ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

28 січня 2019

Ученые рассчитывают в течение 3-4 лет решить проблему короеда в лесах Беларуси


Белорусские ученые считают, что в ближайшие годы возможно в основном решить проблему распространения жуков-короедов в лесах страны. Этот вопрос поднимался сегодня на встрече Президента Беларуси Александра Лукашенко с научными и научно-педагогическими работниками, которым вручены дипломы доктора наук и аттестаты профессора, передает корреспондент БЕЛТА. 

Доктор биологических наук Олег Баранов, работающий в Институте леса НАН Беларуси, обратил внимание, что леса являются одним из важнейших природных богатств, однако они находятся под воздействием негативных факторов внешней среды, в том числе под влиянием глобальных климатических изменений. Тема диссертации ученого - поиск генетических механизмов, которые лежат в основе взаимодействия деревьев и болезнетворных микроорганизмов. Разработано новое направление в ранней диагностике болезней древесных растений с использованием генетических методов. "По этому направлению наша страна является лидером среди всех стран СНГ и других сопредельных с Беларусью государств", - отметил Олег Баранов.

Александр Лукашенко поинтересовался, насколько остро стоит проблема распространения короедов, является ли это вызовом для лесного хозяйства. Ученый пояснил, что проблема пока остается, и виной тому как климатические изменения, так и некоторые ошибки, допущенные в лесном хозяйстве в послевоенный период. "В 2018 году начала спадать интенсивность возникновения короедных очагов. Мы надеемся, что в ближайшие 3-4 года наша страна справится с этой задачей. Мы уже знаем, что делать. С мая прошлого года начаты оперативные мероприятия по ликвидации очагов и созданию препятствий для возникновения новых. Это комплексная работа", - сказал доктор биологических наук.

Он пояснил, что местами из-за засушливой погоды летом деревья ослабевают и прекращается выработка смолы, что создает благоприятные условия для атаки короедов. С другой стороны, впоследствии уже сама возросшая численность вредителей становится фактором риска, независимо от здоровья лесонасаждений. Поэтому работа над решением проблемы ведется по нескольким направлениям.

"Мы уже отобрали клонов с повышенной смолопродуктивностью. Сейчас они проходят испытания. В ближайшие годы из них будут получены и высажены семена. Надо учитывать вопросы гидрологии, которые связаны с водным режимом питания растений. Использовать перспективные климатипы - деревья, которые приспособлены к более тяжелым условиям обитания", - отметил Олег Баранов.

Александр Лукашенко обратил внимание, что за поиском и применением современных научных решений порой не стоит пренебрегать и традиционными методами борьбы с вредителем. Именно они в свое время фактически помогли спасти белорусскую часть Беловежской пущи, тогда как различные препараты были малоэффективны. "Я, когда летаю над пущей, специально смотрю - есть кое-где очаги, но это не то, что было. Тенденция была страшная", - сказал глава государства.

Президент напомнил и о задаче по озеленению, в том числе городских территорий, обратив внимание, что порой стыдно смотреть на ситуацию в новых районах. "Президент поручает на государственном уровне, чтобы люди занялись посадкой деревьев… Ну хотя бы в лес съездили и выкопали дерево. Если каждый взрослый человек хотя бы по два дерева высадит, миллионы деревьев появятся. У нас этого нет. Поэтому надо и этими простыми вещами заниматься", - резюмировал белорусский лидер.

ИА "БелТА"
Опубликовано: 25 Января 2019 

Стало відомо, як в Харківській області незаконно вирубують ліс



У Харківській області за останні декілька років незаконно вирубали вже більше 300 гектарів лісу. Про це йдеться в сюжеті програми «Центру розслідувань України» на «24 каналі».

«Старе занедбане лісництво поблизу села Козіївка ліквідували кілька років тому і об’єднали з сусіднім. Поруч з ним стоїть тентована вантажівка, а біля неї – лісовоз, який готовий почати відвантаження лісу», – йдеться в розслідуванні.

У свою чергу знаходиться на місці представник місцевого «Гутянского лісгоспу» після телефонної розмови з керівництвом заявив, що рубка офіційна. За правилами, кожне зрубане дерево має отримати бирку до кінця робочого дня. Однак на узбіччі лежать близько сотні кубів дуба і деякі дерева без бирок вже більше тижня.

Прибулий пізніше керівник відділу державного підприємства «Гутянський лісгосп» Костянтин Лещенко запевнив, що ліс ріжуть законно – проходить планова санітарна рубка. «Ми не можемо визначити, скільки гектарів вирубуємо за рік. Площа суцільної рубки може бути різною. Ну, це приблизно 62-70 гектарів», – зазначив Лещенко.

Але озвучені ним цифри не збігаються із зазначеними в документі від Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства: значиться тільки 25 гектарів.

«Суцільна рубка набагато гірше, ніж санітарна. Якщо ж подивитися на ліси Краснокутського району із супутника, видно десятки гектарів вирізаного лісу. Зовні він виглядає як цілий, а всередині – давно гуляє вітер», – зазначають журналісти, додаючи, що за два тижні там нарізали не менш 300 кубів деревини. А мінімальна ринкова вартість такої кількості дуба становить один мільйон гривень.

«Лісівники запевняють: не мають ніякого відношення до тієї вирубці, оскільки вона відбувається на території сільської ради. Однак це – неправда. На кадастровій карті видно, що межі сільської ради закінчуються на узліссі, тобто нелегали ріжуть державний ліс», – йдеться в розслідуванні.

За даними журналістів, лише один «Гутянський лісгосп» офіційно має ліміт річної вирубки в 16,5 тисяч кубів — рубають, по більшій частини, дуби. «Ринкова вартість такої деревини становить 50 мільйонів гривень у рік. Тільки в Харківській області таких лісгоспів більше 10, тому в масштабах країни йдеться про мільярдні потоки», – констатується в розслідуванні.

Раніше SKELET-info повідомляв, що український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в 1 млрд євро в 2017 році. Проте 40% цього лісу було вирубано або продано незаконно. А уряд України планує передати ліси у власність суб’єктам господарювання, щоб збільшити обсяг вирубки деревини. У розробленої Кабміном стратегії зазначено, що можливості українських лісів повністю не використовуються.

Крім того в Житомирській області викрили місцевих депутатів у крадіжці лісоматеріалів.

 

http://povin.com.ua/169045-28-01.html

Торік на Самбірщині висадили понад 200 га лісу


2018-й рік ДП «Самбірський лісгосп» завершило з хорошими економічними показниками. Лісовідновлення у 2018 році провели на площі 202 га: на 95 га посадили лісові культури, а на 107 га провели роботи зі сприяння природному відновленню лісу. На площі 559 га провели догляди за лісовими культурами.

Про це повідомляє прес-служба ДП «Самбірський лісгосп».

Минулоріч підприємство заготувало 36,7 тис. м куб. деревини, в тому числі від рубок головного користування 30,8 тис. м куб. З них реалізувати вдалося 34,6 тис. м куб. Основну частину продали для потреб внутрішнього ринку – 33,1 тис. м куб. необробленої деревини, а 1,5 тис. м куб. паливних дров поставлено на експорт. Загалом реалізували лісопродукції на 45,8 млн грн. – це на 8,9 млн гр. більше, порівняно з 2017 роком.

Поліпшення економічних показників дало змогу збільшити середньомісячну зарплату працівників на 41,9%, порівняно із 2017 роком. Зараз вона становить 10240 грн.

До державного та місцевих бюджетів минулоріч Самбірський лісгосп сплатив 13 млн грн, а єдиного соціального внеску – 3,2 млн грн. На ведення лісового господарства витратили 19,2 млн грн.

Щоб зберегти насадження у належному санітарному стані та не допустити розвиток і розповсюдження шкідників та хвороб лісу, впродовж 2018 року у лісництвах підприємства провели рубки формування і оздоровлення на площі 557 га, з них на площі 176 га – це вибіркові санітарні рубки, а на 351 га – рубки догляду.

Також лісівники підприємства приділяють велику увагу заготівлі високоякісного насіння, з якого згодом вирощують саджанці. Минулий рік видався надзвичайно врожайним для жолудя дуба звичайного: із загальної кількості заготовленого лісового насіння 12,5 тонн – 12 тонн зібрали жолудя дуба звичайного.

Державна лісова охорона підприємства організовує захист лісу, веде нагляд за появою шкідників та хвороб лісі для своєчасного виявлення і недопущення їх розвитку. Також державна лісова охорона та рейдова бригада лісгоспу систематично проводяться патрулювання лісових масивів, щоб не допустити самовільні порубки лісу та порушення правил пожежної безпеки. За минулий рік у ході рейдів було виявлено 38 випадків незаконних порубок. Сума збитків завданих державі через них становить більше 150 тис. грн.

Впродовж року працівники лісгоспу провели 77 тематичних зустрічей з громадськістю, на яких обговорювали основні питання ведення лісового господарства, взаємодію з місцевими жителями, участь громадськості у посадках лісу тощо.

Зазначимо, що у 2019 році у лісових угіддях ДП «Самбірський лісгосп» заплановано провести рубки догляду на площі 300 га, загальною кубомасою 7 тис. м куб. Від рубок головного користування планують заготовити 33,4 тис. м куб. ліквідної деревини, і 3,3 тис. м куб. ліквідної деревини – від рубок формування та оздоровлення.

Leopolis.news

Хустские лесники борются за сохранение фауны Карпат



На страже хустських угодий стали егерские службы, охотоведы, государственная лесная охрана госпредприятий. Так, по данным ГП "Хустского ЛДГ", в охотничьих угодьях в течение года было проведено 53 рейда, задействовано в рейдах 170 человек, составлено 10 протоколов о нарушении правил охоты, а сумма наложенных штрафов составила 1224 гривны.

Напоминаем, что к типичным нарушениям правил охоты относятся: отсутствие разрешительных документов (на оружие, на охотничьи собаки, удостоверение охотника, контрольную карточку) охота без отстрелочной карточки, лицензии. Отсутствие отметки о добытой дичи в контрольной карточке.

Работники ГП "Хустское ЛДГ" напоминают, что за браконьерство отечественным законодательством предусмотрена как административная, так и уголовная ответственность.

У сфері обігу деревини запровадять Єдину інформаційну систему



У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 9504 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини». Документ має на меті запустити комплексну систему моніторингу за рубкою та рухом деревини від лісосік до покупця чи експортера відповідно до європейських стандартів з раціонального використання та збереження лісів.

Запровадження Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини передбачає вдосконалення заходів з охорони лісів, забезпечення доступу громадян до інформації, що стосується довкілля, забезпечення прозорості у лісовій галузі, зменшення тіньового обігу деревини, підвищення відповідальності за порушення у сфері лісового господарства та обігу деревини, з урахуванням екологічної функції лісів при веденні лісового господарства.

Основними завданнями законопроекту є:

- забезпечення виконання вимог ст. 294 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС щодо підтвердження законності походження лісопродукції по всіх ланцюгах постачання — від виробника до споживача;

- створення загальнообов’язкової для всіх постійних лісокористувачів Єдиної державної системи електронного обліку деревини;

- заміна системи сертифікації походження деревини системою електронного декларування деревини;

- забезпечення контролю за використанням незаконно добутої деревини суб’єктами господарювання;

- спрощення процедур обліку і контролю основних операцій із деревиною в процесі: заготівлі, перевезення, обробки, продажу шляхом наскрізного електронного документообігу;

- забезпечення доступу до інформації у сфері лісового господарства у форматі відкритих даних.

28.01.2019 / 12:15

Считали и писали абсолютно трезвые. Ответ регионального Минприроды на статью «Где жопа мира»



В пятницу, 25 января на «Эхо СЕВЕРА» была опубликована статья с риторическим заголовком «Где жопа мира». Министерство природных ресурсов и ЛПК по согласованию с редакцией подготовило ряд пояснений.

Суть статьи, которая была подготовлена на основе отчета регионального минприроды в том, что поразительно мало область имеет от нещадно эксплуатируемых ресурсов. От того и живем бедно, от того и жопа мира (пардоньте за эпитет) здесь.

В статье, кроме весьма экстравагантных выводов и пояснений автора содержались факты и расчеты — то есть, абсолютная фактологическая истина.

В министерстве, которое распространило отчет статью «Эхо СЕВЕРА» изучили. И в принципе, не опровергают, но имеют сказать несколько уточнений.

В пресс-релизе министерства природных ресурсов и ЛПК Архангельской области подведены итоги по неналоговым платежам за пользование природными ресурсами региона. Возможно, что этот акцент сделан недостаточно сильно, поэтому пресс-релиз вызвал подобные выводы с Вашей стороны.

Далее, в порядке реализации права на ответ, «Эхо СЕВЕРА» приводит полную версию уточнений Минприроды.

В 2018 году в бюджеты всех уровней поступили неналоговые платежи за пользование природными ресурсами в объеме 2,103 млрд рублей. Из них в бюджет Архангельской области поступило 885,5 млн рублей, в федеральный бюджет — 1213,5 млн рублей. В целом неналоговые отчисления за пользование природными ресурсами Поморья выросли на 40%.

В Архангельской области региональное министерство природных ресурсов и лесопромышленного комплекса (далее — министерство) выступает администратором доходов по плате за пользование природными ресурсами Поморья.

Министерству ежегодно утверждаются прогнозные показатели по доходам в федеральный бюджет: по платежам за использование лесов — Рослесхозом, по платежам за пользование водными объектами — Минприроды РФ. Прогнозные поступления по доходам областного бюджета Архангельской области утверждаются министерством финансов Архангельской области.

В Вашей статье упоминается: «Платежи за использование лесов составили 1,8 млрд. рублей (2 процента от собственных доходов бюджета)».

По факту, на 2018 год Рослесхоз утвердил для области прогнозный показатель по платежам за использование лесов в федеральный бюджет в сумме 1, 2 млрд рублей, региональным Минфином по доходам областного бюджета утвержден показатель 0,7 млрд рублей.

Платежи за использование лесов в 2018 году составили 1,8 млрд рублей (федеральный бюджет 1,0 млрд рублей, в областной бюджет 0,8 млрд. рублей), что в полтора раза превышает уровень прошлого года (итог 2017 года — 1,2 млрд руб.). Главным образом это средства, взимаемые в качестве арендной платы за пользование лесными участками, а также доходы от проведения лесных аукционов на право заключения договоров краткосрочной аренды.

Что касается неналоговых доходов за пользование недрами. Цитата: «это они трезвые писали. 61 миллион рублей. Это даже не десятая процента…»

Неналоговые доходы за пользование недрами (общераспространенными полезными ископаемыми) в полном объеме поступают в областной бюджет. В 2018 году прогнозные поступления по доходам за пользование недрами установлены Минфином области в сумме 55,6 млн. рублей, по факту эти платежи принесли нашему региону сумму в 61,5 млн. рублей, почти в четыре раза больше, чем в прошлом году (итоги 2017 года — 16 млн., 2016 года — 2,1 млн руб.). Статистика свидетельствует, что доходность этого вида платежей неуклонно и реально рекордно растет. Считали и писали абсолютно трезвые.

На уровне прошлого года осталась сумма доходов, поступающих в федеральный бюджет, полученных в качестве платежей за пользование водными ресурсами, — более 180 млн руб.,

Далее цитата: «Со всей России толстозадые твари с туго набитыми кошельками ездят в Архангельскую область охотиться на медведей, кабанов, лис, зайчиков, волчков, журавлей, уток. Люди (на самом деле — упыри и живодеры, которым гореть в аду), которые всё это организуют буквально лопаются от доходов. И с этого „эльдорадо“ область поимела за весь 2018-й год всего 19 миллионов рублей?»

За пользование охотничьими ресурсами (госпошлины за добычу объектов животного мира, доходы от продажи права на заключение охотхозяйственных соглашений) сумма дохода составила 19,6 млн руб. (2017 -19,5 млн руб.).

Это «эльдорадо» действительно приносит небольшие суммы доходов. Но ставки, госпошлины, суммы сборов, штрафов устанавливаются Налоговым Кодексом РФ, КоАП РФ и другими федеральными нормативно-правовыми актами.

Цитата: «За прошлый год как минимум трижды в СМИ просачивалась информация о том, как лихо транспортные компании судовладельцев-олигархов разливали нефтепродукты в акваториях портов Архангельска и в Северодвинске. Разлитая нефть и мазут (вкупе с постоянно текущей канализацией) давно уже превратили Северную Двину в сточную канаву.»

Вышеупомянутые примеры не относятся к полномочиям и компетенциям министерства. Министерство осуществляет региональный надзор. Акватории портов находятся под федеральным надзором — сфера ответственности Росприроднадзора, других ведомств.

Суммы платежей, взысканные в виде штрафов с нарушителей природоохранного законодательства и выплаченные виновными по искам о возмещении вреда окружающей среде составили 4,7 млн руб. (рост в полтора раза по сравнению с прошлым годом). Эти доходы поступили в бюджеты муниципальных образований.

Весной 2019 года будут подведены итоги по налоговым поступлениям в бюджеты всех уровней.

В Україні залишається державна власність на ліси — заступник голови Держлісагентства

У держбюджеті 2019 року на охорону і відтворення лісу виділено 365 млн грн.



Державне агентство лісових ресурсів України спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування розробили законодавчі зміни, які внесені в Податковий і Бюджетний кодекси України на 2019 рік, і, вперше з 2016 року, отримано фінансування лісів Півдня і зменшено податкове навантаження в частині сплати земельного податку на ліси з 5 до 0,1%. За останні три роки було підготовлено 10 проектів законів України, п'ять з яких вже працюють.

Про це в інтерв'ю для DT.UA заявив Володимир Бондар, заступник голови ДАЛРУ. За його словами, вдалося відстояти державну власність на ліси, незважаючи на ухвалене урядом 4 липня 2017 року рішення про їх концесію.

"Призупинено розроблену Стратегію розвитку лісового господарства, в якій передбачалась і концесія, і створення однієї лісової компанії: вона не відповідає інтересам України. Наше звернення щодо цього важливого документа підтримали адміністрація президента та облради всіх ресурсних областей. І знайшло підтримку в указі президента. Таке рішення підтверджує тезу, що ринкові механізми не забезпечують вирішення стратегічних завдань організації раціонального використання та охорони природних ресурсів", — зазначає чиновник.

На його думку, ліс — це галузь, яка найбільш гостро відчуває недосконалість ринку, що переважно орієнтований на вирішення потрібних на якусь конкретну мить завдань. Екологічні й соціальні функції лісу, які є головними цілями ведення лісового господарства на левовій частині лісового фонду, мають залишатися поза сферою ринкових відносин, і титульним власником лісу й лісових земель в осяжному майбутньому повинна залишатися держава, вважає Бондар.

"Суттєві позитивні зрушення є у фінансовій підтримці лісової галузі. У держбюджеті 2019 року на охорону й відтворення лісів виділено 365 млн грн, — говорить заступник голови ДАЛРУ. — Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено для цих потреб спеціальний фонд у складі державного бюджету. Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн грн 2019 року) спрямують на ведення лісового й мисливського господарства, охорону і захист лісів".

Детальніше про розвиток лісового господарства читайте в матеріалі Петра Чечелюка "Володимир Бондар: "Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

“Те, що лісу вирубується наполовину менше, – неправда», – громадського активіста обурив звіт Олега Синютки

Вчора, 26 січня, голова ЛОДА Олег Синютка публічно звітував перед громадськістю. Зокрема зазначив, що торік в області на 50% зменшилась кількість незаконних вирубок лісів. Подякував за співпрацю у цьому напрямку начальнику Державної екологічної інспекції у Львівській області Миколі Маланичу.

Громадський активіст організацій “Люди країни” та “Стоп лісоцид” Василь Курій не погоджується з такими даними. Каже, насправді ліс вирубують не менше, а в рази більше.

“Синютка розповів про цифри, які він бачить у документах. Але вони далеко не відповідають дійсності. Державні органи, які мають виявляти масові вирубки, закривають на них очі, – обурюється Курій. – Не раз ми були свідками, як екоінспектори виїжджали на місця незаконних вирубок і нараховували в десятки разів менше пеньків, ніж є насправді. Нещодавно у Старосамбірському районі вони виявили 68 зрубаних дерев. В той час, коли ми, активісти, тільки за півдня нараховували 300. Там, де є сотні мільйонів гривень збитків, екоінспектори нараховують 2 мільйони. Тому звідки у Синютки може взятися правдива цифра? На обласному рівні проблему масових вирубок не вирішують і замовчують. Ні для кого не секрет, що комунальне підприємство обласної ради “Галсільліс” працює без лісовпорядних документів. А по селах й далі діють незаконні пилорами».

Василь Курій наголосив, що насправді поменшало не незаконних вирубок, а коштів, які надходять у бюджет країни від реального продажу деревини.

Під час звіту Олег Синютка також заявив, що часто незаконними вирубками займаються місцеві мешканці. Вони нібито вважають, що мають на це право.

“Так можна розкрадати заводи, комбінати та списати на місцевих жителів, якщо ці об’єкти не охороняти, – каже Курій. – Місцеві вирубують ліси, бо їх залучили до злочинних схем лісгоспів. Про ці схеми знає і місцева влада, і органи, які повинні охороняти ліс. Своєю бездіяльністю сприяють подальшому скоєнню злочинів».


27 Січень, 14:56
Тетяна Пасічник

Повідомлення про проведення установчих зборів для формування нового складу Громадської ради при Держлісагентстві

Установчі збори по формуванню Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України відбудуться 29 січня (вівторок) 2019 р.

Початок засідання: о 10-30

Місце проведення: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, Держлісагентство (зала засідань, 6-й поверх)

Реєстрація представників інститутів громадянського суспільства, які в установленому порядку були внесені до Списку кандидатів до складу Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України та братимуть участь в установчих зборах відбудеться 29 січня з 9-30 – 10-30.

Делегованим представникам інститутів громадянського суспільства для реєстрації мати при собі документ, який засвідчує особу.

Тел. для довідок: (044) 235-67-48



СПИСОК
кандидатів до складу Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України, які братимуть участь в установчих зборах

СПИСОК
інститутів громадянського суспільства, яким відмовлено в участі в установчих зборах (із зазначенням підстави для відмовлення)


Чего смог добиться Рослесхоз в результате реформы своего общественного совета

На сайте Рослесхоза появился очень интересный документ, показывающий, чего Рослесхоз и лично его руководитель И.В.Валентик смогли добиться в результате реформы своего общественного совета. Этот документ - протокол заседания Общественного совета при Федеральном агентстве лесного хозяйства от 28 июня 2018 года, в приложении к которому указаны, возможно - по недосмотру организаторов, реальные организации, которые представляют участвовавшие в заседании члены совета. Оказывается, что из четырнадцати членов Общественного совета, участвовавших в заседании, трое представляют подведомственные Рослесхозу учреждения (СПбНИИЛХ, ВНИИЛМ и Авиалесоохрану), а еще двое - организацию, чьим учредителем, судя по информации из открытых источников, является еще одно подведомственное Рослесхозу учреждение (Рослесинфорг), и чей юридический адрес совпадает с юридическим адресом этого учреждения. Ссылка на документ:

Протокол заседания Общественного совета при Федеральном агентстве лесного хозяйства от 28 июня 2018 года

Вторая страница приложения 1 к этому протоколу, на которой указаны участники заседания - члены Общественного совета (красным подчеркнуты члены Совета, представляющие, согласно этому документу, подведомственные Рослесхозу учреждения, а желтым - члены Совета, представляющие организацию, чьим учредителем является подведомственное Рослесхозу учреждение):




Очевидно, что люди, представляющие в Общественном совете при Рослесхозе подведомственные Рослесхозу учреждения, или организацию, учрежденную подведомственным Рослесхозу учреждением, находятся в относительно прямой зависимости от этого ведомства - и это представляет собой явный конфликт интересов. Это уже пять человек из четырнадцати - больше трети. И еще трое участников заседания, входящих в Общественный совет, представляют собой лесопользователей, работа которых тоже в той или иной степени зависит от благорасположения Рослесхоза - и это тоже конфликт интересов, хотя и менее явный, чем в предыдущем случае. Если посчитать и их, то людей, имеющих конфликт интересов, среди участвовавших в заседании членов Общественного совета будет уже восемь из четырнадцати - то есть больше половины.

Напомним историю вопроса. Прошлый (первый) Общественный совет был образован приказом Рослесхоза от 21 июня 2005 года № 150 как Общественный лесной совет, приказом Рослесхоза от 28 сентября 2007 года № 416 переименован в Общественный экологический совет, и приказом Рослесхоза от 15 апреля 2014 года № 109 переименован в Общественный совет при Федеральном агентстве лесного хозяйства (согласно требованиям федерального закона от 21 июля 2014 года № 212-ФЗ "Об основах общественного контроля в Российской Федерации"). Отношение руководства Рослесхоза к работе Общественного совета менялось с приходом каждого нового руководителя ведомства, оставаясь в целом скорее доброжелательным; лишь при нынешнем руководителе Рослесхоза - И.В.Валентике - оно стало откровенно враждебным. 14 апреля 2017 года он своим приказом № 170 попытался создать вместо старого Общественного совета некое новое формирование, в основном из не имеющих явного отношения к лесу и неизвестных в профессиональной среде людей. Для придания значимости в состав этого нового формирования были включены некоторые члены старого Общественного совета - но они в основном участвовать в работе этого формирования отказались. Апрельская попытка создать новый, полностью подконтрольный Рослесхозу, общественный совет - провалилась, но старый общественный совет Рослесхозу удалось ликвидировать. После полугода "бессоветия", в октябре 2017 года за формирование нового Общественного совета при Рослесхозе взялась Общественная палата.

Формально Общественная палата декларировала, что у кандидата в члены Общественного совета не должно было быть конфликта интересов, связанного с его деятельностью. Вот требования к кандидатам, которые до сих пор висят на сайте Общественной палаты (ссылка):




На практике Рослесхозу и Общественной палате совместными усилиями удалось добиться того, чего сам руководитель Рослесхоза Валентик не мог добиться на протяжении предыдущих нескольких лет: большинство наиболее неудобных и критически настроенных членов старого Общественного совета было изгнано, зато новый Общественный совет в значительной степени сформировался из людей, так или иначе связанных с Федеральным агентством лесного хозяйства и в какой-то мере зависимых от него.


Рослесхоз добился и еще одного нововведения - формального запрета на самовольные, без согласования с председателем Общественного совета, выступления членов совета в средствах массовой информации по вопросам, касающимся Общественного совета. Вот соответствующая часть вышеупомянутого протокола:



Возможно, Рослесхоз считает все это своей победой; но это, скорее всего, так называемая "пиррова победа" - то есть победа, по своим последствиям равносильная поражению.