ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 листопада 2018

Представники УкрНДІЛГА та НУБІПУ взяли участь у спільному семінарі FOREST EUROPE та FAO щодо усвідомлення внеску агролісомеліорації у зміцнення стійкості агроландшафтів Європи



З 08 по 11 жовтня 2018 року в м. Будапешт у Міністерстві сільського господарства Угорщини відбувся спільний семінар FOREST EUROPE та FAO щодо усвідомлення внеску агролісомеліорації у зміцнення стійкості агроландшафтів Європи. У роботі семінару взяли участь науковці і фахівці сільського і лісового господарства з 20 країн Європи, Латинської Америки, Північної Америки та Середземномор’я, зокрема з Австрії, Ірландії, Іспанії, Бразилії, Німеччини, Канади, Польщі, Угорщини, Франції, Туреччини, України та ін.

До складу учасників від України входили заступник директора Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Наталя Висоцька та співробітники кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України професор Василь Юхновський, старший викладач Ганна Лобченко, аспірант Юрій Іваненко.

Основною метою семінару був обмін сучасними знаннями, а також налагодження взаєморозуміння і співпраці в галузі агролісівництва між сільськогосподарським і лісовим сектором. Учасники семінару заслухали доповіді, які стосувалися ролі агролісомеліоративних насаджень для підвищення екологічної стійкості ландшафтів у різних країнах та адаптації до змін клімату.

Значний інтерес учасники семінару виявили до доповіді української делегації «Досвід і перспективи агролісівництва в Україні (полезахисні лісові смуги як частина агролісомеліоративних систем)», в якій було узагальнено понад 200-літній досвід агролісомеліоративного виробництва в Україні, наведено сучасний стан полезахисних лісових смуг та захисних лісів, висвітлено об’єкти Докучаєвської експедиції, які діють до цього часу.

Під час дискусій були також обговорені питання щодо політичного сприяння розвитку агролісомеліорації. Агролісомеліоративні ресурси слід розглядати в контексті глобальної стратегічної політики ФАО ООН. Параметри агролісомеліоративного господарства повністю узгоджуються з Порядком сталого розвитку та цілями сталого розвитку до 2030 року та Директивами ФАО щодо сталого сільського господарства та розвитку села. Більш того, агролісомеліорація може допомогти вирішити велику кількість ініціатив європейського рівня, включаючи Загальноєвропейську стратегію біорізноманіття та землекористування, Європейську конвенцію з пейзажів та Європейську програму зміни клімату. Агролісомеліорацію в ЄС слід розуміти також в контексті Спільної аграрної політики (CAP), і в цьому контексті різними політичними суб’єктами та фермерами, які займаються землями сільського та лісового господарства, була заснована Декларація Корка 2.0.

Під час наради було неодноразово наголошено, що агролісомеліорація може ефективно сприяти досягненню низки екологічних та соціальних цілей на високому рівні, водночас цінність деяких цих переваг не повністю сприймається ринками.

Учасники семінару відвідали демонстраційну ділянку агролісівництва та отримали практичний досвід зі стійкого лісокористування в Угорщині.



Результатом роботи семінару є рекомендації щодо подальшого розвитку агролісомеліорації на загальноєвропейському рівні, домовленість щодо обміну досвідом з агролісомеліорації між Україною та іншими країнами, зокрема розглянуто доцільність організації літньої школи для підвищення кваліфікації працівників, зайнятих у сфері агролісомеліорації, а також подальшу наукову співпрацю в наукових проектах у рамках програми «Горизонт 2020».

Н. Ю. Висоцька,
перший заступник директора УкрНДІЛГА
Чтв, 01/11/2018 - 16:54

Про особливості сезону полювання 2018-2019 років на Тернопільщині – головний мисливствознавець області Микола Слюсаревський



Цієї суботи для справжніх мисливців розпочинається найочікуваніший період, адже 03 листопада стартує сезон полювання на парнокопитних, а з 11 листопада – на хутрових звірів. 

Про особливості сезону полювання 2018-2019 років розповідає головний мисливствознавець області, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Олексійович Слюсаревський.

– Миколо Олексійовичу, сезон полювання на парнокопитних: який термін його проведення?

М.С.: На території лісових мисливських угідь області, відповідно до затверджених лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2018-2019 років, 03 листопада 2018 року відкривається колективне полювання на кабана дикого та козулю європейську, яке триватиме до 30 грудня 2018 року.
На самців кабана дикого та його молодняк, здатний до самостійного існування, – з 5 по 27 січня 2019 року включно.

– Чи впливають на проведення сезону полювання непоодинокі спалахи африканської чуми свиней, які, незважаючи на більшість їх виникнення в домашніх господарствах, все ж торкнулися представника дикої фауни?

М.С.: Так, звичайно. Зокрема, рішенням Державної протиепізоотичної комісії при Тернопільській облдержадміністрації, в зв’язку зі спалахами африканської чуми свиней, користувачів мисливських угідь зобов’язано, при проведенні ліцензійних полювань, забезпечити 100-відсотковий відбір патматеріалу кабана дикого для здійснення ветеринарно-лабораторних досліджень.

Разом із тим, у кожному з лісогосподарських підприємств – користувачів мисливських угідь, закріплено відповідальних за проведення відбору патматеріалу добутої дичини для проведення відповідних досліджень.

– Розкажіть, будь ласка, про дні полювання на хутрових звірів та чи є ліміти щодо полювання на представників цієї мисливської фауни?

М.С.: Полювання на хутрового звіра на території мисливських угідь області розпочинається 11 листопада 2018 року і буде тривати: на зайця-русака по січень 2019 року; на лисицю – до 24 лютого 2019 року включно. 

Днями полювання на зайця-русака та лисицю є 11, 18, 25 листопада, 02, 09, 16, 23, 30 грудня 2018 року, 06, 13, 20 січня 2019 року. На лисицю червону – 09, 10, 16, 17, 23, 24 лютого 2019 року.

Щодо лімітів, то вони є, зокрема, норма відстрілу на одного мисливця в один день полювання – один заєць, на лисицю червону норму відстрілу не лімітовано.

– В обласному управлінні діє «єдине вікно» з надання адміністративних послуг, зокрема, і для мисливців області. Які саме послуги мисливець може отримати в «єдиному вікні» та скільки осіб уже скористалися даною послугою? 

М.С.: У «єдиному вікні» з надання адміністративних послуг обласного управління мисливці мають змогу отримати посвідчення мисливця, контрольні картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання та їх дублікати. Крім того, послугою можуть скористатися громадяни, які хочуть стати мисливцями, відповідно тут вони можуть скласти іспит, аби отримати відповідний дозвільний документ. 

Щодо кількості осіб, які отримали послугу саме в «єдиному вікні», то, враховуючи те, що воно працює 2,5 місяці, адміністративні послуги отримали більше тисячі осіб.

– Новий закон про аліменти напряму стосується мисливців, зокрема, тимчасове позбавлення осіб у праві полювання. Чи багато осіб нововведення в законодавстві, в площині заборони дозволу на полювання, простимулювали чимдуж розрахуватися з давніми боргами, аби отримати це право знову?

М.С.: Станом на сьогодні занесено всіх осіб (1797 – прим.) в базу, які є «злісними» неплатниками аліментів. Всю інформацію опрацьовано. З 1797 осіб, щодо яких винесено постанови щодо обмежень в праві полювання та порушення чинного законодавства, 25 осіб є мисливцями, 10 із них, станом на 25 жовтня, погасили заборгованість з аліментів.

– Які документи мисливець повинен мати при собі під час полювання?

М.С.: Посвідчення мисливця, контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання, картку відстрілу дичини (ліцензію на добування дичини), дозвіл на зброю (дозвіл на право зберігання, носіння мисливської рушниці) та паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів в разі їх використання під час полювання.

– Як здійснюється охорона державного мисливського фонду від посягань браконьєрів? Скільки осіб притягнуто до відповідальності?

М.С.: У кожному підприємстві створено рейдові бригади, які виїжджають на патрулювання з охорони державних мисливських угідь від порушників мисливського законодавства та здійснюють постійний моніторинг стану мисливських угідь з охорони від браконьєрства. Зокрема, від початку року проведено 1122 рейди працівниками державної лісової охорони. Затримано 32 особи, яких притягнуто до адміністративної відповідальності, складено 32 протоколи, один із яких направлено на розгляд органам Мінприроди та 1 – передано до суду, стягнуто 6629 гривень штрафів.

Дякую за розмову.

В России может появиться еще один вид привилегированных лесных инвестпроектов

В России может появиться еще один вид привилегированных лесных инвестпроектов - проекты, защищенные специальными соглашениями о защите и поощрении капиталовложений. Проект соответствующего федерального закона - "О защите и поощрении капиталовложений в Российской Федерации и внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации" - подготовлен Минфином России, и в нем прямо сказано, что он распространяется, в числе прочего, на проекты в сфере лесного хозяйства. Ссылка на проект:

О защите и поощрении капиталовложений в Российской Федерации и внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации


Такие проекты должны будут иметь общий бюджет не менее чем в десять миллиардов рублей, в том числе собственных инвестиций - не менее трех миллиардов, если Правительством РФ не будут установлены иные требования к общему бюджету. В зависимости от размера и условий инвестирования, срок действия соглашений о защите и поощрении капиталовложений будет составлять шесть, двенадцать или восемнадцать лет, и при определенных условиях он сможет быть продлен еще на шесть лет. В течение этого срока в отношении организации, реализующей проект, не будут применяться вновь принятые акты РФ и субъектов РФ, регулирующие обязательные платежи и сборы, лицензирование и сертификацию, использование природных ресурсов и охрану окружающей природной среды, и некоторые другие, ухудшающие условия реализации проекта (за некоторыми исключениями). Порядок, основания и последствия досрочного прекращения таких соглашений, в том числе в связи с неисполнением инвестором своих обязательств, должен быть прописан в самих соглашениях. За неисполнение или ненадлежащее исполнение обязанностей по соглашению о защите и поощрении капиталовложений предусматривается ответственность сторон в виде возмещения реального ущерба. Возможность расторжения соглашения о защите и поощрении и капиталовложений без возмещения ущерба по инициативе РФ предусматривается только в случаях банкротства инвестора, или если продолжение реализации проекта может привести к нарушению основ конституционного строя, конституционных прав граждан, обеспечения обороны страны и безопасности государства.

В рамках соглашений о защите и поощрении и капиталовложений государство "не предоставляет инвестору гарантий и компенсацию убытков, понесенных им вследствие факторов коммерческого характера, обычных для инвестиционных проектов", в том числе в результате чрезвычайных ситуаций и катастроф природного характера.

Десять миллиардов рублей инвестиций - это большая, но отнюдь не запредельная сумма даже по меркам российского лесного сектора. Например, предполагалось, что в рамках приоритетного инвестпроекта "Ангара Пейпа" в строительство лесохимического комплекса в Красноярском крае будет вложено около 1,3 миллиарда долларов инвестиций. Конечно, никакого лесохимического комплекса в рамках этого проекта построено не было - зато "инвестор" получил в пользование на льготных условиях рекордные по площади лесные участки.

Подборка сообщений о фантастическом инвестиционном проекте "Ангара Пейпа"

Стратегию борьбы с жуком-короедом разработали в Краснопольском районе


31 октября, Минск /Корр. БЕЛТА/. Комплекс мер по диагностике, мониторингу, восстановлению поврежденных деревьев и восстановлению земель, пострадавших от жука-короеда, выработан по проекту Программы малых грантов Глобального экологического фонда "Смягчение негативного воздействия изменения климата путем ликвидации последствий эпидемии жука-короеда в Краснопольском районе Могилевской области", сообщила БЕЛТА специалист по масс-медиа Белорусского экологического движения Ольга Лелюкова.

"Масштабное распространение жука-короеда на территории Беларуси, несмотря на предпринимаемые меры, приносит колоссальный вред лесному фонду. Чтобы предотвратить распространение заражения, лесхозы осуществляют сплошные санитарные вырубки поврежденных деревьев. В Краснопольском районе Могилевской области площадь сплошных рубок в очагах короедного усыхания возросла в пять раз. Если в 2017 году было 9,25 га, то только на начало 2018 года площадь увеличилась до 49,6 га. Прогноз усыхания и проведения выборочных рубок - около 300 га", - рассказала Ольга Лелюкова. В связи с этим принято решение о реализации проекта.,

В качестве пилотных площадок выбраны территории Краснопольского лесхоза общей площадью 45 га, которые наиболее пострадали от засухи и жука-короеда. Там весной 2019 года планируется посадить саженцы лиственницы, ели и сосны, а осенью 2019 года заменить неприжившийся лесоматериал. По проекту будет создан питомник для выращивания сеянцев и саженцев смешанных лесных культур (пихта, лиственница, береза карельская и т.д.) для устойчивого залесения земель, пострадавших от жука-короеда. Уже закуплено 15 кг семян смешанных лесных культур для выращивания 500 тыс. сеянцев и саженцев.

Для комплексного решения проблемы разрабатывается система мониторинга с использованием квадрокоптера, который способен в реальном времени определять заражение на самых ранних стадиях, а также феромонных ловушек для короеда. Большое внимание будет уделяться информированию общественности и распространению опыта реализации проекта.

Планируется, что проект поспособствует не только восстановлению пострадавших от жука-короеда территорий, но и сокращению эмиссий парниковых газов, восстановлению функционирования экосистем, возврату деградированных земель в хозяйственный оборот с устойчивой экологической составляющей.

Проект реализует ОО "Белорусское экологическое движение" совместно с Краснопольским лесхозом при поддержке Министерства лесного хозяйства Беларуси.

01 листопада 2018

На Рівненщині масово вирубують дерева (ВІДЕО)




На Рівненщині густі ліси перетворюються на пустку, пише "Рівне 1".

Так, жителі Садового товариства "Західне", що входить до Новоукраїнської селищної ради, звернулися до журналістів за допомогою. Вони кажуть, що у лісі масово вирубують дерева. І підозрюють, що це - незаконно.

А звинувачують у всьому Рівненський лісгосп. Детальніше про ситуацію - дивіться у відео:



Автор:РівнеМедіа

Щоб ліси росли щедрими та дужими



Лісівнича наука і практика успішного лісогосподарювання довели, що головною умовою відтворення дужих і щедрих лісових насаджень є, звісно, висока якість насіння. А для отримання саме такого насіння необхідно забезпечити збереження його якості на всіх етапах підготовки – від збору шишок до висівання насіння в ґрунт.

У Добрянському лісгоспі діє потужний комплекс переробки та зберігання насіння. Сучасна технологія лісовідтворення включає кілька етапів підготовки насіння. Це передусім сортування і сушіння шишок, далі – вилучення з них насіння. Потім так зване обезкрилення насіннєвого матеріалу і нарешті його знезараження та підсушування.

Переробка шишок на Добрянському насіннєвому комплексі починається з їх очищення та сортування. На цьому етапі лісівники активно використовують барабан обробки шишок, завантажуючи їх до установки. Звісно, в процесі перемішування цих «плодів» сосни і ялини від них відокремлюються хвоя, лусочки, гілочки. Потім вже очищені шишки вивантажують з барабану і транспортують на подальшу переробку або зберігання.

Цю ж установку добрянські лісівники використовують і для третього етапу підготовки насіннєвого матеріалу – вилучення насіння з висушених шишок.

– Вже очищені шишки піддаємо термічній обробці в сушильній шафі. Залежно від породи шишки висушуємо при температурі від 40 до 60°С протягом 8-24 годин. Сушильну шафу використовуємо і на фінальному етапі підготовки насіннєвого матеріалу – підсушуванні насіння, – розповідає директор підприємства Іван Горохівський.– А для обезкрилення його використовуємо установку ОН-800 з форсунками для розпилення води та подачі стисненого повітря. Бо саме стиснене повітря ефективно відокремлює зволожені крилатки та очищує насіння від твердих домішок, – продовжив директор.

Щоб очистити обезкрилене насіння від пилу, крилаток та порожніх насінин добрянці тепер використовують ще й гравітаційний сепаратор.

Щоб видалити механічно пошкоджене та недорозвинене насіння, а також для знезараження вже відібраного якісного від збудників грибкових захворювань у ДП «Добрянське лісове господарство» використовують і вакуумну установку ОВАКОН.

Підприємству весь комплекс підготовки якісного насіннєвого матеріалу обійшовся в 962 тисячі гривень. Коштів не пошкодували, бо з доброго насіння і ліси будуть дужими та щедрими.

Такими лісами нині і славиться Добрянський держлісгосп – одне з найпотужніших лісових господарств Чернігівщини.

За інформацією ДП «Добрянське лісове господарство»




Молдова заинтересована в изучении белорусского опыта ведения лесного хозяйства

Молдова заинтересована в изучении белорусского опыта ведения лесного хозяйства. Об этом накануне в ходе посещения Республиканского лесного селекционно-семеноводческого центра сообщил министр сельского хозяйства, окружающей среды и регионального развития Молдовы Николай Чубук.

По его словам, опыт белорусских лесоводов заслуживает сегодня особого внимания и может быть довольно полезен для Молдовы.

"Я впечатлен тем, что увидел в Беларуси. Многого из того, что мы увидели, пока нет в Молдове, но мы разработаем план действий по развитию тех направлений, которыми сегодня занимаются в лесном хозяйстве Беларуси. Прежде всего, это касается технологий лесовосстановления и селекции, а также выращивания декоративных растений для озеленения. По сравнению с Беларусью у нас небольшая площадь лесного фонда, но мы намерены ее увеличить. Поэтому ваш опыт для нас очень ценен", - рассказал Николай Чубук.

К слову, с деятельностью РЛССЦ гостей лично ознакомил министр лесного хозяйства Беларуси Виталий Дрожжа. Руководитель ведомства также рассказал о подходах к ведению лесного хозяйства, лесозаготовительной деятельности предприятий, научных разработках и технологиях, применяемых в сфере лесного хозяйства.

Как сообщили ЭКОПРЕСС в пресс-службе Минлесхоза, с 26 по 28 октября белорусский опыт ведения лесного хозяйства также изучали лесоводы из Украины. А с 16 по 18 октября в Беларуси проходило Второе сетевое совещание сети лесных инвазивных видов для Европы и Центральной Азии (RUEFIS), в котором приняли участие эксперты в области лесного хозяйства из 25 стран мира, в том числе из Норвегии, Швеции, Венгрии, Словакии и др. Специалисты международного уровня высоко оценили работу белорусских лесоводов в части проводимой работы по сохранению лесов и поддержанию их в надлежащем санитарном состоянии.

17:25 01.11.2018

Лісівники Станично-Луганського району висадили саджанці сосни на площі 902 гектара


З 2014-го по 2018 рік на території Станично-Луганського району пожежами та від обстрілів бойовиками з непідконтрольної території було знищено 8220 га лісу. Про це повідомляє прес-служба Станично-Луганської райдержадміністрації.

Але завдяки зусиллям працівників Станично-Луганського досвідного лісомисливського господарства ліси відроджуються. Так, вже проведено очищення загиблого лісу на площі 1463 га. Висаджено саджанців сосни на площі 902 га. Заплановано на осінь 2018 року висадку 100 га саджанців, виконано на 1 листопада 2018 року – 80 га.

Павловнія – новий напрямок в агробізнесі. Або як отримати діловий ліс всього за 5 років


Це не казка і не вигадка. На вирощування ділової деревини дійсно може знадобитися всього лише 5 років. Таку феноменальну швидкість росту має унікальне дерево – павловнія. 

Про цей новий і перспективний напрямок агробізнесу в своєму інтерв'ю для farmerscan.com докладно розповів ексклюзивний дистриб'ютор компанії «IN VITRO» S.L. на території України, Олександр Опанасюк. Зустріч проходила безпосередньо в полі, на демонстраційному майданчику інституту імені Л. Погорілого, де розташовані однорічні та дворічні дерева.



FarmerScan
Опубликовано: 1 нояб. 2018 г.

Ліс потребує захисту, - Леонід ГРУБОЙ


Президент України П.Порошенко підписав 3 жовтня 2018 Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Згідно з цим Законом, який набуде чинності з 1 січня 2019 року, в декілька разів підвищуються штрафи за незаконну рубку і знищення лісових насаджень. Що означають ці зміни? Чи стануть вони надійним щитом у збереженні лісу? Цікавимося, що думає з цього приводу головний лісничий державного підприємства «Славутське лісове господарство» Леонід ГРУБОЙ:

- Леоніде Дмитровичу, чим викликані ці зміни в лісовій політиці нашої держави? Адже їх введення означає ще й відповідне коригування в цьому плані Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів. Заради чого має бути проведена така кропітка робота: аби не знищувалися ліси?

- Так, масштаби лісозаготівель в Україні подекуди, попри мораторії та заборони, збільшуються швидкими темпами. Доводиться ж додатково вирубувати суцільними санітарними рубками соснові насадження, пошкоджені верхівковим короїдом. Проте, на наш погляд, загальний обсяг заготівель деревини значно менший від обсягу щорічного приросту, що не дає підстав говорити про знищення лісів. У всякому разі, нашим лісгоспом обсяги рубок, пов’язаних із веденням лісового господарювання, та рубок головного користування ніколи не перевищували дозволених, науково обґрунтованих і узгоджених із відповідними природоохоронними відомствами норм.

- Ви говорите про діяльність підприємства, та в українському суспільстві давно побутує думка, що непоправної шкоди лісам заподіюють «чорні» лісоруби. То, може, саме проти них спрямовані оті нововведення до законів держави щодо незаконної порубки ? Чи в нас таких немає?

- Лісова охорона ДП «Славутське лісове господарство» спільно з працівниками відділу поліції постійно патрулюють лісові насадження. Лише цього року виявлено більше 10 випадків самовільних рубок. Зрізані дуби вивезли з лісу. На жаль, встановити злодіїв поки що не вдалося.

Принагідно можу згадати факт, коли рейдова бригада лісгоспу одного разу (ще в 2016 році) вночі на території Голицького лісництва, в напрямку Славута-Хоровиця, затримала автомобіль «Мерседес-Бенц», завантажений сортиментами дуба довжиною 3 метри. Тоді було складено акт правопорушення, вчиненого водієм із Сарненського району Рівненської області ( його спільникам, на жаль, вдалося втекти). Після розгляду факту крадіжки лісу в суді, він заплатив 29 тисяч гривень за самовільну рубку двох дубів та заподіяну матеріальну шкоду. Адже взяв усе на себе, не видав своїх спільників.

- Ось ви згадали про 10 порушених кримінальних справ за фактами вчинення незаконних рубок. Чи можете сказати, скільки кубометрів цінної деревини було внаслідок таких самочинних дій вивезено безконтрольно з лісу й на яку суму завдано збитків?

- Якщо не підводить пам’ять, маса деревини «потягла» тоді десь майже 90 кубометрів, а збитки – до півмільйона гривень. Звичайно, це суттєві втрати. Та й у попередні роки нашими лісівниками було виявлено чимало фактів крадіжок дубів, але жоден із них, на жаль, не розкритий правоохоронними органами. А тінь, у такому разі, самі розумієте, падає на працівників лісгоспу, хоч це не має абсолютно ніякого підґрунтя. До речі, лісистість Славутчини на третину вища, ніж в Україні, а це свідчить про наше бережливе хазяйнування в лісах.

- Хто ж, на ваш погляд, зазіхає на дармову ділову деревину?

- Звичайно, це роблять ті, хто займається її збутом (бо має певні замовлення і адреси постачання!), а також ті, хто утримує пилорами… Лише на Славутчині їх можна нарахувати більше двох десятків. Не знаю, чи перевіряють їх податківці, інші державні структури. Але якусь же деревину вони переробляють?! Ну, а в нас, лісівників, повноважень, щоби перевірити їх, немає.

- Виходить, тут знову недопрацьовує поліція? Можливо, хоч тепер, коли суттєво зросли штрафи за перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев, поліціянти частіше зупинятимуть на дорогах автомобілі із завантаженою деревиною й перевірятимуть її походження?

- Так, ця картина добре знайома всім. Ліс часто вивозиться різним транспортом, і якщо на колодах немає відповідних чипів (а в лісгоспі давно діє електронний облік деревини!), то це мало би послужити приводом для огляду документів на легальне перевезення лісової продукції. Зупиняти такі автомобілі ми також не маємо права. А от працівники поліції зобов’язані це робити…

Штрафи, дійсно, відчутно зросли: для громадян – від 255 до 510 гривень, для посадових осіб, причетних до незаконних порубок і пошкодження дерев або чагарників, перевезення чи зберігання їх, знищення або пошкодження лісових культур, навіть молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, – від 1275 до 2550 гривень. Відповідні дії, вчинені повторно, збільшують перші штрафи від 510 до 1020, другі – від 1020 до 5100 гривень.

- Крім того, наскільки нам відомо, тепер вводиться ще й кримінальна відповідальність за несанкціоноване вивезення лісу з України. Дивно, що її досі не було…

- Вочевидь, масштаби переміщення через кордони нашої держави (а кримінальна відповідальність законом передбачена саме тут!) поза митним контролем лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, необроблених матеріалів, або інших, заборонених до вивозу за межі України, сягнули загрозливих масштабів. Це, безумовно, й спонукало Президента підписати Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Так, все правильно – порядок потрібно навести, перш за все, на митниці, щоб її службовці не імітували бурхливу діяльність, а вболівали за стан справ і порядок в нашій державі.

- Давайте повернемося все ж до кримінальної відповідальності. То вона тепер передбачена, як мовиться, на всіх рівнях крадіжок лісу?

- Під кримінал тепер підпадають практично всі порушники лісового законодавства, які спробують перемістити деревину поза митним контролем, і ті, хто заподіє істотну шкоду внаслідок незаконної порубки, перевезення, зберігання та збуту лісу будь-де. За такі незаконні дії, наприклад, збут лісу, штрафи становитимуть від тисячі до тисячі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 25500 гривень. Порушникам може бути також обмежено волю на строк від 3 до 5 років, чи позбавлено волі їх на такий же термін. Особливо це стосується незаконних дій у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду. Тут порушення «тягнуть» на покарання з позбавленням волі від 5 до 7 років.

- Леоніде Дмитровичу, чи не здається вам, що усталений вислів «Ліс – наше багатство», відомий усім з дитинства, тепер багато в чому формує неправильне ставлення до лісових ресурсів, навіть став своєрідним подразником для тих, хтозазіхає на це багатство?

- Саме таким споживацьким настроєм керуються в нашій державі ті лобісти, які прагнуть передати державні лісові ресурси в концесію, – замість того, аби розвивати деревообробну промисловість, меблеве виробництво чи інше. Так, кожен із нас вважає ліс своїм. Бо в цьому домі природи на другий план відходить будь-яка суєта, людина почувається вільно і легко. Дерева щиро діляться з людьми своєю енергією й водночас потребують їхньої допомоги – в оздоровленні природи, збереженні її від зазіхань та злочинних дій будь-кого.

Думаю, після введення в дію нового закону стан справ у лісовій галузі України значно поліпшиться, а на рівні державних правоохоронних та фіскальних органів буде зупинено масштабні факти контрабанди лісу.

На закінчення нашої розмови наголошу ще раз на тому, що Закон, який вводиться в дію з 1 січня 2019 року, встановлює обмеження й для внутрішнього використання необроблених лісоматеріалів. А також посилює адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та його контрабанду.

- Так, це дуже важливий закон! Бо ліси – це дійсно наше спільне багатство, і їх треба усім нам разом берегти та захищати.

Інтерв’ю вела Віра МАЛЬЧУК