ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 січня 2019

На Полтавщині четверо чоловіків незаконно вирубували сосни

Полісмени Кременчуцького районного відділення поліції виявили чотирьох громадян, які незаконно вирубували дерева поблизу села Кіндрівка Кременчуцького району. Про це йдеться на сайті ГУ Нацполіції в Полтавській області.



Мешканці Глобинського району 32, 35, 57 й 44 років за допомогою бензопил вирубували сосни. Троє фігурантів раніше вже мали проблеми з законом.



Про вирубування правоохоронцям повідомили громадяни, які стали очевидцями порушення закону.
 

Автомобіль, бензопили та деревину вилучили.



За фактом відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України (незаконне вирубування лісу).

Читайте також: На Полтавщині підприємство, забруднюючи землю відходами, завдало державі шкоди на майже 100 тисяч гривень

Автор: Наталка Сіробаб

На Рівненщині не вистачає територій під ліс

Практично всі земельні ділянки мають власників



За рік лісничі Рівненщини не тільки встигають повністю відновити вирубані площі, а й мають можливість висадити ще більше дерев. Проте для цього в області не вистачає вільних територій.

За словами прес-секретаря обласного управління лісового та мисливського господарств Світлани Горошко, впродовж року заліснюються усі зруби, а у лісників лишається можливість висадити ще більше дерев:


Усе, що впродовж року зрубано, за наступний рік абсолютно все відновлюється. Тобто, площ вільних не заліснених не лишається. Більше того, ми маємо можливість садити більше лісу, але, на жаль, на сьогодні немає в області вільних під це територій.

Зазвичай земельні ділянки поблизу лісництв, хоч і не використовуються за призначенням, мають власників. Здебільшого це роздані сільрадами паї.

До слова, торік управління суттєво перевиконало план: при завданні засадити 3 720 га, лісники висадили майже 4 200 га лісу.

Наші новини у Тelegram. Номер у Viber: 063-73-4-106-4
П'ЯТНИЦЯ, 04 СІЧНЯ 2019 15:50

Назвали лісгоспи, які сплатили найбільше податків


Лісогосподарські підприємства Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства – чи не головні наповнювачі бюджетів різних рівнів на Рівненщині.

Вони сплатили до зведеного бюджету 415,614 млн грн. І це - за 11 місяців минулого року, а за відповідний період 2017 року – 297, 136 млн грн. До єдиного соціального внеску перераховано 118,236 млн грн.(проти 91,678 млн грн. 2017 року). У 2018-му до бюджету було сплачено з «Сарненського лісгоспу» – 57,126 млн. грн., з «Костопільського лісгоспу» – 43,363 млн. грн., з «Соснівського лісгоспу» – 37,347 млн. грн., з «Клесівського лісгоспу» – 36,118 млн. грн. та з «Березнівського лісгоспу» – 35,059 млн. грн.

Усі лісогосподарські підприємства сплачують рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів. За цей рік вона склала 83 млн. грн. Кошти, які були сплачені від рубок головного користування, а це 50 млн. грн., поділили порівну державний та обласний бюджету. А 33 млн. грн. від рубок формування та оздоровлення лісів, отримали бюджети місцевих громад.

Змінами до системи оподаткування, лісівники Рівненщини роблять прогнози щодо сплати податків у 2019 році.

- За нашими підрахунками, у наступному році рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів становитиме 126 млн. грн. Орієнтовного по 28 млн. грн. надійдуть до державного та обласного бюджетів. І майже 50 млн. грн. отримають від діяльності лісогосподарських підприємств місцеві громади, на території яких будуть відбуватися рубки формування та оздоровлення лісів. За попередніми прогнозами, ще 14 млн. грн. наші лісгоспи сплатять до бюджетів громад плати за землю, які можна буде використати на розвиток новостворених ОТГ, - повідомляє Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Женский взгляд на охоту

Татьяна Батурина из Толочинской организации БООР - первая женщина-охотовед на Витебщине

От урочища Красная Горка, что в 5 километрах от Толочина, заснеженная дорога уходит в лес. Ведущий охотовед Толочинской районной организационной структуры БООР показывает на перепаханную землю под дубом: «Следы оленей! Создается впечатление, будто здесь целое стадо танцевало! На самом же деле олени желуди искали». Вместе с Татьяной и опытным егерем Александром Кравченко минуем вышку для наблюдения за животными и выходим к кормушке, полной сена. В сильные морозы Александр Александрович чаще подкармливает животных: сено разбрасывает по поляне, запасы лакомства в солонцах пополняет. Татьяна Анатольевна в основном — кабинетный работник. Хотя в лес, чтобы коллег проконтролировать, периодически выбирается. К тому же, признается первая женщина, освоившая на Витебщине профессию охотоведа, дело, которым занимается, хочется знать изнутри.




Выросла Татьяна Батурина на Толочинщине. Так получилось, что работу пришлось менять. Поиски нового места привели Татьяну Анатольевну в районную структуру Белорусского общества охотников и рыболовов:

— О существовании такого общественного объединения я, если честно, и не знала! Охотников в семье у меня нет. Да и сама я тогда, наверное, больше Гринпису симпатизировала. Но новый вид деятельности увлек.



Чтобы отечественные и зарубежные охотники тоже смогли почувствовать романтику погони или выслеживания зверя в толочинских лесах, заботятся опытные егеря. Однако прежде, говорит Александр Кравченко, гости должны документы у Батуриной оформить:

— Бывает, что внеплановые группы приезжают. Клиенты торопятся. Но Анатольевна — молодец! С бумагами управляется проворнее многих мужчин–охотников. Кроме того, я порой документы в лесу в спешке заполняю на капоте автомобиля. Когда выручку сдаю, лицензии, путевки, она их проверить обязана. Не дай бог хотя бы одну запятую пропустить. Егерей и все охотхозяйство за это оштрафовать могут.




Ситуации на работе случаются разные. Однажды, вспоминает Татьяна, пришлось на вопросы клиентов из Франции отвечать на английском языке. Но, пожалуй, вспоминает, самым серьезным экзаменом оказалась подготовка показательной республиканской охоты в 2017 году:

— К нам тогда 40 охотников со всей страны приехали. Настоящие профессионалы из БООР, инспекции природных ресурсов, Минлесхоза. Судя по отзывам, организацией и трофеями гости остались довольны. Они тогда двух оленей добыли.

Это, к слову, не единственное мероприятие республиканского масштаба, в котором Батурина успела поучаствовать, работая охотоведом. В прошлом году на спартакиаде БООР в Гродно она 3–е место заняла! Причем в троеборье, одним из упражнений в котором, вспоминает Татьяна, была стрельба:

— Не поверите, но из пневматической винтовки в Гродно я стреляла впервые в жизни! Спасибо мужу Виталию. Он — милиционер. Перед отъездом на спартакиаду показал, как винтовку держать, как целиться.



Сегодня Батурина имеет право участвовать в охоте, но — без оружия. Например, в качестве загонщика. Хотя все чаще Татьяна Анатольевна задумывается, чтобы взять в руки ружье:

— Для этого, правда, госудостоверение получить нужно. Мне кажется, как ведущий охотовед, заботящийся о повышении профессионального мастерства, я должна иметь такие «корочки». Какой трофей хочется добыть, еще не решила. Возможно, волка, который к нежелательным видам относится.

Пока же на работе нужно разобраться с другими организационными моментами. Например, заключить договор с Белгосохотой, чтобы с нынешнего года можно было продавать путевки через интернет. А также организовать районный конкурс детского рисунка «Животный мир Беларуси», который под эгидой БООР проходит. С 2019–го, к слову, его толочинская структура планирует проводить ознакомительные занятия в лесу для учащихся 2–й средней школы райцентра. Цель — познавательная, природоохранная и профориентационная. Ведь не исключено, что после таких занятий кто–то из школьников тоже захочет стать охотоведом.


golesnik@sb.by

Лісівники ДП “Брустурянське ЛМГ” піднімають туризм на новий рівень

Рушієм розвитку туризму у віддалених районах Тячівщини, виступають лісівники Брустурянського лісомислиського господарства. Як розповідає керівник підприємства Михайло Бігун, впродовж останніх років у цьому напрямку лісівниками зроблено великий крок вперед. 

Загалом на території Брустурянського лісомисливського господарства збудовано понад 40-ка рекреаційних пунктів. Розташовані вони в кожному лісництві. Для їх функціонального використання, лісівники намагаються створювати їх біля населених пунктів, автомобільних доріг та туристичних маршрутів, аби вони стали в нагоді як туристам так й місцевому населенню. 

Та не тільки розбудовую рекреації, лісівники допомагають розвивати туризм у даному регіоні. Паралельно з цим будуються та проходять капітальну реконструкцію адміністративні будівлі лісництв, а також так-звані мисливські будинки. В кожному із них розташовані кімнати відпочинку, де подорожуючий зможе перевести дух від дороги та знайти прихисток на ніч. 

Та зупинятись на цьому, лісівники Брустурянського лісомисливгоспу не збираються. В майбутньому, поряд із веденням лісового господарства, планується продовжувати роботу у розбудові нових рекреаційних пунктів та місць відпочинку.



Zakarpatski Lisivniki
Опубликовано: 3 янв. 2019 г.

Сравнение таксовой стоимости древесины "на корню" в России и Белоруссии

И в России, и в Белоруссии с 1 января 2019 года изменились таксы (ставки платы) за древесину, отпускаемую на корню. В России эти ставки, утвержденные исходно постановлением Правительства РФ от 22 мая 2007 г. № 310, согласно постановлению Правительства РФ от 11 ноября 2017 года № 1363, в 2019 году должны применяться с коэффициентом 2,38. В Белоруссии новые ставки утверждены постановлением Совета министров Республики Беларусь от 29 декабря 2018 г. № 976. Ссылки:

Постановление Правительства Российской Федерации от 11 ноября 2017 года № 1363

Постановление Совета министров Республики Беларусь от 29 декабря 2018 г. № 976


Новые ставки в России и Белоруссии не так уж сильно отличаются друг от друга, но все-таки разница есть. В России самым близким к Белоруссии по географическому положению, природным и хозяйственным условиям регионом является Смоленская область - поэтому сравним единые белорусские ставки со ставками для Смоленского лесотаксового района. Ставки на крупную деловую хвойную древесину в Белоруссии в 2019 году будут примерно в полтора раза выше, чем в Смоленской области; на среднюю деловую хвойную древесину - примерно на четверть выше; на мелкую деловую хвойную, и на любую деловую березовую и осиновую - примерно такие же. Дровяная хвойная древесина в Белоруссии примерно втрое дешевле, чем в Смоленской области, дровяная березовая - примерно вдвое дешевле, а дровяная осиновая - вдвое дороже.

Вот как выглядят эти ставки для Республики Беларусь (в пересчете на российские рубли по курсу 32,1) и для Смоленского лесотаксового района с учетом повышающего коэффициента на 2019 год, в обоих случаях для первого разряда такс:

Сосна деловая крупная: Белоруссия - 689 руб. 51 коп., Россия - 436 руб. 97 коп.

Сосна деловая средняя: Белоруссия - 397 руб. 08 коп., Россия - 311 руб.. 88 коп.

Сосна деловая мелкая: Белоруссия - 176 руб. 55 коп., Россия - 155 руб. 94 коп.

Сосна дровяная: Белоруссия - 3 руб. 85 коп., Россия - 11 руб. 14 коп.


Ель деловая крупная: Белоруссия - 602 руб. 20 коп., Россия - 394 руб. 98 коп.

Ель деловая средняя: Белоруссия - 347 руб. 96 коп., Россия - 281 руб. 03 коп.

Ель деловая мелкая: Белоруссия - 154 руб. 72 коп., Россия - 141 руб. 37 коп.

Ель дровяная: Белоруссия - 3 руб. 53 коп., Россия - 11 руб. 14 коп.


Береза деловая крупная: Белоруссия - 227 руб. 91 коп., Россия - 218 руб. 48 коп.

Береза деловая средняя: Белоруссия - 129 руб. 68 коп., Россия - 155 руб. 94 коп.

Береза деловая мелкая: Белоруссия - 86 руб. 99 коп., Россия - 78 руб. 83 коп.

Береза дровяная: Белоруссия - 5 руб. 78 коп., Россия - 12 руб. 85 коп.


Осина деловая крупная: Белоруссия - 40 руб. 77 коп., Россия - 41 руб. 98 коп.

Осина деловая средняя: Белоруссия - 25 руб. 68 коп., Россия - 30 руб. 84 коп.

Осина деловая мелкая: Белоруссия - 17 руб. 01 коп., Россия - 17 руб. 14 коп.

Осина дровяная: Белоруссия - 1 руб. 61 коп., Россия - 0 руб. 86 коп.

В 2019 году лесопожарным службам области обновят автопарк

Министерство лесного хозяйства и пожарной безопасности Амурской области приняло участие в федеральном проекте «Сохранение лесов» национального проекта «Экология».

На сегодняшний день Министерством разработан региональный паспорт «Сохранение лесов», который утверждён Советом при Правительстве Амурской области по стратегическому развитию и проектной деятельности.

Основная цель проекта - обеспечение баланса выбытия и воспроизводства лесов в соотношении 100% к 2024 году. На его реализацию запланирована субвенция из федерального бюджета больше 500 миллионов рублей на три года.

В рамках федерального проекта «Сохранение лесов» впервые за последние пять лет планируется оснастить государственные учреждения, подведомственные министерству лесного хозяйства и пожарной безопасности области:

1) специализированной лесопожарной техникой и оборудованием. В 2019 году будет закуплено 16 единиц техники, среди которых автомобили УАЗ, вездеход, бульдозер, седельный тягач и прицеп – тяжеловоз на общую сумму 52,9 млн. рублей. Приобретение лесопожарной техники позволит повысить скорость реагирования лесопожарных служб и, как следствие, снижение ущерба от лесных пожаров;

2) специализированной лесохозяйственной техникой и оборудованием. В 2019 году будет закуплено 71 единица техники – трактора, плуги, культиваторы, каток- осветлитель, лесопосадочная машина и т.д. на общую сумму 46,6 млн. рублей. Это позволит увеличить площади лесовосстановления, а также сформировать запас лесных семян для лесовосстановления.

Дата размещения: 04.01.2019 10:45

Ученые рассказали, как можно использовать срубленные елки после праздников

Британские ученые предложили инновационную технологию по переработке cосновых игл, которая принесет пользу со срубленных деревьев.



Исследователи с Шеффилдского университета рассказали, что с иголок возможно получить материал, который послужит расходником для создания краски, уксуса и даже сладостей. Если эта технология начнет применяться массово, то появится возможность устранить экологическую проблему, которая появилась из-за постоянной вырубки лесов к новогодним праздникам.

На данный момент ели и сосны в очень редких случаях поддаются переработке из-за содержания в иголках сложных полимеров, а так же практически не используются, так как мало для чего являются пригодными. Новая технология переработки поможет справиться и с этой проблемой тоже, так же ко всему она безотходная, ведь вторичное сырье можно применять в разных отраслях.

Для использования пригодны как свежие, молодые елки и сосны, так и старые, давно срубленные деревья.

Вчера, 23:07

03 січня 2019

Як на Закарпатті зберігатимуть праліси?



Учора, в Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулась нарада щодо збереження пралісів.
Для створення на базі пралісів об’єкту природно-заповідного фонду потрібно наукове обґрунтування та клопотання про створення пралісової пам’ятки природи. Підставою для створення пралісової пам’ятки є висновок про відповідність певної ділянки лісу критеріям пралісів, квазі-пралісів чи природних лісів.

Варто додати, що Держлісагентство ще з січня 2018 року зобовязало призупинити ведення будь-яких лісогосподарських заходів, до вирішення питання статусу кожної із ділянок, що потенційно відповідають критеріям визначенням належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів або природних лісів. Лісівники Закарпаття беззаперечно дотримуються цих вимог і на території пралісів не ведуть господарської діяльності, адже ліси відіграють виключно важливу роль у збереженні біологічного різноманіття та пом'якшення впливу змін клімату.

Таким чином, Перечинський лісгосп став першим на Закарпатті, в якому ідентифіковані праліси та квазіпраліси були взяті під охорону в рамках Закону №2063 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат», прийнятого наприкінці 2017 року. Згідно з цим законом, передбачається надання офіційного статусу пралісам та старовіковим лісам, і подальше створення пралісових пам’яток природи, на території яких забороняється будь-яка лісогосподарська діяльність.

Джерело: Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

На Львівщині на 1,5 тис. доларів хабара затримали лісника (ФОТО)



Оперативники Управління захисту економіки у Львівській області Національної поліції та слідчі Територіального управлінням ДБР, розташованого у м. Львові викрили та задокументували корупційну діяльність лісничого державного лісового господарства.
Про це повідомляє відділ комунікації поліції Львівської області.

Як встановили правоохоронці, за надання в оренду земельної ділянки для рекреаційних та культурно-оздоровчих цілей та подальше не перешкоджання господарської діяльності фігурант вимагав від підприємця 1 500 доларів США неправомірної вигоди.



Сьогодні, 3 січня, правоохоронці затримали посадовця на території АЗС поблизу міста Львів. Останній отримав визначену ним раніше суму коштів. Кошти, а саме 1,5 тисяч доларів США, та речові докази вилучено з місця події.

Правопорушника затримано у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

У межах кримінального провадження, відкритого за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, будуть встановлюватися інші факти протиправної діяльності затриманого.

Наразі проводяться слідчі дії.
Leopolis.news