до експлуатаційних лісів, захисних, природоохоронних, рекреаційного чи наукового призначення, дерева однаково будуть вразливими до аномально високих температур, які ми всі дуже добре відчуваємо в останнє десятиліття, тривалих посушливих періодів влітку та восени. Дерева будуть падати від впливу ураганів, ламатися від обледеніння та налипання снігу або потерпати від техногенного та рекреаційного навантажень, пожеж тощо. Саме для регулювання ситуації щодо відновлення нормального стану деревостану, для виконання ним функціонального призначення й мають бути призначені Санітарні правила в лісах України. Знову ж таки, на превеликий жаль, чинні Санітарні правила мало враховують біологію лісу.
Стосовно неправильних положень чинних Санітарних правил вже написано дуже багато. Термінове прибирання дерев, сильно ушкоджених пожежею, вітром або іншими стихійними чинниками, є необхідним як з погляду запобігання втраті ресурсу, так і запобігання заселенню їх стовбуровими шкідниками, які після розмноження в цих деревах є загрозою для сусідніх ослаблених дерев.
Заселені короїдами дерева слід відбирати до рубки та рубати терміново, до вильоту нового покоління. На практиці за період від виявлення осередків короїдів до одержання лісорубного квитка на узгодження паперів втрачається більше часу, ніж потрібно короїду для завершення розвитку. Тому ці заходи не є ефективними як з погляду збереження ресурсу, так і з погляду запобігання поширенню короїдів (
https://derevoobrobnyk.com/a/9723fe102e83/vsykhannja-sosnovykh-nasadzhen-prychyny-ta-naslidky).
З погляду економічної ефективності заготівлі деревини, виходу продукції вищої якості, а також технології створення лісових культур вчасно проведені суцільні санітарні рубки є вигіднішими, ніж багаторазові вибіркові санітарні рубки (
https://dt.ua/ECOLOGY/ukrayina-strimko-vtrachaye-sosnovi-lisi-scho-robiti-256225_.html).
Чи є альтернатива санітарно-оздоровчим заходам для запобігання поширенню короїдів? На жаль, санітарно-оздоровчі заходи є найпростішим способом врятувати деревину – основну продукцію лісового господарства, у вирощування якої вкладено кошти та працю декількох поколінь лісівників.
Зміну клімату ми зупинити вже не можемо, хоча про її початок попереджували вчені, зокрема й УкрНДІЛГА, ще в 90-ті роки минулого століття (
https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-94-017-3653-4_15,
https://doi.org/10.1007/978-94-017-3653-4_15). Альтернативою заходів, так званої «боротьби» з короїдами, є підвищення стійкості лісів, насамперед шляхом створення мішаних насаджень (за винятком найбідніших і найсухіших умов).
Стосовно реформування лісового господарства, питання є дійсно актуальним. Фінансова система лісового господарства України в сучасних умовах не є досконалою. Крім того, останнім часом йде активна інформаційна атака на державні підприємства лісового господарства та безпосередньо Держлісагентство України. Почалось з пропозицій Мінекономрозвитку щодо концесії лісів. Потім маніпуляції фактами британської неурядової організації Earthsight щодо неконтрольованого експорту лісу в Європу. Зазначимо, що Лісову концесію застосовують переважно у тропічних країнах, а також у великих країнах помірного кліматичного поясу зі значною кількістю експлуатаційних лісів (Канада, Росія). Лісові концесії різноманітних типів є основним механізмом надання прав користування лісами у країнах Західної та Центральної Африки (Ліберія, Гана, Камерун, Конго тощо), Південно-Східної Азії (Західна Малайзія, Індонезія, Папуа Нова Гвінея, Камбоджа тощо), Латинської Америки (Суринам, Венесуела, Болівія, Нікарагуа тощо). Застосування концесії в лісовому господарству України може призвести до катастрофічних наслідків у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування
Таким чином, вважаємо за доцільне наголосити на тому, що від точності і достовірності інформації, фахової компетентності тих, хто її аналізує, від прийнятих владними структурами рішень залежить подальший розвиток лісової галузі, спрямований на захист лісів держави – національного надбання України, які створювалися важкою працею багатьох поколінь лісівників.
Прес-служба УкрНДІЛГА
Втр, 14/08/2018 - 11:12
