ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 січня 2019

Звенигородські лісівники збирають гриби навіть взимку

Попри зимову погоду звенигородські лісівники збирають гриби, щоправда тепличні, проте вирощені на екологічно чистому субстраті рослинного походження, тому й не мають важких металів і токсичних речовин. Це глива – цінні їстівні гриби з цілющими властивостями, більш відомі розмовною мовою «вешенка».



– Ініціатива директора Звенигородського лісгоспу Анатолія Проценка спробувати налагодити процес вирощування грибів була втілена в життя, – розповідає втілювач проекту, провідний мисливознавець Звенигородського лісгоспу Олександр Шевченко. – Минулий рік був експериментальним, проте змогли виростити 400 кг грибів: при мінімальних витратах у 2,5 тис. гривень, отриманий прибуток склав 7,5 тис. гривень, – хвалиться успіхами Олександр Володимирович.



Вирощування грибів потребує знання певних секретів. По-перше, у теплиці повинна дотримуватись певна температура, вологість, функціонувати вентиляційна система. Другим, і головним чинником у цьому процесі, є приготування субстрату. Його готують із дрібно-нарізаної соломи злакових культур, яку попередньо разом з міцелієм проварюють у великому чані. Далі цією сумішшю наповнюють мішки з полімерної плівки. У мішках роблять отвори, з них згодом і виростають грона глив. Перші гриби з’являються через 30-45 дні після набивки. Один субстрат використовують для 2-3 «поколінь» грибів. Цього року у звенигородських теплицях дозрівають 50 мішків, що у 2 рази більше, ніж минулого року.



Окрилені минулорічним гарним результатом, а також намагаючись зробити процес вирощування грибів ще менш економічно-затратним, звенигородські лісівники вирішили спробувати вирощувати гриби «на пеньках». Це практично такий самий процес вирощування, окрім того, що замість мішків, які швидко зношуються, грибне царство дозріває на осикових обрізках довжиною 40-50 см і діаметром 20-30 см, – продовжує розповідати про грибні експерименти Олександр Шевченко.



– Для максимального використання наших теплиць у зимовий період, а також, щоб працівники нашого підприємства та мешканці Звенигородського району мали смачний екологічно чистий продукт, ми і спробували для себе цей новий цікавий вид діяльності, – зазначає директор Звенигородського лісгоспу Анатолій Проценко.



До речі, ці гриби відрізняються високим вмістом потрібних організму полісахаридів, біологічно значущих елементів – калію, кальцію, кобальту, фосфору, заліза, міді, селену, цинку та інших мінералів. Гриби гливи – відмінне джерело вітамінів. У них знайдені всі вітаміни групи В, аскорбінова і нікотинова кислота, вітамін Е. Крім того, мають рідкісний вітамін D2, що значно підвищує їх харчову цінність.

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
24.01.2019

Проходить облік дичини


У розпалі облік дичини. Лісогосподарські підприємства Хмельниччини проводять його з участю спеціалістів Держпродспоживслужби, Держлісагентства та Мінприроди.

В угіддях облікують кількість лосів, плямистих оленів, козуль, кабанів, зайців, білок, лисиць, вовків, норок американських, куниць лісових та кам’яних, тхорів, фазанів і сірих куріпок. Користувачі мисливських угідь ведуть цю відповідальну роботу досить прискіпливо й різними методами. Облік передбачено завершити в лютому.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

На Тернопільщині за два роки створено 212 гектарів нових лісів



У 2018 році лісогосподарські підприємства обласного управління лісового та мисливського господарства здійснили посадку лісів на площі 683 гектар, або 104,3% до завдання. Про це поінформував перший заступник начальника управління – начальник відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління Іван Приймачук.

Нових лісів на переданих деградованих і малопродуктивних землях створено 151 гектар (100,7%). Під природне поновлення залишено 50 гектарів (111,1%).

До слова, за два роки дії Програми розвитку лісового господарства Тернопільщини на 2017-2021 роки, лісівники створили 212 гектарів нових лісів.

Автор: Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
23.01.2019 12:58
https://ternopillis.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/na-ternopilshchini-za-dva-roki-stvoreno-212-gektariv-novikh-lisiv.html

Умови виконано, плани затверджено! - у Гліхівському лісгоспі відбулась профспілкова конференція

23 січня на базі Державного підприємства «Глухівське лісове господарство» відбулася профконференція.

До цього, протягом двох тижнів директор підприємства Василь Кацалап, голова профспілки Валентина Кузнецова та інженер із охорони праці Микола Зубов відвідували трудові колективи підрозділів лісгоспу: нижній склад, цех з переробки деревини, автогараж, Баницьке, Слоутське, Землянківське, Червонянське та Шалигінське лісництва. Спілкувалися з працівниками, обговорювали та вирішували проблемні питання, висували делегатів на профконференцію.





На початку конференції директор ДП «Глухівський лісгосп» Василь Кацалап підсумував роботу підприємства за 2018 рік. Василь Федорович розповів про виконання умов колективного договору між адміністрацією та профспілкою й перспективи його виконання у 2019 році.

Про роботу профспілкового комітету у 2018 році відзвітувала голова профспілки Валентина Кузнецова. Далі бухгалтер Неоніла Гришакова ознайомила делегатів із результатами перевірки ревізійною комісією діяльності профспілки. Головний економіст Галина Трубчик доповіла про прийняття колективного договору на 2019 рік та зміни внесені до нього.

Представники підрозділів лісгоспу розповіли про здійснену ними роботу, внесли пропозиції щодо прийняття колективного договору, висловили побажання стосовно планування заходів у поточному році та надали оцінку роботі профспілки.

Крім делегатів, також в обговоренні взяв участь головний економіст Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Євген Фролов. Він поінформував працівників лісгоспу щодо загального економічного стану підприємств СОУЛМГ. За словами Євгена Михайловича ДП «Глухівський лісгосп» за кількістю ресурсів посідає 11 місце, а за іншими показниками: собівартістю заготівлі 1м3 деревини, витратами на паливно-мастильні матеріали, сплатою податків до державних і місцевих фондів і середньою заробітною платою – 5 та 6 місця.

Підсумовуючи вищесказане, присутні визнали роботу профспілки задовільною, а умови колективного договору виконаними. До того ж, одноголосно затвердили проект колдоговіру на 2019 рік.



Фінські орнітологи порадили лісівникам, що робити зі знайденою самкою яструба

Лісівники ДП «Кутське лісоове господарство» отримали відповідь від орнітологів з Фінляндії.

Нагадаємо, що напередодні різдвяних свят майстри лісу Кутського лісгоспу у лісі врятували знесиленого хижого птаха (Яструба Великого) з кільцем фінського зоомузею.

Спочатку пернату оглянув ветеринар у Коломиї, а далі вона помандрувала до Галицького НПП. Там їй створили належні умови для реабілітації та відновлення сил. Далі планується повернути самку у дику природу, з надією, що вона створить сім’ю. Після поселення птахи у Галицький НПП, лісівники написали листа у зоомузей м. Гельсінки. Сьогодні отримали відповідь.

«Спасибі за повідомлення про знахідку птаха! Дуже приємно, що самка одужує і почувається краще. У відео, яке ми бачили, птаха виглядає здоровою. Ми рекомендуємо відпустити її якнайшвидше, особливо якщо немає морозів.

Птаха молода, оскільки народилася у 2018 році. Вона повинна знайти партнера та місце для розмноження. Адже деякі представники виду Accipiter gentilis (Яструб Великий) розмножуються вже на другий рік свого життя. Проте ця птаха не зможе відчути радості материнства, якщо перебуватиме в неволі. З найкращими побажаннями, Юха Хонкала», – йдеться у повідомленні.

За матеріалами прес-служби ДП «Кутське лісове господарство»










Четвер, 24 січня 2019 12:38

Лісівники Брустурянського лісомисливгоспу активно реконструюють лісництва (ВІДЕО)




За останні роки лісівниками Брустурянського лісомисливського господарства проводиться масштабна реконструкція адміністративних будівель на території підприємства. Зі слів директора держлісгоспу, поряд із веденням лісового господарства, значна фінансова увага приділяється й розвитку інфраструктури.

Яскравим прикладом та окрасою Брустурянського лісомисливгоспу слугує адміністративна будівля Лопухівського лісництва. Ще донедавна його працівники не мали власної контори, однак у минулому році будівлю лісництва урочисто відкрили.

Сьогодні працівники Лопухівського лісництва працюють в комфортних умовах. Більше того, будівля також має нагоду приймати туристів, адже на другому поверсі розташовані кімнати відпочинку.

Це саме можна сказати й про контору Плайського лісництва. На відміну від Лопухівського, де контора була збудована, тут пройшла капітальна реконструкція. Наразі вже завершено як зовнішні так й внутрішні роботи. Також біля контори Плайського лісництва підходить до завершення будинок лісової охорони. Наразі залишилось провести внутрішні роботи на другому поверсі.

Технічним ж проривом у розбудові інфраструктури Брустурянського лісомисливгоспу стало Турбатське лісництво. Контора найвисокогірнішого лісництва працює без електроенергії, тож доводилось добувати її спеціальним генераторам живлення. Розпочавши капітальну реконструкцію будівлі, лісівники також встановили тут альтернативні види енергії, а саме сонячні батареї, які повинні забезпечити електроенергією контору лісництва. Завершивши всі розпочаті роботи, Брустурянське лісомисливське господарство матиме оновлені, а в деяких й збудовані, адміністративні будівлі всіх лісництв.


Дбаємо про мисливську фауну

    

Запорукою збереження звірів взимку є їх підгодівля. З настанням зими, а точніше появою снігового покриву мешканці лісів мають труднощі в добуванні їжі. Єгерська служба ДП «Словечанський лісгосп» розпочинає свій робочий день з перевірки підгодівельних майданчиків та викладання харчів.


24.01.2019 13:00
Прес-служба ДП «Словечанське лісове господарство».

Протягом сезону на дубечнівській шишкосушарці переробляють від 60 до 70 тонн насіння ВІДЕО



На території «Старовижівського лісового господарства», у Дубечнівському лісництві, функціонує шишкосушарка. Сюди звозять шишки з 11 державних лісогосподарських підприємств області. Протягом сезону в шишкосушарці переробляють приблизно від 60 до 70 тонн насіння.

Головний лісничий державного підприємства «Старовижівське лісове господарство» Віталій Оксенюк розповідає журналістам видання Район.Луцьк, що шишкосушарку побудували в 1961-му році.

«Побудував тодішній лісничий Адам Дмитрук. На шишкосушарці протягом сезону в середньому переробляється від 60 до 70 тонн насіння. Сезон розпочинається в зимовий період і триває аж до весни. Звозять шишки на переробку з 11 лісгоспів Волинської області. Переробляють шишки сосни звичайної та ялини. Ця робота дуже важлива для лісівників. Адже від якості насіння та посадматеріалів залежить продуктивність та довголіття лісових насаджень», – зазначає лісничий.

Процес сушки шишок складний та триває 24 години. За це час шишки проходять різні етапи переробки. В кінці насіння відділяється від шишки. Готові насінини відправляють до лісонасінневої бази, де перевіряють його якість. При державних лісогосподарських підприємствах Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства діє три шишкосушарки – у Старовижівському лісгоспі, в Ківерцях, а цього року шишкосушарню запустили в роботу у державному підприємстві «Маневицьке ЛГ».

Незабаром відкриття нової шишкосушарні планують володимир-волинські лісівники.


Так кто же уничтожает русский лес?


Как и в других случаях, отнюдь не иноземцы, а российская бесхозяйственность, коррупция, плохие законы и их игнорирование — вот главные наши проблемы. Фото: Moscow-Live.ru
Михаил Морозов, заместитель главного редактора «Труда»

В Совете Федерации ломали голову над угрозой, нависшей над лесными богатствами России.

В Совете Федерации ломали голову над угрозой, нависшей над лесными богатствами России. Обсуждение вылилось в громкий скандал, который проигнорировали федеральные СМИ. Куцее сообщение об этом мероприятии на сайте верхней палаты парламента не передает ни накала страстей, ни глубины проблемы. Но известно, что представители Генпрокуратуры, Федерального агентства лесного хозяйства, таможенной службы и другие нарисовали нерадостную картину запустения русского леса, испокон веков считавшегося одним из главных богатств России.

Под раздачу попал руководитель Рослесхоза Иван Валентик, который достаточно объективно оценил ситуацию. Глава СФ Валентина Матвиенко фактически обвинила его в некомпетентности и повесила на вверенную ему службу все грехи отрасли. Но, как считают некоторые обозреватели, именно деятельность Федерального агентства лесного хозяйства, которая, возможно, затрагивает чьи-то интересы, и стала поводом к этой дискуссии в СФ.

В постановлении, принятом по итогам бурного обсуждения, сказано, что «лесное законодательство России основывается на принципах устойчивого управления лесами, сохранения лесов, в том числе посредством их охраны, защиты, воспроизводства, разведения». Несмотря на высокую оценку российского законотворчества, председатель СФ предложила создать совместную с Госдумой рабочую группу по внесению поправок в Лесной кодекс, чтобы прекратить незаконные вырубки.

Сенаторы признали, что именно «кривое» законодательство позволяет «заготавливать древесину с превышением установленных объемов, а также величины прироста эксплуатируемых лесных насаждений». А как вам такой факт: численность сотрудников лесной охраны вдвое ниже нормативов Минприроды и в пять раз ниже уровня 2007 года. В переводе на русский это означает, что рубят лес нещадно — и при этом не высаживают молодой. Охранять и культивировать лесные угодья в России просто некому.

Среди причин неблагополучия указано бедственное положение населения в лесных районах, называемых сенаторами депрессивными. Но почему регионы, где сконцентрировано такое богатство, впадают в депрессию, в постановлении не объяснено.

Поскольку у нас в последнее время во всех грехах и бедах принято винить иностранцев, в ряде СМИ ко времени появились публикации, переводящие стрелки на наших китайских друзей. Мол, те свой лес берегут, а контрабандой тянут его из России. Будто бы во главе лесных регионов нашей страны стоят китайские граждане, а пограничники, таможенники, прокуратура, полиция — все давно изменили разрез глаз и цвет кожи. Целая серия загодя подготовленных репортажей из Иркутской области показала, что в лесных районах царит полный беспредел. Отсутствие лесоохраны, полиции и коррумпированность местных властей позволяют хищнически истреб-лять леса. Громкий заголовок указал на главную причину всех бед: «Как китайцы вырубают русскую тайгу». Одновременно активизировались всякого рода «исследователи», которые уверяют, что те же китайцы заселили весь Дальний Восток и Сибирь, а также вознамерились выпить Байкал...

Бессмысленно вступать здесь в серьезную полемику. Подобные мифы культивируются десятилетиями. К ним привыкли даже китайцы, которые и на этот раз спокойно отреагировали на выпады в их адрес. Но вот вам несколько цифр. В 2016 году Китай импортировал из России 22 млн кубометров леса (19% российского рынка древесины). Можно, конечно, считать российских таможенников, пограничников и прочих чиновников сплошь продажными, а эту цифру — в 10 раз заниженной.

Представим, что мимо российской таможни со свистом пролетают в Китай эшелоны, груженные кругляком. Но и тогда экспорт леса в Китай составил бы сотую долю процента общих запасов России. И утверждать, что «китайцы все вырубили», было бы как минимум преждевременно. Не говоря о том, что китайцы покупают то, что рубят русские. Но главное, любая реальная цифра экспорта леса в Китай меркнет на фоне того, что уничтожают катастрофические лесные пожары и вредители — природные и человеческие.

Как и в других случаях, отнюдь не иноземцы, а российская бесхозяйственность, коррупция, плохие законы и их игнорирование — вот главные наши проблемы. Ежегодно, по официальной статистике, от пожаров в России гибнет от 1,5 до 3 млн гектаров леса. Только за прошлый год от огня пострадало 4,5 млн гектаров. Это касается тех лесных районов, за которыми кто-то приглядывает. Но свыше 600 млн гектаров находятся вне контроля и тем более пожаротушения. Поэтому, по данным международных центров мониторинга, ежегодно сгорают до 14 млн гектаров! Чтобы срубить и вывезти такую махину, даже трудолюбивым китайцам потребовались бы сотни лет.

Немало леса уничтожают болезни и насекомые, потому что лес сейчас фактически никто не защищает и не культивирует. Чтобы убедиться в этом, сенаторам не надо ехать в Иркутскую область. Достаточно выехать в относительно благополучную Московскую область, где сведены на нет самые ценные, защитные леса, которые некогда считались лесами «первой категории охраны», «легкими мегаполиса»...

Но вернемся к постановлению СФ, в котором содержится более адекватный анализ происходящего, чем в статьях по «горячему поводу». В документе неслучайно есть отсыл к 2007 году. Именно в этом году заработал новый Лесной кодекс, который привел к хаосу, ныне вдруг обнаруженному сенаторами. Уже через год, к 2008-му, число лесных пожаров в России выросло в 40 раз. А в 2010 году, когда лично Владимир Путин на самолете-амфибии летал тушить лес, погибло почти 8 млн гектаров лесных насаждений. Сгорели и люди.

В ходе нынешней дискуссии глава комитета по бюджету СФ Сергей Рябухин высказался о причинах затянувшегося кризиса: лесное законодательство выстроено так, что все полномочия по лесопользованию и лесоустройству переданы региональным властям и частным собственникам. И тех и других мало волнует экологический ущерб. «Думаю, что в свое время это было сделано умышленно: регионам дали полномочия, не подкрепленные финансами, в результате чего в 10 раз сократилось количество лесников и лесхозов. И лес оказался брошенным на произвол судьбы. Поэтому надо передавать полномочия на федеральный уровень, и регионы, думаю, с этим согласятся», — заявил Сергей Рябухин. Откровение? Банальность, известная любому мало-мальски знакомому с темой! В очередной раз ставится вопрос о неприемлемости концепции лесной политики. Критически проанализировать Лесной кодекс не раз призывал и президент Путин, указывая на криминогенность отрасли.

И это несмотря на то, что главный лесной закон начали править на следующий день после его внесения в Госдуму. Помнится, один из главных лоббистов, тогдашний председатель комитета по природным ресурсам Госдумы госпожа Комарова (ныне губернатор Ханты-Мансийского автономного округа) успокаивала противников: мол, примем закон, откроем лес для рыночных отношений, а потом исправим. Не получилось.

После первого чтения Лесного кодекса в Госдуме в него было внесено более 500 поправок. Это означало, что документ невозможно доработать — его надо переписывать заново. И выносить на общенародное обсуждение. Но этого сделано не было, несмотря на то что субъекты Федерации дали отрицательную оценку кодексу. Против выступил даже бизнес, который заявил о неготовности тратить деньги на охрану и восстановление лесов. Воспрепятствовать принятию губительного документа пытались 73 депутата Госдумы, обратившиеся к президенту России с открытым письмом. Руководители крупнейших фракций Госдумы лично просили главу государства не подписывать документ. Чуть ли не в ногах у Владимира Путина валялся известный журналист и защитник природы Василий Михайлович Песков...

Ничего не помогло, кодекс продавили. Партийное большинство в Госдуме и лоббисты в правительстве проигнорировали общественное мнение. Не было принято во внимание и то, что Лесной кодекс, который напрямую затрагивает важнейший элемент российской природы, не прошел государственную экологическую экспертизу, как это предусмотрено федеральным законом.

И вот мы имеем то, что имеем. И китайцы тут ни при чем.

из номера 005 за 25 Января 2019г.
Опубликовано 00:01 25 Января 2019г.