Заповедник озера Цяньдао

Живописный район озера Цяньдаоху (Тысяча островов) (другое название – водохранилище реки Синьаньцзян) находится в уезде Чуньань (пров. Чжэцзян, Восточный Китай) в дельте реки Янцзы, в 130 км. к востоку от Ханчжоу. Общая его площадь -- 982 кв. км.

Формой озеро напоминает ветвь дерева. Это крупнейшее в Китае искусственное озеро. По нему разбросаны 1078 больших и малых островов. Отсюда и происходит название «Озеро тысячи островов».



Туризм в бассейне озера начал развиваться в 1982 году. Тогда же этот район стал одним из первых государственных заповедников. В ноябре 1986 года министерство лесного хозяйства КНР присвоило живописному району озера Цяньдао статус Государственного лесного парка. В 2001 году заповедник озера Цяньдао получил статус турзоны государственной категории 5А.

Главными достопримечательностями этого района являются острова Мэйфэн (пик Сливы), Луншань (Гора дракона), Саньтань (Три водоема), а также Хоудао (Остров обезьян) и Содао (Остров замков).



Живописный район озера Цяньдао расположен в центральной части субтропического пояса. В этом районе субтропический влажный климат, четкое деление на четыре сезона, засушливая погода, умеренная температура, мало осадков. Здесь хорошая экологическая обстановка, лесная площадь заповедника составляет 448 кв. км, общий лесной покров – 81%, а лесной покров на островах – 93%.

Главными островами на озере Цяньдао являются:



Остров Мэйфэн (Пик Сливы) – расположен на полуострове Чжуанъюань, на западе центральной зоны озера Цяньдао, в 12 км от поселка Цяньдао. Остров отличается рельефом, несколькими гаванями, чистой экологией, считается достопримечательностью первой категории на озере Цяньдао. В ясную погоду на смотровой площадке пика Мэйфэн можно окинуть взглядом более 300 больших и малых островов.



Хоудао (Остров обезьян) на самом деле является группой островов, которая состоит из более чем 10 больших и малых зеленых островов. Академия наук КНР превратила его в Остров обезьян в буквальном смысле слова, заселив группу островов множеством приматов.



Луншань (Гора дракона) – с древних времен гора была яркой достопримечательностью западной части провинции Чжэцзян. Осенью 1959 года после завершения создания водохранилища Синьаньцзян, гора Луншань превратилась в остров. Впоследствии на нём возвели храм Хайжуй с оригинальной крышей с загнутыми углами.



Содао (Остров замков) – это мир замков. 160 тыс. замков висят в разных местах этого острова. Здесь открыт первый в Китае музей замков – китайский павильон замков. Также на острове находится замок Пинъань (Замок благополучия), который внесен в Книгу рекордов Гиннеса.



Остров Саньтань (Три водоема) – находится на границе между центральной зоной и юго-восточной зоной озера Цяньдао, в 10 км от поселка Цяньдао. Его площадь – 80 гектаров.





В районе озера Цяньдаоху сохранилось в неизменном виде множество построек древней китайской архитектуры – храмы, библиотеки, мосты, арки, жилые дома династий Мин и Цин. Также здесь обнаружены многочисленные руины, памятники древней культуры, захоронения и т.д.



Озеро Цяньдао также считается «гигантским складом» пресноводной рыбы – здесь обитает 94 вида пресноводных рыб. Несмотря на статус заповедника лов рыбы здесь разрешён. Рыба вялится, сушится, солится и перерабатывается прочими способами. Длина некоторых сушеных рыбин достигает целого метра. Сушёная и вяленая рыба может храниться от месяца до года.



Также регион известен своими уникальными мелкими китайскими грецкими орехами. 40% от всего объема мелких китайских грецких орехов собирается именно в уезде Чуньань. Это очень питательный продукт. Общее содержание ненасыщенных жиров в этом виде орехов превышает 95%.

Международное радио Китая 2019-01-02 09:19:00

http://russian.cri.cn/travel/scenic/392/20190102/226372.html

Далі...

На новогодних елочках лесхозам Херсонщины разбогатеть не удалось

Год от года падают доходы от продажи новогодних елочек у гослесхозов Херсонщины. Если в 2017-м им удалось реализовать более 4,1 тысячи молодых деревьев, полученных от так называемых рубок ухода и санитарных рубок, то в декабре 2018-го – только 2896 штук на 287,7 тысяч гривень при плане в 3 тысячи. А ведь еще в начале восьмидесятых годов прошлого века количество проданных елочек и сосенок превышало сорок тысяч штук! Причин снижения спроса немало: тут и общее падение покупательной способности населения, и «экспансия» качественных пластиковых копий натуральных деревьев, и завоз более эстетичных елочек с зеленой, а не пожелтевшей хвоей из других регионов Украины. Но как бы то ни было, даже все срубленные деревца распродать до конца не удалось. Немало их коммерсанты к вечеру 31 декабря просто побросали на улицах, не утруждаясь их вывозом на утилизацию.

Даже браконьеры – и те с вырубкой новогодних елочек под конец декабря не слишком-то усердствовали. Как рассказал главный лесничий областного управления лесного и охотничьего хозяйства Владимир Михайленко, в сосновых рощах края перед праздниками задержали всего-то 15 нелегальных порубщиков, срезавших 24 молодых деревца. Им предстоит возместить ущерб общей сложностью, на 8791 гривну. И уплатить еще 1360 гривень штрафа.

Кстати, ущерба могло бы и вовсе не быть, если бы лесоводы «приняли на вооружение» метод, практикуемый в заповеднике Аскания-Нова. Там хвойные деревья в дендропарке перед Новым годом обработали «коктейлем» из инсектицидов и сухих строительных смесей, который при комнатной температуре начинает издавать удушливую вонь. И широко оповестили об этом местных жителей. Ожидания оправдались: ни одно деревце, чей ствол смазали такой неаппетитной смесью, срубить не рискнули, говорит директор заповедника Виктор Гавриленко. Но гослесхозы края перенимать полезный опыт не стали: у них на изготовление «отпугивающей» смеси денег не нашлось.

Сергей ЯНОВСКИЙ, Новый день

http://khersonline.net/novosti/ekonomika/125446-na-novogodnih-elochkah-leshozam-hersonschiny-razbogatet-ne-udalos.html

Далі...

Казахстан. Место где деревья растут сверху вниз

Посетители лесистой местности в горной системе Тянь-Шаня могут увидеть озеро Каинды и поплавать в сюрреалистическом подводном мире. Isinsider в статье There's a crystal-blue lake in Kazakhstan where trees grow upside down like something out of a sci-fi movie рассказывает, что пресноводное озеро Каинды было образовано после землетрясения 1911 года , в результате которого произошел горный обвал, перегородивший реку, и долина наполнилась водой.

Озеро Каинды славится своим подводным хвойным лесом. Торчащие над поверхностью озера верхушки елей выглядят безжизненными, но под бирюзового цвета водой можно обнаружить прекрасно сохранившиеся ветки и иголки. Желающие посетить это место могут увидеть не только то, как они растут из воды, но и исследовать целый лес, расположенный под этими чистыми водами.



Землетрясение создало естественную плотину, и долина на протяжении многих лет медленно наполнялась дождевой водой. В результате деревья, которые были повреждены во время землетрясения, оказались погруженными в воду.



Сейчас озеро стало популярным местом среди дайверов, желающих погрузиться в подводный оазис, полный пышных лесов, а его чистые горные воды позволяют заглянуть в самые глубины водоема.



Озеро также известно своими яркими цветами, переходящими от бирюзового до изумрудно-зеленого в зависимости от света, благодаря разнообразным минералам, которые со временем накопились под водой.



На озеро лучше приезжать с конца весны до ранней осени, когда вы также сможете полюбоваться растительностью и фауной.






3 янв в 3:00

http://vestikavkaza.ru/articles/Kazakhstan-Mesto-gde-derevya-rastut-sverkhu-vniz.html

Далі...

При спробі вкрасти до свят ялинку на Житомирщині затримали 17 осіб

143 рейдові бригади, у складі яких понад 750 працівників лісової охорони щоденно патрулювали лісові масиви, аби уберегти їх від «чорних» лісорубів. Відтак при спробі украсти до свят ялинку затримано 17 осіб. Варто зауважити, що за 25 самовільно зрубаних хвойних деревець порушники сплатять майже 14 тисяч гривень штрафів та шкоди, заподіяної лісу.

Неважко підрахувати, що одна ялинка любителям легкої наживи обійшлася в 560 гривень.

В той час, коли в пунктах продажу різдвяних красунь, котрі організували лісгоспи, в середньому ялинка на Житомирщині коштувала 57 гривень.

Загалом лісгоспи Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства в ході ялинкової кампанії реалізували 37,5 тисяч хвойних дерев.

Такий попит лісівники пояснюють досить демократичними цінами, адже в пунктах продажу в лісгоспах та лісництвах зелену красуню можна було придбати вдвічі а то і втричі дешевше, ніж у підприємців.

Рекордсменами з продажу стали Білокоровицький та Радомишльський лісгоспи – тут продали по 4 тисячі ялин. Різдвяні красуні з цих підприємств поїхали на південь та на схід нашої держави.

Вчора, 21:44

http://zt-news.org.ua/index.php?newsid=14270

Далі...

На Тернопільщині люди досі збирають гриби

У лісах Кременеччини ще під кінець грудня грибникам вдалося знайти опеньки. Навіть після морозів та снігової заметілі, коли настала відлига, з-під снігу на старих деревах з’явилися молоденькі грибочки, – пише Терен.

– Не зимові дива кременецького лісу, або взимку до лісу по гриби. Саме так можна назвати це відео! Зимові опеньку у великій кількості, 24 грудня 2018 року, – ділиться Alexey Radchuk.

Чоловік розповідає, що йому вдалося зібрати близько 1 кг опеньок. Особливістю цього виду опеньків, розповідає грибник є те, що він росте взимку, коли немає сильного холоду. Коли вдаряють морози, гриб призупиняє ріст, а коли тепліє, він знову продовжує рости.

2 січня, 2019

http://lypa.com.ua/2019/01/02/na-ternopilschyni-lyudy-dosi-zbyrayut-zryby/

Далі...

Як охороняли новорічні ялинки довкола Золотоноші (ФОТО)

Для запобігання проявам незаконних рубок хвойних насаджень протягом місяця на Черкащині триває операція «Новорічна ялинка». Не оминула увагою вона і Золотоніське лісове господарство. Як і годиться, тут посилено охорону спеціальних ялинкових плантацій та хвойних молодих насаджень – працівники державної лісової охорони цілодобово чатують на нелегальних заготівельників ялинок. Про це «Нова Доба» дізналася у прес-службі Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Традиційно лісівники співпрацюють з працівниками Нацполіції, Держекоінспекції, громадськістю – спільно проводять систематичні рейди. Про те, як патрулюють нашими лісами, ми дізнавалися минулого вік-енду, провівши день із відповідальними за охорону лісу фахівцями.

Субота, 10-та година ранку. Лісовий патруль на новенькому позашляховику «Ford» зустрічає нас у центрі Золотоноші. Автівка придбана навесні цього року для активного моніторингу лісових насаджень лівобережжя Черкащини. Сучасно, мобільно, оперативно – лісовий пожежний патруль презентували на початку травня в ході комплексних тактико-спеціальних навчань з ліквідації умовної лісової пожежі на базі Дахнівського лісництва. Тоді п’ять нових позашляховиків «Ford Ranger» устаткували лісопожежними модулями, квадрокоптерами, GPS-трекерами, радіостанціями, пожежним інвентарем. Та цими функціями діяльність транспортних засобів не обмежилася, адже їхня прохідність знадобилася саме зараз, напередодні новорічних св’ят.

Стартуємо на багатогодинний маршрут із досвідченим водієм Володимиром Руденком, а також із провідним інженером з охорони і захисту лісу Анатолієм Богдановим. Досвідчений та ерудований уродженець Золотоноші спершу прочитав цікаву лекцію з історії міста, а вже потім запросив до автомобіля, оголосивши цікавий та насичений маршрут, котрим він патрулює ледь не щодня.

Перша зупинка – село Деньги і однойменне лісництво. Чепурна будівля на в’їзді до населеного пункту навіть не видає свого функціоналу, що прихований в її середині. Тут, окрім адміністративних кабінетів, розташований доволі цікавий об’єкт – пункт відеоспостереження за лісовими насадженнями. Техніка дійсно вражає. Недалеко звідси, на горі, на одній із веж мобільного зв’язку, Золотоніський лісгосп встановив потужну камеру для відеонагляду за лісами в пожежонебезпечний період. Пульт керування знаходиться на офісі Деньгівського лісництва. Оператор в реальному часі має змогу спостерігати за лісом на десятки кілометрів довкола. Про якість оптики лісівники жартують красномовно: мовляв, на золотоніському КП можливо навіть роздивитися номер посвідчення працівника поліції, котрий зупинив автомобільного порушника.

Далі рухаємося контрольними пунктами спостереження за можливими маршрутами «ялинкових браконьєрів». Одна із найбільш складних локацій – саме Деньгівське лісництво, адже переважно воно межує із чисельними дачними кооперативами, мешканці яких не завжди переймаються турботою про ліс.

Околиця Деньгів, урочище Козлівець. Майстер лісу Михайло Величко чергує тут щодня. Холод, вітер та хуртовину переживає завдяки вогнищу коло свого посту. Говорить, що в останні роки інтерес до новорічних ялинок значно спав. Дедалі більше людей переходять на штучні багаторічні різдвяні символи. Хіба що місцева молодь приходить із проханням «напатрати» гілочок для домашнього антуражу. З сумом зазначає: лісівник в цей час частенько стає головним ворогом для місцевих, відмовляючись «по знайомству» віддати задарма ялинку.



Наступний пункт – обхід №6 між Деньгами та Благодатним. Чудове повітря та розкіш природи приваблює до лісу не лише жителів навколишніх кооперативів, але й мисливців. Із першими спілкується щоденно майстер лісу обходу №6 Анатолій Труба.

Порушників, за його словами, не видно давно. Хоча й тут діє також превентивна функція. Найбільше лісівникам запам’ятався момент, коли ціла родина крокувала до лісу, проте, побачивши патрульну машину, зашарілася та повернула додому. Їх початкові наміри були очевидно не пов’язані з турботою про природу.

З мисливцями ж спілкується зовсім інший працівник лісгоспу – інженер з охорони праці та за сумісництвом мисливствознавець Віталій Кривобород. Робота цікава: мисливствознавці ведуть облік тварин, планують їх вилов і розселення, проводять заходи щодо боротьби із шкідливими хижаками, стежать за здобиччю звірів, на яких оголошено полювання. Вони обстежують мисливські угіддя, розводять мисливських собак, контролюють роботу єгерів, ловлять браконьєрів. В нашому випадку фахівець перевіряв групу місцевих мисливців. Нагадав їм про основні правила полювання на території району та техніку безпеки при поводженні з зброєю.

Далі – Кедина Гора. Теж популярне місце для любителів безкоштовних ялинок. На посту нас зустрічає майстер лісу Вадим Гладун. «За час чергування надзвичайних подій не сталося», – цілком по-арміському доповідає Анатолію Богданову лісівник.

Далі рухаємося в напрямку відомого серед місцевих рекреаційного пункту «Сонечко». Цю назву він отримав як роздоріжжя, дороги від якого ніби промені сонця прямують до місцевих сіл -Коробівки, Вільхів, Снігурівки, Кединої Гори.

Тут майстер лісу Вільхівського лісництва Сергій Пуха здивував нас своїм умінням розпалювання специфічного вогнища, яке називають «фінська свічка». Декілька елементарних дій із бензопилою – і звичайна колода перетворюється на справжній енергозберігаючий елемент.

Не минули і головний офіс Золотоніського лісового господарства. В рамках рейду цікавив у першу чергу магазин «Лісовичок», що розташовується на узбіччі автодороги Золотоноша – Кедина Гора. Саме тут лісівники реалізують ялинки за собівартістю, без посередників.

До того ж, покупець в цьому місці точно впевнений – деревця сосни цілком легальні. Це й продемонстрували наші попутники разом із продавцем. 21-ше століття диктує свої умови, тож нині кожен споживач може перевірити свою ялинку за допомогою смартфона. Така новація чимало допомогла у боротьбі із браконьєрством.

Лісівники – люди доволі неординарні. Ввічливі та начитані – це зрозуміло. Але й життя їхнє лісом не обмежується. У кожного своє хобі, котрому можна лише аплодувати. Хтось, як зазначалось вище, майстер фінської культури створення вогнищ, а ось Анатолій Богданов, як виявилось, ще й талановитий художник. І доволі нестандартний. Свої твори він пише… на кахлі! Деякі роботи продемонстрував у власному кабінеті. Майстерність рук та фантазія дійсно вражає!

Але нас чекає охорона молодих ялинок! Тому вирушаємо далі. Останній форпост перед Золотоношею – майстра лісу Михайла Шевчука. Локація в нього не менш відповідальна, адже вона – одна з найбільш популярних серед місцевих жителів в будь-яку пору року. Наприклад, навесні минулого року тут золотонісці проводили масову акцію із прибирання сміття, дізнавшись чимало нового про своїх земляків. Свій пост Михайло охороняє також біля вогнища з «фінськими» традиціями, а у вільний час творить казкові дерев’яні фігури у вигляді зайців.

Ну а згодом – далечінь! Ліплявське лісництво, до якого за такої погоди ще й непросто дістатись. На щастя, патрульний «Ford» зовсім не знає перешкод, тому через 40 хвилин дрімоти і раптового пробудження на ямі перед Каневом, ми на місці.

І тут – головна перлина! Лісовий розсадник. Саме він забезпечує посадковим матеріалом увесь Золотоніський лісгосп. Кожен сіянець тут плекають та доглядають, як немовля, аби згодом виростити могутній ліс для нащадків. Основну площу займає сосна звичайна, адже вона є головною лісоутворюючою породою нашого краю. Окрім того, тут вирощують сіянці акації білої, дуба звичайного та червоного.

Місцеві майстри лісу Станіслав Шевченко та Євген Гордовий провели екскурсію розсадником.

Його площа також охороняється, адже, за словами інженера Анатолія Богданова, це – справжній дитячий садок для новорічних ялинок. До речі, більші за розміром дерева сосни що зростали тут, стали основою для головної різдвяної ялинки Золотоноші!

Зазначені ж лісові фахівці чергують неподалік. Кремезні чоловіки, фанати своєї справи- гроза браконьєрів, адже будь-який порушник в лісі не прагне зустрічі з ними…

Прохорівське лісництво. Ще у 40-50хх роках тут був артполігон, де землю нещадно випробовували гарматами. Опісля ухвалили рішення висадити ліс. Саджали переважно сосну. Адже жодна інша лісова культура не змогла б закріпитися на цих рухомих пісках.

Зараз це – цілком дорослий 80-річний ліс. Але… Інші проблеми настали вже у 21 столітті –шкідники і зниження рівня ґрунтових вод. Перше – це нашестя шкідника, соснового пильщика. Раз на чотири роки він може влаштовувати справжню навалу: пошкоджує хвою, що призводить до засихання верхівок та загального ослаблення насаджень сосни. Борються з ним лісівники кардинально, проте клопоту ці комахи-шкідники додають чимало. А от інша біда – зневоднення ґрунтів. Один з можливих факторів цього – розташовані поряд лісу виробничі потужності відомої у країні корпорації з виробництва курятини. Окрім смороду у теплу пору року, курячі ферми споживають чимало води. Воду з Дніпра власники не беруть, викачуючи її з свердловин. Наслідок – значне падіння рівня води у колодязях навколишніх сіл, а також всихання сосни довкола…

Об’їхавши всі ці насадження, ми нарешті повернули свій маршрут у напрямку міста. Відвідали і Ліплявське лісництво, і решту постів охорони новорічних ялинок.

Цього дня надзвичайних подій не сталося. А ще більше впевненості у роботі лісівників надав наш фінішний пункт подорожі – центральна площа Золотоноші. І новорічна ялинка, складові частини якої тендітно вирощували лісівники: від збирання шишок, до кропіткої праці із висадження і оберігання цих традиційних різдвяних рослин.

Найбільше ж запам’яталася фраза інженера Богданова, котру він промовляв підлеглим на кожному посту у глухому лісі: «Тримайтеся, лишилося до Нового року недовго!». Дійсно, їм лишилося охороняти наше зелене надбання лише декілька діб. А далі… Далі будуть наступні лісові турботи. Але це вже зовсім інша історія.

https://novadoba.com.ua/54851-yak-okhoronyaly-novorichni-yalynky-dovkola-zolotonoshi-foto.html

Далі...

У 2018 році в Україні рекордно відновили ліси — Держлісагентство

У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тис. га, при тому що у 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тис. га.

Про це повідомляє прес-служба Державного агентства лісових ресурсів.
В Україні у 2018 році відтворено лісів на 43,7 тис. гектарів, підпорядкованих Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).

«Відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року. У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га)», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Директор комунального лісгоспу на Львівщині розповів, як виживають підприємства лісової галузі (інтерв’ю)

У профільному відомстві зауважили, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

«Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприяння його природному поновленню», – акцентували в Держлісагентстві.

Зазначається, що обсяги відтворення лісів за останні п’ять років становили 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).

Дивись.info - https://dyvys.info/2019/01/02/u-2018-rotsi-v-ukrayini-rekordno-vidnovyly-lisy-derzhlisagentstvo/

Далі...

В Україні торік відтворили майже 44 тисячі гектарів лісів

В Україні у 2018 році було відтворено лісів на 43,7 тис. гектарів, підпорядкованих Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України). Про це повідомила прес-служба Державного агентства лісових ресурсів.

“Відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року. У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га)”, – йдеться у повідомленні.

У профільному відомстві зауважили, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

“Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприяння його природному поновленню”, – акцентували в Держлісагентстві.

Зазначається, що обсяги відтворення лісів за останні п’ять років становили 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).

Держлісагентство ініціювало перехід від традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини. Застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.

В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом.

“Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів”, – наголосили у Держлісагентстві.

By WOLODYMYR | 02.01.2019

http://protruskavets.org.ua/v-ukrajini-torik-vidtvoryly-majzhe-44-tysyachi-hektariv-lisiv/

Далі...

Минулоріч на Львівщині висадили майже 44 тис. га лісу

У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га).

Про це повідомляє прес-служба Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Обсяги відтворення лісів за останні п’ять років склали 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).

Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.

Зазвичай, лісівники проводять відтворення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року. Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.

Таким чином, відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року.

Варто звернути увагу на те, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

Окрім того, повідомляємо, що за розрахунками науковців існує тенденція до збільшення площі стиглих і перестійних насаджень. У зв’язку з чим, в майбутньому можливе об’єктивне збільшення норми заготівлі деревини. Тому питання щодо її організації та методів дуже актуальне.

Держлісагентство ініціювало перехід від, так би мовити, традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які в нас існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини.

В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом.

Застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.

Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів.

Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).

Leopolis.news

Далі...

Вырубку леса хотят увеличить

В 2018 году было восстановлено 43,7 тыс. гектаров лесов.

Об этом говорится в сообщении Государственного агентства лесных ресурсов, передают Українські Новини.

"В 2017 году площадь сплошных срубов составляла 40 тыс. гектаров. В 2018 году восстановлено лесов на площади 43,7 тыс. гектаров", - говорится в сообщении.

Отмечается, что всего за 5 лет было восстановлено 251 тыс. гектаров лесов, что на 11% больше, чем площадь сплошных срубов (227 тыс. Га).

Также в сообщении говорится, что в последние годы в Карпатском регионе постепенные и выборочные системы рубок более широко применяются, и составляют около 60% по площади и 47% по запасам.

Кроме того, существует тенденция к увеличению площади спелых и перестойных насаждений, в связи с чем в будущем возможно увеличение нормы заготовки древесины.

Как сообщали Українські Новини, 1 января вступил в силу закон, который вводит уголовную ответственность за контрабанду леса.

https://ukranews.com/news/605415-vyrubku-lesa-khotyat-uvelichit

Далі...