ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 лютого 2019

Лісівники Сумщини: хто найкращий?

ПІДСУМКИ

Під час першого в цьому році засідання колегії Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства визначено підприємства-переможці за підсумками роботи у 2018-му.

Перше місце посів колектив Тростянецького лісгоспу, директором якого є Віктор Зубко. Вручаючи вимпел переможця, начальник Сумського ОУЛМГ Віктор Чигринець наголосив, що у тростянецькому підприємстві — єдиний серед споріднених підрозділів управління рекреаційний комплекс «Лісовичок» та один із трьох розсадників декоративних порід рослин.

Тут постійно оновлюють фонд основних засобів, висока культура виробництва, найкращі показники за залученими капітальними інвестиціями, податковими платежами до бюджету, рівнем заробітної плати. Торік оптимізували адміністративно-господарську мережу та відкрили Офіс лісництв, установили сучасний лісонасіннєвий комплекс.

Друге і третє місця посіли Кролевецьке лісомисливське господарство та Роменський лісгосп, на чолі яких відповідно Олександр Посошенко й Олег Салов. Кролевецькі лісівники активно впроваджують сучасні технології та модернізують виробництво. Зокрема розширили сушильне господарство, сертифікували ліси за міжнародними стандартами.

А їхні роменські колеги до трійки призерів потрапили вперше за останні два десятиліття. Торік тут здійснили справжній прорив на основних напрямах господарської діяльності, активно впроваджуючи передовий досвід з використанням сучасних практик і механізмів, що й дало можливість посісти почесну третю сходинку.

Олександр ВЕРТІЛЬ

Правила сплати рентної плати за ліс у 2019 році

Податківці розповіли, як сплачувати рентну плату за користування лісу у 2019 році



ДФС у Вінницькій області розповідає, що Законом №2628 внесено зміни до ПКУ в частині збільшення з 01.01.2019 року ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50%.

Законом №2621 з 01.01.2019 року змінено розподіл зарахування коштів рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до бюджету, а саме:
  • до загального фонду державного бюджету – 37%;
  • до спеціального фонду державного бюджету – 26%;
  • до загального фонду місцевого бюджету – 37%.

Також збільшено ставку з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю і встановлено її у розмірі 10,00 гривень за 1 тонну. Із переліку платників екологічного податку за викиди двоокису вуглецю виключено суб’єктів господарювання, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн на рік. При цьому передбачено, що база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Внесено зміни до Бюджетного кодексу України, якими п. 16¹ ст. 29 у 2019 році запроваджено особливий порядок розподілу коштів екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення щодо надходження екологічного податку в частині викидів двоокису вуглецю, який зараховуються до загального фонду державного бюджету у розмірі 100%.

З урахуванням зазначеного необхідно в термін до 11.02.2019 року забезпечити подання за ІV квартал 2018 року платниками екологічного податку окремого додатка 1 щодо декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю, незалежно від обсягів викидів.

Податкові зобов’язання за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю сплачуються на окремий рахунок по коду платежу 19011000, при цьому за даним кодом платникам екологічного податку відкриваються КОР.

Також, змінено розподіл зарахування коштів рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету, а саме:
  • до загального фонду державного бюджету – 70%;
  • до обласного бюджету – 25%;
  • до бюджетів, за місцезнаходженням ділянки надр (сільський, селищний, міст районного або обласного значення, об’єднаних територіальних громад) – 5%.

НАУКОВЦІ ЗАСТЕРІГАЮТЬ НЕ ПОЛЮВАТИ НА ДИЧИНУ У ЧОРНОБИЛЬСЬКОМУ ЗАПОВІДНИКУ ЧЕРЕЗ РАДІАЦІЮ


Перевищення вмісту радіоактивних елементів цезію та стронцію в десятки разів виявили у м’ясі мертвого кабана на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Науковці наголошують, що заповідник – не галявина для прогулянок з пасторальними картинками, а територія, що приховує в собі багато небезпек, тож варто пам’ятати про заборону на полювання та споживання будь-яких продуктів з зони відчуження.

Науковці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника здійснили відбір проб тканин із залишків кабана, якого вполювали вовки.

«Усі тварини Чорнобильського заповідника, які потрапляють до об’єктиву фото- чи відеокамери, здаються такими симпатичними й безтурботними: милота та й годі!

Однак навіть на заповідних територіях ніхто не відміняв «закону джунглів», де виживає найсильніший. Адже звірі керуються інстинктами, а не емоціями. А тому ось такі знахідки, на одну з яких натрапили спеціалісти відділу екології, флори та фауни, котрі на днях проводили чергові дослідження в польових умовах, - типова історія для дикої природи.

Вовки, які є найуспішнішими хижаками зони відчуження, вполювали й ретельно обгризли дикого кабана. Якби це була копитна тварина, від неї залишились би ріжки та ніжки. А від свині рештки інші – тверда голова, ратиці та цупка шкіра з щетиною…

Тому варто вкотре нагадати, що Чорнобильський заповідник – не галявина для прогулянок з пасторальними картинками, а територія, що приховує в собі багато небезпек. І тільки деякі з них пов’язані з хижими звірами…», - зазначають на сторінці заповідника в мережі facebook.






Специфіка заповідника полягає в тому, що він розташований на території зони відчуження ЧАЕС. І радіоекологічні дослідження входять до комплексу робіт – спостережень за навколишнім середовищем. Саме тому зі знайдених решток впольованого вовками дикого кабана відібрали зразки кісткової тканини, які передали до ДСП «Екоцентр» для дослідження вмісту радіонуклідів. Отримали наступні результати: вміст стронцію (Sr-90) складає 7400 Бк/кг; цезію (Cs-137) – 4800 Бк/кг.

Які з цього можна зробити висновки?

Перший: оцінка радіологічної небезпеки цієї дикої свині як продукту споживання. Згідно з гігієнічним нормативом «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді» перевищення в знайдених рештках Sr-90 становило 37 разів, Cs-137 – 96 разів.

Другий висновок: загальна кількість ізотопів (питома активність) у тканині тварини є доволі високою – 12200 Бк/кг. «Основні санітарні правила України» (2005 р.) визначають, що такий рівень є характерним для низькоактивних радіоактивних відходів.

Причина такої високої концентрації ізотопів полягає в місці, де перебувала тварина. Дику свиню знайшли на півночі лівобережної частини заповідника. Це місце лежить на північ та схід від ЧАЕС. Саме тут пройшов північний слід радіоактивних опадів, а, отже, знаходяться ділянки з найбільшим рівнем радіоактивного забруднення «малий Рудий ліс» та озеро Глибоке. Відповідно, ця тварина існувала в середовищі з високою щільністю поверхневого радіоактивного забруднення та вживала в їжу рослинні корми з високим вмістом радіонуклідів.


Однозначно: м’ясо диких тварин зони відчуження для здоров’я вживати небезпечно, - наголошують науковці. Втім, основні нормативні документи категорично забороняють як полювання, так і вживання будь-яких продуктів харчування з цієї території. Звісно, ця заборона не стосується вовків та інших диких тварин – харчовий ланцюжок повинен зберігатися за будь-яких умов.

Нагадаємо, створений у 2017 році заповідник займає приблизно дві третини території зони відчуження і фактично є резерватом, де оселяються усі знакові для європейської фауни дикі тварини. Цьогоріч під час зимового обліку птахів у зоні відчуження науковці зафіксували стабільність популяцій червонокнижних птахів, наприклад, орлана-білохвоста. Також на заповідних теренах вже понад два десятиліття живуть завезені на Полісся з заповідника «Асканія-Нова» коні Пржевальського.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Рись поблизу ЧАЕС, дикі коні на Поліссі та наступ лісів: світ Чорнобильської зони 23 Квітня 2018 20:26
Зона відчуження: 30 років потому. ФОТОРЕПОРТАЖ 24 Грудня 2016 21:40
Радіоактивний «рудий ліс» – домівка рідкісних тварин та полігон для науковців 9 Квітня 2017 21:10
Заповідник на місці радіоактивного пекла: у зоні відчуження оберігатимуть рідкісних тварин 7 Квітня 2017 14:10

 https://www.volynnews.com/news/all/perevyshchennia-vmistu-radionuklidiv-v-desiatky-raziv-naukovtsi-zasterihaiu/

Оподаткування ресурсних платежів зазнало змін




Законом України від 23.11.2018 року №2628 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині збільшення з 01.01.2019 року ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50 відсотків.

Законом України від 22.11.2018 року №2621 – VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» з 01.01.2019 року змінено розподіл зарахування коштів рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до бюджету, а саме:


  • - до загального фонду державного бюджету – 37 відсотків;
  • - до спеціального фонду державного бюджету – 26 відсотків;
  • - до загального фонду місцевого бюджету – 37 відсотків.

Також збільшено ставку з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю і встановлено її у розмірі 10,00 гривень за 1 тонну. Із переліку платників екологічного податку за викиди двоокису вуглецю виключено суб’єктів господарювання, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн на рік. При цьому передбачено, що база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Внесено зміни до Бюджетного кодексу України, якими п. 16¹ ст.29 у 2019 році запроваджено особливий порядок розподілу коштів екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення щодо надходження екологічного податку в частині викидів двоокису вуглецю, який зараховуються до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 відсотків.

З урахуванням зазначеного необхідно в термін до 11.02.2019 року забезпечити подання за ІV квартал 2018 року платниками екологічного податку окремого додатка 1 щодо декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю, незалежно від обсягів викидів.

Податкові зобов’язання за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю сплачуються на окремий рахунок по коду платежу 19011000, при цьому за даним кодом платникам екологічного податку відкриваються КОР.

Також, змінено розподіл зарахування коштів рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету, а саме:

  • - до загального фонду державного бюджету – 70 відсотків;
  • - до обласного бюджету – 25 відсотків;
  • - до бюджетів, за місцезнаходженням ділянки надр (сільський, селищний, міст районного або обласного значення, об'єднаних територіальних громад) – 5 відсотків.

Управління податків і зборів з юридичних осіб
04.02.2019

Етичне правило вірності проти аматорського полювання

Пол Тейлор


Це правило стосується тільки людської поведінки по відношенню до окремих тварин, що знаходяться в дикій природі, які можуть бути обмануті або віддані моральними суб'єктами. Зобов'язання, що накладаються Правилом Вірності, хоча і в обмежених межах, так часто порушуються стількома людьми, що правило це вимагає окремого вивчення як один з основоположних принципів етики поваги до природи.

Під це правило підпадають зобов'язання не порушувати довіри, що чиниться нам диким тваринам (що зрозуміло з його поведінки), не обманювати, не вводити в оману ніяке тварина, яке може таким чином бути ошукано або введено в оману, надавати підтримку очікуванням тваринного, сформованим на підставі попередніх дій особистості по відношенню до нього, і бути вірним тим намірам, які стали зрозумілі тварині і на які воно поклало або яким довірилося. Хоча ми не можемо мати взаємних домовленостей з дикими тваринами, ми можемо чинити так, щоб викликати їхню довіру до нас. Основне моральне вимога Правила Вірності - щоб ми не обманули цієї довіри.

Найбільш явними, найпоширенішими прикладами порушення цього правила є полювання, риболовля, капкани. Адже саме порушення довіри є ключовою умовою вдалого полювання, особливо з пастками і капканами, а також і рибного лову. Найсуттєвіше тут - обман з наміром завдати шкоди. Мисливець на ведмедя чи оленя йде по лісі якомога більше нечутно і обережно. Мисливець на качку сидить в глухому курені, використовує обманні звуки манка. У кожному з цих випадків мета - підібратися до звіра або птиці на відстань пострілу. Поведінка мисливця в значній мірі спрямована на те, щоб обдурити дике істота. При наближенні тваринного мисливець завмирає, потім піднімає рушницю, щоб ретельно прицілитися. Тут ситуація ясна: по-перше, дика тварина поводиться так, як ніби воно в цілковитій безпеці; по-друге, мисливець своїми хитрими прийомами навмисно вводить його в оману, щоб воно не очікувало небезпеки; і по-третє, мисливець робить все це з безпосередньою метою - вбити тварину. Всі його поведінка є суцільна зрада і обман. Тваринам маніпулюють таким чином, щоб воно залишалося довірливим і нічого не підозрювало. Навмисно тримають його в невіданні щодо небезпеки, що підстерігає його в навколишньому середовищі, що, з точки зору його блага, має для нього величезну важливість. Весь характер поведінки мисливця має на меті скористатися довірою тварини. Іноді його довірою користуються в ситуаціях, коли воно відчуває якусь небезпеку, але інстинктивно йде на допомогу пораненому побратиму. Мисливець користується його знанням, щоб зрадити тварина. Так, коли ще полювання на морських птахів була легально дозволена, мисливець навмисно поранив одного птаха і залишав її на видному місці, щоб підманити ще сотні птахів, зліталися з усіх боків і оточували поранену подругу. Таким нескладним способом мисливець «пожинав урожай» у вигляді безлічі убитих птахів. До цього дня таке шахрайство застосовується для того, щоб обдурити птахів. Мисливці на воронів відтворюють записи воронячого крику відчаю в поле. Звуки записи залучають воронів, які стають легкою мішенню для мисливця. Ця сторона полювання, слід повторити, не є якоюсь аберацією, відхиленням від норми. Найголовніше задоволення і розвага для мисливця-спортсмена - це зуміти домогтися довіри і невідання нічого не підозрює тварини. Чим розумніша і хитріше обман - тим вище мистецтво мисливця.

Розглянемо тепер полювання з капканами. Вони встановлюються там, де зазвичай проходять «цільові» тварини, і ховаються на стежці так, щоб застати тварина зненацька. Багато пастки влаштовані так, щоб заманити в них тварина. Самі терміни - приманка, пастка - використовувані в цьому контексті, мають на увазі обман довіри. Встановити приманку, щоб захопити тварина в пастку, - значить навмисно і цілеспрямовано обдурити довіру тварини.

Порушення Правила Вірності є центральним в діях мисливців; точно те ж саме можна сказати і про рибалок. Використання ними приманок, пасток, мушок, і навіть простого посмикування і пошевеліванія волосіні - всі ці нескладні прийоми спрямовані до єдиної мети: привернути увагу риби і зловити її на гачок. Майстерним рибалкою вважається той, хто (не кажучи про «рибальському щастя») вміє найбільш вправно обдурити рибу, досягнувши успіху, таким чином, в зловживанні її довірою, в зраді. Не слід випускати з уваги, що риби - дикі тварини в тій же мірі, як ссавці на суші або птиці в повітрі. Риби - дикі тварини, оскільки існують в природних екосистемах, оскільки вони представляють певний вид і є членами тваринного світу (разом з ссавцями, птахами, рептиліями, земноводними, ракоподібними, комахами та іншими класами організмів). До риболовлі зазвичай ставляться не так, як до полювання, - головним чином тому, що екосистеми, до яких належать риби, приховані від нас під поверхнею води. Але якщо ви коли-небудь пірнали з аквалангом або з трубкою і маскою, то бачили, що представляє собою підводний світ. Всі види мешканців підводного світу - і тварини, і рослини, - живуть разом, складаючи природні екосистеми точно так же, як і живі істоти на поверхні Землі. Кожен вид має свою екологічну "нішу" і своє особливе місце проживання. Ланцюги харчування, відносини хижак - здобич, особливості міграції, всі інші аспекти складного функціонування екосистем тут у наявності в тій же мірі, що і в наземних екосистемах. Якби ми, люди, наземні істоти, могли, дивлячись на поверхню озера, або річки, або океану, мати перед собою чіткий і ясний образ цього підводного світу, етичні аспекти риболовлі виглядали б для нас в більш правдивому світлі.

Тут не розглядається питання про те, чи мають тварини, на яких полюють, яких ловлять, право не бути обдуреними. Тварина обманюють, щоб обманює витягнув зі свого обману вигоду, і це саме по собі говорить про те, що обманщик вважає тварина або не мають власної, притаманної йому початкової цінності, або вважає таку цінність нижче своєї власної. Як би він не вважав, це в будь-якому випадку є несумісним з етикою поваги до природи. Звичайно, і мисливці, і рибалки часто говорять, що відносяться до тварин з великою повагою. (Згадаймо тих, хто піймав велику рибу на гачок з борту своєї яхти, годинами бореться, щоб утримати її на лине, не дати їй піти, а витягнувши її, нарешті, захоплюються «бойовим духом» риби і клянуться в велику повагу до неї). Нам, однак, повинно бути ясно, що у всіх подібних заявах про повагу до тварин мова йде про оцінку, а не про визнання. Тваринами милуються, їх розхвалюють, дають їм вищу оцінку за їх гідності або досконалості, - тобто за ті властивості, які і роблять полювання чи риболовлю таким хвилюючим, а іноді важким заняттям. Оцінка, однак, - це питання ступеня, до якої щось цінне для нас завдяки своїм перевагам. Повага це? Спочатку притаманна внутрішня цінність і відповідне їй повагу визнання повинні бути якраз протилежні ідеї різних рівнів гідності, в залежності від яких змінюються і наші оцінки тварин,

Якщо людина потрапляє в обставини, коли єдиним засобом добування їжі або одягу, необхідних для його виживання, служить полювання або риболовля, то ці дії можуть бути морально допустимі. Виправдовують їх етичні принципи кореняться в системі людської етики, заснованої на повазі до особистості плюс пріоритетний принцип, згідно з яким обов'язок забезпечити виживання особистості важливіше обов'язків не нашкодити, не втручатися і не зраджувати, які ми маємо по відношенню до дикої природи, а не до людини. Але якщо людина займається полюванням і риболовлею для відпочинку або розваги, то його дії не можуть бути виправдані на тих же підставах.

Що Правило вірності абсолютно забороняє, - так це використовувати ситуації, коли в тваринному навмисно викликають довіру або приховують від нього небезпека, в інтересах людини і на шкоду цій тварині. Повторимо, що не потрібно ніякої угоди між людиною і твариною. Тварина надходить тим чи іншим чином, не підозрюючи, що ситуація небезпечна або загрозлива, а людина це знає. Більш того, людина робить все можливе, щоб приховати загрозу або небезпеку з його боку по відношенню до тварини. І коли людина отримує користь шляхом такого обману, тварина просто виявляється засобом досягнення людських цілей.

Цілком очевидно, що тут повністю відкидається повагу до природи. Мисливці та рибалки часто заявляють, що вони демонструють справжню повагу до природи, оскільки виступають (і платять) за охорону природних територій, зрощує диких тварин і службовців місцем проживання для екологічних спільнот. І це чиста правда, що багато «притулку дикої природи» - як державні, так і приватні - не піддалися освоєння завдяки саме їх зусиллям. Дикі тварини та рослини, звичайно, виграли від цього. Що, однак, втрачається з поля зору в цій суперечці, - так це різниця між наданням користі іншим заради вигоди для себе і наданням користі іншим як кінцевої мети цієї дії. Мисливці та рибалки готові захищати тільки ті території, які будуть для них постійним джерелом мисливської здобичі - звіра, і птаха, і риби. Адже спортсмени часто наполягають на вбивстві тих хижих тварин, які полюють на «їх дичину». На Алясці, наприклад, мисливці переконали уряд штату «впоратися» з вовками - їх розстрілювали з вертольотів, - для того, щоб забезпечити високу поголів'я американського лося, улюбленої видобутку тамтешніх мисливців. Заява, що мисливці і рибалки є істинними поборниками охорони природи, витримує критику тільки в тому випадку, якщо ми проведемо чітку відмінність між раціональним природокористуванням (охорона в даний час для майбутнього споживання) і охороною, або, точніше, збереженням (заборона якого б то не було споживання в сьогоденні і майбутньому). І якщо кінцевою метою програм раціонального природокористування і охорони природи є майбутня експлуатація дикої природи в спортивних і рекреаційних цілях (зокрема, для полювання та рибної ловлі), то така охорона несумісна з повагою до природи, яку б користь при цьому вона ні приносила тим або іншим диким тваринам. Повага до природи означає не тільки певні дії, а й підстави для цих дій. Дії, корисні для диких тварин, самі по собі ще не висловлюють відносини поваги, якщо вони не мають певної мотивації. Такі дії повинні здійснюватися в ім'я блага диких істот як кінцевої мети самої по собі, заради самих цих істот. Така мотивація - це якраз те, чого немає в природоохоронній діяльності спортсменів.

Більш детально про шкоду аматорської (спортивної) полювання можна прочитати в книзі "Кинь полювання-стань людиною" http://www.ecoethics.ru/old/ b70 /

* Опубліковано: Гуманітарний екологічний журнал, 2003. - Т. 5, вип. 1-2. - С. 73-77.

Главный в лесу

Лучший лесничий Беларуси — Виктор Голос живет в Гомельской области, пишет Беларусь сегодня. Трудится в Сметаничском лесничестве Петриковского лесхоза. По итогам работы за 2018-й Министерство лесного хозяйства признало его «Лучшим лесничим года». Виктор Николаевич уверяет, что знает каждое дерево в своем лесу. И объясняет это не только увлеченностью делом, но и солидным опытом: охраняет и сажает лес он уже четвертое десятилетие.




Подтянутый, седовласый, внимательный. Замечает каждую мелочь на лесной тропинке:

— Вся моя жизнь в лесу. Даже в выходные. Не то, что я не люблю отдыхать, люблю, но тоже в лесу. Вот сейчас зимой выдалась свободная минутка — я на лыжи. Бегу, смотрю, замечаю отдыхающим глазом то, чего не вижу в рабочее время.

Вообще, с лесом у Голоса так или иначе связана вся семья:

— После учебы мой беспрерывный стаж работы составил 32 года, плюс еще год до армии был лесорубом. Получается — 33. У нас вся семья свою судьбу связала с лесом. Отец и три старших брата трудились в лесном хозяйстве. Теперь моя старшая дочь работает инженером в Петриковском лесхозе. Думаю, что эстафету примет и внук. Мы с ним по выходным ходим в лес, изучаем следы зверей. С детства прививаю любовь к родному Полесью.

Дочь Юлия тоже в зеленом мундире. И особенно подчеркивает, что любовь к профессии ей привил отец:


— Лес у нас в доме — всегда всему голова. С детства помню, отец тогда был заядлым охотником, приносил трофеи: зайцев, косуль. Теперь он жалеет животных, занимается только фотоохотой. Вместо ружья у него мобильный телефон с камерой. Исследует миграцию зверей, особенно лосей.






Виктор Голос и до конкурса был, что называется, на виду. За высокие показатели в работе он уже получал звание «Лесничий I класса», имеет нагрудный знак отличия Министерства лесного хозяйства «20 гадоў бездакорнай службы ў дзяржаўнай ахове Рэспублiкi Беларусь». Более того, в 2013 году Виктор Голос был награжден знаком Министерства лесного хозяйства Республики Беларусь «Ганаровы лесавод». Сажать деревья — настоящая страсть лесничего:
— Это же настоящее волшебство — из маленькой веточки получаются громадные великаны. Потом ходишь, следишь, как они из года в год прибавляют. У каждого дерева своя энергетика. Вот береза или дуб забирают плохие эмоции и боль. Надо прислониться к ним спиной — и они вылечат. А вот у осины или ёлки так не получится. Деревья — живые существа, с которыми я дружу.

Но в последние годы на лесных друзей Виктора Николаевича обрушилась настоящая беда — шестизубчатый и вершинный короед. Несколько лет назад количество этих насекомых резко возросло. В спиленных деревьях обнаруживали до 6.000 особей. Главная причина — отсутствие необходимого количества влаги в почве. Без влаги деревья слабеют и не могут противостоять вредителям. Больше всего страдает Гомельщина. Из-за короеда в регионе за 2017 год вырублено 29.000 га леса, за 2018 свыше 30.000 га. На данный момент в стране не осталось крупных очагов распространения вредителя. Сейчас в лесу идут точечные «зачистки», уточняет Виктор Голос:

— Мы сотрудничаем с учеными Института леса НАН Беларуси. По их оценкам, 2019 год должен стать решающим в борьбе с короедом. Мы в этом направлении усиленно работаем более двух лет. На помощь приезжали бригады лесорубов из Гродненщины и Минщины. Эта зима более спокойная. Надеемся, воды будет много, деревья получат необходимую влагу, у короеда не будет необходимой кормовой базы и его численность вернется в нормальное состояние.






Но самая жаркая пора в лесу — лето. Бич теплых месяцев — лесные пожары. В 90% случаев причиной их возникновения является человеческий фактор: забытый окурок, незатушенный костер. Наблюдение за обстановкой ведется с помощью видеокамеры. Увидел дежурный дымок на мониторе, бьет тревогу. Профилактику ведут круглый год, важно пропагандировать любовь к лесу постоянно, рассказывает Виктор Голос:

— Для кого мы всем этим занимаемся: сажаем лес, боремся с короедом, тушим пожары, заготавливаем древесину? Для людей. Лес — это огромное природное богатство. Во многих странах его крайне мало. А у нас есть. Лесистость высокая. Воздух чистый. Места для отдыха — живописные. Поэтому это все надо беречь, приумножать и учить этому наших детей и внуков.


Есть у Виктора Голоса и свое любимое место — это березовая роща. Только, где она находится, он не говорит. Не хочет лишних туристов приводить в место, где его душа отдыхает.


Полностью новость читайте на сайте https://www.sb.by/articles/glavnyy-v-lesu.html


Мер Львова став аналітиком деревообробної галузі

Андрій Садовий випустив відео, де спробував пояснити схеми тіньового вивозу деревини з України



За 2018 рік Україна, за офіційними даними, експортувала 2 000 000 тон дров у країни Європи. Проте, статистика європейських митниць показує, що з України імпортовано лише 443 кілограми дров та 610 000 тон лісу-кругляка. Андрій Садовий в цих оборудках звинуватив державні лісгоспи.

«Насправді всі розуміють, що ніякі дрова ніхто за кордон не вивозить. У Польщу, Румунію, Туреччину йде ліс-кругляк. Сировина, з якої там виробляють меблі. А потім велика кількість тих меблів повертається в Україну. Більш того, багато з цих меблів виробляють українські працівники, які їдуть туди на роботу, бо в Україні виробництва немає», – розповів міський голова Львова на своєму блозі.



Отже, Садовий назвав мораторій на вивіз кругляка фальшивкою, а також запропонував програми по збільшення насаджень та лобіювання вітчизняного виробництва, в галузі деревообробки. З вивозом лісу мер запропонував боротися шляхом цифровізації митниці, обліку лісових масивів та, звісно ж, нормальною діяльністю антикорупційних органів. Як конкретно це все виконати, мер не зазначив, проте забув додати, що у області вже давно діють програми з розширення лісових насаджень.

«Має бути політична воля підтримати українського виробника. Тільки у деревообробці ми можемо створити тут, в Україні, до 50 тисяч робочих місць. Так люди можуть мати роботу і не виїжджати за кордон. Все маємо – сировину, мудрих людей, бажання. Тільки маємо «жуліків», які видавлює з людей останні соки. Вони мають піти», – переконаний Андрій Садовий.

Понеділок, 4 лютого 2019, 23:59

Всі лісові проекти мають бути з науковим підходом



Перед початком весняної лісокультурної кампанії в Чернігівському ОУЛМГ відбуваються засідання лісокультурної ради. Її створено наказом Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства №44 від 26 липня 2011 року. Мета її діяльності — забезпечення високої якості робіт з лісовідновлення, лісорозведення, оформлення необхідної технічної документації, підвищення відповідальності керівників та спеціалістів державних підприємств лісового господарства управління під час виконання проектних робіт, вирощування продуктивних, біологічно стійких, цінних деревостанів.

Таке засідання відбулося 1 лютого у Березнянському лісництві ДП «Чернігівське лісове господарство». Головував заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ, головний лісничий Володимир Єленич.

«Враховуючи кліматичні зміни, розповсюдження шкідників, масове всихання дерев робота лісокультурної ради набирає все більшої актуальності, — сказав він. – Відповідні зустрічі – це ще і можливість обмінятися досвідом».

В роботі лісокультурної ради взяли участи головні лісничі держлісгоспів та інженери лісових культур. За час її засідання відбувся продуктивний обмін думками поміж фахівцями управління, науковцями ДП «Новгород-Сіверська науково-дослідна станція», спеціалістами підприємств, лісництв. Говорили про методи створення лісових культур, плантацій, схеми змішування порід, розміщення садивних місць, способи обробітку ґрунту, захисту лісу від шкідників та хвороб, створення протипожежних бар’єрів, своєчасності проведення доглядів, методів боротьби з акацією білою, а також доцільність залишення лісокультурних площ під природне поновлення. Лісівники підіймали на обговорення і питання створення корінних деревостанів, особливо дубових насаджень, своєчасність заліснення суцільних зрубів усіх видів, введення в лісові культури інтродуцентів.

«У науковців з ДП «Новгород-Сіверська науково-дослідна станція» є цікаві розробки, якими ми готові поділитися з лісівниками-практиками, — виступив директор підприємства, кандидат сільськогосподарських наук Анатолій Жежкун. – І лісові проекти, які готують інженери лісових культур та лісничі, мають бути всі з науковим підходом. У зв’язку з низкою об’єктивних факторів потрібно культивувати нові породи дерев».

На цьогорічному засіданні лісокультурної ради особлива увага приділялася вирощуванню садивного матеріалу в розсадниках та у контрольованому середовищі. Не обійшли увагою фахівці і стан лісового насінництва та лісонасінневої справи. Йшлося і про показники розвитку лісонасінневої справи на 2019-2020 роки, обговорювалося питання нових санітарних правил, адже всіх турбує повнота лісових насаджень та ті лісівничі заходи, які слід реалізовувати після досягнення такої повноти.

Окремої уваги заслуговує питання збереження лісових культур від потрави дикими тваринами. З фахівцями підприємств погоджено обсяги відтворення лісів на 2019 рік. Під час засідання ради лісівники обговорили й інші лісогосподарські питання. З відповідними доповідями виступили начальник відділу лісового господарства Олександр Марахоньоко та головні спеціалісти Володимир Перев’язко і Андрій Дудко.



За інформацією Чернігівського ОУЛМГ


Кошти від продажу деревини – на розвиток лісового господарства



Оскільки держава тривалий час не фінансує програму лісорозведення, підприємства галузі виживають самотужки завдяки господарській діяльності. Кошти надходять від продажу лісопродукції, власної переробки деревини та побічного користування.

Звичайно, найбільше лісгоспи одержують від продажу деревини. Державні лісогосподарські підприємства Хмельниччини переважно реалізовують її на щомісячних торгах, у яких беруть участь десятки підприємств з усіх регіонів України. Торік відбулося понад двадцять основних та додаткових торгів.

Завдяки вміло налагодженій співпраці Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства з товарною біржею «Подільською», ефективній рекламі вдається продавати майже всю виставлену продукцію. Торік із реалізованих 604,5 тисячі кубометрів деревини на суму майже 727 мільйонів гривень переважна її більшість припала на товарну біржу.

Активно торги ведуться й з початку нового року. Днями відбулися чергові, у яких взяло участь 88 деревообробних підприємства Поділля та інших регіонів України. Реалізовано 32,1 тис. кубометрів деревини. Виручка від її продажу складе 62,9 млн. грн.Отримані кошти будуть спрямовані на розвиток лісового господарства області.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

Про вжиття заходів щодо забезпечення належного стану охорони лісів від порушень лісового законодавства.

Протягом минулого року по ДП «Зміївський лісгосп» для запобігання та виявлення порушень лісового законодавства силами державної лісової охорони було проведено 348 рейдів. В ході виконання своїх посадових обов’язків працівниками державної лісової охорони було складено 94 адміністративні матеріали, в т.ч. по статтям: 65 КУпАП – 40 випадків, сума штрафів складає 3400 грн., сума збитків 16528,74 грн., всі суми штрафів та збитків були відшкодовані державі в добровільному порядку; 77 КУпАП -16 випадків, сума штрафів складає 2125 грн., які були відшкодовані державі в добровільному порядку; 73 КУпАП – 8 випадків, сума штрафів склала 3400 грн., які були відшкодовані державі в добровільному порядку; 85 КУпАП – 30 випадків, сума штрафів складає 6528 грн., відшкодовано добровільно на користь держави 4488 грн., 2040 грн. було передано для примусового стягнення до виконавчої служби за місцем проживання лісо порушників. 

 Резонансних та великих справ по лісопорушенням на протязі минулого року виявлено не було, супротиву лісопорушників при виявленні та оформленні адмін.. матеріалів зафіксовано не було. Згідно затверджених робочих планів рейдова робота проводилась сумісно з працівниками правоохоронних органів, протягом минулого року було проведено 61 сумісний рейд. 

Завдяки злагодженій роботі працівників державної лісової охорони та працівників правоохоронних органів не було допущено виникненню значних випадків порушень лісового законодавства.