1 січня вступив у дію закон, який мав би посилити покарання за незаконну рубку дерев. Але на ділі він дозволяє уникнути покарання. Оскільки, згідно із запровадженими змінами, кримінальна відповідальність настає, якщо розмір завданих збитків становить майже два мільйони гривень.
6 вересня депутати Верховної Ради ухвалили Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», згідно з яким у кілька разів підвищилися штрафи та зросли строки позбавлення волі за незаконну вирубку лісу, знищення лісових культур та молодняку.
Закон вступив у дію 1 січня і, як наслідок, замість вироків, справи у судах почали закриватися з формулюванням «закрити кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 246 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв’язку з декриміналізацією».
Причина до смішного банальна – при кваліфікації «істотної шкоди» потрібно виходити не з неоподаткованого мінімуму у 17 гривень, а з соціальної пільги, яка станом на 1 січня 2019 року становить 960,5 гривень – половина прожиткового мінімуму. Тобто 960,5 треба помножити на 2 тисячі і отримаємо мільйон 921 тисячу гривень. А «тяжкі наслідки» – це сума у майже 5 мільйонів гривень.
Відтак, внесені у законодавство зміни стали підставою для закриття кримінальних проваджень. Наприклад, згідно з
ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 15 січня, кримінальне провадження про незаконну вирубку 112 дерев було закрити у зв’язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність. Згідно з експертизою, завдані збитки були оцінені у понад 232 тисячі гривень. І подібних ухвал вже десятки.
Координатор проекту «Лісова варта» Всесвітнього фонду природи (WWF) Дмитро Карабчук вважає, що зміни до законодавства, які вступили у дію, насправді завдають шкоди, оскільки поріг криміналізації так званої «істотної шкоди» суттєво піднятий.
Фото: Громадське
«Наслідки будуть катастрофічні. Адже раніше покарання і так було мізерним, а тепер воно стане недосяжним. Основний момент полягає у тому, що для того, аби осудити людину за незаконну рубку, потрібно цю людину зловити на місці злочину і довести склад злочину, що саме ці дерева були зрубані незаконно саме цією людиною. Тобто цей момент доказової бази є досить складний. Навіть коли є свідчення багатьох свідків про те, що конкретна група осіб вирубала великий шматок лісу, процес доказування цього дуже важкий. І скажімо так, в кінцевому результаті у суді дуже важко довести, що, наприклад, тисячу дерев вирубала саме ця людина. Як показує практика, то доводять значно меншу частину і з тим, щоб бодай якось покарати зловмисника, хоча всі розуміють, що він вирубав набагато більше. А тепер у зв’язку із підняттям планки криміналізації злочину покарання у вигляді кримінальної відповідальності стає ще більш недосяжним. Тобто люди фактично будуть майже безкарними», – каже Дмитро Карабчук.
Однак він зазначає, що їхні опоненти апелюють до постанови Кабінету Міністрів, згідно із якою, розраховується величина збитків і ця величина збитків повинна бути компенсована зловмисником незалежно від виду відповідальності – чи це адміністративна, чи то кримінальна. За таких умов покарання у вигляді умовного терміну чи ув’язнення вже стає другорядним. А відшкодування все одно має відбуватися.
«На жаль, практика свідчить, про інше. По-перше, коли відшкодування відбувається тільки мізерної частини дерев, які були зрубані. Наприклад, прийшов якийсь зловмисник до лісу, зрубав сто дерев протягом півроку, бо у нього є якесь виробництво, яке він не хоче легалізувати. Відповідно він собі вирубує по кілька дерев. Зрештою його ловлять на якомусь епізоді, коли він вирубав п’ять дерев. І за ці п’ять дерев він має сплатити відшкодування. Зрештою у виграші залишається зловмисник, бо зрубав 100, а заплатив за 5 дерев. Та й це у випадку, коли він дійсно сплатить штраф.
По-друге, зловмисники просто не відшкодовують завдану шкоду, тому що проблема у складності доказовості. Наприклад, зловмисник перевозить нелегальну деревину, в нього є бензопила або інші ознаки, що вказують на злочин, але його не зловили у момент, коли дерево падало, а він стояв з бензопилою у руках. Суд завжди приймає простіше рішення. У нас були випадки, коли ми знімали, як зловмисники нелегально вирубували дерева, але сам момент коли дерево падало і біля цього дерева стояв саме цей зловмисник, не був зафіксований. І це спричинило проблеми довести, що це саме він зрубав це дерево. Було видно, що лісоруби біля дерев, обрубують ці дерева, вони з трактором, але самого моменту зрізання цього дерева не було. Тобто сама процедура доказовості складна і заплутана, а після підняття цієї планки вона стає ще більш важкою.
По-третє, зловмисник має компенсувати збитки за зрізані дерева, але цього зловмисника використовують інші люди. Йому дають завдання зрізати 10 дерев і привезти на умовне місце. Потім йому просто дають гроші, а деревина поїхала. Зловмисник дорогою ті гроші пропив, живе він в злиднях, нічого не має. Судовий виконавець приходить, а штраф нема звідки взяти. Тоді приходить рішення про те, що людина не може оплатити. У горах дуже багато таких випадків, коли бідних людей, які страждають на алкоголізм чи мають якісь інші фінансові проблеми, використовують чорні лісоруби. Вони залишаються безкарними. Поліція ловить їх чи не вдесяте, але ніякого реального покарання вони не несуть. Ось така у нас проблема», – пояснює нюанси Дмитро Карабчук.
Експерт вважає, що законодавчий казус стався тому, що люди, які готували зміни до законодавства, не розуміли чітко, про що вони пишуть.
«Тут треба мати неабиякі знання, зокрема юридичні, щоби розуміти, що неоподаткований мінімум доходів громадян використовується по-різному у різних випадках. Законодавець, який пропонував цю норму, він, мабуть, думав про величину у 17 гривень і тому вийшов такий казус, який тепер необхідно виправляти.
Ще один момент – у цьому законодавстві йдеться про незаконні рубки. Коли деревина незаконно зрубана, куплена кимось іншим, то ця незаконна деревина перевозиться. А за перевезення такої незаконно зрубаної деревини має бути чітка відповідальність. Повинна бути конфіскація такої незаконно зрубаної деревини і, відповідно, кримінальна відповідальність за транспортування. Якщо більше звернути увагу на цю проблему і незаконно зрубану деревину буде важко транспортувати, більша ймовірність, що її будуть менше вирубувати», – продовжує координатор «Лісової варти».
Через складне і заплутане законодавства в Україні є маса нелегальних пилорам, які працюють усіх на очах, але припинити їхню роботу і покарати власників вкрай складно.
«Права тих самих правоохоронних органів регламентуються дуже чітко. Якщо, наприклад, поліцейський вчинив якусь дію всупереч законодавству і в результаті цієї дії була зібрана доказова база, відповідно, вона автоматично у суді не розглядається, а справа розвалюється. Правоохоронні органи повинні дуже чітко виконувати всі законодавчі процедурні моменти, бо на цьому якраз і грають зловмисники. Власне те, що законодавство складне і заплутане, це дає такі наслідки.
Читайте також: На Львівщині за незаконні рубки карпатського лісу посадовець отримав два роки умовно
Крім того, є проблема кадрів і в правоохоронних органах, їхня швидкоплинність. А для того, щоби розслідувати такі специфічні докази, які стосуються незаконних рубок, переробки незаконно зрубаної деревини, вони потребують неабияких фахових знань. Потрібно чітко розуміти не тільки як задокументувати сам момент зрубування деревини, а треба мати більш глибокі знання. Мається на увазі для того, щоб правоохоронці краще працювали, їм треба знати гарячі місця, розуміти, як росте ліс, які породи, їхні особливості, які механізми використовуються під час заготівлі та транспортування. Якщо правоохоронець зверне увагу на величину тирси, яка вилітає з-під бензопили під час спилювання дерева, то можна встановити вид пили, тип ланцюга, який застосовується. Використання цих деталей може слугувати додатковою доказовою базою. Є багато інших моментів. Тобто для того, щоб ефективно розслідувати злочин, повинен працювати не просто правоохоронець, а правоохоронець, який має спеціальні знання у цій галузі. Або залучати відповідних незалежних експертів. Тому швидкоплинність кадрів у правоохоронній системі, коли навіть знання процедурних, тобто базових моментів на низькому рівні. Є проблема і в судовій системі. Якщо, наприклад, у Старосамбірському районі працює одна суддя, яка розглядає усі види судових справ, то, звичайно, що цих судових справ є дуже багато і, відповідно, є певна пріоритетність, черговість.
Ми як Всесвітній фонд природи, який займається сталим розвитком лісового господарства в Україні, намагаємося через додаткові проекти проводити навчання для правоохоронців. З 1 березня починаємо новий проект у співпраці з Інтерполом, будемо продовжувати навчання, щоб можна було ефективно працювати правоохоронцям як самим, так і залучати активістів, які мають інформацію про нелегальні рубку лісів. Без лісівників тут нічого не можна змінити. Грамотно виписане законодавства дозволить забезпечити економічну складову питання, а також покласти край нелегальним вирубкам лісів», – резюмував Дмитро Карабчук.
Оксана ДУДАР
Дивись.info -
https://dyvys.info/2019/02/01/chomu-zakon-pro-posylennya-pokarannya-za-nezakonni-rubky-pryzviv-do-zakryttya-kryminalnyh-provadzhen/
