Лісовпорядкування
•Лісовпорядкуваня - процес організації та довгострокового планування роботи лісового господарства
•Проводиться ВО «Укрдержліспроект»
•На цьому етапі плануються усі необхідні рубки
•Передбачає врахування позицій зацікавлених сторін
Базове
-Проводиться раз на 10 років
-Планування роботи підприємства на наступний ревізійній період (10 років)
-Підсумки роботи за минулий ревізійний період
-Передбачає участь зацікавлених сторін
Безперервне
-Проводиться за необхідності
-Вносить уточнення в наявні матеріали базового лісовпорядкування
-Участь громадськості обмежена
Оцінка впливу на довкілля
•Дослідження потенційного впливу планованої діяльності на довкілля: екологічну, соціальну, економічну складові
•Врахування позицій зацікавлених сторін
•Вибір найбільш зваженої альтернативи діяльності
Оцінка впливу на довкілля в лісовій галузі
•Закон «Про оцінку впливу на довкілля» - з 18 грудня 2017 року
•Рубки:
-суцільні і поступові рубки головного користування більше 1 га;
-суцільні санітарні рубки більше 1 га;
-суцільні санітарні рубки в ПЗФ.
Участь громадськості в ОВД
•Тільки конструктивні зауваження та коментарі)
•На етапі повідомлення: вимагати дослідження впливу на аспекти, що вас цікавлять (цінні ліси, маршрути, місця тощо)
•На етапі громадського обговорення:
-зауваження до Звіту (неякісні дослідження, ігнорування пропозицій громадськості, невідповідність вимогам Закону тощо);
-обґрунтовані коментарі щодо необхідності накладання тих чи інших екологічних умов
•Моніторинг екологічних умов
FSC-сертифікація
•FSC (Лісова опікунська рада) - міжнародна неурядова організація, мета якої - стале управління лісами
•Суть роботи: видача сертифікатів підприємствам, які відповідають стандарту FSC
•Друга за поширеністю система лісової сертифікації
Стандарт FSC
•10 принципів, кожен з яких ділиться на критерії та індикатори
•Дотримання вимог законодавства, трудових відносин, природоохоронних вимог, взаємодія із зацікавленими сторонами
•Контроль за дотриманням: незалежні аудиторські компанії
ПРИНЦИП 9. ЗБЕРЕЖЕННЯ ОСОБЛИВО ЦІННИХ ЛІСІВВедення лісового господарства в особливо цінних для збереження лісах має сприяти підтримці або поліпшенню відповідних характеристик цих лісів. Прийняття рішення стосовно особливо цінних для збереження лісів має плануватися з особливою обережністю, прискіпливо враховуючи усі можливі наслідки.9.1. Дослідження на предмет наявності ознак особливо цінних для збереження лісів (ОЦЗЛ) повинні проводитися відповідно до масштабу та інтенсивності ведення лісового господарства.9.1.1. Підприємство повинно провести оцінку свого лісового фонду, необхідну для визначення
FSC в Україні
•108 сертифікованих лісогосподарських підприємств
•3 діючі аудиторські компанії
•Національний стандарт на етапі затвердження
Репрезентативні ділянки та ОЦЗЛ
•Репрезентативні ділянки-ділянки найбільш збережених лісів
•ОЦЗЛ: особливо цінні для збереження ліси
а)ОЦЗЛ 1. Лісові території, що мають в масштабі країни, регіону або району високий рівень біорізноманіття, включаючи ендемічні або зникаючі види, місця їх проживання.
б)ОЦЗЛ 2. Великі лісові території, для яких характерна наявність життєздатних популяцій більшість яких зустрічаються в природному стані видів регіону (поширення,).
в)ОЦЗЛ 3. Лісові території, які входять до складу унікальних рідкісних або знаходяться під загрозою зникнення екосистем або в межах яких зустрічаються такі екосистеми.
г)ОЦЗЛ 4. Лісові території, що виконують основні природоохоронні функції в вразливих ландшафтах (наприклад, водоохоронна, протиерозійна та ін.)
д)ОЦЗЛ 5. Лісові території, особливо важливі для задоволення основних потреб місцевого населення (наприклад, полювання, рибальство, збирання грибів та ягід, інших недеревних продуктів)
е)ОЦЗЛ 6. Місця екологічного, культурного, релігійного значення, визначені за участю місцевого населення. Підприємство повинності провести оцінку наявності ОЦЗЛ'
Як попередити та зупинити рубку?
•Дуже непросто)
•Мати плани лісонасаджень
•Аналізувати документи та конкретні ділянки до того, як рубка почалась
•Бути конструктивним - неможливо зупинити рубку без ґрунтовних на це підстав
Новая техника поможет грузинским пожарным бороться с лесными пожарами в Боржоми-Харагаульском национальном парке
ТБИЛИСИ, 6 мар — Sputnik. Служба по управлению чрезвычайными ситуациями министерства внутренних дел Грузии получит в дар от правительства Японии две пожарные машины, говорится в сообщении на сайте МВД Грузии.
Подарок от правительства Японии Грузия получит в рамках японской правительственной программы грантовой помощи. Всего на два автомобиля выделено более 86 тысяч долларов.
Обе пожарные машины предназначены для проезда по сложному рельефу и тушения пожаров в труднодоступных местах. Они будут обслуживать Боржоми-Харагаульский национальный парк.
Замминистра внутренних дел Грузии Леван Какава поблагодарил правительство Японии за помощь. По его словам, в этом крае часто происходят пожары и подобная помощь очень актуальна.
Помимо двух пожарных автомобилей, правительство Японии также выделило 88,5 тысячи долларов на постройку в Тбилиси реабилитационного центра для детей и подростков после химиотерапии и 61 тысячу долларов на приобретение техники для ремонта оросительных каналов в Горийском районе (регион Шида Картли).
Летом 2017 года леса Грузии охватили пожары. Самым крупным оказался пожар у села Даба в Боржомском ущелье, который тушили шесть дней. Ситуацию осложняли горный рельеф, ветер и сухая погода. Площадь сгоревшего участка леса составила 943 гектара. В тушении пожара Грузии помогали Турция, Армения, Азербайджан и Беларусь. Свою готовность оказать помощь высказала и Россия.
Проблема лесных пожаров в России стоит довольно остро. Огромная территория страны не позволяет оперативно обнаруживать очаги лесных пожаров. В результате не получается остановить распространение огня в самом зачатке. Из-за этого выгорают гектары драгоценного леса.
Сегодня Россия использует для слежения за лесными пожарами иностранные гражданские спутники. Они неплохо следят за земной поверхностью, однако их оборудование не позволяет следить за большими территориями. Отсюда эти спутники малоэффективны. Логично, что эти аппараты создавались ради мониторинга территорий небольших государств. К примеру, такого оборудования хватит, чтобы сканировать земли европейских государств.
Поэтому в России было принято решение создать собственную орбитальную группировку спутников с широкой полосой обзора. Сообщается, что для проверки всей территории России отечественным спутникам потребуется не более 2 часов. Отдельно стоит отметить, что аппараты будут различать очаги возгорания площадью от 5 квадратных метров, т.е. фактически в зародыше.
Это очень важно, поскольку в случае раннего обнаружения к очагу пожара можно направить силы для ликвидации горения. Это спасет огромные лесные массивы от выгорания. Один такой спутник («Канопус-В-ИК») уже выведен на орбиту, в ближайшее время в космосе окажутся еще два («Канопус-7» и «Канопус-8»).
Также известно, что российская орбитальная группировка «Канопусов» будет заниматься оценкой ледовой обстановки на Северном морском пути. Еще спутники будут передавать информацию на Землю о состоянии сельхозполей.
6 березня у Києві активісти перекрили Одеську трасу. Про це в Мережі повідомив активіст Олександр Юрченко.
За його словами, в Голосіївському районі невідомі знищують ліс і активісти вже зневірилися достукатися до правоохоронних органів
Нагадаємо, в Голосіївському районі Києва Дубовий гай біля центрального входу в парк грунтовно порідшала. Про це повідомили місцеві жителі в паблике «Типове Голосіїв – Київ». Кияни стверджують, що невідомі вирубують абсолютно здорові дерева.
«Не вірте, якщо скажуть, що вони були чимсь вражені!» – кажуть городяни.
Люди не виключають, що на місці вирубаних дерев побудують розважальний заклад.
Як повідомлялося до того, у Львівській області активісти зафіксували масштабну вирубку лісу на суму близько 3 млн грн.
Через вирубки полезахисних лісосмуг неподалік Олешківських пісків, аграрії Херсонщини щороку зазнають серйозних втрат врожаю.
Про це розповідають сільгоспвиробники, які обробляють землі неподалік села Виноградове, йдеться в сюжеті ТСН.
«Це відбувається щороку, від засипання піском сходів соняшнику до «вибивання» посівів пшениці. Через це нерідко змушені пересівати поля, інколи втрати сягають 40-60%», — розповідає фермер Іван Меркотан.
Наразі жителі села Виноградове проводять рейди, аби зберегти те, що залишилось від лісосмуг. Дедалі частіше тут спостерігають смерчі та сильні вітри, що засипають поля піском.
«Цього року лісосмуги перейдуть у власність сільських громад. Це дасть змогу посилити контроль за їх незаконними вирубками», — зауважив Сергій Шматенко, голова Виноградівської сільської ради.
Сьогодні, 6 березня, у Національному лісотехнічному університеті України відбулась обласна нарада з питань виконання завдань і заходів «Програми розвитку лісового господарства Львівської області на 2017 – 2021 роки».
«Левова частка нашого експорту – це продукти деревообробки. Кожен 4-ий долар від експорту надходить від деревообробної галузі. Мені приємно, що державі, у доволі непростих умовах вдалось відстояти прийняття мораторію на вивіз кругляка. Динаміка залучення інвестицій у деревообробну галузь сьогодні є найкращою за всі роки незалежності», - наголосив голова Львівської ОДА Олег Синютка.
Із доповідями виступили також начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека та генеральний директор ОКСЛГП «Галсільліс» Володимир Мельник.
Відтак, як повідомив Анатолій Дейнека, загальні обсяги відтворення лісів за 2018 рік склали 2264 га. Зокрема, створено 1145 га лісових культур. Природне поновлення лісів забезпечене на площі 1119 га, що становить 49% від всього обсягу лісовідновлення.
Для забезпечення підприємств управління високоякісним лісовим насінням, утворення його 5-8 річного запасу, в структурі Львівського ОУЛМГ створене спеціалізоване державне підприємство «Львівський лісовий селекційно - насіннєвий центр» - єдине в Україні, яке забезпечене сучасним технологічним устаткуванням для переробки і зберігання лісового насіння.
Значна робота проводиться для забезпечення всіх видів лісокультурних робіт високоякісним садивним матеріалом основних лісоутворюючих порід – в області функціонує мережа лісових розсадників в кількості 163 одиниць загальною площею 110 га, де вирощується понад 12 млн сіянців і саджанців.
Дубово-грабові ліси у Гаразджанському масиві – чи не єдине екологічне місце, де лучани можуть відпочити влітку. Поблизу мальовничих пагорбів та водних об’єктів розташовують дитячі табори, а спортсмени тренуються перед відповідальними змаганнями.
Про це йдеться у сюжеті, яке опубліковане на сторінці “Народний контроль.Волинь” у соціальній мережі Фейсбук.
Та найголовніше, що розкішні крони тутешніх дерев, чудовий постачальник кисню до загазованого Луцька. Адже тільки за рік, за словами вчених, одне зріле дерево продукує до 150 кілограмів цього життєво необхідного людині елементу. А ще – дерева знижують рівень шуму, покращують якість води, запобігають ерозії ґрунтів. Та дехто до природних ресурсів ставиться аж надто по- споживацькому. “Народний контроль” зафіксував чергове безжальне знищення лісу.
Тож хто накинув оком на діброву, що понад 200 років тішила волинян своєю красою? Детальніше у відео.
Зона обслуговування лісів Державного агентства лісових ресурсів України становить 7,2 тис. га та площа з іншими лісокористувачами – 10053,1 тис. га, які обслуговує 7 ДСЛП (ред.: державних спеціалізованих лісозахисних підприємств). На жаль, їх санітарний стан унаслідок негативної дії комплексу факторів, у тому числі й глобального характеру, різко погіршився. Чому? В останні 5-7 років по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де ситуація стала катастрофічною. При цьому підкреслю, що цей процес набуває рис глобального характеру.
Так, якщо у недалекому 2015 році в середньому близько 3,5% площ лісових насаджень зазнавали пошкоджень від впливу комплексу негативних чинників навколишнього середовища, то у 2017-2018 – 7,6% від усіх площ. Зростання у 2 рази. А показник у 6% пошкодження насаджень, на думку екологів, є критичним. Найголовнішими чинниками, що мають вплив на санітарний стан лісів, є шкідливі комахи, хвороби лісу та інші абіотичні чи біотичні фактори. Першим негативним чинником, визначальним для санітарного стану, стала діяльність шкідливих комах лісу.
Але звертаю вашу увагу, що в лісопатологічному балансі шкідників лісу позицію лідера зайняли шкідники ксилофаги (стовбурні), яких колись називали вторинними. Однак нині вони є основним убивчим фактором як у шпилькових, так і в листяних насадженнях.
Вони зайняли домінуючу позицію у 75% площ. Практично це відбулось за три роки. За цей період площа ксилофагів збільшилась у 47 разів!!!. А популяції листо- та шпилькогризів поки що знаходяться у латентній фазі.
Всихання ялини. Всихання ялини у лісах спостерігається ще з кінця 90-х років минулого століття з помітною активізацією патології у 2004-2006 роках. Але катастрофічних масштабів воно набуло після 2010 року, коли масова загибель ялинників почалась у другій хвилі, крім Поділля, і ще й на Житомирщині. Це наслідок однозначно глобальних кліматичних змін, які створили оптимальні умови до лавиноподібного зростання чисельності короїда-типографа.
На жаль, прогнози щодо долі ялини європейської невтішні. Останнім часом досить серйозно стоїть питання існування ялинових насаджень. Прогноз розвитку популяції короїда типографа, розрахований нашими спеціалістами на основі метеоданих, вказує на продовження процесу в найближчий час.
Всихання дуба. Всихання насаджень з головною породою дуб звичайний після 2010 року (коли внаслідок кліматичних умов активізувалась більшість патологій у лісах України та Європи) не мало таких чітко окреслених ознак масовості всихання, як, наприклад, всихання сосни, ялини чи ясена. Але разом з тим прослідковується стабільна тенденція до збільшення площ загинувших насаджень. Причини, що мають негативний вплив на санітарний стан: наслідки льодоламу 2000 року, сприятливі умови для збільшення чисельності популяції стовбурових шкідників, які є розповсюджувачами ряду хвороботворних організмів; хронічні осередки листогризучих шкідників; хронічні осередки хвороб.
Всихання ясена. Однією з головних проблем листяних лісів зони обслуговування є масове всихання ясена, початок якого спостерігається з 2010-2011 років (на Хмельниччині дещо раніше – з 2007-2008). Всихання спричинене комплексом причин, а саме пошкодження грибами Халара (Chalara fraxinea), (інвазивним видом зі Східної Азії, який практично знищив ясен по всій Європі), опеньком осіннім (Armilariella mellea) та стовбуровими шкідниками лубоїдом ясеневим строкатим та лубоїдом ясеневим великим.
Всихання сосни. Починаючи з 2012 року, на Поліссі загрозливої динаміки набув процес всихання сосни звичайної, спричинений спалахом масового розмноження вершинного короїда в комплексі з шестизубим короїдом та малим сосновим лубоїдом та в симбіозі з офіостомовими грибами.
Спостерігається різке збільшення площ загинувших насаджень з головною породою сосна звичайна. Найкращим індикатором санітарного стану лісів до 2017 року були суцільні санітарні рубки. Саме вони показують найбільш болючіші проблеми лісу та їх площі. Практично обсяги загибелі соснових насаджень зросли в 5 разів за 5 років. А листяні породи після змін у санправилах призначаються в основному у вибіркові санітарні рубки.
Тепер перейдемо до детального розгляду окремих порід. На біології шкідників зупинятись не буду, тільки назву головні поки що види короїдів, які вбивають сосну звичайну. Це верхівковий короїд, який завжди починав першим процес знищення дерев сосни зверху, а лубоїд і шестизубий завершували його зсередини і знизу. У цьому році ми фіксуємо нові дійові особи серед ксилофагів (златки, вусачі, інші види короїдів). Кількість та щільність шкідників дуже велика, тому час знищення насаджень досить короткий (5-7 тижнів). І все відбувається завдяки досить сприятливим для них кліматичним показникам.
Як показує аналіз таксаційних характеристик загинувших насаджень (пройдених СРС), найбільше пошкоджуються високобонітетні соснові насадження віком 60-120 років, що зростали у свіжих умовах (В2, С2). У результаті вихолощуються насадження найкращі, які заплановані, плануються або через певний час можуть потрапити в розрахункову лісосіку, або насадження, які є генетичними резерватами чи ПЗФ як еталони найкращих соснових насаджень.
Збільшилась інтенсивність вибірки пошкоджених дерев, і на деяких ділянках соснового лісу вибірка може сягати протягом року 130-150 м3 з га з рубкою у 2-3 прийоми. Прогнози поки невтішні. У мене все. Щиро дякую за увагу!
Тетяна Касіч, директор ДСЛП «Херсонлісозахист» (Виступ на IV з’їзді лісівників України)
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
