ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 лютого 2019

День сурка в Украине 2019: когда отмечается, история и приметы

День сурка ежегодно отмечается в мире 2 февраля. Считается, что в этот день нужно наблюдать за сурком, вылезающим из своей норы

По его поведению можно судить о близости наступления весны. День сурка — традиционный праздник в США и Канаде, но с недавних пор он становится все более популярным и в Украине.

Об этом пишет УНИАН.



Согласно поверью, если день пасмурный, сурок не видит своей тени и спокойно покидает нору — значит, зима скоро закончится и весна будет ранняя. Если же день солнечный, сурок видит свою тень и, пугаясь её, прячется обратно в нору — будет ещё шесть недель зимы.

Впервые День сурка отпраздновали в 1886 году в американском городке Панксатони. Ранним утром 2 февраля из норы извлекли сурка по имени Фил, после чего жители городка ежегодно пробуждали сурка в этот день для предсказания погоды. Примечательно, что дата Дня сурка совпадает с христианским праздником Сретения Господня (по Григорианскому календарю). Праздник символизирует встречу зимы с весной. Считается, что если в этот день светит солнце, оставшаяся зима будет холодной и долгой.

После выхода на широкие экраны одноименного художественного фильма «День сурка» популярность праздника заметно возросла, а сам День сурка расширил свою географию, добравшись и до Украины.

Что нужно сделать в День сурка

Считается, что 2 февраля зимняя спячка всего живого сменяется на активный потенциал, способствующий реализации жизненного потенциала. К тому же до новолуния 5 февраля 2019 года осталось всего ничего.

Так что в День сурка нужно очищаться на материальном и духовном уровне:

избавляться от дурных мыслей,

заводить новые знакомства,

провести генеральную уборку,

выбрасывать старые вещи.

Стоит следить за тем, чтобы мысли были позитивными в эти сутки, ведь мысли человека в этот день формируют его судьбу на ближайшее время.



Hyser уже писал о прадавних народных приметах на февраль. Февраль (сечень, снежень) – этот месяц был назван римлянами по имени бога Фебра (Фабуо). Он у них был последним в календаре.

Жители древнего Рима считали Фебра богом смерти, поэтому в этот период времени они почитали умерших родственников и друзей.

Славянское название этого месяца — «сечень», поскольку февраль отсекал год, то есть был последним в семье двенадцати братцев-месяцев.

Другая версия этого названия гласит, что именно этот период года считался наиболее удачным для работ с древесиной: вырубка леса, дров.

В древних славянских летописях Февраль еще называют Февруарием, а иногда свадьбой, так как это время люди праздновали свадьбы.

В Украине же, как и в Польше, его называли лютым месяцем. Крестьяне же называли февраль месяцем кривых дорог.

Существовала примета, если метель заметет дорогу, то весну придется ждать поздно, да и будет она довольно холодной.

А поскольку люди в это время задумывались о том, какая же будет весна, поэтому приметы февраля направлены на предугадывание теплого времени года: «Длинные февральские сосульки сулят долгую весну», «Февральская ростепель ничего не стоит», «Как в феврале аукнется, так осенью и откликнется», «То, что январь упустил, февраль подберет». «Февраль зиму выдувает, а март ломает». «Февраль силен метелью, а март капелью». «Бури да метели под февраль улетели». «Февраль сшибет рог зиме».

Напомним, что синоптики рассказали, сколько еще пролежит снег

Ранее Hyser сообщал о 10 проверенных народных приметах, которые точно сбываются

Также Hyser писал, насколько народные приметы о погоде совпадают с реальной картиной


Лісники закликають рятувати тварин, знімаючи браконьєрські петлі (фото)



На жаль, дехто з мисливців намагається здобути здобич не лише порушуючи при цьому закон, тобто стає браконьєром, а ще й у дуже жорстокий спосіб. Про це йдеться на сторінці Я-Добро.

Якщо гуляючи в лісі ви бачите петлі між деревами, обов’язково їх знімайте, бо страждають невинні тварини.

Під час рейдів-перевірок, які влаштовують в угіддях працівники лісової охорони спільно з єгерями та працівниками поліції, багато разів фіксувалися кричущі факти, які про це свідчать.

«…Учасниками рейдів знято майже 800 петель. Це наймасовіша через свою дешевизну і простоту виготовлення браконьєрська снасть в Україні для здобування мисливських тварин. Крім того, це дуже жорстокий вид добування дичини. Потрапивши в зашморг, тварина довго мучиться від болю, повільно задихаючись. Основна небезпека від їхнього застосування пов’язана з тим, що після закінчення зими петлі браконьєрами не знімаються, а тварини гинуть у петлях й надалі», – наголошує прес-служба управління лісового та мисливського господарства.




    

На Прикарпатті розповіли, як класифікується ліс


У Вигодському лісгоспі відбувся виїзний семінар-нарада на тему: «Впровадження нових методів класифікації та обліку лісопродукції за допомогою гармонізованих європейських стандартів». У ньому взяли участь начальник управління, заступники та начальники відділів управління, керівники, головні лісничі та головні інженери підвідомчих підприємств Івано-Франківського ОУЛМГ.

Лісівники відвідали нижній склад ДП «Вигодське лісове господарство», де оглянули та обговорили розмірноякісні характеристики лісоматеріалів, роботу проміжних складів, а також проаналізували матеріали інвентаразації залишків лісопродукції на початок року.

Про правила класифікації та аналіз методів визначення об’ємів лісопродукції згідно з діючими новими стандартами якості деревини детально розповів провідний інженер Вигодського лісгоспу Ярослав Луцький.

«Ці стандарти тісно пов’язані з європейськими термінологічними стандартами, – зазначив Руслан Осташук. – Для України їх застосування є необхідною умовою підтримки та розвитку експорту круглих лісоматеріалів до країн Європи. Впровадження європейської методології стандартизації і принципів торгівлі лісоматеріалами також ефективне й для українського ринку. Тому до кінця року ми повинні ретельно вивчити нові стандарти та почати впроваджувати їх на наших підприємствах».

Нагадаємо, якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала декілька сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D для хвойних та твердолистяних порід та за трьома класами якості – А, В, С для м’яколистяних порід), в основі якого показники розміру та якості колод.

До класу якості А належать лісоматеріали найвищої якості, які переважно походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання.

До класу якості В належать лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками із середніми розмірами для кожної породи.

Клас С включає лісоматеріали нижче середньої якості з вадами, які не суттєво знижують природні властивості деревини.

До класу якості D належать лісоматеріали, що не відповідають вимогам попередніх класів, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання.

Всі інші лісоматеріали круглі повинні класифікуватися або як деревина дров’яна для промислового використання довжиною 2-4 м (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо), або як дров’яна деревина для непромислового використання, довжиною до 2 м (може бути реалізована виключно приватним особам – громадянам України).

На перехідному етапі лісогосподарські підприємства користуються коригуючою формою-таблицею для класифікації лісоматеріалів. Вона наближена до реальної класифікації за якістю лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

Проте важливо пам’ятати, що повного 100 % співпадіння між класом якості та сортом конкретного сортименту не буде. Так, залежно від сукупності вад, сорти якості можуть розподілятись між класами А, В, С та D. Наприклад, частково 1-й сорт пиловника може відповідати класу якості А, частково – В.

Під час практичного встановлення кореляцій між системами сортування з’ясувалося, що до класу А можна віднести близько 70% сортиментів 1-го сорту якості, а до класу В - 30 %. Сортименти теперішнього 2-го сорту, за попередніми даними, на 85% можна віднести до класу В, решту – до класу С. Теперішній 3-тій сорт ймовірно теж поділиться на два класи – близько 30 % сортиментів за новими стандартами – це клас якості D, відповідно 70 % С. А дров’яна деревина для технологічних потреб на 70% належить до нового класу D.

Повний перехід лісогосподарських підприємств на європейську систему стандартизації можливий лише після повного вивчення та освоєння лісівниками принципів нової класифікації.

1 Лютого 2019 p.
http://briz.if.ua/55921.htm

На три роки до в’язниці може потрапити мешканець Хмельницького району, який зрубав 23 ясена


Загальний розмір шкоди, заподіяної вчиненим кримінальним правопорушенням, складає 25 тисяч гривень. Фото: ілюстрація pogliad.ua

Чоловік незаконно зрубав дерева на території заповідного урочища.

За повідомленням прес-служби прокуратури Хмельницької області, завершено досудове розслідування за фактом незаконної порубки лісу на території заповідного урочища «Корчі», розташованого поблизу села Шпичинці Хмельницького району.

«Встановлено, що наприкінці жовтня минулого року місцевий мешканець, перебуваючи на території природно-заповідного фонду, з метою особистого збагачення та без будь-яких дозвільних документів, вчинив самовільну порубку 23 дерев породи «Ясен сироростучий». В подальшому отриману деревину зловмисник привласнив та використав на власний розсуд. Загальний розмір шкоди, заподіяної вчиненим кримінальним правопорушенням, складає 25 тисяч гривень», - повідомили у прокуратурі.

Як повідомив заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури Віталій Довгань, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка дерев на території та об’єктах природно-заповідного фонду) направлено для розгляду до суду.

Довідково: санкція частини 1 статті 246 Кримінального кодексу України передбачає альтернативні покарання у виді штрафу, арешту на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 3 років та позбавлення волі на той самий строк.


1 Лютого 
Надія СВІНЦІЦЬКА

Прикарпатські лісники намагались врятувати поранену кулями козулю



30 січня 2019 року між урочищами Кривий звір та Вишківський перевал, мешканець села Мислівка, на центральній дорозі Р21 Долина-Хуст, помітив поранену козулю, яка ходила по трасі, залишаючи по собі кривавий слід.

Він телефоном повідомив про це єгеря Людвиківського лісництва ДП «Вигодський лісгосп» Андрія Нича, який відловив та на руках приніс поранену тварину у лісництво.

Сюди негайно прибув старший єгер Вигодського лісгоспу Іван Микуляк та разом з Андрієм Ничем. Автомобілем доставили знесилену козулю у Долинське відділення ветеринарної медицини, де черговий лікар визначив поранення ноги і шиї, як кульові та провів відповідні хірургічні операції, зашив та обробив рани.

На жаль, близько півночі, ймовірно від великої втрати крові, самка козулі загинула у приміщенні лісництва, в якій її тимчасово поселили.

До відома браконьєрів - м'ясо тварини, яка виношує плід, для людини шкідливе тому, що воно насичене гормонами, які здатні викликати у людини різноманітні захворювання. Наші предки не полювали та не забивали самок тварин, які в певний період могли мати плід.

Хочемо зазначити, що до цих подій призвели нічні браконьєрські полювання, якими не гребують окремі мешканці нашого району і що це являється самим варварським методом знищенням тварин, які перебувають в складних зимових умовах, в період великого снігового покриву, важкого доступу на кормів і потребують допомоги з боку людей.

"Цікаво, як така «здобич» смакує браконьєрам та членам їх сімей? Як виховують людяність в своїх дітях і чи не бояться, що колись прийдеться заплатити «по-рахунках» їм і наступним поколінням",- пишуть у прес-службі".

Нагадуємо, що відшкодування за знищення тварин: козуля – 32 тис. грн., дикий кабан – 48 тис. грн., олень благородний – 60 тис. грн., а ще й будуть притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Могилів-подільські лісівники садять дерева... взимку!


Мало хто знає, що садити дерева можна навіть узимку! Цей метод особливо ефективний в тому разі, коли потрібно пересаджувати крупномірні дерева. Останнім часом ця практика набуває популярності через можливість створювати ландшафтні композиції з кущовими чи деревними породами потрібного розміру, тобто не треба чекати, поки вони виростуть. А усім бажаючим придбати «дорослий» садивний матеріал і отримати фахові консультації щодо посадки та догляду, слід звертатися у ДП «Могилів-Подільський лісгосп».

Держпідприємство навіть має спеціальну машину для викопування крупногабаритного садивного матеріалу разом із земляною грудкою. Таким чином коренева система менше пошкоджується і дерево при пересадці швидше приживається. А взимку дерева перебувають у стані спокою, через те що немає листя, практично відсутнє випаровування вологи, дерево не страждає від осушення, тому практично не страджає від пересадки.
- Якщо при літній посадці можна використовувати дерева листяних порід не вище 4-5 м, хвойних - 3,5-4 м, то взимку можлива пересадка дерев висотою до 14 м, - розповів диретор ДП «Могилів-Подільський лісгосп» Віктор Іщук. – При посадці взимку найкращу приживлюваність мають модрина, ялина, сосна. За ними – горобина, липа, береза, клен, тополя, в’яз.
Підприємство вже багато років практикує продаж крупномірних саджанців для осінньо-зимової посадки. Спеціалісти лісгоспу надають консультації з виїздом на місце посадки, допомагають створити розбивку об’єкту.
Ось і нещодавно на території села Котюжани мешканці проводили зимову посадку садивним матеріалом, закупленим у Вендичанському розсаднику ДП «Могилів-Подільський лісгосп». Територіальна громада здійснює озеленення села у рамках проекту «Світ навколо нас – облаштування зон відпочинку територіальної громади».
- Велику допомогу в реалізації проекту нам надали директор ДП «Могилів-Подільський лісгосп» Віктор Іщук, лісничий Вендичанського лісництва Анатолій Жукотанський, лісничий Котюжанського лісництва Роман Куцулим, - розповідає сільський голова с. Котюжани Микола Арнаут. – Ми скористалися їхніми аргументованим порадами і наприкінці листопада приступили до осінньо-зимової посадки паркової зони. Уже висаджено понад триста саджанців липи, туї, ялини, калини, бузку, самшиту, дерену, ялівцю козацького, чорноплідної горобини...
Слід зазначити, що ДП «Могилів-Подільський лісгосп» традиційно має один із найкращих результатів серед лісгоспів області за вирощуванням та реалізацією посадкового матеріалу. У Моївському базовому лісовому розсаднику площею 10 га, створеному у 1958 році, щорічно вирощується 1,5­2 млн. шт. посадкового матеріалу. У Вендичанському декоративному розсаднику площею 3,2 га, створеному у 1998 році, щорічно вирощується 20 тис. шт. посадкового матеріалу. Підприємство має сучасне теплично­парникове господарство площею 300 м2.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
01.02.2019 16:34

 

Лісівники Тернопільщини за 2018 рік сплатили 101 мільйон гривень податків



За підсумками 2018 року лісогосподарські підприємства обласного управління лісового та мисливського господарства сплатили до зведеного бюджету 101 мільйон гривень податків, що більше відповідного періоду 2017 року на 22,5 млн грн або 29%. Про це поінформувала заступник начальника відділу лісових ресурсів та економіки управління Марія Псарюк.

Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків становить ПДВ – 35,3 млн грн, податок із доходів громадян – 19,1 млн грн, збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 10,5 млн грн, а також сплата на частину чистого прибутку – 3,6 мільйонів гривень.
Найбільше сплатило податків державне підприємство «Чортківське лісове господарство» – 32,4 мільйони гривень, Бережанське лісомисливське та Кременецьке лісове – по 18,8 мільйонів гривень відповідно.

До державного єдиного соціального фонду перераховано 25,9 мільйонів гривень, що більше 2017 року на 4,7 млн грн або 22%. Найбільший платник ЄСВ – Чортківський лісгосп, який сплатив 7,4 мільйони гривень.
До місцевих бюджетів лісогосподарськими підприємствами спрямовано 24,3 млн гривень.

Автор: Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
01.02.2019 09:00 

Бережанське лісомисливське господарство - найефективніше



Під час засідання колегії обласного управління лісового та мисливського господарства, яке відбулося 1 лютого, оголошено лісогосподарське підприємство, яке, відповідно до Методичних рекомендацій застосування критеріїв визначення ефективності управління об'єктами державної власності (своєчасна виплата заробітної плати; ріст середньомісячної заробітної плати; виконання чистого прибутку (реалізації); чистий прибуток - на рівні або більше відповідного періоду минулого року і ін.), а також за коефіцієнтним аналізом діяльності суб'єктів господарювання (коефіцієнтами фінансової стійкості, платоспроможності, покриття та зносу основних засобів) отримало найбільше балів та відповідно посіло перше місце.
Найефективнішим, за оцінкою господарювання 2018 року, визнано державне підприємство "Бережанське лісомисливське господарство".
Вітаємо весь колектив бережанських лісівників із достойною перемогою!

Автор: Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
01.02.2019 16:52 

Ляшко і контрабанда лісу: навіщо нардеп давав обіцянку, яку не може виконати. ВІДЕО


У нас для тебе є подарунок! Ми зібрали скріни 49000 обіцянок політиків і документи, що підтверджують виконання / невиконання. Перед виборами - те, що потрібно?





Слово і Діло
Опубликовано: 1 февр. 2019 г.