Шановні колеги! IV з’їзд лісівників проходить у непростих умовах. На сході України йде війна, гинуть наші хлопці та мирні жителі, мільйони переселенців залишили домівки, наростає трудова міграція в ЄС. На цьому тлі наші проблеми сприймаються як незначні й оцінюються за принципом «покричать і запрацюють». Всі, кому не лінь, піаряться на проблемах лісу, не розуміючи, що спеціалісти, професіонали своєї справи виховуються десятиліттями.
Український ліс бачив війни і революції, був домівкою та ресурсом відновлення країни, але ніколи не був елементом «піар-технологій». Політик думає про вибори, державний діяч – про власний народ. Це слова У.Черчіля. Нинішня політична система будується на критиці всіх і вся, а не на розвитку й досягненнях.
Що ми маємо в підсумку:
- через падіння ВВП на 1 жителя країна перемістилась на 88-е місце в рейтингу ООН;
- недостатня увага розвитку промислового виробництва, випуску продукції з великою доданою вартістю призводить до зменшення доходів населення;
- надмірне податкове навантаження;
- щорічно на карті України зникає до 20 сіл;
- не бачать перспективи і масово, за спрощеною процедурою, їдуть на навчання в Польщу наші діти, наші студенти масово влітку збирають ягоди в Німеччині.
Можна багато чого сказати ще у відповідь критикам… Однак не вважаю, що в цих проблемах винні лісівники. Ми, замість того щоб розвиватись, щоб думати про перспективи, змушені виправдовуватись. Так, немає безгрішних, і в лісовій сім`ї не без «уродів». Але в цьому залі представники 50-тисячного колективу вимагають поваги до своєї праці. Вимагають поваги до себе і своєї праці десятки тисяч ветеранів, які не працюють, адже ліс – це їхнє життя.
25 тисяч осіб лісової охорони, економісти й бухгалтери, працівники лісорозсадників, автотранспорту та цехів переробки, вальники лісу – це той кістяк лісового господарства, який створює, доглядає та охороняє ліси, це і ви, шановні делегати з’їзду (рис. 1).
Понад 200 працівників мають державні нагороди, більше 150 – звання заслуженого працівника лісового господарства. Більше 1000 чоловік воювали в зоні АТО, майже 200 нагороджені бойовими відзнаками. Ми втратили на фронті 15 наших лісових побратимів, 4 загинуло від рук браконьєрів та лісопорушників. Прошу вшанувати їхню пам’ять хвилиною мовчання…
Нині перед колективами стоїть ряд викликів. Про це вже сьогодні говорили:
1. Нестабільність у прийнятті законів, відсутність соціального захисту лісової охорони.
2. Невирішеним залишається питання державної підтримки лісового господарства.
3. Податкове навантаження одне із найбільших у Європі.
Накладаються й природні виклики, спричинені змінами клімату та соціальним станом людей у лісових селах, відсутністю робочих місць, що призводить до нелегальних рубок, браконьєрства, нелегального видобутку корисних копалин (рис. 2).
Можливо, з Києва не видно, як видобуваються безконтрольно природні ресурси на місцях, знищуються лісові масиви.
Чому в Європі немає нелегальних рубок? Бо вони насамперед є основним індикатором соціального стану населення на селі, та й крадену деревину нікуди продати.
Чи можливо вирішити ці проблеми виключно ввівши кримінальну відповідальність? Лише частково. Потрібні робочі місця, потрібен розвиток села, потрібна серйозна державна підтримка.
Ми вже на сьогодні маємо дефіцит на Поліссі і в Карпатах робітників, водіїв, трактористів. Станочник, який у нас отримує 10 тис. грн зарплати, має в Польщі 25 тис. грн, а в Німеччині – удвічі більше.
Зверніть увагу, що покинути країну готова найпродуктивніша частина населення (рис. 3). Таким чином, тільки в Польщі вже працює близько 2 мільйонів українців, навчається кілька десятків тисяч студентів, а в сім’ях емігрантів за 2017 рік народилось близько 2 тисяч українських дітей.
Тому проблеми лісу – це проблеми комплексного розвитку держави, фермерства, малого й середнього бізнесу на селі, глибокої переробки деревини. Нам потрібно відійти від політичного популізму, фейків і брехні.
Хто тільки не «піариться» на нас (рис. 4). І, мабуть, для того, щоб зберегти ліси від змін клімату, нам потрібно в першу чергу зберегти професійні кадри в лісовому господарстві при зміні урядів, політичної та партійної кон’юнктури.
Картини з інших країн сьогодні видаються за Україну (рис. 5). Лісівники під постійним шквалом критики, бо так хочеться на популізмі в’їхати до Верховної Ради. Куди важче створювати нові робочі місця та відкривати нові виробництва.
Є цілий ряд проблем, які ми можемо й повинні вирішити, а інші залежать від держави.
Основні виклики в лісовій галузі згідно з аналізом експертів україно-німецького агрополітичного діалогу, презентованого тиждень тому, представлені на рис. 6.
Чомусь прийнято вважати, що якщо змінити систему управління й підпорядкування, то все в один момент вирішиться.
Проблеми, на нашу думку, не менш актуальні:
1. Державне фінансування лісів Півдня і Сходу.
2. Надмірне податкове навантаження.
3. Встановлення прав і обов’язків лісової охорони (№8241).
4. Прийняття Закону про ринок деревини.
5. Упереджене формування негативної суспільної думки про лісівників.
6. Рівень соціального стану населення як індикатор нелегальних рубок.
А ми чомусь зациклились виключно на підпорядкуванні лісогосподарських підприємств.
Міністерство, агентство, компанія – це організаційні й управлінські заходи. Подивіться, як виглядає на тлі окремих невеликих країн ЄС Житомирська область (рис. 7).
Чому ми не хочемо бачити приклади Польщі, Німеччини, де лісів за площею стільки ж, як і в нас, а заготовляють деревини більше? Поляки треті у світі щодо виробництва меблів. Можливо, акценти не ті?
А що треба змінити в роботі лісничого чи майстра лісу, які в будь-яку погоду в лісі? Їм потрібен правовий статус, їм потрібен соціальний захист, а не огульна критика (прийміть законопроект 8241, врегулюйте ці питання).
Хотів би показати на прикладах, як ці питання вирішуються в ЄС.
У світі діють рамкові конвенції та угоди, в межах яких і приймаються рішення щодо розвитку лісового господарства (рис. 8).
Є чіткі плани на майбутнє (рис. 9).
А чи потрібно це у нас? Немає сумніву:
1. Чи потрібні державі нові ліси – так!
2. Чи потрібно заліснювати еродовані землі – немає сумніву!
3. Хто це повинен робити – лісівники!
4. А за які кошти?
5. І на цьому всі наші програми закінчились. А що є у нас?
Чи має Україна ресурси деревини?
Тому тепер про переробку деревини. Людина в житті, у квартирі, в будівництві залежить від деревини.
Гуцули кажуть: «Людина живе від дерева – до дерева, від колиски – до домовини».
Сьогодні, 13:27
