Официальный дистрибьютор CASE в Северо-Западном федеральном округе «Техпоравтосервис» представил уникальную разработку для лесодобывающей промышленности. Технику показали на выставке «Лес», прошедшей в Вологде в декабре прошлого года.
Новинка предполагает совместное использование японского экскаватора CASE модели CX210B LC с харвестерной головкой Log Max 6000 производства Швеции.
Такое сочетание повышает эффективность и спектр применения техники. Она может использоваться для валки леса, раскрежовки, удаления сучьев, сортирования по породам, назначению и диаметрам, а также для выборочной рубки. Производительность установки на хорошем лесе до 14 000 кубов в месяц.
Харвестерная головка с рабочим давлением 300 бар демонстрирует расход 280 л/мин. Давление может быть увеличено до 343 бар, а суммарный поток 2 насосов системы до 422 л/мин.
В числе особенностей техники также отметим непревзойденную защиту. Так, защитное стекло толщиной 12 мм аналогично используемым в самолетах Boing. Кабина имеет защиту в виде дуги и решётки. Кроме того, противовес и моторный отсек надежно защищены, обвес харвестера получил защитный каркас по периметру и фронтальную защиту от падения бревна. Для надежности и удобства работы предусмотрено светодиодное освещение из 8 прожекторов. А защита поворотного редуктора выполнена из высокопрочной стали Hardox 500 толщиной 24 мм. Из этой же стали сделана и защита днища кабины, но уже толщиной 6 мм. Ковш-балка полностью изготовлен из стали Hardox 500. И предусмотрены специальные сетки, предотвращающие проникновение мусора и насекомых.
Гарантия на экскаватор CASE составляет 2 года или 4000 моточасов, а на харвестерную головку – 12 месяцев или 3000 моточасов.
Хэфэй, 14 января /Синьхуа/ -- В настоящий момент число природных заповедников разных категорий в Китае достигло 11,8 тысяч, на которые приходится свыше 18 проц. площади территории страны. Об этом корреспонденту агентства Синьхуа стало известно на Всекитайском рабочем совещании по лесному и степному хозяйству, которое на днях состоялось в городе Хэфэй /пров. Аньхой, Восточный Китай/.
По сообщению, в их число включены 10 экспериментальных национальных парков, 474 природных заповедника государственной категории, 244 ландшафтные и историко-культурные зоны государственной категории, 13 природных объектов Всемирного наследия, 4 объекта природного и культурного наследия, 37 геологических парков всемирного значения, 212 геологических парков государственного значения и 71 особо охраняемый морской район государственной категории.
К природным заповедникам относятся установленные и утвержденные на основании законов правительствами разных уровней зоны на суше или на море, где осуществляется долгосрочная охрана важных природных экосистем, памятников природы, естественных ландшафтов, а также природных ресурсов, экологических функций и культурных ценностей, которые они содержат.
В 2018 году список природных заповедников государственной категории пополнился еще 11 единицами, таким образом их общее число достигло 474.
На территории природных заповедников насчитывается более 35 млн гектаров природных лесов и около 20 млн гектаров водно-болотных угодий, где под охраной находятся 90,5 проц. видов наземных экосистем, 85 проц. видов диких животных и растений и 65 проц. фитоценозов высших растений всей страны.
В последние годы Китай продолжает повышать эффективность управления и охраны природных заповедников разных категорий.
В настоящее время в Китае насчитывается 13 природных объектов Всемирного наследия и 4 объекта природного и культурного наследия с общей площадью 68 тыс. кв. км. По этим показателям страна занимает первое место во всем мире.
В 2018 году после включения заповедника Фаньцзиншань /пров. Гуйчжоу, Юго-Западный Китай/ в список Всемирного наследия, Китай официально подал в ЮНЕСКО заявку на внесение места обитания перелётных птиц в районе Желтого моря и Бохайского залива в список Всемирного наследия.
События, которые, по моему глубокому убеждению, являются важнейшими в природоохранной сфере Беларуси за последние лет 10, в пылу подведения итогов года и приготовления к грядущим праздникам остались, в общем-то, незамеченными природоохранной общественностью. А между тем их значение для охраны лесов Беларуси невозможно переоценить.
Сплошная рубка. Благодаря активному участию НГО подобные рубки на белорусских ООПТ вскоре будут недопустимы
В конце минувшего года были приняты новые редакции двух важнейших документов, касающихся сохранения ООПТ в целом и заказников в частности. Первый из них, непосредственно посвященный ООПТ, – Закон Республики Беларусь «Об особо охраняемых природных территориях» (далее – закон). Закон принят Палатой представителей Национального собрания Республики Беларусь 16 октября 2018 г., одобрен Советом Республики Национального собрания Республики Беларусь 31 октября 2018 г. и подписан Президентом Республики Беларусь 15 ноября 2018 г.
Подробно о нашем участии в подготовке новой редакции закона я писал неоднократно: brestnatura.org, wildlife.by
По первой ссылке вы можете найти все версии закона, появлявшиеся по мере его подготовки, а также полную версию наших комментариев и дополнений.
Основные статьи закона вступают в силу через шесть месяцев после официального опубликования, т.е., в соответствии с документом, 14.06.2019.
В новой версии закона есть ряд как положительных, так и слабых моментов. Однако в данной публикации я остановлюсь лишь на одном изменении.
Статья 24 новой редакции закона запрещает проведение сплошных рубок главного пользования на территории всех ООПТ. В прежней редакции все виды рубок главного пользования, в том числе и сплошные, были запрещены только на территории заповедника и национальных парков. Что касается заказников, которые составляют более 70% от общей площади всех ООПТ, то лишь на около 20% их общей площади действовали ограничения по сплошным рубкам главного пользования. Это значит, что почти на 80% территории заказников сплошные рубки главного пользования, которые приводят к полной трансформации лесной экосистемы, до сих пор были разрешены.
Важность данного запрета для сохранения лесных экосистем в пределах ООПТ невозможно переоценить.
Схема размещения участков, на которых запрещены сплошные и полосно-постепенные рубки главного пользования на территории республиканского ландшафтного заказника «Озеры». Источник: План управления республиканским ландшафтным заказником «Озеры», Минск, 2018
Еще один новый закон Республики Беларусь № 152-З «О внесении изменений и дополнений в Лесной кодекс Республики Беларусь» был принят и официально опубликован 18 декабря 2018 г.
В соответствии с новой редакцией пункта 1 статьи 19 «...в лесах, расположенных в границах особо охраняемых природных территорий, запрещается заготовка древесины в порядке проведения сплошных рубок главного пользования, а также действуют ограничения и запреты на осуществление лесопользования, установленные законодательством об особо охраняемых природных территориях».
Таким образом, новая редакция Лесного кодекса также запрещает сплошные рубки на территории всех ООПТ. Новая редакция Лесного кодекса вступит в силу в конце марта 2019 г., то есть почти на 3 месяца раньше, чем Закон об ООПТ.
Несмотря на то, что включение нормы о запрете сплошных рубок на территории ООПТ в Лесной кодекс выглядело логичным на фоне грядущих изменений в законодательстве об ООПТ, изначально эта норма не была включена в проект закона, размещенный на форуме для общественных обсуждений. Исключительно важным является включение этого ограничения в Лесной кодекс, поскольку именно Лесной кодекс является основным документов для работников лесного хозяйства и лесоустроителей.
И если положение о заказнике или норму Закона об ООПТ они могут и не знать (что не освобождает от ответственности, но наносит непоправимый вред охраняемым лесным экосистемам), то требования Лесного кодекса должны быть настольной книгой в каждом лесхозе.
Октокоптер - летательный аппарат, используемый для защиты леса от вредителей.
Государственное агентство охраны окружающей среды и лесного хозяйства закупило 8 беспилотных летательных аппаратов для борьбы с браконьерами, вредителями и насекомыми, а также с лесными пожарами.
Как сообщают в ведомстве, дроны 2018 года выпуска привезены из Китая. В комплект входят квадрокоптер марки UPAIRONEPLUS и октокоптер марки WFTO9SII. Общая стоимость дронов составила 2 млн 280 тысяч сомов.
Октокоптер используется для биологической защиты леса от вредителей. Имеет распылительную систему с баком на 10 литров.
Квадрокоптер предназначен для съемки участков лесных культур, отслеживания и охраны леса от самовольной вырубки и пожаров. На нем установлена камера формата 4К и функция слежения за объектом. Скорость достигает 72 км/час при движении в стороны.
В Гослесхозе рассчитывают, что дроны помогут вести учет и мониторинг лесов, создавать трехмерные модели рельефа, а также пресекать браконьерство.
Новости экологии: Исследование показало, что только 5% Земли остались нетронутыми человеком
Согласно новому анализу модификаций планеты, люди оказывают большее влияние на Землю, чем считалось ранее.
Новое исследование показало, что только 5% поверхности Земли не подвержено влиянию людей; предыдущее подобное исследование показало результат намного выше — 19%. При этом 95% планеты имеет некоторые признаки изменения человеком, в то время как 84% — множественные антропогенные воздействия.
"Как сообщество охраны природы, мы не можем просто сказать, что защитив эти последние оставшиеся дикие места, сделали все, что смогли. Большинство планеты уже подвержено изменениям, и мы должны думать об этом", — отмечает Кристина Кеннеди, ведущий автор работы.
Для исследования ученые из сообществ по охране природы использовали общедоступные фотографии высокого разрешения, полученные в ходе наземных съемок, и кадры, полученные с помощью дистанционного зондирования.
Лишь 30% наземных экологических регионов и 18% стран мира имеют низкую степень изменения земель и сохраняют большую часть своей природы, удаленных от населенных пунктов, сельского хозяйства и других измененных сред.
Исследование показало, что наименее модифицированные биомы, как правило, находятся в высоких широтах и включают в себя тундру, бореальные или таежные и умеренно-хвойные леса.
С другой стороны, наиболее модифицированные биомы включают в себя больше тропических ландшафтов, таких как умеренно широколиственные и смешанные, а также мангровые леса.
"Природоохранные организации согласны с тем, что большие нетронутые ландшафты, остающиеся на планете, являются приоритетами для сохранения. Но наши результаты показывают, что меньшая часть земли в мире остается неизменной в результате человеческой деятельности, и большинство из них находятся в состоянии промежуточной модификации на пороге критических переломных моментов", — отмечают ученые.
На базі комунального закладу «Черкаський обласний центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради» 10 січня ц.р. відбувся семінар для вчителів шкільних лісництв нашої області. Тема заходу – «Учнівські лісництва: аналіз та перспективи розвитку».
Директор КЗ «Черкаський обласний центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради» Людмила Давиденко зазначила, що головна мета семінару – проаналізувати досягнення та здобутки у напрямку діяльності шкільних лісництв Черкащини, спільно обговорити заплановані завдання на 2019 рік та в робочому порядку розглянути найбільш актуальні питання.
Головний спеціаліст Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Левицький доповів, що сьогодні в області нараховується 13 шкільних лісництв. Вони охоплюють близько 300 школярів. Ці об’єднання відіграють значну роль насамперед як профорієнтаційні осередки, адже оптимальні умови для навчальних та практичних занять, дослідницької та природоохоронної роботи педагогічним колективам допомагають створювати безпосередньо лісівники. Учні шкільних лісництв Черкащини мають вагомий ряд здобутків, є активними учасниками усіх лісівничих та природоохоронних заходів, акцій, зльотів, конкурсів, конференцій, в тому числі й всеукраїнських. Окремо зупинився Анатолій Левицький на питанні актуальності тем, які здійснюють юні лісівники у своїх наукових дослідженнях, надав рекомендації щодо вибору тем. Подякував освітянам за професійність у здійсненні спільної мети – вихованні природолюбів, дбайливих господарів лісу.
Про формування природничо-екологічної компетенції в учнів доповіла Валентина Бойко, керівник шкільного лісництва Ризинської ЗОШ I-III ступенів (Звенигородський лісгосп). Доповідач зупинилася на основних аспектах навчальної програми для вивчення предмету “Основи лісового господарства“, яка розроблена лісівниками і науковцями Черкащини для 10-11 профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів, опублікована та видана в авторській редакції у 2018 році. Головна мета програми – підготовка старшокласників до виконання основних видів робіт у лісовому господарстві, професійне самовизначення, виховання ціннісного ставлення до природи, любові до природних багатств рідного краю. Розрахована на 420 годин, складена з врахуванням біологічних знань попередніх класів та призначена для 2-х років навчання.
Презентацію шкільного лісництва «Богданівець» та гуртка «Лісівники-дендрологи» виконала Лариса Кобиляцька, керівник шкільного лісництва Чигиринського НВК №3. Також ознайомила присутніх з минулорічним досвідом участі учнів шкільного лісництва у національному відборі Міжнародного конкурсу «Молодь в лісах Європи», який проводився Державним агентством лісових ресурсів та Товариством лісівників України.
Керівник шкільного лісництва Тимошівської ЗОШ I-III ступенів імені Кароля Шимановського (Кам`янський лісгосп) Світлана Погоріла розповіла про здобутки та основні досягнення тимошівських юних лісівників. Зокрема, презентувала основні напрямки діяльності, проведення науково-дослідницької роботи, співпрацю з місцевими лісівниками.
У семінарі взяли участь в.о. завідувача кафедри загальної екології, педагогіки та психології Черкаського державного технологічного університету Інгріда Чемерис та директор Лубенського лісотехнічного коледжу Роман Сендзюк, які презентували навчальні заклади, де можуть здобувати майбутню освіту лісового профілю зокрема й учні шкільних лісництв.
Врятованого лижника Ігоря Грищенка, якого чотири дні шукали в Карпатах, після реанімації у Свалявській райлікарні перевезли до Ужгорода. Чоловік зазнав обмороження кінцівок, але його стан стабільний.
Пошукова група закарпатських рятувальників повідомила, що 10 січня пізно вночі, о 23:00, знайшла туриста Ігоря Грищенка, пошуки якого тривали з 6 січня («Голос України» за 9 і 11 січня). Рятувальники доправили його до найближчого населеного пункту, де передали лікарям «швидкої».
Перед тим о 16:45 на пункт зв’язку частини міста Свалява надійшов телефонний дзвінок від Ігоря. Він повідомив, що перебуває у будиночку лісника та чув звук гвинтокрила. Також хлопець зазначив деякі об’єкти, які бачить поруч із цим місцем, що у подальшому допомогло рятувальникам, які вже вирушили пошуковою групою, визначити точне місце його перебування. На допомогу туристу вирушили 11 рятувальників і лісники.
Раніше киянин Ігор Грищенко (на знімку) виходив на зв’язок о 15:00 9 січня. Він зателефонував своєму другові й повідомив, що перебуває біля невідомої йому річки і дуже замерз. Дзвінок вдалося відстежити, рятувальники одразу вирушили на порятунок туриста. 10 січня до пошуків заблукалого лижника долучили собак, гелікоптер та квадрокоптер чопських прикордонників, однак вони успіхом не увінчалися.
Ігор Грищенко заблукав у районі однієї з найвищих гір Боржавського хребта Гимби разом зі своїм другом Віталієм Полтораком увечері 6 січня. Полторака рятувальники відшукали 7 січня по обіді, і він повідомив, що вони з Грищенком напередодні розділилися.
34-річний Ігор Грищенко — досвідчений лижник, він є співвласником гірськолижної школи у Києві, де працює тренером.
У новелі О. Кобилянської «Битва» головний персонаж – природа
I.О. Кобилянська — тонкий знавець природи. (Письменниця любила природу, вміла підмічати найменші зміни в ній. Особливо О. Кобилянська захоплювалася красою Карпатських гір, які надихали її на створення неперевершених ліричних пейзажних замальовок. У своїх творах письменниця оспівує гармонію стосунків людини і природи, яка, на її глибоке переконання, є одним із джерел духовного збагачення людини. Порушення цієї гармонії, варварське ставлення до природи її боляче вражало.)
Новела О. Кобилянської «Битва» — зразок пристрасного захисту рідної природи. (У вивчених раніше творах нам, звичайно, зустрічалися чудові описи природи, але вони були лише тлом, на якому відбувалися основні події У новелі ж О. Кобилянської «Битва» вперше в українській прозі головним персонажем є сама природа.)
Події, які стали поштовхом до написання твору. (У своїй «Автобіографії»О.Кобилянська описала події, які підштовхнули її до написання новели. Одного разу, прогулюючись лісом, вона натрапила на вирубку. Письменниці боляче було спостерігати, як під невблаганним натиском людей умирали столітні сосни та смереки. Ольга Юліанівна просто фізично відчувала, як дерева мужньо боролися за своє життя, вона довго носила у своїй душі жалібне скрипіння-плач гнучких ялин, доки одного разу ці враження не попросилися на папір.)
Тема твору. (У новелі «Битва» письменниця малює широку й докладну картину Буковинських Карпат та передає пережиті від рубання лісу в Карпатських горах, на околиці Кімполунга, враження.)
Ідея новели. (Письменниця засуджує тих, хто грабує свою землю, хто продає її багатства, нищить заради грошей, а також і тих, хто спокійно спостерігає за цим. Письменниця переконана, що людина, яка не любить своєї землі, не відчуває краси природи, що є уособленням самого життя, — то не людина у вищому розумінні цього слова.)
Образ лісу в новелі «Битва». (У шедеврі пейзажної новели «Битва» ліс сприймається як жива істота, здатна відчувати красу, дарувати життя, переживати біль і страждання, які приносить смерть. У правічний і величний ліс вторглася людина, яка прийшла сюди, щоб легко збагатитися за рахунок природних красенів. Але ліс не має наміру здатися легко. Він стає до запеклого, жорстокого і нерівного бою, захищаючи себе всіма можливими способами. І хоча він врешті-решт зазнає поразки, ніхто не може докорити йому, що спостерігав байдуже за тим, як гинуть найдостойніші його представники.)
Образ людей у творі. (Письменниця виводить образи двох груп людей: корінних жителів Карпат і тих, хто прийшов нищити ці незаймані гірські ліси. Прибульці поводяться нахабно, напористо, впевнено. їх небагато, але їхня поведінка — це поведінка господарів. Зовні вони «зовсім погані на вид», але жорстокі, грубі душею. їх не хвилює навколишня краса, яка має загинути під їхніми сокирами та пилками. Хто ж мусить бити на сполох? Зрозуміло, ті, що живуть тут споконвіку. І як же прореагували місцеві жителі на таке варварство? О. Кобилянська зазначає: «Вони жили з дня на день, не дбаючи про будучність і її безнадійність; їх бажання були прості й прозорі, а умови їх щастя — блиск сонця і синє небо». Цими словами письменниця підкреслює, що гуцули, корінне населення цього благословенного краю, чомусь не усвідомлюють всієї трагедії, що відбувається навколо, вона докоряє їм за пасивне спостереження і невтручання у справу нищення природи.)
Проблеми, яких торкається О. Кобилянська в новелі, актуальні й сьогодні. (Новела О. Кобилянської «Битва» побачила світ 1896 року. Але проблеми, яких торкається письменниця, актуальні й сьогодні. Передусім це стосується питання вирубування насаджень, нераціонального використання природних ресурсів. Людина так і не навчилася думати про майбутнє, а живе сьогоднішніми потребами. Письменниця зі сторінок новели запитує нас, чи думаємо ми про те, що ж залишиться у спадок нашим нащадкам, чи побачать вони красу природи, чи вона залишиться їм тільки у вигляді описів у книгах? Питання риторичне.)
Ялинка — це не тільки прикраса для будинку, але і 2—3 кг ласощів для звірів у зоопарках.
Щороку після новорічних свят німці виносять зі своїх будинків і квартир близько 27 млн ялинок. Як же їх утилізують і що відбувається з деревами після цього?
Наприкінці грудня жителі кожного населеного пункту отримують спеціальні календарі на наступний рік, де вказані дати вивезення різних видів сміття. Передбачені окремі дні й для збору використаних ялинок, як правило, — в середині січня. Ця послуга безкоштовна.
Якщо ви не встигнете виставити ялинку вчасно, доведеться відвозити її в пункт прийому самостійно. Втім, дерево можна подрібнити і викинути в контейнер для біовідходів. А ось вивезти ялинку на звалище або викинути в лісі суворо заборонено, оскільки розкладаються ці дерева довго і погано.
Порушникам цього розпорядження загрожує штраф, розміри якого різняться. У Баден-Вюртембергу, наприклад, він сягає від €25 до 50 за неправильну утилізацію однієї ялинки, а в Гамбурзі — €100.
У Німеччині є кілька способів утилізації новорічних ялинок. Старі дерева подрібнюють у спеціальних дробильних машинах, перемелюють
у тирсу і роблять компост, який використовують у садах і парках, а також у фермерських господарствах. Вартість однієї тонни деревної стружки коливається від €84 до 129.
Гілки, зрубані з ялинки, часто застосовують як укривний матеріал для грядок на городах. Вони захищатимуть рослини від холоду, ефективно підтримуватимуть вологість ґрунту, перешкоджатимуть росту бур’янів. Таке «покривало» корисне і тим, що активно виділяє фітонциди, які не дають розгулятися бактеріям, грибкам, комахам-шкідникам.
Люди, які викидають ялинки через два-три місяці, а то й через півроку після закінчення новорічних свят, традиційно стають об’єктами анекдотів та глузувань.
Тож щоб не втрапити в таку ситуацію, дехто навпаки ледь не в перший тиждень нового року несе ялинку, що вже “відслужила”, на смітник.
Прибрати ялинку з будинку, за народними віруваннями, необхідно було до Хрещення, що святкується 19 січня. Напередодні з хати виносили всі символи різдвяних свят: сіно, яке пролежало всі святки на столі, різдвяний сніп тощо.
Коли потрібно викидати ялинку – дивіться у сюжеті МедіаТОРу.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
