ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 жовтня 2018

У Бершадському держлісгоспі тривають лісокультурні роботи



Бершадські лісівники нині активно заготовляють лісове насіння, висівають його в розсаднику, готують грунту під посадку лісу у 2019 році. У Бершадському лісництві обладнано постійне насіннєсховище. Діє також спеціальне бетонне сховище для зберігання жолудя у зимовий період.

– Дуже важливо, щоб насіння було якісним, спроможним дати гарні сходи, – пояснює інженер з лісових культур Г.Л. Бендаржевський. – Великої уваги потребує насіння головної породи дуба звичайного. Після збору жолудя його перевіряють на воді – якісний жолудь тоне. Потім його просушують і закладають на зберігання в бетонне сховище, пересипаючи піском. Навесні його пересівають, відокремлюють пісок, висівають у заздалегідь підготовану землю.

ДП «Бершадський лісгосп» заготовляє лісове насіння самостійно. Поточний рік видався урожайним, тож проблем з кількістю та якістю насіння лісових культур не буде. Заплановано у 2018 році зібрати 8775 кг лісового насіння, у т. ч.: дуба звичайного – 5500 кг, горіха чорного – 2650 кг, береки – 16 кг, дуба червоного – 300 кг, горіха грецького – 165 кг, груші звичайної – 14 кг. Уже виконано план заготівлі жолудя дуба звичайного. Заготовлено 120 кг насіння супутніх порід, з них: абрикоси звичайної – 40 кг, берези повислої – 6 кг, аличі – 21 кг, ліщини звичайної – 13 кг. Заготовляється насіння горіха чорного, клена гостролистого, клена-явора.

Активну участь у зборі лісового насіння беруть вихованці учнівських лісництв «Юні друзі лісу» с. Сумівки та «Зелений світ» с. Флорино, також місцеве населення.

Завершується період стратифікації лісового насіння у насіннєсховищі Бершадського лісництва. Готове лісове насіння вже висівається у базовому лісорозсаднику на зиму. Все насіння супутніх лісових культур висівається вручну. Стрічки для посівів наорюються трактором МТЗ-82 в агрегаті із ралами. Навесні тут також висіватиметься насіння головної породи дуба звичайного. Для висівання жолудя використовується сівалка СПП-3Ш на базі МТЗ-82.

Завершено проведення доглядів за лісовими культурами. У 2018 році план по доглядах при лісовідновленні виконано на 106% (1454 га), при лісорозведенні – на 100% (275 га).

Підготовка грунту – важлива складова комплексу лісокультурних робіт. Із запланованих до кінця року 40 га підготовлено грунт під посадку лісу на землях держлісфонду на площі 20 га.

Проводиться зараз інвентаризації лісових культур віком від 1 до 3 років, атестація лісових культур віком 4-5 років, інвентаризація сіянців та укорінених живців у розсадниках, теплицях та парниках. Оцінюємо стан лісових культур, рівень їх приживлюваності. На основі даних оглядів буде проведено аналіз та складено оцінку ефективності проведення комплексу лісокультурних заходів, які здійснювалися з квітня до жовтня цього року.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
10.10.2018

Вирощування лісів - головне завдання для лісівників


Одним з основних завдань лісівників є вирощувати високопродуктивні ліси. Здавна відомо, що ліс починається з насінини. Головними лісоутворюючими породами, в Бібрському лісгоспі, є бук лісовий та дуб звичайний.

На даний час в лісгоспі практично закінчена заготівля жолудя дуба звичайного, дуба червоного. Загалом заготовлено понад 8 тонн жолудів дуба звичайного, продовжується заготівля бука лісового, почалася заготівля шишок модрини європейської та смереки.

Щоб із заготовленого насіння виріс могутній ліс, в розсадниках повним ходом йдуть роботи по висіванню заготовленого насіння. До цієї роботи з задоволенням залучаються учні шкільних лісництв, учні шкіл, молодь та місцеве населення. В погожі осінні дні вони переймають ази вирощування нових дібров та бучин.

Лісівники Бібрського лісгоспу щиро вдячні всім тим хто разом з нами плекає молоді ліси.

За інформацією ДП «Бібрське лісове господарство» Львівського ОУЛМГ


Хто, як не ми? Лісівники обговорили, як врятувати українські ліси



У Міжнародному виставковому центрі у Києві відбувся четвертий з’їзд Товариства лісівників України. Тернопільську лісівничу делегацію очолив начальник управління Олег Яремко та його перший заступник Іван Приймачук. Було також обрано делегатів від кожного з п’яти лісгоспів. Зокрема від ДП «Чортківський лісгосп» – директора Василя Фреяка та лісничого Копичинського лісництва Ігоря Івашківа, від ДП «Бережанський лісгосп» – директора Олександра Левчука та лісничого Завалівського лісництва Ігоря Семака, від ДП «Кременецький лісгосп» – лісничого Суразького лісництва Степана Ладана, від ДП «Тернопільський лісгосп» – головного лісничого Ореста Ходиня та лісничого Теребовлянського лісництва Ігоря Невідомого.

Паралельно зі з’їздом розпочала триденну роботу Міжнародна виставка «Лісдеревмаш», участь у якій взяли заступник начальника управління Любомир Ничка, директор ДП «Бучацький лісгосп» Володимир Чапран та головний інженер цього ж підприємства Юрій Кравець, директор ДП «Кременецький лісгосп» Богдан Косінський, його заступник Володимир Бобрик та головний інженер ДП «Чортківський лісгосп» Олександр Семанчук.

«Мені дуже приємно, що сьогодні в рамках виставки лісівники всієї України проводять свій четвертий з’їзд, – зауважив, відкриваючи виставку «Лісдеревмаш», заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар. – І це говорить про те, що лісівники й переробники є різними складовими одного процесу, який триває в Україні, розвивається та приносить відповідний результат. Разом із тим, прикро, що останнім часом до лісової галузі – упереджене ставлення і дуже багато моментів в лісовій галузі, на жаль, не правильно оцінюють. Сьогодні існує низка законів, які накладають на лісову галузь додатковий тягар. І, безперечно, це не може у підсумку не відобразитись на процесі переробки і на вартості сировини й кінцевої продукції. В такому форматі ні лісівники, ні переробники не отримають того результату, на який заслуговують. Тому мені хотілося б побажати, щоби і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і місцеві органи влади належним чином оцінювали роботу лісівників, бо саме від їх діяльності залежить якість кінцевого продукту переробки. Ми домагаємося, щоб цей національний продукт був конкурентоспроможний. Щоб ми врешті-решт розширили й поглибили переробку української сировини, тому що для цього є всі умови. Відтак сподіваюсь, що сьогоднішня виставка буде черговим кроком у цьому процесі».

У з’їзді Товариства лісівників взяли участь 442 делегати-лісівники з усіх куточків нашої держави. Під час тривалого засідання звучали виступи як фахівців лісового господарства, так і запрошених, серед яких – народні депутати, очільники областей, керівники спеціалізованих вищих навчальних закладів, іноземні експерти з вагомим досвідом роботи у лісових підприємствах державної форми власності, які спеціалізуються на консультуванні лісових адміністрацій країн Східної Європи і Центральної Азії, колишні міністри лісового господарства, які переймаються становищем української лісової галузі, в якому вона наразі перебуває. Відтак шукали спільний знаменник вирішення нелегкої формули – збереження зеленого багатства. В умовах теперішнього законодавства основними проблемами є відсутність фінансування на всі лісогосподарські заходи: нові санітарні правила в лісах, що призводять до швидшого поширення хвороб лісу, замість того, аби їм запобігати, здійснюючи попереджувальні профілактичні заходи, а не констатувати за фактом кількість гектарів майже загиблого лісу; охорона лісів від пожеж, від яких потерпають легені планети південних та східних регіонів і до яких байдуже усім громадським активістам і депутатам; податковий тягар, який нещодавно додатково ліг на плечі лісівників, як зашморг на шию. До того ж податкова сума прямо пропорційна бажанню сільських, селищних рад, об’єднаних територіальних громад заробити «швидкі» гроші на лісовій культурі, що ще довго не називатиметься лісом. І головне – інформаційна війна, яка не дає змоги працівникам зосередитися на основному – вирощуванні лісу, заготівлі, догляді за лісовими культурами, адже частину часу потрібно віддавати на спростування численних безпідставних обвинувачень з боку нефахівців та у доступному їм форматі пояснювати кожен лісівничий захід.

Водночас зрозуміло, що без вирішення більшості з цих питань у політичній площині, тобто за допомогою правильних і виважених законодавчих рішень, буде важко. Адже, з огляду на останні два-три роки, лісове господарство розхитують у всіх можливих напрямках. Відтак, незважаючи на те, що де-юре окремі депутати підтримують і розуміють лісівників, де-факто лісівникам, окрім самих себе, немає на кого покластися. Яскравим прикладом була участь у відкритті цьогорічної виставки усім відомого ляшківця Віктора Галасюка, який не спромігся вийти на трибуну і поділитися з лісівниками своєю точкою зору. Не вистачило, мабуть, снаги висловити це у вічі кожному з майже півтисячі присутніх або ж не було що сказати, адже, як показує практика, такі політичні рішення ніколи не йдуть на користь ні державі, ні народові, який і є її основою. Промовити в об’єктив камери не складно. Важко сказати це безпосередньо перед тими, кого вчора обливав брудом. Є влучний вислів про те, що справжній політик думає не про себе в державі, а про державу в собі. Сподіватимемося, що перших більше у Верховній Раді, відтак, з огляду на те, що обговорення бюджету на 2019 рік триває, очікуємо, що благання лісівників врятувати ліси будуть почуті.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

Лісівники вирощують 150 тисяч сіянців дуба



Лісівники вирощують 150 тисяч сіянців дуба

Трушівське лісництво Чигиринського лісгоспу – це місце, де народжуються величні дуби Богданового краю.

Адже саме тут знаходиться розсадник, в якому вирощують сіянці дуба звичайного для двох структурних підрозділів підприємства – Матвіївського та Яничанського лісництв.

Площа лісорозсадника – 1 гектар. Зростає тут 150 тис. штук сіянців дуба звичайного – це однорічні та дворічні рослини, які чигиринські лісівники вирощують для заліснення необхідних площ.

На піщаних грунтах волога сходить раніше, що дає можливість лісівникам якомога раніше розпочати весняну лісокультурну кампанію та провести її в оптимально стислі терміни – і це є головною перевагою сіянців дуба, вирощених у Трушівському лісництві.

"Ми ввели таку практику, що для двох листяних лісництв вирощуємо дуб на піщаному грунті. Вирощений у таких умовах сіянець формує стрижневу кореневу систему із великою кількістю розгалуджень, що сприяє кращій приживлюваності на важких грунтах та стійкості до посухи", – зауважує головний лісничий Чигиринського лісгоспу Сергій Перов.

Для того, аби виростити високоякісні сіянці, за ними потрібно проводити постійні догляди. У періоди засухи необхідно зволожувати грунт, обробляти сіянці засобами захисту від шкідників та постійно боротися із бур’янами. За цей літній період лісокультурницям довелося більше п’яти разів прополювати рядки, аби бур’ян не заважав зростати тендітним дубовим сіянцям.

Окрім посівного відділення, на території Трушівського лісорозсадника чигиринські лісівники займаються й вирощуванням декоративного посадкового матеріалу. Тут облаштували маточне відділення для черенкування та за останні три роки в рази збільшили асортимент. Ніні ж тут налічується 22 види декоративних рослин, найпопулярніші – це вічнозелені самшити, туї, ялівці, різних форм та видів.

Частину декоративних насаджень лісівники планують використати для озеленення структурних підрозділів Чигиринського лісгоспу, решту – реалізують для населення.

Повідомляє Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Підготував: Аліна ПЕРЕВАЛ
Джерело: Ліси Черкащини
10.10.2018 09:27
Фото: https://lis-ck.gov.ua

Суд зобов'язав уряд Нідерландів зменшити викиди парникових газів



Апеляційний суд у Нідерландах постановив, що уряд країни має робити більше для зменшення викидів парникових газів.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

"Уряд зробив дуже мало, аби запобігти небезпеці зміни клімату та робить надто мало, щоб подолати це", - йдеться в постанові суду.

Гаазький апеляційний суд у вівторок зобов'язав уряд Нідерландів скоротити викиди парникових газів швидше, ніж планувалося – до щонайменше 25 % нижче рівня 1990 року до кінця 2020 року.

Рішення щодо позову, поданого захисниками довкілля, стало наслідком попереджень від кліматологів.Читайте також: У Німеччині затримали понад 30 учасників акції проти вирубування лісу

"Держава діє поза законом та з порушенням обов'язків", - йдеться в постанові.

Рішення 2015 стало кульмінацією судового процесу за позовом екологічної групи Urgenda, поданого від імені 900 голландських громадян.

Подібні процеси зараз тривають у кількох країнах світу.

За інформацією експертів ООН, глобальне потепління необхідно втримати в межах 1,5 градуса Цельсія, для чого потрібні "безпрецедентні" зміни.

10.10.2018 03:18

Про які санітарні заходи говорили лісівники Закарпаття. ВІДЕО

9 жовтня 2018 року, в конференц-залі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства відбулась нарада з питань лісозахисту за участі головних лісничих державних лісогосподарських підприємств. 






На нараді також присутні заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Кий, начальник відділу охорони, захисту лісу та внутрішнього аудиту ЗОУЛМГ Іван Палінкаш, головний спеціаліст відділу охорони, захисту лісу та внутрішнього аудиту ЗОУЛМГ Роман Соболівський, директор Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист» Володимир Буній, головний лісопатолог ДСЛП «Івано-Франківськлісозахист» Тетяна Трибун, директор ДСЛП «Львівлісозахист» Іван Ясіновський, начальник Закарпатського лісопатологічного пункту ДСЛЗП (Іванофранківськлісозахист) Василь Трикур, інженер-лісопатолог Олександр Гайченя, представники ЗМІ. 

Під час наради, лісівники обговорили виконання планів проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів за 9 місяців поточного року, підготовку і проведення щорічної інвентаризації осередків шкідників і хворого лісу, а також інші технічні питання, які стосуються лісозахисту. 

Розпочалась нарада з обговорення санітарного стану насаджень, з яких площа пошкоджених в лісовому фонді підприємств облуправління становила 21738,5 га, з яких 15236,2 потребували здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів. Мова про пошкоджені лісові культури шкідниками (площею 1966,9 га), різними видами хвороб (площею 7627,2 га) а також вітровалами й буреломами (площею 5642,1 га.) 

Згідно із затвердженим планом з поліпшення санітарного стану насаджень, лісгоспами краю здійснено санітарні суцільні рубки на площі 1105,5 га; санітарні вибіркові рубки на площі 10597 га; а також ліквідацію захаращеності на площі 76,4 га. Крім цього підприємствами облуправління заплановано проведення біологічних заходів боротьби з шкідниками та хворобами лісу. У цьому напрямку лісівники краю провели розвішування штучних гніздівель (679 шт.), огороджування мурашників (259 шт.), а також переселення мурашників (24 шт.). Проведення хімічних винищувальних заходів боротьби та викладання ловчих дерев на 2018 рік, держлісгоспами області не заплановано. 

Щодо інвентаризації осередків шкідників і хвороб лісу, то їх проводять щорічно станом на 1 листопада. Під час підготовки до проведення інвентаризації, кожне підприємство формує спеціальну комісію. За результатами проведеної роботи складається відповідний «Акт на списання осередків шкідників і хвороб лісу» в розрізі ділянок лісу та видів хвороб, шкідників й лісництв. Паралельно з цим складається «Акт проведення інвентаризації осередків шкідників і хвороб лісу» з додатком опису та зведеної відомості. Під час інвентаризації комісія розділяє їх на діючі, виникаючі, згасаючі, та ліквідовані. Деталі у сюжеті від наших журналістів



Zakarpatski Lisivniki
Опубликовано: 9 окт. 2018 г.

Зараженные АЧС кабаны стали жить дольше.

На прошлой неделе завершился международный симпозиум на тему роли кабанов в распространении АЧС, проходивший в Брно (Чехия). Обмен опытом борьбы с вирусом стал важной частью стратегии противодействия, потому как ранее ни одна страна не встречалась с присутствием данного заболевания у диких свиней.

Несмотря на то, что наибольшим риском распространения вируса является человек, фактор диких кабанов остается критически важным при передаче АЧС домашнему поголовью. Ранее считалось, что зараженные кабаны могут жить в течение максимум двух недель, но исследования показали, что растет процент животных, устойчивых к заболеванию и способных носить вирус более длительное время. Об этом сообщил доктор Томаш Подгурский из Института биологии польской академии наук в Беловеже.

«Не до конца известно, почему кабаны, зараженные АЧС, живут все дольше», — говорит Подгурский. «У отстреленных животных выявляют антитела, и, к счастью, такие особи составляют небольшой процент популяции. Но еще до недавнего времени их было менее 1%, а сейчас уже несколько процентов».

Также неизвестным остается и ответ на вопрос, какая плотность популяции кабанов безопасна и приведет к самопроизвольному исчезновению вируса, поэтому трудно утверждать, что рекомендованная в Европе плотность в 0,1 кабана на квадратный километр принесет ожидаемый эффект в борьбе с этой болезнью.

Увеличенный отстрел кабанов рекомендуется, но, как до сих пор было видно, он не до конца эффективен в борьбе с африканской чумой свиней. Участники мероприятия отметили необходимость интенсификации поиска и устранения мертвых кабанов. В Польше, например, обнаруженные в лесах павшие животные — это, в основном, случайно найденные охотниками особи, а не результат систематического прочесывания лесов и полей.

На симпозиуме был отмечен успешный опыт Чехии в ликвидации очага АЧС. Была оперативно сформирована карантинная зона: власти закрыли территорию площадью 50 кв. км для охоты и от доступа третьих лиц. Для того, чтобы не переполошить кабанов и не дать им выйти за пределы зоны, к отстрелу привлекались специально обученные полицейские снайперы, которые действовали ночью с приборами ночного видения и глушителями. Сыграл свою роль и размер вознаграждения: за отстреленного кабана платили 300, а за найденного мертвого — 200 евро.

Автор: KVEDOMOSTI.RU
Среда, 10 октября 2018

Екологічна панорама



Рубають ліси, аж тріски летять

ЗЕЛЕНІ масиви в нас покривають лише шосту частину території. За визначенням біологів, ми бідна на ліси країна. Але парадокс: при цьому експорт деревини з України втричі перевищує імпорт виробів із цього цінного природного матеріалу.

Через хижацьке ведення лісового господарства ліси не відновлюються і стають дедалі уразливішими перед шкідниками і хворобами. А цінні деревні породи, такі, як дуб, бук чи сосна, заміщуються грабом, березою і осикою. Найскладніша ситуація в Карпатах та Криму, де через деградацію лісових масивів небувалих масштабів набули ерозія ґрунтів і зсувні процеси. Також прямий наслідок нераціонального вирубування лісів — збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях України, особливо на Закарпатті. Однак ні мораторій на експорт деревини, ні сумна статистика катаклізмів не зупиняють нищення лісів: торік обсяги заготівель деревини в Закарпатській області зросли на 14,2%.

Очищають від радіоактивних відходів

МІНІСТЕРСТВО оборони і Державне агентство з управління зоною відчуження, за фінансової підтримки Трастового фонду НАТО в розмірі 1,5 млн євро, розпочало ліквідацію могильника радіоактивних відходів «Цибулеве», що розташоване на території військової частини А0981 в селі Цибулеве Кіровоградської області. Термін реалізації проекту, який передбачає рекультивацію і відновлення території сховища, — 18 місяців.

Україна вже має позитивний досвід утілення таких проектів. Два роки тому було очищено від радіоактивних відходів могильник «Вакуленчук» у Житомирській області, що мав перший ступінь небезпеки. До відома: на території військових об’єктів України розташовані ще п’ять могильників радіоактивних відходів, які, по суті, являють собою екологічну бомбу сповільненої дії. Два з них — в анексованому Криму, ще один на окупованій території Донбасу.

«Сіла» батарейка, а викинути нікуди

ЩОРОКУ в Україні продаються сотні мільйонів різних батарейок, проте в державі досі нема жодного підприємства для їх утилізації. Як зазначили у Міністерстві екології та природних ресурсів, ситуація може змінитися на краще лише після того, як Верховна Рада ухвалить закони «Про утилізацію батарейок» і «Про утилізацію побутової та радіоелектронної апаратури», які прокладуть дорогу в Україну інвесторам, зокрема й компаніям, які займаються утилізацією батарейок та електронної апаратури. Поки ж Мінекології спільно з міжнародними експертами завершили роботу над першою редакцією Національного плану управління відходами, розрахованого на 10 років.

Хутрові магнати накинули оком на Україну

ЄВРОПЕЙСЬКІ країни запроваджують законодавчу заборону на утримання хутрових ферм. Обмеження на виробництво натурального хутра вже діє в 10 країнах, серед яких Велика Британія, Австрія, Нідерланди, Німеччина, Бельгія, Швеція… Оскільки рух на захист тварин шириться, дедалі більше дизайнерів одягу дослухаються до громадської думки. Так, на нещодавніх тижнях моди у Лондоні та Мілані модельєри вперше представили свої колекції без натуральних хутряних виробів.

А тим часом європейські хутрові магнати перебираються до країн, де відповідної законодавчої заборони нема. Однією з таких є Україна. Здавалось би, зацікавленість іноземного бізнесу є бонусом для нашої економіки. Проте експерти застерігають: любов до тварин у Європі загрожує екологічною катастрофою нашій країні, адже ці виробництва дуже забруднюють довкілля. Уже сьогодні жителі населених пунктів, у яких розміщуються хутряні ферми, як-от село Шульгівка Дніпропетровської області, вимушені проживати в постійному смороді, потерпати від загострення респіраторних захворювань і відчувати неприємний присмак у питній воді.

Ерозія ґрунтів надзвичайна

ЗА ДАНИМИ FAO (продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), площа техногенно забруднених і деградованих орних земель в Україні сьогодні перевищує 20%. Щороку через ерозію втрачається 400-550 мільйонів тонн ґрунту. Виходить, що на кожну тонну зібраного зерна припадає близько 10 т змитого внаслідок ерозії ґрунту!..

Учені Національної академії аграрних наук давно б’ють на сполох і агітують за новітні ґрунтозахисні системи землеробства і землекористування. Проте аграрії не поспішають переходити на них, віддаючи перевагу усталеній практиці швидкого вичавлювання «урожайних соків» із землі шляхом застосування агрохімії (нею поля сьогодні буквально загодовують), надмірної насиченості сівозмін просапними культурами, недотримання науково обґрунтованого чергування культур при виробництві продукції рослинництва та, зрештою, безконтрольного розорювання земель. Що у підсумку й призвело до такого стану ґрунтів у державі.

До магазину не з пакетом, а з торбинкою

У ГРУЗІЇ заборонили використовувати у крамницях одноразові поліетиленові пакети. А з квітня 2019-го уряд запроваджує ще й заборону на виробництво, імпорт і реалізацію всіх поліетиленових пакетів, крім тих, що розкладаються.

Годі казати, як сильно забруднює довкілля поліетилен, який не розкладається сотні років. Ця проблема гостро стоїть в усьому світі, тож дедалі більше країн долучаються до антипластикових ініціатив. Так, на початку серпня були заборонені одноразові пластикові й поліетиленові пакети у Чилі, Зімбабве, Австралії, Великій Британії, Чехії, Кенії. Вже оголошено, що з липня 2019-го до них долучиться Нова Зеландія… А що ж Україна? Невже жителі Зімбабве люблять свою країну більше, ніж ми?

Закон є, системи нема

ДЕПОЗИТНА (заставна) система збору порожньої тари діє у всьому світі. Принцип її роботи полягає в тому, що при здачі скляних, пластикових пляшок та алюмінієвих бляшанок у спеціальний автомат він повертає частину грошей, сплачених при купівлі напою. Така система збору тари, яка допомагає у захисті довкілля, вже успішно діє в Німеччині, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії, Естонії. Наприклад, у Норвегії завдяки їй збирають 95% тари, у Фінляндії — 93,3%, а в Данії — 89%. Тим часом Шотландія, Словаччина, Ірландія, Індія, Грузія, Білорусь, США заявили про готовність запровадити таку систему. Але Україна, за наявності відповідного законопроекту, ніяк не спроможеться запровадити таку систему вже півтора року.


Олена БЕГМА.

На Путильщині з буреломів вилучили 478 метрів кубічних деревини



У Капатському держспецлісгоспі відновили зруйновані негодою дороги і завершують розробку буреломів

Літо 2018 року видалось дуже дощовим. У горах Путильщини пройшли потужні зливи, лютували сильні вітри.

Це внесло свої корективи в роботу ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп», що у високогірному Путильському районі Чернівецької області У лісфонді утворились буреломи. Поблизу с. Фошки, урочище Поляківське, загальна площа повалених дерев склала 6,8 га (на фото). До того ж, розмило значну частину лісовозних доріг. Деякі дорожні ділянки були зруйновані вщент.

«Ми вимушені були спрямувати значні сили на ліквідацію наслідків негоди, - розповідає Василь Миколайович Мороз, провідний інженер цього лісогосподарського підприємства. – Негода унеможливила доступ до більшості лісосік, де наші лісорубні бригади проводили планову заготівлю деревини. Лісовозна техніка не могла заїхати в гори. Це пригальмувало вивезення матеріалів лісозаготівлі та, відповідно, їх реалізацію. У свою чергу, заплановані обсяги деревини не змогли поступити у переробні цехи».

Тому на початку серпня директор ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп» Василь Танасійович Бурак поставив чітке завдання: у найстисліші терміни ліквідувати наслідки стихії – відновити лісовозні дороги для досягнення запланованих обсягів заготівлі та реалізації деревини; провести відведення і розробку буреломних лісосічних ділянок для оздоровлення лісів; забезпечити безперебійну роботу підприємства в сезон відпусток та сінокосів.

Завдяки професіоналізму і самовідданій роботі працівників Карпатського держспецлісгоспу, усі проблемні ділянки лісових доріг вже відремонтовано. Відновлювальні дорожні роботи пройшли на гірських лісових дорогах загальною протяжністю 30 км. Загальна вартість ремонту лісовозних доріг становить 107 тис грн. Фінансування забезпечено силами ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп».

Спеціалісти підприємства також вчасно і у повному обсязі провели відведення буреломних лісосічних ділянок на високогір’ї.

«Зараз вже завершуємо їх розробку. Загальний обсяг вилученої з буреломів деревини становитиме 478 метрів кубічних», – повідомляють у лісгоспі.

Лісівники інтенсивно працюють на буреломах. Завдяки цьому не допущено втрат ділових сортиментів поваленої негодою деревини. Дров’яну деревину реалізують для потреб населення Путильського району.

Вчасно забрана деревина з буреломних ділянок – це належний санітарний стан лісів, недопущення утворення вогнищ деревних хвороб. Розчищення буреломів проводили санітарними рубками, в основному вибірковими. Проте на суцільних буреломах лісівники мусили застосувати суцільні рубки.

«Ліквідація наслідків буреломів і вітровалів, розчищення лісових ділянок від повалених дерев – один з обов’язкових напрямків нашої роботи. Усі ділянки, приведені в порядок після негоди, будуть заліснені вчасно. Ми висадимо на них якісні сіянці основних лісоутворюючих порід. Тож незабаром на місці повалених негодою дерев зростатиме молодий гарний ліс», – зазначає директор ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп» Василь Танасійович Бурак.

Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ
09.10.2018, 22:15

В.И.Архипов. План федерализации лесоустройства

Рука руку моет – с латинского: Manus manum lavat. Поговорка, известная со времен Древнего Рима. Иносказательно: о круговой поруке, когда в неблаговидных делах дурные люди прикрывают и защищают друг друга. По моему глубокому убеждению, в стратегии развития лесного комплекса Российской Федерации до 2030 года (утверждена распоряжением Правительства РФ от 20.09.2018 № 1989-р) допущена стратегическая ошибка, касающаяся монополизации лесотаксационной деятельности. Авторы этой безумной идеи, похоже, перепутали национальную инвентаризацию лесов и лесоустройство и, тем самым, «подставили» Председателя Правительства.

Очевидный факт – субъекты Российской Федерации не справились с полномочиями по проведению лесоустройства (таксации лесов), но корни этого провала, как справедливо отмечает Алексей Ярошенко, находятся в Москве. В настоящее время федерализация этой функции выглядит вполне обоснованной, но не монополизация! Банальная монополизация лесотаксационной деятельности в руках главного бракодела – ФГБУ «Рослесинфорг» в дополнение к монопольному осуществлению им же государственной инвентаризации лесов (ГИЛ), по своему замыслу преступна и не даст ожидаемого эффекта, скорее наоборот. Это многие понимают.

Вдумайтесь. ФГБУ «Рослесинфорг» монопольно по государственному заданию будет одновременно выполнять два главных вида лесоучетных работ: ГИЛ и лесоустройство.

При этом, в рамках ГИЛ ФГБУ «Рослесинфорг» выполняет работы по дистанционному мониторингу использования лесов и по оценке эффективности выполненных мероприятий, то есть фактически осуществляет контрольно-надзорные функции в отношении лесничеств. И в то же время лесничества в качестве представителей Заказчика проверяют и принимают от ФГБУ «Рослесинфорг» выполненные работы по таксации лесов, то есть государственные учреждения проверяют друг друга. «Рука руку моет» - разве не про это? А для подстраховки, чтобы облегчить себе процедуру сдачи-приемки лесотаксационных работ федералы выпустили новую, «облегченную» Лесоустроительную инструкцию (2018), в которой:

- с одной стороны, не установлено требование к Исполнителю предоставлять Заказчику документальные свидетельства о том, что он свою работу выполнил в полном объеме с соблюдением технологического режима,

- с другой стороны, вся ответственность за проверку качества и приемку работ по таксации лесов возложена на неподготовленных к этому простых работников лесничеств. Молодцы!

Если это не абсурд и не криминальная схема с желанием скрыть творящийся в стране лесоучетный бардак и возможное хищение бюджетных средств, тогда что это?

В целях организации эффективной системы лесоучетных работ предлагается следующий план федерализации лесоустройства (таксации лесов).

1. Установить в официальном порядке зону таксации лесов в составе целых лесничеств (300-400 млн.га, коммерческие леса).

2. В рамках государственного заказа осуществить переход от непрозрачных и низкопроизводительных наземных способов таксации лесов к современным высокопроизводительным и прозрачным технологиям таксации лесов, основанным на последних достижениях науки и техники в области дистанционного зондирования Земли.

Для этих целей разработать и сертифицировать новые дистанционные технологии таксации лесов. Таких технологий должно быть больше одной, оптимально – 3-4. Пусть они между собой конкурируют.

3. Публично обосновать цены на лесотаксационные работы.

4. Разработать и утвердить в установленном порядке Программу проведения лесоустроительных работ по таксации лесов коммерческой зоны (объекты работ, годы проведения, объем финансирования).

5. Организовать закупку лесотаксационных услуг на рынке, обеспечив добросовестную конкуренцию на этом рынке.

6. Повыдельным результатам таксации лесов придать официальный статус «Предварительные данные». «Предварительные данные» подлежат адресному уточнению высокоточными наземными способами в процессе организации и ведения текущей хозяйственной деятельности в лесах.

7. Рассмотреть возможность лицензирования лесотаксационной деятельности. Но не компаний, а физических лиц, по аналогии с кадастровыми инженерами.

8. Разработать методику оценки качества выполненных (завершенных) работ по таксации лесов в объекте (лесничестве).

Методика должна отвечать следующим требованиям:

Первое – она должна быть научно-обоснованной.

Второе – она должна быть утверждена Министерством природных ресурсов и экологии и зарегистрирована в Министерстве юстиции Российской Федерации.

Третье – результаты проверочных мероприятий, выполненных по этой методике, должны обладать юридической силой и приниматься для рассмотрения в судах.

9. Обеспечить силами независимых аудиторов с добровольным участием представителей общественных организаций (по заявительному принципу) за счет бюджетных средств проверку и оценку качества завершенных работ по таксации лесов по объектам (лесничествам) в течение одного года после подписания окончательного акта сдачи-приемки выполненных работ.

P.S. Наша компания, ООО «Леспроект», Санкт-Петербург, готова подготовить проект методики оценки качества выполненных (завершенных) работ по таксации лесов в объекте (лесничестве) и предоставить ее для публичного обсуждения.

инженер лесного хозяйства В. Архипов
пос. Ильичево Ленинградской области
07.10.2018