ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 грудня 2018

Міжнародний акредитаційний сервіс провів перевірку лісгоспів Львівщини



Міжнародний акредитаційний сервіс (Accreditation Services International) ASI, провів перевірку діяльності аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC, зокрема перевірили державні лісогосподарські підприємства Львівщини які володіють таким серифікатом. Причиною перевірки послужив звіт британської організації «Еарсайт», про фальшивість тверджень якого неодноразово писала українська преса та говорили фахівці і активісти.

Про це повідомляє Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Ключові висновки ASI стосовно сертифікованих лісів, які перебувають в компетенції Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства такі:

– ASI не було виявлено доказів, які б підтвердили теорію щодо використання санітарних рубок для незаконного видалення здорових дерев.

– Спостереження ASI підтверджують твердження FSC Україна, що фактори, такі як зміни клімату, можуть викликати серйозні лісопатологічні проблеми в Україні, це явище задокументовано на інших територіях в усьому світі.

– Загалом є розуміння того, що санітарні рубки можуть бути використані у деяких випадках як привід для вирубки здорових дерев. І це відбувається у багатьох регіонах світу, де санітарний стан лісів перебуває під тиском кліматичних змін.

Повний текст звіту ASI українською мовою розміщений на сайті FSC Україна. Пропонуємо його Вашій увазі:

ASI провело поглиблене оцінювання відповідності за ключовими цілями в Україні.

Розслідування Earthsight «Причетні до корупції» детально досліджує корупцію та незаконну заготівлю деревини в українській лісовій галузі, включаючи державних посадових осіб, котрі були звинувачені в корупції, а також причетних до цього компаній. Більшість компаній, про які йдеться в звіті, є FSC-сертифікованими. Крім того, в звіті виокремлена причетність FSC, оскільки стандарти занадто легко піддаються хибному тлумаченню, а органи оцінювання відповідності (ООВ) не можуть виявити шахрайство та незаконні практики під час проведення аудитів.

Наведені серйозні звинувачення проти уряду, приватних компаній та системи FSC, і вони не є безпідставними. ASI займається проблемами, пов’язаними з FSC сертифікацією в лісовій галузі України з 2014 року. Попередні інциденти стосувалися наступних проблем:
незаконне видобування бурштину;
управлінський контроль державного управління лісами;
законність дозволів на проведення санітарних рубок;
відсутність адекватної ідентифікації та/або управління особливими для збереження цінностями у держлісгоспах при лісозаготівлі;
продаж необробленої деревини під виглядом дров паливних на ринок Європейського Союзу;
шахрайські практики при виробництві деревного вугілля з приховуванням/змішуванням продажів у фіктивних компаніях та уникненням їх виявлення шляхом зміни компаній та відмови від сертифікації.

Корупція є складною у виявленні і вирішенні проблемою для систем добровільних стандартів, і така ситуація не є унікальною для України чи для FSC. Там, де присутнє це явище, воно може бути поширеним, і системи добровільних стандартів, як правило, не розробляються безпосередньо з метою вирішення цієї проблеми. Оскільки до повноважень ASI, входить контроль діяльності ООВ, нашим першим завданням є забезпечення відповідності аудиторської компетентності та діяльності ООВ стандартам акредитації. Одним з інструментів, який ми застосовуємо, є оцінювання відповідності. Під час оцінювання відповідності ASI перевіряє адекватність методів попереднього аудиту, знахідок та висновків, а також підсумкового рішення щодо сертифікації шляхом безпосереднього аудиту відповідності утримувача сертифікату вимогам сертифікації.

Щоб зрозуміти, як ООВ працюють в Україні, ASI було розроблено детальні оцінювання відповідності стосовно ключових питань для України, які стосувалися кожного з трьох ООВ, які надають сертифікацію FM/COC: SGS, NEPCon та FC. ASI спрямувало увагу на державні лісогосподарські підприємства, стосовно яких раніше були повідомлення щодо інцидентів і які були розташовані в регіонах України, ідентифікованих у звіті Earthsight як такі, що мають більше проблем з корупцією.

Друга мета полягала в розгляді двох ключових проблем на рівні утримувачів сертифікатів (УС): а) обґрунтованість дозволів на проведення санітарних рубок та потенційні зловживання з метою надмірної заготівлі; і б) економічна діяльність УС та будь-які “червоні прапорці” стосовно питань, пов’язаних з діловою документацією, FSC транзакціями та продукцією. Було здійснене оцінювання для наступних УС:
  • FC-FM/COC-804483 Рогатинський лісгосп
  • SGS-FM/COC-002711 Львівське обласне управління лісового і мисливського господарства
  • NC-FM/COC-013427 Державне підприємство «Вигодське лісове господарство»
ASI було законтрактовано двох досвідчених консультантів для підтримки оцінювань: лісопатолога з 40-річним досвідом роботи в Україні та спеціаліста з питань корупції у ланцюгах постачання з досвідом аудиту діяльності державних лісогосподарських підприємств. Оцінювання були заплановані на початок жовтня, щоб мати змогу оцінити здійснення санітарних рубок. Під час усіх оцінювань була приділена увага поточним лісозаготівлям. ASI відправила досвідчених оцінювачів із значним досвідом у сфері лісового господарства в Україні. Крім того, представник FSC Україна приєднався до оцінювання спостерігачем. До складу команди також входив перекладач з досвідом у сферах лісового господарства та аудиту.

Оцінювання тривали від 2 до 4 днів, при цьому одна команда займалася дослідженням санітарних рубок, а інша – розглядом економічної діяльності ДЛГ. Вичерпні польові спостереження на 83 ділянках у трьох лісогосподарських підприємствах підтвердили, що у оглянутих лісах спостерігається широкомасштабне всихання, особливо у ялинових деревостанах (Picea abies). Всихання ялини було спричинене поєднанням впливу комах та інших факторів, велика кількість ділянок містили всохлі дерева, які вже були заселені вторинними шкідниками, зі значною кількістю вітровалу. ASI не було виявлено доказів, які б підтвердили теорію щодо використання санітарних рубок для незаконного видалення здорових дерев, втім, вибірка була невеликою, і її не можна екстраполювати на більшу територію. Крім того, експерти ASI відзначають, що уражені дерева на корені на ранніх стадіях можуть виглядати здоровими. Це потенційно може призвести до того, що спостерігач ставить під сумнів обґрунтування проведення санітарних рубок.

Огляд звітів про заготівлю деревини, лісовпорядних даних, документів щодо зберігання лісопродукції, продажів, ціноутворення, контрактів та інших не виявило жодних недоліків у господарській діяльності державних лісогосподарських підприємств (ДЛГ), які виступали об’єктами оцінювання. Таким чином, ASI у всіх трьох випадках може зробити висновок, що попередні методи перевірки ООВ, знахідки та висновки, а також відповідні рішення щодо сертифікації відповідають оцінюваним вимогам щодо акредитації та сертифікації.

Спостереження ASI підтверджують твердження FSC Україна, що фактори, такі як зміни клімату, можуть викликати серйозні лісопатологічні проблеми в Україні, це явище задокументовано на інших територіях в усьому світі. Проте, вибірка ASI була обмежена, і ми не можемо екстраполювати отриману інформацію на всю країну. Через це неможливо зробити припущення, що лісопатологічні проблеми є аналогічними в інших ДЛГ або виключають можливість зловживання санітарними рубками в інших ДЛГ. Таким чином, твердження, зроблені Earthsight щодо масштабів незаконних операцій в Україні, не були перевірені власними спостереженнями ASI.

Загалом є розуміння того, що санітарні рубки можуть бути використані у деяких випадках в якості приводу для вирубки здорових дерев, і це відбувається у багатьох регіонах світу, де санітарний стан лісів перебуває під тиском кліматичних змін. Таким чином, ASI рекомендує, щоб FSC, ASI та всі ООВ, які здійснюють сертифікацію лісогосподарських підприємств в Україні, працювали разом задля адаптації практики проведення аудитів та додаткових рівнів перевірки при розгляді санітарних рубок, з метою зменшення ризику нелегальної заготівлі у FSC-сертифікованих підприємствах.

Фото: ic.fsc.org
Leopolis.news

Коли лісова галузь потребувала підтримки - Громадська рада завжди була поруч та допомагала, - Володимир Бондар




Сьогодні відбулося останнє засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України, яке пройшло на території відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування «Боярська лісова дослідна станція».

Участь у засіданні взяли члени Громадської ради, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко, директор ННІ лісового та садово-паркового господарства Петро Лакида та інші.

У своєму виступі заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар зазначив, що лісова галузь останні роки переживає нелегкі часи, і підтримка Національного університету біоресурсів та природокористування, громадськості є надзвичайно важливою.

«Дякую цьому складу Громадської ради за допомогу. Ми разом вирішували багато проблем, які нависали над лісовою галуззю. Коли лісова галузь потребувала підтримки – Громадська рада завжди була поруч та допомагала», - наголосив він.

Володимир Бондар підкреслив, що завдяки спільним зусиллям, зокрема, громадськості та науковців вдалося у цьому році почати роботу з виділення бюджетних коштів для Південних та Східних областей України.

«У бюджеті на 2019 рік закладені кошти для лісів Півдня та Сходу. Це перший крок до створення Фонду розвитку лісового господарства та виконання Указу Президента. Так, це ще не ті кошти, які потрібні для розвитку, але вже є поштовх. Зокрема, це стало можливим і завдяки вам», - сказав він.

Заступник Голови Держлісагентства також прокоментував ситуацію з мораторієм на експорт лісоматеріалів необроблених та дров'яної деревини.

«Ми маємо мораторій на експорт ділової деревини. І мали його продовження – мораторій на вивіз дров’яної деревини. І хоч мораторій на експорт дров'яної деревини не був запроваджений, проте вже майже півроку експорт дров’яної сировини лісгоспами Держлісагентства не відбувається. Однак і переробки в Україні такої кількості дров’яної деревини немає. Особливо у зв’язку із санітарним станом лісів. Дрова гниють у лісі. І великий об'єм ресурсу просто пропадає», - повідомив Володимир Бондар.



Окрім того, заступник Голови Держлісагентства підкреслив, що завдяки спільним зусиллям лісівників, громадськості та багатьох інших вдається відбивати атаки щодо намагання віддати державні ліси у концесію або під приватизацію.

«Ми всі разом відчуваємо відповідальність за ліс і його майбутнє, тому нам і вдається протистояти всім негараздам та проблемам, які є в лісовій галузі», - наголосив Володимир Бондар.

Під час останнього засідання діючого складу Громадської ради при Держлісагентстві було розглянуто низку питань, зокрема щодо фіскального навантаження на лісогосподарські підприємства, участі у процесі лісової сертифікації та інші.

Нагадаємо, що наразі відбувається збір документів для формування нового складу Громадської ради при Держлісагентстві. Деталі тут.

2018-12-11 19:12:21

Чем опасны нынешние поправки к Лесному кодексу РФ (про безвозмездное пользование и др.)

4 декабря 2018 года Государственная Дума приняла в окончательном чтении законопроект № 176153-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования порядка предоставления лесных участков в безвозмездное пользование". 11 декабря этот законопроект должен быть рассмотрен Советом Федерации, и в ближайшем будущем, очевидно, подписан Президентом РФ. В том, что законопроект будет одобрен, подписан, официально опубликован и вступит в силу, никаких сомнений нет. Ссылки:

Лесной рекорд тысячелетия: Дума приняла седьмой за текущий год набор поправок к Лесному кодексу РФ

Законопроект № 176153-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования порядка предоставления лесных участков в безвозмездное пользование"


На первый взгляд, законопроект пустяковый, и мало на что повлияет. Тем не менее, в сочетании с уже имеющимися мутными нормами лесного и смежного законодательства даже такой пустяковый законопроект может приоткрыть некоторые дополнительные лазейки для растаскивания и (или) застройки лесов, особенно в густонаселенных регионах и окрестностях больших городов. Основное такое изменение состоит в следующем: для некоторых видов использования лесов изменены формулировки, определяющие, что при этих видах использования в лесах можно строить. Действующая редакция Лесного кодекса допускает при использовании лесов для заготовки и сбора недревесных лесных ресурсов, заготовки пищевых лесных ресурсов и сбора лекарственных растений, охотничьего хозяйства, выращивания лесных плодовых, ягодных, декоративных растений, лекарственных растений, рекреационной деятельности и сельского хозяйства возведение временных построек. Новая редакция вместо этого для перечисленных видов деятельности допускает возможность возведения (размещения) некапитальных строений, сооружений.

Что такое "временные постройки" - действующим законодательством не определено. Что такое "некапитальные строения, сооружения" - теперь определено: определение введено в статью 1 Градостроительного кодекса РФ федеральным законом от 03 августа 2018 года № 342-ФЗ. Согласно этому определению, "некапитальные строения, сооружения - строения, сооружения, которые не имеют прочной связи с землей и конструктивные характеристики которых позволяют осуществить их перемещение и (или) демонтаж и последующую сборку без несоразмерного ущерба назначению и без изменения основных характеристик строений, сооружений (в том числе киосков, навесов и других подобных строений, сооружений)". Под это определение можно подвести очень многое, в том числе разнообразные блочные дома, коттеджи на винтовых сваях, и тому подобные объекты. Конечно, все это раньше подводилось и под понятие "временные постройки" - но теперь, возможно, это будет делать проще, а оспорить - труднее.

Усугубляет ситуацию то, что для использования лесов гражданами в целях осуществления сельскохозяйственной деятельности для собственных нужд лесные участки предоставляются в безвозмездное пользование - эта норма уже есть в действующем Лесном кодексе, и она сохранена в новой редакции. Согласно законопроекту, "договор безвозмездного пользования лесным участком, находящимся в государственной или муниципальной собственности, может быть заключен на срок от одного года до пяти лет", при этом составление и государственная экспертиза проекта освоения лесов при таком договоре не предусматривается.

И еще одна проблема состоит в том, что для некоторых видов использования лесов статьей 21 Лесного кодекса РФ предусматривается наличие перечня объектов, не связанных с созданием лесной инфраструктуры (которые можно строить, реконструировать и эксплуатировать), утверждаемого Правительством РФ - а для некоторых не предусматривается. В частности, не предусматривается такой перечень для использования лесов для сельского и охотничьего хозяйства - что значительно увеличивает риски, связанные с вышеуказанными изменениями.

Что нужно сделать, чтобы эти риски уменьшить?

Самый очевидный и простой шаг - внести изменения в статью 21 Лесного кодекса РФ, распространив ее действие на использование лесов для сельского и охотничьего хозяйства. Шаг простой и совершенно логичный - нужно всего лишь добавить два новых пункта в часть первую этой статьи, обеспечив тем самым единообразное ее применение для всех соответствующих видов использования лесов. Но этим простым шагом можно будет обезопасить множество очень важных для людей лесов, в том числе в самых густонаселенных районах страны, и пресечь некоторые возможные хитроумные коррупционные схемы по "распилу" лесных земель.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22998&sid=4e0d4bdc72725ca612c5034b80642f62

На Волині «обчистили» трьох лісівників



У Володимирі-Волинському обікрали працівників Держлісгоспу.

11 грудня до Володимир-Волинського відділення поліції надійшли заяви від працівників Володимир-Волинського лісомисливського господарства, - пише Володимир Медіа.

Трьох чоловіків у період часу з 21-ї по 23-ї години обікрали.

З роздягалки підприємства, де зберігалися речі потерпілих, невідомою особою шляхом вільного доступу викрадено гаманець із 400 гривнями, два мобільних телефони та куртку синього кольору.

Загальна вартість викрадного оцінюється близько 6000 гривень.


Вирубування сосен у Басівському лісі





Суспільний резонанс у обласному центрі викликало вирубування сосен у Басівському лісі. Що це – запланований захід направлений на оздоровлення лісового масиву чи підготовка деревини до експорту. Законність проваджених дій перевіряли журналісти телеканалу «Відікон»:


ТРК ВІДІКОН
Опубликовано: 11 дек. 2018 г.



Под Запорожьем мужчина пытался заплатить взятку за закрытие дела о вырубке лесопосадки



В Орехове задержали 28-летнего местного жителя при передаче им взятки следователю в размере 8500 гривен.

Как сообщает пресс-служба ГУНП Запорожской области, таким образом гражданин пытался закрыть уголовное дело о вырубке лесопосадки. Его задержали с древесиной и бензопилами 11 ноября.

Следователь сообщил руководству о том, что ему предложили взятку. Предлагавшего задержали в районном отделении полиции, куда он принес деньги 11 декабря, передает 061.

В отношении него расследуются два уголовных дела. По статье 246 УК Украины (незаконная вырубка леса) и по статье 369 (предложение, обещание или предоставление неправомерной выгоды должностному лицу).

ASI здійснює оцінювання державних лісогосподарських підприємств в Україні



Міжнародний акредитаційний сервіс (Accreditation Services International) ASI, провів перевірку діяльності аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC. Нижче надаємо їхній висновок.

Розслідування Earthsight «Причетні до корупції» детально досліджує корупцію та незаконну заготівлю деревини в українській лісовій галузі, включаючи державних посадових осіб, котрі були звинувачені в корупції, а також причетних до цього компаній. Більшість компаній, про які йдеться в звіті, є FSC-сертифікованими. Крім того, в звіті виокремлена причетність FSC, оскільки стандарти занадто легко піддаються хибному тлумаченню, а органи оцінювання відповідності (ООВ) не можуть виявити шахрайство та незаконні практики під час проведення аудитів.

Наведені серйозні звинувачення проти уряду, приватних компаній та системи FSC, і вони не є безпідставними. ASI займається проблемами, пов’язаними з FSC сертифікацією в лісовій галузі України з 2014 року. Попередні інциденти стосувалися наступних проблем:

незаконне видобування бурштину,

управлінський контроль державного управління лісами,

законність дозволів на проведення санітарних рубок,

відсутність адекватної ідентифікації та/або управління особливими для збереження цінностями у держлісгоспах при лісозаготівлі,

продаж необробленої деревини під виглядом дров паливних на ринок Європейського Союзу,

шахрайські практики при виробництві деревного вугілля з приховуванням/змішуванням продажів у фіктивних компаніях та уникненням їх виявлення шляхом зміни компаній та відмови від сертифікації.

Корупція є складною у виявленні і вирішенні проблемою для систем добровільних стандартів, і така ситуація не є унікальною для України чи для FSC. Там, де присутнє це явище, воно може бути поширеним, і системи добровільних стандартів, як правило, не розробляються безпосередньо з метою вирішення цієї проблеми. Оскільки до повноважень ASI, входить контроль діяльності ООВ, нашим першим завданням є забезпечення відповідності аудиторської компетентності та діяльності ООВ стандартам акредитації. Одним з інструментів, який ми застосовуємо, є оцінювання відповідності. Під час оцінювання відповідності ASI перевіряє адекватність методів попереднього аудиту, знахідок та висновків, а також підсумкового рішення щодо сертифікації шляхом безпосереднього аудиту відповідності утримувача сертифікату вимогам сертифікації.

Щоб зрозуміти, як ООВ працюють в Україні, ASI було розроблено детальні оцінювання відповідності стосовно ключових питань для України, які стосувалися кожного з трьох ООВ, які надають сертифікацію FM/COC: SGS, NEPCon та FC. ASI спрямувало увагу на державні лісогосподарські підприємства, стосовно яких раніше були повідомлення щодо інцидентів і які були розташовані в регіонах України, ідентифікованих у звіті Earthsight як такі, що мають більше проблем з корупцією.

Друга мета полягала в розгляді двох ключових проблем на рівні утримувачів сертифікатів (УС): а) обґрунтованість дозволів на проведення санітарних рубок та потенційні зловживання з метою надмірної заготівлі; і б) економічна діяльність УС та будь-які "червоні прапорці" стосовно питань, пов'язаних з діловою документацією, FSC транзакціями та продукцією. Було здійснене оцінювання для наступних УС:

FC-FM/COC-804483 Рогатинський лісгосп

SGS-FM/COC-002711 Львівське обласне управління лісового і мисливського господарства

NC-FM/COC-013427 Державне підприємство «Вигодське лісове господарство»

ASI було законтрактовано двох досвідчених консультантів для підтримки оцінювань: лісопатолога з 40-річним досвідом роботи в Україні та спеціаліста з питань корупції у ланцюгах постачання з досвідом аудиту діяльності державних лісогосподарських підприємств. Оцінювання були заплановані на початок жовтня, щоб мати змогу оцінити здійснення санітарних рубок. Під час усіх оцінювань була приділена увага поточним лісозаготівлям. ASI відправила досвідчених оцінювачів із значним досвідом у сфері лісового господарства в Україні. Крім того, представник FSC Україна приєднався до оцінювання спостерігачем. До складу команди також входив перекладач з досвідом у сферах лісового господарства та аудиту.

Оцінювання тривали від 2 до 4 днів, при цьому одна команда займалася дослідженням санітарних рубок, а інша - розглядом економічної діяльності ДЛГ. Вичерпні польові спостереження на 83 ділянках у трьох лісогосподарських підприємствах підтвердили, що у оглянутих лісах спостерігається широкомасштабне всихання, особливо у ялинових деревостанах (Picea abies). Всихання ялини було спричинене поєднанням впливу комах та інших факторів, велика кількість ділянок містили всохлі дерева, які вже були заселені вторинними шкідниками, зі значною кількістю вітровалу. ASI не було виявлено доказів, які б підтвердили теорію щодо використання санітарних рубок для незаконного видалення здорових дерев, втім, вибірка була невеликою, і її не можна екстраполювати на більшу територію. Крім того, експерти ASI відзначають, що уражені дерева на корені на ранніх стадіях можуть виглядати здоровими. Це потенційно може призвести до того, що спостерігач ставить під сумнів обґрунтування проведення санітарних рубок.

Огляд звітів про заготівлю деревини, лісовпорядних даних, документів щодо зберігання лісопродукції, продажів, ціноутворення, контрактів та інших не виявило жодних недоліків у господарській діяльності державних лісогосподарських підприємств (ДЛГ), які виступали об’єктами оцінювання. Таким чином, ASI у всіх трьох випадках може зробити висновок, що попередні методи перевірки ООВ, знахідки та висновки, а також відповідні рішення щодо сертифікації відповідають оцінюваним вимогам щодо акредитації та сертифікації.
Спостереження ASI підтверджують твердження FSC Україна, що фактори, такі як зміни клімату, можуть викликати серйозні лісопатологічні проблеми в Україні, це явище задокументовано на інших територіях в усьому світі. Проте, вибірка ASI була обмежена, і ми не можемо екстраполювати отриману інформацію на всю країну. Через це неможливо зробити припущення, що лісопатологічні проблеми є аналогічними в інших ДЛГ або виключають можливість зловживання санітарними рубками в інших ДЛГ. Таким чином, твердження, зроблені Earthsight щодо масштабів незаконних операцій в Україні, не були перевірені власними спостереженнями ASI.

Загалом є розуміння того, що санітарні рубки можуть бути використані у деяких випадках в якості приводу для вирубки здорових дерев, і це відбувається у багатьох регіонах світу, де санітарний стан лісів перебуває під тиском кліматичних змін. Таким чином, ASI рекомендує, щоб FSC, ASI та всі ООВ, які здійснюють сертифікацію лісогосподарських підприємств в Україні, працювали разом задля адаптації практики проведення аудитів та додаткових рівнів перевірки при розгляді санітарних рубок, з метою зменшення ризику нелегальної заготівлі у FSC-сертифікованих підприємствах.

З оригінальним текстом новини можна ознайомитися за посиланням.

За інформацією FSC в Україні
11.12.2018

Не лише вирубувати, а й садити: виноградівські лісівники протягом року проводили відтворення лісів

На Виноградівщині відновлюють ліси.



Як повідомляє прес-служба Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, державним підприємством «Виноградівське лісове господарство» впродовж 2018 року проведено відтворення лісів на площі 36,7 га, у тому числі садіння лісу на площі 10,7 га.

“Доповнення лісових культур проведено на площі 29,8 гектарів, доповнення природнього поновлення – на площі 28 гектарів”, – йдеться у повідомленні.

Площа, залишена під природнє поновлення (бука) становить 12,2 гектари.

Зазначається, що у тому числі, проведено сприяння природньому поновленню шляхом введення недостаючих порід на площі 1,5 гектарів.

У ході лісокультурних робіт підприємством заготовлено 3940 кг лісового насіння, у тому числі 3600 кг жолудя.

11.12.2018 18:59 

Лісівники Хмельниччини готові втілити всі забаганки покупців новорічних ялинок

Цього року в середньому ялинки будуть коштувати 55 грн



Лісівники поставляють ялинки на всі смаки, повідомляє Depo.Хмельницький за інформацією ДП "Старокостянтинівський лісгосп".

Оскільки ялинка з її неповторним виглядом і запахом створює бадьорий, святковий настрій для усіх, а особливо - дітей, лісівники області взялися максимально задовольнити потреби населення в придбанні лісових красунь.

У лісових розсадниках, шкілках і на плантаціях висаджують тисячі крихітних саджанців ялини, за якими ведеться догляд. Вирубка хвойних дерев проводиться тільки у спеціально відведених для цього місцях і не завдає шкоди лісовим насадженням.

Цього року в середньому ялинки будуть коштувати 55 грн. ДП "Старокостянтинівський лісгосп" може поставити близько тисячі ялинок.

Щоб зберегти плантації новорічних ялинок від самовільної вирубки та з метою контролю за їх збутом, Державне агентство лісових ресурсів України запровадило електронний облік новорічних ялинок, тобто всі без виключення ялинки маркуються пластиковою биркою зі штрих-кодом та спеціальним кріпленням бирки до стовбуру деревця. Завдяки цьому можна визначити відповідність товару супровідним документам. Будь - якому працівникові поліції або інших правоохоронних органів буде легко перевірити законність придбання красунь з лісових плантацій і виявити, чи не прибула ця ялинка з екологічно небезпечної Чорнобильської зони.

Чинним законодавством передбачено суворі санкції: за одне незаконно зрубане в лісі хвойне деревце діаметром пня до 10 см штраф становитиме - 454 грн, 10,1-14 см - 780 грн, 14,1-18см - 2054 грн.

Крім того лісопорушник сплачує ще й штраф від п'яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85-170 грн), а посадові особи - від семи до дванадцяти неоподаткованих мінімумів доходів (119-204 грн).

Нагадаємо, ялинки з Хмельниччини прикрашатимуть столичні площі. Всього ж для українців лісівники області виростили майже 11 тисяч ялинок та сосенок.


Сьогодні 18:33

Наукова рада: Штучні ліси Херсонщини можуть зникнути назавжди

Провести роз’яснювальні бесіди у кожному районі та наполягати на узгодженні лісгоспами створення Регіонального ландшафтного парку (РЛП) – такий план дій визначила для себе Президія Наукової ради при Херсонській обласній раді стовно остаточного створення РЛП. Нагадаємо, для того, аби херсонські ліси було збережено, керівництво області, за ініціативи голови обласної ради Владислава Мангера, зробило уже все, що від них залежало.

Про це йшла мова на засіданні, темою зібрання якого було обрано саме проблему знищення херсонських лісів та шляхи вирішення екологічної катастрофи, що насувається. Слово для передмови взяв голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер, він і розповів, як і з чого починалася ця справа, а також поділився тим, у чому зізналося напередодні керівництво лісових господарств Херсонщини.


«Лісники спочатку нам жалілися на те, що їх не фінансує держава з 2015 року – і це правда. Нібито вони роблять у лісі лише санітарну вирубку, а охорону взагалі змушені були розпустити, бо нема коштів на їхнє утримання. Почали розбиратися – з’ясувалося, що плану вирубки лісів не існує. Точніше він теоретично є, але залишився в Українському державному проектному лісовпорядному виробничому об’єднанні «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» (м.Ірпінь), де свого часу замовляли проект планування санвирубок для нашого штучного лісу ще колишні керівники області. Але вони не довели цю справу до кінця і наразі документів область не має. Ми запропонували лісгоспам: давайте ми викупимо цей проект. Та ні, лісники відмовилися. Знаєте чому? Тому що на тих документах, де позначений наш ліс, його вже давно немає! А хто його вирубує та продає на свою користь? Самі лісники», – зазначив Владислав Мангер.

Найважливішою частиною зібрання став виступ доктора біологічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України Олександра Ходосовцева. Олександр Євгенович провів колосальну роботу перед тим, як запропонувати робочій групі, яку очолював Владислав Мангер, створити на Херсонщині Регіональний ландшафтний парк «Гілея». На думку науковця, це однозначно допоможе зберегти наші ліси. Окрім наукового обґрунтування Олександр Ходосовцев запропонував учасникам Наукової ради реальні кроки, які приведуть нашу область до створення такого потрібного нам РЛП.

«Штучні лісові насадження, які створювалися протягом майже 200 років, та залишки природної лісової рослинності, яку Геродот ще у IV ст. до н.е. назвав Гілеєю, сьогодні можуть зникнути з лиця Землі назавжди. Наслідками цього безпрецедентного негативного впливу будуть: 1) посилення дефляційних процесів; 2) відновлення пилових бурь; 3) суттєве зменшення біорізноманіття; 4) збільшення площ низькопродуктивних земель; 4) загроза існуванню мережі населених пунктів, життю і здоров’ю людей, надійному функціонування транспортної інфраструктури. Ми маємо створити РЛП «Гілея» як одну із складових забезпечення екологічної безпеки на півдні України. Крім того, обов’язковим є й обговорення цього питання з громадськістю, де ми маємо донести до людей, що РЛП не заборонить їм пересуватися лісом, а, навпаки, будуть взяті під контроль та охорону штучні і природні ліси на території нижньодніпровським арен. Єдине, що буде заборонено на теренах «Гілеї» – це полювання», – пояснив Олександр Ходосовцев.


Як результат, на засіданні Наукової ради при Херсонській обласній раді було вирішено направити лист-звернення до Кабінету Міністрів України з проханням підтримати створення в Херсонській області Регіонального ландшафтного парку «Гілея».

«На початку 2017 року за ініціативи Херсонської обласної ради та обласної державної адміністрації була ініційована низка заходів для протидії цим негативним явищам. Одним з них було рішення про створення регіонального ландшафтного парку «Гілея», як складову екологічної безпеки півдня України. В найкоротші строки було створено наукове обґрунтування, яке пройшло процедуру погодження з профільним Міністерством екології та природних ресурсів, управлінням екології та природних ресурсів в Херсонській області та Головним управлінням Держгеокадастра в Херсонській області. Дивно, але суб’єктами, які не погодили створення регіонального ландшафтного парку були лісомисливські господарства, які підпорядковані Агентству лісових ресурсів України. Вже протягом року процес створення парку не рухається з місця, а браконьєрське знищення лісів продовжується», – йдеться у листі.