Умови виконано, плани затверджено! - у Гліхівському лісгоспі відбулась профспілкова конференція

23 січня на базі Державного підприємства «Глухівське лісове господарство» відбулася профконференція.

До цього, протягом двох тижнів директор підприємства Василь Кацалап, голова профспілки Валентина Кузнецова та інженер із охорони праці Микола Зубов відвідували трудові колективи підрозділів лісгоспу: нижній склад, цех з переробки деревини, автогараж, Баницьке, Слоутське, Землянківське, Червонянське та Шалигінське лісництва. Спілкувалися з працівниками, обговорювали та вирішували проблемні питання, висували делегатів на профконференцію.





На початку конференції директор ДП «Глухівський лісгосп» Василь Кацалап підсумував роботу підприємства за 2018 рік. Василь Федорович розповів про виконання умов колективного договору між адміністрацією та профспілкою й перспективи його виконання у 2019 році.

Про роботу профспілкового комітету у 2018 році відзвітувала голова профспілки Валентина Кузнецова. Далі бухгалтер Неоніла Гришакова ознайомила делегатів із результатами перевірки ревізійною комісією діяльності профспілки. Головний економіст Галина Трубчик доповіла про прийняття колективного договору на 2019 рік та зміни внесені до нього.

Представники підрозділів лісгоспу розповіли про здійснену ними роботу, внесли пропозиції щодо прийняття колективного договору, висловили побажання стосовно планування заходів у поточному році та надали оцінку роботі профспілки.

Крім делегатів, також в обговоренні взяв участь головний економіст Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Євген Фролов. Він поінформував працівників лісгоспу щодо загального економічного стану підприємств СОУЛМГ. За словами Євгена Михайловича ДП «Глухівський лісгосп» за кількістю ресурсів посідає 11 місце, а за іншими показниками: собівартістю заготівлі 1м3 деревини, витратами на паливно-мастильні матеріали, сплатою податків до державних і місцевих фондів і середньою заробітною платою – 5 та 6 місця.

Підсумовуючи вищесказане, присутні визнали роботу профспілки задовільною, а умови колективного договору виконаними. До того ж, одноголосно затвердили проект колдоговіру на 2019 рік.

http://sumylis.gov.ua/pres-sluzhba/novini-lisgospiv/1251-umovi-vikonano-plani-zatverdzheno-u-glikhivskomu-lisgospi-vidbulas-profspilkova-konferentsiya.html

Далі...

Фінські орнітологи порадили лісівникам, що робити зі знайденою самкою яструба

Лісівники ДП «Кутське лісоове господарство» отримали відповідь від орнітологів з Фінляндії.

Нагадаємо, що напередодні різдвяних свят майстри лісу Кутського лісгоспу у лісі врятували знесиленого хижого птаха (Яструба Великого) з кільцем фінського зоомузею.

Спочатку пернату оглянув ветеринар у Коломиї, а далі вона помандрувала до Галицького НПП. Там їй створили належні умови для реабілітації та відновлення сил. Далі планується повернути самку у дику природу, з надією, що вона створить сім’ю. Після поселення птахи у Галицький НПП, лісівники написали листа у зоомузей м. Гельсінки. Сьогодні отримали відповідь.

«Спасибі за повідомлення про знахідку птаха! Дуже приємно, що самка одужує і почувається краще. У відео, яке ми бачили, птаха виглядає здоровою. Ми рекомендуємо відпустити її якнайшвидше, особливо якщо немає морозів.

Птаха молода, оскільки народилася у 2018 році. Вона повинна знайти партнера та місце для розмноження. Адже деякі представники виду Accipiter gentilis (Яструб Великий) розмножуються вже на другий рік свого життя. Проте ця птаха не зможе відчути радості материнства, якщо перебуватиме в неволі. З найкращими побажаннями, Юха Хонкала», – йдеться у повідомленні.

За матеріалами прес-служби ДП «Кутське лісове господарство»

Четвер, 24 січня 2019 12:38

http://www.ifforestry.gov.ua/novyny/item/909-фінські-орнітологи-порадили-лісівникам,-що-робити-зі-знайденою-самкою-яструба

Далі...

Лісівники Брустурянського лісомисливгоспу активно реконструюють лісництва (ВІДЕО)

За останні роки лісівниками Брустурянського лісомисливського господарства проводиться масштабна реконструкція адміністративних будівель на території підприємства. Зі слів директора держлісгоспу, поряд із веденням лісового господарства, значна фінансова увага приділяється й розвитку інфраструктури.

Яскравим прикладом та окрасою Брустурянського лісомисливгоспу слугує адміністративна будівля Лопухівського лісництва. Ще донедавна його працівники не мали власної контори, однак у минулому році будівлю лісництва урочисто відкрили.

Сьогодні працівники Лопухівського лісництва працюють в комфортних умовах. Більше того, будівля також має нагоду приймати туристів, адже на другому поверсі розташовані кімнати відпочинку.

Це саме можна сказати й про контору Плайського лісництва. На відміну від Лопухівського, де контора була збудована, тут пройшла капітальна реконструкція. Наразі вже завершено як зовнішні так й внутрішні роботи. Також біля контори Плайського лісництва підходить до завершення будинок лісової охорони. Наразі залишилось провести внутрішні роботи на другому поверсі.

Технічним ж проривом у розбудові інфраструктури Брустурянського лісомисливгоспу стало Турбатське лісництво. Контора найвисокогірнішого лісництва працює без електроенергії, тож доводилось добувати її спеціальним генераторам живлення. Розпочавши капітальну реконструкцію будівлі, лісівники також встановили тут альтернативні види енергії, а саме сонячні батареї, які повинні забезпечити електроенергією контору лісництва. Завершивши всі розпочаті роботи, Брустурянське лісомисливське господарство матиме оновлені, а в деяких й збудовані, адміністративні будівлі всіх лісництв.

https://zakarpatlis.gov.ua/shche-odyn-lisivnyk-zakarpattia-otrymav-zvannia-zasluzhenoho/

Далі...

Дбаємо про мисливську фауну

    

Запорукою збереження звірів взимку є їх підгодівля. З настанням зими, а точніше появою снігового покриву мешканці лісів мають труднощі в добуванні їжі. Єгерська служба ДП «Словечанський лісгосп» розпочинає свій робочий день з перевірки підгодівельних майданчиків та викладання харчів.

24.01.2019 13:00
Прес-служба ДП «Словечанське лісове господарство».

https://zt-lis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/dbajemo-pro-mislivsku-faunu.html

Далі...

Протягом сезону на дубечнівській шишкосушарці переробляють від 60 до 70 тонн насіння ВІДЕО

На території «Старовижівського лісового господарства», у Дубечнівському лісництві, функціонує шишкосушарка. Сюди звозять шишки з 11 державних лісогосподарських підприємств області. Протягом сезону в шишкосушарці переробляють приблизно від 60 до 70 тонн насіння.

Головний лісничий державного підприємства «Старовижівське лісове господарство» Віталій Оксенюк розповідає журналістам видання Район.Луцьк, що шишкосушарку побудували в 1961-му році.

«Побудував тодішній лісничий Адам Дмитрук. На шишкосушарці протягом сезону в середньому переробляється від 60 до 70 тонн насіння. Сезон розпочинається в зимовий період і триває аж до весни. Звозять шишки на переробку з 11 лісгоспів Волинської області. Переробляють шишки сосни звичайної та ялини. Ця робота дуже важлива для лісівників. Адже від якості насіння та посадматеріалів залежить продуктивність та довголіття лісових насаджень», – зазначає лісничий.

Процес сушки шишок складний та триває 24 години. За це час шишки проходять різні етапи переробки. В кінці насіння відділяється від шишки. Готові насінини відправляють до лісонасінневої бази, де перевіряють його якість. При державних лісогосподарських підприємствах Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства діє три шишкосушарки – у Старовижівському лісгоспі, в Ківерцях, а цього року шишкосушарню запустили в роботу у державному підприємстві «Маневицьке ЛГ».

Незабаром відкриття нової шишкосушарні планують володимир-волинські лісівники.

Posted on Січень 24, 2019 by Прес-служба Волинського ОУЛМГ
http://lisvolyn.gov.ua/?p=38828

Далі...

Було море, а став ліс. ВІДЕО

Далі...

Так кто же уничтожает русский лес?

Как и в других случаях, отнюдь не иноземцы, а российская бесхозяйственность, коррупция, плохие законы и их игнорирование — вот главные наши проблемы. Фото: Moscow-Live.ru
Михаил Морозов, заместитель главного редактора «Труда»

В Совете Федерации ломали голову над угрозой, нависшей над лесными богатствами России.

В Совете Федерации ломали голову над угрозой, нависшей над лесными богатствами России. Обсуждение вылилось в громкий скандал, который проигнорировали федеральные СМИ. Куцее сообщение об этом мероприятии на сайте верхней палаты парламента не передает ни накала страстей, ни глубины проблемы. Но известно, что представители Генпрокуратуры, Федерального агентства лесного хозяйства, таможенной службы и другие нарисовали нерадостную картину запустения русского леса, испокон веков считавшегося одним из главных богатств России.

Под раздачу попал руководитель Рослесхоза Иван Валентик, который достаточно объективно оценил ситуацию. Глава СФ Валентина Матвиенко фактически обвинила его в некомпетентности и повесила на вверенную ему службу все грехи отрасли. Но, как считают некоторые обозреватели, именно деятельность Федерального агентства лесного хозяйства, которая, возможно, затрагивает чьи-то интересы, и стала поводом к этой дискуссии в СФ.

В постановлении, принятом по итогам бурного обсуждения, сказано, что «лесное законодательство России основывается на принципах устойчивого управления лесами, сохранения лесов, в том числе посредством их охраны, защиты, воспроизводства, разведения». Несмотря на высокую оценку российского законотворчества, председатель СФ предложила создать совместную с Госдумой рабочую группу по внесению поправок в Лесной кодекс, чтобы прекратить незаконные вырубки.

Сенаторы признали, что именно «кривое» законодательство позволяет «заготавливать древесину с превышением установленных объемов, а также величины прироста эксплуатируемых лесных насаждений». А как вам такой факт: численность сотрудников лесной охраны вдвое ниже нормативов Минприроды и в пять раз ниже уровня 2007 года. В переводе на русский это означает, что рубят лес нещадно — и при этом не высаживают молодой. Охранять и культивировать лесные угодья в России просто некому.

Среди причин неблагополучия указано бедственное положение населения в лесных районах, называемых сенаторами депрессивными. Но почему регионы, где сконцентрировано такое богатство, впадают в депрессию, в постановлении не объяснено.

Поскольку у нас в последнее время во всех грехах и бедах принято винить иностранцев, в ряде СМИ ко времени появились публикации, переводящие стрелки на наших китайских друзей. Мол, те свой лес берегут, а контрабандой тянут его из России. Будто бы во главе лесных регионов нашей страны стоят китайские граждане, а пограничники, таможенники, прокуратура, полиция — все давно изменили разрез глаз и цвет кожи. Целая серия загодя подготовленных репортажей из Иркутской области показала, что в лесных районах царит полный беспредел. Отсутствие лесоохраны, полиции и коррумпированность местных властей позволяют хищнически истреб-лять леса. Громкий заголовок указал на главную причину всех бед: «Как китайцы вырубают русскую тайгу». Одновременно активизировались всякого рода «исследователи», которые уверяют, что те же китайцы заселили весь Дальний Восток и Сибирь, а также вознамерились выпить Байкал...

Бессмысленно вступать здесь в серьезную полемику. Подобные мифы культивируются десятилетиями. К ним привыкли даже китайцы, которые и на этот раз спокойно отреагировали на выпады в их адрес. Но вот вам несколько цифр. В 2016 году Китай импортировал из России 22 млн кубометров леса (19% российского рынка древесины). Можно, конечно, считать российских таможенников, пограничников и прочих чиновников сплошь продажными, а эту цифру — в 10 раз заниженной.

Представим, что мимо российской таможни со свистом пролетают в Китай эшелоны, груженные кругляком. Но и тогда экспорт леса в Китай составил бы сотую долю процента общих запасов России. И утверждать, что «китайцы все вырубили», было бы как минимум преждевременно. Не говоря о том, что китайцы покупают то, что рубят русские. Но главное, любая реальная цифра экспорта леса в Китай меркнет на фоне того, что уничтожают катастрофические лесные пожары и вредители — природные и человеческие.

Как и в других случаях, отнюдь не иноземцы, а российская бесхозяйственность, коррупция, плохие законы и их игнорирование — вот главные наши проблемы. Ежегодно, по официальной статистике, от пожаров в России гибнет от 1,5 до 3 млн гектаров леса. Только за прошлый год от огня пострадало 4,5 млн гектаров. Это касается тех лесных районов, за которыми кто-то приглядывает. Но свыше 600 млн гектаров находятся вне контроля и тем более пожаротушения. Поэтому, по данным международных центров мониторинга, ежегодно сгорают до 14 млн гектаров! Чтобы срубить и вывезти такую махину, даже трудолюбивым китайцам потребовались бы сотни лет.

Немало леса уничтожают болезни и насекомые, потому что лес сейчас фактически никто не защищает и не культивирует. Чтобы убедиться в этом, сенаторам не надо ехать в Иркутскую область. Достаточно выехать в относительно благополучную Московскую область, где сведены на нет самые ценные, защитные леса, которые некогда считались лесами «первой категории охраны», «легкими мегаполиса»...

Но вернемся к постановлению СФ, в котором содержится более адекватный анализ происходящего, чем в статьях по «горячему поводу». В документе неслучайно есть отсыл к 2007 году. Именно в этом году заработал новый Лесной кодекс, который привел к хаосу, ныне вдруг обнаруженному сенаторами. Уже через год, к 2008-му, число лесных пожаров в России выросло в 40 раз. А в 2010 году, когда лично Владимир Путин на самолете-амфибии летал тушить лес, погибло почти 8 млн гектаров лесных насаждений. Сгорели и люди.

В ходе нынешней дискуссии глава комитета по бюджету СФ Сергей Рябухин высказался о причинах затянувшегося кризиса: лесное законодательство выстроено так, что все полномочия по лесопользованию и лесоустройству переданы региональным властям и частным собственникам. И тех и других мало волнует экологический ущерб. «Думаю, что в свое время это было сделано умышленно: регионам дали полномочия, не подкрепленные финансами, в результате чего в 10 раз сократилось количество лесников и лесхозов. И лес оказался брошенным на произвол судьбы. Поэтому надо передавать полномочия на федеральный уровень, и регионы, думаю, с этим согласятся», — заявил Сергей Рябухин. Откровение? Банальность, известная любому мало-мальски знакомому с темой! В очередной раз ставится вопрос о неприемлемости концепции лесной политики. Критически проанализировать Лесной кодекс не раз призывал и президент Путин, указывая на криминогенность отрасли.

И это несмотря на то, что главный лесной закон начали править на следующий день после его внесения в Госдуму. Помнится, один из главных лоббистов, тогдашний председатель комитета по природным ресурсам Госдумы госпожа Комарова (ныне губернатор Ханты-Мансийского автономного округа) успокаивала противников: мол, примем закон, откроем лес для рыночных отношений, а потом исправим. Не получилось.

После первого чтения Лесного кодекса в Госдуме в него было внесено более 500 поправок. Это означало, что документ невозможно доработать — его надо переписывать заново. И выносить на общенародное обсуждение. Но этого сделано не было, несмотря на то что субъекты Федерации дали отрицательную оценку кодексу. Против выступил даже бизнес, который заявил о неготовности тратить деньги на охрану и восстановление лесов. Воспрепятствовать принятию губительного документа пытались 73 депутата Госдумы, обратившиеся к президенту России с открытым письмом. Руководители крупнейших фракций Госдумы лично просили главу государства не подписывать документ. Чуть ли не в ногах у Владимира Путина валялся известный журналист и защитник природы Василий Михайлович Песков...

Ничего не помогло, кодекс продавили. Партийное большинство в Госдуме и лоббисты в правительстве проигнорировали общественное мнение. Не было принято во внимание и то, что Лесной кодекс, который напрямую затрагивает важнейший элемент российской природы, не прошел государственную экологическую экспертизу, как это предусмотрено федеральным законом.

И вот мы имеем то, что имеем. И китайцы тут ни при чем.

из номера 005 за 25 Января 2019г.
Опубликовано 00:01 25 Января 2019г.

http://www.trud.ru/article/25-01-2019/1371584_tak_kto_zhe_unichtozhaet_russkij_les.html

Далі...

В 2019 году в Пекине площадь новых лесонасаждений достигнет 16,7 тыс. га

В 2019 году в Пекине площадь новых лесонасаждений достигнет 16,7 тыс. га, площадь новых зеленых насаждений в городе достигнет 600 га, коэффициент лесного покрова достигнет 44 проц. Об этом сообщили корр. агентства Синьхуа в Пекинском Управлении садово-паркового хозяйства и озеленения.

Как заявил начальник данного ведомства Дэн Найпин, в 2019 году в рамках осуществления крупномасштабного проекта нового раунда по лесопосадкам и озеленению, китайская столица приступит к расширению зеленого пространства и усовершенствованию экологического размещения.

С целью обеспечения ключевых функций столицы, в центральных районах Пекина будут построены 31 парковое зеленое насаждение, 13 городских лесов. Число новых мелких зеленых насаждений пополнится в этом году еще 50 единицами, а также начнется строительство "зеленой дороги здоровья" протяженностью 200 км.

По словам Дэн Найпина, в этом году вокруг нового пекинского аэропорта, реки Юндин и других важных районов города будут построены масштабные зеленые насаждения, в целях осуществления экологического восстановления. Площадь построенных и восстановленных водно-болотных угодий достигнет 2200 га.

Согласно плану, к концу 2019 года коэффициент лесного покрова по всему Пекину достигнет 44 проц., коэффициент озеленения в городе достигнет 48,46 проц., на каждого жителя китайской столицы будет приходиться в среднем 16,4 кв. м зеленых насаждений.

Агентство Синьхуа 2019-01-25 08:46:59

http://russian.cri.cn/travel/toutiao/554/20190125/240552.html

Далі...

Земля – у цифрах та долях

За 17 років мораторію, як свідчить Держгеокадастр, із семи мільйонів власників паїв померло вже понад 1.4 мільйона

Мирослав Ярий
24 січня, 2019 - 19:48

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Народні депутати вже удесяте продовжили мораторій на купівлю-продаж землі. Ринок землі є запущеною, хронічною хворобою для Верховної Ради і болючою для народу, бо рідна українська земля рясно скроплена кров’ю і вистраждана голодоморами. Наші далекі пращури важко працювали, щоб освоїти цю землю, і мужньо захищали її від ворогів, щоб закріпити за собою свою землю. Навіть назва «Україна» походить від давнього «наша земля».

Однак прийнятий в 2001році Земельний кодекс України, в якому відрегульовані всі земельні відносини, не працює, бо Верховна Рада до цього часу не створила закон України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Згідно зі статтями 13, 14, 64 Конституції України, земля як основне національне багатство є власністю українського народу. Право власності громадянина на землю гарантується державою. Але селяни позбавлені цього права, бо державна влада, в тому числі парламент, не виконують своїх конституційних обов’язків. У Верховній Раді депутати 17 років перекидаються між собою проектами про землю, цинічно обіцяючи своїм виборцям «золоті гори», а натомість й гектара не дають.

За ці роки, як свідчить Держгеокадастр, із семи млн власників паїв уже померли понад 1.4 млн, так і не дочекавшись омріяної власності, достатку і можливості лікуватися за рахунок навіть проданого клаптя належної їм землі.

СВІТОВИЙ БАНК: 1 ГЕКТАР ЗА 3,5 ТИСЯЧІ ДОЛАРІВ США

Народні депутати пояснюють свої навколоземельні маневри тим, що землю можуть скупити «світові фінансові клани», «свої» олігархи і будуть отримувати надприбутки. Так, українські чорноземи із сприятливим кліматом високо котируються у світі.

За прогнозами світового банку, при відміні мораторію 1га землі буде коштувати близько 3.5 тис. доларів.

Але хіба не для того в нас є Верховна Рада, щоб прийняти такі закони, які б виключили можливість купівлі землі іноземцями або своїми магнатами?

Мораторій якраз і дає можливість отримувати надприбутки нуворишам з українськими паспортами з орендованої у селян землі. Вони вважають її не своєю власністю, яку треба берегти, а миттєвим клондайком, своєрідними «бурштиновими полями». Агрохолдинги вирощують лише високорентабельні й швидкоокупні сільгоспкультури. Застосування нових технологій, інтенсивне використання мінеральних добрив і отрутохімікатів, скорочення площ під цукровий буряк, картоплю, кормові культури забезпечує високий вал зерна. Реалізація його за кордоном дає швидку віддачу вкладених коштів. Державі вигідніше переробляти зерно на муку, макарони або згодовувати на м’ясо і експортувати у вигляді готової продукції, але це — занадто довгі гроші для нинішніх бізнесменів. Їхня ціль чисто споживацька: взяти сьогодні більше, бо завтра може і не вдасться. Порушення вимог раціонального землекористування, сівозмін, нехтування заходами охорони земель погіршує їх екологічний стан та призводить до виснаження ґрунтів.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА — 41.3%, А ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ — 3,4%

Україна — перша в Європі та третя в світі із забезпеченості ріллею, і перша в Європі та п’ята у світі... із смертності. Ви думаєте, що люди вмирають від достатку?

В 2018 році наші аграрії виростили рекордний збір — 70,1 млн т. зерна, це — 1,6 т зерна на особу. За прийнятими нормами, однієї тонни зерна достатньо, щоб кожен українець мав хліб і до хліба. Але спожито протягом року середньостатистичною особою менше фізіологічної необхідності: м’яса — 52 кг, за норми — 80, молока — 200 л, за норми — 400, яєць — 270 шт, за норми — 365, риби — 10, 5 кг, за норми — 18. Причому ціни зростають катастрофічно. 650-грамова хлібина «Подільського» Тернопільського хлібозаводу на початку 2018 року коштувала 11грн 25 коп , а на кінець року — 15 грн 50 коп. М’ясо досягло захмарних 130—150 гривень за кілограм, і скоро стане делікатесом для середньостатистичного українця.

Агрохолдинги не займаються тваринництвом, бо рентабельність вирощування соняшника — 41.3%, а виробництва яловичини — 3,4%, свинини — 3.5% . Тому за час дії сумнозвісного мораторію поголів’я ВРХ скоротилося в 2,6 разу, свиней — в 1.3 разу і продовжує падати. Причому 56% тваринницької продукції, 88% овочевої, 81% плодовоягідної виробляються в особистих селянських господарствах.

Викладені вище факти свідчать, що сучасний стан у сільському господарстві не вирішує соціально-економічних проблем на селі. Щороку населення України, особливо сільське, скорочується в середньому на 200000 осіб.

166 підприємців володіє 3,6 млн га, або по 22 тис. га на одного. 16 % підприємств експлуатує 74% площ землі, що в середньому по 2,3 тис. га на підприємця. Якщо не буде обмежена площа одного господарства до 100—500 га, аргохолдинги перетворяться на латифундії.

ПРОЕКТ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ УРЯДУ СКОРОПАДСЬКОГО

Навіть Столипінська реформа 1906 року не допускала зосередження землі в руках окремих багатіїв і дозволяла скуповувати «не більше чотирьох наділів, тобто 10—18 десятин».

Проект земельної реформи уряду П. Скоропадського передбачав примусовий викуп державою всіх великих земельних маєтків та розподіл їх за допомогою Державного земельного банку не більше 25 десятин землі на одне господарство. Цілком сучасно звучить програма ОУН, яка в своїй аграрній політиці передбачала (текст оригіналу): «5. Селянське господарство буде побудоване на праві приватної власности, обмеженім державною регуляцією вільної продажі і купна землі з ціллю запобігти в той спосіб надмірному зменшенню чи збільшенню земельних наділів».

Землі, які займають агрохолдинги, необхідно повернути власникам, передати воїнам АТО, продати на пільгових умовах нашим заробітчанам, які б з охотою повернулися на батьківщину, і за підтримки держави сформувати фермерські господарства. Це дало б можливість дати життя селам, створити середньо-заможний клас селян, які були б одночасно і власниками землі, й виробниками, заохотити їх до участі в економічній діяльності, дати змогу розкритись їхнім талантам і умінням.

У кредитуванні й організації купівлі-продажу земельних ділянок Україна має певний історичний досвід. У 1910 р. з ініціативи митрополита Андрія Шептицького був заснований у Львові перший Український акціонерний Земельний Іпотечний банк, який користувався високим авторитетом, надавав селянам дешеві коротко- і довготермінові кредити на придбання землі та поліпшення господарської діяльності під заставу землі та нерухомого майна терміном до 50 років.

В 2005 року президент Віктор Ющенко підписав Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», яким визначено стратегічні цілі продовольчої безпеки, збереження селянства як носія української ідентичності й культури, комплексний розвиток сільських територій. І найголовніше: статтею № 3 передбачено «створення умов для реалізації та захисту прав селян на землю, формування ринкових земельних відносин». Ні за 10, ні за 13 років цей закон не виконали, тому бездіяльність влади покривається черговою забороною.

Мораторій на землю не відповідає ні Конституції, ні законам України, ні позиції Президента Петра Порошенко, який вважає, «що мораторій на землю не вписується в Європейську систему України», ні рішенню Європейського суду з прав людини, ні набутому історичному досвіду, ні одвічній мрії українців про «свою землю».

Варто придивитися до досвіду прибалтійських країн. Литва перейшла до цивілізованого ринку землі й передала у власність своїм громадянам не лише сільськогосподарські угіддя, а й ліси і водойми, а іноземцям — у довгострокову оренду.

Закон має гарантувати право першості на придбання землі тим, хто на ній живе і працює, гарантувати довготермінові пільгові кредити, підтримувати фермерські господарства, захищати права власності, передбачити кримінальну відповідальність за оформлення землі на підставних осіб і рейдерство, сприяти демократичному кооперативному руху і демонополізувати аграрне виробництво. Кінцева мета реформ — ліквідація беззахисності й бідності селян.

А поки що селяни на рідній, але не своїй землі, і далі залишаються власниками земельних паїв без права вільно розпоряджатися своєю власністю.

Мирослав ЯРИЙ, економіст
Рубрика: Економіка
Газета: №13-14, (2019)

https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/zemlya-u-cyfrah-ta-dolyah

Далі...

На Херсонщині через підозру АЧС відстрілюють диких кабанів

У Великій Лепетисі на Херсонщині виявили дикого кабана, який був заражений африканською чумою, місцеві жителі почали активну винищення даного виду тварин.

РЕКОМЕНДУЄМО
SOS: На Дніпропетровщині зареєстрований випадок АЧСЧерез АЧС в Китаї знищили майже мільйон свиней

Про це йдеться у повідомленні Головного управління Держпродспоживслужби Херсонщини.

«У місцевому лісі проживало кілька десятків диких свиней, вісім з яких вже вбиті, а їх тушки спалили не перевіряючи на наявність АЧС», — .

Відстріл буде проводитися до повного знищення даного виду в цьому районі.

Крім цього місцеві єгері регулярно перевіряють угіддя на наявність кабанів на їх території, які загинули від цієї хвороби. На сьогоднішній день таких туш не виявлено.

Нагадаємо, китайські вчені розроблятимуть вакцину проти АЧС.

http://agravery.com/uk/posts/show/na-hersonsini-cerez-pidozru-acs-vidstriluut-dikih-kabaniv

Далі...