ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

16 лютого 2019

Судові справи - 3



ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/859/17 

Суддя першої інстанції: Федорчук А.Б.


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)


  13 лютого 2019 року                                                                                            м. Київ
          


Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді          - Степанюка А.Г.,

суддів                    - Губської Л.В., Карпушової О.В.,

при секретарі                    - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Благодійного фонду Дніпровського району міста Києва «Київський еколого-культурний центр» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа - Державне агентство лісового господарства України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -


Керуючись ст. ст. 242-244250308310315316321322325 КАС України, колегія суддів, -  

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.


          
Головуючий суддя                                                                      А.Г. Степанюк

Судді                                                                                            Л.В. Губська

                                                                                                    О.В. Карпушова


http://reyestr.court.gov.ua/Review/79790906



Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
міста КИЄВА 
01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2018 року                                        № 826/859/17


Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом  Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" 

до третя особаМіністерства аграрної політики та продовольства України Державне агентство лісового господарства України 

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

        В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Благодійна організація «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» (далі - позивач) до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, пов'язану з відмовою усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 лютого 2014 року №57(у т.ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл;

- поновити порушені права та інтереси Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» шляхом зобов'язання Міністерства аграрної політики та продовольства України в межах своїх повноважень усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 лютого 2014 року №57 (у т.ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо врегулювання порядку отримання/надання дозволу на селекційний відстріл тварин в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, до якого належать, зокрема, природні заповідники. Позивач стверджує, що оскаржувана бездіяльність порушує права позивача на участь у контролі за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що передбачене абз. 5 статті 13 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року №2456-ХІІ; право на законність та правопорядок в державі, що передбачені та випливають зі статей 181968 Конституції України, адже відсутній режим законності та правопорядку в державі); право на доступ до узгодженої еколого-правової інформації у вказаній Інструкції №57, що передбачене та випливає зі ст. 302 Цивільного кодексу України, ч. 1 статті 5 Закону України «Про інформацію»Закону України «Про доступ до публічної інформації», ч. 1 ст. 4 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В наданих суду запереченнях представник відповідача зазначив, що Мінагрополітики відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове забезпечення у визначених сферах та галузях та погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади тощо. Представник відповідача стверджує, що Інструкція про селекційний відстріл мисливських тварин не суперечить ч. 5 статті 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», оскільки не регулює відносини щодо селекційного відстрілу мисливських тварин (чи заборону такого) в природних заповідниках, а встановлює порядок надання/отримання дозволів на селекційний відстріл мисливських тварин та порядок здійснення такого відстрілу, на території мисливських угідь та природно-заповідного фонду, на яких дозволений такий відстріл чи мисливство. На думку позивача, положення Інструкції не містить норм, що передбачають надання дозволу на проведення селекційного відстрілу тварин іншими мисливцями у присутності особи, яка має дозвіл на такі відстріли, а відтак Інструкція не суперечить ч. 5 статті 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцям у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл.

В ході судового розгляду справи судом залучено до участі в ній в якості третьої особи Державне агентство лісового господарства України.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З урахуванням клопотання представника позивача та неявки представника відповідача та третьої особи, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття» №323-VIII, яким статтю 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» доповнено частиною п'ятою такого змісту: «забороняється селекційний відстріл тварин у природних заповідниках. Забороняється проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцям у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл».

При цьому, як зазначає позивач, Інструкцією про селекційний відстріл мисливських тварин, що затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 лютого 2014 року №57, врегульований порядок отримання/надання дозволу на селекційний відстріл тварин в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, до якого належать, зокрема, природні заповідники, то вказана норма повинна відповідати закону та містити заборони (обмеження, виключення), встановлені ним, тобто, на думку позивача, вказана Інструкція потребує приведення у відповідність до норм цього закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №1209/2016-4 від 12 вересня 2016 року звернувся до Мінагрополітики України, в якому просив привести наказ Міністерства аграрної політики України №57 від 07 лютого 2014 року «Про затвердження Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин» відповідно до норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття».

За результатами розгляду вказаного листа Міністерство аграрної політики та продовольства України листом №37-14-2-15/17027 від 25 жовтня 2016 року повідомило, що Інструкція про селекційний відстріл мисливських тварин відповідає вимогам чинного законодавства України щодо проведення селекційного відстрілу користувачами мисливських угідь та не суперечить вимогам ч. 5 ст. 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо заборони проведення селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках.

У вказаному листі зазначено, що Закон України «Про мисливське господарство та полювання» не врегульовує правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів, оскільки це врегульовано Законом України «Про природно-заповідний фонд України», зокрема статтями 15-16. Також, Міністерство аграрної політики та продовольства України зазначило про відсутність нормативно-правового акта, який регулює селекційний відстріл тварин (крім мисливських).

На думку Міністерства аграрної політики та продовольства України наказ №57 від 07 лютого 2014 року не суперечить вимогам чинного законодавства в частині заборони проведення селекційного відстрілу в природних заповідниках.

Незгода позивача із бездіяльністю відповідача щодо приведення у відповідність до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» вимог Інструкції №57, зумовила його звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не вчинення суб'єктом владних повноважень дій, які він зобов'язаний (уповноважений) вчинити є бездіяльністю, а протиправною вона може бути визнана судом у випадку, якщо ці дії вчинені всупереч Конституції та законам.

Для оцінювання рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди на підставі частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 та ч. 2 ст. 120 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу визначає Закон України «Про мисливське господарство та полювання» №1478-III від 22 лютого 2000 року (далі Закон №1478-III, в редакції станом на момент звернення позивача до відповідача листом №37-14-2-15/17027 від 25 жовтня 2016 року).

Судом встановлено, що 09 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття» №323-VIII, яким статтю 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» доповнено частиною п'ятою такого змісту: «забороняється селекційний відстріл тварин у природних заповідниках. Забороняється проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцям у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл».

Пунктом 1.2 розділу І Інструкції №57 визначено, що ця Інструкція встановлює єдиний для усіх користувачів мисливських угідь порядок проведення селекційного відстрілу мисливських тварин, оформлення та видачі дозволів на проведення селекційного відстрілу, критерії для відбору мисливських тварин, які підлягають відстрілу.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено, що селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводиться незалежно від строків мисливського сезону працівниками, уповноваженими здійснювати охорону мисливських угідь, за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, за письмовою заявою користувача мисливських угідь.

Пунктом 1.3 розділу І Інструкції №57 передбачено, що дозвіл на селекційний відстріл - документ, який засвідчує право працівника, уповноваженого здійснювати охорону мисливських угідь, на селекційний відстріл мисливських тварин (додаток 1); селекційний відстріл - вилучення із природних популяцій тварин, які мають певні відхилення у своєму розвитку від здорових тварин, з метою формування здорового, високопродуктивного маточного поголів'я, регулювання вікової та статевої структури популяцій.

Порядок видачі дозволів та бланків актів селекційного відстрілу врегульовано розділом ІІІ Інструкції №57.

Відповідно до вимог пунктів 3.1-3.4 Інструкції №57 дозволи на селекційний відстріл на території мисливських угідь України (крім територій та об'єктів природно-заповідного фонду) видаються Держлісагентством України.

Дозволи на селекційний відстріл у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду видаються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Для отримання дозволу на селекційний відстріл користувачі мисливських угідь подають до органів, зазначених у пунктах 3.1, 3.2 цього розділу, заяву із зазначенням працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь, яким необхідно видати дозволи, але не більше двох для кожного користувача угідь.

Для отримання дозволу на селекційний відстріл у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, крім заяви, подаються висновок компетентної наукової організації (установи) про необхідність проведення селекційного відстрілу в межах ліміту та рішення науково-технічної ради природно-заповідної установи.

Суд погоджується з доводами позивача, що як Законом України «Про мисливське господарство та полювання», так і Інструкцією №57 врегульований порядок отримання/надання дозволу на селекційний відстріл тварин в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

При цьому, відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Наведене свідчить, що оскільки Інструкцією №57 врегульований порядок отримання/надання дозволу на селекційний відстріл тварин в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, до якого належать природні заповідники, а відтак вимоги останньої повинні відповідати Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та містити заборони (обмеження, виключення), встановлені ним.

Наказом Державного комітету лісового господарства України №56 від 21 червня 2001 року затверджено Порядок проведення упорядкування мисливських угідь.

Розділом 4 вказаного наказу визначено категорії складності (розряди) робіт з мисливського упорядкування.

Так, установлено чотири (I, II, III, IV) категорії складності (розряди) проведення робіт з мисливського упорядкування в залежності від рівня ведення мисливського господарства та якісної оцінки мисливських угідь. За першим розрядом упорядковуються спеціалізовані мисливські господарства, які мають у своєму складі весь комплекс типів мисливських угідь, закриті і напівзакриті ландшафти яких займають понад 70 % площі, це навчально-досвідні, науково-дослідні, виробничо-досвідні мисливські господарства, об'єкти природно-заповідного фонду та господарства, що потребують поглибленого систематичного проведення робіт, інші підприємства, яким визначені непересічні завдання з ведення мисливського господарства.
Аналіз наведених норм свідчить, що об'єкти природно-заповідного фонду можуть бути мисливськими угіддями першого розряду упорядкування.

Оскільки згідно чинного законодавства природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання, суд приходить до висновку про необхідність приведення вимог Інструкції №45 у відповідність до норм чинного законодавства.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не заперечував проти відсутності у нього повноважень щодо можливості приведення вимог Інструкції №57 у відповідність із Законом України «Про мисливське господарство та полювання», а лише стверджував про відсутність такої невідповідності.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Додатково суд зазначає, що відповідно до статутної діяльності позивача, останній здійснює благодійну діяльність, спрямовану на підтримку охорони навколишнього середовища, екології, освіти та науки. Основними завданнями позивача є сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи, охорони біорізноманіття, а також сприяння здійсненню екологічної діяльності, охорони флори та фауни, а відтак у нього наявні підстави на звернення до суду з даним позовом та відновлення прав, які виникають або можуть виникнути в межах спірних правовідносин.

Відповідно до вимог статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не виконано обов'язок щодо доказування правомірності допущення оскаржуваної бездіяльності.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є  суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.


В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо відмови усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 лютого 2014 року №57 (у т.ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл.

3. Зобов'язати Міністерство аграрної політики та продовольства України в межах своїх повноважень усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 лютого 2014 року №57 (у т.ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл.

4. Стягнути на користь Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 31, кв. 48, код ЄДРПОУ 24363925) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 37471967).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

В Коростенському лісгоспі за 1,2 мільйона гривень реконструювали їдальню


Їдальня на Ушомирському лісопромисловому комплексі державного підприємства «Коростенське лісомисливське господарство» як зачинила свої двері в 2011 році так і стояла пусткою. Потихеньку облуплювалися стіни, руйнувався дах. ЇЇ жалюгідний вигляд пам’ятають як працівники лісгоспу, так і місцеві мешканці.

Володимир Бадзян, котрий кілька років тому очолив підприємство, вирішив за будь-яку ціну цей об’єкт «оживити», щоб люди, котрі приходять на роботу не перебивалися холодними перекусами, а мали повноцінне гаряче харчування.

Ремонтні роботи тривали буквально півроку, і коли оновлена їдальня «Ялинка» запросила до себе перших відвідувачів – ті ахнули: такого закладу харчування в Ушомирі більше не знайдеш! Ошатна зала, привітний персонал і страви смачнючі.

«Щоденно у нас харчується близько 3 десятків осіб – каже завідувач їдальнею Роза Абдіманова, - це і працівники лісокомплексу, і водії автомобілів, котрі приїздять сюди за лісопродукцією, і мешканці села заходять, і діти за булочками забігають. Для працівників лісгоспу діє знижка - відтак повноцінний обід із трьох страв обійдеться їм у 40-45 гривень.»

«Попри те, що працюємо ми зовсім недавно, - ділиться кухар Альона Дьоміна, - маємо свої «фірмові» страви, однак відвідувачі все ж віддають перевагу традиційним: юшці, борщу, картоплі з котлетою.»

Їдальня обладнана новітньою технікою та усім необхідним кухонним начинням.

Варто додати, що на її реконструкцію витрачено 1,2 мільйона гривень власних коштів підприємства.

«Про прибутковість цього підрозділу говорити не варто, - каже Володимир Бадзян. – Тут на перше місце виходить інший аспект: ми дбаємо про те, аби наші працівники в будь-яку погоду мали гаряче харчування, а від цього залежить їх настрій, стан здоров'я і, відповідно, працездатність».






Автор: news_maker от Сьогодні, 14:29

В Украине ввели новую систему поимки преступников


В Виннице полицейские ловят нарушителей с помощью видеокамер, а горожане сами заказывают ремонт дорог.

Об этом пишет историк, политолог Александр Палий в своем блоге.

Так недавно автор был в Виннице, где увидел реально работающее нововведение:

«Ситуационный Центр при Горсовете. Суть такова – видеоинформация из многих сотен замаскированных видеокамер выводится на мониторы, где круглосуточно сидят хорошо подготовленные ребята из выправкой. Нужна информация полиции или иным органам, или участникам ДТП – выдают немедленно. Разглашать частную информацию строго запрещено».



По словам блогера, люди могут в прямом эфире помогать полиции ловить преступников, что-то вроде:

«Вот он повернул, лови его, лови». В прошлом году в городе на основе информации с камер раскрыли 7 убийств, из них два заказных, и еще множество преступлений. Статистика такова – за год в Виннице каждая камера ловит одного уголовного преступника, и где-то два десятка правонарушений. Некоторые камеры видят лицо сквозь стекло, некоторые камеры и фотоловушки поставлены в лесу вокруг города».

По мнению Палия, эту систему следует распространить на всю страну:

«В каждом 4-5 районах должен быть такой центр. Винницкие специалисты могли бы помочь это распространить на всю страну. К ним и так ездят учиться, но нужно централизованный охват, например, госпрограмма. Кроме того, в Виннице действует еще одна похожая коммунальная служба. Тоже очень полезная штука. Оказывается, можно фотографировать ямы на дорогах и отправлять фото и координаты эсэмэской – приезжают и ремонтируют. О таком раньше только в Швеции слышал».

Источник: Politeka.net

Першу в Україні лінію автоматичного висіву насіння деревних порід відкрито в Славутському лісгоспі


Головною подією візиту заступника Голови Держлісагентства Володимира Бондаря на Хмельниччину стало відкриття першої в Україні лінії автоматичного висіву насіння деревних порід для вирощування сіянців із закритою кореневою системою у ДП «Славутське лісове господарство», зазначається на сайті ДП "ЛІАЦ".

Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар відзначив лісівників Хмельниччини за новаторський підхід та досягненні успіхи, за підтримку лісогосподарських підприємств півдня й сходу України. Він також розповів про внесок лісівників держави до бюджету, зупинився на проблемах, які перешкоджають розвитку лісового господарства.

Виступаючи перед лісівниками з цієї нагоди, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Петро Пешко зазначив, що підвідомчі підприємства активно переходять на сучасні європейські методи вирощування лісу, освоюють новітні технології. Відкриття лінії автоматичного висіву ще одне цьому підтвердження.

Директор Славутського лісгоспу Віктор Сапожнік підкреслив, що нова лінія – це інвестиція в майбутнє, її введення дасть можливість створювати нові насадження з високою якістю, посадковий матеріал матиме поліпшені властивості.

Було оглянуто павільйон для притінення та автоматичного зрошення сіянців площею 1700 квадратних метрів, холодильні камери для зберігання насіння, посадкового матеріалу, де підтримуються оптимальна вологість і температура. Нова лінія розрахована на щорічне вирощування 500 тисяч сіянців із закритою кореневою системою. Згодом її планують розширити та поставити вирощування на конвеєр, забезпечивши таким чином всю область садивним матеріалом із закритою кореневою системою.

Довідка.

Впровадження інтенсивних методів вирощування садивного матеріалу із застосуванням різних видів добрив і препаратів дає можливість (в стислі строки, протягом року) отримати крупномірний садивний матеріал, який при висаджуванні не втрачає енергії та інтенсивності росту, оскільки зберігається цілісність кореневої системи і оптимальний баланс між корінням та наземною частиною.

Висока приживлюваність та збереженість (90-95%) лісових культур, створених з використанням садивного матеріалу із закритою кореневою системою, дає можливість:

-розширити терміни садіння, проводити садіння навіть у липні садивним матеріалом, вирощеним у поточному році;

-скоротити терміни вирощування лісових культур до переведення їх у вкриті лісовою рослинністю землі та підвищити їхню якість.

Кращий ріст лісових культур та швидке їх зімкнення сприятиме більш швидкому та інтенсивному відновленню лісового середовища на зрубах.

Запровадження нових технологій допоможе частково розв’язати проблему всихання лісів, оновити насадження і перейти до вирощування лісів на засадах, наближених до природи лісівництва.

2019-02-16 11:51:38

За неналежне виконання посадових обов'язків - звільнення: на Тернопільщині лісник позбувся посади


Бучацьким районним судом розглянуто кримінальне провадження стосовно лісника державного підприємства, який неналежно виконував свої професійні обов'язки, внаслідок чого невстановленими особами здійснено самовільну рубку 82 дерев лісу ДП «Бучацьке лісове господарство», що спричинило шкоду на суму 41 247 грн.

Як повідомляють у прес-службі Прокуратури Тенрнопільської області, ще під час досудового розслідування, процесуальне керівництво у якому здійснювала Теребовлянська місцева прокуратура, лісника звільнено з роботи.

Відповідно до вироку суду, посадову особу державної лісової охорони ДП «Бучацьке лісове господарство» визнано винною за ст. 197 КК України (порушення обов'язків щодо охорони майна) та призначено їй покарання у виді штрафу.

Фото: з відкритих джерел
Автор Лілія Стея 16.02.2019

На Херсонщині ліси використовують для наживи



Чому ліси розглядаються як засіб наживи, а не як "зелені легені " планети?, - задаються питанням природоохоронці.

Так, на початку лютого поточного року, службою державної охорони Національного природного парку «Джарилгацький» спільно зі слідчим Скадовського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області лейтенантом поліції Мунтяном М.М. під час проведення природоохоронного рейду територією Парку, поблизу урочища Цукур (землекористувач ДП «Скадовське ДЛМГ»), було виявлено факт незаконної вирубки дерев в кількості 67 штук.

За фактом виявленого правопорушення, відповідно до ст. 246 Кримінального кодексу України, природно-заповідному фонду заподіяно шкоду на суму 119330,00 грн. На разі триває слідство щодо встановлення та притягнення винних осіб до відповідальності.

НПП «Джарилгацький»
Сьогодні, 15:16

Палочная система для веток и пней. Как регионы ограничивают сбор валежника

Фото: Сергей Метелица / ТАС

Закон, разрешающий собирать валежник, вступил в силу первого января. Мы уже писали, как регионы устанавливают правила его сбора и ловят тех, кто собирает сухостой. Чтобы «защитить лесной фонд», власти придумывают разнообразные ограничения — от непонятного перечня мест, где можно собирать ветки, до необходимости подавать заявку за две недели до сбора. «МБХ медиа» рассказывает, как власти ужесточают правила сбора упавших веток.
Палочная система в лесах

В конце января в Алтайском крае на сборщиков сухостоя завели первый протокол. Жители Павловска срубили несколько кубометров сухостоя, инспекторы нашли их по следам на снегу. За это им грозит штраф до пяти тысяч рублей. Жителю Чкаловского района Нижегородской области повезло меньше — его обвинили в хищении леса в особо крупных размерах ивозбудили в его отношении уголовное дело. Ему грозит до двух лет лишения свободы.

Главная причина, по которой в России преследуют собирающих валежник людей — строгие формулировки. Региональные законы трактуют валежник как кору, стволы или ветки дерева, которые оказались на земле естественным образом. Если у мертвого дерева остались лежащие в земле корни, то это сухостой, за сбор которого может грозить административная или уголовная ответственность. По такой же причине в некоторых регионах нельзя рубить и пни, которые остались после заготовки леса. Перечень недревесных лесных ресурсов утверждают власти регионов России.

Как рассказал «МБХ медиа» руководитель лесной программы «Гринпис» Алексей Ярошенко, до 2006 года в лесах можно было безнаказанно собирать «мелкий хлам», но дальнейшие поправки ввели «принцип платности лесов»: пользоваться лесом можно было только после оформления договора аренды.

После этих поправок лесничие стали оформлять акты и протоколы за незаконное пользование лесными ресурсами. Ярошенко утверждает: на волну наказаний повлияла и система оценивания инспекторов, которая учитывает количество протоколов. Самому лесу сбор валежника и сухостоя никак не вредит, считает эколог. «Такой подход — „что не запрещено, то нельзя вырубать“, связан с палочной системой инспекторов, которых просят составлять больше актов», — говорит он.
Собирать валежник можно не везде и не всегда

После внесения поправок в Лесной кодекс России сбор валежника должны регламентировать регионы. По словам Ярошенко, ¾ регионов уже приняли такие законы, при этом большая их часть не поставила дополнительных ограничений. Оставшаяся часть субъектов России максимально усложнила сбор недревесных отходов.

Как мы рассказывали раньше, в Краснодарском крае жителей требуютуведомлять власти за несколько дней до предполагаемого сбора валежника. В ответном документе лесничество приложит карту местности и установит порядок его учета — инспектор пересчитает опавшие ветки. Такой же механизм действует и в Липецкой области, где нужно подать заявление на сбор за пять рабочих дней до похода в лес, и указать место сбора. «Это глупость, которую государство не требует», — говорит о региональных идеях Алексей Ярошенко.

В других регионах есть ограничения на места сбора: в Югре лесники составиликарты, в пределах которых можно собирать упавшие ветки, а в Башкириидействует реестр участков с валежником — правда, эти перечни имеют рекомендательный характер. Почти во всех остальных регионах сбор ограничен только в местах порубочных работ — например, такой запрет действует в Московской области.

Есть ограничения и по способам сбора валежника. В Самарской области нельзя использовать автотракторную технику, чтобы вывозить ветки. В Пермскомкрае и Пензенской области можно использовать только ручные инструменты, а любые вспомогательные средства типа бензопил запрещены.

Арбітражний процес Україна—ЄС зачіпає експортні обмеження і заборони — експерт

Рішення арбітражної панелі остаточним і обов'язковим для виконання сторонами.



В умовах, коли арбітражний механізм СОТ найближчим часом буде паралізований через дії адміністрації США, використання регіональних або двосторонніх механізмів урегулювання торговельних спорів стає чи не єдиною альтернативою. Непересічною ця подія може виявитися і для України, її відносин з ЄС, а також для репутації нашої країни як помітного гравця у сфері міжнародної торгівлі (emerging trading nation), що її протягом останніх років намагаються активно просувати як основну складову іміджу України на міжнародній арені. Арбітражний процес Україна—ЄС стане першим в історії угод про асоціацію ЄС з країнами колишнього СРСР. На жаль, прецедент зачіпає найбільш чутливий аспект міжнародної торгівлі — експортні обмеження і заборони, і ми виступаємо в неприємній ролі сторони-відповідача.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Назар Бобицький, керівник економічного відділу Представництва України при Європейському Союзі (Брюссель). Він вказує на ризики. Передусім механізм урегулювання такого спору не передбачає процедури апеляції. Рішення арбітражної панелі остаточне і обов'язкове до виконання сторонами. Арбітражна панель формується зі складу арбітрів, які номінуються сторонами заздалегідь, що зводить до мінімуму можливість впливу на них під часу розгляду. У разі невиконання арбітражного рішення сторона-переможець отримує право призупинити встановлені в угоді торговельні преференції (знижені тарифи, безмитні тарифні квоти). Економічний ефект призупинених преференцій має відповідати обсягам збитків, завданих внаслідок дій сторони-відповідача.

"За неофіційною інформацією, лише європейська паперова промисловість оцінила в 125 млн євро обсяги імпорту необробленого лісу з України до ЄС у 2015 р. — до початку дії мораторію. Наразі ця цифра є умовною і потребуватиме уточнення як можлива основа для підрахунку збитків європейських споживачів українського лісу. Кращим орієнтиром для Брюсселя можуть стати обсяги і динаміка українського експорту меблів та оброблених матеріалів з деревини до ЄС, який з 2015 р. зріс більш ніж у 2 рази і в 2017 р. становив понад 400 млн дол., — зазначає експерт. — Отже, очевидно, що домінантна позиція ЄС як ключового ринку збуту для більш ніж 40% українського експорту надає Брюсселю дуже широкий вибір інструментів "примусу". Реакція Брюсселя на одностороннє підвищення Вашингтоном митних тарифів на алюміній і сталь (20 червня 2018 р. ЄС запровадив так звані ребалансувальні тарифні мита на 2,8 млрд євро на такі символічні американські товари як віскі, мотоцикли, джинси, соєві боби) може бути наочною ілюстрацією того, як Євросоюз може відповідати на удари в торговельних війнах".

Детальніше про суперечку між ЄС і Україною читайте у статті Назара Бобицького "Мораторій на експорт лісу. Ендшпіль" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".ЗА МАТЕРІАЛАМИ: DT.UA

https://dt.ua/ECONOMICS/arbitrazhniy-proces-ukrayina-yes-zachipaye-eksportni-obmezhennya-i-zaboroni-ekspert-302956_.html

"Чорні" лісоруби: хто і як вирубує Маріупольські лісосмуги

Вирубка лісосмуг у Маріуполі: зникає зелений бар’єр, який захищає місто від викидів промислових підприємств. Лише з початку року поліція відкрила 19 кримінальних справ через незаконні дії "чорних" лісорубів. Фіксували і сам процес вирубки, відстежували й перевезення та збут деревини.







5 канал
Опубликовано: 15 февр. 2019 г.

Штрафи за підпали сільгоспугідь пропонується підвищити у 10 разів


Експертами Товариства лісівників України (к.с/г.н. Ю.Марчук) та ГО «Незалежне Експертне Партнерство» (к.ю.н. Р.Коротка) розроблені комплексні зміни в законодавчі акти з метою посилення відповідальності за підпали, які часто є причиною лісових пожеж.

Запрошуємо до обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв'язку із лісовими пожежами"

З початком весни розпочинається не лише гаряча пора посадки лісових культур, це ще і час, гарячий у прямому розумінні для лісівників, бо саме навесні люди продовжують масово випалювати рослинність – траву, опале листя, сухі болота, очерет, після чого вогонь розповсюджується на лісові масиви і це повторюється щороку, бо населення не дотримується правил пожежної безпеки, через що горять поля, ліси, а нерідко вогонь розповсюджується і на села. Необережне поводження з вогнем населення дуже часто має жахливі наслідки для лісу.
Експертами Товариства лісівників України (к. с.-г. н., Ю. Марчук) та ГО «Незалежне Експертне Партнерство» (к. ю. н., Р. Коротка) розроблені комплексні зміни в законодавчі акти з метою посилення відповідальності за підпали, які часто є причиною лісових пожеж.
У проекті закону пропонується в 10 разів підвищити штрафні санкції, введено відповідальність власників та орендарів землі, передбачено контроль за виконанням.