ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

22 січня 2019

В угіддях Бершадського лісгоспу проживають кабани, муфлони, олені, лані


У ДП «Бершадський лісгосп» значну увагу приділяють розвитку мисливського господарства: готують кормову базу, проводять роботу по боротьбі з браконьєрством та з регулювання чисельності шкідливих хижаків. Завдяки щоденній наполегливій роботі лісової охорони та єгерської служби чисельність звірини тут щороку збільшується.

Протягом 2018 року на території Бершадського лісгоспу було складено 30 протоколів на порушників правил полювання. Стягнено штрафів на загальну суму 7089 грн., зокрема 1000 грн. - збитків за незаконно добуту дичину.

У Бершадському держлісгоспі залучають значні фінансові та людські ресурси для відновлення у мисливських угіддях різноманіття тваринного світу, повернення тих видів тварин, які історично проживали на даних територіях, але покинули їх внаслідок антропогенного тиску. З цією метою у Бершадському лісництві було побудовано вольєр для напіввільного утримання диких тварин площею 20 га та завезено 8 голів оленя плямистого. Успішно розвивається вольєрне господарство у Сумівському лісництві.

На площі 51 га проживають муфлони (3 голови дорослих та 2 голови молодняка), олені благородні (3 голови), лані (6 голів дорослих, 2 голови молодняка), дикі свині (3 голови дорослих та близько 12 - молодняка).

За даними обліку диких тварин на початок 2018 року в мисливських угіддях ДП «Бершадський лісгосп» нараховувалося 60 голів кабана, 553 голів козулі, 308 зайців, 65 лисиць, 45 куниць, 62 борсука та 9 вовків.

22 січня 2019, 17:00

Виробництво – визначальний фактор впливу на ведення лісового господарства Рахівщини



Людвиг Мільчевич, начальник відділу лісового та мисливського господарства розповідає: "Наше лісодослідне господарство – не лише одне з найбільших лісокористувачів району, а й, відповідно, платників податків до бюджетів усіх рівнів".

Розвинена виробнича база, наявність лісозаготівельної природозберігаючої техніки, кадрів й переробка деревини дозволяють заробляти кошти й спрямовувати їхню відповідну частку на виконання обов’язкових заходів з ведення лісового господарства. Іншими словами: вирощувати посадковий матеріал у лісових розсадниках, проводити весняну та осінню кампанії з відновлення лісу, здійснювати догляди за посадками, ефективно дбати про охорону лісу від пожеж та шкідників, оперативно локалізуючи вогнища всихання ялинників та здійснювати іншу діяльність.

Крім цього, отримані від виробництва кошти активно освоюємо на будівництві лісових доріг, створивши за останнє десятиліття їхню розгалужену мережу, яка полегшує доступ до віддалених урочищ лісовій охороні, а також сприяє місцевому населенню розвивати традиційне високогірне тваринництво, заготовляти дикоростучі ягоди та гриби.

Одним з потужних виробничих підрозділів господарства є Говерлянське лісництво, яким керує заслужений лісівник України Степан Папарига. Чітко налагоджена робота, належні умови для лісозаготівельних бригад дозволяють колективу щомісяця виконувати і перевиконувати заплановане.

"Цьогорічна зима радує снігом, не збавляють обертів і морози, що ускладнює лісозаготівлю, особливо у віддалених гірських урочищах Лугів, – каже Степан Степанович. – Січень – традиційно короткий місяць, позаяк на нього припадають основні зимові релігійні свята. Однак, це час не тільки для відпочинку, а й підготовки до щоденних буднів, підбиття підсумків за попередній період. А з врахуванням короткого терміну на виконання запланованих місячних завдань, до роботи приступаємо без тривалого обговорення, тим більше всі знають обов’язки", - наголошує начальник відділу лісового та мисливського господарства.

Крім того, найкращим стимулом виступає заробітна плата, яка для членів лісозаготівельних бригад в середньому коливається в межах понад 16 тисяч гривень. Зі свого боку дбаємо про умови роботи, своєчасне забезпечення паливно-мастильними матеріалами, справну техніку, бензопили, спецодяг, засоби безпеки під час валки, трелювання, розкрижування та навантаження деревини.

На базі лісництва трудяться чотири бригади, укомплектовані фахівцями. Випадкових людей немає, саме тому працюють, як єдиний злагоджений механізм. Взимку лісозаготівлю організовують в одному напрямку вздовж лісової дороги, що дозволяє оперативно розчищати від снігу доступ до лісосік й полегшує доставку працівників до робочого місця. У кожної з бригад, завдяки старанням лісничого, власний пересувний (на колесах) вагончик, облаштований невеликими грубками, в яких постійно підтримують вогонь.

Бригада тракториста Іллі Саса, до якої також входять звалювач лісу Юрій Данилюк, чокерувальник Павло Ференц, розкрижувальник Петро Сас, як й інші три, деревину заготовляють від проміжного користування в урочищі Годір. До нижнього майданчика деревину трелюють 1,6 км колісним трактором ЛКТ, дотримуючись природозберігаючих технологій. Як каже бригадир Ілля Михайлович, який встиг попрацювати лісником, майстром лісу, а за плечима – сімнадцять років стажу в галузі, робота нелегка і все залежить від злагоджених дій команди. Поспіх – недоречний. За день по 5-6 разів повертається від лісосіки до нижнього майданчика, звідки триває навантаження сировини, а також паливних дров. Контролює процес, набиваючи електронну бирку в кожну колоду, записуючи його розміри, майстер лісозаготівель Віталій Юраш.

До кінця січня планують виконати план з реалізації продукції в 1,5 млн. гривень. Понад півмільйона вже мають в активі й, за словами лісничого, виробничі завдання – реальні для реалізації власними силами, адже лісництво – чи не єдиний підрозділ в господарстві, який не має на лісозаготівлі підрядних організацій. Зрештою, з такою схемою організації трудових відносин, належної оплати праці в подібних кроках немає і потреби. Тим більше, що отримані кошти спрямовуємо на ведення лісового господарства, розширення мережі лісових доріг. Цього року плануємо завершити нову лісову дорогу в урочищі Годір Говерлянського лісництва, проклавши її до урочища Семенівка, а це – 2 кілометри. До діючого відрізка (800 м.), прокладеного до верхнього майданчика, вже здійснили нарізку полотна на відстані біля 800 метрів й продовжуємо прокладати шлях, вивільняючи напрямок від насаджень. Продовження робіт багато в чому залежить і від успішного виконання виробничих завдань.

Чортківський лісгосп торік найефективніше боровся з браконьєрством



Про це поінформував головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління, головний мисливствознавець області Микола Слюсаревський.

Кількість мисливських угідь, наданих у користування державному підприємству «Чортківське лісове господарство», становить 29326 гектарів, із них 16090 – лісових.

Протягом 2018 року Чортківським лісовим господарством проведено 40 рейдів по боротьбі з браконьєрством, у яких задіяно 164 особи. Складено 18 протоколів на загальну суму 13164 гривні. Ефективність проведення рейдів становить 45 відсотків, і є найвищою як по управлінні, так і загалом щодо користувачів мисливських угідь області.

Відтак, середній штраф за порушення мисливського законодавства у Чортківському лісгоспу становив 731 гривню, повідомляє прес-служба Тернопільського ОУЛМГ.


Вівторок | 22.01.2019 | 19:01:34

Прикарпатським лісникам розповіли про нові національні стандарти якості деревини



Нещодавно для лісничих, помічників лісничих та майстрів лісу ДП «Гринявське лісове господарство» провели навчання щодо нових стандартів якості деревини.

У нових стандартах суттєво змінені підходи до визначення розмірно­якісних характеристик лісо­ та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на пиловник, будівельний ліс та баланси, а пиловник в свою чергу ділився на три сорти (І, ІІ, ІІІ), то з 2019 року ділова деревина розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання, інформує прес-служба Гринявського лісгоспу.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково­дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:

- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Із переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції знімуться питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контрольних органів країни, які через недоліки у системі стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

Счетная палата в очередной раз обнаружила в лесах беспорядок. Скорее всего, это в очередной раз ни на что не повлияет

Счетная палата РФ подвела итоги проверки эффективности использования федеральных денег, направленных в направленных в 2017-2018 гг. на выполнение мероприятий по защите лесов в Красноярском крае и Томской области, а также в 2015-2018 гг. на выполнение мероприятий по оценке состояния и учета лесных ресурсов Российской Федерации в целом, и обнаружила в лесах изрядный беспорядок. Было бы странным, если бы Счетная палата обнаружила что-либо иное - но, к сожалению, она обнаруживает беспорядок в лесах с завидной регулярностью в течение уже многих лет, направляет разнообразные материалы во всякие высокие государственные инстанции, но это пока ровным счетом ни на что не влияет.

Примечание. Конкретные количественные показатели беспорядка, приведенные в сообщении Счетной палаты, выглядят странно - скорее всего, это какие-то производные официальной лесной статистики, которая практически ни с чем реальным не связана. Но общий вывод Счетной палаты - что система в целом неэффективна - вполне верен.

Ниже приводится сообщение Счетной палаты РФ (ссылка).


Счетная палата отметила недостаточную эффективность государственных мер по защите лесов

Счетная палата подвела итоги двух контрольных мероприятий* по оценке государственного управления в области лесных отношений и отметила недостаточность принимаемых государством мер по защите лесов и учету лесного фонда.

«Сформированная на данный момент система защиты лесов недостаточно эффективна и не ориентирована на достижение конечного результата. Действия уполномоченных органов исполнительной власти не всегда последовательны и согласованы, зачастую отсутствует комплексный подход к решению проблем», - констатировал в ходе выступления на Коллегии аудитор Счетной палаты Алексей Каульбарс.

С 2013 года покрытая лесами площадь сократилась на 1,1 млн гектаров (на 1 января 2018 г.), общий запас древесины - на 0,2 млрд кубометров. При этом площадь погибших и поврежденных лесов увеличилась почти в 3 раза, что вызвано в основном лесными пожарами, воздействием вредных организмов и болезнями леса. Площадь лесов, требующих восстановления, увеличилась на 3% и на 1 января 2018 г. составила 32,7 млн гектаров.

В 2015-2018 гг. на мероприятия по защите лесов и оценке и учету лесных ресурсов было израсходовано за счет всех источников (включая внебюджетные средства и средства арендаторов) 22,5 млрд руб. и 13,3 млрд руб., соответственно.

Вместе с тем отмечается несвоевременность и недостаточность проводимых мероприятий по защите лесов. В результате это приводит не только к массовой гибели деревьев, но и к дополнительным затратам на ликвидацию последствий различных чрезвычайных ситуаций, которые можно было предотвратить.

Характерный пример – ситуация с ликвидацией последствий очагов сибирского шелкопряда. В феврале 2016 г. Красноярский край обратился в Рослесхоз с просьбой о выделении дополнительного финансирования на борьбу с вредителем. На тот момент площадь его очагов в крае составляла 30 тыс. гектаров. В октябре 2016 г. аналогичное обращение поступило от Томской области. Однако Рослесхоз обратился в Правительство Российской Федерации за выделением дополнительного финансирования только в марте 2017 года. За этот период площадь очагов в Красноярском крае увеличилась в 30 раз и составила уже около 900 тыс. гектаров, а в Томской области - почти 500 тыс. гектаров. По факту к борьбе с вредителями регионы приступили только в конце мая 2017 г. В результате в Красноярском крае повреждено и погибло около 83 тыс. гектаров леса, а в Томской области - 12 тыс. гектаров. При этом общий объем средств, выделенных на проведение мероприятий по борьбе с вредителем, составил порядка 1,2 млрд руб.

Недостаточно эффективно проводятся и мероприятия по оценке состояния и учету лесных ресурсов. Проверка показала, что в настоящее время отсутствует единая система учета, содержащая достоверную информацию о качественных, количественных и стоимостных характеристиках лесного фонда.

Автоматизированная информационная система «Государственный лесной реестр», на создание и сопровождение которой израсходованы средства федерального бюджета в размере 185 млн руб., как единый программный продукт фактически не используется.

В результате регионы при подготовке своих лесных планов пользуются неактуальными данными о состоянии лесного фонда, что влечет риски неэффективного использования выделяемых им субвенций.

Государственный реестр недвижимости (ЕГРН) также содержит недостаточно полную и объективную информацию о лесных участках, создавая риски отчуждения земель лесного фонда в земли иных категорий. Данные ЕГРН и Государственного лесного реестра о площади лесов России различаются почти на 300 млн гектаров. Одна из причин несоответствия - отсутствие границ лесных участков в реестре недвижимости.

В ходе проверки также были выявлены признаки неэффективного расходования средств на проведение работ по постановке на кадастровый учет земельных участков стоимостью порядка 620 млн руб. Из-за нарушения установленного срока государственной регистрации сведения о постановке данных участков на кадастровый учет были аннулированы.

Присутствующий на Коллегии замминистра природных ресурсов и экологии Иван Валентик в целом согласился с выводами Счетной палаты и рассказал о том, что уже делается для устранения отмеченных проблем: «Мы усиливаем нашу работу по профилям риска, увеличиваем количество наземных экспедиционных групп для того, чтобы не допускать возникновения чрезвычайных ситуаций, когда отвлекаются значительные силы и средства всех уровней бюджетной системы».

Что касается вопросов учета лесных ресурсов, то концептуальное решение сложившейся ситуации министерство видит в передаче полномочий лесоустройства с регионального на федеральный уровень. «Мы считаем, что именно собственник лесов – Российская Федерация – должен быть владельцем этой информации и гарантировать ее регулярное обновление. Поэтому мы совместно с регионами уже проработали и доложили Председателю Правительства предложения о передаче лесоустройства на федеральный уровень», - отметил Иван Валентик.

По итогам проверок направлены: информационные письма в Правительство Российской Федерации, Минприроды России, Федеральную службу государственной регистрации, кадастра и картографии, Администрацию Краснодарского края, губернаторам Красноярского края и Томской области; представления – в Рослесхоз, ФБУ «Российский центр защиты леса», Департамент лесного хозяйства по Сибирскому федеральному округу, Минприроды Краснодарского края, Комитету лесного хозяйства Московской области; обращение - в Генеральную прокуратуру. Отчеты о результатах проверок направлены в палаты Федерального Собрания
.

Отстрел диких кабанов в Херсонской области



В Великой Лепетихе на Херсонщине обнаружили дикого кабана, который был заражен африканской чумой, местные жители начали активное истребление данного вида животных.

В местном лесу проживало несколько десятков диких свиней, восемь из которых уже убиты, а их тушки сожгли, «без суда и следствия», не проверяя на наличие АЧС.

Отстрел будет проводиться до полного уничтожения данного вида в этом районе, сообщает Главное управление Госпродпотребслужбы Херсонщины.

Помимо этого местные егери регулярно проверяют угодья на наличие кабанов на их территории, погибших от этой болезни. На сегодняшний день таких туш не обнаружено.

15:10, 22 января

Экологи тоже приняли участие в 10YearChallenge и показали, что потеряла планета за 10 лет

Флешмоб #10YearChallenge набирает обороты во всем мире. Фото знаменитостей, которые приняли в нем участие, уже видели все.

Но есть не такие веселые изменения, которые произошли за эти 10 лет. Экологи запустили свой челендж — как изменилась планета за последнее десятилетие. На это действительно больно смотреть, пишет УНИАН.



10 лет — не такой большой промежуток, но за это время некоторые уголки планеты изменились до неузнаваемости. На снимках видно, какой вред принесли глобальное потепление, засорение океанов и вырубка лесов. За 10 лет навсегда исчезло немало видов животных.

Экологи отмечают, что своей версией флешмоба #10YearChallenge решили привлечь внимание к глобальным проблемам природы. Ведь всего за 10 лет произошли непоправимые изменения. Поэтому страшно даже представить, что будет еще через десятилетие.

Напомним, по данным Всемирного фонда дикой природы (WWF), с 1970 года из-за деятельности человека планета потеряла более 60% млекопитающих, птиц, рыбы, рептилий и земноводных.

Оперативный штаб Рослесхоза поручил Департаменту лесного хозяйства Приморского края усилить межведомственное взаимодействие по снижению рисков переходов в лес огня природных пожаров с сопредельных земель сельхозназначения и иных категорий


Текущий год начался для южной части Приморского края вспышкой природных пожаров. Низкий уровень, а местами отсутствие снежного покрова в регионе создают условия для распространения огня в результате нарушений правил пожарной безопасности на природных территориях, в т.ч. в результате самовольных выжиганий сухой травы.

С начала года на территории Приморского края ИСДМ – Рослесхоз зарегистрировано более 80 «горячих» точек. По данным региональной диспетчерской службы лесного хозяйства, около 70 «горячих» точек приходятся на земли сельхозназначения и иных категорий. Огонь «горячих» точек переходит на лесные территории, вызывая лесные пожары.

С 9 января пожароопасный сезон открыт на территории Владивостокского, Уссурийского, Сергеевского, Кавалеровского, Тернейского лесничеств.

Особый противопожарный режим введен с 11 января в Партизанском, с 15 января в Уссурийском, с 18 января в Хасанском районах края.

С начала года и по ситуации на 22 января лесопожарные службы Приморского края ликвидировали 11 лесных пожаров, возникших в результате переходов огня.

Так, по информации Департамента лесного хозяйства Приморского края: «в Партизанском районе пожар перешел в лес с территории базы отдыха и культурно-оздоровительного центра, в Ольгинском – с территории рыболовецкого колхоза и общества охотников и рыболовов. Документы в отношении тех, кто устраивал палы, направлены для разбирательства в прокуратуру и в отделы надзорной деятельности МЧС России.

Еще 7 ликвидированных с начала года лесных пожаров возникли в результате нарушений правил пожарной безопасности в лесах.

В целях оценки и контроля над лесопожарной обстановкой в Приморский край прибыл начальник Департамента лесного хозяйства по Дальневосточному федеральному округу С. А. Павлов.

22 января в ходе работы оперативного штаба Рослесхоза Департаменту лесного хозяйства Приморского края поручено усилить межведомственное взаимодействие с территориальными органами МВД России, МЧС России, взаимодействие с органами местного самоуправления по снижению рисков переходов в лес огня природных пожаров с сопредельных земель сельхозназначения и иных категорий, а также по своевременному выявлению и привлечению к ответственности нарушителей правил пожарной безопасности в лесах и на прилегающих территориях.

Володимир Бондар назвав три необхідних завдання на 2019 рік



В інтерв’ю газеті «Урядовий кур’єр» заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар окреслив три завдання, з-поміж інших, над якими буде працювати відомство протягом 2019 року.

«Одне з важливих питань, яким ми займатимемося цього року, — національна інвентаризація лісового фонду. Ми повинні чітко знати, які лісові масиви маємо, як росте ліс на кожній окремій ділянці тощо», - зазначив Володимир Бондар.

Також він повідомив, що цього року поставлено завдання щодо ухвалення законопроекту про ринок деревини.

Ще одним завданням Володимир Бондар назвав внесення змін до Санітарних правил в лісах України. «Торік ми ретельно працювали над цим питанням, 2019-го продовжимо цю роботу. Це надає нам можливість заготовляти ліс в умовах наявності різних шкідників і хвороб, враховуючи також кліматичні зміни, які відбуваються в Україні останнім часом», - сказав він.

Окрім того, заступник Голови Держлісагентства розповів про боротьбу з незаконними рубками лісу та ситуацію з мораторієм на експорт лісоматеріалів необроблених.

Про це читайте детальніше тут.


22.01.2019

За користування лісом на Рівненщині сплатили більше 90 мільйонів

Протягом 2018 року лісокористувачі Рівненської області сплатили до бюджетів усіх рівнів 90,9 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, у тому числі 65,3 млн.грн. надійшло до місцевих бюджетів, 25,6 млн грн – до державної скарбниці.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 21,6 млн грн, або на 31 відсоток.

Нагадаємо, порядок оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів регламентується статтею 256 Податкового кодексу України. порядок оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів регламентується статтею 256 Податкового кодексу України.

22.01.2019 - 18:21