ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 грудня 2018

Таможня даёт добро: зайцам дают коридор. Лосям – приготовиться

Госпогранкомитет Беларуси обещает позаботиться об ушастых и копытных жителях Беларуси, желаюшим пересечь государственную границу.



Зелёный портал уже писал о проблемах, с которыми могут столкнуться животные, когда не беларусско-литовской границе возведут новый рубеж охраны.

Новый забор станет дополнением к уже имеющейся на границе сетке, однако, его возведение особенно взволновало экологических активистов из числа местных жителей. Дело в том, что дополнительный рубеж планировалось сделать непрерывным, не предусмотрев в нем никаких проходов для животных.

Двухметровый сетчатый сварной забор планируется возвести вдоль границы до 2022 года. Он появится, в частности, вдоль пограничной полосы Поставского района. Затронет часть заказника «Сарочанские озера», расположенного в Островецком районе, забор будет возведен и в заказнике «Белый мох».

Потенциально сетчатый забор может нарушить целостность местных экосистем, стать препятствием для охраны лесов и болот от пожаров, потребует вносить коррективы в работу заказников.

Экологические активисты и зелёные дозорные «Зелёной сети» провели две рабочие встречи с представителями Погранкомитета, лесхозов и заказников, на которых обсуждали пути решения проблем, связанных со строительством рубежа охраны в пограничной полосе.

В результате выяснилось, что пропускные коридоры для животных на новом рубеже все же запланировали. Так, на левом фланге участка заставы «Островецкая» появится 50 таких проходов, на правом (в районе заказника «Сорочанские озёра») – около 24.

Правда пропускать там будут только мелких животных – зайцев, лис, волков и т.д. Что касается крупных копытных, то на встрече представители погранкомитета признали, что такие коридоры необходимо построить на путях миграций этих животных.

Двухметровые сетчатые заборы могут и не оставить, к примеру, лося, но животное может серьезно травмироваться в попытке преодолеть его.

Такие разрывы-коридоры, кроме прочего, могли бы служить своеобразными КПП, где велся бы учёт миграции животных.

Проблема, по словам экологических активистов, в том, что такие коридоры-разрывы для крупных копытных должны быть организованы на научно обоснованных путях их миграции.

«К сожалению, на встрече выяснилось что ныне существующая карта миграций животных, размещенная на сайте Минприроды, некорректна и требует отдельной работы в этом направлении и оперативного участия заинтересованных сторон», - говорит экоактивист Игорь Пастухов.

Так оказалось, что в Припятском Национальном парке нет ни одного коридора ни внутри самого парка, ни в приграничье его с Украиной. И при всем желании погранслужбы попросту не знают, где ставить такие коридоры для крупных и мелких животных.

«Между тем, зная пути миграций животных, можно грамотно организовать не только устройство коридоров в пограничной сетке, но также с помощью дополнительных средств слежения решить проблему браконьерства в приграничной полосе», - убежден Игорь Пастухов.

Кроме того, на встрече с представителями Погранкомитета общественность подняла вопрос об отчуждении части особо охраняемых природных территорий (заказников и т.д.), в случае, если на их территории появятся новые охранные рубежи.

«Это приведёт к немалым затратам на изменение планов по управлению этими территориями, на повторную их реорганизацию. Некоторые вынуждены будут это делать в третий, как, например, заказник европейского значения «Сорочанские Озёра». Кто будет оплачивать такие работы, кто готов понести ответственность за допущенные растраты бюджета при организации -реорганизации ООПТ в период 2010-2018 годы?» - задается вопросом Игорь Пастухов.

Впрочем, по мнению экоактивистов, проблему можно было бы решить с минимальными потерями не в ущерб охране госгранице и природе.

«Так при установке сетчатого ограждения рубежа охраны на девятнадцати особо охраняемых природных территориях Беларуси можно минимизировать расходы и риски незаконного пересечения госграницы, заменив сетку цифровой начинкой, мониторящей пограничную ситуацию на таких участках. Это на порядки дешевле, чем затраты на реорганизацию ООПТ. Она в таком случае просто не понадобиться», - уверен Игорь Пастухов.

Представители ГПК предварительно согласились с предложенным вариантом и готовы тщательнее рассмотреть предложение общественности в этой части. Тем более, что по словам пограничников, ГПК продолжает изучать перспективные образцы сигнализации, в том числе и те, которые не требуют возведения заграждений.

«Таким образом, можно будет достигнуть равновесия: и природа будет цела и граница охраняема, и люди довольны», - отмечает Игорь Пастухов

Реакция стран ЕС на короедное усыхание: уроки для Украины



Для лесного хозяйства многих государств Европы 2018 год был самым трудным за последние 25-30 лет. Основная причина этого, – совместное и взаимосвязанное влияние нескольких разрушительных ураганов и рекордной засухи, создавших условия для массового размножения короедов. Прежде всего пострадали страны и регионы с преобладанием еловых лесов, в которых массово размножился типограф, вызвавший столь же массовое усыхание еловых лесов.

Предсказуемой реакцией на короедное усыхание стали массовые рубки усохшего и зараженного леса. Их следствия, – увеличение общего объема заготовки, перенасыщение рынка хвойной древесины, падение цен и резкое уменьшение доходности лесного хозяйства – заставили лесовладельцев обратиться за помощью к правительству своих стран. В отличии от Украины, где с усыханием ельников тихо смирились ВСЕ, включая лесоводов, а на усыхание сосняков реагировали путем «выпускания пара в свисток», европейские власти отнеслись к проблеме со всей серьезностью…

Вчера появились сообщения о вмешательстве в развитие ситуации правительств Саксонии и Чехии… Ниже короткая информация о ситуации и принятых мерах.

Саксония. Сочетание крупных ураганов “Херварт” (октябрь 2017 года), “Фридерике” (январь 2018 года) и “Фабьен” (сентябрь 2018 года), а также рекордной засухи привели к увеличению численности популяции короеда-типографа, которая достигла максимума за период регулярных наблюдений (с 1945 года). Объективная необходимость срочной вырубки и вывоза за пределы лесных массивов зараженных деревьев привели к выбросу на рынок дополнительных объемов древесины. Уже почти насыщенный рынок ответил обвалом цен на еловую древесину, которые уменьшились ориентировочно в два раза. С учетом того, что заготовка зараженной древесины значительно (почти на 50%) дороже обычных плановых рубок, резко ухудшились финансовые показатели работы всех лесовладельцев. К примеру, государственное предприятие «Леса Саксонии» /Sachsenforst / заканчивает год с дефицитом в 11.1 млн. евро. С учетом того, что значительная часть лесных культур 2018 года (более 3000 га) погибла от засухи, а объемы зараженного леса остаются высокими (около 1 млн. кбм по прогнозу на май 2019 года) ситуация выглядит критической.

Вчера в ходе дебатов саксонском ландтаге государственный министр Томас Шмидт заверил страну в том, что правительство не оставляло и не оставит в беде леса и их владельцев и доложил о принятых мерах.

К числу уже принятых мер относятся:
  • смягчение требований к перевозке древесины по тоннажу лесовозов;
  • создание складов древесины, за пределами лесных массивов;
  • формирование кризисных штабов на районном уровне;
  • усиление мониторинга распространения короеда;
  • консультационная поддержка лесовладельцев.

В 2019 году планируется:
  • резко сократить плановые заготовки в государственных лесах с целью стабилизации рынка;
  • выделить средства (8 млн.евро) для финансирования мер по защите частных и корпоративных лесов (удаление древесины из леса, окорка, организация складов, иные методы борьбы с короедом и т.п.)
  • профинансировать работы по восстановлению лесов, нацеленные на формирование структурно более сложных и стабильных смешанных древостоев.

Особо подчеркну, что в бюджете 2019 года сформирован специальный фонд (39,4 млн.евро или 1 млрд.241 илн.грн по курсу 31.5) , из которого будут финансироваться как дополнительные потребности Sachsenforst, так и меры поддержки в частных и корпоративных лесах.

Для понимания масштаба напомню, что общая площадь лесов Саксонии 1,2 млн.га из них 59% – частные леса и 28% леса земли Саксония.

Чехия. Ситуация в Чехии в целом аналогична, но масштабы проблемы больше. Достаточно сказать, что если в 2017 году в ходе рубок усыхающих ельников было заготовлено 5.8 млн.кбм древесины, то в 2018 году эта цифра увеличилась до 14 млн.кбм. Для Чехии это запредельно высокие объемы.

Министерство сельского хозяйства, подготовило пакет чрезвычайных мер по борьбе с короедом и последствиями его деятельности, который вошел блоком в стратегию борьбы со стихийными бедствиями, представленную вчера Министерством юстиции.

«Мы меняем правила, чтобы лучше реагировать на текущую бедственную ситуацию, и предоставить владельцам лесов возможность более эффективно бороться с короедом. Принципов, которым лесоводы следовали в прошлом, уже недостаточно. Мы также усиливаем поддержку лесовосстановления, в части своевременной утилизации поврежденной древесины и быстрого создания более сложных и устойчивых лесных культур. Мы также ищем пути продажи древесины, заготовленной в районах короедного усыхания», – заявил на пресс-конференции 14 декабря министр сельского хозяйства Мирослав Томан.

Министерство сельского хозяйства поделит территорию Чешской Республики на районы в зависимости от степени повреждения лесных насаждений и реальных возможностей их спасения. Владельцам будет предоставлено возможность отказаться от расчистки безнадежных участков, где весь лес представляет собой сочетание сухостоя и валежника, и сконцентрировать рубки там, где лес ещё можно спасти. Это станет возможным после внесения новой поправки в лесное законодательство, которая вступит в силу в первые месяцы 2019 года.

В 2019 году будет значительно, – с 630 млн. (550 ер/га) до 1.15 млрд. крон (1000крн/га), увеличена бюджетная поддержка ведения лесного хозяйства. Курс: 1 грн 0,82 кроны. Эти деньги лесовладельцы могут направить на лесовосстановление и защиту леса, однако их недостаточно. Дело в том, что из за резкого снижения цен на древесину и доходности лесного хозяйства в целом, образовался дефицит средств на проведение уходов в молодняках (до 40 лет), который оценивается ориентировочно 3 млрд.крон. В этой связи Министерство предлагает снизить НДС на топливную древесину (включая пеллеты брикеты) до 10%, что должно снизить цену и увеличить спрос на маломерную древесину. Рассматриваются и другие меры по стимулированию использования поврежденной короедом древесины в качестве топлива. В частности, пересматриваются ограничения по диаметру древесины сжигаемой не тепловых станциях (сейчас до 7 см и не более). Кроме того, ведутся переговоры с ЕС по поводу расширения дотаций на лесное хозяйство и возможностей их использования.

Свои меры реагирования на короедное усыхание разработала государственная компания «Леса Чехии». Основные из них: временное сокращение инвестиций (на 80% в 2019) и направление средств на уходы за лесом, а также переход на более гибкую модель заготовки и транспортировки древесины.

Какие же уроки из этого материала может извлечь Украина? Я думаю заимствуют пару фраз и идей для очередного пустопорожнего выступления и на этом ограничатся.

По материалам вчерашней европейской прессы.



Лісівники заблукали в чужих інтересах або Що стоїть за кадровим конфліктом у лісовій галузі Буковини



Колектив ДП «Чернівецький лісгосп» після припинення трудового контракту з його директором Олександром Тимофєєвим звернувся з листом до Президента, прем’єр-міністра та групи народних депутатів, до керівництва Чернівецької облдержадміністрації – а минулого понеділка скликав профспілкові збори.

«…Єдиним джерелом влади в Україні є народ» – ст.5 Конституції України

Цими словами розпочалися профспілкові збори в актовому залі Чернівцілісгоспу, який ледь вмістив усіх охочих. Претензії працівників до керівництва Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства (ЧОУЛМГ) зводилися до того, що не поцікавилися їхньою думкою стосовно їхнього ж керівника і не обрали тимчасово виконуючого обов’язки з їхнього середовища, а натомість прислали колишнього директора Чортківського лісгоспу із сумнівним минулим. До слова, люди не допустили його до роботи. А ще працівники обурювалися тим, що позбавили посади людину, яка, очоливши 2006 року збитковий лісгосп, вивела його у кращі, де постійно зростає зарплата, стовідсотково виконуються завдання, сплачуються податки у повному обсязі тощо. Тож розмова на зборах булла дуже відверта й емоційно зашкалена. Головні бухгалтер, економіст, лісівник та інші називали істинні причини непідписання контракту, які перелічив у ефірі телеканалу «Буковина» й сам Тимофєєв. А це і невчасне придбання кросовер-позашляховиків для рейдових перевірок за кошти лісгоспу для іншої, спорідненої, державної структури, і відмова будувати твердопаливну котельню (зрештою, біля двох лікарень – швидкої допомоги та дитячої – й багатоквартирних будинків це дійсно видається недоцільним), і затягування ремонту актового залу, і… перелік можна продовжити. Одне слово, люди побачили у діях ЧОУЛМГ і Державного агентства лісових ресурсів бажання розігнати колектив, про що вони і заявили відкрито. Тим паче, що подібна ситуація булла в Хотинському лісгоспі з його директором, та й Сторожинецький лихоманить. А співробітниця його прес-служби, відома журналістка Світлана Ісаченко зауважила, що керівництво лісомисливгоспу втручається навіть у діяльність Буковинської універсальної біржі, змушуючи знімати з аукціону продукцію тих лісгоспів, які відмовляються виконувати їхні вказівки. Про затримку лотів говорив і головний бухгалтер підприємства.

Стосовно ж мільйонних штрафів, виставлених Чернівцілісгоспу (які він, до речі, справно сплачує державі), висловив своє обурення головний лісничий Вадим Скакун. Він вважає, що проблема, через яку нині страждають лісгоспи, виникла нагорі і має вирішуватися спільно між лісагенством і Мінекології, і саме цим варто зайнятися управлінням. Тим паче, що вік деревини визначає Лісопроект, лісорубні квитки затверджує управління. «Натомість, коли ми не прийняли Кільчицького з Чорткова, нам організували одразу ж 5 перевірок: жоден лісгосп не мав їх стільки, скільки ми», – наголосив Скакун.

А саме на аудити й перевірки зсилається Іван Федорійчук, голова Громадської ради, який підтримав і підписав непролонгацію договору з Тимофєєвим. Люди ж назвали раду кишеньковою, бо створював її ще заскочений на хабарі Череватий. На жаль, у це доводиться вірити, бо, за словами ветерана лісової галузі, колишнього начальника ЧОУЛМГ, активіста Майдану, який доклав чимало зусиль, щоби свого часу припинити грошові потоки з лісів Буковини, а нині викладача Анатолія Ковальського, його не включили до Громадської ради, бо там фахівці не потрібні. Зважаючи на бійцівський характер Ковальського, який пережив російський полон, відкрито виступаючи за цілісність України під час окупації Криму, нікого не здивували його слова, звернені до нинішнього керівника галузі Віктора Сахнюка: «Або просіть у коллектива пробачення, або заяву на стіл і – на Волинь». Їх підтримали овацією. Бо, за словами ветерана, за все, що діється в колективах, відповідальний керівник.

У цьому переконав і виступ Ганни Попадюк, головного економіста Чернівцілісгоспу.

– Працюю від 1982 року, за цей час пережила 5 директорів. Але такого директора, як Тимофєєв, треба ще пошукати. Він не будує собі будинки та вілли, натоміть дбає за працівників. У Глибокій він створив найкращий цех з оглядуна охорону праці. Тільки за 9 місяців нинішнього року наш лісгосп реалізував продукції на 52 млн грн і сплатив 23 млн податку. Тож якщо нас не почують, вдамося до крайніх заходів, але стоятимемо за нашого директора до кінця. Нас підтримують усі лісгоспи області, – емоційно підсумувала вона.

Присутній на зборах Віктор Сахнюк по пунктах відповів на всі звинувачення, наголошуючи, що продовження чи припинення контракту – це прерогатива виключно Держлісагенства.

І по секрету читачам: мене особисто вразило, що всі, хто виступали з обох сторін, без винятку, апелювали до закону – і це в державі, де закон, як дишло… Ось уже Насіров повертається через суд у своє керівне крісло… Та все ж сподіватимемося на краще.

Як повідомив Іван Кокоза, голова профкому, у проект постанови збори внесли два пункти. Перший – вирішити у правовому полі питання незаконного звільнення Тимофєєва. Другий – на період вирішення цього питання призначити виконувачем обов’язків керівника з колективу чернівецького лісгоспу.

І насамкінець пікантна деталь: оскільки Чернівецьке ДП зареєстроване у Глибокій, то без голови Глибоцької РДА питання про звільнення не вирішується. А за словами першого заступника голови РДА Віталія Коломойця, голова подав клопотання до Держлісагентства про продовження контракту з Тимофєєвим. Та його думку проігнорували.

Чому? Відповідь на це запитання отримала водночас у кількох високих кабінетах. З’ясувалося, що нікого не цікавлять конкретні успіхи чи не успіхи лісгоспів, коли йдеться про новий переділ і бажання сформувати перед виборами грошові потоки нагору. Зрештою, як і отримати останній зиск від перебування при владі. У цій грі, на жаль, беруть активну участь окремі нардепи від Буковини.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

P.S. Офіційно: звернення колективу

1.Нині у Чернівецькому лісгоспі працює комісія з Держлісагенства.
В.о.голови Чернівецької ОДА Михайлові Павлюку ветеран галузі А.Ковальський передав звернення, в якому, зокрема, говориться: «Від імені 3-тисячного колективу працівників лісового господарства області наполегливо просимо призначити комісійні перевірки численних фактів незадовільної роботи нинішнього керівництва Чернівецького обласного управляння лісового та мисливського господарства в особі В.А.Сахнюка та членів його команди, дії яких призводять до суттєвого погіршення фінансово-економічного стану бюджетоутворювальних підприємств області. Протиправне втручання начальника ЧОУЛМГ у фінансово-господарську діяльність державних лісгоспів призводить до постійних виробничих конфліктів, негативно позначається на роботі структурних підрозділів лісогосподарських підприємств.

У зверненні йдеться також про те, що директори лісогосподарських підприємств неодноразово отримували «пропозиції» п. Сахнюка поставляти певним приватним фірмам лісоматеріали вищого класу та в більшій кількості, аніж ті вигравали на торгах.

Ще один негатив роботи ЧОУЛМГ за керівництва В.А. Сахнюка – постійне безпідставне відтермінування строків підписання лісорубних квитків на здійснення лісгоспами лісозаготівельних робіт. Це призводить до несвоєчасного освоєння лісосічного фонду, неефективного використання державного природного ресурсу, до виробничих простоїв у лісництвах та деревопереробних цехах, спричиняє несвоєчасність постачання лісо продукції деревопереробним підприємствам. Самі ж лісогосподарські підприємства зазнають від цього суттєвих фінансових збитків.

Погіршують фінансово-економічний стан державних підприємств ультимативні вимоги В.А. Сахнюка спрямовувати кошти трудових колективів лісгоспів на закупівлю нових дорогих машин для рейдових перевірок за наявності в лісгоспах потрібних автомобілів, на прикрашання лісфонду банерами і плакатами з яскравими картинками (знову ж таки через волинські фірми), а також на проведення капітальних ремонтів актових залів для засідань і нарад. І це тоді, коли кошти, які пішли на картинки, нові авто і на паркетну підлогу для нарад, були заплановані на розвиток виробництва, закупівлю потрібної техніки і обладнання, що забезпечувало лісогосподарським підприємствам реальний розвиток, а не на створення видимості роботи ЧОУЛМГ.

Т.в.оголови ОДА зазначив, що облдержадміністрація сформує відповідну комісію для перевірки фактів, викладених у зверненні трудових колективів лісового господарства Буковини.

«Корупція йде згори – від Держлісагенства»

Коментар експерта «Версій» з економічних питань Франца ФЕДОРОВИЧА

«Тривалий час я був куратором лісової галузі. Але ще більший період займаюся підприємництвом. І мій бізнес нині напряму пов’язаний із деревиною: виготовляю з неї різну продукцію. Тож на собі відчуваю все, що відбувається в цій галузі. І мушу визнати: такого, як зараз, ще не було.

Сьогодні Держлісагенство підписує з директором лісгоспу контракт лише на один (!) рік. Будь-хто вам скаже, що це пряма корупція. Людина тільки-но увійшла в ритм роботи, з’ясувала всі її тонкощі, почала ефективно працювати, аж гульк! – її дії не влаштовують Київ. Що це, як не тримання керівника на гачку? Раніше контракти підписувалися на 5, потім на 3 роки. Але на 1 рік – це курям на сміх. Усім усе зрозуміло.

По-друге, я ознайомився з інтерв’ю п. Сахнюка на відомчих сайтах «Український лісовод» та «Відкритий ліс». Він, зокрема, говорить, що обсяг реалізованої продукції за 11 місяців 2018 року склав 605 млн 968 тис. грн. Тоді як 2017-го ця цифра становила 524 млн 764 тис. грн. Тобто, не зважаючи на те, що об’єм заготовленої продукції зменшився на 35,6 тис куб. м, порівняно з минулим роком, наголошую, дохід від реалізації зріс на 81 млн 200 тис. грн. Як на мене, це звичайнісінька гра цифрами. Ми ж не є дурнями, тож розуміємо, що не може водночас реалізація збільшитися, а об’єм рубок зменшитися. А що ж відбулося? Звичайнісіньке підняття цін на деревину. Як наслідок, український виробник втратив конкурентоспроможність. А кому це вигідно? Аж ніяк не українській державі та її громадянам. Нині ж бо массово закриваються підприємства з деревообробки, люди втрачають робочі місця.

Так само й гра цифр щодо фонду зарплати, який насправді є мізерним, якщо його поділити на рікі на всіх працівників. А придбання форми та дорогих машин на отримані 81 млн доходу – теж, м’яко кажучи, не вельми доцільно. Галузь має більш вагомі потреби.

Попри те, я підтримую колектив, який хоче мати керівника зі своїх рядів. І в цьому його мають підтримати як облдержадміністрація, так і обласна рада. Навіщо нам волиняни і тернополяни, коли Буковина має своїх, відомих на всю Україну, фахівців лісової галузі?

Та й потрібні зайди не нам, а тим політичним силам, які нині розпочали боротьбу за результати майбутніх виборів – як президентських, так і до Верховної Ради.

Отже,кадровий конфлікт у лісовій галузі Буковини – це політичне питання…»


Опубліковано 15/12/2018 

Бізнес "зростає": як після скарги підприємця НАБУ моментально викрило директора-хабарника



За даними рейтингу "Ведення бізнесу" (Doing Business), який укладає Світовий Банк, у 2018 Україна посідає 71 місце серед 190 країн. Це на п’ять позицій вище, ніж минулого року. Нинішню позицію України під час зустрічі з представниками бізнесу Президент Порошенко назвав "приводом для обережного оптимізму".

Здавалося б — показники ж покращились? Покращились. Значить, все правильно робиться? Значить, правильно.

Читайте також: Чому без подолання корупції Україна не зможе перемогти в гібридній війні з Росією

От тільки чомусь наші сусіди випередили Україну в цьому рейтингу чи не вдвічі. Польща посіла 27 сходинку, Молдова — 44 місце, Угорщина — на 48 місці, Словачинна — на 39. Білорусь зайняла 37 позначку, а Росія — 31.

Згідно з Планом пріоритетних дій Уряду на 2016 рік Кабмін ставив собі за мету увійти в топ-50 країн цього рейтингу в 2017 і в топ-20 — у 2018. Розумієте, так? Згідно з планами уряду, на сьогодні вести бізнес в Україні мало б бути легше, ніж в багатьох країнах Європи. Але цього не відбувається. І питання не в "армії, мові чи вірі". Питання в тому, чому олігархічні бізнеси як і раніше квітнуть, коли так мало робиться для розвитку середнього бізнесу, який є фундаментом для економік розвинутих країн.

Більшість із рішень, ухвалення яких необхідне для того, щоби простимулювати бізнес, залежить від законодавчих, виконавчих, судових і правоохоронних органів. Відкриття бізнесу, отримання необхідних дозволів, реєстрація майна, захист прав, податкове навантаження і тому подібне.

Причина, через яку це не відбувається — приватні інтереси тих, хто такі рішення має ухвалювати. Спростити, зробити прозорішими і зрозумілішими ці процеси — значить, втратити можливість на них заробляти. А залежність системи правосуддя від тих самих людей, чиї приватні інтереси таким чином обслуговуються, перетворює цей процес в замкнуте коло.

При чому, на всіх рівнях принцип "заробив сам — дай заробити іншому" зберігається не тільки на найвищому державному рівні, але й на місцях. Про одну із таких справ нещодавно розповів детектив НАБУ Олександр у програмі "Справа детектива". В ній на вимаганні хабаря взяли керівника нікому невідомого державного наукового інституту, який вимагав півмільйона доларів за те, щоби не перешкоджати законній діяльності приватного підприємця на землях, які є в розпорядженні державного інституту.


Орест Фурдичко

Це так звана "справа директора Інституту агроекології". Ця справа нині слухається в суді, але можливою вона стала лише тому, що до детективів звернувся сам підприємець, в якого вимагали хабара. За його заявою і участю справу фактично розслідували за 3 доби, затримавши на гарячому директора Інституту Ореста Фурдичка.
Але скільки ще таких фурдичків по всій країні вимагає хабарі в підприємців, а головне — скільки підприємців дають ці хабарі, не вірячи в можливість їх покарання?
Розірвати це замкнуте коло можна лише за двох умов.
Читайте також: Корупційна схема закупівлі старих двигунів: як підприємці разом з нардепами наживаються на війні
Перше — перестати вірити одним і тим самим обіцянкам про зниження комунальних і ціни на газ, про підвищення пенсій і зарплат і про мир від тих, хто в Україну привів війну. Друге — підтримувати тих, хто вперто продовжує з корупцією боротись і не миритися з нею кожен на своєму рівні. Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре, значить – це ще не кінець.
https://24tv.ua/biznes_zrostaye_yak_pislya_skargi_pidpriyemtsya_nabu_momentalno_vikrilo_direktora_habarnika_n1079212

ЗА ТЕМОЮ

Найшвидша спецоперація в історії НАБУ: як впіймали директора-мільйонера


За даними слідства, директор державного Інституту агроекології та природокористування Орест Фурдичко вимагав 500 тисяч доларів хабара. Як детективи НАБУ провели найшвидшу антикорупційну спецоперацію і затримали на гарячому колишнього високопосадовця – у програмі "Справа детектива"...

Найшвидша спецоперація в історії НАБУ: як впіймали директора-мільйонера

За даними слідства, директор державного Інституту агроекології та природокористування Орест Фурдичко вимагав 500 тисяч доларів хабара. Як детективи НАБУ провели найшвидшу антикорупційну спецоперацію і затримали на гарячому колишнього високопосадовця – у програмі "Справа детектива" з Олександрою Дрік розповів детектив Національного антикорупційного бюро Олександр.



– Інститут агроекології та природокористування є складовою Національної академії аграрних наук, який здійснює дослідження на замовлення нашої держави. Проте у цього інституту є дуже цінний ресурс – українська земля, що знаходиться у його віданні. Зі свого боку, Орест Фурдичко вимагав хабар за те, аби не заважати законній діяльності приватного підприємства.

Читайте також: Бурштинова справа Розенблата та Полякова: деталі спецоперації

– Як встановлено слідством, між підприємством та Інститутом агроекології НААН України укладений договір про спільну діяльність. Згідно з ним, на землі інституту приватне підприємство будує житловий комплекс та окремі нежитлові споруди, що містять лабораторії та інші приміщення.

– Натомість інститут, окрім грошей, отримав у користування ще й сім паркомісць та деякі нежитлові приміщення. Проте Фурдичко вважав, що цієї винагороди недостатньо, тому почав вимагати хабар у розмірі пів мільйона доларів, а також дві квартири. Варто зазначити, що під час обшуку кабінету фігуранта справи він намагався домовитися з детективами НАБУ.


Статки Ореста Фурдичко та його дружини

– Орест разом зі своєю дружиною працює в Інституті агроекології, проте їхнім статкам можуть позаздрити успішні бізнесмени, адже лише, за офіційною декларацією, вони володіють дев'ятьма квартирами, двома житловими будинками, гаражем, двома нежитловими приміщеннями, дачним будинком, вісьмома земельними ділянками, а також у 2014 році родина мала чотири автомобілі BMW X5 та три Nissan.



Доходи та грошові активи Ореста Фурдичко

– Декларація директора інституту досліджувалась НАБУ, нами було надано клопотання до суду. В результаті суд наклав арешт на все майно Ореста Фурдичка. У випадку обвинувального вироку у нього конфіскують понад 18 мільйонів гривень.

Справа детектива 00:12, 11 грудня

Главный лесничий Брянской области рассказал про угрозу короеда на международной конференции



Начальник управления лесами Брянской области выступил с докладом на международной конференции «Защита леса — новые проблемы и пути их решения», рассказав коллегам про борьбу с вершинным короедом, с которым столкнулись лесоводы Белоруссии и России с летнем сезоне 2018 года, сообщает пресс-служба облправительства.

12 декабря в Левково (Московская область) прошла международная конференция «Защита леса — новые проблемы и пути их решения», посвящённая 80-летию службы защиты леса. Организатором конференции выступило Федеральное агентство лесного хозяйства совместно с федеральным бюджетным учреждением «Российский центр защиты леса».

В ходе конференции с докладом о проблемах и путях их решения в области защиты лесов на территории Брянской области выступил начальник управления лесами Брянской области Владимир Дзубан. Он отметил, что в лесах области сложилась непростая лесопатологическая обстановка.

В июле текущего года управлением лесами Брянской области был проведён международный семинар на тему: «Угроза массового распространения вершинного короеда на территории Центрального федерального округа и лесхозов Гомельской области, меры по её предупреждению».

Вершинный короед пришёл с территории юго-восточной части Белоруссии и стал угрозой для лесов Брянской области. Лёт жуков начался весной, и буквально за два месяца площадь заражённых лесов выросла в шесть раз — с 200 до 1200 гектаров. Лесоводы приграничных районов сошлись на том, что лес необходимо спасть путём санитарной вырубки и химической обработкой.

По результатам семинара были выработаны предложения по недопущению распространения вершинного короеда, которые направлены в Минприроды и Рослесхоз. Кроме этого управлением лесами Брянской области была разработана и представлена в Рослесхоз «дорожная карта», в которой отражены основные мероприятия, направленные на предотвращение распространения вершинного короеда на территории области.

Орудовавший под Мариуполем "черный лесоруб" может сесть на 5 лет



Незаконная вырубка деревьев на территории лесничества может стоить «лесорубу» 5 лет тюрьмы.

Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Донецкой области.

Великоновоселским отделом Красноармейской городской прокуратуры направлено в суд обвинительный акт в отношении 48-летнего жителя с. Времевка Великоновоселковского района.

Досудебным расследованием установлено, что 14 ноября мужчина, ранее судимый за преступления, связанные с незаконным хранением наркотиков, решил без предусмотренного законом разрешения порубить деревья для личных нужд в окрестностях с. Новоочеретоватое. Для этого он, «вооружившись» бензопилой, пришел на территорию, принадлежащую Великоновоселковском лесничеству государственного предприятия «Великоанадольского лесное хозяйство», где незаконно спилил несколько сосен.

Действия злоумышленника обошись государству на общую сумму более 6300 грн. Также при осмотре его вещей обнаружен и изъят полиэтиленовый пакет с наркотическим средством каннабисом, который он хранил для личного употребления.

Действия мужчины квалифицированы по ч. 1 ст. 246 (незаконная порубка деревьев в лесу, причинившее существенный вред) и ч. 2 ст. 309 (незаконное изготовление, приобретение, хранение или перевозка наркотических средств без цели сбыта, совершенное повторно) УК Украины.

По санкциям статей обвиняемому грозит до 5 лет лишения свободы.

Овруцькі лісівники оголосили конкурс на кращу годівничку



Взимку природні запаси харчів для птахів починають зменшуватися. З настанням холодів частина комах гине, частина впадає в зимову сплячку, а тому птахи поступово переходять на поїдання урожаю насіння й плодів. Процес травлення в птахів відбувається швидко й енергійно, а тому вони постійно потребують їжі. Тому, якщо птах протягом короткого дня не може добути собі необхідну кількість поживи, на ніч вони лишаються напівголодними і, не дочекавшись дня, гинуть.

Про це розповіли працівники Овруцького спецлісгоспу вихованцям тамтешньої загальноосвітньої школи №3. Та заодно закликали дітлахів не лінуватися підкидати пернатим зимувальникам корму, щоб полегшити їх існування впродовж довгої зими.

Відтак лісівники оголосили серед учнів 6-7 класів конкурс на кращу годівничку для птахів.

На сьогодні перший етап заходу вже пройшов, на ньому були представлені 19 годівничок, котрі стануть тепер пташиними їдальнями. Комісія оглянула всі роботи і через декілька днів будуть оголошені результати. Переможців чекають подарунки від лісівників.










Автор: news_maker от Сьогодні, 00:02

Сколько заплатят жители Краматорска за незаконную вырубку хвойных деревьев


Ежегодно Государственное агентство лесных ресурсов вводит дополнительные меры по охране хвойных насаждений от незаконной вырубки в новогодний период. В новогодний период 2018-2019 годов также поручено организовать рейдовые бригады государственной лесной охраны совместно с сотрудниками Нацполиции и Госэкоинспекции, общественными инспекторами по охране окружающей среды, общественностью и представителями СМИ для выявления правонарушителей, сообщается на официальном сайте Гослесагенства Украины.

Штрафные санкции за незаконную вырубку новогодних деревьев состоят из суммы причиненного ущерба лесу и административного или уголовного (в случае существенного вреда) штрафа.

Размер ущерба зависит от места совершения незаконной рубки новогодней елки (в лесу или в пределах населенного пункта) и диаметра дерева и составляет (за вырубку хвойных деревьев возрастом до 41 года): за дерево в диаметре у корня до 10 см — 453,99 грн., 10,1-14 см — 799,86 грн., 14,1-18 см — 2053,71 грн.

Размер ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие незаконной вырубки хвойных деревьев на территориях и объектах природно-заповедного фонда за пределами населенных пунктов составляет: за дерево в диаметре у корня до 10 см — 279 грн. в степной зоне и 246 грн. в других, 10,1-14 см — 480 грн. в степной зоне и 429 грн. в других, 14,1-18 см — 1221 грн. в степной зоне и 1122 грн. в других.

Размер ущерба, причиненного зеленым насаждениям незаконной вырубкой хвойных деревьев в пределах городов и других населенных пунктов составляет: за дерево в диаметре у корня до 10 см — 1152 грн., до 10,1-14 см — 1500 грн., до 14,1-18 см — 1852 грн.

Кроме того, согласно статье 65 Кодекса Украины об административных правонарушениях лесонарушители платят еще и штраф за незаконную рубку хвойных деревьев в размере от пяти до десяти необлагаемых минимумов доходов граждан (85-170 грн.), а должностные лица от семи до двенадцати необлагаемых минимумов (119-204 грн).

Статьей 246 Уголовного кодекса Украины «Незаконная порубка леса» определено, что незаконная порубка деревьев или кустарников в лесах, защитных и других лесных насаждениях, причинившая существенный вред, а также совершение таких действий в заповедниках или на территориях и объектах природно-заповедного фонда или в других особо охраняемых лесах, наказывается штрафом от трехсот до пятисот необлагаемых минимумов (5100-8500 грн.) доходов граждан или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до трех лет, или лишением свободы на тот же срок.

Число лесных пожаров в Латвии в этом году возросло вдвое




В этом году в Латвии произошло 900 лесных пожаров, что в два раза больше, чем годом ранее, сообщает Государственная служба леса (ГСЛ).

Площадь, затронутая огнем, составила 2863 га, что в 6,8 раза превышает прошлогодние показатели.

Пресс-секретарь ГСЛ Селва Шулце подтвердила, что самым обширным по площади был пожар в Валдгалской волости - 1353 га, который продолжался с 17 июля по 15 августа.

Среди крупнейших лесных пожаров в этом году можно отметить также пожар в Адажи на площади 777 га 9-14 июня, пожар в Рамате на площади 240 га 31 июля-8 августа, пожар в Гаргродском болоте на площади 35 га 1-6 августа.

В прошлом году в Латвии произошло 423 лесных пожара общей площадью 423 га.

Фото: pixabay.com
15 декабря 2018 года, 10:42