ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 грудня 2018

Харьковским лесам угрожают вершинный и шестизубый короед



С целью сдерживания численности вредных насекомых возможно использование только лесотехнических и биологических методов. Поэтому региональные лесники, помимо прочего, развешивают искусственные гнезда птиц на 335 гектарах лесов Харьковщины

О санитарном состоянии лесов и меры борьбы с вредителями и болезнями леса на итоговом собрании харьковских лесников доложил Евгений Дрибноход, главный специалист отдела организации охраны и защиты леса, охотничьего хозяйства и охраны труда.

За 9 месяцев текущего года по управления проведено 252 тыс.га лесопатологических обследований.

В мае 2018 года управлением совместно с ГСЛП «Харкивлисозахист» и УкрНИИЛХА им. М. Высоцкого проведен семинар, основным вопросом которого было состояние защиты насаждений от короедов.

Согласно решению указанного семинара лесхозам в первую очередь необходимо было усилить надзор за сосновыми насаждениями где возможно возникновение очагов вершинного и шестизубого короедов.

Соответственно, истребительные мероприятия в очагах вредителей леса проведены: на площади 542 га против пилильщиков ткачей (ГП «Изюмское ЛХ») и 387 га против сосновой пяденицы (ГП «Купянское ЛХ). Общая сумма расходов составила 73 тыс грн.

С целью сдерживания численности вредных насекомых возможно использование только лесотехнических и биологических методов.

Развешивание искусственных гнездовий птиц, проведена на площади 335 га по ГП «Волчанское ЛХ», ГП «Гутянское ЛХ», ГП «Змиевское ЛХ», ГП «Октябрьское ЛХ» и ГП «Красноградское ЛХ».

Во исполнение приказа управления от 06.06.2018 №67 лесхозами обеспечено проведение обследований насаждений требующих проведения мероприятий по улучшению санитарного состояния лесов на 2018 и 2019 годы. В соответствии с приказом Государственного агентства лесных ресурсов Украины от 30.05.2017 №187 «О совершенствовании работ, связанных с назначением мероприятий по улучшению санитарного состояния лесов» в обследованных насаждения предварительно проведены работы по отводу и таксации лесосек.

Юрий Тимко, специалист отдела лесного хозяйства, лесовосстановления, лесоразведения и использования лесных ресурсов, регионального Управления, подвел итоги лесокультурных работ на предприятиях области и сообщил, что плановые показатели выполнены в полной мере.

В виде перевыполнения плана проведена осенняя посадка леса на вырубках, которые планировалось залесить весной следующего года.

На Харьковщине будут штрафовать за незаконную вырубку хвойных деревьев



В регионе началась операция “Новогодняя ёлка”.

Как сообщают в пресс-службе ХОГА, леса и рынки региона будут проверять совместно госэкоинспекторы, правоохранители, работники управления лесного и охотничьего хозяйства и представители общественности.

Соответствующую рабочую группу создали в Государственной экологической инспекции в Харьковской области. Группа «будет осуществлять мероприятия, направленные на профилактику незаконных вырубок в местах произрастания новогодних елок и их реализации».

В Госэкоинспекции напомнили, что все хвойные деревья, которые реализуются на торговых площадках, должны быть оснащены специальным номером и штрих-кодом.

«Все номера бирок и штрих-кодов занесены в единую базу Государственного агентства лесных ресурсов. В номере бирки закодирована информация о виде, сорте дерева и из какого лесничества оно было отпущено», – объясняют специалисты.

За незаконную вырубку предусмотрены значительные суммы штрафов.

«Сумма штрафа за незаконную срезку хвойных деревьев составляет от 5 до 10 необлагаемых минимумов для граждан и от 7 до 12 – для должностных лиц. Кроме этого, в зависимости от диаметра ствола дерева одновременно начисляются и убытки», – предупредили в Госэкоинспекции в Харьковской области.

Как сообщалось ранее, охрана главной ёлки Харькова обошлась городу в 210 тысяч гривен.

8 декабря, 09:56 

Лісівники Іршавщини врятували та прихистили козуль (ВІДЕО)

Річанське лісництво, Довжанського лісомислиського господарства, стало домівкою для трьох козуль
.


На території підприємства лісівниками було збудовано спеціальний вольєр, де на сьогоднішній день знайшли прихисток три козулі.

Петя, Найда та Мотря – саме так назвали лісівники своїх підопічних. В кожного із них своя історія. Найдавнішим мешканцем тут є Найда. Сьогодні вона практично не боїться людей та полюбляє їх ласку. Самотньою судилось бути їй не довго. Невдовзі сусідом для Найди став самець Петя.

На відміну від попередніх мешканців вольєру, важка доля спіткала Мотрю. Козулю знайшли в лісі працівники державної лісової охорони. Тварина заплуталась в колючій дріт та була сильно виснажена, зламала три лапи, а її тіло вкривали царапини й рани.

Після довготривалої реабілітації, Мотря почувається добре, хоча наслідки травм ще можна побачити на її тілі. Однак лісівники запевняють, через декілька місяців козулю буде не упізнати. Загалом лісові мешканці живуть біля лісівників та єгерів у достатку, останні постійно дивляться, щоб у годівницях була їжа та вода.

Сьогодні Річанське лісництво не останній об’єкт Іршавського району, який знаходиться під прицілом туристів. І особливу роль у цьому лісівники завдячують саме козулям, яких невдовзі стане більше, адже Найда очікує на потомство.


Европейские ученые выпустили статью об уничтожении самшитовых лесов на Кавказе



Международная группа ученых опубликовала исследование о последствиях сокращения самшитника в лесах Европейского континента и Кавказа
Читайте также:
В Адыгее создадут туристический маршрут «Тропа в сказочный самшит»
Статья размещена на базе данных издательства Springer. Над ней в течение трех лет работали ученые из разных стран мира, среди которых заместитель директора по науке Сочинского национального парка Борис Туниев.

С 2015 по 2017 год проводились международные консультации при Евросоюзе, посвященные проблеме сохранения реликтовых самшитников Европейского континента и Кавказа.

«В статье впервые было рассмотрено и социально-экономическое значение гибели самшитников, поскольку для многих народов самшит имеет историческую, культурную и религиозную ценность», — рассказали в пресс-службе Сочинского нацпарка.
Читайте также:
В Адыгее почти весь самшит объели гусеницы огневкиWWF открыл в Апшеронском районе самшитовый питомник
Ученые установили, что самшитовая огневка и паразитический гриб стали основной причиной сокращения территорий трех европейских видов самшита — болеарский, длиннолистный и вечнозеленый, к которому относят и колхидский самшит.

«С самшитниками связаны 132 вида грибов, 12 видов водорослей и 98 видов беспозвоночных лишайников. Эти организмы исчезнут вслед за исчезновением самшитов», — отмечается в научной статье.

Авторы статьи отметили важность самшитников для устойчивого развития почвенного покрова. Кроме того, растение выполняет водоохранную функцию.

С 2012 года самшитовые леса Западного Кавказа и Черноморского побережья были почти полностью уничтожены самшитовой огневкой, которую перед зимней Олимпиадой завезли в Сочи из Стамбула с зараженными саженцами. Климатические условия Черноморского побережья и Северо-Западного Кавказа оказались благоприятными для развития и расселения бабочки.

Он посадил всего одно дерево. Бизнесмен превратил безжизненную гору в лес

Китайский бизнесмен Чжан Цзюньпин (Zhang Junping) превратил «голую» гору Юйцюань (500 километров от Пекина) в один из крупнейших национальных парков Тайюаня за каких-то семь лет. А ведь изначально он посадил одно дерево. Издание China Daily записало его поступок в рубрику #Геройкаждыйдень.

Сегодня национальный парк, появившийся усилием воли и ежедневным трудом Цзюньпиня, насчитывает более 4,6 миллиона деревьев 106-ти видов. Парк раскинулся на 475 гектарах в провинции Шаньси на севере Китая. Раньше там была пустыня, усеянная заброшенными шахтами и карьерами.

Сам Чжан — бывший военный, который ушел в отставку из Народно-освободительной армии в 1980-х годах. После «выхода на пенсию» он пошел работать на завод, изготавливающий отопительные приборы. Позднее он основал собственную отопительную компанию. В ней в лучшие времена работало более 1300 человек.

Когда бизнес вырос, Чжан принял смелое решение. Он заключил контракт на посадку деревьев на горе Юйцюань. Тогда его знакомые не понимали, зачем он это делает.

«Многие местные жители Тайюаня хотели подняться на гору, но они не могли найти тропу для восхождения. Кто захочет пройти через мусорную свалку, чтобы прогуляться по горе?» — рассказал 60-летний Чжан.

View image on Twitter




China Daily
✔@ChinaDaily




#EverydayHero When Zhang planted the first tree on Taiyuan's Yuquan Mountain seven years ago, he had no idea it would eventually grow into one of Taiyuan's largest parks. Read the story about how a businessman transforms barren mountain into a forest. http://bit.ly/2EgyBqj
62
12:10 AM - Dec 8, 201820 people are talking about this
Twitter Ads info and privacy



Большую часть 20-го века под этой горой добывали уголь, и весь склон был усыпан опасными шахтами.

Чжан считает, что стремление людей к здоровой жизненной среде приведет к увеличению возможностей для бизнеса, и что переход от потребления ресурсов к инновациям — неизбежен.


«Вот почему я без колебаний принял решение переключить свое внимание со сжигания угля на посадку деревьев», — сказал он.

Тем не менее работники, которых нанял бизнесмен, чтобы очистить склон и высадить деревья, бросили это дело через несколько дней. Один из них позднее признался, что они «просто считали безнадежной задачу превратить гору, заполненную отходами в масштабный экологичные проект».

Жители соседней деревни едва ли не крутили у виска, думая, что «только дураки будут сажать деревья на такой бесплодной земле».

В итоге Цзюньпину пришлось делать все, в буквальном смысле, в одиночку. Он только иногда нанимал местных жителей для перевозки почвы в корзинах. Однако все 120 тысяч деревьев, посаженных в первые два года, погибли из-за засухи.

Тогда предприниматель пошел другим путем. Он построил 16 водохранилищ общей вместимостью более 300 тысяч кубических метров на вершине горы и построил автоматическую систему орошения с трубопроводом общей протяженностью 220 километров. Он также построил более 100 километров дорог, чтобы было легче подниматься по склону.

Он считал саженцы своими детьми и приглашал профессиональных агротехников и садоводов позаботиться о них. Теперь выживаемость деревьев достигла того же уровня, что и на равнинах.

Тем не менее, Чжан часто приглашает экспертов проанализировать причину гибели того или иного дерева, чтобы понять, как можно было это предотвратить.

За последние семь лет бизнесмен инвестировал более 560 миллионов юаней (81 миллион долларов) в посадку деревьев и восстановление экологии на горе Юйцюань.

Тайюань не только потерял репутацию одного из самых загрязненных городов Китая, но и стал одним из самых чистых городов северной части страны, где жители большую часть года наслаждаются синим небом и свежим воздухом.

Посещение парка является бесплатным для туристов. Он принимает около миллиона человек в год. Чжан в основном получает доход от развлекательных заведений и аренды, которую платят рестораны в парке. Все средства уходят на техническое обслуживание национального парка.

08 декабря 2018, 05:20
Наталья Жуковская

На Вінниччині розпочалась операція "Новорічна ялинка"



З початку грудня Держекоінспекція проводить заходи, метою яких є посилення державного контролю за охороною шпильових насаджень від самовільних рубок в передноворічний період 2019 року.

Як повідомляє відомство на своїй сторінці у Фейсбук, відповідно до розпорядження Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 № 179 та з метою посилення державного контролю за охороною шпильових насаджень від самовільних рубок у період підготовки до Нового 2019 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області розроблено ряд заходів державного нагляду (контролю) спрямованих на охорону лісів від незаконних рубок та дотриманням вимог законодавства при реалізації новорічних ялинок у місцях продажу.

Під час проведення операції оперативні рейдові бригади у складі державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області із залученням працівників Національної поліції у Вінницькій області, Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, ВОКСЛП "Віноблагроліс" та громадських інспекторів з охорони довкілля здійснюватимуть комплекс перевірок щодо охорони хвойних насаджень від самовільних рубок, а також лісових масивів, які примикають до населених пунктів, автодоріг, залізниць, та особливо на територіях природно-заповідного фонду. Окрім того, з метою недопущення торгівлі новорічними ялинками, здобутими незаконним шляхом, будуть здійснюватись перевірки місць торгівлі новорічними ялинками.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області нагадує, що відповідно до статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" за самовільну порубку хвойних дерев передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу на громадян в розмірі від 85 до 170 грн., а на посадових осіб від 119 до 204 грн. Одночасно за кожне самовільно зрізане дерево будуть нараховані збитки, розмір яких залежить від діаметра пня зрізаного дерева (до 10 см – 453 грн. 99 коп.; від 14,1 до 18 см – 2 053 грн. 71 коп.). Розмір шкоди може змінюватись в залежності від місця зростання зрізаного дерева.

З 1 січня 2019 року, відповідно до Закону України від 06.09.2018р. № 2531, збільшуються розмір адміністративних санкцій, передбачених ст. 65 КУпАП, а саме: для громадян в розмірі від 255 до 510 грн., а на посадових осіб від 1 275 до 2 550 грн. У разі вчинення протягом року повторного порушення штраф збільшується у 2-4 рази.

Крім того, за порушення порядку придбання чи збуту об’єктів рослинного світу (новорічних ялинок) без документів, що підтверджують законність їх придбання, передбачена адміністративна відповідальність згідно з ст. 88-1 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу від 510 до 1 700 грн. з конфіскацією об’єктів рослинного світу чи без такої.
Інспекція закликала жителів краю не купувати новорічні ялинки сумнівного походження та не рубати їх, адже це завдає шкоди довкіллю.

Джерело

Електронна марка на ялинці



СВЯТО НАБЛИЖАЄТЬСЯ 

Щоб не завдавати шкоди лісовим угіддям, державні лісогосподарські підприємства України розпочинають реалізацію новорічних ялинок, які заготовляють на спеціальних плантаціях або ж під час рубок формування і оздоровлення лісів. На майже п’яти тисячах гектарів зростає 15 мільйонів хвойних дерев різних порід та віку, які призначені для продажу.

Цьогоріч на різдвяно-новорічні свята лісівники продадуть близько 500 тисяч новорічних ялинок, які заготовлять і реалізовуватимуть за замовленнями покупців. Ялинки з держлісгоспів обійдуться громадянам значно дешевше, ніж куплені на ринках. Державні підприємства влаштовуватимуть власну роздрібну торгівлю ялинками на окремих торгових точках, майданчиках у всіх обласних, районних центрах та великих населених пунктах.

Переконатися у легальному походженні ялинки покупець зможе за маркуванням, яке на них наноситимуть у лісгоспах. Це самоклейні пластмасові бирки-стяжки, які мають вигляд етикеток. У разі спроби їх зняти вони розриваються, що унеможливлює повторне використання.

На цих уніфікованих засобах контролю вказано індивідуальний номер та відповідний до нього штрих-код, який до того ж заносять у систему електронного обліку деревини. У цій системі також є дані про постачальника, його підпорядкованість і форму власності. Перевірити походження ялинки легко: достатньо ввести номер з уніфікованого засобу, прикріплений до стовбура, і проконтролювати на сайті ukrforest.com/check. У випадку якщо інформації на інтернет-ресурсі немає, ялинку слід вважати такою, що зрубана незаконно.

Василь БЕДЗІР

Прогнозуванню поширення пожеж та осередків шкідливих комах у соснових лісах засобами ГІС



В УкрНДІЛГА блискуче захищена дисертацыя, присвячена Прогнозуванню поширення пожеж та осередків шкідливих комах у соснових лісах засобами ГІС.

Головний герой - Александр Борисенко (Alex Borisenko)

На межі зі зрубами, згарищами, ділянками з різким зменшенням повноти (будівництво доріг, ЛЕП) різко змінюються екологічні умови, збільшується кількість ослаблених дерев, які піддаються опікам, дії морозів, блискавоу, пошкоджуються комахами-хвоєгризами, заселяються короїдами. Чим більше таких ділянок у лісовому масиві, тим більші їхній периметр і кількість дерев та сусідніх насаджень, в яких підвищується ризик виникнення пожеж і осередків масового розмноження шкідників. 

Відповідні розрахунки стали можливими лише зараз, завдяки розвитку ГІС-технологій. Розроблені підходи дають можливість підсилити прозорість інформації про стан лісів і вчасно вжити попереджувальних заходів. Захист лісу полягає не в прибиранні сухостою, а у попередженні втрат і лісу як екосистеми, і, якщо вже так трапилося, - деревини.


З 2019 року запроваджуються нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими

Лісовій громаді держави та господарюючим структурам, які використовують у виробництві деревину, починаючи з 1 січня 2019 року, необхідно буде користуватися національними стандартами, гармонізованими з європейськими, в яких суттєво змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик в лісоматеріалах.

Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року буде розподілятися на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Зокрема, розроблено та затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.

У зв’язку з тим, що з 01.01.2019 р. скасовуються всі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні ГОСТ), на заміну яких мають бути введені європейські стандарти (EN) або, у разі відсутності таких – міжнародні (ISO), складено план робіт, що має бути виконано до 01.01.2019 р.

Наповнення плану робіт обумовлено тим, що на частину продукції лісогосподарських підприємств, не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів. Також частина європейських стандартів в Україні не легітимна, а деякі чинні в Україні нормативні документи суперечать між собою.

Відповідно до плану робіт наразі розробляються, уточнюються та затверджуються ще п’ять стандартів та дев’ять Технічних умов.

Окрім того, у зв’язку із переходом на європейську систему стандартизації, розроблена коригуючи форма на класифікацію лісоматеріалів (до кінця 2018 року). Призначення цієї форми – максимально полегшити перший період переходу підприємств галузі до нової системи стандартизації.

Ця форма є наближеною до реальної класифікації за якістю (згідно з європейськими стандартами) лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

Коригуючою формою передбачається встановлення тимчасового (на перехідний період – до кінця 2018 року) співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 р. стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) й класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну.

Під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:

- у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3-и групи;

- групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром в корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);

- принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості;

- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Коригуючі форми між різними системами класифікації лісоматеріалів (ГОСТ та EN) можна ЗАВАНТАЖИТИ.

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.


За дровами лісу не видно

Ідея створення НПП "Чорноліський" зародилася сто років тому. Треба ще сто?



Навесні цього року, з ініціативи місцевого осередку Українського географічного товариства, ряду інших громадських організацій та за сприяння обласної влади, відбувся круглий стіл "Чорнолісся верхів'їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи".

На ньому гостро постало питання створення національного природного парку (НПП) "Чорноліський", бо вікові ліси Центральної України — Чорний ліс, Нерубай, Чута, Бірки— сьогодні перебувають під загрозою.

DT.UA писало про це ("Чорнолісся: новий національний парк", №11, 2018 р.). Тоді ідею підтримали не лише громадськість і вчені, а й обласна влада та заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко. Як же рухається справа?

Прес-конференція на цю тему зібрала широке коло не лише журналістів, а й вчених та громадських діячів. Останнім часом проблема збереження природи, дбайливого ставлення до неї загострюється буквально на очах. Варварське обрізання дерев, невмотивована вирубка піднімають на їх захист не лише спеціалістів, а й звичайних мешканців міст і сіл. Часом доводиться буквально воювати за кожне дерево. Масова свідомість починає дозрівати до усвідомлення надзвичайної цінності природних ресурсів. Створення ж національного природного парку — це майже 23 тисячі гектарів вікового лісу з унікальними природними об'єктами, такими як озеро Берестувате, глибина якого досі точно не визначена, історичними та археологічними пам'ятками, червонокнижними представниками флори і фауни.

— Ідея створення заповідного об'єкта високої категорії в наших лісах, — розповідає кандидат географічних наук, представник Українського географічного товариства Андрій Домаранський, — зародилася ще у 20-х роках минулого століття. Пізніше зринала вона у 80-х роках з ініціативи науковців Академії наук України. На початку 2000-х уже на місцевому рівні знову йшлося про це. У квітні 2009 року розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради було створено робочу групу з розробки засад Чорноліського національного парку Але на тому справа й загальмувала.

Цього року після засідання круглого столу відповідне звернення було направлене у Мінекології та природних ресурсів. Там підтримали ініціативу його учасників і надіслали до Кіровоградської ОДА лист із проханням погодити клопотання з лісгоспами, органами місцевого самоврядування та подати проект створення нацпарку до міністерства для підготовки відповідного указу президента України. У червні голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко доручив цю роботу департаменту екології та природних ресурсів. Для підготовки і реалізації пректу першого в області національного природного парку керівник департаменту Олександр Ковтунов мав підготувати відповідну робочу групу.

Очікувалося, що на прес-конференції він оголосить її склад і хоча б пунктирно окреслить імовірні можливості узгодження з користувачами: двома лісгоспами — Чорноліським та Олександрівським — і товариством мисливців та рибалок. Але, як з'ясувалося, обговорення персонального складу робочої групи, що триває вже чотири (!) місяці, досі не завершене.

— Ми зацікавлені у збільшенні об'єктів і площ заповідного фонду, — каже Олександр Ковтунов. — Програма соціально-економічного розвитку області передбачає його зростання вдвічі.

Але це питання не таке просте. Лісгоспи, наприклад, вважають, що в області спостерігається диспропорція щодо залучення переважно лісових територій до природно-заповідного фонду. Мовляв, без роботи залишаться 300 працівників, мінус відрахування до місцевих бюджетів. Звісно, якась частина людей знадобиться для обслуговування НПП. До того ж, коли налагодиться постійний потік туристів, місцеве населення зможе заробляти певні кошти. Але лісівники впевнені, що навіть через десять років після створення національного природного парку він не зможе відраховувати до місцевих бюджетів стільки коштів, як це сьогодні роблять лісгоспи. Але — за рахунок чого?

На засіданні згаданого круглого столу кандидат географічних наук Лариса Семенюк навела вражачі цифри:

—У Кіровоградській області за 2014—2016 роки обсяги продукції лісового господарства зросли на 222,6% ! При цьому площа відтворення лісів зменшились на 18%.

Є й певний плюс — НПП не претендує на жоден гектар сільськогосподарських угідь. Це — державна земля, яку не треба спеціально виділяти, тільки погодити межі.

Отож у цій непростій ситуації обласний департамент екології та природних ресурсів має збалансувати економічні та соціальні інтереси користувачів. Але вже зараз очевидно, що без твердої державницької позиції це зробити навряд чи вдасться.

Олександр Ковтунов запевнив присутніх, що впродоаж місяця робоча група таки запрацює. А от скільки часу, мовляв, знадобиться для підготовки науково-економічного та екологічного обгрунтування проекту — невідомо.

Чому? Адже такий проект, як стверджує Андрій Домаранський, уже був підготовлений ДП "Центр екологічного моніторингу" ще у 2006 році. Очевидно, його варто оновити, але ж це зовсім не те що виконувати всю роботу з нуля!

На Кіровоградщині також мало фахівців, які мають досвід створення таких висококатегорійних об'єктів. Проте вони є в сусідній Херсонській області, де діють кілька національних природних парків. І колеги вже зголосилися допомогти степовикам.

У всьому світі такі об'єкти поповнюють бюджет, створюють позитивний імідж територій, що має першорядне значення для можливих інвестицій. Багато залежить також від рівня менеджерського складу майбутнього НПП.

На жаль, поки що конкретним результатом кількох місяців спроб зрушити з місця питання створення НПП "Чорноліський" стало лише видання збірника матеріалів минулого круглого столу "Чорнолісся верхів'їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи".

Скільки часу ще знадобиться для узгодження інтересів користувачів, органів місцевого самоврядування та держави і підготовки проекту для того, аби міг бути підписаний відповідний указ президента? Очевидно, що таки не сто, — цього разу громадськість, що стала активним учасником процесу, не дозволить. Але Олександр Ковтунов зауважив: легковажно було б сказати, що через півроку такий проект буде готовий.