C. Зібцев та О.Сошенський взяли участь у семінарі організованому в межах проекту програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC) «Білорусь-Україна»

21 вересня 2018 року
м. Столін, Білорусь

Представники Національного університету біоресурсів і природокористування України, Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж взяли участь у семінарі проекту «Створення умов для спільного управління і сталого використання природних ресурсів водно-болотяного угіддя «Транскордонна Рамсарська територія «Ольмани – Переброди» Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC) «Білорусь-Україна»

20-21 вересня 2018 року в м. Столін Брестської області, Республіки Білорусь було проведено стартовий семінар «Створення умов для спільного управління і сталого використання природних ресурсів водно-болотяного угіддя «Транскордонна Рамсарська територія «Ольмани–Переброди» Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC) «Білорусь-Україна» у якому співробітники Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожежНаціонального університет біоресурсів і природокористування України Сергій Зібцев і Олександр Сошенський взяли участь у якості партнерів з української сторони.



04 грудня 2017 у Києві було підписано грантовий контракт Програми територіального співробітництва Білорусь - Україна «Створення умов для спільного управління та сталого використання природних ресурсів водно-болотного краю« Трансгранична Рамсарська територія Ольмани - Переброди », заявником якої виступив місцевий екологічний фонд «Заказники Брестської області».



Передумови проекту. Найбільший в Європі лісоболотний комплекс «Ольмани - Переброди» оголошений Транскордонною Рамсарською територією (ТРТ) в 2015 році (Рамсарська територія «Заказник «Ольманскіє болота» заснована 18.08.2001 під номером 1091, Рамсарська територія «Торфово-болотний масив «Переброди» - 29.07.2004 під номером 1402). Ця Транскордонна Рамсарська територія розташована у білорусько-українському прикордонному регіоні, на території Столінського району Білорусі, а також Дубровицького і Рокитнівського районів України. ТРТ характеризується особливо високими естетичними якостями і високим рівнем ландшафтного і біологічного різноманіття і збережена переважно в природному стані. Тут широко представлені природні евтрофні і мезотрофні озера, верхові болота, перехідні болота і драговини, заболочений ліс, заплавні діброви - біотопи, що підлягають охороні відповідно до оселищної Директиви ЄС. Тут мешкають види птахів, що знаходяться під загрозою глобального зникнення (підорлик великий, баранець великий, очеретянка прудка), а також 56 видів тварин і 17 видів рослин, внесених до Червоної книги Республіки Білорусь, і 37 видів тварин і 18 видів рослин, внесених до Червоної книги України. На ТРТ по обидві сторони кордону зосереджені природні плантації дикорослої журавлини, які є важливим природним ресурсом і традиційно використовуються місцевими жителями. В зв’язку із особливостями розміщення, плантації журавлини, розташовані в південній частині Ольманських боліт, використовувалася переважно жителями українських сіл Переброди, Будимля, Переходичі, Старе Село, Дроздинь, Заболоття, Познань і інші.

Збирачі журавлини, відповідно до місцевих традицій, облаштовують табори для тимчасового проживання. Населення сіл Столінського району Білорусі також збирає журавлину, проте для них доступні інші плантації, розташовані в центральній і північній частині Ольманських боліт, при цьому вони не влаштовують тимчасових таборів. В цілому, неконтрольований збір журавлини місцевими жителями призводить до того, що об,єми заготівлі журавлини значно перевищують біологічно допустимі межі.

Ситуація різко загострилася після встановлення прикордонного режиму на кордоні Білорусі і України, коли українське населення позбулося доступу на територію Ольманських боліт. У 2013 р., відповідно до Угоди між урядами України і Білорусі, для жителів прикордонного району України дозволений спрощений доступ на територію Ольманських боліт для збору журавлини. З 2013 р. на білорусько-українському кордоні влаштовані пограничні переходи, і відвідування стало платним. Нині щорічно тисячі збирачів журавлини з боку України за спеціальними дозволами відвідують білоруську територію (у 2015 р. - 16 тис. разів), що викликає численні конфліктні екологічні і соціально-економічні ситуації. Незважаючи на той факт, що територію Ольманських боліт щорічно відвідують тисячі громадян України і громадяни Білорусі (збирачі журавлини і туристи), в прикордонному регіоні повністю відсутня туристична інфраструктура. Збирачі журавлини, відповідно до місцевих традицій, влаштовують несанкціоновані табори для тимчасового проживання.

Облаштування таких таборів вимагає спеціального дозволу місцевої влади. Нині табори для збирачів журавлини повністю позбавлені благоустрою: відсутні помости для установки наметів, туалети, контейнери для збору сміття, джерела чистої води. Для розведення вогнищ здійснюється браконьєрське вирубування дерев. Частим явищем стали підпали, які здійснюються у відповідь на штрафи за незаконні порубки і інші порушення. Таким чином, журавлина є важливим елементом існування для місцевого населення, а її збір - основний чинник антропогенної дії на водно-болотне угіддя. Основна група збирачів журавлини - жінки і підлітки, для яких подібне тимчасове проживання в диких умовах особливо важке. Лісові угіддя по периметру боліт представлені сосновими лісами, які легко займаються. В цьому випадку вогонь може перейти на торфовища. Це одна з причин виникнення надзвичайно небезпечних торфових пожеж, які важко загасити і які представляють постійну загрозу як для людей, так і для дикої природи.


Зокрема, в 2015 році в результаті пожеж на території Ольманських боліт було пошкоджено понад 500 гектарів боліт і лісів. У зв,язку з глобальними змінами клімату і ростом температури, загроза виникнення масштабних пожеж оцінюється як надзвичайно висока.
При цьому по обидві сторони кордону відсутня сучасна система раннього виявлення займань. Незважаючи на високий міжнародний статус транскордонної природоохоронної території, ресурси якої інтенсивно використовуються місцевим населенням, досвід і практика спільного управління територією надзвичайно обмежені. Відсутні організаційні структури транскордонної співпраці між ключовими зацікавленими сторонами за найважливішими напрямками, зокрема – для спільного управління природоохоронною територією, розвитку «зеленого» туризму, використання природних ресурсів, забезпечення безпечного навколишнього середовища. Кількість контактів між місцевими органами влади з боку Білорусі і України обмежена. Контакти між прикордонним населенням Білорусі (жителі с. Ольмани, туристи) і збирачами журавлини випадкові і нерідко мають напружений характер, оскільки жителі Білорусі сприймають збирачів журавлини як конкурентів по використанню місцевих природних ресурсів. Існує необхідність зняття соціальної напруги, яка може бути досягнута за рахунок просвітницької роботи, проведення спільних культурних заходів.

У європейській практиці план управління є основним документом для управління природоохоронною територією. Для заказника «Ольманскіє болота» план управління був розроблений і затверджений в 2014 році. Цей план управління обумовлює такі напрями як стале використання ресурсів біорізноманіття, просвіту, туризм, проте в цьому документі вони не розглядаються в транскордонному аспекті. Для Торфово-болотного масиву «Переброди» на українській стороні план управління не розроблений. В той же час є гострою потреба в розробці спільного плану управління транскордонною природоохоронною територією, який би враховував інтереси населення прикордонних районів, забезпечував компроміс між охороною і використанням природного комплексу, містив інформацію про екосистемні послуги, які надає транскордонне водно-болотне угіддя, а також заходи в галузі екологічної просвіти місцевого населення, охорони і розвитку культурних традицій і місцевих ініціатив. На білоруській стороні є досвід організації фестивалів, присвячених журавлині. У рамках проекту буде проведений транскордонний фестиваль, присвячений журавлині, в цілях зближення представників місцевого населення і зменшення соціальної напруженості. Територія проекту: транскордонна Рамсарська територія «Ольмани - Переброди» і суміжні землі Столінського району Брестської області Білорусі і Дубровицького і Рокитнівського районів Рівненської області України. З українського боку знаходяться села Переброди, Будимля, Переходичі, Вежиця, Старе Село, Дроздинь, Заболоття і інші, з білоруського боку - м. Столін і Давид-Городок, села Ольмани, Річиця, Рубель, Хотомель, Велемичі, Ольшани і інші. Площа території впровадження проекту становить понад 150 тис. га. Населення Столінського, Дубровицького і Рокитнівського районів - понад 170 тис. чоловік, населення території впровадження проекту - близько 80 тис. чоловік.




Загальна мета проекту - створити можливості і умови для спільного управління і стійкого використання природних ресурсів ТРТ «Ольмани-Переброди». Цілі проекту: (1) Створення механізму для спільного планування і управління ТРТ, у тому числі забезпечення сталого використання дикорослої журавлини; (2) забезпечення сприятливої екологічної обстановки і соціального середовища для місцевого населення і відвідувачів ТРТ. Партнерами проекту є: Місцевий екологічний фонд «Заповідники Брестської області» (основний заявник); Державне науково-виробниче об,єднання «Науково-практичний центр НАН Білорусі по біоресурсах» (Білорусь), Рівненський природний заповідник (Україна), Миляцька сільська Рада (Україна). Асоційовані партнери: Міністерство природних ресурсів і охорони довкілля Республіки Білорусь, Міністерство екології і природних ресурсів України, Брестське обласне управління МНС, ГУК «Столінська районна клубна система» Районний організаційно методичний центр, Національний університет біоресурсів і природокористування України, відділ культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, адміністрація заказника «Ольманскіє болота». Проект передбачає реалізацію наступних заходів: спільні зустрічі і семінари; облаштування інформаційних центрів; благоустрій місць відпочинку і розміщення відвідувачів ТРТ, розробку плану управління; видання інформаційних матеріалів; створення системи пожежної безпеки, спільні наукові дослідження і економічні розрахунки, спільні культурні заходи, анкетування місцевого населення; навчальні заходи.

Програма семінару - sites/default/files/u184/agenda_seminar_project_83265666_2.pdf

https://nubip.edu.ua/node/50516

Далі...

ЩОБ НЕ КРАЛИ

Олександр ДАНИЛЕЦЬ

У лісівника на кожному дереві дві пари чобіт висить

На Полтавщині суттєво посилили контроль за дотриманням законності в діяльності державних лісгоспів. Щотижня мобільні групи виїжджають і перевіряють на дорогах автотранспорт щодо перевезення лісопродукції. Зокрема такі перевірки пройшли в Полтавському, Диканському, Чутівському та Новосанжарському районах, у Чалівському і Руднянському (Полтавський район), Малоперещепинському лісництвах, що здійснюють заготівлю лісоматеріалів.

«Здійснили 536 перевірок транспортних засобів, що перевозять продукцію лісогосподарств. Виявили 9 фактів порушень вимог чинного законодавства при заготівлі та перевезенні зазначеної продукції, по 4 із них порушили кримінальні провадження», — розповів заступник начальника ГУ Національної поліції в Полтавській області Денис Захарченко.

За 8 місяців правоохоронці зареєстрували 62 кримінальні провадження, за які передбачена відповідальність згідно зі ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу». 21 особі повідомили про підозру вчинення кримінального правопорушення, закінчили досудове розслідування по 30 справах, які направили на розгляд до суду.

Певну роботу щодо недопущення крадіжок лісопродукції в лісгоспах проводять і податківці області, в яких на податковому обліку перебуває 21 суб’єкт господарювання. — З початку року ці лісопідприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів 75,1 мільйона гривень, що майже на 30% більше, ніж за відповідний період минулого року, — повідомив начальник ГУ ДФС у Полтавській області Сергій Садовий.

Окрім того, контроль за лісогосподарською діяльністю на Полтавщині посилило Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області. За даними його начальника Ірини Салогуб, протягом 2017—2018 років вони перевірили діяльність 6 лісгоспів, виявивши порушень на 4,7 мільйона гривень. Із яких фінансові порушення, що призвели до втрат, становлять 1,5 мільйона гривень.

Наразі підприємства відшкодовують завдані державі збитки. 33 посадовці, які повинні були здійснювати контроль за діяльністю лісогосподарств, однак дивилися на порушення крізь пальці, самі понесуть адміністративну відповідальність. Матеріали чотирьох ревізій передали правоохоронцям, за двома — розпочали досудові розслідування.

https://ukurier.gov.ua/uk/news/u-lisivnika-na-kozhnomu-derevi-dvi-pari-chobit-vis/

Далі...

«Під час спалювання сухої трави, знищується усе живе, що є на території» – надзвичайники

На Львівщині знову активізувались незаконні палії трави. Чим це загрожує, розповідають фахівці

ФОТО: Миколаївська РДА

Осінь – пора, коли господарі намагаються привести до ладу свої угіддя, а отже – спалюють сухостої та сміття природного походження. Та часто такі прості дії перетворюються у справжню катастрофу. У коментарі для «Львівської газети» головний фахівець сектору зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Львівській області Ігор Курус розповів, чим шкодить спалювання трави.

Шкода №1 – для здоров’я оточуючих та самого палія

Спалюючи суху траву, слід пам’ятати, що це жодної користі не несе, адже випалюється лише верхній шар ґрунту, а у повітря викидаються шкідливі елементи. Які шкодять здоров’ю людей, які цим димом дихають. Паління сухої трави та листя також може значно погіршити стан здоров’я тих людей, які страждають на хвороби дихальних шляхів. Потрібно зважати і на те, що навіть невеличка пожежа при сильному вітрі може поширюватись дуже швидко і з маленького згарища може виникнути масштабна пожежа.

Шкода № 2 – для автомобілістів

Якщо такі пожарища відбуваються поблизу автодоріг, вони несуть ще й серйозну небезпеку для водіїв, адже задимлення може призвести до аварійних ситуацій.

Шкода № 3 – для рослин та невинних тварин

Великої шкоди вогонь завдає і тваринам, адже вони абсолютно беззахисні перед людською байдужістю. Під час спалювання сухої трави, знищується усе живе, що є на території: це і гнізда птахів, і нори тварин. Також гинуть всі комахи та плазуни, які живуть у тій місцевості. Для тих, хто не вірить на слово, у мережі можна знайти багато фото загиблих у вогні тварин.

Шкода № 4 – локальне багаття – масштабні пожежі

У Львівській області були випадки, коли з горіння невеличкої площі сухої трави, пожежа перекидалась на господарські та промислові будівлі і їх було повністю знищено. Також варто пам’ятати, що така пожежа може перекинутись як на ліс, так і на торфовище. Пожежу торфополя ліквідувати дуже складно, адже вогонь прогоряє вглибину. Деколи, ліквідація таких згарищ може тривати навіть місяць».

Не треба далеко йти, минулого місяця сталась досить масштабна пожежа на об’їзній Львова, поблизу селища Зубра.Тоді практично весь Сихівський район був задимлений. Люди телефонували надзвичайникам і повідомляли про пожежу. Згодом виявилось, що все почалось із того, що хтось просто підпалив суху траву.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Правоохоронці та надзвичайники борються з паліями, однак просять і жителів Львівщини не бути байдужими. Якщо ви побачили, що хтось палить суху траву – слід негайно телефонувати за номером 102 та повідомляти поліції про зловмисника. Підпалювання трави є адміністративним правопорушенням, яке карається штрафом від 170 до 340 грн для фізичних осіб і у двічі більше для юридичних осіб.

http://gazeta.lviv.ua/2018/10/01/pid-chas-spalyuvannya-suxoyi-travi-znishhuyetsya-use-zhive-shho-ye-na-teritoriyi-nadzvichajniki/

Далі...

Бурштинове беззаконня на Рівненщині: знищено 200 гектарів лісу

На Рівненщині триває бурштинове свавілля. Нелегальні копачі не думають про жодні наслідки – миють сонячне каміння буквально під своїи домівками і знищують вікові дерева. При чому зупинити іх ніхто не може.

Працівники лісового кооперативу Кам’яне-Случанське у відчаї – за літо копачі бурштину нахабно знищили майже 200 гектарів добротних насаджень.

Читайте: Найбільша партія: митники вилучили 500 кг контрабандного бурштину

А місцевим поліції та прокуратурі байдуже. Всі виклики правоохоронці просто ігнорують.

Сарненські поліціянти виправдовуються – намагаються виїжджати на виклики, але їм пробивають колеса так званими кішками або блокують невідомі чоловіки у масках. Тобто на Волині керують не правохоронці, а копачі.

До слова, Факти ICTV розповідали про те, що копачі бурштину напали на поліцейських на Рівненщині.

Опубліковано Жовтень, 01 в 16:46

https://fakty.com.ua/ua/videos/burshtynove-bezzakonnya-na-rivnenshhyni-znyshheno-200-gektariv-lisu/

Далі...

Хто, як не ми? Лісівники під час з’їзду обговорювали як врятувати українські ліси

25 вересня, у Міжнародному виставковому центрі, що в Києві, відбувся четвертий з’їзд Товариства лісівників України. Тернопільську лісівничу делегацію очолив начальник управління Олег Яремко та його перший заступник Іван Приймачук. Було також обрано делегатів від кожного з п’яти лісгоспів. Зокрема, від ДП «Чортківський лісгосп» – директора Василя Фреяка та лісничого Копичинського лісництва Ігоря Івашківа, від ДП «Бережанський лісгосп» – директора Олександра Левчука та лісничого Завалівського лісництва Ігоря Семака, від ДП «Кременецький лісгосп» – лісничого Суразького лісництва Степана Ладана, від ДП «Тернопільський лісгосп» – головного лісничого Ореста Ходиня та лісничого Теребовлянського лісництва Ігоря Невідомого.

Паралельно зі з’їздом розпочала триденну роботу Міжнародна виставка «Лісдеревмаш», участь у якій взяли заступник начальника управління Любомир Ничка, директор ДП «Бучацький лісгосп» Володимир Чапран та головний інженер цього ж підприємства Юрій Кравець, директор ДП «Кременецький лісгосп» Богдан Косінський, його заступник Володимир Бобрик та головний інженер ДП «Чортківський лісгосп» Олександр Семанчук.

– Мені дуже приємно те, що в рамках виставки сьогодні лісівники всієї України проводять свій четвертий з’їзд, – зауважив, відкриваючи виставку «Лісдеревмаш», заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар. – І це говорить про те, що лісівники й переробники є різними складовими одного процесу, який триває в Україні, розвивається та приносить відповідний результат. Разом із тим, прикро говорити, що останнім часом до лісової галузі є негативна увага, і дуже багато моментів, які є в лісовій галузі, на жаль, не правильно оцінюються. Ми сьогодні бачимо цілу низку законів, уже законів, які сьогодні накладають на лісову галузь додатковий тягар. І безперечно це не може не відобразитись у кінцевому варіанті на переробці і на вартості сировини, і на вартості кінцевої продукції. В такому форматі ні лісівники, ні переробники не отримають того результату, на який заслуговують. Тому мені б хотілося побажати, щоби і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і місцеві органи влади належним чином оцінювали роботу лісівників, бо саме від цієї роботи в кінцевому варіанті ми будемо мати кінцевий продукт переробки, який сьогодні може мати держава. А ми сьогодні виступаємо за те, щоб цей національний кінцевий продукт був конкурентоздатний. Щоб ми врешті решт розширили й поглибили переробку української сировини, тому що для цього є всі підстави. Відтак сподіваюсь, що сьогоднішня виставка буде черговим кроком у цьому процесі.

У з’їзді Товариства лісівників взяли участь 442 делегати-лісівники з усіх куточків нашої держави. Під час тривалого засідання звучали виступи як фахівців лісового господарства, так і запрошених, серед яких народні депутати, очільники областей, керівники спеціалізованих вищих навчальних закладів, іноземні експерти з вагомим досвідом роботи у лісових підприємствах державної форми власності, які спеціалізуються на консультуванні лісових адміністрацій країн Східної Європи і Центральної Азії, колишні міністри лісового господарства, яким болить становище української лісової галузі, в якому вона наразі перебуває. Відтак шукали спільний знаменник вирішення нелегкої формули – збереження зеленого багатства в умовах теперішнього законодавства. А це відсутність фінансування на всі лісогосподарські заходи, нові санітарні правила в лісах, що дозволяють швидше поширюватися хворобам лісу замість того, аби їм запобігати, здійснюючи попереджувальні профілактичні заходи, а не констатувати по факту кількість гектарів майже загиблого лісу, охорона лісів від пожеж, від яких потерпають легені південних та східних регіонів та до яких байдуже усім громадським активістам та й тим же депутатам, та й податковий тягар, який нещодавно додатково натягнули лісівникам, як зашморг на шию. До того ж, податкова сума прямо пропорційна бажанню сільських, селищних рад, об’єднаних територіальних громад заробити «швидкі» гроші на лісовій культурі, що ще довго не називатиметься лісом. І головне – це інформаційна війна, яка не дозволяє працівникам зосередитися на головному – вирощуванні лісу, заготівлі, доглядах за лісовими культурами, адже частину часу потрібно віддавати на спростування численних безпідставних обвинувачень з боку нефахівців та у доступному їм форматі пояснювати кожен лісівничий захід.

Водночас розуміли, що без вирішення більшості з цих питань у політичній площині, тобто за допомогою правильних і виважених законодавчих рішень, буде важко. Адже враховуючи останні два-три роки, лісове господарство розхитують у всіх можливих напрямах. Відтак, незважаючи на те, що де-юре окремі депутати підтримують і розуміють лісівників, де-факто лісівникам, окрім самих себе, немає на кого покластися. Яскравим прикладом була участь усім відомого ляшківця Віктора Галасюка у відкритті цьогорічної виставки, який не спромігся вийти на трибуну і сказати лісівникам свою точку зору. Не вистачило, мабуть, снаги сказати це у вічі кожному з майже півтисячі присутніх, або ж не було що сказати, адже, як показує практика, такі політичні рішення ніколи не йдуть на користь ні державі, ні народові, який і є її основою. Сказати в камеру об’єктиву – річ не складна. Інша річ сказати це вживу перед тими, кого вчора обливав брудом. Є влучний вислів про те, що справжній політик думає не про себе в державі, а про державу в собі. Сподіватимемося, що перших більше у Верховній Раді, відтак, враховуючи те, що обговорення бюджету на 2019 рік триває, очікуємо, що благання лісівників врятувати ліси будуть почуті.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

Більше фото тут - https://ternopillis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/khto-jak-ne-mi-lisivniki-pid-chas-zjizdu-obgovorjuvali-jak-vrjatuvati-ukrajinski-lisi.html

Далі...

ДЕПУТАТИ ОБЛАСНОЇ РАДИ ВИМАГАЮТЬ СКАСУВАТИ ЗМІНИ ДО СТАТТІ 273 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Під час двадцятої сесії обласної ради депутати підтримали ініціативу депутата Наталії Ревенко щодо ухвалення Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про скасування змін та доповнень до статті 273 Податкового кодексу України.

Необхідність прийняття відповідного рішення викликане попередженням можливих негативних наслідків для лісового господарства України.

15 серпня 2018 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств" від 10 липня 2018 року № 2497-VIII (далі - Закон).

Відповідно до пункту 7 Розділу І Закону до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, у тому числі, викладений у новій редакції пункт 273.1 та доповнена пунктом 273.3 стаття 273.

Згідно із внесеними змінами податок за лісові землі, який раніше входив до складу рентної плати за використання лісових ресурсів, на сьогодні складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством.

Земельний податок на лісові землі, введений вищезазначеним Законом, зумовлює необхідність оподаткування земель на яких тільки проектуються чи створюються лісові насадження (незімкнуті лісові культури, зруби, прогалини) а також насадження до 40 річного віку, тобто ті, в межах яких неможливо отримати деревину, придатну для реалізації, всіх земель на яких розташовані захисні ліси та ліси з обмеженим лісокористуванням (заказники регіонального та місцевого значення), інші об’єкти природно-заповідного фонду.

Так, за даними земельного кадастру, лісові землі, що перебувають в постійному користуванні лісогосподарських підприємств сфери управління Держлісагентства України на території області складають 122 тис. га, в тому числі лісів можливих для експлуатації – 41,0 тис. га або 34 відсотки.

Враховуючи, що навіть для утримання лісової охорони, виконання заходів з охорони і захисту лісів, лісорозведення, виготовлення правовстановлюючих документів на землі лісогосподарського призначення тощо, якими завжди опікувалась держава, державні лісогосподарські підприємства протягом останніх трьох років не отримують жодної копійки з державного бюджету, а використовують кошти, отримані від господарської діяльності, сплата земельного податку призведе до зубожіння та банкрутства як лісогосподарських підприємств, так і лісової галузі в цілому.

При цьому слід зауважити, що більшість лісогосподарських підприємств області є бюджетоутворюючими, а також забезпечують бюджетні установи, населення та суб’єктів підприємницької діяльності лісо- та пиломатеріалами для виробництва, ремонту, будівництва, опалення будівель.

Депутати обласної ради вимагають не допустити знищення лісового господарства України, банкрутства підприємств лісогосподарської галузі, скорочення робочих місць та втрати фахівців у галузі лісового господарства.

http://www.oblrada.kirovograd.ua/event/deputati-oblasnoi-radi-vimagayut-skasuvati-zmini-do-statti-273-podatkovogo-kodeksu-ukraini

Далі...

Екологи: ефективний спосіб боротьби з короїдом

В.Є. Борейко, Київський еколого-культурний центр, м Київ

С.Г. Вітер, к.б.н. , Національний природний парк "Гом про льшанскіелеса", Харківська область, viter _ stanislav @ ukr . net

Особливо ефективним способом боротьби з короїдом може бути екологічним. Адже завжди легше і дешевше застосовувати ті способи врівноваження екологічної системи, які вже розроблені природою і застосовуються їй в тривалому періоді. Відповідно до моделі Лотки-Вольтерри, відомої в екології ще як система "хижак-жертва", відносини між хижаками і жертвами розвиваються циклічно, тобто спочатку йде спалах розвитку жертви, тобто короїдів, а потім спалах розвитку хижаків-то є птахів і комах-ворогів короїдів, яка гасить спалах короїдів. І так відбувалося мільйони років..На жаль, через те, що лісники завдяки лісогосподарської діяльності значно зменшили кількість комахоїдних птахів, і перш за все дятлів (частина з них-як трипалий і білоспиний взагалі потрапили в Червону книгу), а також стали сприяти розмноженню короїдів шляхом створення соснових монокультур, вони розбалансували лісову екологічну систему. У деяких лісгоспах, що мають значні площі штучно вирощених сосняків, дятли взагалі перестали зустрічатися. Тому лісову екосистему потрібно «підлікувати», збільшивши чисельність природних ворогів короїд-дятлів та інших корисних птахів.

Серед наших птахів, які поїдають короеда, слід назвати лісових птахів, що мають довгий і сильний дзьоб-поползень, піщуха, дятел. Особливу роль відіграють дятли-а саме -трехпалий, желна і великий строкатий. У меншій мірі-білоспинний, середній строкатий і малий строкатий.

Вважається, що в день дятел поїдає до 900 короїдів. Якщо виходити з того, що короїди заселяють сосну "колгоспом", штук по 200 відразу, то один дятел за день може врятувати від короеда 4 дерева, пара дятлів-8 дерев, середня популяція дятлів в кілька десятків птахів-близько 100 дерев за день і - близько 700 дерев за тиждень. А це вже гектари лісу і погашених реальна спалах короеда. Звичайно, життя може внести свої корективи, але порядок цифр зберігається.

Якщо ми говоримо про профілактику спалахів короеда (а не про гасінні "біологічних пожеж" -що завжди неефективно), то потрібно підняти "імунну" систему лісу, повернути йому екологічну здатність чинити опір короїд. А це означає повернути в ліс насамперед дятлів.

На моє прохання к.б.н., зав науковим відділом національного природного парку «Гомільшанські ліси», відомий орнітолог С.Вітер написав спеціальні рекомендації, як лісники можуть не тільки зберегти, але і підняти чисельність дятлів у себе в лісгоспі з метою боротьби з короедами. Тепер справа за малим-за втіленням в життя цих рекомендацій.

В. Борейко



РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОХОРОНИ ДЯТЛОВ (PICIFORMES) У ЛІСАХ УКРАЇНИ.

Дятли (Piciformes) - група птахів, яка найбільш чуйно реагує перетворення в лісовій екосистемі, багато видів цих птахів дуже уразливі перед впливом перетворює фактора лісогосподарської діяльності. Це обумовлено і осілістю багатьох видів, і тривалої еволюцією в умовах лісових ландшафтів, що призвела до глибоких і, часто, високо спеціалізованим адаптациям. Два основних «стовпа» екології дятлів - гніздування в дуплах і залежність в харчуванні від комах ксилофагов (а, отже - від наявності певної структури лісу, присутність великої кількості старих дерев і запасів «мертвої деревини») визначають уразливість цих птахів в умовах інтенсивно експлуатованих лісових масивів.

Україна - одна з країн з невеликими, але вельми цінними запасами такого ресурсу, як стройова деревина і сировину для целюлозно-паперової промишленності.Лесопокритость країни наближається до 14% (проти общеевразійского і світових 27%). Незважаючи на те, що за період з 1992 р по 2016 р лісистість України (на відміну від деяких сусідів, наприклад, Російської Федерації) не скоротшала, а, навпаки, спостерігається зростання і вихід на заплановані 17%, проте ліси етойстрани ніяк не можна назвати недоторканими. При збереженні загальних показників лісистості і відновленні здебільшого вирубаних лісів в даний час в Україні спостерігається істотне і повсюдне скорочення частки старих лісів, запасів «мертвої деревини», розширення частки лісових монокультур, про що свідчать численні публікації результатів досліджень, в т.ч. часто відображаються на сайті «Лісівник» (Український лісовод). Такі трансформації не могли не вплинути на таку спеціалізовану групу, як дятли. Біологічне значення дятлів, позитивна і величезна роль в лісовому господарстві на тлі істотного скорочення чисельності і навіть зникнення ряду видів світовій фауни є приводом для розробки спільної програми з охорони цих чудових птахів в лісах України. Дослідження проводили в національному природному парку «Гомільшанські ліси», південна лісостеп, Харківська область України, в період з 2007 по 2017 рр., В степовій зоні Харківської області (заплавні і борові масиви в долині Сіверського Дінця) в 2008 - 2017 рр., А також в Київській області - Южне (за Київським часом) Полісся, в 2016 та 2017 років рр. Використовували методику суцільного обліку / багаторазового картування на пробних площах.

Отримані результати усереднювати в межах однієї природної зони.

Основною метою роботи було визначення умов ведення лісового господарства, при яких буде надано мінімальний вплив на гніздові угруповання дятлів з високою щільністю населення. Результати. Рекомендації по охороні дятлів в лісах України.

1. Щільність дятлів і суцільні рубки.

A) Великий строкатий дятел (Dendrocoposmajor): бор - від 10 до 30 пар / 100 га; нагірна діброва: в середньому - близько 20 пар / 100 га; заплавна діброва - від 30 пар / 100 га, частіше - близько 50 - 70 пар / 100 га; в середньому, ділянка 1 пари становить 2-3 га (охоронна територія навколо гнізда, зона інтенсивного фуражування).

Б) Середній строкатий дятел (D. médius): нагірна діброва - в середньому близько 10 пар / 100 га, чисельність сильно коливається в нестарих дібровах з року в рік; в заплавній діброві - до 50 пар / 100 га; кожна пара займає ділянку, в середньому, 3-5 га.

B) Сивий дятел (Picuscanus), жовна (Dryocopusmartius): B заплавній діброві щільність населення сивого дятла становить 10-20 (до 30) пар / 100 га; в нагірній діброві - до 10 пар / 100 га, в середньому ж 5 пар / ШО га; в бору з добре розвиненим листяним підліском і в суборами - 5 - 10 пар / 100 га; кожна пара займає по 5-10 га; щільність населення желни дуже мінлива - від 6 ділянок на 10000 га в Національному природному парку «Гомільшанські ліси» (Харківська область) до 30 - 40 пар / 10000 га і навіть 117 пар / 10000 га - в Південному Поліссі (Київська область, Дарницький лісопарк і Тетерівський лісгосп). Мінімальний розмір охоронної території і району регулярного фуражування для желни становить 10 га, а загальна площа використовуваних ділянок коливається в межах від 50 до 250 га

Рекомендації з ведення лісового господарства, суцільні рубки.

При проведенні суцільних рубок в певній частині лісового масиву важливо адекватно планувати співвідношення вирубаних і невирубленних ділянок лісу, їх розміри, кількість таких ділянок на певній терріторіі.Імеющіеся у нас дані про щільність і розміри охоронних зон для різних видів дятлів дозволяють зробити наступні інтегровані рекомендації: на 100 га загальної лісової площі рекомендуємо залишати 5 участковнесрубленного лісу, кожен з яких складається з 2 фрагментів (по 5 га кожен, бажані розміри одного фрагмента - 200 м н а 250 м), розділених суцільний рубкою з шириною лісосіки не більше 50м; разом - 50 га невирубленного лісу на 100 га загальної лісової території; це дозволить провести суцільні рубки без істотної зміни чисельності масових і звичайних видів дятлов.Менее оптимальний варіант - зберігати несрубленнимі 5 ділянок, кожен з яких складається лише з 1 кластера площею 9 - 10 га (рекомендовані розміри: 300 м X 300 м, 250 м X 400 м) Важливу залишати по 2-5 великих дерев (усихаючих або сухостійних) посеред суцільних вирубок, особливо - на Горельніков: такі дерева і їх невеликі групи служать своєрідними «кузнями» дятлів, а діяльність птахів по розкриттю шишок хвойних дерев сприяє поширенню насіння і природному відновленню лісу, що особливо актуально на Горельніков в степовій і на півдні лісостепової зони. Наприклад, в досвіді на місці проходження низової пожежі, що призвів до випадання лісу в 67 кварталі Задонецького бору (Національний природний парк «Гомільшанські ліси») були залишені великі живі і всохлі екземпляри сосни (кількість дерев дорівнює 9) посеред і по околиці зони ураження (площадьтакой зони 1,5 га). Протягом 3 років діяльність дятлів на таких «кузнях» привела до формування куртин сосни, які покрили близько 35% території Горельніков ( «Літопис природи» НПП «Гомільшанські ліси» за 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 рр.). Розширення ділянок, зайнятих молодими соснами, триває і надалі.

2. Мінімальний вік лісу, необхідний для досягнення оптимальної щільності населення звичайних / масових видів дятлів (показники щільності - див. П.1), в умовах лісостепової зони, Харківська область:

а) великий строкатий дятел: бор - 50 років, нагірна діброва насіннєвого походження - 40 років, нагірна діброва порослевогопроісхожденія - 60 років, заплавна діброва змішаного походження - 50 років (з домішкою осики / вільхи / берези - від 40 років), березові / вільхові осикові ліси - 30 років, бор з березово-осикової суборь - 40 років (вік як сосни, так і супутніх порід), плантації швидко зростаючі тополевнікі - 20 -25 років;

б) середній строкатий дятел: заплавні діброви насіннєві та змішаного походження - 60 років, нагірна діброва насіннєвого походження - 70 років, нагірна діброва порослевого походження - 80 років;

в) сивий дятел: вільхові заболочені ліси - від 40 років, діброва заплавна змішаного і насіннєвого походження - 50 років, нагірна діброва насіннєвого походження - від 60 років, нагірна діброва порослевого походження - від 70 років (бажана домішка пріспевающіх і стиглих лип / осик) ; березові і осикові лісу / кілки - вік не має значення, більш важливий фактор - діаметр стовбура (27 см і більше).

3. Особливо значимі біотопи для охорони дятлів - стації переживання, «популяційні» ядра - найбільш щільні гніздові группіровкі.В таких биотопах слід відмовитися від проведення всіх "видів суцільних, узколесосечних, поступальних рубок (головного користування, санітарні, переформування, лісовідновлювальних, ландшафтні, інші види рубок).

До особливо значущим біотопів можна віднести території, де сумарна щільність населення трьох масових для всієї території України осілих лісових видів дятлів складає більше 50 пар / 100 га (при мінімальному розмірі ділянки пари в 2 га - у великого строкатого дятла):

- заплавні діброви і вязовнікі;

- заплавні і балкові (в нагірній діброві і байраках) осичняки і Ольсен;

- осикові / березові / вільхові кілки посеред піщаних терас (як вбора, так і в піщаних степових ландшафтах);

- липняки віком 60 років і більше;

-дубрави нагірні і байрачні віком 120 років і більше (незалежно від походження);

- байрачні діброви площею менше 100 га, незалежно від віку і походження (порослеві / насіннєві);

- суборами дубові з домішкою берези / осики / вільхи, віком від 40 років;

- в лісостеповій та степовій зонах - суборами березові і березово-осикові (в т.ч. з домішкою вільхи), віком від 40 років;

- бори віком від 100 років;

- вербові ліси і рідколісся віком 50 років і старше;

- тополеві лісу і посадки уздовж русел річок, віком від 50 років;

- букові ліси віком від 120 років;

- ялинові і змішані ліси з участю ялини більше 30% в древостое, ялицево-дубові олігодомінантние змішані ліси, вік 100 років і більше;

- грабові ліси і змішані за участю граба більш 1/3 в древостое, вік грабів - від 60 років;

- фрагменти природних (і близьких до них) лісів в межах міст і населених пунктів міського типу (лісопаркова зона).

В цілому ж - в межах України - найбільш різноманітна фауна дятлових птахів в старих горішніх дібровах лісостепової зони, в заплавних дібровах, старих топольово-вербових лісах і вільшняк річкових заплав (переважно лісостепової зони), старих суборь з великими включеннями кластерів заболоченого лісу в Поліссі, а також в старих ялинових і ялицево-букових лісах Карпат.

4. Підживлення: при встановленні снігового покриву від 20 см, терміном на 10 днів більше; насіння сосни, ялини, кедрової сосни, соняшнику, арахісу, горіхи, ягоди горобини, смородини, чорниці, шматочки м'яса, комах (личинки борошняного хрущака, таргани, цвіркуни, інше). Актуальність даного заходу незначна і має сенс лише в украй екстремальних випадках, коли високий сніговий покрив супроводжується сильними і тривалими морозами (з середньодобовими значеннями температури, що наближаються до 20 градусів Цельсія) або коли спостерігається сильне і тривале (5 днів і більше) обмерзання (полій) . Такі заходи більш доречні в молодих лісах, лісопаркових зонах і повинні мати під собою постійну основу на весь період дії несприятливого фактора.

5. Строки проведення рубок в лісах: рекомендований період сезону тиші для великого строкатого дятла, середнього строкатого дятла, желни і сивого дятла - з 15.02 по 15.06.

6. Обмеження швидкості руху транспортних засобів на автотрасах з твердим покриттям і грунтових дорогах на період вильоту молодих птахів: з 10.06 по 15.08, максимальна швидкість руху транспортних засобів 40 км / год; зона обмеження - все лісові масиви, а також 1-км буфернаязона навколо лісів.

7. Охорона червонокнижних видів дятлів.

У місцях проживання рідкісних видів дятлів, занесених в «Червону книгу України» ( «Червона книга України», 2009) необхідно створювати охоронні зони, мета яких - забезпечити збереження гніздового і, значною мірою, кормового біотопу того чи іншого виду.

A) Зелений дятел (Picusviridis): лісові виділю, в межах яких зазначено гніздування даного виду, слід оголошувати охоронними зонами; мінімальний розмір охоронної зони 20 га. У разі, якщо площа виділу, в якому відзначені гніздяться птахи, менш 20 га, необхідно додати частину сусіднього виділу, щоб довести необхідну площу до 20 га, пріоритетні (в якості додаткової охоронної зони) ділянки старого лісу, а також ділянки з зімкнути крон ( повнотою деревостану) від 0,4 до 0,7. Режим ведення лісового господарства в межах охоронної зони: сезон тиші - з 1 квітня по 1 липня, заборонено проведення ВСІХ видів вибіркових, узколесосечних, поступальних і суцільних рубок, за винятком розчищення доріг / просік / туристичних маршрутів і екологічних стежок.

5) Трипалий дятел (Picoidestridactylus): рекомендації - аналогічні таким для зеленого дятла; мінімальний розмір охоронної зони - 20 га; при необхідності приєднання до невеликого охороняється виділу (площа якого менше 20 га) частини сусіднього великого виділу віддавати переваги сосновим і змішаним, а також ялиновим масивів віком понад 80 років. Режим ведення лісового господарства в межах охоронної зони: дозволено проведення рубок догляду, проріджування, вибіркові санітарні рубки; сезон тиші - з 15 лютого по 15 червня; при проведенні вибіркових санітарних рубок в межах охоронної зони заборонено вилучення сухостійних і всихають дерев з діаметром стовбура 40 см і більше.

B) білоспинний дятел (Dendrocoposleucotos): рекомендації - аналогічні таким для зеленого дятла, однак мінімальний розмір охоронної зони повинен становити не менше 30 га; при необхідності додати до невеликого охороняється виділу (площа якого менше 30 га) частину сусіднього великого виділу перевагу віддавати березовим або осиковим масивів віком: для берези - 50 років, для вільхи - 55 лет.Режім ведення лісового господарства в межах охоронної зони: заборонено вилучення осик , вільхи, берези (незалежно від стану і віку дерев); сезон тиші - з 15.02 по 15.06.

Вкрай негативним фактором (переважно - в радянський період) в недавньому минулому було застосування інсектицидів в лісовому господарстві. Зрідка такі випадки повторюються і в сьогоденні. Слід категорично уникати застосування гостро токсичних хімікатів (інсектициди, пестициди) як в лісах, так і в межах, як мінімум, 10-кілометровій зоні агроландшафтів, що примикають до лісових масивів.

8. Розширення мережі ООПТ, зміна режиму ведення лісового господарства в ООПТ всіх типів. В даний час лише 4,6% території України включено в систему природно-заповідного фонду.

Дуже часто режим території дотриманий лише на папері, на практиці ж навіть в національних природних парках і деяких заповідниках продовжують проводити суцільні рубки: за даними еколога В.Є. Борейко, щорічно вирубують близько 1.1% загальної площі заповідних лісів України. Для ефективної охорони лісових екосистем країни необхідно включити в систему ООПТ не менше 30% лісовкриті територій, повністю заборонивши в їх межах всі види суцільних, поступальних і узколесосечних рубок.

9. Організація моніторингу дятлів в об'єктах ПЗФ України, лісгоспах. Важливим фактором поліпшення ситуації з охороною цих птахів є поінформованість співробітників ПЗФ і лісгоспів, міських управлінь, відповідальних за підтримку санітарного стану зелених насаджень. Моніторинг видового складу і чисельності дятлів в лісах України дозволить своєчасно реагувати на негативні тренди і, відповідно, підвищить шанси вчасно звернути увагу на потенційні негативні фактори, своєчасно відреагувати на такі.

http://ecoethics.ru/metodyi-ohranyi-dyatlov-kak-effektivnyiy-sposob-borbyi-s-koroedami/

Далі...

Португалия: костры - не разводить!

О решении объявило министерство сельского хозяйства.

А именно что правительство решило продлить «критический период» пожаров до 15 октября «с учетом вероятных метеорологических условий на первую половину октября», а именно «из-за прогнозов температур воздуха выше нормы и низкой вероятности осадков».

Перед лицом такой ситуации правительство прогнозирует «сохранение риска пожара в сельских районах на высоком уровне».

В течение «критического периода» пожаров в лесных или сельскохозяйственных районах запрещаются: курение и разведение костров; сжигание мусора; фейерверки и запуск шаров с поджигающимся фитилем; фумигация или дезинсекция пасек, если только фумигаторы не оснащены искроудерживающими устройствами; циркуляция тракторов, оборудования и грузовых транспортных средств, которые не имеют огнетушителя, искроудерживающей системы и пламегасителей в выхлопных трубах или дымоходах.

«Ввиду вышеизложенных условий считается необходимым продолжить принятие специальных мер по предотвращению лесных пожаров и действий, которые принимаются в «критический период», в рамках Системы противопожарной защиты лесов», - отмечается в заявлении.

ПОНЕДЕЛЬНИК, 

01 ОКТЯБРЬ 2018 

http://gazetaslovo.com/газета/item/portugaliya-kostry-ne-razvodit.html

Далі...

Минлесхоз разрешил жечь костры в лесу

Распоряжение о закрытии пожароопасного сезона в лесах Кировской области было подписано 30 сентября.

В связи со сложившимися погодными условиями, а также в соответствии с данными Россельхоза, на территории Кировской области установился первый класс пожарной опасности, в связи с чем региональный минлесхоз завершил пожароопасный сезон. Как сообщили в правительстве Кировской области, соответствующее распоряжение ведомство подписало 30 сентября.

С 1 октября лесопользователям, занимающимся лесозаготовками для собственных нужд, разрешается сжигание порубочных остатков в местах заготовок. Правда, только при соблюдении требований пожарной безопасности. Лесничие Кировлесцентра в оставшийся бесснежный период будут контролировать выполнение противопожарных мероприятий, которые предусмотрены проектами освоения лесов, а также очищать места порубок.

В минлесхозе по Кировской области сообщили, что всего с начала пожароопасного периода на территории региона зафиксировали и ликвидировали 31 лесной пожар. Общая площадь пожаров составила 13,935 гектаров. Все возгорания удалось ликвидировать в течение первых суток с момента их обнаружения. Вероятной причиной большинства лесных пожаров в ведомстве назвали нарушение гражданами правил пожарной безопасности в лесах и на прилегающих к ним территориях. По всем фактам возникновения лесных пожаров проводятся мероприятия по установлению виновных лиц. По шести случаям возгорания лесов возбуждены уголовные дела по статье 261 УК РФ.

Сегодня, 12:13 | Репортеръ

https://www.newsler.ru/society/2018/10/01/minleshoz-razreshil-zhech-kostry-v-lesu

Далі...

Чи збираються лісівники реагувати на тиск суспільства? Що показав з’їзд галузі

На тлі гучних корупційних скандалів у лісовій галузі та популістських танців навколо мораторію на експорт деревини майже непомітно пройшов IV з’їзд лісівників України. А між тим саме там можна було зрозуміти, як система реагує на тиск з боку суспільства – і чи збирається змінюватися.

З цієї точки зору найбільш значущим був виступ на з’їзді нинішнього голови Держлісагентства Володимира Бондаря. І хоча відчувалося, що цей керівник – «чиновник з дитинства», настільки його доповідь була перенасичена казенщиною, низка тез заслуговує на неабияку увагу.

Про що ж розповів головний лісівник? Перш за все, це були бравурні доповіді про «стабільність і позитивні тенденції». Голова похвалився, що обсяги реалізації продукції лісовим господарством цьогоріч збільшаться майже удвічі порівняно з 2013 роком. Щоправда, у 2013-му курс долара був не удвічі, а в 3,5 рази менший…

«Переконливим фактором є вагомий внесок лісової галузі до бюджетів усіх рівнів. Лише за 6 місяців 2018 року сума сплачених податків підприємствами галузі перевищить 4,5 мільярда гривень, при цьому надходження коштів до місцевих бюджетів у 2016 році вперше перевищили мільярдний рубіж, а у 2018-му очікується на рівні 1,6 мільярда гривень.

Сьогодні кожне третє лісогосподарське підприємство має районоутворююче значення і є потужним, стабілізуючим чинником розвитку територіальних громад, перш за все, в регіонах українського Полісся та Карпат», – каже Бондар. Утім, забув додати, що таку позицію лісгоспи займають не стільки через свою економічну потужність, скільки через відсутність взагалі будь якої роботи для населення в депресивних районах.

Але насправді головною тезою виступу було цілковите відкидання критики на адресу галузі, яка звучить все голосніше навіть від міжнародних організацій.

Володимир Бондар стверджує, що «лісгоспи, підпорядковані Держлісагентству, дотримуються мораторію і експортують виключно дозволену до вивезення дров’яну сировину довжиною до 2 метрів, заробляючи валюту, так необхідну державі. Звісно, за відомим висловом «хто безгрішний хай перший кине в мене камінь» не варто стверджувати це однозначно, але навіть можливі порушення жодним чином не можуть мати ні масштабних ознак, ні відчутної шкоди».

Теза про нешкідливі порушення – справжній шедевр бюрократичної логіки!

На думку чиновника, всі проблеми – від населення, і від тих лісів, що не знаходяться під «дахом»Держлісагентства:

«У нас відсутня повна інформація щодо заготівлі та збуту деревини в усіх лісах, тому що система електронного обліку не діє в 27 відсотках лісів, які не підпорядковані Держлісагентству. Крім того в Україні працює велика кількість незаконних, або пилорам сумнівного походження, що заохочує населення вдаватися до протиправних дій та незаконних рубок. За оцінками БРДО в Україні їх налічується 12 тисяч».

Тобто ліс для 12 тисяч нелегальних пилорам тихенько крадуть сільські п’янички з кравчучками, а не постачають лісовози з лісгоспів!

З виступу керівника Держлісагентства можна було зрозуміти, що рубати найближчим часом будуть багато. Обійти нормативні обмеження планується дуже просто – посилаючись на трохи дивну тезу, що тільки рубки врятують ліс.

«Проблема всихання лісів відома… Головна перепона – за діючими санітарними правилами провести у загиблих насадженнях суцільну санітарну рубку, а це єдиний вихід, підтверджений вітчизняними і закордонними науковцями, в українських реаліях, дуже і дуже не просто.

Необхідно організувати комплексне обстеження із залученням спеціальної комісії, а в осередках псевдо-екологічної активності та розігрітого невдоволення рубками лісу, і громадські обговорення.

Втрачається значний час на узгодження та документальне оформлення. Тим часом короїд розвивається і заселяє нові дерева, які потім масово всихають».

Чиновник забув додати, що корінь проблеми всихання лісів – не стільки у короїді, якому так допомагають екологи, скільки в нездорових насадженнях монокультури одного віку. Такий ліс не здатен витримати стрес, який несуть зміни клімату. Але пропонується не терміново змінити стратегію відтворення лісів, а дозволити лісгоспам рубати багато, швидко, без перевірок.

«Українські лісівники мають право проводити суцільну санітарну рубку на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто оперативне вилучення нещодавно заселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим», – бідкається Володимир Бондар.

Перевірки взагалі дуже не подобаються представникам лісової галузі – хоча, здавалося б, саме вони дозволяли б говорити про незаплямовану репутацію.

«Досить переглянути перелік документів, які необхідно заповнити щоб провести лісозаготівельні роботи тільки на одній лісовій ділянці. Додайте до цього аналогічний лісокультурний, лісозахисний, протипожежний пакет і стане зрозуміло, чому за паперами ми все частіше не бачимо лісу…

Все це відбувається на тлі безкінечних перевірок, коли кожен з папірців… вимагається для перегляду та перевірки. І спробуй не надати…», – знову майже не плаче керівник галузі.

Враховуючи, що Держлісагентство показує площу всихання лісів – майже 400 тисяч гектарів, – зрозуміло, чому так хочеться обійти всі формальності – це фантастичні обсяги деревини.

Що ще не подобається керманичам Держлісагентства? Будь які розмови про радикальні реформи. Наприклад, їх дуже непокоїть ідея створення єдиного суб’єкта господарювання у лісовому господарстві.

«В Україні діє 381 лісогосподарське підприємство і за умов стовідсоткової державної власності на ліси приватизувати їх простіше, «схлопнувши», як казав класик в одне. Ми дуже вдячні, що проти цього хибного рішення виступили депутати місцевого й загальнодержавного рівня. Вдячні президенту країни за підтримку в цьому питанні». Іншими словами, чиновники дуже бояться, що ліси почнуть віддавати в концесію.

«Задекларований окремими силами рух до приватизації лісів, до створення єдиної компанії, до передачі лісового господарства у концесію – це рух, який в кінцевому своєму варіанті означає знищення українських лісів», – запевняв на з’їзді підлеглих Володимир Бондар. Така реакція якраз зрозуміла – адже керувати концесійними лісами чиновники більше не зможуть, що значно зменшить їх доступ до ресурсів.

І наостанок про ефективність і облік. Як пояснив голова Держлісагентства, національної інвентаризації лісів, про яку говорять вже багато років (адже ніхто точно не знає, де, чого і скільки у нас росте і скільки вже зрубали), не варто очікувати й у 2019 році – проектом бюджету такі роботи знову не передбачені.

До теми.

Хоча Володимир Бондар вже майже рік керує Держлісагентством – після того, як у листопаді 2017-го зі скандалом пішла з посади Христина Юшкевич, – формально на сайті відомства він зазначений все ще як заступник голови.

Шлях Володимира Бондара до лісових ресурсів країни дуже дивний, адже за першою освітою він вчитель історії, і до 2016 року з лісом ніколи не працював. (У 2007 році він також закінчив Волинський держуніверситет імені Лесі Українки, спеціальність «Економіка і підприємництво/Фінанси»). Після вишу (1996 рік) одразу подався в чиновники, спочатку до управління в справах молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Волинської обласної держадміністрації. Аж поки, попрацювавши ще на кількох незначних посадах, не став у 2002-му директором Центру муніципальних реформ «Луцьк 1432». Того ж року йому вдалося розпочати стрімку політичну кар’єру…

Але у 2002 році він отримав підтримку від Ющенка по мажоритарному округу і пройшов до Ради – звичайно ж, за віддану роботу на «Нашу Україну» по регіону. Великий успіх цієї партії на виборах у Волинській області приніс і велику нагороду – Бондаря призначили керівником області у 2005 році. У 2008-му він – радник президента.

Але політична кар’єра після цього стрімко пішла донизу, і ми вже можемо найти цього діяча на скромній, але цікавій посаді директора державного підприємства «Теплий дім». З 2013-го по 2016-й він сидить у кріслі заступника директора ТОВ «Енергосервісна компанія «Луцькі комунальні системи», а згодом – заступника директора ТОВ «Українська теплогенеруюча компанія «ЕСКО-Волинь».

І от диво – у 2016-му його призначають заступником голови Держагентства лісових ресурсів України.

Микола СЕРДЮК

01.10.2018 Микола СЕРДЮК

http://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/chy-zbyrayutsya-lisivnyky-reaguvaty-na-tysk-suspilstva-shho-pokazav-z-yizd-galuzi.html

Далі...