АИС «Государственный лесной реестр» фактически не используется – Счётная палата

Автоматизированная информационная система «Государственный лесной реестр», на создание и сопровождение которой израсходованы 185 миллионов рублей из федерального бюджета, как единый программный продукт фактически не используется, сообщает Счётная палата.

Проверка показала, что в настоящее время отсутствует единая система учёта, содержащая достоверную информацию о качественных, количественных и стоимостных характеристиках лесного фонда, говорится в сообщении.

Государственный реестр недвижимости (ЕГРН) также содержит недостаточно полную и объективную информацию о лесных участках, создавая риски отчуждения земель лесного фонда в земли иных категорий. Данные ЕГРН и Государственного лесного реестра о площади лесов России различаются почти на 300 миллионов гектаров. Одна из причин несоответствия – отсутствие границ лесных участков в реестре недвижимости, отмечает СП.

Напомним, Государственный лесной реестр заработал 1 января 2013 года. Он должен был стать основой создаваемой Рослесхозом Единой автоматизированной информационной системы (ЕАИС) лесного комплекса. Предполагалось, что с его помощью станет возможно отслеживать в режиме реального времени дислокацию и объемы рубок, потери от лесных пожаров, работы по восстановлению лесов и т.п.

Согласно Лесному кодексу РФ, в Государственном лесном реестре должна содержаться документированная информация:

• о составе и границах земель лесного фонда, составе земель иных категорий, на которых расположены леса;
• о лесничествах, лесопарках, об их границах, их лесных кварталах и лесотаксационных выделах;
• о защитных лесах, об их категориях, об эксплуатационных лесах, о резервных лесах, об их границах;
• об особо защитных участках лесов, об их границах, о зонах с особыми условиями использования территорий;
• о лесных участках и об их границах;
• о количественных, качественных, об экономических характеристиках лесов и лесных ресурсов;
• об использовании, охране, о защите, воспроизводстве лесов, в том числе о лесном семеноводстве;
• о предоставлении лесов гражданам, юридическим лицам.

Счётная палата: Рослесхоз не обеспечил госрегистрацию ЕГАИС по учёту древесины и сделок с ней

Как писал D-Russia.ru, с 1 января 2016 года в России также введена в промышленную эксплуатацию Единая государственная автоматизированная информационная система (ЕГАИС) по учету древесины и сделок с ней. ЕГАИС учета древесины предусматривает маркировку древесины, ее перевозку исключительно с сопроводительными документами, а также ведение учета. Система должна содержать сведения о юрлицах и предпринимателях, осуществляющих заготовку древесины, о договорах аренды и праве бессрочного пользования лесными участками, договорах купли-продажи лесных насаждений, о лесных декларациях, а также об отчетах об использовании лесов.

http://d-russia.ru/ais-gosudarstvennyj-lesnoj-reestr-rub-fakticheski-ne-ispolzuetsya-schyotnaya-palata.html

Далі...

Новітні технології на допомогу лісівникам ДП «Остерський військовий лісгосп»

Придбане в 2018 році програмне забезпечення та прилади - вже дають свої результати. Працівники державної лісової охорони через смартфони та персональні комп’ютери отримали доступ до електронної карти лісонасаджень і таксаційної бази даних підприємства безпосередньо знаходячись у лісовому масиві.

Використання мобільного покриття й GPS- навігації полегшило роботу по відводам рубок догляду за лісом та головного користування, а крім цього дає можливість швидкого сповіщення про появу ознак погіршення санітарного стану насаджень та полегшить нагляд за розповсюдженням шкідників і хвороб лісу.

Наявність загальної електронної бази даних координує дії лісової охорони ДП «Остерський військовий лісгосп», дає можливість виявлення помилок базового лісовпорядкування, значно зменшує можливість їх появи в майбутньому. Також це відіграє важливу роль у пожежогасінні: при виявленні пожежі безпосередньо в лісових масивах з картою лісгоспу в смартфоні можна точно і максимально швидко визначити координати та площу загоряння.

ДП "Остерський військовий лісгосп"

Далі...

Счётная палата поставила неуд госуправлению по защите лесов

По итогам двух проверок аудиторы признали усилия государства в области лесных отношений недостаточными и малоэффективными

Фото: РИА Новости/Владимир Вяткин

Сформированная сегодня система защиты лесов недостаточно эффективна и не ориентирована на достижение конечного результата — такой жёсткий вердикт вынесен федеральными аудиторами в отношении Минприроды и Рослесхоза, которые ответственны за учёт и сохранение лесного фонда страны. Между тем глава Рослесхоза Иван Валентик предложил премьер-министру Дмитрию Медведеву полностью передать лесоустройство с регионального на федеральный уровень. В Совете Федерации поддерживают эту инициативу и считают, что региональные власти с этим согласятся.

Аудиторы дали жёсткую оценку

Как констатировал на коллегии Счётной палаты России аудитор Алексей Каульбарс, действия уполномоченных органов исполнительной власти (Минприроды и Рослесхоза) «не всегда последовательны и согласованы, зачастую отсутствует комплексный подход к решению проблем». Цифры действительно говорят о печальной ситуации в отрасли: за последние пять лет площадь, покрытая лесами, сократилась в стране на 1,1 миллиона гектаров, а площадь погибших и выгоревших увеличилась втрое.

При этом за последние три года на мероприятия по защите лесов и учёту лесных ресурсов было потрачено 35,8 миллиарда рублей. Вот только большое количество мероприятий либо проводилось несвоевременно, либо вообще не проводилось. По заключению Счётной палаты, это привело не только к масштабному вымиранию лесов, но и к возникновению чрезвычайных ситуаций, на ликвидацию последствий которых также приходилось тратить немалые средства.

Читайте по теме

В России появится единый центр профилактики лесных пожаров

Так, Рослесхозу припомнили ситуацию по борьбе с сибирским шелкопрядом — средства на эти цели у ведомства три года назад просили и Красноярский край, и Томская область. Однако обращение Рослесхоза в Правительство РФ за дополнительным финансированием было направлено лишь год спустя — к тому времени площадь лесов, заражённых паразитом, увеличилась в 30 раз (!) и составила 1,4 миллиона гектаров в двух регионах. В итоге шелкопряда удалось ликвидировать, на что потратили более миллиарда рублей. Только вот 101 тысяча гектаров леса оказалась безвозвратно утеряна.

Есть у аудиторов и вопросы к работе АИС «Государственный лесной реестр» — её создание стоило госбюджету 185 миллионов рублей, но реестр фактически не используется. То же самое происходит и в госреестре недвижимости (ЕГРН), в котором нет объективной информации о лесных участках… В целом, как отметили аудиторы, в стране отсутствует единая система учёта лесных ресурсов, которая должна отражать реальное качество лесов, их количество и стоимость. Как результат, регионы готовят планы по ведению лесного хозяйства фактически наобум, пользуясь необъективными данными.

Глава бюджетного комитета Совета Федерации Сергей Рябухин, который много лет проработал в Счётной палате, пояснил «Парламентской газете»: формулировки аудиторов только на первый взгляд кажутся мягкими и обтекаемыми. «Мы говорим о расходах бюджета, связанных с эффективностью госуправления. Поэтому определение Счётной палаты в отношении деятельности органов власти существенное. Считаю, что аудиторами дана жёсткая оценка», — отметил он.

«Валентик правильно поставил диагноз»

32,7 миллиона гектаров лесов в России требуют восстановления.

В Минприроды в целом согласились с выводами проверяющих — об этом заявил замглавы ведомства Иван Валентик, который возглавляет Рослесхоз. Чиновник отметил, что уже увеличено число экспедиционных групп, обязанных работать на предотвращение ЧС на лесной территории. Он также предложил передать полномочия лесоустройства из регионов на федеральный уровень. «Мы считаем, что именно собственник лесов — Российская Федерация — должен быть владельцем этой информации и гарантировать её регулярное обновление. Поэтому мы совместно с регионами уже проработали и доложили председателю Правительства предложения о передаче лесоустройства на федеральный уровень», — заявил Иван Валентик.

Здравое зерно в этом предложении, безусловно, присутствует, считает глава Комитета Совета Федерации по аграрно-продовольственной политике и природопользованию Алексей Майоров. По его мнению, есть два возможных пути решения: либо федералы обеспечивают регионам финансирование их полномочий по лесопользованию, либо заберут эти полномочия себе и всю сопутствующую финансовую нагрузку понесут сами. «Ключевая задача в сфере защиты лесов — восстановить в достаточном объёме органы лесоохраны. У регионов денег на это нет», — констатировал парламентарий.

Согласен с ним и Сергей Рябухин. По его словам, «Валентик правильно поставил диагноз». Как пояснил парламентарий, лесное законодательство выстроено сейчас таким образом, что все полномочия по лесопользованию и лесоустройству переданы региональным властям и частным собственникам. В том числе тем бизнесменам, которые взяли в аренду лесные угодья и используют их, не оглядываясь на возможный экологический ущерб.

«Думаю, что в своё время это было сделано умышленно: регионам дали полномочия, не подкреплённые финансами, в результате чего в десять раз сократилось количество лесников и лесхозов. И лес оказался брошенным на произвол судьбы. Поэтому надо передавать полномочия на федеральный уровень, и регионы, думаю, с этим согласятся», — считает Сергей Рябухин.

 

Иван Валентик. Фото: ПГ / Юрий Инякин

Он также сообщил, что средств в госбюджете достаточно, чтобы восстановить порядок в лесопользовании. «Самое главное — с передачей полномочий из отрасли уйдёт криминальная составляющая. И тогда Рослесхоз будет отвечать за лесоустройство не виртуально, а станет реальным центром ответственности и принятия решений. А сейчас центр принятия решений находится в регионах, а ответственность лежит на Рослесхозе. Это неправильно», — отметил сенатор.

Каждому дереву — маркировка

По результатам проверок лесного хозяйства аудиторами направлено обращение в Генпрокуратуру РФ, проинформировано Правительство, а в российский парламент ушёл полный отчёт о проверке лесного хозяйства России Счётной палатой.

Как показало первое заседание Совета Федерации 13 января, сенаторы уже не сдерживают раздражения, когда речь заходит о работе Рослесхоза. В ходе «правительственного часа» с участием Ивана Валентика спикер Совета Федерации Валентина Матвиенко заявила, что ставит неуд работе ведомства за последние восемь лет. «Если ситуация не изменится, то деятельности ведомства будет дана негативная оценка, и выходить мы уже будем на председателя Правительства, на президента», — заявила спикер, обращаясь к главе Рослесхоза.
При этом сенаторы так и не получили внятного ответа, почему не заработала ЕГАИС в лесном хозяйстве. Вспомнили ситуацию с оборотом алкоголя, где введение подобной системы учёта помогло контролировать прохождение каждой бутылки. Однако маркировать деревья никто не захотел. «Видимо, не было заинтересованности в наведении порядка», — подчеркнула Валентина Матвиенко.

Если ситуация не изменится, то деятельности ведомства будет дана негативная оценка, и выходить мы уже будем на председателя Правительства, на президента.

В итоге было принято решение, что постановление Совета Федерации по итогам правчаса с главой Рослесхоза будет направлено вице-премьеру Алексею Гордееву. В документе сенаторы сформируют пакет мер по противодействию незаконному обороту древесины. Срок на подготовки таких мер был установлен лично председателем палаты — не более месяца.

Некоторые меры, которые могут войти в этот сенаторский пакет, уже известны. Прежде всего они касаются лесной ЕГАИС — в неё предлагается включить сведения о транспортировке древесины, а саму систему подключить к электронному ресурсу по межведомственному взаимодействию на федеральном уровне. Также сенаторы предлагают усилить дистанционный мониторинг состояния лесов и контроль над прохождением лесных поставок через таможню. Площадкой для выработки решений и координации действий может стать рабочая группа по ужесточению законодательства в отношении тех, кто незаконно рубит лес, — по предложению Валентины Матвиенко в неё должны войти и сенаторы, и депутаты Госдумы.

https://www.pnp.ru/economics/schyotnaya-palata-postavila-neud-gosupravleniyu-po-zashhite-lesov.html

Далі...

В Луганской области чиновники спасательной службы незаконно вырубили лес на миллион гривен

Правоохранителями разоблачены факты преступной деятельности должностных лиц Главного управления Госслужбы по чрезвычайным ситуациям в Луганской области. Об этом говорится в сообщении Управления защиты экономики Нацполиции области.

Так, начальник районного отдела спасательной службы и начальник государственной пожарной спасательной части, злоупотребляя своим служебным положением, действуя умышленно, по предварительному сговору, осуществили порубку деревьев в полезащитных лесополосах.

В ходе следствия было установлено, что данные лесные насаждения относятся к лесному фонду Украины. В результате преступных действий должностных лиц государству был нанесен ущерб на сумму более 1,1 миллиона гривен.

Убытки возмещены частично путем наложения ареста на движимое и недвижимое имущество в сумме 508 тысяч гривен.

Фигурантам было сообщено о подозрении в совершении уголовного правонарушения. В настоящее время работники ГСЧС отстранены от работы. Сейчас досудебное расследование завершено. Дело направлено в суд.

https://times.dn.ua/news/incident/v_luganskoy_oblasti_chinovniki_spasatelnoy_sluzhby_nezakonno_vyrubili_les_na_million_griven/567058/

Далі...

Привітання Володимира Бондаря з Днем Соборності України

Шановні колеги!

Прийміть найкращі привітання з нагоди свята українського народу – Дня Соборності України!


22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року та Акт Злуки українських земель рівно через рік – 1919-го.

100 років тому Акт злуки став провісником змін та становлення української державності. Це був День Першої Незалежності України.

Свято Дня Соборності нагадує нам, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми – єдиний народ!

Україна велика, різна за віросповіданням та ментальністю, але українська нація це сім'я – і ми будемо захищати нашу державу допоки нам вистачить сил. І поки ми разом, доти ми сильні і лише разом зможемо подолати ворога.

Нехай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України – надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.

Україна єдина!

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України

Володимир БОНДАР

Далі...

У «Дирекції парків» просять не ототожнювати санітарну вирубку із «промисловою»

У «Сосновому бору» нині активно тривають роботи із вирубки хворих дерев та розчистки насаджень від повалених ще минулоріч сосен.



Про це інформують у прес-службі КП «Дирекція парків».

Нагадаємо, ще влітку в "Сосновому бору" нарахували близько 200 хворих дерев.

– Ця ситуація виникла не сьогодні, і не минулого року. Ще із 2014 фіксували поодинокі випадки всихання дерев. Тоді таких було 10-15. Нині ж на 40 гектарів Соснового бору маємо близько двох сотень, – говорить заступник директора КП «Дирекція парків» Андрій Куча.



Таку кількість сосен нарахували під час обстеження насаджень. Окрім того парк розчищають і від зламаних дерев у період великих снігопадів 2018-го року.

– Нині тривають роботи із розчистки від зламаних дерев, і санітарні рубки. Ми маємо усі необхідні дозволи від управління екології на проведення таких робіт, – говорить заступник.

За словами ж екологів, серед причин всихання – різкі кліматичні зміни, зниження рівня ґрунтових вод, значні засухи, що призводять до вологодефіциту в грунті.



– Насадження ослаблюються і потім на ослаблені дерева засиляються шкідники та інші хвороби лісу, – говорить начальник відділу лісового господарства Віктор Стріха. – Єдиний вихід – проведення санітарних рубок. На ділянках, де одиничні випадки захворювання фіксують, – вибіркові санітарні рубки, де масове всихання дерев – суцільні.

У «Дирекції парків» закликають не спекулювати на цій темі та не ототожнювати санітарні рубки із «вирубкою сосен в промислових масштабах».

22 січня 2019, 10:33 Новини Черкас та області / Черкаські новини

http://procherk.info/news/7-cherkassy/69392-u-direktsiyi-parkiv-prosjat-ne-ototozhnjuvati-sanitarnu-virubku-iz-promislovoju

Далі...

Нищити ліси на Херсонщині буде дорожче

Від початку січня поточного року вступив у силу закон, який передбачає посилення відповідальності за контрабанду лісу. Відтепер буде не лише адміністративне покарання, а й кримінальне...

Сьогодні, 09:24

http://khersonci.com.ua/video/34385-nishititi-lisi-na-khersonshchini-bude-dorozhche-11.html

Далі...

Як боротися з грибами-паразитами на деревах

Гриб на дереві (50 фото): їстівні, які паразити, як називатися, вирощувати своїми руками, можна їсти, помаранчевий, горіховий

Гриб на дереві — поширене явище. Однак організми, які ростуть на пнях і деревині, володіють різними морфологічними властивостями. Деякі з них, незважаючи на те, що паразитують на дереві, все-таки сприймаються абсолютно спокійно з-за їх симбіозу з деревом. Але існує безліч різновидів, які є неїстівними.

Гриб на дереві — поширене явище

Їстівні гриби на деревах

Їстівні гриби часто ростуть на деревах, однак їх різновидів не так багато. Багато з них добре знайомі грибникам, так як володіють приємним смаком і є поживними. Виділяють такі гриби, що ростуть на деревах, їстівні:

Гріфола кучерява. У неї м’якоть волокниста. Має білястий відтінок і приємний стійкий аромат. Капелюшок дуже кущистість і густа, є псевдошляпки, які є зростками. Ніжка чітко виражена, має світле забарвлення.

Курячий гриб. Він ще може мати назву трутовик сірчано-жовтий. М’якоть відрізняється пружністю і щільністю. Вона дуже товста. Молодий гриб дуже соковитий. Шапка відрізняється каплевидної форми. Має жовтий і помаранчевий відтінок. Ніжка теж жовтувата, вона погано висловлена. Іноді виходить виростити своїми руками такий грибок.

Рожковидная глива. М’якоть має білястий відтінок. Дуже м’ясиста і пружна, але не має яскраво вираженого смаку або запаху. Капелюшок має воронкоподібну або рожковидную форму. Має білувато-сірим забарвленням. На ніжці розташовуються пластинки. Своїми руками такий гриб вийде вирощувати в домашніх умовах, використовуючи деревину і пеньки.
Трутовик лускатий. Це ще 1 гриб, що росте на деревах. М’якоть відрізняється приємним запахом. Вона соковита, але щільна. Ніжка коротка, має лусочки буруватого відтінку. На капелюшку теж є такі лусочки, але сама вона жовтуватого кольору і шкіряста. Такий трутовик теж можна їсти.

Полипорус ніздрюватий. Капелюшок у цього гриба має овальну або напівкруглу форму. Вона вкрита лусочками. Відрізняється жовто-червоним квітів. Ніжка коротковатая, розташовується як би збоку. Вона біла й гладенька. Полипорус вийде виростити своїми руками, але це нелегко зробити. М’якоть біла. Вона жорсткувата, не відрізняється виразними смаковими якостями, а свій запах ледве помітний.

Опеньок зимовий. Його теж можна виростити своїми руками. М’якуш має ніжний смак і легкий грибний аромат. Відрізняється білим кольором. Капелюшок слизька і опукла. Вона має коричневий відтінок, а в центрі ще темніше. Ніжка на дотик оксамитова і волосиста. Теж відрізняється коричневим кольором.

Їстівні гриби часто ростуть на деревах, проте їх не так багато різновидів

Отруйні гриби на деревах

Гриби на деревах можуть ще і паразитувати. Причому ця група організмів більш численна, ніж ті, які відносяться до їстівним. Брати їх своїми руками не рекомендується і вже тим більше вживати, так як вони можуть нашкодити здоров’ю людини. Крім того, паразитує на дереві гриб небезпечний і для нього, так як симбіозу між ними немає, і це швидше захворювання. 

Незважаючи на це, деякі з них активно використовуються в медицині, так як з їх м’якоті роблять ліки.

Читайте також: Збираємо і вживаємо гриби зеленушки



Ось найпоширеніші отруйні гриби-паразити дерев:

Також рекомендуємо прочитати:Як виглядають і де ростуть літні опеньки

Як виглядають і де ростуть серухи

Гриби дощовики: опис видів і лікувальних властивостей

Гриби грузді: опис їстівних і неїстівних видів

Траметес пухнастий. У нього тонка м’якоть. Вона відрізняється шкірястою структурою і білим відтінком. Капелюшок має борозни, які вгорі вкриті щетиною сіруватого відтінку. Ніжка має такий же колір.

Постия в’язка. Це грибочок, який може рости прямо з дерева. М’якоть у нього м’ясиста і соковита, але смак відрізняється гіркуватими нотками. Ніжка біла коротка або взагалі відсутня. Капелюшок має напівкруглу, раковинообразную, трикутну або ниркоподібну форму. Поверхня біла.

Пиптопорус дубовий. Виростати може прямо з дерев. Капелюшок має веерообразную або круглу форму. Відрізняється оксамитовість. Часто розтріскується. Має коричневий відтінок. Ніжка має такий же колір, але слабо виражена. М’якоть соковита, м’яка, біла.

Ишнодерма смолиста. Її часто можна побачити поруч з деревами. Капелюшок кругла. Вона щільно сидить, а її основу низбегающее. Має червонуватий або коричнюватий колір. А ось ніжка світліше її. Відрізняється гладкістю. За розмірами середня. М’якоть волокниста і соковита. Має світлий коричневий або білий відтінок.

Ганодерма південна. Вона зростає з дерева. Ніжки у неї практично немає, а капелюшок плоска. Щільно сидить, трохи опукла. Широкою частиною приростає прямо до грунту або деревині, якщо вона на стовбурі. М’якоть має темний червоний або шоколадний відтінок. Дуже ніжна і м’яка.

Як позбутися від трутовика на дереві (відео)

Лікувальні різновиди грибів на деревах

Гриб, який росте на дереві, може мати лікувальні властивості. Виділяють кілька різновидів, частини яких вростають прямо в деревний стовбур. Багато грибники активно збирають такі продукти і вдома готують з них ліки. Ось поширені організми, які володіють цілющими властивостями:

Трутовик лакований. Він ще може називатися гриб Рейші. Володіє сильним протипухлинною дією. Крім того, відрізняється імуномодулюючими властивостями, стабілізує кров’яний тиск, поліпшує жировий метаболізм. Активно застосовується при занепаді сил.

Трутовик скошений. Він називається ще чага. Відрізняється спазмолітичну дію, а також бореться з бактеріями. Ще має репаративні та сечогінні властивості. Може зрости на березі. Володіє гастропротекторным дією, прискорює зарубцьовування ерозій і виразок у шлунку і кишечнику. Здатний підтримувати нормальну мікрофлору кишечника. Він нормалізує роботу всього травного тракту.

Модринова губка. Це ще 1 гриб, що росте на деревах. Він володіє яскраво вираженим проносну дію. Крім того, зупиняє кровотечу, має снодійний і заспокійливий дії. Сприяє зменшенню потовиділення. З листяної губки роблять настоянки.

Читайте також: Лісові гриби вовнянки: фото та опис



Гриби, які ростуть на деревах, корисні в якості харчування людям, які мають такі проблеми:

• підвищений рівень вмісту холестерину в крові;
• наявність анемії;
• високий рівень кров’яного тиску;
• підвищена кислотність шлункового соку;
• цукровий діабет;
• ожиріння;
• ослаблений імунітет.

До речі, лікувальні гриби, як і деякі їстівні, теж можна вирощувати самостійно, але це досить складний процес. Так що набагато легше збирати їх у лісах.

Як відбувається зараження дерев грибами

Як правило, гриби-паразити вражають стовбури старих дерев, які поступово втрачають свою здатність протистояти таким організмам. Так як вони більше не можуть формувати ранові ядро, яке захищає рослину від грибкових спор. Мікозного організми, які руйнують деревину, поширюються не тільки на лісові види, але і фруктовий сад, присадибні зони. Найчастіше вони вражають дубовий, вербовий, липовий, тополиний, березовий стовбур. Крім того, можуть переходити на горіховий, сосновий, кедровий, каштановий, кленовий стовбур. Набагато рідше виявляються хворими ялини і модрини, а ось плодовий сад швидко постраждає від спор.

Ксилотрофными називають ті гриби, які руйнують деревину. Зараження відбувається через пошкоджені ділянки кори: зламані або обрізані гілочки, сухобочины, рани, морозобоіни, пошкодження механічного характеру. Спори, які розсіюються в повітрі, потрапляють в кору, а потім проростають у деревині. Поступово міцелії поширюються по стовбуру, руйнуючи його. Деякі різновиди ксилотрофов воліють селитися на деревині, яка вже пройшла механічну обробку. Наприклад, це дошки, стовпи, колоди. У таких місцях виростають трутовики, будинкові, забірні, стовпові, шпальные гриби. Існують окремі різновиди організмів, які ростуть на кореневої гнилі. Вони теж вважаються ксилотрофами, але поширюються не тільки суперечками, але і при контакті зі здоровою кореневою системою.



У підсумку, після інфікування утворюється стовбурова гниль бурого або червоного кольору з деструктивними характеристиками. Ще можна побачити ядровую гниль призматичного типу. Зазвичай паразит вражає ядровую частина. Деякі організми всмоктуються в коріння і звідти вже висмоктують поживні речовини з рослини допомогою спеціальних ниток. Які мікозного організми є паразитичними, складно сказати на перший погляд. Вони можуть мати синяво-чорний відтінок, помаранчевий, темний бурий або світлий білястий колір. Але в будь-якому разі їх роль згубна для рослини, оскільки вона поступово гине. Але з іншого боку, деякі паразитичні різновиди є лісовими санітарами, так як вони розвиваються на хворий або старій деревині. Крім того, вони збагачують ліс поживними речовинами.

Читайте також: Гриби сироїжки: як правильно збирати

Вирощування грибів (відео)

Як боротися з грибами-паразитами

Про те, що дерев’яний стовбур має гниль всередині, можуть говорити різні ознаки. Наприклад, це наявність сухобочины, плодових тіл грибів, здуття в нижній частині стовбура. Ще знижується показник лінійного приросту. Однак бувають випадки, коли гниль є, однак зовні це ніяк не виражено. Щоб визначити наявність микозного захворювання, можна скористатися спеціальними приладами, які дозволяють вивчити дерево зсередини, але при цьому для нього не буде практично жодної шкоди.

Наприклад, таким є резистограф. Їм потрібно просвердлити став нездоровим стовбур дерева. Застосовується спеціальне тонке свердло. В цей час датчики реєструють різні показники, в тому числі і щільність деревини за її опірності буріння. Потім за допомогою комп’ютерної програми визначається внутрішній стан рослини.

Можна скористатися й іншим приладом — арботом. Це своєрідний томограф. Принцип його роботи грунтується на тому, що вимірюється швидкість, при якій звуковий імпульс обладнання проходить через деревину.



Після діагностики приймається рішення про те, видаляти або залишати рослина. Однак додатково потрібно враховувати архітектоніки крони, нахил дерева, особливості породи дерева, грунту, земельної ділянки, наявність інших об’єктів поруч з ним. В залежності від того, наскільки запущено стан рослини, приймаються заходи щодо видалення дерева, якщо воно визнається аварійним. Але іноді його можна вилікувати або, принаймні зупинити поширення гнилі. Дупло лікується за допомогою видалення тих частин, які вражені міцелієм. Потім їх потрібно обробити фунгіцидними засобами. Далі встановлюється арматура, яку закривають ізоляційної прошарком. Потім пломбується дерево, а саму пломбу маскують. Всі ці роботи повинен проводити тільки фахівець.

Але краще всього проводити профілактику ураження міцелієм. Йому найкраще протистоять здорові і сильні рослини, так що необхідно вчасно прибирати сухобочины, заліковувати рани, пломбувати дупла, видаляти сухе та хворі гілки. Спіли слід обробляти спеціальним герметиком, варом або фарбою. Якщо в саду є хворі рослини, то їх потрібно вчасно видаляти.

Висновок

Гриби на деревах — досить поширене явище, і не дивно, адже це найкраще середовище для них. Причому організми можуть бути як їстівними або лікувальними, так і отруйними. Вони паразитують на стовбурах, гілках, коренях рослини. Щоб запобігти цьому, необхідно вчасно проводити профілактичні заходи в своїх садах і городах. Однак деякі з таких ксилотрофных грибів вважаються корисними, так що їх можна збирати в лісах.

http://poradnuk.com/recept/grib-na-derevi-50-foto-їstivni-yaki-paraziti-yak-nazivatisya-viroshhuvati-svoїmi-rukami-mozhna-їsti-pomaranchevij-gorixovij.html

Далі...

Володимир БОНДАР: «Ми ведемо запеклу боротьбу з порушниками, які незаконно вирубують ліси і застосовують зброю проти наших фахівців»

ІНТЕРВ’Ю

Розвиток лісового господарства, примноження лісів — велике загальнодержавне завдання. З цими проблемами добре справляється Державне агентство лісових ресурсів України (Держліс­агентство). Які нагальні питання стояли перед його керівництвом та фахівцями торік і як вони з ними впоралися? Яку роботу проводитиме ця інституція 2019-го? На ці й інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає заступник голови Держлісагентства Володимир БОНДАР.


Заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир БОНДАР: «Ми ведемо запеклу боротьбу з порушниками, які незаконно вирубують ліси і застосовують зброю проти наших фахівців»



— Володимире Нальковичу, 1 січ­­ня 2019 року набрав чинності закон № 5495 про введення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Посилено відповідальність за незаконну рубку. Так, згідно з документом, обсяги споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів не мають перевищувати 25 мільйонів кубометрів на рік. Це мале чи велике число? Як, на ваш погляд, можна контролювати такі обсяги?

— У нас немає планів, які доводимо до наших лісогосподарських підприємств. Заготівля відбувається згідно з лісовпорядкуванням, з огляду на вік та стан дерев. Так ми визначаємо, яку деревину має бути заготовлено, а яка ще може стояти на корені.

Матеріали щодо лісовпорядкування визначаються в середньому раз на десять років. І це, по суті, основний план для лісопідприємства, як воно працюватиме у цей період. Кожне дерево обліковують і визначають, що вирубуватимуть, а що ні.

На підприємствах Держліс­агентства заготовляють 16 мільйонів кубометрів деревини. Це дані щодо підпорядкованих відомству лісів, яких 73%. А ще є комунальні, військові ліси тощо. З ними показник заготівлі становитиме понад 20 мільйонів кубометрів на рік.

25 мільйонів кубів — чи це багато? Скажу, що ні, особливо враховуючи, що в Україні триває інтенсивне старіння лісів. Чимало з них насаджено в повоєнний період, і нині вони досягають віку стиглості. Тож, безперечно, в таких лісах маємо заготовляти деревину, де це дозволено, та висаджувати нові ліси. Так обсяги заготівлі збільшуватимуться.

— Яке ваше ставлення до цього закону? Чи будуть масовими судові справи і вироки кримінального характеру, коли за контрабанду лісу винних саджатимуть до в’язниці на кілька років? Чи поліпшить це лісову справу і чи врятує наші ліси від масового вирубування?

— Хотілося б, щоб у цьому контексті людей не ув’язнювали, а проводили превентивні заходи: потрібна робота правоохоронних органів на запобігання таким порушенням законодавства. Проте нам необхідно координувати роботу із силовими структурами.

Маємо понад 250 мобільних бригад, які, на мою думку, здебільшого ефективно справляються із завданням недопущення правопорушень у наших лісах.

Але є проблеми. Приміром, на сході та півдні України лісові масиви неоднорідні, розкидані на великій відстані один від одного. Звісно, обійти їх чи ефективно охороняти майже неможливо.

Ще й держава до кінця минулого року не фінансувала цю роботу. Тому вимагати від однієї людини ефективної праці, яка повин­на обходити величезні території і має великий обсяг роботи, напевно, складно.

Є також випадки незаконного вирубування дерев у лісосмугах, які не мають визначеного власника. Щоправда, у Верховній Раді перебуває відповідний законопроект, який дасть змогу розв’язати цю проблему. А вона справді масштабна, тому що висадити і виростити лісосмугу — це кропітка праця.

— Тобто особисто ви за м’яке покарання навіть злісних порушників?

— Ні, ми за жорстке покарання. Але лісопорушник нині — це не просто пересічна людина. Він серйоз­но технічно оснащений, і протистояти йому непросто. І в 2018-му, і в попередні роки траплялися випадки, коли порушники зі зброєю в руках відстрілювалися від наших співробітників, які спіймали їх на гарячому. Роботу на запобігання таким випадкам треба проводити серйозно разом із правоохоронними органами.

Безперечно, покарання має бути відповідним до правопорушення.

— За перші півмісяця 2019 року немає яскравих прикладів правопорушень, коли було відкрито саме кримінальні справи?

— Ні, ще немає. Нині в лісах чимало снігу, тож лісокрадіям там складніше діяти. Гадаю, вони чекатимуть на кращі погодні умови. Проте саме в цей час правопорушники проводять розвідку для подальшої роботи, адже це організовані групи.

— А хто вони зазвичай?

— Це місцеві жителі. І сировину вони реалізують на напівлегальних або й нелегальних пилорамах. Такі незаконні підприємства приймають крадену деревину без документів. Перевірити їхню діяльність у межах чинного законодавства складно. Приміром, правоохоронним органам донедавна було заборонено перевіряти такі пилорами без відповідного відкриття кримінальної справи. Однак, гадаю, якби у фіскальних та силових органів було велике бажання, цю роботу можна було б серйозно організувати. І ми в такий спосіб припинили б або істотно зменшили незаконний обіг деревини.

— Народні депутати підтримали в правках до законопроекту наполягання Президента України щодо дозволу вивезення за кордон деревини паливної. Як вважаєте, це правильно? Адже під цим приводом вирубування лісів триватиме, і яка різниця, що вивозити — деревину паливну чи ліс-кругляк?

— Ми вже півроку жодних лісоматеріалів не експортуємо. А різниця лише в ціні. Якщо ділова деревина має одну вартість, то паливна — іншу. У нас мораторій на вивезення ділової деревини.

Чому півроку не експортуємо дров’яну деревину? На Укр­залізниці чинна конвенція щодо обмеження перевезення лісових вантажів. Оскільки цей документ не скасовано, ми не можемо експортувати ту сировину, яку дозволено вивозити. За цей час Держлісагентство перейшло на нові європейські стандарти класифікації деревини. Нині ми можемо уникнути подвійних тлумачень. Адже раніше в Україні діяли одні стандарти, а в Європі — інші. Ми замитнювали лісоматеріали за своїми нормами, європейці розмитнювали за власними. У зв’язку з цим виникали непорозуміння. Проте тепер буде все інакше: роботу в цьому напрямі впорядкуємо.

— Що втратили Україна і Держлісагентство в так звану п’ятирічку заповідної анархії, коли у Мінприроди відібрали його територіальні органи? Ми знаємо, що нових заповідників (й інших форм — заказників, природних парків тощо) в цей період у системі Мінприроди майже не створювали. А чи створювали їх за ті п’ять років у вашій системі? Чи багато територій ми безповоротно втратили (зокрема лісових), коли була ця анархія і потенційно заповідні землі часто передавали приватним особам?

— У системі Держлісагентства в цей період лісові землі в приватні руки не роздавали. Цього не можна робити відповідно до чинного законодавства, за винятком лісів у межах фермерських господарств. Тому в нас майже немає приватних лісів. Лісові землі можуть вилучати лише через відповідне рішення Кабінету Міністрів. І в приватні руки, як власність, їх не передають.

— Корупція на вищих та середніх щаблях влади — велика проблема в Україні. Як ваше відомство бореться з такими негативними проявами? Які головні види правопорушень?

— У нас є уповноважені спеціалісти, які працюють над цим питанням. На рівні нашої інституції та окремих підприємств проводимо профілактичні заходи щодо запобігання проявам корупції.

Найпоширеніше правопорушення, яке фіксуємо, — коли близькі родичі перебувають у прямому підпорядкуванні керівників різних напрямів.

Цього, особливо в сільській місцевості, досить складно уникнути, адже там роботи мало. Проте є династії в лісовій галузі, коли людина стає керівником, а його рідні працюють у лісгоспі. Такі питання справді треба вирішувати, проте це нелегко.

— Як триває набір на посади лісників та єгерів? Чи йде молодь на таку роботу і чи отримують фахівці високу зарплату?

— У нас, як на мене, досить високі заробітні плати, особливо в тих регіонах, де триває серйозна робота з використання лісових ресурсів. Це так звані ресурсні області. Молодь до нас приходить.

Середня зарплата в галузі становить понад 9 тисяч гривень. Утім, є зарплати від 15 до 20 тисяч гривень на місяць — приміром, у трактористів, операторів маніпуляторів. Є нересурсні лісгоспи (на півдні та сході країни), де мало лісів, тож і зарплати відповідно невисокі.

Проте є проблема від’їзду фахівців лісової галузі за кордон, де, працюючи за фахом, вони отримують істотно вищу, ніж в Україні, платню. Такий тренд для прикордонних регіонів уже досить стійкий, і він лише посилюватиметься.

— Які завдання щодо діяльності Держлісагентства визначено на 2019 рік?

— Одне з важливих питань, яким ми займатимемося цього року, — національна інвентаризація лісового фонду. Ми повинні чітко знати, які лісові масиви маємо, як росте ліс на кожній окремій ділянці тощо.

Цього року ставимо собі завдання робити все для ухвалення законопроекту про ринок деревини, і щоб там було серйозно прописано всі аспекти реалізації цих товарів усередині країні.

Наступний напрям — введення нових санітарних правил. Торік ми ретельно працювали над цим питанням, 2019-го продовжимо цю роботу. Це надає нам можливість заготовляти ліс в умовах наявності різних шкідників і хвороб, враховуючи також кліматичні зміни, які відбуваються в Україні останнім часом.

Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир БОНДАР. Народився 1968 року в Луцьку. Закінчив Волинський держуніверситет ім. Лесі Українки за спеціальністю «Історія» 1996 року. 2007-го у цьому виші здобув фах економіста. У 2018 році в Національному лісотехнічному університеті здобув спеціальність «Лісове господарство». З 1996-го по 2002 роки працював на різних посадах у Волинській облдержадміністрації. 2002 — 2005 рр. — народний депутат України. 2005 — 2007 рр. — голова Волинської облдержадміністрації. Працював також радником Президента України. З листопада 2016 року — заступник голови Держлісагентства України.

КОМЕНТАР У ТЕМУ



Валерій МУРГА,
начальник Закарпатського обласного управління
лісового та мисливського господарства:

— Загальне ставлення до зазначеного закону України № 5495 схвальне, оскільки цим документом також внесено зміни до Кримінального кодексу України в частині конкретизації істотної шкоди за незаконну рубку, коли настає кримінальна відповідальність.

Відповідно до внесених змін, істотною вважається шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Зазначені зміни сприятимуть правильній кваліфікації дій правопорушників, що здійснили незаконну порубку. Управління не може відповісти на запитання, велике це чи мале число — заготівля 25 млн кубометрів на рік, оскільки такі обсяги визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування та враховують потреби і цілі діяльності лісової галузі.

Для прикладу: обсяг заготівлі підприємств, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, у 2018 році становив 1,1 мільйона кубометрів.



https://ukurier.gov.ua/uk/articles/volodimir-bondar-mi-vedemo-zapeklu-borotbu-z-porus/

Далі...

Під Луцьком знищують 200-літні дуби (фото)

Під Луцьком у селі Гаразджа прискорено знищують лісові насадження, серед яких 200-річні дуби.

Про це повідомив депутат Луцької міськради Павло Данильчук, – каже Вголос.

За словами депутата, лісовий масив у цьому селі перебуває у користуванні ДП “Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр”.

“Останні три-чотири роки кількість рубок різного характеру постійно зростає. Рубається цілком здоровий ліс у господарській частині під приводом, наприклад, що пройшов бурелом чи потрібно провести прорідження, чи зрубати кілька гектарів столітніх дубово-грабових дібров. А потім проводять піар-акцію з висадки саджанців за участю керівництва лісового господарства й інших чиновників”, – зазначив Павло Данильчук.

Також він розповів, що вчора, 20 січня, знову натрапив на кілька свіжих, вже цьогорічних рубок. За його словами, мова йде про знищення найстарішого дубового лісу, якому понад 200 років.

Цікаво, що теперішній начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко живе в селі Гаразджа, поруч із цим лісом.

Вівторок, 22 січня 2019, 06:33

https://konkurent.in.ua/publication/35647/pid-lutskom-znischuut-200-litni-dubi-foto/

Далі...