ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 вересня 2018

Лісівничка з Волині



Новосад Вікторія – 27 річна лісівчиня

«Дерева потрібно любити. Це головне», — лісівчиня Вікторія з Рожища

Третя героїня проекту «Лісівники Волині. Портрет у деталях» Новосад Вікторія – 27 річна дівчина, яка у ДП СЛАП «Рожищеагроліс» відповідає за кілька ділянок роботи. Інженер лісового господарства, інженер лісових культур, інженер електронного обліку та голова профспілки — це все одна Вікторія, яка хвилюється перед інтерв’ю.

Родом Вікторія з села Тристень Рожищенського району. Навчалась у Рожищенському НВК гімназія №4. Вищу освіту дівчина здобувала ще тоді у Волинському національному університеті імені Лесі України. На біологічному факультеті обрала спеціальність лісове та садово-паркове господарство.


«На першій парі, коли у нас було знайомство, всі переважно обирали напрямок ландшафтного дизайну. Пам’ятаю, я одна серед дівчат піднялась і сказала «Я буду лісівником!». Чому я так вирішила, не знаю», — сміючись пригадує Вікторія.

Здобула бакалавра, пішла на спеціаліста. Зараз на магістратурі на педагогічному факультеті: викладач вищого навчального закладу.


Зараз дівчина на магістратурі на педагогічному факультеті





Улюблена «недівоча» робота

Свою кар’єру дівчина розпочала з помічника лісничого Ківерцівського лісгоспу в Копачівському лісництві. Там пропрацювала близько року і ось уже четвертий рік тут, у Рожищах. Коли попросили розповісти, що ж входить у її обов’язки, то Вікторія не знала й, з чого розпочати.

Каже, що робочий день розпочинається о 8 ранку, а коли закінчиться – невідомо. Занадто ненормований графік у лісівників. Вікторія заходить в базу електронного обліку та перевіряє, наскільки добре виконана робота. А її зараз багато. Вже відома проблема, яка турбує ліси не лише України. Жук короїд. Інженер охорони захисту лісу Калюх Леонід розповідає, що боротися з жуком допомагає лише санітарна вирубка лісу.


«Всі території, на яких проводиться вирубка, потім заліснюють, бо по-іншому ніяк. Вирубати й не посадити – нереально. За період 2018 року було засаджено 52 га. А це немало», - розповідає Вікторія.

Часто дівчина виїжджає до лісу, щоб контролювати роботу.







«Насправді така праця для дівчини важка. Але з часом все починаєш розуміти і пристосовуєшся. Можу навіть сказати, що у мене більше таки чоловічий характер, бо м’яка людина тут працювати не зможе. Хоча інколи бувають такі ситуації, коли й поплакати можу, поки ніхто не бачить», — усміхаючись зізнається Вікторія.

Часто дівчина дає накази. Каже, що до цього теж було важко звикнути.


«Своїм колегам допомагати треба, то я й свій час буваю приділяю їм або вихідний у лісі попрацюю. Головне любити свою роботу, тоді все добре легко буде й знатимеш все», — ділиться дівчина.

На всі руки майстриня

Після того, як ми порозмовляли в кабінеті Вікторії, їдемо до лісу. Дівчина розповідає, що площа «Рожищеагроліс» не є дуже великою: 6420 га. Проте підприємство розкидане. Трапляються ділянки лісу, розбіжність між якими може досягати 100 кілометрів. На сьогодні створено два лісництва: Стирне та Стохідське.

За словами дівчини, підприємство з усіма поставленими завданнями справляється. Роблять як для себе, як вдома. Спілкуються з місцевими, прибирають. До того ж, створено два рекреаційні пункти, де люди можуть відпочивати. Це «Мар’янівський двір» та «Зелений гай». До другого ми теж завітали.

Таки справді. Те, що сьогодні дивує, – це чистота. А Віталій, помічник лісівника Стирного лісництва не дивується.



Рекреаційний пункт «Зелений гай»








«Наш майстер обходу, Володимир Адамович, все контролює. Адже ліс – це ж і домівка друга. До хати коли запрошуєш, то там чистенько, так і в лісі», —розповідає Віталій.

Доки прогулюємось лісом, просимо розповісти Вікторію про себе. У сім’ї дівчини в цій галузі вона перша. Згадує лишень, що дідусь столярем був. Ще тоді вручну вікна та двері робив.

З теплом в очах говорить, що любить ліс, бо тут добре. Ще в дитинстві, як жила в селі, з подругами на велосипедах їздили.


«Я одна в сім’ї і бабця мені завжди говорила, що я повинна бути і за сина, і за дочку. Тому ще коли мала була, пам’ятаю, як з татом машину ремонтувала, а потім бігла до хати мамі допомагати», — згадує Вікторія.

На запитання про хобі дівчина замислилась. Адже, лісівнича робота забирає багато часу, інколи навіть й вихідні.


«Моє хобі - робота. Принаймні на сьогодні», — усміхаючись голосно говорить дівчина.







Сідаємо в автомобіль і їдемо дивитись на лісові культури. Вікторія вирішила нам показати саме ту частинку лісу, де ростуть зовсім молоденькі саджанці. Доки їдемо дівчина показує ділянку край дороги, прохідна рубка, стовбури обмальовані жовтою фарбою. Це дерева майбутнього.


На ділянці з молодими саджанцями





Дівчина любить час на кухні проводити – готує. Ділилась рецептом улюбленого сирного пирога, який і колеги вже спробували. Віталій киває й говорить, що дуже смачно.

Приїхали на місце. Вікторія нахиляється до саджанців і для фото вириває зілля поблизу. Точно як дитину причепурює.

Дівчина й поезію пише, коли душа запросить. Різні з-під її руки з’являються. Веселі й не дуже. Доки йшли, то зачитала вірш про бабусю, який написала після її смерті.

Як почали говорити про дерева, то дівчина розповіла про свою першу ділянку лісових культур, в Копачівському лісництві які садила 5 років тому.


«Дерева потрібно любити. Це головне. Любиш – захочеш ще одне посадити, а потім ще одне, і ще. Будеш плекати. Це наше майбутнє. Куди наші діти та внуки будуть ходити? Так само наші бабусі й дідусі думали», — промовляє дівчина.

З лісу їхати не хотілось. Особливо, коли поряд люди, які в ньому працюють, знають кожну стежину і люблять дерева. Атмосфера дуже тепла. Очікування суворої жіночки розвіялось відразу, а коли прощались, то здалось наче багато років знайомі. Та й в «Рожищеагроліс» всі люди, з якими ми зустрілись доброзичливі, постійно усміхаються та жартують.

Мимовільно собі робиш висновок, що того, хто любить ліс, сам дуже швидко полюбиш, бо лісівник – людина світла.














Софія МІЩУК

Фото Олесі САЄНКО
https://rozhyshche.rayon.in.ua/topics/2543-dereva-potribno-liubiti-tse-golovne-lisivchinia-viktoriia-z-rozhishch

Нині на території Жовтневого лісництва, це Вовчанський лісгосп, рятувальники продовжують гасити вогонь



Нині на території Жовтневого лісництва, це Вовчанський лісгосп, рятувальники продовжують гасити вогонь. Про це кореспондентам UA: Харків розповів помічник начальника обласного управління надзвичайників Ігор Лупандін.

За словами Лупандіна, зараз відкритого вогню немає – тліє на окремих ділянках. Пожежа у лісництві спалахнула у суботу, 1 вересня, близько першої дня. Зайнялось поблизу сіл Гатище та Огірцеве, що у Вовчанському районі. Вогонь поширився на 12 гектарів. О пів на шосту дня поблизу Гатищого рятувальники зупинили розповсюдження вогню. Ще через пігодини осередок пожежі локалізували поряд із Огірцевим, говорить Ігор Лупандін. На місці події працювали 166 надзвичайників. Щоб приборкати полум'я, залучили 25 пожежних машин, гелікоптер Мі-8 та літак АН-32П. Авіація скинула 72 тони води.

Як розповів голова Вовчанської райдержадміністрації Віталій Мірошник, вогонь загрожував людським оселям та КП «Вовчанські очисні споруди».

«Ми не допустили вогонь до очисних споруд і будинків. Ніяких порушень немає. На життєдіяльність міста чи комунального підприємства пожежа ніяк не вплинула. Вогонь розповсюдився на таку велику площу через те, що пожежа у лісі була верхова», сказав Віталій Мірошник.

Нині на місці події працює 16 рятувальників і 20 працівників Вовчанського лісгоспу, а також – 6 автоцистерн, 4 трактори та модуль. В обласному управління Держслужби з надзвичайних ситуацій попередньо називають дві причини пожеці – підпал або необережне поводження з вогнем.

Фото: Головне управління ДСНС України у Харківській області.





В ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ СПАСАТЕЛИ ВТОРОЙ ДЕНЬ НЕ МОГУТ ПОТУШИТЬ КРУПНЫЙ ПОЖАР


Фото с места пожара: Пресс-служба ГСЧС Украини

Спасатели второй день тушат масштабный лесной пожар на территории Октябрьского лесничества Волчанского лесхоза, что в Харьковской области. Информация о пожаре около сел Гатище и Огурцово Волчанского района поступила накануне, 1 сентября, в 13:00, сообщили в областном управлении ГСЧС.

Пожар локализовали в 18.00. По состоянию на 7.00 воскресенья наблюдается тление отдельных ячеек на площади около 12 га.

С огнем борются 166 человек с помощью 33 единиц специальной техники, в том числе и пожарный поезд. Авиация ГСЧС с начала работ осуществила 27 сброса воды (72 т).







Как сообщал NEWSONE ранее, возгорание лесной подстилки произошло сегодня в 13:00 около села Гатище Волчанского района на территории Октябрьского лесничества Волчанского лесхоза.

Размещено: 02.09.2018

Воловецьке лісове господарство активно заготовляє деревину на зиму



На виконання протокольного рішення виробничої наради, яка відбулася нещодавно у Воловецькому держлісгоспі в усіх структурних підрозділах підприємства прискорилися роботи щодо підготовки до осінньо-зимового періоду 2018/19 років.

В даний час виконується ремонт та утеплення всіх виробничих, побутових, підсобних приміщень, завозяться паливні дрова. У автоколоні та цеху первинної переробки деревини підприємства проводиться обслуговування та ремонт машино-тракторного парку і устаткування в плані підготовки до роботи в умовах осінньо-зимового періоду. Виготовлено та відремонтовано невеликі пересувні приміщення для обігріву працівників, зайнятих на лісозаготівлях у віддалених лісових урочищах.

Поряд з цим ДП "Воловецьке лісове господарство" взяло на себе зобов'язання по забезпеченню паливними дровами закладів освіти та бюджетних установ Воловецького району в обсязі 362 кбм. Наданий час завезено на місця 115 кбм. Крім того, місцевому населенню згідно нарядів на відпуск лісопродукції виписано понад 2 тис.кбм паливних дров, з яких 1982 кбм вже отоварено. Як повідомив головний механік підприємства Понзель І.І. після чергового технічного обслуговування у цеху первинної переробки деревини в с. Підполоззя буде запущено ще і дровокольний станок.
За додатковою інформацією щодо виписки та отримання паливних дров можна звертатись у контори лісництв, цеху переробки деревини, контору лісгоспу та за тел.0995075510.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
02 вересня 2018 13:04 

Чому екологи-активісти Закарпаття повинні провести чистку в своїх рядах



Еколог Генріх Розман також підняв тему псевдоактивізму.

Вперше дописую не про саму проблему екології, а про те, що діється навколо обговорення подій, які її стосуються. Не хочу видаватися старомодним, але подеколи мене шокує те, як у наш інформаційний вік легко нашкодити вирішенню тої чи іншої проблеми саме шляхом інформаційних маніпуляцій. І мова не так про медіа, як про соцмережі, які часом випереджають пресу оперативністю. Але саме соцмережі стали відстійником непрофесійності та провокацій.До чого веду.

На Закарпатті найбільш поширеними екологічними темами є забруднення річок, будівництво міні-ГЕС, утилізація сміття та неконтрольовані вирубки лісів. І що цікаво, всі ці теми жваво висвітлюються пресою, а ще більше обговорюються в соцмережах. Але останнім часом ми стали свідками не так фахового обговорення екологічних проблем, як подеколи огульного критиканства. Критиканства без об‘єктивності. Без аналізу та пропозицій вирішення проблеми. І тепер перед професіоналами постала проблема не лише проштовхування ідей, але й боротьби з псевдоактивізмом, який однозначно шкодить здоровому екологічному руху, але й захисту екології загалом.

Ряд видань вже піднімали тему псевдоактивізму і я вітаю такі публікації, бо абсолютно переконаний, що псевдоактивізм руйнує раціональне зерно громадського руху і сіє недовіру до всіх громадських активістів.Я часом захоплююся ентузіазмом Оксани Волосянчук, Олени Мудрої чи Валентина Волошина, але на хвилі тотального і часом злочинного критиканства навіть вони впадають в крайнощі та ігнорують аналіз та пропозиції. Але ціную цих людей за їхню боротьбу у захисті річок від бездумної забудови пічок міні-ГЕС (хоча і тут потрібен більш аналітичний підхід), боротьби за Боржаву від електровітряків чи боротьби проти бездумної забудови Свидовця.Та найбільше проблеми виникають через відсутність інформації. Саме через майже нульове інформування населення, виникають конфлікти навколо будівництва ГЕС, вітряків, сміттєпереробних заводів, тощо.Але є великий позитив у цьому в лісовій галузі. Саме навколо лісу точаться найгарячіші обговорення в соцмережах та пресі і до честі лісівників, ними було чи не вперше створено професійну прес-службу.

Особисто не знайомий з її керівником Юлією Давидовою, але вона знає свою роботу досконало і , до слова, прес-служба саме Закарпатського обласного управління ЛМГ визнана найкращою серед прес-служб управлінь лісогосподарств України. Прес-служба ЗОУЛМГ окрім безпосереднього інформування діяльності управління також оперативно реагує на всі критичні зауваження та конфліктні ситуації. Але саме на цю прес-службу приходиться найбільше ударів від псевдоактивістів.

Псевдоактивізм, як явище, поширюється, бо це найлегший шлях здобуття популярності шляхом критиканства. Я вдячний журналістам, які почали викривати псевдоактивістів і навіть не лінуються розслідувати причини активності псевдоактивістів. Було ряд матеріалів у пресі, які викрили псевдоактивістів Годю, Шелембу, Янчика, Кокіш-Мельника, Дочинця та інших, які мають власні прагматичні інтереси. Було розкрито і схеми руху псевдрактивістів, які свого часу мали посади в лісогосподарстві, були вигнані звідти через законодавчі порушення, наразі займаються реваншизмом. І

 всі критиканські потуги таких псевдоактивістів лише шкодять розвитку галузі, нівелюють справжній громадський рух та й навіть шкодять іміджу області.
Часто псевдоактивісти ховаються під вигаданими іменами і щоб було зрозуміло брутальність цієї шкодницької гаардії, то ілюструю це всього двома сканами коментарів тролів-псевдоактивістів

.

Як я вже казав, люто засуджую псевдоактивізм і пропоную створити та активно поширювати список псевдоактивістів, як негативного та шкідливого явища. Сподіваюся, моя пропозиція матиме підтримку.

Генріх Розман, еколог

Большой улов. Как экологи в Украине возглавили браконьерство



Национальный природный парк «Белобережье Святослава», расположенный на Кинбурнской косе, известный тем, что на его территории браконьеры ежегодно нелегально вылавливают тысячи тонн креветки.

Побороть эту напасть его работники решили оригинально - они возглавили браконьерство ...




Непреодолимая коррупция

Черноморская креветка - любимый деликатес многих украинцев. А еще на нем можно неплохо зарабатывать. В Николаевской области креветку ловят преимущественно на Кинбурнской косе. Основное время отлова - конец весны, лето и начало осени. И хотя в июне и июле у креветки нерест и ловить ее запрещено, многих это не останавливает.



В начале июля на Кинбурнской косе задержали нескольких браконьеров, среди которых был и сотрудник Национального природного парка «Белобережье Святослава». То, что задержание креветочных браконьеров - это, скорее, исключение, чем правило, хорошо знает активистка из Кинбурна Ирина Домарацкая. Она даже пробовала бороться с ними самостоятельно.

- На этом месте я шла фотографировать лебедей. Чисто случайно в это время браконьеры перегружали снасти, рыбу, креветку с лодки в мотоцикл. И я их стала фотографировать. Как вы понимаете, мне пожелали «крепкого» здоровье, «долгих» лет жизни. И еще они сказали, что это ничем не закончится.

Попытки активистки привлечь внимание правоохранителей к пойманным с поличным браконьеров так и остались без каких-либо последствий для злоумышленников.



Ирина Домарацкая, активист из Кинбурна

- Вызвала участкового. Участковый приехал, принял у меня заявление. Я ему на фотоаппарате все показала, что я сняла, и другое, об угрозах моей жизни, что мне угрожали убийством. Но дела были закрыты, причем были закрыты буквально через месяц.



Вячеслав Форощук, местный житель

- Весь берег Кинбурнской косы от начала и до устричного хозяйства используется для вылова креветки. Это было, есть и, наверное, будет. Потому что это непреодолимая коррупция. Национальный парк руководит этим процессом.

То ли экологи, то ли браконьеры

Чтобы проверить эти слова, мы под видом отдыхающих отправились на косу. Когда селились в усадьбе, то обратили внимание на мужчин-отдыхающих с целым набором рыболовных сетей. Увидев у нас фотоаппарат, эти люди смутились и начали прятать орудия лова.


Читайте также: В Москве нашли второй за месяц чемодан с трупом

Каждый вечер так называемые отдыхающие куда-то выезжали и возвращались только утром. При этом они все время сушили сети, среди которых были вентеря для вылова креветки. Впоследствии мы узнали, что у них можно всегда купить свежую рыбу. После этого каких-либо сомнений, что рядом с нами живут браконьеры, которые приехали на незаконный промысел рыбы и креветки, у нас уже не было.

На косе мы также обратили внимание на странное поведение работников нацпарка «Белобережье Святослава». Они каждый вечер дежурили у моря на машинах. Мы попытались выяснить причину, и они намекнули, что главная причина - это креветка.



Каково же было наше удивление, когда работники нацпарка, которых мы несколько раз встречали у моря, среди белого дня приехали в усадьбу, где мы жили, забрали у наших странных соседей несколько сеток-ятерей для вылова креветки, положили в свою машину и куда-то их повезли.



Юрий Козловский, директор нацпарка

На следующий день мы приехали к директору нацпарка Юрию Козловскому и спросили его о том, что связывает работников нацпарка с браконьерами? На это Юрий Иванович показал нам приказ Госэкоинспекции. Мол, в парке работала группа экоинспекторов, которые должны были помогать работникам парка бороться с браконьерами, что ловят креветку.

- Согласно приказу Министерства экологии уже два месяца на территории национального парка находится большая группа работников Государственной экологической инспекции, которые проводят мероприятия государственного надзора, чтобы обеспечивать соблюдение законодательства в акваториях Черного моря, - отметил руководитель учреждения. По словам Козловского, странные соседи, которых мы приняли за браконьеров, были теми же экоинспекторами, которые работали ночью, проводя рейды и патрулирование морского побережья. Именно к этим экоинспекторам и приезжали работники парка за сетями.



Мы направили запрос в Госэкоинспекцию и поинтересовались результатами работы инспекторов за два месяца. Судя по тому, сколько эти экоинспектора сушили орудий лова, они должны были едва ли не каждую ночь находить незаконно установленные сети и ятери. Но в ответе киевские чиновники рассказали лишь об одном факте задержания браконьеров, и то не на Кинбурне.

Не хочешь красть - берегись

Андрей Гришин - человек, который на себе почувствовал, чем может обернуться отказ участвовать в незаконном креветочном бизнесе. Еще два года назад он занимался промышленным выловом рыбы и креветки. Имел для этого все разрешения и лицензии. Однажды ему предложили ловить креветку на Кинбурне во время нереста. На специфических условиях.



Андрей Гришин

- Потом мне предложили через рыбаков поработать в запрет. Условия - пятьдесят на пятьдесят. Ну, это все знали, это ни для кого секретом не было. Я отказался. В том году все работали на таких условиях. Это отражалось и в прессе, это все все видели.



Отказ работать на креветочную мафию закончился для мужчины драматично: с ним расправились. Показательно для других. Произошло это в середине августа, когда запрет на вылов креветки закончился. Тогда его бригада вернулась с Кинбурна в Очаков с уловом креветки. Вдруг налетели рыбинспекторы и составили акт, который затем перерос в уголовное производство. Примечательно, что несмотря на все разрешения заниматься рыбным промыслом, из Гришина «сделали» злостного браконьера.

Следствие длилось год. Еще столько же - суд над Андреем Гришиным. Чтобы доказать свою правоту, мужчина был вынужден продать весь свой бизнес. Но именно на суде стали всплывать интересные подробности.

- Последнее наше заседание один из мотористов открытым текстом признал, что они ехали целенаправленно. Их задача была нас остановить любым путем. То есть изначально это было понятно, исходя из того предложения, от которого я отказался сразу, что это чистой воды был заказной вариант. Цель была нас остановить и сделать сговорчивее, - подчеркнул Гришин.

Преступные схемы парка

Если Гришин с последствиями для себя отказался участвовать в незаконном промысле креветки, то житель Кинбурнской косы Михаил Приладышев - нет. Недавно он признался, что, работая в нацпарка «Белобережье Святослава», занимался браконьерством.

- Была создана группа во главе с заместителем директора Мусиенко Виктором Ивановичем, его правая рука - Осинцев, это начальник моего отделения. Когда я с ними плыл в лодке, я занимался всем: браконьерством, выловом креветки, рыбы. Чем я только не занимался. Этим занимаются все.



Михаил Приладышев

Михаил Приладышев раскрыл, как в прошлом году работала схема незаконного вылова креветки в парке:

- Каждая бригада не имела документов, они ставили, как минимум, пять сетей. Пятьдесят бригад умножаем на пять - получаем цифру двести пятьдесят. Каждый вентерь в среднем ловит два ведра ... за ночь. Представляете, какая сумма набегает за ночь? Она может быть от 350 тысяч гривен до миллиона. А может быть и больше. Эти все деньги были распределены между всякими государственными службами.



Виктор Мусиенко, заместитель директора нацпарка

По словам бывшего сотрудника парка, центральной фигурой был заместитель директора нацпарка Виктор Мусиенко:

- Все разрешения и согласования с этими всеми бригадами на 22 километра побережья со стороны моря давались им. Он определял процент, который надо брать из этого всего.

О причастности заместителя директора нацпарка Виктора Мусиенко к крышевание незаконного вылова креветки заявили сразу три работника парка еще в 2014-м.

Мы связались с одним из них - Алексеем Соляником.

- У меня начался конфликт, когда Мусиенко пришел заместителем директора парка, я уже работал в парке. И нас было три начальника отделения ... Так вот, Мусиенко нас всех собрал и сказал, когда он пришел: так, организуем браконьеров, и пятьдесят процентов мне. Алексей Соляник вспоминает, что на активистов давили, их запугивали, ставили шипы возле домов.



О том, что на Кинбурне происходит массовый незаконный вылов креветки, хорошо знают и в Киеве. Комментируя ситуацию для наших коллег из «Радио Свобода», чиновник Госэкоинспекции Василий Коротецкий озвучил суммы доходов браконьеров

- Они достигают около 300 млн. гривен в год. Такая организованная преступная группировка, которая включает в себя не только органы государственной охраны, это также и работники прокуратуры, СБУ, это также представители местной Национальной полиции.

Дом не мой

В начале августа полиция вместе с пограничниками задержали на Кинбурнской косе браконьеров, которые осуществляли незаконный вылов креветки. Вместе с браконьерами задержали трех работников нацпарка «Белобережье Святослава». В машине “защитников природы” нашли мешки с креветкой и орудия лова. Во время обыска из дома одного из работников парка полицейские также изъяли одиннадцать мешков готовой к реализации креветки. Задержание и обыски у работников парка прошли в рамках уголовного производства.

Правоохранители подозревают целую группу должностных лиц нацпарка во главе с Юрием Козловским и Виктором Мусиенко в организации преступной схемы по крышевание незаконного вылова креветки на Кинбурнской косе. Среди фигурантов дела, которым выдвинуто подозрение, есть и наш знакомый работник парка, которого мы видели в свой первый приезд, - Олег Касьян.



Олег Касьян

По нашей информации, именно он был на месте событий в ночь задержания. Но разговор с Олегом Касьяном не получился - он все отрицал. Так же отвергает обвинения в злоупотреблениях и заместитель директора парка Виктор Мусиенко:

- У нас по незаконному вылову креветки есть только единичные случаи. А так у нас происходит промысел, который находится в хозяйственной зоне национального парка. Идет следствие. Комментировать действия следователей и постановления я не буду. Полицейские также отказались что-то объяснять. Такая закрытость вызывает подозрение, что и на этот раз причастные к незаконному вылову креветки избегут наказания. А неожиданно открытое уголовное производство так же неожиданно закроют. На Кинбурне надо только сильно чего-то захотеть, и золотая креветка исполнит любое ваше желание.

Материал вышел в рамках проекта «Содействие локальным центрам журналистских расследований» при поддержке Интерньюс-Нетворк.

Ярослав Чепурной, опубликовано на сайте Центр журналистских расследований( Николаев)
http://argumentua.com/stati/bolshoi-ulov-kak-ekologi-v-ukraine-vozglavili-brakonerstvo

Подняли авиацию: под Харьковом второй день горит 12 гектаров леса


Под Харьковом 1 сентября загорелся лес.

НОВОСТИ ХАРЬКОВА - СОБЫТИЯ. 11:39

В Харьковской области произошел лесной пожар на площади 12 га. Об этом Vgorode сообщили в областной ГСЧС.



Фото: ГСЧС в Харьковской области

О возгорании лесной подстилки возле сел Гатище и Огурцово (Волчанский район) стало известно днем 1 сентября. К тушению пожара привлекли пожарный поезд, вертолет Ми-8 и самолет АН-32П, а также 166 человек и 33 единицы техники. Спасатели уточняют, что угрозы для ближайших населенных пунктов не было, 1 сентября пожар в 17:30 локализовали на территории около 10-ти гектаров возле села Гатище и на площади около 2-х га — возле села Огурцово.



Фото: ГСЧС в Харьковской области

Утром 2 сентября тушение отдельных очагов возгорания продолжается. На месте пожара работают 16 спасателей и техника, а также работает оперативная группа ГУ ГСЧС в Харьковской области.



Фото: ГСЧС в Харьковской области



Фото: ГСЧС в Харьковской области

https://kh.vgorode.ua/news/sobytyia/373113-podnialy-avyatsyui-pod-kharkovom-vtoroi-den-horyt-12-hektarov-lesa

Лисянські лісівники встановили на березі річки затишну альтанку

На території лісових масивів Стеблівського лісництва, на березі річки Рось, лисянські лісівники облаштували альтанку із столом та лавами, яка може вмістити близько двадцяти осіб, неподалік встановили інформаційні аншлаги та зручну вбиральню. Це мальовниче та затишне місце користується популярністю серед відпочиваючих.



– Ми завжди йдемо назустріч відпочивальникам. Хочемо, щоб вони себе почували комфортно, щоб отримали задоволення від перебування у лісі. Але при цьому і не шкодили йому. Адже 90% пожеж у насадженнях виникають саме через людську недбалість. Тому ми доглядаємо за вже існуючими рекреаційними пунктами й створюємо нові. Усе це робиться виключно із повагою до відвідувачів лісу та задля їхнього безпечного відпочинку у лісових масивах, – зазначає директор Лисянського лісгоспу В’ячеслав Шако.

Роботи з будівництва, благоустрою та обслуговування рекреаційних пунктів на території Лисянського лісгоспу проводяться за власні кошти підприємства та силами працівників державної лісової охорони.

https://infomist.ck.ua/lysyanski-lisivnyky-vstanovyly-na-berezi-richky-zatyshnu-altanku/

Лісокрадії – головний біль екологів, громадськості та лісівників


На Чернігівщині особливою цинічністю вирізняється група осіб, яка впродовж трьох років поспіль завдає чималих збитків державному лісовому фонду. Спеціалізація групи – віковічні дуби!

Транспорт цих людей неодноразово затримували представники лісової охорони з краденими дубами, сліди їхнього авто приводили до їхнього ж подвір’я, вони на очах у правоохоронців і лісівників рубали та спалювали вкрадене і до цього часу продовжують безкарно вирубувати довколишні діброви в Чернігівському та Куликівському районах. Чи не тому, що живуть в одному будинку з донедавна головним фінансистом Іванівської ОТГ, а нині бухгалтером «прибуткового» управління Чернігівської міськради?

Остання «робота» цієї групи крадіїв дубів вирізнялась особливою цинічністю. 100-річні дуби вирізали прямісінько у ботанічному заказнику «Олишівська дача», що входить в структуру ДП «Остерське лісове господарство». Майстер лісу близько першої години ночі, почувши гуркіт бензопили на своїй дільниці, зателефонував і доповів лісничому про ймовірний злочин. Коли лісівники прибули в заказник, то виявили пропажу двох дубів, віком понад 100 років.
Під’їзди до кварталу лісівники заздалегідь перекопали, але зловмисники поклали дерев’яні містки для вивезення деревини. Судячи з відбитків шин, цінну породу дерева вивозили бортовим УАЗом.

Діаметр велетнів – 64-71 сантиметр. Фактично – це шість колод, загальним об’ємом 6,5 кубічних метрів деревини. Орієнтовна вартість одного кубічного метру необробленого дуба на чорному ринку складає близько 10 тисяч гривень.



Автомобіль, на якому втікали від лісової охорони лісокрадії

На місце події прибула слідчо-оперативна група Чернігівського районного відділу поліції, яка задокументувала злочин. Слід лісокрадів, який пролягав через витолочені ним соєві поля, загубився на асфальтованій дорозі в селі Іванівка, що є центром однойменної ОТГ.



УАЗ лісокрадіїв

А тут найцікавіше. Це не перший випадок з крадіжкою дубів, коли сліди злочинців приводили в Іванівку. На думку лісівників, тут діє група осіб, котра спеціалізується на крадіжках дубів, учасників якої неодноразово намагалися притягнути до відповідальності, але вони дивним чином завжди виходили «сухими з болота». І так упродовж трьох років…

Наприклад, минулого літа сліди того ж таки УАЗа привели до двору такого собі Юрія Шейни. Господар разом із сином лісову охорону до двору не впустили, пояснивши, що в них немає УАЗа. Як виявилося, УАЗ стояв у дворі. Місцеві потім надали фотодокази. Буквально за тиждень той самий УАЗ без номерів «зловили на гарячому» в Олишівському лісництві. Водій і пасажири втікають, кидаючи посеред польової дороги машину вщент завантажену дубом.


За місяць до інциденту, аналогічна ситуація відбувається на території ДП «Чернігівське лісове господарство». Лісівники, помітивши крадіжку віковічних дубів, рушили слідами польовою дорогою. Сліди привели до двору... Юрія Шейни! У дворі вже лежали крадені дуби! У той час, як лісова охорона викликала групу для документування злочину, батько Юрій Шейна та його син Євген почали розпилювати дуби на колодки. Порубавши їх на дрова, цинічно спалили на очах у правоохоронців і лісівників.

Ще буквально за кілька місяців лісова охорона гналась по лісу за легковим авто, власник якого вимічав дуби під зруб. Авто так і не наздогнали, але номери зафіксували. Це легкове авто виявилося власністю згаданого пана Шейни!


За інформацією місцевих, до групи «дубової мафії» входить три виконавці – батько Юрій Шейна, син Євген та їхній сусід. За три роки діяльності даної групи, лісовий фонд поніс збитків на сотні тисяч гривень. На жодну особу, з числа перерахованих, не було складено навіть паршивенького адміністративного протокольчика. А все чому? Тому, що дружина Юрія Шейни – Юлія Петрівна Шейна – донедавна працювала головним бухгалтером в Іванівській сільській раді (перший фінансист об’єднаної територіальної громади).

З травня 2018 року – радник Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка.
Потім – головний бухгалтер земельного управління міської ради.

Хоча Юлія Петрівна і стверджує, що розлучена із своїм колишнім чоловіком, але чомусь її часто бачать як вона виходить на роботу з будинку, де мешкає її екс-чоловік. Ну , що ж — це приватне життя і нікому ніхто не забороняє будь кого відвідувати, тим більше — колишнього чоловіка. То цілком особиста справа подружжя. Але ж все це виглядало б і справді лоігчно, якби не така діяльність, про яку тут щойно розповіли.


За інформацією деяких джерел, крадені дуби збувають особи на одну з місцевих пилорам.
Чи варто говорити про те, наскільки безмежне невдоволення селян діями даної групи? Так, нещодавно, невідомі обмалювали паркан будинку родини Шейн аби привернути увагу громадськості до того беззаконня, що відбувається в Іванівці. С14 розділяє думку людей і вимагає від правоохоронних органів і керівництва ОТГ перевірити факти, зазначені вище. А Чернігівського міського голову закликаємо провести профілактичну бесіду зі своєю підлеглою. Адже наші ліси – це багатство всього народу, всієї громади, а не однієї шайки чи то групи. І хто як не ми — представники цього народу зобов’язані зберегти їх для наступних поколінь.

На першому фото: зрізані дуби в заказнику

Микола Стороженко, за матеріалами ГО «С-14»,