ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

06 квітня 2019

Лісові ресурси світу


Лісові ресурси світу налічують 3,8 млрд. га, промислові запаси деревини становлять до 50 млрд. куб. м. Більша частина лісів сконцентрована у двох лісових поясах - північному, з переважанням хвойних пород (пролягає через Канаду, США, Скандинавію, Росію) та південному, з листяними породами дерев (території Центральної та Південної Америки, Екваторіальної Африки, Південної та Південно-Східної Азії).

Ліси є основним постачальником кисню в атмосферу. Деревина використовується як паливо, як цінний матеріал для будівельної та хімічної індустрії. Ліси виконують грунтозахисну та водоакумулятивну функціі, є місцем відпочинку, видиграють надзвичайно важливу природоохоронну роль.

Найбільші площі лісів збереглися в Азії та Південній Америці, найменші - в Австралії та Європі. Щороку площі лісів скорочуються на 25 млн. га, що є важливим аспектом екологічної проблеми. За запасами деревини провідні місця в світі належать Росії, Канаді, Бразилії, США, Індонезії; з-поміж африканських країн - Демократичній Республіці Конго (ДРК).

Світові лісові ресурси характеризуються двома важливими показниками: розмірами лісової площі відновлюваних. Але оскільки ліси забираються під ріллю, будівництво, деревину використовують як дрова, як сировина для деревообробного й іншого видів промисловості (виробництво паперу, меблів і ін.), проблема скорочення лісових ресурсів і обезліснення територій стоїть досить гостро. Для раціонального використання лісових ресурсів необхідно комплексно переробляти сировину, не вирубувати ліси в обсязі, що перевищує їхній приріст, проводити лісовідновлювальні роботи.

Лісу світу поширені нерівномірно. Вони утворюють два приблизно рівних по площі і запасам деревини лісові смуги — північну і південну. Північна смуга — у зоні помірного і частково субтропічного клімату. Найбільш заліснені країни північного поясу — Росія, США, Канада, Фінляндія, Швеція. Південний пояс — у зоні тропічного й екваторіального кліматів. Основні лісові райони південного поясу — Амазонія, басейн Конго, Південно-Східна Азія, країни — Конго, Бразилія, Венесуела.

Лісові ресурси (ліси) називають «легенями» планети, вони відіграють величезну роль у житті всього людства. Вони відновлюють кисень в атмосфері, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнуванню ґрунту. Вирубка тропічних лісів Амазонії призводить до порушення «легень» планети. Збереження лісів необхідно в тому числі і для здоров'я людства.

У лісові ресурси входять: деревина, живиця, пробка, гриби, плоди, ягоди, горіхи, лікарські рослини, мисливські-промислові ресурси і т.д., а також корисні властивості лісу — водоохоронні, кліматорегулюючі, протиерозійні, оздоровчі й ін. Лісові ресурси відносяться до поновлюваних ресурсів. Світові лісові ресурси характеризуються двома головними показниками: розмірами лісової площі (4,1 млрд. га чи близько 27% площі суші) і запасами деревини на корені (350 млрд. м3), що завдяки постійному приросту щорічно збільшуються на 5,5 млрд. м3. Однак ліси зводяться під ріллі і плантації, під будівництво. До того ж деревина широко використовується на дрова і древообрабивающую продукцію. У результаті обезліснення набуло загрозливих масштабів. Площа лісів у світі щорічно зменшується, як мінімум, на 25 млн. га, а світова заготівля деревини в 2 000 р. повинна досягти 5 млрд. м3. Це означає, що її щорічний річний приріст буде використаний цілком. Останнім часом відбувається катастрофічно швидке зведення тропічних лісів. У 80-х рр. щорічно вирубувалося 11 млн. га таких лісів. За останні 200 років площа лісів скоротився як мінімум у 2 рази. Щорічно знищується ліс на площі 125 тис. км2, що дорівнює території таких країн як Австрія і Швейцарія разом узяті. Головними причинами знищення лісів є: розширення сільськогосподарських угідь і вирубка лісів з метою використання деревини. Ліси вирубуються в зв'язку з будівництвом ліній зв'язку. Найбільше інтенсивно знищується зелений покрив тропіків. У більшості країн, що розвиваються, вирубка проводиться в зв'язку з використанням деревини як палива, а також випалюються ліси для одержання орних земель. Скорочуються і деградують від забруднення атмосфери і ґрунтів лісу у високорозвинених країнах. Відбувається масове уси-хание верхівок дерев, унаслідок їхньої поразки кислотними дощами. Наслідку обезлесевания несприятливі для пасовищ і ріллі. Така ситуація не могла залишитися непоміченої. Найбільш розвиті й у теж час малозабезпечені лісом країни вже проводять у життя програми по збереженню і поліпшенню лісових угідь. Так, у Японії й Австралії, а також у деяких західно-європейських країнах площі під лісами залишаються стабільними, а виснаження древостоя не спостерігається.

Найбільша площа лісів збереглася в Євразії. Це близько 40% усіх світових лісів і майже 42% загального запасу деревини, у тому числі 2/3 обсягу деревини найбільш коштовних порід. Найменшу вкритість лісами має Австралія. Оскільки розміри континентів неоднакові, важливо враховувати їхня лісистість, тобто відношення лесопокритої площі до загальної площі. По цьому показнику перше місце у світі займає Південна Америка. При господарській оцінці лісових ресурсів першорядне значення має така характеристика, як запаси деревини. За цією ознакою виділяють стани Азії, Південної і Північної Америки. Ведучі позиції в цій області займають такі країни, як Росія, Канада, Бразилія і США. Практичною відсутністю лісу характеризуються Бахрейн, Катар, Лівія й ін.

Лісу відіграють величезну роль в економіці як джерела деревини і багатьох видів сировини - рослинного (смоли, гриби, ягоди, лікарські рослини) і тварини (м'ясо, хутра, коштовні лікарські препарати - панти, боброва і кабарожья струмінь, ведмежа жовч і т.п.). У житті багатьох народів Росії ліс - основне життєве середовище, на якій базується весь уклад (финно-угорские народи, евенки й ін.). Для населення ліс - найважливіший рекреаційний ресурс. На відміну від більшості західних народів, аматорські збір грибів, ягід, лікарських рослин і полювання - не тільки економічна підмога, але і совешенно необхідна частина життєвого укладу. Росія має найбільшими у світі запасами лісу. На 1993 р. площа лісової частини лісового фонду складала 886.5 млн.га, а загальний запас деревини - 80.7 млрд. м3, що складає відповідно 21.7 і 25.9% світових запасів. Перевищення другої цифри над першою говорить про те, що Росія має у своєму розпорядженні більш зрілими і більш продуктивні ліси, чим інша планета в цілому.

Ліси відіграють величезну роль у газовому балансі атмосфери і регулюванні планетарного клімату Землі. Загальний баланс для лісів Росії склав для вуглекислого газу 1789064.8 тис тонн, а для кисню - 1299019.9 тис тонн. Щорічно в лісах Росії депонується 600 млн тонн вуглецю. Ці гігантські обсяги міграції газів істотно стабілізують газовий склад і клімат планети. Основні запаси лісів Росії концентруються в Сибіру і на Далекому Сході, а також на Європейській півночі. Максимальні відсотки лесопокритой площі відзначаються в Іркутській області і Приморському краї, трохи нижче вони на півдні Хабаровського краю, півдні Якутії, у приенисейской частини Красноярського краю й у республіці Комі, Вологодській Костромській і Пермській областях. Однак лісистість збігається з високими запасами деревини лише в Приморському краї і, у меншому ступені, на півдні Красноярського краю В інших регіонах, де виростають найбільш продуктивні ліси (на Кавказу, Алтаї, Європейському центрі) лісистість помітно знижена, причому в значній мірі завдяки діяльності людини. Найбільш бідні лісами області півдня Європейської Росії - Ростовська, Волгоградська, Астраханська, Оренбурзька, Ставропольський край і республіка Калмикія, а також рівнинні тундрові райони. Слід зазначити, що на значній частині цих територій сучасна лісистість помітно нижче природної. Росіяни в степовій зоні і оленярі на півдні тундри істотно знизили площі лісів.

Площі лісів на території Росії постійно скорочуються от уже 500 років, але, безумовно, найбільше різко - у ХХ ст. Але все-таки цей процес торкнувся Росії в меншому ступені, чим основний світ. Важають, що в останні 10 тис. років було знищено 2/3 лісів Євразії. Для Росії цей показник не оцінювався, але він, безумовно, менше 1/3. Загальна лісова площа за останні 10 років у Росії навіть зросла на 6 млн га, але це почасти викликано зміною системи обліку. Однак, у багатьох регіонах має місце відновлення лісів, зв'язане з глибокою кризою сільського господарства й економіки в цілому. Але в той же час запаси деревини знизилися на 1.2 млрд. м3, що говорить про те, що лісу Росії “молодіють”, тобто вирубуються найбільш коштовні - спілі і продуктивні ліси, у відновлення йде за рахунок малоцінних дрібнолистих молодняків. Лісові ресурси Росії вважаються одними з найбагатших у світі. Площа доступних для експлуатації спілих і перестійних лісів оцінюється в 156.2 млн га - 44.5% покритої лісом площі країни.

Лісові ресурси - один з найважливіших видів біологічних ресурсів. Це вичерні, але відновлювані ресурси багатоцільового призначення. Лісові ресурси мають величезне значення: відновлюють кисень, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнування ґрунту; крім того, вони - джерело різноманітних конструкційних матеріалів, палива, грибів, плодів, ягід, горіхів і лікарських рослин і т.д. Лісами покрито менше 30 % суші.

Світові лісові ресурси характеризуються двома головними показниками : розмірами лісової площі (4 млрд. га) і запасами деревини на корені (350 млрд. кубометрів).

Лісу світу поширені нерівномірно :

* по лісистості (- це відношення лесопокритой площі до загальної площі країни) I місце займає Південна Америка (Бразилія, Колумбія й ін.);

* по запасах деревини - країни Азії, Південної і Північний Америк, частково Євразії (Бразилія, Канада, США, Росія).

Але є ціла група держав, що практично безлесни : Бахрейн, Катар, Лівія й ін.

Проблеми використання лісових ресурсів :

1) скорочення площі лісів через розширення сільськогосподарських угідь, вирубки лісів, з метою господарського використання деревини, у зв'язку з будівництвом і т.д.

За останні 200 років площа лісів Землі скоротилася приблизно в 2 рази. Щорічно у світі знищуються ліси на площі 125 тис. кв. км, що дорівнює території Австрії і Швейцарії разом узятих (в основному в країнах, що розвиваються,). У високорозвинених державах лісові масиви скорочуються і деградують у зв'язку з забрудненням повітряного середовища і ґрунтів.

2) обезлесивание територій через надмірну вирубку, у результаті чого верхній шар ґрунту, нескріплений коренями, чи вимивається несеться вітром; земля деградує; трав'яний покрив пасовищ бідніє.

Шляху рішення проблем :

1) комплексна переробка лісової сировини;
2) не вирубувати лісу в обсязі, що перевищує їхній приріст;
3) робота з лісовідновлення;
4) контроль за якістю води, повітря;
5) заміна деревини іншими конструкційними матеріалами і джерелами палива.

Без селянина гори — пустка

Усі без винятку програми і концепції розвитку гірських територій декларують турботу про добробут горян.


Але от парадокс: з кожним новим документом життя у гірських районах тільки погіршується. Сьогодні слід уже думати не про розвиток, а про порятунок тамтешніх міст, сіл і хуторів, бо, як зазначено в аналогічній програмі уряду Гройсмана, "прискорюватиметься обезлюднення населених пунктів і деградація людського потенціалу, посилюватимуться депресивність і дотаційність цих територій".

Занепали гори не через природні катаклізми, — горянам до стихій і труднощів не звикати, вони навчені їх долати. Занепад принесла якраз "турбота" влади, коли на початку нульових рішеннями обласних рад за негласної вказівки Міністерства аграрної політики в один момент було зруйновано сталий економічний устрій гір. Селян позбавили землі. І цим прирекли на зубожіння не лише аграрний сектор, а й цілі хутори і села, які на аграріях трималися. А тому врятують гірські території не декларативні програми про інновації та інвестиції, а реальні кроки з повернення горянам основного засобу виробництва, а отже, і благополуччя.

Молочні ріки тепер у споминах

У черговій, прийнятій цього тижня Концепції розвитку гірських територій українських Карпат відверто змальовано невтішну картину соціально-економічного та екологічного стану цього краю. А там, на хвилиночку, у 715 населених пунктах, 94% з яких — села, проживають 978 тис. громадян. Зрештою, Карпатський регіон — це наше обличчя перед ЄС, куди ми так прагнемо.

Автори концепції слушно пропонують відійти від малоефективних бюджетних дотацій і субвенцій гірським районам і розпочати нарешті відродження їх реального сектору економіки у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській і Чернівецькій областях. Чиновники вбачають потенціал розвитку гірських районів у "туризмі, інфраструктурі, людському капіталі та ІТ".
Економіка гір споконвіків базувалася на сільськогосподарському виробництві і лісовому господарстві з його заготівлею і переробкою деревини. Етнофестивалі, туристичні стежки і зелені садиби, про які так багато сьогодні розмов, карпатські села не нагодують і не врятують. Гуцули вже у цьому переконалися.

Сільськогосподарське виробництво в гірських районах базувалося на високопродуктивному тваринництві. Радянські колгоспи процвітали з м'ясо-молочних ферм. На кожній утримували зо 5 тис. овець, до півтисячі корів і бичків, які літували на численних карпатських полонинах. Колгоспи мали молочарні, пасіки, переробні цехи для консервації грибів, ягід, соків. У високогірному Путильському районі, що на Буковині, з дарів лісів працював навіть сокоекстрактний завод. Словом, з багатющого природного ресурсу і невтомної праці горян агропідприємства в горах мали статки, які спрямовували на розбудову й утримання соціальної інфраструктури сіл, наповнення бюджетів держави і місцевих громад.

Окремі розумники пояснюють заможність карпатських колгоспів дешевими енергоносіями і щедрими державними дотаціями від радянської влади на молоко, м'ясо й вовну, а також стабільним ринком збуту сільгосппродукції. "Але і до радянських колгоспів, при приватній власності за Австрії і Румунії, гуцули не бідували, хоча не мали від тодішніх держав жодних преференцій, — каже фермер з Путильщини, голова районної асоціації фермерів Ярослав Євенчук. — Хто мав землю, мав і статки, бо було на чому їх заробляти. Оскільки рілля у нашому високогірному краї практично відсутня, то все агровиробництво було зосереджено на землях, які зараз називають лісогосподарськими".

Агросектор Карпат має лісово-пасовищний характер. Тож як могло статися, що сьогодні селяни у горах опинилися цілковито відрізаними від землі, від свого лісу, без якого у гірських умовах неможливо вести товарне виробництво, розвивати традиційні для гір тваринництво, зокрема вівчарство, та супутні з ними промисли?

Навіть для того, щоб настелити дошки у кошарах, набити над ними дах, фермери мусять іти на аукціон з продажу продукції лісозаготівель і конкурувати з деревопереробниками. Або кланятися лісівникам, щоб придбати кілька кубів сухостою.

У Чернівецькій області майже дві третини території Путильщини, більш як половина Вижницького і Сторожинецького районів вкриті розкішними лісами.

У багатьох буковинських родинах з гірських поселень досі зберігають старі дідівські документи часів імперії Габсбургів і Румунського королівства, що засвідчують право власності на землю, в основному на землю з лісами.

З цих націоналізованих приватних земель, зосереджених навколо населених пунктів, і з лісових ділянок, що разом із сінокосами і випасами належали громадам, монастирям, церковним єпархіям, нова радянська влада у 1945 р. формувала колгоспи в Українських Карпатах. Держава як землевласник передала їх колективним господарствам у безстрокове користування.

Гірські колгоспи, як раніше приватні господарства, розвивали також і лісівництво, — така специфіка гір. Мали у своїй виробничій структурі лісівничі підрозділи, які, окрім вирощування й охорони лісів, займалися лісозаготівлею і навіть деревопереробкою.

"Лісівництво за своєю суттю є землеробством, спрямованим на вирощування товарного лісу, де між посадкою і збором урожаю проходить великий цикл у кілька десятків років, — розповідає кандидат сільськогосподарських наук, відомий спеціаліст лісового господарства країни Андрій Бобко. — До природної продуктивності землі додаються ще два чинники — енергія сонця і людська праця. На цьому і побудовано якраз виробництво продукції в аграрному секторі. В гірських умовах сільгоспвиробники комплексно і збалансовано використовують ліси — свій основний природний ресурс, незалежно від форми власності на нього. До того ж полонини, випаси, сінокоси є частиною лісових угідь, їх неможливо розділити без втрати економічного потенціалу".

У 1990 р. Україна оголосила земельну реформу, яка зруйнувала монополію держави на землю. Усе майно радянських колективних господарств, а також право користування колгоспною землею, куди входили і ліси, перейшло правонаступникам колгоспів — колективним сільгосппідприємствам (КСП) — на тих самих правах і у тих самих межах, непорушність яких гарантували державні акти радянського зразка.

Наступним кроком реформи стало роздержавлення земель сільськогосподарського призначення (ріллі, садів, сінокосів) і запровадження на них колективної форми власності. Землі інших категорій залишалися державними.

Згодом колективні сільгоспугіддя були розпайовані і передані у приватні руки колишнім колгоспникам. У горах, де не було ні садів, ні орної землі, люди отримали мізерні паї, на яких неможливо розгорнути прибуткове сільськогосподарське товарне виробництво.
Колгоспні ж ліси влада селянам не віддала — ні приватним фермерам, ні колективним сільгосппідприємствам. Вона вирішила їх віддати лісгоспам. Хоча не було жодного нормативно-правового документа, який дозволяв забрати у колективних сільгосппідприємств право постійного користування лісовими, водними і резервними землями і передавати ці землі іншим юридичним особам. Більш того, у вересні 2005 р. Конституційний суд України у справі №1-17/2005 (про постійне користування земельними ділянками) скасував часові обмеження на виготовлення на зазначені землі окремих державних актів постійного користування і підтвердив чинність державних актів радянського зразка.

Позбавити діюче агроформування права землекористування і закріплених за ним земельних ділянок поза його згодою міг тільки суд.

Закон гір: хибний крок — і все летить у прірву

Незважаючи на це, на початку 2000 р. країною прокотилася хвиля передачі колгоспних лісів спеціально для цього створеним лісогосподарським підприємствам комунальної чи державної форми власності. "Закарпатагроліс", "Галсільліс" у Львові, "Івано-Франківськоблагроліс", підприємства "Чернівціагролісу" через рішення обласних рад отримали в постійне користування землі лісового фонду, які на той час перебували у постійному користуванні агроформувань — законних правонаступників радянських державних колективних господарств.

Так, у 2000–2001 рр. депутати Чернівецької обласної ради ХХІІІ скликання одним махом забрали у законних користувачів — діючих сільгосппідприємств — усі 68,7 тис. га земель лісового фонду і передали їх новоспеченим держспецлісгоспам Мінагрополітики, а також (гуляти так гуляти!) щедро нарізали десятки гектарів з аграрного "пирога" підприємствам системи Держкомлісу.

Така ж історія відбулася в усіх областях. Але якщо багаті на ріллю степові регіони цієї "реформи" навіть не помітили, то для гірських Карпат вона обернулася економічним крахом.
До речі, судова практика свідчить, що вітчизняні агрофірми, які змогли довести своє правонаступництво від колишніх колгоспів, вигравали прокурорські позови і залишали за собою статус постійних користувачів державними землями лісового, водного фонду, а також землями запасу. Проте жодного такого прикладу з Карпатського регіону у судових реєстрах віднайти не вдалося.

Окремі сільгосппідприємства Буковини зберегли державні акти радянського зразка на постійне користування колгоспними землями. У ТОВ "Україна", яке є правонаступником однойменного колгоспу на Вижниччині і яке сьогодні працює на орендованих у селян приватних паях, було 1104 га лісів. Поважний буковинський аграрій Богдан Юрійович Колотило, його директор, а колись голова одного з високогірних колгоспів сусідньої Путильщини, вважає цей документ історичним раритетом для ілюстрації занепаду колись потужного агросектору гірських територій.

"Ми були категорично проти незрозуміло ким затіяної передачі колгоспних лісів, — зауважує Колотило. — Усі мої колеги, керівники агроформувань гірських районів області, доводили обласним чиновникам, що цей крок неправомірний і економічно небезпечний. Але влада нас ніби зумисне не чула. У нас тут на Вижниччині чи у Сторожинецькому районі для роботи колективних, фермерських господарств хоч залишилася рілля. А для путильських аграріїв це була катастрофа".

За іронією долі, Путильську районну раду сьогодні очолює Микола Шевчук, який 18 років тому у статусі заступника голови Чернівецької облдержадміністрації активно проводив анексію лісів у діючих КСП і виводив їх з аграрного сектору. "За цими лісами ніхто не дивився, незаконні рубки там процвітали, ми могли їх узагалі втратити", —— чи то пояснює, чи то виправдовується Микола Шевчук.

Насправді втратили агросектор району. Торік припинив свою діяльність останній на Путильщині м'ясозабійний цех. А єдина молочарня переробляє на рік 500 т молока (потужність колись одного середнього колгоспу), яке закуповує в сусідніх районах, не гірських.
Сільгоспвиробництво у Путильських горах ще якось жевріє завдяки фермерам і особистим селянським господарствам. Але їх стає дедалі менше. З 22 зареєстрованих фермерських господарств про роботу звітують лише 13. Вони утримують 83 корови, 600 овець і 71 коня на додачу. "Інвестування в розвиток сільського господарства району проводиться за рахунок власних коштів фермерів та агроформувань", — рапортує Путильська райдержадміністрація. А Путильська райрада останніми роками щовесни проводить засідання, на яких розглядає одне й те саме проблемне питання: чи вистачить цього разу овець для святкування в районі споконвіку традиційного для гуцулів Дня виходу вівчарів на полонини?

Тим часом передані у приватну власність гірські полонини заростають лісом. Розвивати тваринництво на подрібнених земельних наділах неможливо, — шкурка вичинки не варта. Більше половини сільгоспугідь у горах просто закинуті землевласниками.

Кілька років тому місцеві держлісгоспи активно домагалися переводу сільгоспугідь, заліснених самосівом, у землі лісогосподарського призначення. Але сьогодні постало питання існування самих лісгоспів, — через різке падіння ринку деревини і ще більш різке збільшення податкового навантаження ці державні підприємства змушені згортати обсяги виробництва. Тож услід за аграрним сектором у горах зникає й лісогосподарський.

Повітряні концепції для паперових комплексів

Раціональне, економічно ефективне використання землі в гірських районах не забезпечене досі. Хоча за законом, одне з основних завдань місцевої влади — дотримуючись норм чинного законодавства, забезпечити соціально-економічний розвиток своєї території.

Департамент агропромислового розвитку Чернівецької ОДА замість того, щоб вказати конкретний вихід з украй загрозливої для гірських територій ситуації, лише переписує у свої звіти мізерні цифри офіційної економічної статистики. Нещодавно співробітники департаменту подали до Кабміну пропозиції щодо вирішення проблемних питань розвитку гірських населених пунктів. Про агропромисловий комплекс гір сказано однією, по суті, порожньою фразою: "Існує необхідність у запровадженні додаткових стимулів розвитку гірських територій, запровадженні там виробництв, державній підтримці суб'єктів господарювання зазначених територій".

Уже згадувана концепція для підняття економіки в гірських умовах так само заяложеними словами пропонує "розбудовувати просторово збалансовану виробничу інфраструктуру, комплексно розвивати господарський комплекс, запроваджувати у сільське господарство інноваційні технології та економічні проекти".

"Якщо у аграріїв немає основного засобу виробництва — нема землі, то ніякі програми і концепції, ніякі технології та інвестиції не допоможуть відродити економіку гірських районів і вивести їх із занепаду", — переконаний Ярослав Євенчук.

Земельна реформа ставила благородні цілі: не просто провести роздержавлення земельних угідь і забезпечити на них рівноправний розвиток різних форм господарювання. Головне — реформувати село, дати можливість людям жити і вільно працювати на своїй землі.

Для гірських районів задуми реформи справдилися з точністю до навпаки. Услід за батьками молодь масово їде на заробітки за кордон. Аграрний сектор Карпат у ХХІ ст. скотився до натурального виробництва і тримається на небагатьох ентузіастах, які за покликом крові не можуть залишити свої гори. Пригріє сонце, і вони все одно поведуть отари на гірські полонини.


Вчені створили прозору деревину, здатну поглинати і виділяти тепло

Зараз дерево швидше асоціюється з дачними будиночками або модними офісними будівлями, проте новий вид модифікованої деревини може зайняти особливе місце в архітектурі майбутнього: розроблений прозорий матеріал здатний не тільки пропускати світло, але і поглинати або виділяти тепло. Новий матеріал цілком може стати заміною звичним склу та пластику, а також може стати основою для побудови теплиць.


Ідея цієї технології з'явилася три роки тому, коли група вчених з Королівського технологічного інституту KTH в Стокгольмі (Швеція) під керівництвом Ларса Берглунда виготовила прозору деревину, видаливши зі стінок клітини компонент лігнін, що поглинає світло. Щоб зменшити розсіювання світла, вони включили акрил в пористі дерев'яні волокна: матеріал, що вийшов, був фізично міцним, що дозволяло йому витримувати великі навантаження, і він мав дуже важливу властивість - був досить прозорим, щоб пропускати світло, однак зберігав конфіденційність, що дозволяло використовувати його в якості вікна.

Тепер команда просунулася далі в своїй розробці, додавши полімер під назвою поліетиленгліколь (ПЕГ) в делігніфіцирувану деревину. ПЕГ здатний накопичувати тепло, а завдяки своїй хімічній структурі сумісний з деревиною. Результати роботи вчені представили на зустрічі Американського хімічного товариства (American Chemical Society).
«Ще в 2016 році ми показали, що прозора деревина володіє відмінними теплоізоляційними властивостями в порівнянні зі склом в поєднанні з високим оптичним пропусканням. У цій роботі ми постаралися ще більше скоротити енергоспоживання будівлі, запровадивши матеріал, який може поглинати, зберігати і виділяти тепло », - стверджують вчені.
Ключовим параметром технології стало те, що ПЕГ - тверда речовина, яка, однак, плавиться при температурі 27 градусів за Цельсієм, зберігаючи енергію в процесі. Температуру плавлення можна регулювати за допомогою різних типів ПЕГ. Ідея в тому, що протягом дня матеріал поглинає тепло і зберігає його, а потім виділяє його вночі. Вчені помістили ПЕГ в капсулу з делігніфіцірованной деревини, додавши в матеріал акрил для захисту від вологи.

Як і в попередній версії, отриманий матеріал був хоч і мутним, але досить прозорим і дуже міцним, проте мав додаткову перевагу у вигляді здатності накопичувати тепло. Крім того, він майже повністю біорозкладаний: єдина небіорозкладна частина - акрил, але його, як стверджують фахівці, можна замінити іншим полімером на біологічній основі.

Тепер головне завдання вчених - зробити виробництво матеріалів досить дешевим і щоб він легко масштабувався, щоб його можна було використовувати в промисловості. За оцінками дослідників, він може бути використаний в практичних цілях протягом п'яти років, хоча його використання, ймовірно, залишиться нішевим. Існує також багато можливостей для покращення здатності матеріалу до накопичення енергії, щоб зробити його ще більш ефективним.

https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/vcheni-stvorili-prozoru-derevinu-zdatnu-poglinati-i-vidilyati-teplo

Працівники наукового інституту цивільного захисту та редакція журналу "Надзвичайна ситуація+" долучилися до акції з відтворення лісів



4 квітня особовий склад Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту та редакція журналу «Надзвичайна ситуація+» з великим задоволенням взяли участь у посадці лісу на території Лебедівського лісництва на Київщині.

Перед початком роботи для особового складу УкрНДІЦЗ та редакції журналу був проведений майстер-клас із садіння сіянців за участю керівництва Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та державного підприємства «Вищедубечанський лісгосп».



Учасники акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», яка проходить у рамках весняної лісокультурної кампанії, зазначили, після майстер-класу від фахівців з садіння лісу, виявилося, що цей процес дійсно потребує певних знань та розуміння технології.

Отримавши необхідну інформацію, учасники акції, на чолі з начальником УкрНДІЦЗ Кропивницьким В.С., висадили майже три тисячі сіянців сосни звичайної та 8 кг жолудя дуба червоного. Для декого це був новий приємний досвід, для інших – гарна можливість вдосконалити свої вміння. Але, однозначно, всі отримали багато задоволення, заряд енергії та радості від процесу.

Отже, якщо ви хочете приєднатися до акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», все, що вам знадобиться – садові рукавички, меч Колесова (вузька лопата для садіння сіянців), сіянці дерев, кілька годин вашого часу та ентузіазм.



Працівники наукової установи закликали всіх у цей період висаджувати ліс разом з лісівниками. А лісівники, у свою чергу, подякували їм за участь в акції.

За матеріалами повідомлень прес-служби УкрНДІЦЗ та журналу «Надзвичайна ситуація+»
05.04.2019

05 квітня 2019

Володимир Бондар зустрівся з представниками громадськості



05.04.2019 відбулася зустріч заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря з представниками громадськості Прикарпаття.

Зокрема, у зустрічі взяли участь представники Громадської ради при Держлісагентстві та Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, Асоціації ветеранів України «Сильні духом», Всеукраїнського об’єднання «Наш шлях», громадського об’єднання «Крук», первинної профспілкової організації Прикарпатського національного університету ім В. Стефаника, а також військовослужбовці Збройних Сил України – учасники антитерористичної операції на Сході України, представники ЗМІ.

Під час зустрічі сторони обговорили низку питань, зокрема, щодо кадрової політики Держлісагентства при проведенні конкурсів та призначення на посади керівництва обласних управлінь.

Представники громадськості висловили занепокоєння стосовно того, що інколи на конкурси подаються кандидати, які з певних причин не відповідають, зокрема, особистим і моральним якостям для зайняття посад у лісовій галузі.



Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар та присутній на зустрічі голова конкурсної комісії Держлісагентства, начальник юридичного відділу Віталій Дудка надали роз’яснення щодо організації прийому документів від кандидатів на посади категорії «Б» та проведення конкурсів з правової точки зору.

«Наше відомство як орган, який організовує конкурси на зайняття вакантних посад у територіальних органах Держлісагентства, керується виключно законодавством України. Будь-яка особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, має подати всі відповідні документи, які визначені законом та умовами проведення конкурсу. Якщо ці документи були подані в повному обсязі та у встановлений термін, то ми не маємо права не допустити цю особу до конкурсу. Все має відбуватися відповідно до закону. І самі конкурси відбуваються згідно зі встановленими правилами. Після перемоги у конкурсі, особа проходить спеціальну перевірку. І потім відбувається процес призначення. Якщо якась норма не буде дотримана, то на Держлісагентство можуть бути подані позови до суду», - зазначив Володимир Бондар.



У свою чергу, Віталій Дудка також розповів про процес проведення конкурсу та нормативно-правові норми забезпечення цього процесу. «Конкурсна комісія проводить конкурси з дотриманням принципів забезпечення рівного доступу, політичної неупередженості, законності, довіри суспільства, недискримінації, прозорості та інших. При проведенні співбесіди з кандидатами на посади ми також враховуємо і особистісні компетенції», - сказав він.

З огляду на те, що сьогодні в Агентстві проходять конкурси на заміщення низки вакантних посад у територіальних органах та самому відомстві, учасників зустрічі було запрошено бути присутніми в якості спостерігачів від громадськості.

05.04.2019

У Маріуполі пустив коріння молодий лісок

У Маріуполі на Донеччині віднедавна зеленіє окрайчик лісу з Волинської області. Ця зелена територія з’явилася біля міської ЗОШ №28. Учителі й учні цієї школи висадили ялини і сосни, саджанці яких їм передали колеги зі школи №1 міста Нововолинська. Маріупольці отримали фото й відеозаписи заходу, на якому волиняни готували їм зелену посилку, і листи з найкращими побажаннями.


«Рости велика і зелена!». Фото із сайту Маріупольської міської ради

Дружба і співпраця колективів двох шкіл з Донеччини та Волині розпочалася після екскурсії маріупольських дітей до Нововолинська, де вони знайшли собі чимало нових друзів. Відтепер разом беруть участь у всеукраїнському проекті «Схід і захід разом!», а молодий, точніше, дитячий волинський лісок, що пустив коріння поблизу маріупольської школи, — переконливе підтвердження цього.

Короед на прицеле: какие технологии помогают бороться с вредителем?

До горячей поры решающих битв с вершинным короедом у лесоводов остаются считанные недели. Специалисты лесного хозяйства обкатывают передовые технологии борьбы с ним. Беспилотники, спутниковая съемка, квадрокоптеры, феромонные ловушки, инсектициды – на прошлой неделе белорусские лесоводы поделились наработками по защите леса и обсудили с иностранными коллегами тактику противостояния короеду.



Более ста участников и десяток высококвалифицированных спикеров – Международный научно-практический семинар по вопросам усыхания сосновых насаждений собрал как белорусских специалистов, так и представителей лесных хозяйств Литвы, Эстонии, Польши, Украины, России и других стран.

Как зарождалась, развивалась и зрела эта беда в масштабах Беларуси, в своей приветственной речи поэтапно описал первый заместитель министра лесного хозяйства Республики Беларусь Валентин Шатравко. Замминистра также подробно осветил зарубежным гостям не только производственные, но и научные подходы, применяемые для разрешения проблемы усыхания в Беларуси.

– Активный рост объемов поврежденных сосняков начался с 2015 года, с тех пор граница усыхания из южных регионов планомерно двигается на север, – отметил в своей речи Валентин Шатравко. – Если в 2016 году участки расстроенных сосновых насаждений были отмечены в 64 лесхозах Беларуси, то в 2017-м сплошные санитарные рубки в усыхающих сосняках провел 81 лесхоз, в 2018-м – 93. В период с 2016-го по 2018 год в усыхающих сосновых насаждениях лесхозами отрасли проведены санитарно-оздоровительные мероприятия на площади 352 тыс. га. В том числе сплошные санитарные рубки на площади более 60 тыс. га.Актуальную для мирового сообщества проблему и возможные способы ее решения белорусские и зарубежные эксперты рассмотрели в теории и на практике – в полевых условиях Любанского лесхоза, где за пять лет свирепствования короеда пришлось вырубить 3035 га сосняков.



Стоп, жук!
– Последние три года – наиболее тяжелый для нас период, – говорит директор Любанского лесхоза Сергей Шуляковский. – На это время пришлась основная масса погибших сосняков, максимальные объемы фиксировали в 2016–2017 годах. Непростой ситуации предшествовала двухгодичная засуха. Водоемы, расположенные на территории Любанского района, – озеро Вячора и водохранилище Любань – стали стремительно мелеть. Вячора, площадью 350 га, высохло полностью. Естественно, на такой стресс деревья не могли не отреагировать.

– К сожалению, в Беларуси не ведется мониторинг уровня грунтовых вод, – тут же отметил заместитель директора по научной работе Института леса НАН Беларуси доктор сельскохозяйственных наук Владимир Усеня. – Белгидромет проводит большое количество различных мониторингов, есть отдельные локальные исследования уровня грунтовых вод, однако общего мониторинга нет. В свете существующей проблемы такая информация в динамике для лесоводов точно не была бы лишней.
С последствием ослабления сосняков – нашествием вершинного короеда – Любанский лесхоз продолжает бороться разными способами. К слову, за жуком здесь почти угнались – объемы идут на спад и ситуация почти под контролем. Чтобы урон от вредителя был минимальным, за время существования проблемы здесь перепробовали немало: биологическими средствами ослабленные сосняки поливали сверху, инсектицидами обрабатывали штабеля, жука выманивали на ловчие деревья, его численность мониторили феромонными ловушками. Радикально вырубали поврежденные объемы и сжигали ветки. Купили мощнейшую фрезу – теперь есть возможность в летний период при высоком классе пожарной опасности проводить очистку лесосек. Как говорят ученые, биологическая эффективность такого мульчирования – 90–95%! О самых действенных методах борьбы и мониторинга белорусские лесоводы в деталях рассказали зарубежным гостям и даже показали их в деле.



Виртуальная реальность
Монитор в лесу, да еще и демонстри­рующий сосновые насаждения с разных ракурсов, конечно, вещь противоестественная, но вызывающая неподдельный интерес. Монитор, а также квадрокоптер, стремительно взмывший в небо изучать обстановку в 49-м квартале Осовецкого лесничества, вызвали у участников семинара большое оживление. Организаторы продемонстрировали весь алгоритм использования лесхозом квадракоптера для выявления участков усыхания сосновых насаждений. Видео оперативно вывели на экран.

Аппаратура работает на ура, с помощью такой техники можно обнаружить наи­более ослабленные участки леса, проследить, как со временем меняется ситуа­ция. Однако думающего человека в ­лесу все эти «гаджеты» полностью всё же не заменяют. Полученную информацию специалис­там нужно детальнее изучать в полевых условиях. Только так можно установить истинную причину ослабления и продумать тактический план. Все собравшиеся, в том числе и зарубежные эксперты, согласились, что такого рода техника – большое подспорье для лесопатологов.

Как рассказал Валентин Шатравко, сегодня с помощью дронов усыхание мониторит практически каждый второй лесхоз республики, всего у предприятий отрасли 45 дронов. В планах закупить еще 33 единицы.




Видеть невидимое
Эти камеры способны видеть гораздо больше, чем можно себе представить. Использование спектральной съемки не новость, например, для сельского хозяйства. Съемка показывает максимально точную и детализированную информацию о том, как выглядит поле. Фермеры по всему миру на основе полученных изображений и рассчитанных вегетационных индексов получают комплексную оценку состояния растительности на своих участках.

В режиме взаимодействия Учреждения «Беллесозащита», ООО ­«УАВОС ГЕО», РУП «Белгослес» попробовали в Любанском лесхозе отработать возможность раннего выявления ослабления и усыхания сосновых насаж­дений с помощью цифровой RGB, мультиспектральной камер и видеокамеры. Технику установили на беспилотный летательный аппарат самолетного типа BOREY-10 и составили ортофотоплан участков лесного фонда. Эксперимент проводили в двух кварталах Осовецкого и Калиновского лесничеств.

– Летательный аппарат самолетного типа достаточно производительный, продолжительность его полета около четырех часов, – рассказал начальник отдела дистанционного зондирования и мониторинга лесов РУП «Белгослес» Михаил ­Ильючик. – Высота полета порядка 600 метров над поверхностью земли. Квадратный километр беспилотник облетает примерно за 15 минут. По зонам на мультиспектральных снимках можно определить участки ослабления насаждений. Мультиспектральные снимки обрабатываются и преобразуются в изображения по шести спектральным индексам.

Содержание азота в хвое, содержание хлорофилла, степень содержания влаги в хвое либо листьях – и это еще не все опции, что поддаются этой зоркой технике. По словам специалистов, снимки можно легко подвязать к любой ГИС и получить увязку по выделам и кварталам.

Пробный полет дал свои результаты. Сейчас специалисты в ожидании активного лёта короеда, чтобы еще раз опробовать мультиспектральную камеру и получить еще больше ценной информации. Тогда можно будет судить об использовании конкретных индексов в идентификации ослабления сосновых насаждений.

О возможности практического применения такой методики можно будет говорить после оценки ее экономической составляющей.



В перспективе
Что касается зарубежных специалистов, в целом их подходы к решению короедной проблемы практически не отличаются от белорусских.

– Мы также вырубаем деревья и перерабатываем остатки, – рассказывает специалист по лесовосстановлению из Варшавы Михал Магнушевский. – Не видим необходимости кардинальных перемен в ведении лесного хозяйства. В ходе мониторинга также пытаемся применять фотометоды – для выявления очагов заражения. Жаль только, что эти попытки не позволяют выявить дерево на самой ранней стадии ослабления.

Есть у поляков и свои нововведения. Они используют сетку, пропитанную специальным средством, которой укрывают спиленные деревья, если те долгое время остаются в лесу. Такая сетка не дает короеду переместиться с поврежденного ствола на здоровый. А украинские специа­листы видят перспективу в подселении в леса энтомофагов, которые уничтожают насекомых-вредителей.



Динамика положительная
Несмотря на то что коренным образом повлиять на улучшение санитарного и лесопатологического состояния белорусских сосняков пока не удалось, всё же положительная динамика имеется.

– Объем сплошных санитарных рубок в январе – феврале 2019 года практически в два раза меньше прошлогодних объемов. Количество очагов усыхания остается прежним, но существенно уменьшилась их площадь, – рассказал первый заместитель министра лесного хозяйства Беларуси Валентин Шатравко. – Мы надеемся, что в этом году начнем преодолевать пик усыхания и проблема с короедом пойдет на спад.

Автор материала и фото: Евгения Пестунова

Источник: lesgazeta.by
5 Апр 2019

Ученые заявили о важной роли лесов в защите флоры и фауны от жары

Международная группа специалистов пришла к выводу, что с усилением процесса глобального потепления значение лесов как защитного буфера возрастает

ЖЕНЕВА, 5 апреля. /Корр. ТАСС Константин Прибытков/. Леса выполняют важную защитную роль для животных и растений в условиях потепления климата на планете, поэтому создание новых зеленых массивов является насущной необходимостью для человечества. К такому выводу пришла международная группа ученых с участием специалистов швейцарского Федерального института леса, снега и ландшафта (WSL).

Замеры температуры и сбор научных материалов они проводили в 98 лесных массивах на пяти континентах - от тропиков до тайги. В Швейцарии находятся 19 "точек" для ведения наблюдений за состоянием леса. "Деревья, их листья и ветви формируют защищающий от жары слой. Зимой и по ночам лес, наоборот, сохраняет тепло - температура там примерно на градус выше, чем на окружающей местности", - заявил журналистам, комментируя итоги научной работы, эксперт WSL Флориан Цельвегер.

Благодаря способности листьев уменьшать губительный эффект волн тепла лесные фауна и флора гораздо меньше страдают от жары, чем животные и растения, находящиеся вне этой защиты, отмечают в WSL. Это очень важно для всего живого на планете, учитывая то, что леса занимают четверть поверхности планеты и являются домом для двух третьих всех растений и животных на Земле.

Исследование показало, что с усилением процесса глобального потепления значение лесов как защитного буфера возрастает. По словам Цельвегера, повышение температуры в районах, где нет лесов, необязательно приводит к ее росту в лесах. "Температуры в лесу и на открытом пространстве продолжают различаться. Этот эффект буфера подчеркивает необходимость сохранения лесов и расширения лесных пространств", - заключил ученый.

https://tass.ru/nauka/6298807

Правительство Южной Кореи объявило режим ЧС в связи с пожаром

Южнокорейское правительство объявило о введении режима чрезвычайной ситуации в стране в пятницу из-за массового пожара, охватившего пять городов и уезды вдоль северо-восточного побережья страны, сообщает "Ренхап".

"Правительство также примет решение о том, следует ли назначать пострадавшие районы в качестве особых зон бедствия после изучения масштабов ущерба", - цитирует агентство чиновника министерства внутренних дел и безопасности.

Возгорание, как полагают, началось на обочине в городе Косон провинции Канвондо, примерно в 160 километрах от Сеула. Из-за сильного ветра огонь быстро распространился на соседние районы, поглотив Сокчо, Каннын и Тонхэ.

По словам пожарных, со всей страны на борьбу с огнем направлено более 870 пожарных машин, около 13 тыс. сотрудников спасательных служб работают с вечера четверга, чтобы сдержать пожар и помочь эвакуации.

Уже подтверждена гибель одного человека в результате пожара. По меньшей мере, 11 человек получили ранения. Ожидается, что число раненых увеличится.

По данным источников агентства, число эвакуированных жителей превысило 4 тыс.

В результате пожара уже сгорело 385 гектаров леса. Огонь уничтожил, по крайней мере, 300 домов и зданий в Косоне, Сокчо и Канныне, заявили власти.

Перекрыты автомобильные и железные дороги, закрыты 52 школы и другие общественные объекты.

Из-за сильных ветров эксперты заявили, что масштабы ущерба и число пострадавших будут увеличиваться в течение дня.

Вчера на Херсонщине сгорело 15 соток сосен и 17 соток лесной травы



4 апреля в 12:25 спасателей вызвали тушить пожар в Кардашинское лесничество Голопристанского лесхоза (квартал 67, выдел 31).

Как сообщается в сводке облуправления по ЧС, горел сухостой (не лес) на площади 0,17 га

Потушили пожар в 14:30 силами пожарной машины, дежурного автомобиля и 9 чел. лесной охраны.

В12:15 ГП загорелось в Чебурдинском лесничестве Олешковского лесхоза (квартал 35, выдел 6).

Низовой лесной пожар (в соснах) охватил 0,15 га. Его потушили в 16:15 силами 3-х пожарных машин, дежурного авто и 15 чел. лесной охраны, 3-х пожарных машин и 10 чел. от ГСЧС.

Фото иллюстративное.
5 Апреля, 8:38