ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 жовтня 2018

Норвегия первая страна в мире запретившая вырубку лесов

Норвегия стала первой страной в мире, которая запретила обезлесение, новаторский шаг, который может оказать серьезное глобальное воздействие. Это означает, что норвежские власти не будут заключать никаких правительственных контрактов с компаниями, участвующими в вырубке деревьев.



Данное обязательство было внесено в Комитет норвежского парламента по энергетике и окружающей среде став частью национального плана по сохранению биоразнообразия Норвегии, план в настоящее время находится в процессе осуществления.
При нынешних темпах обезлесения тропические леса по всему миру могут полностью исчезнуть в течение 100 лет. Восемьдесят процентов животных и растений на планете живут именно в лесах, и многие виды не смогут выжить, если они потеряют естественную среду обитания.

Деревья также играют важную роль в поглощении парниковых газов и загрязняющих частиц, влияющих на качество воздуха и в целом на окружающую среду. Главным фактором ведущим к обезлесению является сельское хозяйство. Фермеры, избавляя свои земли от деревьев и освобождая, таким образом место для скота, используют процесс, известный как подсечно-огневое земледелие. Когда фермеры уничтожают леса сжигая их, углерод в деревьях выделяет углекислый газ, один из самых главных факторов изменения климата на нашей планете.
По данным Climate Action, производство сои, говядины, пальмового масла и изделий из древесины в семи странах с высокими темпами обезлесения (Аргентина, Боливия, Бразилия, Парагвай, Индонезия, Малайзия и Папуа-Новая Гвинея) привело к исчезновению 40% тропических лесов на планете и 44%, связанных все с тем же производством, выбросам углерода в период с 2000 по 2011 год.

Для того, чтобы противодействовать обезлесению в Бразилии, Либерии и Индонезии, Норвегия инвестировала большие суммы денег. Нынешний шаг – запрет на вырубку лесов, продолжает защиту жизненно важных лесов мира.

В 2008 году Норвегия выделила Бразилии 1 миллиард долларов. Инвестиции окупились. К 2015 году южноамериканская страна сохранила более 33 000 квадратных миль леса и, таким образом помогла уберечь от попадания в атмосферу 3,2 миллиарда тонн углекислого газа.
«Это важная победа в борьбе по защите тропического леса. В течение последних нескольких лет ряд компаний обязались прекратить закупку товаров, которые могут быть связаны с разрушением тропического леса. На сентябрьском саммите ООН по климату в Нью-Йорке в 2014 году, норвежское правительство совместно с Германией и Великобританией взяло на себя обязательства по продвижению национальных инициатив, поощряющих цепочки поставок, для которых не нужна вырубка лесов, в том числе посредством политики государственных закупок, чтобы устойчиво поставлять сырьевые товары, такие как нефть, соя, говядина и древесина», — говорит Нилс Херманн Ранум из Фонда тропических лесов Норвегии.
Норвегия стала первой страной в мире, предпринявшей столь широкомасштабный шаг против обезлесения, Норвегия хочет подать пример другим странам, рассматривающим возможность проведения аналогичной политики.

«До сих пор этого никто не делал. Таким образом, весьма позитивно, что норвежское государство сейчас решило подать пример, в том числе, и установив строгие требования в отношении государственных закупок. Другие страны должны обратить внимание на эту инициативу властей Норвегии и принять аналогичные обязательства по запрету вырубки лесов», — уверен Ранум.

Испортили воздух. Как животные привели мир к экологической катастрофе



Не только человек способен испортить окружающую среду — экологии вредят коровы, овцы, бобры, деревья, а также микроорганизмы, начавшие активно преобразовывать планету задолго до появления разумных существ. РИА Новости рассказывает о самых опасных существах, которые поставили биосферу на грань выживания.

Накислородили новую атмосферу
У Земли очень долго была бескислородная атмосфера и гидросфера. В воздухе и воде преобладали углекислый газ, метан, сероводород, аммиак. Поэтому населяли планету в основном анаэробные организмы — такие, которым кислород не нужен. Питания на всех хватало, и анаэробы процветали. Примерно 2,5 миллиарда лет назад, а может быть, и значительно раньше, цианобактерии научились производить свободный кислород, и это стало началом конца привычного мира.

Сперва вырабатываемый микроорганизмами свободный кислород поглощали горные породы, образовывался озоновый слой. Когда поверхностные породы и газы окислились, кислород пошел в атмосферу. Примерно 850-600 миллионов лет назад его стало так много, что воздух оказался буквально отравлен.

Для анаэробов это была настоящая катастрофа: кислород для них — страшный яд, поэтому большая часть протерозойских организмов вымерла. Остались немногие, в том числе и наши далекие предки, сумевшие перестроиться и привыкнуть к смертельному газу.

Это, кстати, пошло им на пользу — кислородный обмен позволяет получать намного больше энергии, а значит, можно увеличивать размеры тела и синтезировать новые вещества. Чем больше клетка, тем больше в ней ДНК и сложнее ее строение — соответственно, возникает шанс стать многоклеточным. Так древняя экологическая катастрофа обернулась первым шагом к возникновению человека.


Выгнали рыб из воды

Четыреста миллионов лет назад, в девонский период, климат на Земле был очень жарким и мелкие водоемы постоянно пересыхали. А крупные были забиты многометровыми растениями, падавшими из-за плохо развитой корневой системы.

В наше время на органику набросились бы мириады организмов-редуцентов и быстро превратили ее в неорганические и простейшие органические соединения. Но тогда на планете их было мало и они не успевали «переварить» все утонувшие стволы. К тому же на переработку упавших деревьев уходил практически весь содержащийся в воде кислород. Поэтому, как указывает в книге «Достающее звено» российский антрополог Станислав Дробышевский, массовая гибель была обычным делом для девонских рыб.

В результате самые хитрые из них, в том числе и наши кистеперые предки, отрастили себе легкие и шею. А чтобы было проще огибать возникшие в водоемах завалы деревьев, они сначала зашагали по дну (плавники превратились в толстые конические отростки, ставшие впоследствии лапами), а потом выбрались на сушу.

Напустили газов
Третья масштабная экологическая катастрофа может случиться совсем скоро. Речь о парниковом эффекте, вызывающем глобальное потепление. Причем в этом виноваты не только люди, но и коровы, точнее их пищеварительная система.

В кишечнике коров в процессе пищеварительной ферментации образуется метан — один из главных парниковых газов. Пуская газы, животные усиливают парниковый эффект.

В 2006-м эксперты Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН заявили, что 18 процентов «антропогенных» парниковых газов на самом деле выделяет крупный рогатый скот. Два года спустя голландские ученые подсчитали, что одна корова в день производит 400-500 литров метана. Если же животное кормить более питательным кормом, объем выделяемого метана заметно снизится.

Однако сделать это непросто, уверяют немецкие и британские исследователи. Качество корма зависит от окружающей среды. В более теплых регионах фураж менее питателен, так как при повышении температуры в травах увеличивается количество плохо усваиваемого волокнистого материала. Таким образом, глобальное потепление снижает качество корма — и коровы выпускают в атмосферу еще больше метана, что, в свою очередь, еще больше повышает температуру. Получается замкнутый круг. Разрубить этот гордиев узел можно, только значительно сократив поголовье домашнего скота, считают ученые.


Заболотили реки, отравили атмосферу
Кроме коров, в глобальном потеплении виноваты бобры. Как установили биологи Корнеллского университета (США), плотины, построенные этими животными, заболачивают берега водоемов и в атмосферу выделяются метан и углекислый газ.

При этом метана образуется в десять раз больше, чем в обычной болотистой местности. Похожие результаты получили и сотрудники Университета Саскачевана (Канада), показавшие, что канадский бобр (Castor canadensis), строя плотины и хатки, значительно увеличивает выброс метана в атмосферу.

А вот обыкновенный бобр (Castor fiber), обитающий в Евразии, наоборот, положительно влияет на круговорот углерода. Российские и французские ученые, изучив популяцию этих животных в бассейне Оби, тоже зафиксировали высокий уровень углекислого газа и метана в воде вблизи запруд. Но они считают, что деятельность бобров ускоряет локальный цикл углерода. Кроме того, плотины задерживают органические вещества, не давая течению унести их в Обь, и фактически обеспечивают питанием других обитателей реки там, где бобры строят запруду.

Съели абсолютно все
Овцы способны истребить все съедобные растения, включая корни. Обгладывая кору, животные обрекают деревья на медленный рост. Норвежские и британские исследователи, девять лет наблюдавшие за выпасом овец на участке березового леса на юге Норвегии, обнаружили, что годовые кольца берез, корой которых питались парнокопытные, значительно уже, чем у деревьев, не пострадавших от овец.

Узкие годовые кольца обычно свидетельствуют о неблагоприятных температурных условиях, отмечают биологи, — когда деревьям не хватает питательных веществ. Травоядные животные, судя по данным, приведенным в работе, еще сильнее тормозят рост берез и таким образом влияют на климат.


25.09.2018

Учні шкільного лісництва Черкаського лісгоспу привезли нагороди зі Всеукраїнського зльоту

Команда шкільного лісництва Черкаського лісгоспу “Лісова варта” гідно представила Черкащину на 12-му Всеукраїнському зльоті учнівських лісництв загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, який тривав з 26 по 28 вересня у Сумській області. Цьогоріч у зльоті взяли участь юні лісівники, представники лісогосподарських підприємств та освітяни з 23 регіонів України.



У рамках заходу школярі змагалися у два етапи – презентація досягнень учнівських лісництв та захист науково-дослідницьких робіт. Програмою зльоту були передбачені практичні заняття, майстер-класи з інноваційних технологій лісорозведення та лісовідновлення, засідання творчих груп, конкурсно-пізнавальні та екскурсійні заходи, відвідування Краснопільського та Тростянецького лісгоспів, висаджування пам’ятної алеї «Коло дружби».



Юні лісівники з Черкащини отримали кілька нагород:



– II місце за виставку-презентацію досягнень учнівського лісництва;

– II місце у захисті науково-дослідницької роботи у номінації “Захист лісу”;

– сертифікати за перемогу у квесті “Я розповім тобі про Суми”.



Гран-Прі зльоту разом з сертифікатом на право проведення ХІІІ Зльоту у 2019 році виборола команда з Чернігівщини.



Вітаємо наших юних лісівників та щиро радіємо їхнім перемогам і досягненням!

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

Уряд домігся збільшення прибутку державних підприємств в декілька разів, – Олександр Саєнко


Уряд України домігся збільшення прибутку ТОП-100 державних підприємств України в декілька разів і він сягнув 44 млрд грн, повідомив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Вже в 2017 році ми мали 44 млрд грн прибутку по ТОП 100 державних підприємств, а це на третину більше ніж в 2016 році та у 2,2 рази більш, ніж у 2015 році і це, до речі, п’ята частина оборонного бюджету країни», - наголосив він.

У порівнянні з 2014 роком, сума прибутку по ТОП-100 держпідприємств у 2017 році збільшилась в 3,6 раза.

«Коли ми тільки почали інвентаризувати державні підприємства, а їх в Україні більше 3,5 тисяч, половина з тих великих підприємств, які були потужними експортерами, виробляли продукцію, займалися добувною промисловістю, виявились або банкрутами, або мали сумнівні борги, або «нечистих» керівників та в підсумку, на папері, вони були усі збиткові. Тому питання реформи державного управління, професійного менеджменту, прозорих стандартів управління державними підприємствами є ключовим й постійно знаходиться на контролі Уряду», - наголосив Олександр Саєнко.

Служба Міністра Кабінету Міністрів України, 
опубліковано 02 жовтня 2018 року о 01:35


01 жовтня 2018

Із 20 українських політичних партій, про довкілля у програмах згадують лише 7 – МБО «Екологія-Право- Людина»



За підсумками аналізу підготували комплекс рекомендацій для дій у різних сферах охорони довкілля, які політичним партіям пропонують включити до власних програм. Програма складається із чотирьох розділів – горизонтальні зміни (реформи сфер державного управління та системи охорони довкілля), вирішення секторальних проблем, вплив війни на довкілля та екологічне правосуддя.

Серед необхідних горизонтальних реформ – впровадження моніторингу стану довкілля та обсягів використання природних ресурсів і відкритого доступу до цієї інформації, та належного екологічного контролю. Зараз системний моніторинг фактично відсутній. Важливо відокремити функції нагляду і контролю у лісовій та інших галузях. На думку експертів, варто створити окремий незалежний орган нагляду, напряму підпорядкований Кабінету міністрів, який би оцінював рішення усіх інших відомств з точки зору впливу на довкілля. «Без побудови нової системи нагляду контролю і моніторингу ми не досягнемо жодних зрушень у сфері охорони довкілля. Система має бути вибудувана так щоб бути максимально зрозумілою і прозорою – корупція боїться прозорості і публічності», – зазначила Олена Кравченко.

Також наполягають на необхідності створити дієву систему відповідальності за завдання шкоди довкіллю. «Якщо зараз якесь підприємство забруднить воду і загине риба, або відбувається забруднення повітря – складають лише протокол на працівника, з нього стягують 400-500 гривень, які йому потім компенсовує керівництво, а кінцеві бенефіціари не страждають жодним чином, тому юридична особа не змінює свою поведінку. Саме по собі підвищення штрафів нічого не змінить. Має бути введена відповідальність для юридичних осіб, як адміністративна, так і кримінальна», – наголосила Наталія Куць, юрисконсульт, аналітик МБО «Екологія – Право – Людина».

Крім того, необхідно створити ефективну систему використання коштів, сплачених як екологічний податок і штрафи за завдану шкоду. Зараз лише 45% цих коштів надходять у спеціальний екологічний фонд, решта йдуть у загальний фонд державного і місцевого бюджету і можуть використовуватися на будь-які інші потреби.

Проблеми, які потребують нагального вирішення, є практично у всіх галузях. Це, серед іншого, контроль за чистотою повітря і води, використання землі, надр і води без завдання шкоди довкіллю, контроль за використанням шкідливих речовин у господарській діяльності, управління відходами. Особливо гостро стоїть питання оновлення очисних споруд, роздільного збору сміття та впровадження норми про відповідальність виробників за збір і переробку/утилізацію їхньої продукції чи упаковки від неї. Зараз Україна щороку продукує 10-11 мільйонів тонн побутових відходів. 94-95% із них захоронюються на полігонах, розповіла Алла Войціховська, еколог МБО «Екологія – Право – Людина». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна – 4-та у Європі за кількістю смертей на 100 тисяч мешканців внаслідок забруднення повітря (137 на 100 тисяч мешканців). «З найперших необхідних кроків – мають бути переглянуті усі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, і узгоджені з відповідним європейським законодавством; створена система моніторингу атмосферного повітря», – зазначила Катерина Норенко, еколог, аналітик МБО «Екологія – Право – Людина».



Окремий блок рекомендацій присвячений впливу на довкілля війни на сході України. Поки що цей аспект не згаданий у жодній з досліджених програм політичних партій. Експерти радять створити на базі Мінекології спеціальну робочу групу, яка б здійснила аналіз стану довкілля у зоні бойових дій та оцінку завданої шкоди, щоб у майбутньому виставити рахунок країні-агресору у міжнародному суді. Крім того, необхідно визначити, які землі були забруднені та заборонити будь-яке господарське використання. «Має бути розроблена спеціальна програма відновлення цих територій […]. Території, які забруднені і потребують десятиліть для відновлення, зокрема, сільськогосподарські землі, мають бути законсервовані і не використовуватися, тому що продукти, вирощені на ній, також будуть забруднені», – зазначила Катерина Норенко. Також радять відновити екологічну лабораторію на базі Міністерства оборони, прийняти доктрину екологічної безпеки України як складову національної безпеки.
Також важливо виділити ресурси на ґрунтовні наукові дослідження імовірних наслідків для України від зміни клімату, щоб враховувати ці нові реалії у плануванні державної політики і господарської діяльності, зазначила Софія Шутяк, провідний юрисконсульт МБО «Екологія – Право – Людина».

Київ, 01 жовтня 2018.
http://uacrisis.org/ua/68787-ecology-and-programs-of-political-parties

На Миколаївщині чоловік заволодів «дев’яткою» лісника

В Миколаївське відділення поліції 29 вересня надійшла заява від 46-річного жителя району. Працівник лісгоспу повідомив, що близько 15.00 невідома особа заволоділа його автомобілем «ВАЗ 21099», який він залишив на дорозі біля лісу.

Як встановили правоохоронці, до скоєння правопорушення причетний 55-річний житель району. Рухаючись викраденим автомобілем, він не впорався із керуванням, внаслідок чого машина опинилася у кюветі.

За фактом відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння транспортним засобом). Максимальне покарання, передбачене статтею, – позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Досудове розслідування триває.

Опубліковано 01.10.2018

C. Зібцев та О.Сошенський взяли участь у семінарі організованому в межах проекту програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC) «Білорусь-Україна»

21 вересня 2018 року
м. Столін, Білорусь

Представники Національного університету біоресурсів і природокористування України, Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж взяли участь у семінарі проекту «Створення умов для спільного управління і сталого використання природних ресурсів водно-болотяного угіддя «Транскордонна Рамсарська територія «Ольмани – Переброди» Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC) «Білорусь-Україна»

20-21 вересня 2018 року в м. Столін Брестської області, Республіки Білорусь було проведено стартовий семінар «Створення умов для спільного управління і сталого використання природних ресурсів водно-болотяного угіддя «Транскордонна Рамсарська територія «Ольмани–Переброди» Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC) «Білорусь-Україна» у якому співробітники Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожежНаціонального університет біоресурсів і природокористування України Сергій Зібцев і Олександр Сошенський взяли участь у якості партнерів з української сторони.



04 грудня 2017 у Києві було підписано грантовий контракт Програми територіального співробітництва Білорусь - Україна «Створення умов для спільного управління та сталого використання природних ресурсів водно-болотного краю« Трансгранична Рамсарська територія Ольмани - Переброди », заявником якої виступив місцевий екологічний фонд «Заказники Брестської області».



Передумови проекту. Найбільший в Європі лісоболотний комплекс «Ольмани - Переброди» оголошений Транскордонною Рамсарською територією (ТРТ) в 2015 році (Рамсарська територія «Заказник «Ольманскіє болота» заснована 18.08.2001 під номером 1091, Рамсарська територія «Торфово-болотний масив «Переброди» - 29.07.2004 під номером 1402). Ця Транскордонна Рамсарська територія розташована у білорусько-українському прикордонному регіоні, на території Столінського району Білорусі, а також Дубровицького і Рокитнівського районів України. ТРТ характеризується особливо високими естетичними якостями і високим рівнем ландшафтного і біологічного різноманіття і збережена переважно в природному стані. Тут широко представлені природні евтрофні і мезотрофні озера, верхові болота, перехідні болота і драговини, заболочений ліс, заплавні діброви - біотопи, що підлягають охороні відповідно до оселищної Директиви ЄС. Тут мешкають види птахів, що знаходяться під загрозою глобального зникнення (підорлик великий, баранець великий, очеретянка прудка), а також 56 видів тварин і 17 видів рослин, внесених до Червоної книги Республіки Білорусь, і 37 видів тварин і 18 видів рослин, внесених до Червоної книги України. На ТРТ по обидві сторони кордону зосереджені природні плантації дикорослої журавлини, які є важливим природним ресурсом і традиційно використовуються місцевими жителями. В зв’язку із особливостями розміщення, плантації журавлини, розташовані в південній частині Ольманських боліт, використовувалася переважно жителями українських сіл Переброди, Будимля, Переходичі, Старе Село, Дроздинь, Заболоття, Познань і інші.

Збирачі журавлини, відповідно до місцевих традицій, облаштовують табори для тимчасового проживання. Населення сіл Столінського району Білорусі також збирає журавлину, проте для них доступні інші плантації, розташовані в центральній і північній частині Ольманських боліт, при цьому вони не влаштовують тимчасових таборів. В цілому, неконтрольований збір журавлини місцевими жителями призводить до того, що об,єми заготівлі журавлини значно перевищують біологічно допустимі межі.

Ситуація різко загострилася після встановлення прикордонного режиму на кордоні Білорусі і України, коли українське населення позбулося доступу на територію Ольманських боліт. У 2013 р., відповідно до Угоди між урядами України і Білорусі, для жителів прикордонного району України дозволений спрощений доступ на територію Ольманських боліт для збору журавлини. З 2013 р. на білорусько-українському кордоні влаштовані пограничні переходи, і відвідування стало платним. Нині щорічно тисячі збирачів журавлини з боку України за спеціальними дозволами відвідують білоруську територію (у 2015 р. - 16 тис. разів), що викликає численні конфліктні екологічні і соціально-економічні ситуації. Незважаючи на той факт, що територію Ольманських боліт щорічно відвідують тисячі громадян України і громадяни Білорусі (збирачі журавлини і туристи), в прикордонному регіоні повністю відсутня туристична інфраструктура. Збирачі журавлини, відповідно до місцевих традицій, влаштовують несанкціоновані табори для тимчасового проживання.

Облаштування таких таборів вимагає спеціального дозволу місцевої влади. Нині табори для збирачів журавлини повністю позбавлені благоустрою: відсутні помости для установки наметів, туалети, контейнери для збору сміття, джерела чистої води. Для розведення вогнищ здійснюється браконьєрське вирубування дерев. Частим явищем стали підпали, які здійснюються у відповідь на штрафи за незаконні порубки і інші порушення. Таким чином, журавлина є важливим елементом існування для місцевого населення, а її збір - основний чинник антропогенної дії на водно-болотне угіддя. Основна група збирачів журавлини - жінки і підлітки, для яких подібне тимчасове проживання в диких умовах особливо важке. Лісові угіддя по периметру боліт представлені сосновими лісами, які легко займаються. В цьому випадку вогонь може перейти на торфовища. Це одна з причин виникнення надзвичайно небезпечних торфових пожеж, які важко загасити і які представляють постійну загрозу як для людей, так і для дикої природи.


Зокрема, в 2015 році в результаті пожеж на території Ольманських боліт було пошкоджено понад 500 гектарів боліт і лісів. У зв,язку з глобальними змінами клімату і ростом температури, загроза виникнення масштабних пожеж оцінюється як надзвичайно висока.
При цьому по обидві сторони кордону відсутня сучасна система раннього виявлення займань. Незважаючи на високий міжнародний статус транскордонної природоохоронної території, ресурси якої інтенсивно використовуються місцевим населенням, досвід і практика спільного управління територією надзвичайно обмежені. Відсутні організаційні структури транскордонної співпраці між ключовими зацікавленими сторонами за найважливішими напрямками, зокрема – для спільного управління природоохоронною територією, розвитку «зеленого» туризму, використання природних ресурсів, забезпечення безпечного навколишнього середовища. Кількість контактів між місцевими органами влади з боку Білорусі і України обмежена. Контакти між прикордонним населенням Білорусі (жителі с. Ольмани, туристи) і збирачами журавлини випадкові і нерідко мають напружений характер, оскільки жителі Білорусі сприймають збирачів журавлини як конкурентів по використанню місцевих природних ресурсів. Існує необхідність зняття соціальної напруги, яка може бути досягнута за рахунок просвітницької роботи, проведення спільних культурних заходів.

У європейській практиці план управління є основним документом для управління природоохоронною територією. Для заказника «Ольманскіє болота» план управління був розроблений і затверджений в 2014 році. Цей план управління обумовлює такі напрями як стале використання ресурсів біорізноманіття, просвіту, туризм, проте в цьому документі вони не розглядаються в транскордонному аспекті. Для Торфово-болотного масиву «Переброди» на українській стороні план управління не розроблений. В той же час є гострою потреба в розробці спільного плану управління транскордонною природоохоронною територією, який би враховував інтереси населення прикордонних районів, забезпечував компроміс між охороною і використанням природного комплексу, містив інформацію про екосистемні послуги, які надає транскордонне водно-болотне угіддя, а також заходи в галузі екологічної просвіти місцевого населення, охорони і розвитку культурних традицій і місцевих ініціатив. На білоруській стороні є досвід організації фестивалів, присвячених журавлині. У рамках проекту буде проведений транскордонний фестиваль, присвячений журавлині, в цілях зближення представників місцевого населення і зменшення соціальної напруженості. Територія проекту: транскордонна Рамсарська територія «Ольмани - Переброди» і суміжні землі Столінського району Брестської області Білорусі і Дубровицького і Рокитнівського районів Рівненської області України. З українського боку знаходяться села Переброди, Будимля, Переходичі, Вежиця, Старе Село, Дроздинь, Заболоття і інші, з білоруського боку - м. Столін і Давид-Городок, села Ольмани, Річиця, Рубель, Хотомель, Велемичі, Ольшани і інші. Площа території впровадження проекту становить понад 150 тис. га. Населення Столінського, Дубровицького і Рокитнівського районів - понад 170 тис. чоловік, населення території впровадження проекту - близько 80 тис. чоловік.




Загальна мета проекту - створити можливості і умови для спільного управління і стійкого використання природних ресурсів ТРТ «Ольмани-Переброди». Цілі проекту: (1) Створення механізму для спільного планування і управління ТРТ, у тому числі забезпечення сталого використання дикорослої журавлини; (2) забезпечення сприятливої екологічної обстановки і соціального середовища для місцевого населення і відвідувачів ТРТ. Партнерами проекту є: Місцевий екологічний фонд «Заповідники Брестської області» (основний заявник); Державне науково-виробниче об,єднання «Науково-практичний центр НАН Білорусі по біоресурсах» (Білорусь), Рівненський природний заповідник (Україна), Миляцька сільська Рада (Україна). Асоційовані партнери: Міністерство природних ресурсів і охорони довкілля Республіки Білорусь, Міністерство екології і природних ресурсів України, Брестське обласне управління МНС, ГУК «Столінська районна клубна система» Районний організаційно методичний центр, Національний університет біоресурсів і природокористування України, відділ культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, адміністрація заказника «Ольманскіє болота». Проект передбачає реалізацію наступних заходів: спільні зустрічі і семінари; облаштування інформаційних центрів; благоустрій місць відпочинку і розміщення відвідувачів ТРТ, розробку плану управління; видання інформаційних матеріалів; створення системи пожежної безпеки, спільні наукові дослідження і економічні розрахунки, спільні культурні заходи, анкетування місцевого населення; навчальні заходи.

ЩОБ НЕ КРАЛИ



Олександр ДАНИЛЕЦЬ

У лісівника на кожному дереві дві пари чобіт висить

На Полтавщині суттєво посилили контроль за дотриманням законності в діяльності державних лісгоспів. Щотижня мобільні групи виїжджають і перевіряють на дорогах автотранспорт щодо перевезення лісопродукції. Зокрема такі перевірки пройшли в Полтавському, Диканському, Чутівському та Новосанжарському районах, у Чалівському і Руднянському (Полтавський район), Малоперещепинському лісництвах, що здійснюють заготівлю лісоматеріалів.

«Здійснили 536 перевірок транспортних засобів, що перевозять продукцію лісогосподарств. Виявили 9 фактів порушень вимог чинного законодавства при заготівлі та перевезенні зазначеної продукції, по 4 із них порушили кримінальні провадження», — розповів заступник начальника ГУ Національної поліції в Полтавській області Денис Захарченко.

За 8 місяців правоохоронці зареєстрували 62 кримінальні провадження, за які передбачена відповідальність згідно зі ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу». 21 особі повідомили про підозру вчинення кримінального правопорушення, закінчили досудове розслідування по 30 справах, які направили на розгляд до суду.

Певну роботу щодо недопущення крадіжок лісопродукції в лісгоспах проводять і податківці області, в яких на податковому обліку перебуває 21 суб’єкт господарювання. — З початку року ці лісопідприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів 75,1 мільйона гривень, що майже на 30% більше, ніж за відповідний період минулого року, — повідомив начальник ГУ ДФС у Полтавській області Сергій Садовий.

Окрім того, контроль за лісогосподарською діяльністю на Полтавщині посилило Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області. За даними його начальника Ірини Салогуб, протягом 2017—2018 років вони перевірили діяльність 6 лісгоспів, виявивши порушень на 4,7 мільйона гривень. Із яких фінансові порушення, що призвели до втрат, становлять 1,5 мільйона гривень.

Наразі підприємства відшкодовують завдані державі збитки. 33 посадовці, які повинні були здійснювати контроль за діяльністю лісогосподарств, однак дивилися на порушення крізь пальці, самі понесуть адміністративну відповідальність. Матеріали чотирьох ревізій передали правоохоронцям, за двома — розпочали досудові розслідування.

«Під час спалювання сухої трави, знищується усе живе, що є на території» – надзвичайники

На Львівщині знову активізувались незаконні палії трави. Чим це загрожує, розповідають фахівці



ФОТО: Миколаївська РДА

Осінь – пора, коли господарі намагаються привести до ладу свої угіддя, а отже – спалюють сухостої та сміття природного походження. Та часто такі прості дії перетворюються у справжню катастрофу. У коментарі для «Львівської газети» головний фахівець сектору зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Львівській області Ігор Курус розповів, чим шкодить спалювання трави.
Шкода №1 – для здоров’я оточуючих та самого палія

Спалюючи суху траву, слід пам’ятати, що це жодної користі не несе, адже випалюється лише верхній шар ґрунту, а у повітря викидаються шкідливі елементи. Які шкодять здоров’ю людей, які цим димом дихають. Паління сухої трави та листя також може значно погіршити стан здоров’я тих людей, які страждають на хвороби дихальних шляхів. Потрібно зважати і на те, що навіть невеличка пожежа при сильному вітрі може поширюватись дуже швидко і з маленького згарища може виникнути масштабна пожежа.

Шкода № 2 – для автомобілістів

Якщо такі пожарища відбуваються поблизу автодоріг, вони несуть ще й серйозну небезпеку для водіїв, адже задимлення може призвести до аварійних ситуацій.

Шкода № 3 – для рослин та невинних тварин

Великої шкоди вогонь завдає і тваринам, адже вони абсолютно беззахисні перед людською байдужістю. Під час спалювання сухої трави, знищується усе живе, що є на території: це і гнізда птахів, і нори тварин. Також гинуть всі комахи та плазуни, які живуть у тій місцевості. Для тих, хто не вірить на слово, у мережі можна знайти багато фото загиблих у вогні тварин.

Шкода № 4 – локальне багаття – масштабні пожежі

У Львівській області були випадки, коли з горіння невеличкої площі сухої трави, пожежа перекидалась на господарські та промислові будівлі і їх було повністю знищено. Також варто пам’ятати, що така пожежа може перекинутись як на ліс, так і на торфовище. Пожежу торфополя ліквідувати дуже складно, адже вогонь прогоряє вглибину. Деколи, ліквідація таких згарищ може тривати навіть місяць».

Не треба далеко йти, минулого місяця сталась досить масштабна пожежа на об’їзній Львова, поблизу селища Зубра.Тоді практично весь Сихівський район був задимлений. Люди телефонували надзвичайникам і повідомляли про пожежу. Згодом виявилось, що все почалось із того, що хтось просто підпалив суху траву.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Правоохоронці та надзвичайники борються з паліями, однак просять і жителів Львівщини не бути байдужими. Якщо ви побачили, що хтось палить суху траву – слід негайно телефонувати за номером 102 та повідомляти поліції про зловмисника. Підпалювання трави є адміністративним правопорушенням, яке карається штрафом від 170 до 340 грн для фізичних осіб і у двічі більше для юридичних осіб.

Бурштинове беззаконня на Рівненщині: знищено 200 гектарів лісу


На Рівненщині триває бурштинове свавілля. Нелегальні копачі не думають про жодні наслідки – миють сонячне каміння буквально під своїи домівками і знищують вікові дерева. При чому зупинити іх ніхто не може.

Працівники лісового кооперативу Кам’яне-Случанське у відчаї – за літо копачі бурштину нахабно знищили майже 200 гектарів добротних насаджень.

Читайте: Найбільша партія: митники вилучили 500 кг контрабандного бурштину

А місцевим поліції та прокуратурі байдуже. Всі виклики правоохоронці просто ігнорують.

Сарненські поліціянти виправдовуються – намагаються виїжджати на виклики, але їм пробивають колеса так званими кішками або блокують невідомі чоловіки у масках. Тобто на Волині керують не правохоронці, а копачі.

До слова, Факти ICTV розповідали про те, що копачі бурштину напали на поліцейських на Рівненщині.


Опубліковано Жовтень, 01 в 16:46