ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 березня 2019

В Испании пылают лесные пожары (ВИДЕО)



Из-за сухой погоды в испанской автономии Галисия вспыхнули лесные пожары. За три дня огнем уничтожено 1400 га лесов. На данный момент сообщается о гибели одного человека, который был обнаружен в сгоревшей машине. Об этом сообщает CRTVG.

По информации издания, в некоторых муниципалитетах пожар добрался до дверей жилых домов. Пожарным пока удается не допустить возгорания имущества.

Властями проводится расследование о возможной причине возгорания. Есть подозрения, что пожар был вызван взрывом в машине, в которой обнаружили погибшего. Кроме того, власти рассматривают версию об умышленных поджогах.


30 марта 2019 г. в 08:45

"Русал" высадит в лесах России миллион деревьев

Компания "Русал" заключила с Федеральным агентством лесного хозяйства (Рослесхоз) и правительством Красноярского края трехстороннее соглашение, в рамках которого алюминиевый гигант посадит в лесах России 1 миллион деревьев. Соглашение было подписано на Красноярском экономическом форуме.



Генеральный директор компании Евгений Никитин рассказал, что посадка миллиона деревьев в российских лесах, половина из которых будет высажена на территории Красноярского края, это один из проектов, которые реализует "Русал" для снижения выбросов углекислого газа в атмосферу. Миллион деревьев высадят на площади 250 гектаров и будут за ними ухаживать.

В пресс-службе "Русала" уточнили ТАСС, что еще один проект компания реализует в рамках охраны лесов от пожаров, в том числе на территории Нижнеенисейского лесничества в Красноярском крае.

9:02 30 Марта 2019

С 1 апреля в лесах Киевщины начинается “сезон тишины”



С 1 апреля в лесах Киевской области начинает действовать “сезон тишины”. Он продлится до 15 июня. В это время в лесах запрещены мероприятия, которые являются источником повышенного шума и беспокойства.

Об этом KV стало известно из сообщения на странице Департамента экологии и природных ресурсов Киевской облгосадминистрации (КОГА) в соцсети Фейсбук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В этот период в лесах запрещены любые мероприятия, которые являются источником повышенного шума и беспокойства. Среди них - санитарные рубки леса, стрельба, взрывные работы, фейерверки, проведения ралли и других соревнований на транспортных средствах, использование двигательных маломерных судов”, - говорится в законе “О животном мире”.

Отмечается, что за нарушение этих требований виновные будут оштрафованы на сумму от 30 до 50, а должностные лица - от 50 до 70 необлагаемых минимумов доходов граждан.
Напомним, сегодня, 29 марта, вступил в силу нерестовый запрет на вылов рыбы на территории Киева и Киевской области. Запрет продлится до 9 июня включительно. Эти сроки могут быть изменены в случае возникновения каких-либо факторов, влияющих на размножение рыбы.

В Беларуси вступил в силу обновленный Лесной кодекс


В Беларуси внесены изменения и дополнения в Лесной кодекс. Поправки в документ вступили в силу 29 марта. О новациях в лесном хозяйстве корреспонденту БЕЛТА рассказал начальник управления лесного хозяйства Министерства лесного хозяйства Николай Юревич.

Выдача разрешений на рубку леса

Обновленный Лесной кодекс предусматривает изменения, касающиеся оснований, случаев и срока выдачи разрешительных документов. Юридическим и физическим лицам в Беларуси будет проще получать участки для заготовки древесины. Ранее для этого нужно было вносить изменения в лесоустроительный проект, а теперь в этом не будет необходимости. Такие решения будут принимать сами лесхозы, и в более короткие сроки, чем раньше. Это позволит упростить механизм заготовки древесины для нужд отопления и более оперативно ликвидировать последствия стихийных бедствий.

Юрлицам, ведущим лесное хозяйство, предоставлено право проводить рубки осветления, прочистки и рубки леса при содержании квартальных просек и противопожарных разрывов без оформления разрешительных документов. Изменен и порядок продления разрешительных документов и уплаты пени за их продление. "Это позволит повысить экономическую заинтересованность лесопользователей в своевременных рубках леса и вывозе заготовленной древесины", - отметил Николай Юревич.

Заготовка сырья для ремесленников

Ремесленникам станет проще оформлять заготовку для поделок веток лещины и других кустарников. Этот вид работ отнесен к побочному лесопользованию. "Раньше существовали противоречия в законодательстве по этим вопросам, теперь они устранены. Ремесленники будут подавать заявления в лесхоз с указанием места и объема заготовки. Затем они оплатят услугу и получат разрешительный документ", - пояснил начальник управления. Процедура займет 15 дней с момента подачи заявления.

Установлены также требования к способам и приспособлениям для сбора дикорастущих ягод в лесном фонде, что будет способствовать дополнительному вовлечению лесных ресурсов в экономику страны без ущерба природе.

Аренда участков лесного фонда

Поправки в Лесной кодекс предусматривают усиление ответственности арендаторов участков лесного фонда, если они заготавливают не весь объем древесины.

Обновленный документ также предполагает предоставление участков лесного фонда в аренду для заготовки древесины юридическим лицам, которые производят продукцию деревообработки и реализуют инвестиционные проекты, отвечающие критериям, установленным правительством. Уточняются также сроки окупаемости инвестиционных проектов с учетом вносимых в соответствии с законодательством изменений.

Лесовосстановление

Документ расширяет круг участников лесовосстановления. Из Лесного кодекса исключено ограничение на проведение этих мероприятий только юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство. Право участвовать в таких мероприятиях предоставлено любым лицам, в том числе на основании гражданско-правового договора на оказание услуг по проведению лесохозяйственных мероприятий и лесопользованию.

В обновленном Лесном кодексе расширяется термин "прочие рубки". В него включены рубки малоценных лесных насаждений для заготовки древесины в топливно-энергетических целях. Дана возможность проводить такие рубки в сероольховых насаждениях для дополнительного вовлечения древесных ресурсов в использование в виде топлива. К этому же термину отнесены рубки леса при расчистке участков лесного фонда для строительства и содержания лесных питомников, лесосеменных плантаций, селекционно-генетических объектов. Уточнены понятия "лесохозяйственные мероприятия", "рубки главного пользования" и "участок лесного фонда".

Николай Юревич подчеркнул, что вступившие в силу изменения в Лесной кодекс позволят упростить порядок проведения лесохозяйственных мероприятий и повысить эффективность ведения лесного хозяйства.

Валерия ГАВРИЛОВА,
БЕЛТА
 Читать полностью: https://www.belta.by/economics/view/v-belarusi-vstupil-v-silu-obnovlennyj-lesnoj-kodeks-341981-2019/

Минприроды подготовило законопроект о значительном ужесточении требований к учету древесины, ее транспортировки, хранения и сделок с ней

Минприроды России подготовило законопроект, предусматривающий значительное ужесточение требований к учету древесины, ее транспортировки, хранения и сделок с ней, ранее введенных в Лесной кодекс РФ федеральным законом от 28 декабря 2013 г. № 415-ФЗ "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях". Ссылка:

О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и Федеральный закон «О защите прав юридических лиц и индивидуальных предпринимателей при осуществлении государственного контроля (надзора) и муниципального контроля» в части совершенствования учёта древесины и сделок с ней


Законопроектом, в частности, предусматриваются (за исключением случаев, когда собственником древесины является гражданин, не являющийся индивидуальным предпринимателем):

внесение в ЕГАИС учета древесины и сделок с ней информации о географических координатах и адресах мест складирования древесины, собственниках и иных владельцах мест складирования древесины;

внесение в ЕГАИС учета древесины и сделок с ней сведений об оформлении и о прекращении действия сопроводительных документов на перевозку древесины;

обязательность наличия сопроводительного документа в форме электронного документа, подписанного простой электронной подписью, при транспортировке древесины любым видом транспорта;

запрет на разгрузку и хранение древесины до предоставления в ЕГАИС учета древесины и сделок с ней сведений о прекращении действия сопроводительного документа, в соответствии с которым осуществлялась перевозка древесины,

и некоторые другие, менее существенные, изменения.


Ниже приводится полный текст законопроекта.



ФЕДЕРАЛЬНЫЙ ЗАКОН

О ВНЕСЕНИИ ИЗМЕНЕНИЙ В ЛЕСНОЙ КОДЕКС РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ И ФЕДЕРАЛЬНЫЙ ЗАКОН «О ЗАЩИТЕ ПРАВ ЮРИДИЧЕСКИХ ЛИЦ И ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ ПРИ ОСУЩЕСТВЛЕНИИ ГОСУДАРСТВЕННОГО КОНТРОЛЯ (НАДЗОРА) И МУНИЦИПАЛЬНОГО КОНТРОЛЯ» В ЧАСТИ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ‎УЧЁТА ДРЕВЕСИНЫ И СДЕЛОК С НЕЙ

Статья 1

Внести в Лесной кодекс Российской Федерации (Собрание законодательства Российской Федерации, 2006, № 50, ст. 5278; 2008, № 20, ‎ст. 2251; № 30, ст. 3597, 3599, 3616; № 52, ст. 6236; 2009, № 11, ст. 1261; № 29, ‎ст. 3601; № 30, ст. 3735; № 52, ст. 6441; 2010, № 30, ст. 3998; 2011, № 1, ст. 54; ‎№ 25, ст. 3530; № 27, ст. 3880; № 29, ст. 4291; № 30, ст. 4590; № 48, ст. 6732; ‎№ 50, ст. 7343; 2012, № 26, ст. 3446; № 31, ст. 4322; 2013, № 51, ст. 6680; № 52, ‎ст. 6961, 6971, 6980; 2014, № 11, ст. 1092; № 26, ст. 3377, 3386; № 30, ст. 4251; 2015, № 27, ст. 3997; № 29, ст. 4350, 4359; 2016, № 1, ст. 75; № 18, ст. 2495; № 26, ст. 3875, 3887; № 27, ст. 4198, 4294; 2017, № 27, ст. 3940; 2018, № 1, ст. 55, № 32, ст. 5133, ст. 5134, ст. 5135) следующие изменения:

1) статью 50.1 изложить в следующей редакции:

«Статья 50.1. Учет древесины

1. Древесина подлежит учету в соответствии с настоящим Кодексом.

2. Учет древесины осуществляется юридическими лицами, индивидуальными предпринимателями, являющимися собственниками древесины, а в случаях, предусмотренных частями 3 и 4 настоящей статьи, - иными лицами, органами государственной власти, органами местного самоуправления.

3. Учет древесины, заготовленной гражданами для собственных нужд, осуществляется органами государственной власти, органами местного самоуправления, уполномоченными в соответствии со статьями 81 - 84 настоящего Кодекса на заключение договоров купли-продажи лесных насаждений для собственных нужд граждан.

4. Помимо лиц, указанных в частях 2, 3 настоящей статьи, учет древесины, поступающей на территорию мест складирования древесины (земельных участков, иных объектов недвижимости, включая объекты капитального строительства, некапитальных строений, сооружений и неотделимых улучшений земельного участка, сведения о которых внесены в единую государственную информационную систему учета древесины и сделок с ней, на территории которых осуществляются любая из следующих операций: погрузка древесины, разгрузка древесины, переработка древесины, хранение древесины), осуществляют лица, владеющие местами складирования древесины на праве собственности или ином законном основании.

5. Порядок внесения в единую государственную информационную систему учета древесины и сделок с ней и исключения из единой государственной информационной системы учета древесины и сделок с ней сведений о местах складирования древесины устанавливается Правительством Российской Федерации.

6. Порядок учета древесины, состав информации, представляемой юридическими лицами, индивидуальными предпринимателями, органами государственной власти, органами местного самоуправления в единую государственную автоматизированную информационную систему учёта древесины и сделок с ней, устанавливаются Правительством Российской Федерации.»;

2) статью 50.4 изложить в следующей редакции:

«Статья 50.4. Транспортировка древесины, разгрузка, погрузка, переработка и хранение древесины

1. Транспортировка, в том числе на основании договора перевозки, древесины любым видом транспорта осуществляется при наличии сопроводительного документа в форме электронного документа, подписанного простой электронной подписью, в котором указываются сведения о собственнике древесины, перевозчике (при наличии), видах древесины, объеме древесины каждого вида, пунктах отправления и назначения, а также, в зависимости от вида транспорта, о номере государственного регистрационного знака или идентификационном номере транспортного средства (при наличии), номере вагона, номере контейнера, на которые оформляется сопроводительный документ в соответствии с частью 3 настоящей статьи, за исключением случаев, когда собственником древесины является гражданин, не являющийся индивидуальным предпринимателем.

2. Сопроводительный документ, предусмотренный частью 1 настоящей статьи, оформляется юридическими лицами, индивидуальными предпринимателями, осуществляющими учет древесины в соответствии с частью 2 статьи 50.1 настоящего Кодекса.

3. Сопроводительный документ, предусмотренный частью 1 настоящей статьи, оформляется:

при перевозке любым видом транспорта (за исключением железнодорожного транспорта и контейнерной перевозки) – на каждое транспортное средство;

при перевозке железнодорожным транспортом (за исключением контейнерной перевозки) – на каждый вагон;

при контейнерной перевозке – на каждый контейнер.

4. Не допускается оформление юридическими лицами, индивидуальными предпринимателями сопроводительного документа на транспортировку древесины, а также совершение ими операций по погрузке древесины, переработке древесины до представления в единую государственную автоматизированную информационную систему учета древесины и сделок с ней декларации о сделках с древесиной, за исключением случая, если право собственности указанных лиц на древесину возникло в связи с использованием лесов в соответствии со статьями 29 – 30 настоящего Кодекса.

5. Не допускается совершение операций по погрузке, разгрузке, переработке и хранению древесины вне территории мест складирования древесины, за исключением случаев, предусмотренных настоящей статьей.

6. Запрет, предусмотренный частью 5 настоящей статьи, не распространяется на совершение гражданином, не являющимся индивидуальным предпринимателем, операций по погрузке, разгрузке и хранению древесины, принадлежащей ему на праве собственности.

7. Запрет, предусмотренный частью 5 настоящей статьи, не распространяется на совершение операций по погрузке, разгрузке, переработке и хранению древесины лицом, приобретшим право собственности на древесину в связи с использованием лесов по основанию, предусмотренному настоящим Кодексом, если совершение таких операций осуществляется в границах лесного участка, предоставленного такому лицу для использования лесов, связанного с приобретением права собственности на древесину, а в случае использования лесов таким лицом без предоставления лесного участка – в границах лесосеки.

8. Не допускается совершение операций по разгрузке, хранению древесины до предоставления в единую государственную автоматизированную информационную систему учета древесины и сделок с ней сведений о прекращении действия сопроводительного документа, в соответствии с которым осуществлялась перевозка древесины, если необходимость оформления такого документа предусмотрена настоящим Кодексом.

9. Не допускается оформление сопроводительного документа в отношении древесины, на транспортировку которой ранее был оформлен сопроводительный документ, сведения о погашении которого не представлены в единую государственную автоматизированную информационную систему учета древесины и сделок с ней.

10. Сведения об оформлении сопроводительного документа, о прекращении действия сопроводительного документа предоставляются в единую государственную автоматизированную информационную систему учета древесины и сделок с ней лицом, оформившим сопроводительный документ, за исключением случая, предусмотренного частью 11 настоящей статьи.

11. Сведения о прекращении действия сопроводительного документа в отношении древесины, поступившей на территорию места складирования древесины, предоставляются в единую государственную автоматизированную информационную систему учета древесины и сделок с ней лицом, владеющим местом складирования древесины.

12. Форма сопроводительного документа, порядок его оформления, состав сведений об оформлении сопроводительного документа, о прекращении его действия, порядок предоставления в единую государственную автоматизированную информационную систему учета древесины и сделок с ней сведений об оформлении сопроводительного документа, о прекращении его действия, устанавливаются Правительством Российской Федерации.»;

3) часть 3 статьи 50.5 изложить в следующей редакции:

«3. Декларация о сделках с древесиной представляется в течение пяти рабочих дней со дня заключения, изменения или прекращения действия договора на отчуждение древесины. В декларацию о сделках с древесиной вносятся изменения об объеме древесины, право собственности на которую перешло в течение срока действия договора, на основании которого указанная декларация была подана, но не реже одного раза в месяц.»;

4) в статье 50.6:

а) часть 2 изложить в следующей редакции:

«2. Заказчиком единой государственной автоматизированной информационной системы учета древесины и сделок с ней является уполномоченный федеральный орган исполнительной власти. Функции оператора единой государственной автоматизированной информационной системы учета древесины и сделок с ней исполняет уполномоченный федеральный орган исполнительной власти.»;

б) дополнить частью 2.1 следующего содержания:

«2.1. Функции оператора единой государственной автоматизированной информационной системы учета древесины и сделок с ней могут быть возложены уполномоченным федеральным органом исполнительной власти на подведомственное ему учреждение.»;

в) в части 9:

1) пункт 9 изложить в следующей редакции:

«9) о приобретении, переходе права собственности на древесину;»;

2) дополнить пунктами 11 и 12 следующего содержания:

«11) о географических координатах и адресах (при наличии) мест складирования древесины, собственниках и иных владельцах мест складирования древесины (для юридических лиц: наименование, организационно-правовая форма, место нахождения, сведения о государственной регистрации юридического лица, идентификационный номер налогоплательщика; для граждан: фамилия, имя, отчество (при наличии), данные документа, удостоверяющего личность, идентификационный номер налогоплательщика, сведения о государственной регистрации физического лица в качестве индивидуального предпринимателя (при наличии));

12) о дате и времени оформления сопроводительных документов, а также сведения, содержащиеся в сопроводительных документах в соответствии с частью 1 статьи 50.4 настоящего Кодекса.»;

5) дополнить статью 81 пунктами 41.7 - 41.9 следующего содержания:

«41.7) установление порядка внесения в единую государственную информационную систему учета древесины и сделок с ней и исключения из единой государственной информационной системы учета древесины и сделок с ней сведений о местах складирования древесины;

41.8) установление порядка учета древесины, состава информации, представляемой юридическими лицами, индивидуальными предпринимателями, органами государственной власти, органами местного самоуправления в единую государственную автоматизированную информационную систему учёта древесины и сделок с ней;

41.9) установление формы сопроводительного документа, порядка его оформления, состава сведений об оформлении сопроводительного документа, о прекращении его действия, порядка предоставления в единую государственную автоматизированную информационную систему учета древесины и сделок с ней сведений об оформлении сопроводительного документа, о прекращении его действия;»;

6) в статье 96:

а) часть 1 после слов «в области охраны, защиты и воспроизводства лесов» дополнить словами: «, учета древесины и сделок с ней, в том числе на местах складирования древесины, расположенных на землях лесного фонда и землях иных категорий»;

б) часть 2 статьи 96 дополнить словами: «, за исключением осуществления федерального государственного лесного надзора (лесной охраны) в отношении учета древесины и сделок с ней».

Статья 2

Дополнить часть 31 статьи 1 Федерального закона от 26.12.2008 № 294-ФЗ «О защите прав юридических лиц и индивидуальных предпринимателей при осуществлении государственного контроля (надзора) и муниципального контроля» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2008, № 52, ‎ст. 6249; 2009, № 18, ст. 2140; № 48, ст. 5711; № 52, ст. 6441; 2010, № 31, ст. 4160; № 32, ст. 4298; 2011, № 1, ст. 20; № 27, ст. 3880; № 30, ст. 4590; 2012, № 26, ‎ст. 3446; 2013, № 9, ст. 874; 2014, № 11, ст. 1098; № 26, ст. 3366; № 42, ст. 5615; 2015, № 29, ст. 4372; 2016, № 27, ст. 4210; 2017, № 45, ст. 6582; 2018, № 18, ‎ст. 2564; № 32, ст. 5109) пунктом 23 следующего содержания:

«23) федеральный государственный лесной надзор (лесная охрана) в части, касающейся соблюдения требований лесного законодательства при учете древесины и сделок с ней».

Статья 3

Настоящий Федеральный закон вступает в силу с 1 июля 2020 года.

Президент Российской Федерации

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23303&sid=98a02770c9faa993293e5fc41732073f

В Кропивницком защитники леса устроили протест



В Кропивницком защитники лесов устроили акцию протеста, которую назвали «Последний пикник». Активисты возмущены началом строительства в местном сосновом бору, ведь он окрестностях единственный и это – заповедная зона. Местные власти, в свою очередь, считают, что застройщик ничего не нарушает.

Участники протеста раскладывают покрывала и корзины с продуктами у стройплощадки в сосновом лесу – они решили устроить тут последний пикник. Ведь на месте любимых лужаек роют котлован, чтобы свести коттедж. Люди уверены – если в бору построят хоть один коттедж, вскоре весь лес превратят в городок.

Примечательно, что с 2014 года эта территория официально признана заповедной. Но участок в частную собственность раздали еще 10 лет назад. Поэтому его владелец останавливать строительство не намерен, но обещает благоустроить территорию вокруг коттеджа и не перекрывать людям доступ к местному озеру.

Напомним, не так давно в Одессе более сотни митингующих вышли на акцию против строительства комплекса для дрессировки породистых собак на месте исторического парка.

Источник: www.segodnya.ua
29.03.2019

Минпромторг РФ не видит технологических проблем для маркировки леса



Согласно заявлению Виктора Евтухова, занимающего пост заместителя главы Министерства промышленности и торговли России, его ведомство не видит никаких проблем, которые могли бы помешать реализации программы по маркировке отечественного леса, сообщает «1prime.ru». Евтухов подчеркнул, что все технические нюансы уже разработаны и протестированы, вопрос остается согласовать лишь с Россельхозом.

29.03.2019 23:55

Наука в гаманці

Нинішня система бюджетного фінансування наукової та науково-технічної діяльності потребує негайного реформування.



Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (далі — НРРНТ) підготував висновки за результатами звітів головних розпорядників бюджетних коштів (ГРБК) про стан використання фінансових ресурсів на наукову та науково-технічну діяльність.

Звітування ГРБК перед Національною радою передбачено новим Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Ні для кого не секрет, що впродовж багатьох років звіти головних розпорядників мали суто формальний характер, а питання ефективності використання коштів платників податків, які виділяються на наукові дослідження та розробки, органами державної влади не аналізувалося. І ось наприкінці минулого року ГРБК уперше звітували перед Нацрадою про використання коштів на науку та отримані результати.

Що ж показало звітування? У висновках Наукового комітету (НК) НРРНТ, підготовлених після ретельного аналізу звітів головних розпорядників коштів та інших джерел, вказано насамперед на наявність системних проблем, спільних для багатьох ГРБК. Загалом, існує 27 ГРБК, які займаються науковою діяльністю, з них широкому загалу відомі хіба що окремі, такі як НАН, галузеві академії, МОН. Крім того, чимало відомств і організацій мають у своєму підпорядкуванні наукові підрозділи, що фінансуються з держбюджету.

За висновками НК, звітування виявило такі загальні проблеми.

Перша — це недосконалість поточних форм звітів наукових установ та ГРБК. Звітування відбувається за параметрами, які переважно містять досить беззмістовні показники, на кшталт кількості виконаних науково-дослідних робіт, і не дають достатньо інформації про якість наукової продукції.

Друга проблема — це ізольованість галузевої науки. Хоча держава спрямовує чималі кошти на фінансування наукових установ, які перебувають у сфері управління відповідних міністерств, аналіз результатів цих установ свідчить, що власне наукова складова їхньої роботи дуже незначна. При цьому часто ці установи виконують функції технічних підрозділів (з розробки нормативно-правової бази, збору та аналізу даних). Крім того, деякі ГРБК, фактично, не беруть участі у формуванні пріоритетів наукової тематики і не цікавляться ефективністю наукових досліджень в установах, які належать до їхньої сфери управління.

Третя проблема — невиправдано велика кількість ГРБК. У багатьох із них наукова діяльність є далеко не пріоритетною, часто функції різних ГРБК дублюються, фінансування розподіляється на основі внутрішніх конкурсів, що призводить до зниження наукового рівня і загалом до неефективного використання коштів.

Як показав аналіз звітів, навіть найбільші бюджетні "гаманці", такі як Міністерство освіти і науки, Національна академія наук України, не завжди раціонально розпоряджаються коштами на наукові дослідження.

Так, констатується, що наразі левова частка фінансування наукової діяльності МОН витрачається на зарплати. Обсяг фінансування однієї НДР становить лише 300–370 тис. грн на рік, що свідчить про розпорошення коштів та підтримку стратегії виживання замість концентрації фінансування на пріоритетних розробках. При фінансуванні загального фонду обсягом 649 млн грн., спецфонду — 295 млн грн., на придбання обладнання йде 15 і 13 млн, відповідно, з чого напрошується висновок, що, фактично, модернізація обладнання не відбувається. Із загальної кількості публікацій закладів системи МОН (близько 145 тисяч) лише 7 тис. (близько 5%) — у виданнях, індексованих у ВоС/Скопус, що, фактично, дорівнює показнику одного сильного західного університету.

Водночас зазначається, що в системі МОН за 2017 рік захищено 2863 кандидатських і 460 докторських дисертацій (у кілька разів більше, ніж в усіх інших ГРБК, включно з НАНУ). "Проте виникають серйозні сумніви стосовно рівня захищених дисертацій, оскільки результати переважної більшості не пройшли апробацію у міжнародних наукових виданнях, індексованих у ВоС/Скопус. На нашу думку, потрібен системний критичний аналіз якості дисертаційних робіт і ефективності використання відповідних коштів, особливо з урахуванням великого відсотка осіб, що не закінчують аспірантуру", — зазначається у висновках Наукового комітету.

Ефективність використання бюджетних коштів на наукові дослідження в НАНУ, за оцінкою експертів НК, значно вища, порівняно з іншими ГРБК (близько 30 % публікацій у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз, активна участь у міжнародних наукових програмах, інформаційно-аналітична діяльність для органів державної влади). Водночас НАНУ "суттєво відстає у продукуванні конкурентної на міжнародному рівні наукової продукції, порівняно з її аналогами в країнах ЄС".

Впадає в очі низька публікаційна активність науковців Академії. За даними 2017 р., в НАНУ налічувалося 15565 наукових співробітників, що видали 14356 статей (менше однієї публікації на одного науковця), з яких менше 4000 проіндексовано провідною наукометричною базою Web of Science (WoS/ВоС). Старіння наукових кадрів — хронічна проблема НАНУ. Частка дослідників пенсійного віку в деяких колективах Академії становить понад 50%. Кадрове омолодження штучно стримується традицією довічного перебування на адміністративних посадах. Тим часом, зазначається, "слабко використовуються можливості щодо проведення внутрішньої реорганізації установ, скорочення неефективних підрозділів".

Зважаючи на кількість академіків та інші справні цифри анкети ГРБК, Національна академія педагогічних наук (НАПН) — одна з "найпотужніших". Втім, загальний висновок НК від звіту НАПНУ невтішний: "ефективність використання бюджетних коштів є низькою, якість наукової діяльності викликає серйозні сумніви".

Науковий комітет звертає увагу на такі проблемні моменти діяльності НАПНУ. По-перше, це "роздутість" організаційної структури академії (5 відділень, до яких належать 10 інститутів та 5 інших установ). По-друге, велика кількість академіків (78 дійсних членів, 92 членів-кореспондентів) відносно загальної чисельності співробітників академії: на одного академіка або членкора припадає менше 5 наукових співробітників. По-третє, низька частка (менше 2%) публікацій у журналах, що індексуються основними наукометричними базами WoS/Scopus (ВоС/Скопус) та високорейтингових видавництв, порівняно з публікаціями в локальних виданнях. По-четверте, неспівмірно (відносно загальної кількості співробітників академії) велика кількість захищених дисертацій: 206 — у 2015 році, 140 — у 2016-му, 114 — у 2017 р. По-п'яте, з переліку досягнень НАПНУ, наведених у її анкеті, напрошується висновок, що велика частина функцій Академії педнаук перетинається з повноваженнями МОН.

На думку Наукового комітету, необхідно провести атестацію установ НАПНУ із залученням незалежних експертів; на основі результатів атестації провести оптимізацію структури академії, а також розглянути питання доцільності реорганізації окремих установ НАПНУ шляхом їх об'єднання чи передачі функцій МОН.

За висновком НК, "відносно низька ефективність використання бюджетних коштів для проведення фундаментальних досліджень у більшості установ НАМНУ".

В Академії медичних наук за державні кошти проводяться переважно прикладні дослідження, результати яких впроваджуються в медичних закладах України. Фінансування фундаментальних досліджень незначне (60 млн. грн на рік). Кількість публікацій у виданнях, що обліковуються Скопус та/або ВоС, у 2017 році становила приблизно 0,03–0,04 ( публікації) за рік на одного науковця. При цьому у висновках Наукового комітету зазначається, що ці дані отримано на основі незалежного пошуку, оскільки НАМНУ не надала офіційних даних. Лише три установи академії — Національний науковий центр радіаційної медицини, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.Філатова та Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.Комісаренка — продукують приблизно 40% статей НАМНУ, індексованих у Скопус, причому більшість публікацій пов'язана з чорнобильською тематикою.

Основна діяльність НАМНУ зосереджена на наданні медичних послуг, а не на проведенні наукових досліджень. Наукові співробітники становлять лише 30% від усього штату. Загальне бюджетне фінансування НАМНУ у 2017 р. становило 1 968 млн грн., з них на наукові (фундаментальні та прикладні) дослідження припадає лише 178 млн грн., тобто близько 9 %.

Із рекомендацій НК: розглянути питання оптимізації функцій НАМНУ, з інтеграцією лікувальних підрозділів та відповідних установ МОЗ. Кошти, які виділяються на наукові дослідження, розподіляти на конкурсних засадах із залученням зовнішньої експертизи, зокрема з допомогою Національного фонду досліджень.

До речі, питання передачі лікувальних підрозділів медакадемії до структури МОЗ свого часу вже порушувалося й дебатувалося. Але брала гору позиція авторитетів від медицини — мовляв, НДІ медичного профілю не можуть функціонувати без власних клінік, медична наука нерозривно пов'язана з практикою. Однак хронічна нестача коштів на дослідження та (чого гріха таїти) корупційні інтереси окремих керівних кадрів від медицини призвели до того, що сьогодні в деяких інститутах наука залишилася хіба що в їх назві.

У наукових закладах, підпорядкованих МОЗ, ситуація не краща, а то навіть іще сумніша. Понад 80% наукових коштів іде на прикладні дослідження, результати яких патентуються і впроваджуються лише на національному рівні. Який реальний ефект від впроваджених розробок, невідомо, в наданих звітах немає конкретики. Частка публікацій у виданнях, що обліковуються Скопус та/або ВоС , у 2017 р. становила менше 5%, або приблизно 0,07 публікації за рік на одного науковця. Є установи, для яких цей показник нульовий.

Зважаючи на такий стан справ, НК рекомендує розподіляти кошти, які виділяються на наукові дослідження в медицині, на конкурсних засадах, із допомогою Національного фонду досліджень. Пропонується також "розробити форми гнучкого врахування вагових коефіцієнтів лікарської, педагогічної та наукової роботи на основі використання міжнародних підходів до визначення т. зв. full-time equivalent і впровадити їх у практику укладання контрактів між ЗВО/науковими установами та науковими установами і науково-педагогічними працівниками".

Національна академія аграрних наук даних про свою діяльність у відповідь на запит Наукового комітету не надіслала (хоча представники НААН, зрештою, все ж таки прийшли на заслуховування звітів ГРБК і зробили презентацію досягнень академії). Втім, проаналізувавши матеріали з відкритих джерел, експерти дійшли висновку, що рівень фундаментальних досліджень, які проводяться в НААН, недостатній, а ефективність використання бюджетних коштів потребує істотного поліпшення. Так, зокрема, за 2017 рік у базі даних Скопус є 23 публікації з афіліацією НААН. Враховуючи загальну кількість науковців академії — 3749, виходить рекордно низький серед усіх галузевих академій показник: 0,006 публікації на одного науковця на рік. Можна зрозуміти, що установи аграрної академії, як і медичної, зосереджені переважно на прикладних дослідженнях, тож могли би похвалитися своїми конкретними розробками, патентами, надати інформацію про їх практичне застосування та економічний ефект від впровадження. Втім, чомусь не скористалися такою можливістю.

Можна було б і далі дискутувати деталі наукової діяльності установ різних ГРБК, але наведені приклади окреслюють загальні тенденції. Проект висновків і пропозицій Наукового комітету за результатами звітів ГРБК надіслано всім головним розпорядникам бюджетних коштів для ознайомлення. Тож можливі певні доповнення чи зміни, перш ніж він потрапить на розгляд Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Але проблемні аспекти бюджетної науки в результаті звітів ГРБК проявилися досить чітко. Крім загальних проблем, названих вище, є ще чимало інших, що випливають з аналізу як окремих анкет головних розпорядників бюджетних коштів, так і ситуації з наукою в цілому.

Одна з ключових проблем бюджетної науки — обмеженість і розпорошеність фінансових ресурсів. Маючи аж 27 "няньок" (ГРБК), це й не дивно. Ділиться бюджетний пиріг, у кращому разі, за внутрішнім конкурсом (чи внутрішнім голосом?), при цьому "няньки" теж зазіхають на ласий шмат. Отож деякі відомчі НДІ "не мають значимої наукової продукції" і, фактично, не займаються наукою, а виконують технічну роботу з розробки нормативно-правової бази, збору та аналізу даних і т. ін. Безумовно, така технічна робота потрібна й важлива, але чи варто лукавити, офіційно називаючи її науковою? Питання тут далеко не в назві, адже відповідні кошти державна статистика вважає спрямованими на наукову діяльність, а "наукові співробітники" вимушені, задля звітів та зарплат, імітувати наукову діяльність — писати статті, отримувати наукові ступені та звання. Проліферація ж імітаторства принижує справжню науку в очах суспільства і веде до загального зниження стандартів, загрожуючи деградацією всьому науковому середовищу.

У висновках НК наголошується на необхідності розподілу коштів на наукові дослідження на конкурсних засадах із залученням зовнішньої експертизи проектів. Принагідно варто зазначити, що функціонування в Україні системи незалежної експертизи передбачене планом заходів з реформування вітчизняної наукової сфери, затвердженим урядом.

Зрештою, в Науковому комітеті сподіваються, що вперше проведене звітування ГРБК перед Нацрадою започаткує ґрунтовний аналіз ситуації з фінансуванням вітчизняної науки і дозволить істотно поліпшити ефективність використання бюджетних коштів.

Лідія Суржик

Земельна реформа та мораторій у цифрах і фактах

Рекордною за тривалістю реформою в Україні є земельна, яка розпочалася 1991-го і триває дотепер.


Страхаючою аналогією декрету більшовиків, що пообіцяли "землю — селянам", а потім загнали їх у колгоспи, стала земельна реформа України, суть якої полягала в приватизації земель колективних господарств радянської епохи шляхом виділення земельних паїв селянам, але без права купівлі й продажу землі. Зате з правом оренди. Блискуче рішення дозволити оренду землі послужило тим золотим ключиком, який дав можливість у подальшому відкрити шлях правлячим елітам до масштабного використання приватних селянських земель без насильства й купівлі землі. Звичайно, орендувати землю мали право і фермерські господарства, і зароджувані власники земельних паїв, але їхні можливості були незрівнянно меншими. Декларуючи турботу про розвиток фермерства й індивідуальних господарств, влада не надавала їм належної фінансової та організаційної допомоги. Не надає й досі.

Численні постанови, закони й укази постійно змінювали та доповнювали положення земельної реформи. Створювалося відчуття відсутності у влади стратегічного бачення реформи, що фактично призводило до її стихійного розвитку. Показові в цьому плані слова тодішнього претендента на посаду прем'єр-міністра Л.Кучми, сказані народним депутатам у 1992 р.: "Ви мені скажіть, що ми будуємо, і я це зроблю". Україна не використовувала досвід країн Балтії, Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини, Чехії, де багато фермерських господарств зберігали форму колективного використання сільськогосподарської техніки, інфраструктурних об'єктів і переробних підприємств, що сприяло їхньому розвитку. В Україні необхідний для розвитку фермерства закон від 1996 р. про безоплатну передачу фермерам 51% акцій переробних підприємств не був виконаний. Ніяк не вирішувалося питання, кому дозволити приватизацію чи передачу в оренду численних тваринницьких ферм, побудованих за радянських часів майже при кожному колгоспі. Тривалий час вони залишалися без господаря, поки їх не "приватизували" спритні ділки. Збирально-транспортна техніка й інфраструктурні об'єкти (токи, сховища добрив, гербіцидів і інсектицидів, комори, елеватори) не дісталися фермерам і власникам паїв, а були "придбані" або орендовані особами й різними фінансово-промисловими групами, які володіли адміністративним ресурсом.

Лише невеликій, найбільш активній частині сільського населення, яка мала мінімально необхідну обробну техніку та змогла одержати в оренду додаткову кількість землі, вдалося створити фермерські господарства. Однак їх утворення просувалося з труднощами.
В 2010-х роках фермерських господарств, що обробляють до 70 га земель, налічувалося в Україні 32–35 тис., тобто приблизно одна ферма на один сільський населений пункт. Влада не квапилася навіть із наданням правової допомоги фермерам, і лише в 2016 р. постановою №1599 ВРУ фермерські господарства дістали права юросіб і фізосіб-підприємців, а в 2018-му були легалізовані сімейні ферми (законопроект №6490-д). На тлі подібних недоглядів, ігнорування світового досвіду ведення сільського господарства прогресивною видається навіть реформа 1906 р. Столипіна в царській Росії, у результаті якої лише за кілька років виник, зокрема, в Україні, клас заможних селян, так званих куркулів, згодом знищених сталінським режимом. Згідно зі столипінською реформою землі громади частково передавалися селянським домогосподарствам, які могли здавати їх в оренду, продавати й купувати землю, використовуючи пільгове кредитування Селянського банку, а також брати позики під заставу землі.

Не маючи умов і матеріально-технічних можливостей для обробки своїх земель, більша частина із 7 млн українських власників земельних паїв змушена була здавати їх в оренду, яка навіть у 2017 р. у середньому по Україні становила на рік мізерні 50 дол. за гектар. Однак частіше орендарі розраховувалися бартером у вигляді зерна, цукру й інших сільськогосподарських товарів. Такий стан справ став зручною можливістю для фінансово-промислових груп, що володіли матеріальними ресурсами, і державних діячів створювати великі агрохолдинги з використанням дешевої орендованої землі. При цьому виникла цікава колізія: агрохолдинги наймали обробляти взяту в оренду землю самих власників цієї землі, які працювали на своїй землі, але весь прибуток належав чужому дядькові. У результаті з'явилася сучасна форма кріпацтва.

Таке незвичайне явище я спостерігав в одному із сіл Кагарлицького району Київської області. У цьому селі було лише кілька господарств, які можна було зарахувати до сімейних фермерських господарств і які могли обробляти свої земельні паї, а більша частина села працювала на агрохолдинги. За 15–20 років на землях цього села змінилося близько десяти великих орендарів, які передавали отриману в оренду землю один одному, навіть не сповіщаючи про це власників. Звісно, орендарі, не будучи власниками землі, надмірно експлуатували орендовану землю.

Укотре ВРУ пішла назустріч агрохолдингам у 2015 р. і для полегшення їхнього бізнесу прийняла закон №191-VIII про емфітевзис. Якщо раніше при здаванні землі в оренду учасники укладали типовий договір з певним терміном дії в 7–50 років, то для емфітевзису немає встановлених державою умов типового договору. Такий договір може бути довільним, безстроковим, а власникові землі доведеться платити земельний податок за здану в оренду землю. Настільки вигідні умови оренди землі запустили процес стрімкого створення агрохолдингів і зростання їхнього банку земель, чому сприяло подовження мораторію на продаж землі з 2001-го по 2018 р. Не можна не зазначити, що у частині мораторію ми у світі не самотні й перебуваємо не в найкращій компанії з п'яти країн, таких, як Конго, Таджикистан, Північна Корея, Куба й Венесуела.

При розгляді результатів голосування депутатів ВРУ 20 грудня 2018 р. особливо вражає зворушливе єднання в голосуванні за мораторій коаліційних і опозиційних партій і решти депутатського корпусу. Своїм рішенням про подовження мораторію депутати вкотре показали своє стійке негативне ставлення до ринкових земельних відносин в Україні, порушили статтю 41 Конституції України, згідно з якою кожен громадянин має право володіти, використовувати й розпоряджатися своєю власністю, а також права людини, про що недавно заявив Європейський суд з прав людини.

Дивно, але, всупереч мораторію, земля сільськогосподарського призначення в Україні якимось чином продається. У 2011 р. було продано 11 тис. ділянок загальною площею понад 400 тис. га. Згідно з даними Latifundist.com на 1 січня 2014 р., сто великих аграрних компаній контролюють майже 6 млн га земель. Але вже за період з 2015-го по 2017 р. було орендовано ще 13,5 млн га. Разом 19,5 млн га (60%) з усіх 32,5 млн га орних земель України сільськогосподарського призначення перебувають в оренді у великих аграрних компаній.
Протилежний процес втрати земель спостерігався серед власників земельних паїв.Середній вік власників паїв ще на початку земельної реформи становив близько 55 років, з яких 65% (4,5 млн) були пенсіонерами, а більш як чверть — старші 70 років. Не дивно, що вже близько 1,4 млн власників землі, за даними Держгеокадастра, померли, так і не одержавши гідної винагороди за володіння власною землею. Через неможливість одержати спадщину 400 тис. із них не змогли передати землю в спадок й залишили близько 1,6 млн га земель без господаря. Зате, користуючись величезним банком родючих українських чорноземів і дотаціями держави, які в 2018 р. становили 4 млрд 166,2 млн грн, добре почуваються агрохолдинги, щоправда, не всі. Так, із цієї суми дотацій 970 млн грн дісталося власникові агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт", Герою України Ю.Косюку. Не скривджені були також компанії, пов'язані з народними депутатами, членами комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин А.Кузьменком (БПП), О.Дмитренком (БПП), С.Лабазюком ("Воля народу"). А от фермерів України скривдили, виділивши їм лише 203,3 млн грн.

Агрохолдинги України свої зусилля зосереджують на виробництві товарних культур: пшениці, соняшнику, ріпаку, але врожаїв, як у розвинених країнах, не досягають. Так, урожайність пшениці в ЄС у середньому становить 60 ц/га, у Німеччині — 80 ц/га, Ірландії — 96 ц/га, Новій Зеландії — 120 ц/га. В Україні вона коливається зазвичай від 22 до 35 ц/га. У СРСР з 1948 р. за врожайність пшениці не менш як 30 ц/га присвоювали звання Героя Соціалістичної праці. Як видно, відтоді особливих досягнень щодо збільшення врожайності пшениці в Україні не досягнуто, або вони є, може, тільки в окремих агрохолдингах чи дослідних господарствах. Навіщо витрачати гроші на інвестування, впроваджувати сучасні технології, адже земля не є власністю агрохолдингів, а високий прибуток виходить і без цього за рахунок найнижчої в Європі орендної плати. При таких вигідних умовах мораторій можна подовжувати нескінченно. Але навіть зацікавлені в подовженні мораторію особи не сміють заперечувати, що кінцевою метою земельної реформи є запровадження ринку землі, хоча при цьому зазначають, що тільки не зараз, а в майбутньому, коли буде створено умови.

Створювати умови не поспішають. Однією з таких умов, наприклад, є створення Державного земельного кадастру, для розробки якого в найкоротший термін (2,5 року) Держкомзем одержав у 2009 р. позичку в 349,3 млн євро від Deutshe Bank під гарантії Світового банку. Однак Закон "Про Державний земельний кадастр" №3613-VI був прийнятий тільки 7 липня 2011 р., і навіть 2015-го ДЗК був заповнений лише на 11%. Досі триває робота над створенням електронної версії кадастру. Через відсутність кадастру власники земельних паїв, за рідкісним винятком, не можуть вказати, де розташовані їхні паї, і не зможуть продати свою землю, навіть якщо завтра одержать на це право. Ще однією умовою запуску ринку землі називають закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. І хоча такі законопроекти регулярно з'являються й розглядаються парламентом, жоден з них досі так і не прийняли. Для функціонування ринку землі необхідне також створення Аграрного банку й Аграрної біржі. Усі ці проблеми, звичайно, вирішувані, і потрібна лише воля владних і законодавчих органів, щоб розв'язати їх у найкоротший термін. Багато років фахівці-аграрії говорять у ЗМІ про шкоду, якої мораторій завдає економіці України.

За прогнозами Світового банку, при скасуванні мораторію на купівлю/продаж землі ціни на землю в Україні досягнуть 3–3,5 тис. дол. за гектар. Однак партійні функціонери, багато депутатів і лобі аграрних баронів, виступаючи як "захисники" селян, повторюють як мантру, що скасування мораторію на ринок землі "не на часі", і висловлюють побоювання, що земля може бути зосереджена тільки в руках земельних олігархів і, не дай боже, іноземців. При цьому замовчують те, що вже більш як половина паїв, а також половина державних земель перебувають у руках великого аграрного бізнесу. Так, в оренді. Але якщо станеться диво, і в Україні відбудеться ринок землі, великою проблемою орендодавця буде можливість повернути свою землю від орендаря для продажу, а не навпаки. Адже у разі одностороннього розірвання договору про оренду землі власником паю спір має розглядатися в суді. Зрозуміло, фінансові ресурси й можливість залучити просунутих адвокатів для участі в судових слуханнях у впливового орендаря непорівнянні з можливостями селянина, тому рішення суду передбачити буде нескладно.

Щодо побоювань "захисників" селян", що землю скуплять іноземці, то ті, хто голосує за мораторій, трохи спізнилися. Такий процес з використанням якихось незрозумілих схем давно йде. Так, агрохолдинг "Мрія" був проданий саудівській компанії SALIC, а львівська компанія Continental Farmers Croup із земельним банком у 33 тис. га продана саудівській United Farmers Holding Company. Українські землі вже обробляють 20 іноземних компаній, які купили корпоративні права наших компаній. Усупереч прагненням депутатів заборонити продаж землі іноземцям, поширеною є думка фахівців-аграріїв про те, що прихід іноземних фірм в АПК України відповідно до цивілізованих норм ведення бізнесу є позитивним чинником. Вони вважають, що за рахунок купівлі за світовими цінами землі іноземцями, які будуть платити податки, вносити інвестиції та впроваджувати передові технології, суттєво збільшиться врожайність, підвищаться доходи власників землі і бюджету держави. А вплив іноземців в агрофірмах легко обмежити прийняттям закону про заборону придбання ними більш як 49% акцій, щоб контрольний пакет належав українському власникові.

Що ж далі та скільки триватиме ця шкідлива для держави невизначеність? Дорогоцінний час спливає, а рішень немає, як немає і сміливих політиків, і державних мужів, які рішуче виступають за ринок землі. З великою часткою ймовірності можна передбачити подовження мораторію на продаж землі ще на п'ять, а можливо, і на десять років. Провідні соціологи й економісти світу (З.Бжезинський, Е.Тоффлер, Ж.Еллюль та ін.), описуючи стрімкий перехід людства в XXI столітті до надіндустріальної цивілізації, для якої характерні глобальна конкуренція, інформаційна революція, провідна роль науки, ділять світ на швидкі та повільні суспільства й економіки. Швидкі економіки приймають швидкі рішення про розвиток ринку, конкурентну боротьбу, реалізацію нових наукових ідей і прогресивних технологій, породжують у такий спосіб добробут. Натомість у повільних суспільствах, обтяжених традиціями, відсутністю конкуренції, нерішучістю в рішеннях і реалізації нових ідей, егоїзмом правлячих еліт, відбувається відставання в розвитку, що виключає їх з майбутнього. Хоч як сумно, але доводиться констатувати, що Україна зараз розвивається за повільним сценарієм. Що ж робити, і чи можливо вибратися з цієї пастки? Теоретично — так, адже потенціал для цього є. В Україні зберігається досить високий рівень освіти більшості населення, українці активні й працьовиті, ще існує наука, яка відчайдушно бореться за виживання, цінним ресурсом є ринок землі. Головне, не втратити час і реалізувати повною мірою свої можливості.

Юрій Сургучов

МОН планує запровадити окрему програму підтримки заповідників та ботсадів

"Найперше йдеться про ботанічні сади, 12 з яких мають загальноукраїнське значення, 2 наші заповідники, а також дендропарки та обсерваторії"

Міністерство освіти планує запровадити окрему програму підтримки заповідників, ботанічних садів, дендропарків та обсерваторій в університетах. Для цього орієнтовно потрібно 56,5 мільйонів гривень на 2020-22 роки.

Фото: mon.gov.ua

"Існують специфічні установи або структурні підрозділи університетів, які, окрім наукових досліджень, тобто видатків розвитку, потребують видатків споживання для збереження основних фондів, оплати праці техперсоналу, забезпечення догляду та відновлення. Найперше йдеться про ботанічні сади, 12 з яких мають загальноукраїнське значення, 2 наші заповідники, а також дендропарки та обсерваторії", — зазначила Лілія Гриневич, повідомляє МОН.

За її словами, ці об'єкти без належної підтримки занепадають і з року в рік ситуація ускладнюється. Як приклад вона назвала Ботанічний сад ЛНУ імені Франка, де діє 5 навчально-наукових відділів.

Планується, що ця програма дозволить вишам забезпечувати господарчі, охоронні та інші потреби. Наприклад, видатки на спецодяг, заробітну плату технічному персоналу, який є домінуючою категорією, воєнізовану охорону тощо.

Міністерство екології та природних ресурсів планує до 2020 року збільшити в два рази територію природно-заповідного фонду України, яка зараз становить 6% площі країни.

Нагадаємо, що минулого року Рада ввела кримінальну відповідальність за контрабанду лісу.

https://ipress.ua/news/mon_planuie_zaprovadyty_okremu_programu_pidtrymky_zapovidnykiv_ta_botsadiv_286086.html