В Думу внесен еще один законопроект о долгосрочном хитром моратории на экспорт необработанной древесины

28 февраля 2019 года группой депутатов Государственной Думы внесен еще один законопроект, предусматривающий долгосрочный (до 1 декабря 2035 года) хитрый мораторий на экспорт из России необработанной древесины. Хитрый - потому, что прямого запрета в нем нет, так как это противоречило бы нормам Всемирной торговой организации и международным договорам Российской Федерации, но есть запрет на заготовку древесины для экспорта:

"Заготовка древесины, круглых колотых лесоматериалов из неё (кроме дров и древесины, непригодной для промышленной переработки), также пневого осмола и технологической щепы до 31 декабря 2035 года допускается только в целях их переработки на территории Российской Федерации либо использования без переработки на территории Российской Федерации".

Ссылка на законопроект (его полный текст приводится ниже):

Законопроект № 655421-7 "О внесении изменений в статью 21 Федерального закона "Об основах государственного регулирования внешнеторговой деятельности" в части временного ограничения экспорта отдельных видов товаров"


В пояснительной записке к законопроекту говорится, что "подобные меры имеют на сегодняшний день высокую степень актуальности по ряду обстоятельств. Различными представителями уполномоченных ведомств и государственных органов неоднократно подчеркивалось, что ситуация с лесным хозяйством в Российской Федерации в настоящий момент критична, а отрасль криминализирована", "объем незаконной вырубки лесов увеличивается с каждым годом более чем на 10 процентов, а в отдельных субъектах Российской Федерации вырубается более половины лесного фонда", и что "по мнению авторов, единственным решением всех вышеуказанных проблем в настоящий момент может стать исключительно принятие предусмотренных настоящим проектом федерального закона мер - ограничение экспорта древесины, круглых колотых лесоматериалов из неё (кроме дров и древесины, непригодной для промышленной переработки), также пневого осмола и технологической щепы до 31 декабря 2035 года".


Это уже второй такой законопроект, внесенный в Государственную Думу. Предыдущий - законопроект № 470635-7 "О внесении изменения в статью 29 Лесного кодекса Российской Федерации (в части введения временного косвенного запрета на экспорт деловой древесины хвойных пород)" - был внесен в мае прошлого года, также группой депутатов. Он предусматривает примерно такой же хитрый мораторий, только на хвойную древесину и на период до 31 декабря 2030 года. Этот предыдущий законопроект уже пятнадцать раз планировался к рассмотрению на конкретных заседаниях Государственной Думы, и пятнадцать же раз откладывался. Ссылки:

Законопроект № 470635-7 "О внесении изменения в статью 29 Лесного кодекса Российской Федерации (в части введения временного косвенного запрета на экспорт деловой древесины хвойных пород)№

В Думу внесен законопроект об одиннадцатилетнем хитром моратории на экспорт из России необработанной хвойной древесины


Недавнее обсуждение этой темы:

Спасет ли российские леса запрет на экспорт необработанной древесины?


Ниже приводится текст нового законопроекта, внесенного в Думу (к древесине относятся последние два абзаца статьи 1).


Федеральный закон "О внесении изменений в статью 21 Федерального закона "Об основах государственного регулирования внешнеторговой деятельности" в части временного ограничения экспорта отдельных видов товаров

Статья 1

Изложить статью 21 Федерального закона от 08.12.2003 N 164-ФЗ "Об основах государственного регулирования внешнеторговой деятельности "(Собрание законодательства Российской Федерации 2003, N 50, ст. 4850) в следующей редакции:

«Статья 21. Количественные ограничения, устанавливаемые Правительством Российской Федерации в исключительных случаях, предусмотренных международными договорами Российской Федерации, а также иные ограничения на экспорт отдельных видов товаров

1. Импорт и экспорт товаров осуществляются без количественных ограничений, за исключением случаев, предусмотренных частью 2 и 4 настоящей статьи, а также иными положениями настоящего Федерального закона.

2. Правительство Российской Федерации в соответствии с международными договорами Российской Федерации в исключительных случаях не более чем на шесть месяцев может устанавливать:

1) временные ограничения или запреты экспорта товаров для предотвращения либо уменьшения критического недостатка на внутреннем рынке Российской Федерации продовольственных или иных товаров, которые являются существенно важными для внутреннего рынка Российской Федерации. Перечень товаров, являющихся существенно важными, определяется Правительством Российской Федерации;

2) ограничения импорта сельскохозяйственных товаров или водных биологических ресурсов, ввозимых в Российскую Федерацию в любом виде, если необходимо:

а) сократить производство или продажу аналогичного товара российского происхождения;

б) сократить производство или продажу товара российского происхождения, который может быть непосредственно заменен импортным товаром, если в Российской Федерации не имеется значительного производства аналогичного товара;

в) снять с рынка временный излишек аналогичного товара российского происхождения путем предоставления имеющегося излишка такого товара некоторым группам российских потребителей бесплатно или по ценам ниже рыночных;

г) снять с рынка временный излишек товара российского происхождения, который может быть непосредственно заменен импортным товаром, если в Российской Федерации не имеется значительного производства аналогичного товара, путем предоставления имеющегося излишка такого товара некоторым группам российских потребителей бесплатно или по ценам ниже рыночных;

д) ограничить производство продуктов животного происхождения, производство которых зависит от импортируемого в Российскую Федерацию товара, если производство в Российской Федерации аналогичного товара является относительно незначительным.

3. Продовольственные и сельскохозяйственные товары для целей настоящей статьи определяются Правительством Российской Федерации.

4. Заготовка древесины, круглых колотых лесоматериалов из неё (кроме дров и древесины, непригодной для промышленной переработки), также пневого осмола и технологической щепы до 31 декабря 2035 года допускается только в целях их переработки на территории Российской Федерации либо использования без переработки на территории Российской Федерации. Коды видов товаров, перечисленных в настоящем абзаце, в соответствии с единой Товарной номенклатурой внешнеэкономической деятельности Евразийского экономического союза определяются Правительством Российской Федерации.

Механизм реализации указанных в абзаце 1 части 4 настоящей статьи ограничений оборота древесины, круглых колотых лесоматериалов из неё (кроме дров и древесины, непригодной для промышленной переработки), также пневого осмола и технологической щепы, а также иные положения, не урегулированные настоящим Федеральным законом, связанные с реализацией указанных ограничений, устанавливаются Правительством Российской Федерации.».

Статья 2

Настоящий Федеральный закон вступает в силу со дня его официального опубликования и признается утратившим силу с 1 января 2035 года.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23236

Далі...

Крізь призму камери. Як лісівники Ясінянського ЛМГ борються з лісовими пожежами. ВІДЕО

Уберегти природу від стихії вогню, одне із головних завдань закарпатських лісівників. У період підвищення пожежної небезпеки, лісівники цілодобово патрулюють лісові угіддя. Більше того, протягом останніх років у Ясінянському лісомисливському господарстві функціонуює камера відеоспостереження. 

Відеокамера передає зображення на комп’ютер, який знаходиться у лісомисливгоспі. Радіус дії дозволяє охопити майже 90% лісових угідь підприємства. Це дає змогу лісівникам полегшити патрулювання у період пожежної небезпеки, а в разі виявлення загоряння, миттєво зреагувати та направити державну лісову охорону до необхідного місця. У свою чергу лісівники готові зустріти полум’я з відповідною технікою та пожежним інвентарем. Пік пожежонебезпечного періоду у лісових масивах припадає на весну та осінь. Саме у ці пори року населення розпочинає сільськогосподарську діяльність, зокрема пов’язану із спаленням сухої рослинності. Через це, за словами лісівників, головною причиною лісових пожеж є людський фактор. 

Разом із цим, лісівники із представниками ДСНС у Закарпатській області проводять профілактичну роботу з населенням, відвідують навчальні заклади де учням роз’яснюють правила пожежної безпеки, а також безпечного поводження у лісі. І ця робота дає позитивні результати, адже у минулому році на території підприємства не було зафіксовано жодної лісової пожежі.

Zakarpatski Lisivniki

Опубликовано: 4 мар. 2019 г.

Далі...

Овруцьке спеціалізоване лісове господарство: основне завдання — збереження лісового багатства

Один із північних лісгоспів Житомирщини — Державне підприємство «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» привертає до себе увагу назвою. Відразу ж кортить дізнатися, на чому ж воно «спеціалізується»? Проте, виявляється, на чомусь конкретно — аж ніяк не спеціалізується, а має більш глибинний зміст. Справа в тому, що історія створення підприємства складна, цікава і трохи сумна. Після аварії на ЧАЕС був створений Овруцько-Народицький спецлісгосп на базі Норинської гідролісомеліоративної станції. До складу підприємства ввійшли найбільш забруднені радіацією лісові угіддя Овруцького та Народицького районів. Проте, з часом, враховуючи екологічну та економічну ситуацію, було проведено реорганізацію і лісгоспи розділили на дві окремі структури. Починаючи з 2006-го року Овруцький спелісгосп пише власну історію. 

Чим сьогодні живе колектив, які завдання ставить перед собою і чого вдалося досягти в 2018 році, — про це ми поговорили з директором лісгоспу — Олександром Івановичем Шевчуком.

За своєю площею, а це 41 тис. га, — лісгосп не поступається багатьом лісовим підприємствам обласного лісомисливського управління. Проте, чисельність працюючих в рази менша, — а це всього лише 182 чоловіки. Утім, це аж ніяк не впливає на виконання головних завдань в роботі — збереження лісового багатства Житомирщини, — каже директор.

Господарську діяльність на підприємстві провадять 5 лісництв (Борутинське, Виступовицьке, Журбенське, Ситовецьке, Коптіщинське). Лісові масиви чотирьох із них покривають територію обов’язкового відселення населення в зв’язку із радіологічною забрудненістю, — це робить виробничий процес більш затратним, так як місцевого населення, яке могло б там працювати, — просто нема, а працівників туди щодень організовано підвозять з навколишніх, інколи й не таких близьких до Овруча, сіл. У минулому році, до речі, для більш злагодженої та оперативної доставки робочих у лісництва, на ці потреби закупили мікроавтобус.

Зі всієї площі лісів, що підпорядковані лісгоспу, понад 9 тис. га — забруднені території, де заборонено здійснювати будь-яку лісогосподарську діяльність. Виключно — охорона та захист лісу від лісопорушників, хвороб, шкідників та пожеж. У всьому іншому на підприємстві провадиться діяльність, як і в колективах інших лісгоспів.

Якщо розкладати по поличкам, то процес народження лісу тут починається від збору насіння сосни, яка є основною лісоутворюючою породою (бо саме краще почувається на бідних овруцьких грунтах). Його дбайливо відбирають. Застосовують тут метод стратифікації (снігування). Ним до речі, користуються не всі, але досвідчені лісівники переконані, що метод того вартий. Полягає він в закопуванні насіння в сніг. Відбувається це в кінці січня, на початку лютого, коли є достатньо снігового покрову. Після снігування насіння має більшу силу до проростання, дає «дружні» сходи і сіянці — високої якості. Цьогоріч плануємо висіяти насіння на площі 0,25 га, де очікуємо виростити 1,1 млн. шт. стандартних сіянців деревних порід. Загалом, вирощеного у власному тепличному господарстві посадкового матеріалу цілком вистачає для власних потреб. Частину навіть реалізують колегам.

Стале і невиснажливе ведення лісового господарства — в пріоритеті колективу. Тому, тут кожна зрізана ділянка обов’язково навесні заліснюється. Минулого року лісовідновлення провели на площі 173 га, з яких 126 га засадили «в ручну», інші території, відповідно до актів обстеження, мають гарне природнє відновлення. Згідно затверджених проектів лісовідновлення, та розроблених планів на нову лісокультурну кампанію 2019 року, яка ось вже з дня на день може розпочатися, судячи із погодних умов, посадкою будуть відновлені 140 га площ суцільних зрубів, та на 50 га деревні породи відновляться природнім шляхом. Для цього ще з осені вже підготували 68 га, інші ділянки зачищають і зовсім скоро свіжезорана борозна виблискуватиме під весняним сонечком і чекатиме, коли в неї почнуть висаджувати сіянці. Прогнозується, що лісокультурна кампанія цього річ має пройти в край стислі терміни, бо вологи в лісі вже немає, а як почне тепліти, вона швидко випарується. 

 
Участь в посадці, як і зазвичай, візьмуть не лише працівники лісгоспу, а й бажаючі долучитися до Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу в твоїх руках», — покликаної привертати увагу українців до примноження та збереження лісів. Активну участь в цьому щорічно беруть і юні лісівники зі шкільного лісництва «Лісова варта», організованого на базі Овруцької школи №3.
Також, протягом 2018 року було проведено рубки формування і оздоровлення лісів на площі 1125 га, що на 109,5% більше від запланованого. При цьому заготовлено 49822 м³ деревини, де відсоток виконання склав 134,4%. 

Не дивлячись на багато законодавчих труднощів, завдяки обсягам реалізації, що в 2018 році склала 77 млн. грн. — вдається тримати рівень заробітної плати високим, достойним і до речі, найбільшим серед лісгоспів, підпорядкованих обласному управлінні. Так, за минулий рік середня заробітна плата зросла на 19% і становила на кінець звітного року 11681 грн.

Поряд з тим великої уваги тут приділяють протипожежним заходам. Уже зараз навколо Овруча поля почали випалювати. Це викликає велике занепокоєння в лісівників, бо неконтрольований процес часто може обертатися великими проблемами і небажаними наслідками. І хоча зараз це ще не так страшно, бо земля волога і розповсюдження вогню не таке стрімке, утім лісівники вже тримають «руку на пульсі». У кожному з лісництв є пункти зосередження пожежного інвентарю, завжди на поготові 6 пожежних автомобілів. Для своєчасного і точного виявлення осередків займання тут вже декілька років як використовують сучасну техніку — квадракоптер. Олександр Іванович пояснює, на оглядовій вишці у Виступовицькому лісництві є камера відеоспостереження, але її замало. Натомість «чудо техніки» дозволяє спрацьовувати оперативно — підняли літачка в небо і все видно, як на долоні. 

Крім того, лісгоспом постійно ведеться роз’яснювальна робота і серед населення особисто, і через звернення в засобах масової інформації, і наочна агітації обабіч доріг, встановлення аншлагів та розорювання мінералізованих смуг. Проте «спекотно» овруцьким лісівникам стає не геть з весни. Як уже говорилося на початку, значна частина лісгоспу — це території, з яких у свій час було відселено всіх жителів. Тому, в лісах тієї сторони людину побачити можна вкрай рідко. Але лише до початку сезону грибів та ягід. У пошуках заробітку люди йдуть вглиб і вже тоді пильнувати доводиться в рази частіше. Разом із тим, констатує директор, останні два роки, дякувати Богу, жодного загоряння в підпорядкованих масивах не було.

Значна увага приділяється рекреаційному і естетичному вигляду території розташування угідь підприємства, періодично обновлюються та облаштовуються місця відпочинку, будуються нові альтанки, закладена екологічна стежка, яка інформує про напрямки діяльності підприємства. Пройшовши нею кожен також може дізнатися про флору і фауну рідного Полісся.
Неоціненним спадком колективу Овруцького спецлісгоспу є простори, що всміхаються до неба розкішним розмаєм, засаджені ліси завдяки сподвижницькій і добросовісній праці кожного працюючого тут лісівника. Бо збереження та примноження лісового багатства — основне завдання колективу.

.

    

Альона ДЕНИСЮК
Фото Віктора ТИМОЩУКА

04.03.2019 11:15
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

https://zt-lis.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/ovrucke-specializovane-lisove-gospodarstvo-osnovne-zavdannja-zberezhennja-lisovogo-bagatstva.html

Далі...

Домораторитися до гілок: чим небезпечна нова ідея заборони експорту деревини

Суперечливий мораторій на експорт деревини призвів до фактичного збільшення вивозу за межі України лісу-кругляка під виглядом дров, тобто контрабандою. Загалом експорт деревини зріс з $1,2 млрд кубометрів у 2017 році до $1,5 млрд у 2018 році.

Криміналізація, а також детально прописані суворі терміни покарання за незаконний експорт деревини – нововведення до Кримінального кодексу, що передбачають до 12 років позбавлення волі, – поки не заважають надто прибутковій діяльності.

Принаймні законодавець вирішив не зупинятися на цьому і продовжити обрану лінію, пропонуючи посилити мораторій – для упередження (!) контрабанди заборонити ще й вивезення дров. Отак, мовляв, контрабандисти перелякаються і зникнуть…

Але до чого це призведе насправді?

Все більше дров та менше лісу

Україна вже має напружені відносини з Європейським Союзом через мораторій на експорт деревини. На початку цього року Брюссель ініціював консультації з Києвом щодо наявної проблеми, оскільки українське законодавство у цій царині порушує Угоду про асоціацію з ЄС і низку міжнародних норм.

Читайте також
Кругляк довів до арбітражу: плюси і мінуси позиції України у суперечці з ЄС

Нагадаємо, суперечка почалася ще 2015 року, коли Україна, попри протести експертного середовища, заборонила на десять років експорт лісу-кругляка, без належного обґрунтування, механізмів дії, без перемовин з міжнародними партнерами, без урахування зобов’язань держави тощо.

Прихильники збереження мораторію, як тоді, так і зараз, посилаються на статтю ХХ ГАТТ (в рамках СОТ), де допускаються заходи зі "збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання".

Втім, належних заходів стосовно регулювання виробництва або споживання не запроваджено.
До інших наявних інструментів можна віднести ст. 201-1 Кримінального кодексу, яка регламентує покарання за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу. Так, залежно від тяжкості злочину, за контрабанду лісу передбачено позбавлення волі від 3 до 12 років.

Однак законодавці вирішили йти перевіреним шляхом, тобто розширенням переліку товарних позицій для заборони експорту, що подається під виглядом боротьби з контрабандою.

Профілактика контрабанди, доведена до абсурду

До Верховної ради внесено законопроект з промовистою назвою: "На захист українських лісів!" (про внесення змін до закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" щодо запровадження мораторію на експорт дров паливних з метою упередження контрабанди лісу-кругляка та забезпечення населення доступним ресурсом для опалення житла) № 9475.

Автори ініціативи пропонують доповнити заборону на тимчасовий вивіз ще такими позиціями: колоди, поліна, сучки, хмиз, гілки та інша паливна деревина. У пояснювальній записці метою законопроекту визначається упередження контрабанди лісу-кругляка та визнається, що така контрабанда під виглядом дров суттєво обмежує позитивні наслідки дії вже діючого мораторію.

Отже, законодавець таким чином визнає неспроможність державних органів, зокрема правоохоронної системи, виконати положення низки законодавчих норм, забезпечити дієвість нововведень до ККУ (вищезгадана ст. 201-1 набрала чинності з 1 січня ц.р. відповідно до ЗУ №2531-VIII).

Чи дійде далі справа до абсурду й з’явиться законопроект про заборону експорту коріння, листя чи навіть відходів деревини?

Цілком ймовірно, це залежить від винахідливості контрабандистів і законотворчої послідовності у забороні вивозу того, що насправді й без того ніким не експортується.

Читайте також
Разом з ЄС проти контрабанди лісу: чому іншим країнам не потрібен мораторій

Складно зрозуміти, навіщо писати окремий закон на кожну незаконну схему переміщення товару з митної території України, коли є відпрацьований корупційний механізм і він поки більш дієвий за заборони – за таким принципом митник може оформити незаконний вантаж під виглядом будь-чого. Давайте натомість ухвалимо ще десяток обмежувальних законів, ефект від яких так само буде декларативним.

Законопроект № 9475 повторює більшість помилок попередніх новел, про що ми неодноразово писали протягом трьох років.

Зокрема, заборона на вивезення за межі митної території України деревини паливної є прямою забороною експорту товару, що суперечить зобов'язанням України, передбаченим Угодою про асоціацію та правилами СОТ.

Автори законопроекту посилаються на норму, за якою введення обмежень можливе у випадку потреби збереження природних ресурсів, які вичерпуються.

На жаль, пропоновані новації не відповідають вказаній статті ГАТТ, оскільки разом із наміром зберегти ресурси мають бути впроваджені обмеження внутрішнього виробництва чи споживання.

Ні законом України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів", ні законопроектом № 9475 не встановлюються жодні обмеження внутрішнього споживання паливної деревини, експорт якої пропонується тимчасово заборонити.

Як довести дефіцит гілок чи хмизу?

Існує ще одна норма – стаття XI:2 (а) ГАТТ допускає тимчасові заборони чи обмеження експорту з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни.

Водночас при вирішенні спорів в рамках СОТ держава має довести існування або самого дефіциту, або загрози його виникнення (йдеться про аналіз та розрахунки).
Проте супровідні документи до законопроекту не містять належних аналітичних матеріалів та розрахунків щодо наявності або загрози дефіциту паливної деревини, хмизу, гілок. Парадокс ситуації в тому, що майже неможливо довести цінність експортованого продукту, який насправді ніхто не експортує.

Наприклад, як доводити нестачу гілок і критичну потребу в них для внутрішнього споживача?

Україна ризикує стати посміховиськом в очах міжнародних партнерів.

Отже, законопроект спрямовано на боротьбу з контрабандою лісу-кругляка шляхом запровадження мораторію на експорт деревини паливної. Це своєрідне ноу-хау.

Подібних механізмів немає в рамках ЄС, практика європейських країн свідчить про те, що така мета досягається впровадженням належної системи відстеження переміщення деревини на усіх етапах – від вирощування до продажу готової продукції, а також забезпеченням принципу невідворотності покарання за порушення встановлених вимог.

Натомість у праві ЄС відносини щодо запобігання незаконному обігу деревини врегульовано Регламентом ЄС 995/2010, документом запроваджено систему електронного відстеження повного циклу виробництва та всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у цій сфері.

Україні варто перейняти цей досвід і забезпечити прозорість діяльності суб’єктів господарювання.

Тим більше, що стаття 294 Угоди про асоціацію передбачає, що з метою сприяння сталому управлінню лісовими ресурсами Україна та ЄС зобов’язуються працювати разом для покращення правозастосування та управління в лісовій галузі та сприяти торгівлі легальною і сталою лісовою продукцією.

Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Денис Черніков

координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції

Далі...

Доцільність санітарних рубок. Науковий та практичний погляд

В останні роки у зв’язку зі спалахом масового розмноження стовбурових шкідників хвойних лісів (зокрема, короїдів) широкого поширення набули санітарні рубки – суцільні та вибіркові. Згідно з офіційними даними Держстату, в 2015-2016 роках зафіксовані рекордні показники проведення суцільних санітарних рубок (ССР) – як за площею, так і за об’ємами заготовленої деревини. В численних публікаціях щодо поширення шкідників соснових лісів представники лісової галузі безапеляційно заявляли про санітарні рубки як єдиний спосіб подолати подальше розповсюдження короїдів.

Водночас масштаби проведення санітарних рубок є значними і в інших лісах, зокрема, твердолистяних (переважно дубових). При цьому, скандали стосовно проведення санітарних рубок у дубових деревостанах (наприклад, у НПП “Цуманська Пуща” та заказнику “Савранський ліс”) обумовлюють виникнення нагального питання: чи є доцільним проведення санітарних рубок у тому вигляді, в якому це відбувається в Україні сьогодні?

Для того, щоб віднайти відповідь, ми провели невеликий огляд закордонних наукових публікацій, присвячених проблемам доцільності санітарних рубок. Варто зазначити, що в західній лісогосподарській практиці відсутній термін, повністю тотожний українським «санітарним рубкам». Зокрема, в окремих країнах розділюють оперативні рубки (salvage logging) та власне санітарні рубки (sanitary felling). Перший тип являє собою швидке вилучення пошкоджених стихією дерев, що має на меті попередження поширення шкідників та патогенів та збереження цінності деревини, тоді як другий тип проводиться пізніше, коли шкідники вже заселили певний деревостан, але до вильоту їх нового покоління.

Для спрощення далі будемо використовувати українське визначення санітарних рубок, що об’єднує як оперативні, так і більш пізні рубки. Питання доцільності санітарних рубок розглянемо щодо двох умовних типів лісів: дозволених до експлуатації та охоронюваних, адже цілі ведення лісового господарства в таких лісах є різними.

Санітарні рубки в лісах, дозволених до експлуатації
Найбільш поширеними причинами призначення санітарно-оздоровчих заходів (СОЗ), згідно з переліками заходів з поліпшення санітарного стану лісів, є:

• стовбурові безхребетні шкідники (вусачі, златки, короїди тощо);
• мікози (грибні захворювання);
• бактеріози та вірози (бактеріальні та вірусні захворювання);
• «КЕКФ» – «комплекс еколого-кліматичних факторів».

Важливість такого “групування” причин проведення СОЗ полягає в тому, що кожна з виділених груп має певні особливості (переважно, біологічні). Відповідно, врахування таких особливостей є обов’язковим під час планування будь-яких санітарно-оздоровчих заходів. Усі групи містять у своєму складі достатньо різнорідні за характером елементи, проте таке узагальнення є зручним для наших цілей.

Публікації, присвячені ефективності санітарних рубок задля попередження поширення стовбурових шкідників, мають дещо суперечливий характер. З одного боку, дослідження ефективності санітарних рубок для попередження поширення короїда-типографа (Ips typographus) в ялинових лісах Європи показали позитивний ефект від таких рубок (1, 9, огляд в 11). З іншого боку, автори дослідження, присвяченого епізодам відпаду дуба у Франції (acute oak decline), стверджують, що жодних даних щодо ефективності використання санітарних рубок для боротьби зі стовбуровими шкідниками дуба не існує (2).

Тим не менш, загальні біологічні особливості стовбурових шкідників є схожими, тож вилучення придатних до заселення вітровальних дерев і дерев, із яких ще не вилетіло молоде покоління шкідника (тобто проведення оперативних рубок), може мати позитивний ефект для його запобігання його поширенню (8). В такому випадку власне оперативні рубки (salvage logging) покликані не тільки стримати шкідників, але й отримати деревину, яка ще не втратила своєї економічної цінності. Отже, проведення оперативних рубок у лісах, орієнтованих на заготівлю деревини, може бути доцільним.

Проте такий підхід має бути зваженим і враховувати конкретний вид шкідника: для прикладу, дослідження ураження ясена ясеневою златкою (Agrilus planipennis) демонструє, що зменшення повноти деревостану внаслідок вибіркових санітарних рубок знижувало стійкість дерев, що залишалися, адже «навантаження» на них з боку шкідника значно зростало (3). Проведення суцільних рубок також може негативно впливати на деревостани, що безпосередньо примикають до зрубу: зміна абіотичних факторів (освітлення, вологість тощо) часто негативно впливає на крайові дерева, роблячи їх менш стійкими до заселення шкідниками (14).

Окремі публікації виділяють три умови, за яких проведення санітарних рубок уражених шкідниками дерев є ефективним: 1) рубка проводиться перед вильотом нового покоління; 2) перед зберіганням або транспортуванням проводиться корування дерев; 3) кора подрібнюється або спалюється для попередження вильоту шкідника (11).

Ситуація з проведення санітарних рубок задля боротьби з грибними, бактеріальними та вірусними захворюваннями є більш складною. Для прикладу, окремі дослідження, присвячені фітофторозам дуба і бука (4, 5), рекомендують: не допускати ущільнення ґрунтового покриву внаслідок дії важкої техніки, використовувати фунгіциди, слідкувати за санітарним станом дерев у розсадниках, та, в разі суттєвих спалахів, видаляти пошкоджені дерева з наступною заміною деревостану на мішаний, в тому числі зі стійких до патогена порід.

Такі рекомендації мають раціональне біологічне підґрунтя: поширення грибних, бактеріальних і вірусних захворювань дерев відбувається за допомогою частинок, які не здатне вловити людське око (спор, бактерій та їх цист, вірусних часток). Для прикладу, ті ж самі грибні спори можуть щільно вкривати значні території навколо уражених дерев, тож видалення самого дерева не дасть жодного ефекту у боротьбі з патогеном. Британські методичні рекомендації боротьби з всиханням дубів рекомендують: уникати рубок у вологий період (що сприяє поширенню спор), корувати дерева та спалювати кору на місцях (для уникнення поширення патогенів), обробляти уражену деревину перед подальшим використанням, дезінфікувати одяг, взуття, техніку та інструменти (6). Таким чином, ефективність санітарних рубок у боротьбі з грибними, бактеріальними та вірусними ураженнями є мінімальною.

На жаль, в українських реаліях ефективність санітарних рубок значно обмежується банальним нехтуванням вимогами, наведеними вище. Для прикладу, ефективні санітарні рубки є неможливими без точного визначення шкідника чи патогена, а також якісних моніторингових даних. Однак дуже поширена причина призначення СОЗ – це КЕКФ (комплекс еколого-кліматичних факторів). По суті, цей некоректний термін (адже кліматичні фактори належать до екологічних) не дозволяє специфікувати пошкодження деревостану, а значить – є зеленим світлом для неефективних санітарних рубок.

Більш того, вкрай поширеним є і залишення зрубаної деревини на ділянках аж до вильоту нового покоління шкідника. Корування, подрібнення заселеної деревини та її спалювання також проводяться лише зрідка. Проте нехтування цими правилами фактично призводить до того, що негативний вплив санітарних рубок на біорізноманіття значно перевершує позитивні аспекти, а ефективність боротьби з ураженням деревостанів майже відсутня.

Варто пам’ятати, що збереження лісового біорізноманіття є важливим не тільки в об’єктах ПЗФ або інших охоронюваних лісах. В Україні поширені вибіркові санітарні рубки дерев, які вже були “відпрацьовані” (тобто залишені) безхребетними шкідниками, повністю всохлих і без кори. Проте такі рубки не мають жодного економічного або лісопатологічного зиску, адже часто є економічно збитковими і не впливають на чисельність шкідника, який вже давно «відпрацював» такі дерева. Більш того, вилучення “відпрацьованих” дерев впливає на продуктивність деревостану, що залишається (10), зменшує кормову базу природних ворогів стовбурових шкідників (наприклад, дуплогніздних птахів та сапроксильних комах і ентомофагів), механічно пошкоджує та різко освітлює інші дерева (роблячи їх більш придатними до заселення шкідниками), а також знищує наявний підріст.

Окрім того, існують і інші підходи до боротьби зі шкідниками. До них належать: біологічний метод (наприклад, штучне нарощування чисельності природних ворогів шкідника), встановлення ловильних дерев чи пасток. Важливі і превентивні підходи: створення гетерогенних (тобто різнопородних) деревостанів замість монокультур, що підвищує стійкість лісів як до безхребетних шкідників, так і до патогенів. Кожен із цих заходів окремо має невеликий ефект. Наприклад, окремі феромонні пастки здатні вловлювати близько 10% популяції шкідника (13). Жоден з таких підходів не замінює виважені санітарні рубки, проте їх одночасне використання здатне значно зменшити площу необхідних рубок, мінімізуючи негативний вплив.

Санітарні рубки в охоронюваних лісах
Під охоронюваними лісами надалі будемо розуміти лісові об’єкти ПЗФ та інші ліси, виділені задля охорони біологічного різноманіття. Вищенаведена інформація переконливо свідчить, що в лісах, дозволених до експлуатації, санітарні рубки є доцільними лише за умови виконання певних необхідних вимог. В охоронюваних же лісах навіть такі рубки є абсолютно неприпустимими. Існують численні публікації щодо впливу санітарних рубок на різні аспекти біологічного різноманіття. В 2018 більшість їх були включені до мета-аналізу, метою якого була систематизація наявної інформації щодо впливу санітарних рубок на видове біорізноманіття (7). Висновки дослідження свідчать, що санітарні рубки негативно впливають на популяції птахів, епіфітних грибів, сапроксильних жуків, ногохвісток, окремих груп лишайників і мохів. Вплив на окремі групи тварин був позитивним, проте загалом 7 із 17 таксономічних груп змінювали структуру видових угруповань.

Таким чином, проведення санітарних рубок має негативний вплив на певні групи живого, здебільшого на сапроксильні види (тобто такі, що пов’язані з мертвою деревиною). Сучасні лісогосподарські практики лише зрідка враховують необхідність збереження мертвої деревини, тож сапроксильні види вже давно мають природоохоронний «пріоритет» у західних країнах. На жаль, в Україні така тенденція поки не є поширеною.

Варто згадати, що сам термін «шкідник» застосовується лише для видів, що шкодять господарству людини. Отже, на територіях охоронюваних лісів «шкідник» – це природна складова екосистеми, а значить – проведення санітарних рубок має відбуватися у виняткових випадках. Винятки можливі лише тоді, коли стихійне лихо завдає надзвичайно масштабні пошкодження, або ж “приземлення” потребують окремі небезпечні дерева над дорогами.

Часто санітарні рубки в охоронюваних лісах проводять через побоювання, що шкідники/патогени з таких лісів перейдуть на інші комерційно важливі лісові ділянки. Тим не менш, дослідження поширеності короїда-типографа (Ips typographus) в Швеції демонструє, що його чисельність не корелює з господарським навантаженням на лісовий масив (12). Певні стихійні події в межах охоронюваних лісів (наприклад, масштабні вітровали та пожежі) дійсно можуть становити небезпеку для оточуючих лісових масивів. Підходом, що демонструє ефективність за таких умов, є створення буферної зони навколо охоронюваних лісів шириною 500-1500 метрів, як це було зроблено в німецьких національних парках “Баварський ліс” та “Гарц”. У таких буферних зонах проводять оперативне вилучення усіх дерев, першочергово придатних до заселення шкідниками. Це дає змогу як захистити експлуатаційні ліси, так і не втручатися в природні процеси охоронюваних лісових масивів (огляд в 11).

Окремо варто відмітити, що метою створення деяких об’єктів ПЗФ в Україні не завжди є збереження біорізноманіття. Інколи такі об’єкти створювали з метою збереження рекреаційних зон від забудови, з метою збереження місць історико-культурної пам’яті, з метою збереження «високобонітетних лісових насаджень» тощо. Значну частину лісів у межах ПЗФ становлять штучні соснові та ялинові монокультури, трапляються ділянки з інтродукованих видів дерев (дуб червоний, горіх чорний, робінія псевдоакація тощо). На деяких ділянках таких лісів санітарні рубки теоретично можуть бути доцільними – наприклад для збереження рекреаційної зони в соснових монокультурах. Проте, як описано вище, санітарні рубки є ефективними лише за умови їх оперативного проведення, дотримання всіх норм і правил. На жаль, в українських реаліях санітарні рубки в ПЗФ часто спрямовані лише на заготівлю деревини.

Також існує проблема із забезпеченням паливної деревиною та матеріалом для будівництва мешканців населених пунктів, які з усіх сторін оточені лісами ПЗФ. Найбільш яскравими прикладами такої ситуації є Ужанський НПП, НПП «Синевир» та НПП «Гуцульщина». Вищезгадані установи проводять санітарні рубки в значних обсягах з фактичною метою забезпечення деревиною місцевого населення. На нашу думку, такі рубки мають бути відокремлені від санітарних, з розробкою певних правил проведення для мінімізації впливу на біологічне різноманіття.

Висновок
На жаль, проведення санітарних рубок в Україні, особливо в межах листяних лісів, надзвичайно часто є недоцільним. Навіть за умови коректної роботи лісозахисних структур, реалізація санітарних заходів на місцях часто проводиться без розуміння основних біологічних особливостей шкідників і патогенів. Відповідно, ефективність санітарних рубок в таких випадках є мінімальною, а негативний вплив на екосистеми – значним. Зокрема, недоцільні санітарні рубки створюють дефіцит мертвої деревини, що впливає як на біорізноманіття, так і на продуктивність деревостанів (10). Крайнім випадком є проведення санітарних рубок унаслідок КЕКФ («комплексу еколого-кліматичних факторів»), що в принципі нівелює будь-які наукові підходи до ведення лісового господарства, часто слугуючи узаконеним механізмом комерційної заготівлі деревини.

Якщо ж виконання біологічних вимог до проведення рубок в експлуатаційних та інших лісах і може слугувати обґрунтуванням їх проведення, то санітарні рубки в межах об’єктів ПЗФ мають стати винятковим явищем, направленим на попередження масштабної загибелі насаджень. В іншому разі, негативні екосистемні наслідки значно перевершують позитивний вплив і економічний зиск від заготівлі деревини.

Окремо варто відмітити необхідність внесення змін до нормативних актів, що регулюють проведення санітарних рубок в Україні. Тривала процедура погодження таких рубок часто не дає змоги проводити оперативні рубки. Це обумовлюється частими маніпуляціями з санітарними рубками, які використовуються в комерційних цілях. Європейські підходи до лісівництва передбачають більше свободи лісокористувачам у проведенні заходів, проте і відповідальність за недоцільні (а значить – незаконні) рубки є значно вищою.

Висловлюємо подяку доктору сільськогосподарських наук професору Валентині Мєшковій, кандидату сільськогосподарських робіт Катерині Давиденко, Михайлу Попкову (ГО «Відкритий Ліс») та аналітику МБО «Екологія-Право-Людина» Петру Тєстову за коментарі та допомогу при підготовці цієї статті.

Література:
1 – Stadelmann et al. Effects of salvage logging and sanitation felling on bark beetle (Ips typographus L.) infestations. Forest Ecology and Management 305 (2013) 273–281

2 – Salle et al. Bark and wood boring insects involved in oak declines in Europe: Current knowledge and future prospects in a context of climate change. Forest Ecology and Management 328 (2014) 79–93

3 – Knight et al. Factors affecting the survival of ash (Fraxinus spp.) trees infested by emerald ash borer (Agrilus planipennis). Biol.Inv. 15, (2013) 371–383

4 – Jung et al. Involvement of Phytophthora species in the decline of European beech in Europe and the USA. Mycologist, Volume 19, Part 4 November 2005

5 – Александров И. Н. Новый опасный патоген Phyophthora ramorum в лесных экосистемах. Защита и карантин растений. 2010. №8

6 – UK Forestry Commission Information Note (https://www.forestry.gov.uk/pdf/FCPN015.pdf/$FILE/FCPN015.pdf)

7 – Thorn et al. Impacts of salvage logging on biodiversity: A meta-analysis. J Appl Ecol. 2018;55:279–289

8 – Thomas et al. Abiotic and biotic factors and their interactions as causes of oak decline in Central Europe. For. Path. 32 (2002) 277–307

9 – Kärhä et al. Evaluation of Salvage Logging Productivity and Costs in Windthrown Norway Spruce-Dominated Forests. Forests 2018, 9, 280

10 – Bobiec et al. The Afterlife of a Tree. WWF Polska, 2005

11 – Wermelinger B. Ecology and management of the spruce bark beetle Ips typographus — a review of recent research. Forest Ecology and Management 202 (2004)67-82

12 – Shlyter F., Lundgren U., 1993. Distribution of a bark beetle and its predator within and outside old growth forest reserves: no increase of hazard near reserves. Scand. J. For. Res. 8, 246–256

13 – Weslien et al, 1990. Recapture of marked spruce bark beetles (Ips typographus) in pheromone traps using area-wide mass trapping. Can. J. For. Res. 20, 1786–1790

14 – Grodzki et al. Effects of intensive versus no management strategies during an outbreak of the bark beetle Ips typographus (L.) (Col.: Curculionidae, Scolytinae) in the Tatra Mts. in Poland and Slovakia. Ann. For. Sci. 63 (2006) 55–61

Єгор Гриник, ГО «Українська природоохоронна група»

https://www.openforest.org.ua/111804/

Далі...

Львівські лісгоспи продовжують курс на оновлення техніки

Державними лісогосподарськими підприємствами Львівського ОУЛМГ продовжено курс на оновлення основних засобів виробництва та модернізацію деревообробних цехів. У 2018 році за власні кошти підприємств, закуплено нової техніки, обладнання та інших засобів на суму 30,2 млн гривень.

Лісгоспами області придбано 6 одиниць нової тракторної техніки на суму 8,1 млн грн, 5 вантажних автомобілів з причепами та гідроманіпуляторами на суму 2,4 млн грн та 4 спеціальних легкових автомобілів для охорони та захисту лісу на суму 584 тис. грн.

Серед підприємств, які оновили тракторний парк ДП «Бібрське ЛГ», ДП «Боринське ЛГ», ДП«Бродівське ЛГ», ДП «Буське ЛГ» ДП «Сколівське ЛГ», ДП «Старосамбірське ЛМГ». Лісовозні автомобілі придбали ДП «Бродівське ЛГ», ДП «Радехівське ЛМГ», ДП «Жовківське ЛГ» ДП «Старосамбірське ЛМГ».

Значно обновився парк деревообробного обладнання. Закуплено нових верстатів та обладнання на суму 3,8 млн гривень. Серед підприємств, які найбільше вклали коштів в модернізацію та закупівлю деревообробних верстатів та ліній ДП «Славське ЛГ», «Бродівське ЛГ», ДП «Жовківське ЛГ».

Для вирішення питання первинного вивезення лісопродукції з важкодоступних місць Бібрським, Боринським, Буським, Рава-Руським, Славським Старосамбірським лісгоспами придбано вісім лісовозних тракторних причепів з гідроманіпуляторами фірм Веймер, Скандік, Біндербергер на суму 5,5 млн гривень.

Для механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, лісогосподарськими підприємствами області закуплено 9 гідроманіпуляторів на суму 2,6 млн грн та 3 автонавантажувачі на суму 3,3 млн гривень. Придбано 85 нових бензопил та 28 кущорізів на суму 1493 тис. грн., 2 трелювальні лебідки «Тайфун» на суму 255 тис. грн.

Впровадження нової лісовозної та трелювальної техніки дасть можливість значно зменшити витрати на паливно-мастильні матеріали, скоротити затрати коштів на ремонт та утримання в технічно-справному стані морально застарілої та фізично зношеної автомобільної та тракторної техніки.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

04.03.2019

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=199344&cat_id=32888

Далі...

НА ВОЛИНІ НЕВІДОМІ ПІДПАЛИЛИ МОЛОДИЙ ЛІС

Поблизу села Дерно Ківерцівського району на Волині невідомі палили траву, внаслідок чого зайнявся молодий ліс.

Про це повідомив Дернівський сільський голова Олександр Гуч, повідомляє Волинська служба новин.

"Коли вже люди навчаться не руйнувати довкілля. Сприйматимуть планету як свій дім, а не лише свій двір. Біля села Дерно знову палили траву і відповідно молодий ліс", – зазначив голова.

"Тим хто поміг гасити: молодці. Ті, що стояли і дивилися з дворів: хай самі дадуть собі оцінку. А ті, що палили тисячі домівок комах, птахів і звірів, то хай їхні хати горять. І вони в пеклі теж. Ди*іли. В мене все", – додав він.

Також він оприлюднив фото пожежі.

3 Березня 2019 22:44

https://www.volynnews.com/news/extreme/na-volyni-nevidomi-pidpalyly-molodyy-lis/

Далі...

ЛІСІВНИКИ РОЗПОЧАЛИ АКТИВНУ ПІДГОТОВКУ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКЦІЇ МАЙБУТНЄ ЛІСУ У ТВОЇХ РУКАХ

У черговій передачі "Інтерв'ю з експертом" з її ведучим, головою громадської організації "Екоальянс" Олександром Філем та її учасниками, меценатом, благодійником та підприємцем Мирославом Загорським і начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Олегом Яремком, головний лісничий області розповів про підготовку до найголовнішого завдання лісівників – садіння лісів.

Водночас, лісогосподарські підприємства готуються до масштабного проведення акції Держлісагентства "Майбутнє лісу у твоїх руках". Зокрема, відбувається підготовка ділянок, де здійснюватиметься як відтворення лісів, так і лісорозведення (створення нових лісів – прим.).
За словами Олега Яремка, до акції залучатимуть учнівську і студентську молодь, представників громадських організацій, владу та засоби масової інформації. Разом із тим, до всеукраїнської акції може долучитися кожен, хто висловить бажання взяти участь у посадці дерев.

За інформацією MagneticOne.Org

Відео можна переглянути за посиланням - https://www.youtube.com/watch?v=TKgmq-lpYtM

Далі...

Атестація лісівників - від теорії до практики

Модернізація та нововведення – це поняття, які вже стали звичними для працівників ДП «Ніжинський лісгосп». Тож щорічну атестацію, яка зазвичай проходила у вигляді теоретичної перевірки знань, вирішили також провести у новому форматі.

Головний лісничий (Володимир Костирко), провідний інженер лісового господарства (Мирон Осадчук), лісничі та їхні помічники, а також майстри лісу зібралися не у актовій залі, а в лісі, де на практиці у режимі дискусії та «питання-відповідь» і провели перевірку знань спеціалістів.

Основна тема обговорення – якість відведення та проведення рубок формування і оздоровлення лісів відповідно до діючих нормативних актів ведення лісового господарства.

Новий вигляд атестації працівників одразу ж зарекомендував себе як дієвий, адже теоретичні знання були підкріплені практичним досвідом.

Дещо раніше була проведена також виїзна нарада за участю директора(Юрія Болоховця), головного лісничого(Володимира Костирка), головного інженера(Олександра Баргаміна), лісничих та ланок з відводів і таксації лісосік, на якій обговорили питання якості відведення рубок головного користування відповідно до діючих вимог.

ДП "Ніжинське лісове господарство"

04.03.2019 08:33 — Агенцiя

http://monitor.cn.ua/ua/style/70086

Далі...

КАРПАТИ ЗНИКАЮТЬ - ЛІСОВА СЛУЖБА США

Щороку через вирубку зникає 1% лісу Карпат.

Протягом 1984-2016 років фахівці проекту WWF Україна "Лісова Варта" (фінансова підтримка Міжнародного відділу Лісової служби США) проводили дослідження змін лісового покриву екорегіону українських Карпат у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.



Для дослідження, експерти проаналізували зображення карпатських лісів відзняті супутниками NASA "Landsat", із застосуванням засобу візуалізації "TimeSync", повідомляє mukachevo.net.

Результати проведеного дослідження засвідчили, що постійна середня лісистість екорегіону за останні 30 років була близькою до 65,5%.

Виявлено також збільшення обсягів лісозаготівлі в українських Карпатах. Виявлений тренд змін лісового покриву вказує на зростання пошкоджень лісового намету.

Найбільша їх кількість спричинена суцільними та вибірковими вирубками, які загалом становлять близько 92% і лише 8% - це природні пошкодження. Щорічна величина таких рубок (в останні роки частіше) перевищує 1% вкритої лісом площі Карпат.

"Слід зауважити, що виявлені дані станом на 2016 рік не свідчать про інтенсивне лісокористування, з точки зору оцінки всієї площі, що залишає можливість сталого розвитку лісового сектору Карпат. Якщо взяти до уваги значну площу лісу, що виконує переважно екологічні та природоохоронні функції і не є часткою планового (головного) лісокористування, то варто зазначити, що подальше збільшення обсягів вирубування лісів масово сконцентрованих у басейнах окремих рік, може становити загрозу екологічній стабільності цілого регіону", - застерігає координатор проекту "Лісова варта" Дмитро Карабчук.

https://intvua.com/news/economics/1551643482-karpati-znikayut---lisova-sluzhba-ssha.html

Далі...