Підвищення ефективності запобігання, виявлення, реагування та гасіння лісових пожеж. Підготовка до пожежонебезпечного періоду

Представники лісової охорони ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» пройшли навчання щодо "Підвищення ефективності запобігання, виявлення, реагування та гасіння лісових пожеж. Підготовка до пожежонебезпечного періоду"

Співробітники кафедри лісівництва та Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC), Національного університету біоресурсів і природокористування України, Сергій Зібцев, Василь Гуменюк та Олександр Сошенський провели семінар-тренінг для представників лісової охорони та добровільної пожежної охорони лісових пожежних станцій ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» на тему: «Підвищення ефективності запобігання, виявлення, реагування та гасіння лісових пожеж. Підготовка до пожежонебезпечного періоду».




Тренінг організовано за ініціативою Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC), ННІ лісового та садово-паркового господарства НУБіП України та ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція». Мета семінару-тренінгу покращення теоретичного та практичного рівня дій лісових пожежних та керівників гасіння щодо організації охорони лісів від пожеж, безпечного гасіння, прогнозування поведінки пожежі на основі оцінки погодних умов, вибору стратегії та тактики гасіння пожежі.



На початку тренінгу, представники Боярської ЛДС Юрій Несторяк та Роман Сова ознайомили учасників з Інструкцією про організацію виявлення, гасіння та ліквідацію лісових пожеж у лісових природних екосистемах постійного лісокористувача ВП НУБіП України "Боярська лісова дослідна станція" та виступили з доповіддю "Про початок пожежонебезпечного періоду в лісах ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція". В ході тренінгу співробітниками REEFMC було представлено доповіді за наступними темами: "Сучасні особливості пожежної небезпеки та основи організації системи інтегрованої охорони лісів від пожеж", "Безпека пожежних під час гасіння лісової пожежі, домедична допомога. Прогнозування поведінки пожежі на основі погодних, топографічних умов та характеристики горючих матеріалів" та "Гасіння лісових пожеж: стратегія і тактика".





Для закріплення теоретичного матеріалу учасників було розділено на три групи (умовні пожежні бригади) у яких вони самостійно призначили керівників гасіння та на основі виданого завдання відпрацювали порядок оперативно-тактичних дій перед, під час та після гасіння великої лісової пожежі (вибір стратегії, тактики і способу гасіння пожежі в залежності від погодних умов, характеристик природного горючого матеріалу, рельєфу, наявних сил та засобів, а також від зміни її поведінки).







Після доповідей представників пожежних бригад було проведено дебрифінг в інтерактивному режимі між усіма групами у якому учасники семінару-тренінгу оцінили результати своєї роботи після ліквідації пожежі.

Василь Гуменюк, доцент кафедри лісівництва,
співробітник Регіонального Східноєвропейського
центру моніторингу пожеж

5 квітня 2019 року
с. Дзвінкове, Васильківський р-н, Київська обл.

https://nubip.edu.ua/node/59132

Далі...

Традиционная весенняя картина: трава не горит там, где ее не жгут

В течение уже очень многих лет каждую весну на территории Восточной Европы мы наблюдаем одну и ту же картину: в регионах России и Украины массово горит сухая трава - в худшие дни количество выявляемых системами дистанционного мониторинга ландшафтных пожаров исчисляется многими десятками или даже сотнями на ту или иную область; а в соседних странах Европы, в том числе из бывшего СССР, трава практически не горит, в худшие дни выявляются единичные ландшафтные пожары. Вот так это выглядит сейчас - космоснимок VIIRS за 3 апреля 2019 года с наложенными термоточками и границами субъектов РФ:




Особенно впечатляет разница между Калининградской областью, которая вся объята травяными палами, Литвой и Польшей, где таких палов практически нет. Но и разница между Псковской, Смоленской, Брянской областями с одной стороны, и Эстонией, Латвией, Беларусью с другой, тоже видна невооруженным глазом: первые - массово горят, вторые - обходятся без пожаров (при том, что на всем этом обширном пространстве, попавшем в пределы снимка, 3 апреля погодные условия были примерно одинаковыми).

Это можно было бы объяснить разным количеством горючих материалов - в зарубежных странах Восточной Европы сельское хозяйство живее нашего, сельскохозяйственные земли используются интенсивнее, чем у нас, и потому сухой травы там меньше. Но эта разница на самом деле не так уж велика - заброшенных сельхозземель во всех странах Восточной Европы очень много, во всех странах есть чему гореть, и разницей в состоянии сельского хозяйства эти различия объясняются лишь в малой степени.

Основная причина того, что наши регионы катастрофически горят, а большинство сопредельных стран в то же время и при тех же погодных условиях не горит - в разном отношении граждан к своим странам, и в разной эффективности работы органов государственной власти и местного самоуправления по обеспечению пожарной безопасности. Там, где людям наплевать на последствия своей беспечности, а власти не могут обеспечить соблюдение запретов на выжигание сухой травы - горит все, что только может гореть. Там, где людям не наплевать, а власти работают - почти ничего не горит.

Если гражданам и властям России станет не наплевать на свою страну - то и мы через какое-то время гореть перестанем, или, как минимум, будем гореть гораздо реже и меньше, чем сейчас. Все это зависит только от нас, и ни от кого больше.

А пока - каждую весну в России от палов сухой травы гибнет множество людей (гораздо больше, чем от лесных пожаров, но точной статистики нет), сгорает по меньшей мере несколько тысяч домов и дач, бессчетное количество объектов инфраструктуры. Палы сухой травы являются главной причиной торфяных пожаров, и одной из двух главных причин (наряду с нарушениями гражданами правил пожарной безопасности в самих лесах) причин лесных пожаров.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23331&sid=bdbd73cd4952cd678c3901b00747387a

Далі...

Как остановить незаконную вырубку леса? ВИДЕО

Рабочее совещание у Президента. На повестке дня – вопрос вырубки лесов. 

Поводом для разговора стало обращение граждан. Люди жалуются - в Григориопольском районе массово вырубают дубы. Проверка показала - это был лес высокого качества и часть, по предварительной информации, сразу продали в Молдову, причем по 280 рублей за куб. Рыночная стоимость - минимум в 5 раз больше. Вырубку тут же остановили до особого распоряжения Президента.

https://tv.pgtrk.ru/ru/news/20190405/81266

Далі...

Чому фактично декриміналізовано незаконну вирубку лісу?

Ті, хто через незаконні рубки завдає шкоди менше, як на 2 мільйони гривень, фактично отримують адміністративний штраф, — народний депутат Остап Єднак.



Сьогодні потрібно терміново внести зміни до законодавства щодо захисту лісів від незаконних рубок. На цьому під час брифінгу наголосили народні депутати Ігор Луценко, Остап Єднак та Ольга Червакова, які закликали ухвалити законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень.

Один з авторів законопроекту № 5504, народний депутат Остап Єднак зазначив, що проблема загострилася з 1 січня 2019 року через не зовсім досконалі рішення парламенту, який всіма силами намагався посилити відповідальність, і, зокрема, кримінальну, за незаконну рубку лісу та контрабанду деревини, проте сталася правова колізія, яка фактично призвела до амністії для незаконних лісорубів. «В нинішніх умовах ті, хто через незаконні рубки завдає шкоди менше, як на 2 мільйони гривень, фактично отримують адміністративний штраф, а кримінальні справи, які було порушено до набрання чинності цими нормами, закриваються», — сказав народний депутат та закликав парламент якнайшвидше знайти технічне вирішення цієї проблеми. «Я є співавтором законопроекту № 5504, який був зареєстрований понад два роки тому і отримав схвальний висновок у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, тож він готовий до ухвалення в першому читанні з наступним його доопрацюванням до другого читання в частині визначення розмірів істотної шкоди, щоб ми мали інструмент запобігання незаконним рубкам», — повідомив він.

Крім того, цей законопроект містить інші норми, які мають покращити ефективність охорони та захисту лісів від незаконних рубок. Зокрема, зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Лісового кодексу України передбачають запровадження кримінальної відповідальності за незаконне видалення, знищення або пошкодження зелених насаджень, підвищують розмір штрафів за незаконну вирубку, вдосконалюють процедуру вилучення незаконно добутої деревини, забезпечують доступ громадян до інформації про проведення рубок постійними лісокористувачами, запроваджують облік лісових ресурсів та передбачають дисциплінарну відповідальність керівників лісогосподарських підприємств за неналежний стан проведення рубок та облік заготовленої деревини. «Це зробить лісову галузь прозорішою та відповідальнішою», — переконаний О. Єднак.

Народний депутат Ігор Луценко зауважив, що попри численні заяви про необхідність посилення відповідальності за незаконні вирубки, ми фактично прийшли до того, що у нас не існує кримінального переслідування тих, хто нищить ліси. «Тобто в теорії у законодавстві прописані різного роду статті, яким чином мусить бути понесена ця відповідальність, але коли ми бачимо, яких масштабів сягнули ці незаконні вирубки, то приходимо до висновку, що чинне законодавство не працює», — сказав народний депутат та резюмував, що коли є незаконна дія або бездіяльність, але для правопорушників немає наслідків, то це означає, що законодавча норма є мертвою.

Народний депутат Ольга Червакова нагадала, що ця проблема виникла після ухвалення восени минулого року закону про захист лісів, за яким розмір істотної шкоди, після якої настає кримінальна відповідальність, справді збільшився до 2 мільйонів гривень. Вона пояснила, що коли парламентарії ухвалювали цей законопроект, то вважали, що на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 17 гривень визначили розмір істотної шкоди на рівні 35 тисяч гривень. Однак вони не врахували, що в Перехідних положеннях Податкового кодексу міститься норма про те, що для кваліфікації цього діяння у кримінальному процесі застосовується сума не 17 гривень неоподаткованого мінімуму, а 960 гривень. «Таким чином розмір істотної шкоди збільшився до майже 2 мільйонів гривень», — сказала вона та констатувала, що не бажаючи того, народні депутати цим рішенням фактично декриміналізували незаконну вирубку лісу.

З цією тезою погодився координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта» Дмитро Карабчук, який зазначив, що правоохоронці просто не знають, що робити з тими, хто незаконно рубає ліс.

Водночас народні депутати Сергій Кіраль, Геннадій Кривошея та Олександра Кужель також зареєстрували законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення заходів, направлених на збереження українських лісів» (№ 10201), у якому пропонується дати чітке визначення терміна «незаконна рубка дерев».

Обґрунтовуючи необхідність ухвалення цього законопроекту, вони нагадують, що з часу прийняття у 2018 році Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який посилив відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальшу його контрабанду, це питання значною мірою залишається невирішеним через відсутність чіткого законодавчого визначення, що таке незаконна рубка. І саме ця невизначеність часто дозволяє тим, хто нищить ліси, залишатися безкарними. Враховуючи це, автори законопроекту № 10201 пропонують включити до законодавства визначення терміна «незаконна рубка дерев» відповідно до судового тлумачення, яке міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року. Крім того, законопроектом № 10201 пропонується встановити, що розмір істотної шкоди, з якої настає кримінальна відповідальність за незаконну рубку лісу, становить 35 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тяжкі наслідки настають після завдання збитків на рівні 90 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час обговорення О. Червакова висловила думку, що на розгляд комплексного законопроекту № 5504 може піти багато часу, тож для виправлення цієї помилки доцільніше було у найкоротший термін розглянути точковий законопроект, наприклад, № 10201. Вона також не виключила, що подасть власний законопроект на цю тему, та у зв’язку з цим поцікавилася у громадських активістів, яким мав би бути розмір істотної шкоди, щоб незаконна діяльність лісорубів передбачала кримінальну відповідальність.

На думку Д. Карабчука, розмір істотної шкоди має становити еквівалент одного автомобіля, завантаженого лісом-кругляком, що в середньому становить 100 тисяч гривень. «Крім того, потрібно підвищувати адміністративні штрафи щонайменше у 10 разів, щоб за перше порушення зловмисник платив принаймні 5 тисяч гривень і був зобов’язаний відшкодувати завдані збитки», — сказав координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта» та додав, що також потрібно посилити відповідальність за дії, вчинені групою осіб, збільшити розмір відшкодування за вкрадену деревину та запровадити не адміністративну, а кримінальну відповідальність за третє порушення.

Дослівно

Координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта» Дмитро Карабчук:

«Зараз у реєстрі судових рішень 31 справа про закриття кримінальних проваджень у зв’язку з набуттям чинності закону про «декриміналізацію вирубки лісів». Правоохоронці кажуть, що це тільки верхівка айсберга, тому що закривають і ті справи, за якими тривали слідчі дії».

http://www.golos.com.ua/article/315689

Далі...

На Виноградівщині лісівники опановують новий метод виявлення лісових пожеж – з неба

Виноградівські лісівники першими в області впроваджують новий метод виявлення лісових пожеж із використанням безпілотного літального апарату (далі – БПЛА) - квадрокоптера.

Спеціалістами ДП «Виноградівський лісгосп» вже проведено тестування новопридбаного квадрокоптера Phantom. Апарат здатен розвинути швидкість до 72 км/год та перебувати у повітрі 30 хвилин.



Сучасна камера з роздільною здатністю матриці 20 Мп може знімати відео у якості 4К та робити серійну фотозйомку зі швидкістю 14 кадрів у секунду, що дає змогу розгледіти навіть найменші ознаки лісової пожежі та визначити її координати. Керування дроном здійснюється у режимі он-лайн через Wi-Fi сигнал за допомогою смартфона або планшета, максимальна дальність управління становить 7 км.

«Квадрокоптер слугуватиме невід’ємним помічником у лісовому господарстві, особливо у пожежонебезпечний період. За його допомогою ми можемо набагато швидше виявити лісову пожежу, її джерело та площу, а також здійснювати координацію гасіння з мінімальними втратами. «Безпілотник» також може слугувати для забезпечення охорони лісу від незаконних рубок та браконьєрства, моніторингу стану лісів – як новостворених насаджень, так і уражених шкідниками, створення електронних карт, проведення ревізій лісових обходів і таксації лісосік тощо. Новітні технології відкривають багато можливостей для втілення нових ідей та оптимізації роботи лісівників» – зазначає провідний інженер з охорони та захисту лісу ДП «Виноградівський лісгосп» Владислав Білак.



Уряди США, Малайзії та Індонезії використовують «безпілотники» для захисту своїх земель і біовидів, які їх населяють. Так, за допомогою аерофотознімання проводяться заходи по збереженню рідкісних диких тварин, вивчається їх розподіл та щільність на певній території. У густих лісах наземні способи моніторингу мають меншу оперативність та вищу вартість.

Прес-служба ЗОУЛМГ

http://sevlush.info/UA/vynohradiv/18121-na-vinogradivshchini-lisivniki-opanovuyut-novij-metod-viyavlennya-lisovikh-pozhezh-z-neba

Далі...

Лісові ресурси світу

Лісові ресурси світу налічують 3,8 млрд. га, промислові запаси деревини становлять до 50 млрд. куб. м. Більша частина лісів сконцентрована у двох лісових поясах - північному, з переважанням хвойних пород (пролягає через Канаду, США, Скандинавію, Росію) та південному, з листяними породами дерев (території Центральної та Південної Америки, Екваторіальної Африки, Південної та Південно-Східної Азії).

Ліси є основним постачальником кисню в атмосферу. Деревина використовується як паливо, як цінний матеріал для будівельної та хімічної індустрії. Ліси виконують грунтозахисну та водоакумулятивну функціі, є місцем відпочинку, видиграють надзвичайно важливу природоохоронну роль.

Найбільші площі лісів збереглися в Азії та Південній Америці, найменші - в Австралії та Європі. Щороку площі лісів скорочуються на 25 млн. га, що є важливим аспектом екологічної проблеми. За запасами деревини провідні місця в світі належать Росії, Канаді, Бразилії, США, Індонезії; з-поміж африканських країн - Демократичній Республіці Конго (ДРК).

Світові лісові ресурси характеризуються двома важливими показниками: розмірами лісової площі відновлюваних. Але оскільки ліси забираються під ріллю, будівництво, деревину використовують як дрова, як сировина для деревообробного й іншого видів промисловості (виробництво паперу, меблів і ін.), проблема скорочення лісових ресурсів і обезліснення територій стоїть досить гостро. Для раціонального використання лісових ресурсів необхідно комплексно переробляти сировину, не вирубувати ліси в обсязі, що перевищує їхній приріст, проводити лісовідновлювальні роботи.

Лісу світу поширені нерівномірно. Вони утворюють два приблизно рівних по площі і запасам деревини лісові смуги — північну і південну. Північна смуга — у зоні помірного і частково субтропічного клімату. Найбільш заліснені країни північного поясу — Росія, США, Канада, Фінляндія, Швеція. Південний пояс — у зоні тропічного й екваторіального кліматів. Основні лісові райони південного поясу — Амазонія, басейн Конго, Південно-Східна Азія, країни — Конго, Бразилія, Венесуела.

Лісові ресурси (ліси) називають «легенями» планети, вони відіграють величезну роль у житті всього людства. Вони відновлюють кисень в атмосфері, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнуванню ґрунту. Вирубка тропічних лісів Амазонії призводить до порушення «легень» планети. Збереження лісів необхідно в тому числі і для здоров'я людства.

У лісові ресурси входять: деревина, живиця, пробка, гриби, плоди, ягоди, горіхи, лікарські рослини, мисливські-промислові ресурси і т.д., а також корисні властивості лісу — водоохоронні, кліматорегулюючі, протиерозійні, оздоровчі й ін. Лісові ресурси відносяться до поновлюваних ресурсів. Світові лісові ресурси характеризуються двома головними показниками: розмірами лісової площі (4,1 млрд. га чи близько 27% площі суші) і запасами деревини на корені (350 млрд. м3), що завдяки постійному приросту щорічно збільшуються на 5,5 млрд. м3. Однак ліси зводяться під ріллі і плантації, під будівництво. До того ж деревина широко використовується на дрова і древообрабивающую продукцію. У результаті обезліснення набуло загрозливих масштабів. Площа лісів у світі щорічно зменшується, як мінімум, на 25 млн. га, а світова заготівля деревини в 2 000 р. повинна досягти 5 млрд. м3. Це означає, що її щорічний річний приріст буде використаний цілком. Останнім часом відбувається катастрофічно швидке зведення тропічних лісів. У 80-х рр. щорічно вирубувалося 11 млн. га таких лісів. За останні 200 років площа лісів скоротився як мінімум у 2 рази. Щорічно знищується ліс на площі 125 тис. км2, що дорівнює території таких країн як Австрія і Швейцарія разом узяті. Головними причинами знищення лісів є: розширення сільськогосподарських угідь і вирубка лісів з метою використання деревини. Ліси вирубуються в зв'язку з будівництвом ліній зв'язку. Найбільше інтенсивно знищується зелений покрив тропіків. У більшості країн, що розвиваються, вирубка проводиться в зв'язку з використанням деревини як палива, а також випалюються ліси для одержання орних земель. Скорочуються і деградують від забруднення атмосфери і ґрунтів лісу у високорозвинених країнах. Відбувається масове уси-хание верхівок дерев, унаслідок їхньої поразки кислотними дощами. Наслідку обезлесевания несприятливі для пасовищ і ріллі. Така ситуація не могла залишитися непоміченої. Найбільш розвиті й у теж час малозабезпечені лісом країни вже проводять у життя програми по збереженню і поліпшенню лісових угідь. Так, у Японії й Австралії, а також у деяких західно-європейських країнах площі під лісами залишаються стабільними, а виснаження древостоя не спостерігається.

Найбільша площа лісів збереглася в Євразії. Це близько 40% усіх світових лісів і майже 42% загального запасу деревини, у тому числі 2/3 обсягу деревини найбільш коштовних порід. Найменшу вкритість лісами має Австралія. Оскільки розміри континентів неоднакові, важливо враховувати їхня лісистість, тобто відношення лесопокритої площі до загальної площі. По цьому показнику перше місце у світі займає Південна Америка. При господарській оцінці лісових ресурсів першорядне значення має така характеристика, як запаси деревини. За цією ознакою виділяють стани Азії, Південної і Північної Америки. Ведучі позиції в цій області займають такі країни, як Росія, Канада, Бразилія і США. Практичною відсутністю лісу характеризуються Бахрейн, Катар, Лівія й ін.

Лісу відіграють величезну роль в економіці як джерела деревини і багатьох видів сировини - рослинного (смоли, гриби, ягоди, лікарські рослини) і тварини (м'ясо, хутра, коштовні лікарські препарати - панти, боброва і кабарожья струмінь, ведмежа жовч і т.п.). У житті багатьох народів Росії ліс - основне життєве середовище, на якій базується весь уклад (финно-угорские народи, евенки й ін.). Для населення ліс - найважливіший рекреаційний ресурс. На відміну від більшості західних народів, аматорські збір грибів, ягід, лікарських рослин і полювання - не тільки економічна підмога, але і совешенно необхідна частина життєвого укладу. Росія має найбільшими у світі запасами лісу. На 1993 р. площа лісової частини лісового фонду складала 886.5 млн.га, а загальний запас деревини - 80.7 млрд. м3, що складає відповідно 21.7 і 25.9% світових запасів. Перевищення другої цифри над першою говорить про те, що Росія має у своєму розпорядженні більш зрілими і більш продуктивні ліси, чим інша планета в цілому.

Ліси відіграють величезну роль у газовому балансі атмосфери і регулюванні планетарного клімату Землі. Загальний баланс для лісів Росії склав для вуглекислого газу 1789064.8 тис тонн, а для кисню - 1299019.9 тис тонн. Щорічно в лісах Росії депонується 600 млн тонн вуглецю. Ці гігантські обсяги міграції газів істотно стабілізують газовий склад і клімат планети. Основні запаси лісів Росії концентруються в Сибіру і на Далекому Сході, а також на Європейській півночі. Максимальні відсотки лесопокритой площі відзначаються в Іркутській області і Приморському краї, трохи нижче вони на півдні Хабаровського краю, півдні Якутії, у приенисейской частини Красноярського краю й у республіці Комі, Вологодській Костромській і Пермській областях. Однак лісистість збігається з високими запасами деревини лише в Приморському краї і, у меншому ступені, на півдні Красноярського краю В інших регіонах, де виростають найбільш продуктивні ліси (на Кавказу, Алтаї, Європейському центрі) лісистість помітно знижена, причому в значній мірі завдяки діяльності людини. Найбільш бідні лісами області півдня Європейської Росії - Ростовська, Волгоградська, Астраханська, Оренбурзька, Ставропольський край і республіка Калмикія, а також рівнинні тундрові райони. Слід зазначити, що на значній частині цих територій сучасна лісистість помітно нижче природної. Росіяни в степовій зоні і оленярі на півдні тундри істотно знизили площі лісів.

Площі лісів на території Росії постійно скорочуються от уже 500 років, але, безумовно, найбільше різко - у ХХ ст. Але все-таки цей процес торкнувся Росії в меншому ступені, чим основний світ. Важають, що в останні 10 тис. років було знищено 2/3 лісів Євразії. Для Росії цей показник не оцінювався, але він, безумовно, менше 1/3. Загальна лісова площа за останні 10 років у Росії навіть зросла на 6 млн га, але це почасти викликано зміною системи обліку. Однак, у багатьох регіонах має місце відновлення лісів, зв'язане з глибокою кризою сільського господарства й економіки в цілому. Але в той же час запаси деревини знизилися на 1.2 млрд. м3, що говорить про те, що лісу Росії “молодіють”, тобто вирубуються найбільш коштовні - спілі і продуктивні ліси, у відновлення йде за рахунок малоцінних дрібнолистих молодняків. Лісові ресурси Росії вважаються одними з найбагатших у світі. Площа доступних для експлуатації спілих і перестійних лісів оцінюється в 156.2 млн га - 44.5% покритої лісом площі країни.

Лісові ресурси - один з найважливіших видів біологічних ресурсів. Це вичерні, але відновлювані ресурси багатоцільового призначення. Лісові ресурси мають величезне значення: відновлюють кисень, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнування ґрунту; крім того, вони - джерело різноманітних конструкційних матеріалів, палива, грибів, плодів, ягід, горіхів і лікарських рослин і т.д. Лісами покрито менше 30 % суші.

Світові лісові ресурси характеризуються двома головними показниками : розмірами лісової площі (4 млрд. га) і запасами деревини на корені (350 млрд. кубометрів).

Лісу світу поширені нерівномірно :

* по лісистості (- це відношення лесопокритой площі до загальної площі країни) I місце займає Південна Америка (Бразилія, Колумбія й ін.);

* по запасах деревини - країни Азії, Південної і Північний Америк, частково Євразії (Бразилія, Канада, США, Росія).

Але є ціла група держав, що практично безлесни : Бахрейн, Катар, Лівія й ін.

Проблеми використання лісових ресурсів :

1) скорочення площі лісів через розширення сільськогосподарських угідь, вирубки лісів, з метою господарського використання деревини, у зв'язку з будівництвом і т.д.

За останні 200 років площа лісів Землі скоротилася приблизно в 2 рази. Щорічно у світі знищуються ліси на площі 125 тис. кв. км, що дорівнює території Австрії і Швейцарії разом узятих (в основному в країнах, що розвиваються,). У високорозвинених державах лісові масиви скорочуються і деградують у зв'язку з забрудненням повітряного середовища і ґрунтів.

2) обезлесивание територій через надмірну вирубку, у результаті чого верхній шар ґрунту, нескріплений коренями, чи вимивається несеться вітром; земля деградує; трав'яний покрив пасовищ бідніє.

Шляху рішення проблем :

1) комплексна переробка лісової сировини;
2) не вирубувати лісу в обсязі, що перевищує їхній приріст;
3) робота з лісовідновлення;
4) контроль за якістю води, повітря;
5) заміна деревини іншими конструкційними матеріалами і джерелами палива.

http://nauch.com.ua/geografiya/11991/index.html

Далі...

Без селянина гори — пустка

Усі без винятку програми і концепції розвитку гірських територій декларують турботу про добробут горян.

Але от парадокс: з кожним новим документом життя у гірських районах тільки погіршується. Сьогодні слід уже думати не про розвиток, а про порятунок тамтешніх міст, сіл і хуторів, бо, як зазначено в аналогічній програмі уряду Гройсмана, "прискорюватиметься обезлюднення населених пунктів і деградація людського потенціалу, посилюватимуться депресивність і дотаційність цих територій".

Занепали гори не через природні катаклізми, — горянам до стихій і труднощів не звикати, вони навчені їх долати. Занепад принесла якраз "турбота" влади, коли на початку нульових рішеннями обласних рад за негласної вказівки Міністерства аграрної політики в один момент було зруйновано сталий економічний устрій гір. Селян позбавили землі. І цим прирекли на зубожіння не лише аграрний сектор, а й цілі хутори і села, які на аграріях трималися. А тому врятують гірські території не декларативні програми про інновації та інвестиції, а реальні кроки з повернення горянам основного засобу виробництва, а отже, і благополуччя.

Молочні ріки тепер у споминах

У черговій, прийнятій цього тижня Концепції розвитку гірських територій українських Карпат відверто змальовано невтішну картину соціально-економічного та екологічного стану цього краю. А там, на хвилиночку, у 715 населених пунктах, 94% з яких — села, проживають 978 тис. громадян. Зрештою, Карпатський регіон — це наше обличчя перед ЄС, куди ми так прагнемо.

Автори концепції слушно пропонують відійти від малоефективних бюджетних дотацій і субвенцій гірським районам і розпочати нарешті відродження їх реального сектору економіки у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській і Чернівецькій областях. Чиновники вбачають потенціал розвитку гірських районів у "туризмі, інфраструктурі, людському капіталі та ІТ".

Економіка гір споконвіків базувалася на сільськогосподарському виробництві і лісовому господарстві з його заготівлею і переробкою деревини. Етнофестивалі, туристичні стежки і зелені садиби, про які так багато сьогодні розмов, карпатські села не нагодують і не врятують. Гуцули вже у цьому переконалися.

Сільськогосподарське виробництво в гірських районах базувалося на високопродуктивному тваринництві. Радянські колгоспи процвітали з м'ясо-молочних ферм. На кожній утримували зо 5 тис. овець, до півтисячі корів і бичків, які літували на численних карпатських полонинах. Колгоспи мали молочарні, пасіки, переробні цехи для консервації грибів, ягід, соків. У високогірному Путильському районі, що на Буковині, з дарів лісів працював навіть сокоекстрактний завод. Словом, з багатющого природного ресурсу і невтомної праці горян агропідприємства в горах мали статки, які спрямовували на розбудову й утримання соціальної інфраструктури сіл, наповнення бюджетів держави і місцевих громад.

Окремі розумники пояснюють заможність карпатських колгоспів дешевими енергоносіями і щедрими державними дотаціями від радянської влади на молоко, м'ясо й вовну, а також стабільним ринком збуту сільгосппродукції. "Але і до радянських колгоспів, при приватній власності за Австрії і Румунії, гуцули не бідували, хоча не мали від тодішніх держав жодних преференцій, — каже фермер з Путильщини, голова районної асоціації фермерів Ярослав Євенчук. — Хто мав землю, мав і статки, бо було на чому їх заробляти. Оскільки рілля у нашому високогірному краї практично відсутня, то все агровиробництво було зосереджено на землях, які зараз називають лісогосподарськими".

Агросектор Карпат має лісово-пасовищний характер. Тож як могло статися, що сьогодні селяни у горах опинилися цілковито відрізаними від землі, від свого лісу, без якого у гірських умовах неможливо вести товарне виробництво, розвивати традиційні для гір тваринництво, зокрема вівчарство, та супутні з ними промисли?

Навіть для того, щоб настелити дошки у кошарах, набити над ними дах, фермери мусять іти на аукціон з продажу продукції лісозаготівель і конкурувати з деревопереробниками. Або кланятися лісівникам, щоб придбати кілька кубів сухостою.

У Чернівецькій області майже дві третини території Путильщини, більш як половина Вижницького і Сторожинецького районів вкриті розкішними лісами.

У багатьох буковинських родинах з гірських поселень досі зберігають старі дідівські документи часів імперії Габсбургів і Румунського королівства, що засвідчують право власності на землю, в основному на землю з лісами.

З цих націоналізованих приватних земель, зосереджених навколо населених пунктів, і з лісових ділянок, що разом із сінокосами і випасами належали громадам, монастирям, церковним єпархіям, нова радянська влада у 1945 р. формувала колгоспи в Українських Карпатах. Держава як землевласник передала їх колективним господарствам у безстрокове користування.

Гірські колгоспи, як раніше приватні господарства, розвивали також і лісівництво, — така специфіка гір. Мали у своїй виробничій структурі лісівничі підрозділи, які, окрім вирощування й охорони лісів, займалися лісозаготівлею і навіть деревопереробкою.

"Лісівництво за своєю суттю є землеробством, спрямованим на вирощування товарного лісу, де між посадкою і збором урожаю проходить великий цикл у кілька десятків років, — розповідає кандидат сільськогосподарських наук, відомий спеціаліст лісового господарства країни Андрій Бобко. — До природної продуктивності землі додаються ще два чинники — енергія сонця і людська праця. На цьому і побудовано якраз виробництво продукції в аграрному секторі. В гірських умовах сільгоспвиробники комплексно і збалансовано використовують ліси — свій основний природний ресурс, незалежно від форми власності на нього. До того ж полонини, випаси, сінокоси є частиною лісових угідь, їх неможливо розділити без втрати економічного потенціалу".

У 1990 р. Україна оголосила земельну реформу, яка зруйнувала монополію держави на землю. Усе майно радянських колективних господарств, а також право користування колгоспною землею, куди входили і ліси, перейшло правонаступникам колгоспів — колективним сільгосппідприємствам (КСП) — на тих самих правах і у тих самих межах, непорушність яких гарантували державні акти радянського зразка.

Наступним кроком реформи стало роздержавлення земель сільськогосподарського призначення (ріллі, садів, сінокосів) і запровадження на них колективної форми власності. Землі інших категорій залишалися державними.

Згодом колективні сільгоспугіддя були розпайовані і передані у приватні руки колишнім колгоспникам. У горах, де не було ні садів, ні орної землі, люди отримали мізерні паї, на яких неможливо розгорнути прибуткове сільськогосподарське товарне виробництво.

Колгоспні ж ліси влада селянам не віддала — ні приватним фермерам, ні колективним сільгосппідприємствам. Вона вирішила їх віддати лісгоспам. Хоча не було жодного нормативно-правового документа, який дозволяв забрати у колективних сільгосппідприємств право постійного користування лісовими, водними і резервними землями і передавати ці землі іншим юридичним особам. Більш того, у вересні 2005 р. Конституційний суд України у справі №1-17/2005 (про постійне користування земельними ділянками) скасував часові обмеження на виготовлення на зазначені землі окремих державних актів постійного користування і підтвердив чинність державних актів радянського зразка.

Позбавити діюче агроформування права землекористування і закріплених за ним земельних ділянок поза його згодою міг тільки суд.

Закон гір: хибний крок — і все летить у прірву

Незважаючи на це, на початку 2000 р. країною прокотилася хвиля передачі колгоспних лісів спеціально для цього створеним лісогосподарським підприємствам комунальної чи державної форми власності. "Закарпатагроліс", "Галсільліс" у Львові, "Івано-Франківськоблагроліс", підприємства "Чернівціагролісу" через рішення обласних рад отримали в постійне користування землі лісового фонду, які на той час перебували у постійному користуванні агроформувань — законних правонаступників радянських державних колективних господарств.

Так, у 2000–2001 рр. депутати Чернівецької обласної ради ХХІІІ скликання одним махом забрали у законних користувачів — діючих сільгосппідприємств — усі 68,7 тис. га земель лісового фонду і передали їх новоспеченим держспецлісгоспам Мінагрополітики, а також (гуляти так гуляти!) щедро нарізали десятки гектарів з аграрного "пирога" підприємствам системи Держкомлісу.

Така ж історія відбулася в усіх областях. Але якщо багаті на ріллю степові регіони цієї "реформи" навіть не помітили, то для гірських Карпат вона обернулася економічним крахом.

До речі, судова практика свідчить, що вітчизняні агрофірми, які змогли довести своє правонаступництво від колишніх колгоспів, вигравали прокурорські позови і залишали за собою статус постійних користувачів державними землями лісового, водного фонду, а також землями запасу. Проте жодного такого прикладу з Карпатського регіону у судових реєстрах віднайти не вдалося.

Окремі сільгосппідприємства Буковини зберегли державні акти радянського зразка на постійне користування колгоспними землями. У ТОВ "Україна", яке є правонаступником однойменного колгоспу на Вижниччині і яке сьогодні працює на орендованих у селян приватних паях, було 1104 га лісів. Поважний буковинський аграрій Богдан Юрійович Колотило, його директор, а колись голова одного з високогірних колгоспів сусідньої Путильщини, вважає цей документ історичним раритетом для ілюстрації занепаду колись потужного агросектору гірських територій.

"Ми були категорично проти незрозуміло ким затіяної передачі колгоспних лісів, — зауважує Колотило. — Усі мої колеги, керівники агроформувань гірських районів області, доводили обласним чиновникам, що цей крок неправомірний і економічно небезпечний. Але влада нас ніби зумисне не чула. У нас тут на Вижниччині чи у Сторожинецькому районі для роботи колективних, фермерських господарств хоч залишилася рілля. А для путильських аграріїв це була катастрофа".

За іронією долі, Путильську районну раду сьогодні очолює Микола Шевчук, який 18 років тому у статусі заступника голови Чернівецької облдержадміністрації активно проводив анексію лісів у діючих КСП і виводив їх з аграрного сектору. "За цими лісами ніхто не дивився, незаконні рубки там процвітали, ми могли їх узагалі втратити", —— чи то пояснює, чи то виправдовується Микола Шевчук.

Насправді втратили агросектор району. Торік припинив свою діяльність останній на Путильщині м'ясозабійний цех. А єдина молочарня переробляє на рік 500 т молока (потужність колись одного середнього колгоспу), яке закуповує в сусідніх районах, не гірських.

Сільгоспвиробництво у Путильських горах ще якось жевріє завдяки фермерам і особистим селянським господарствам. Але їх стає дедалі менше. З 22 зареєстрованих фермерських господарств про роботу звітують лише 13. Вони утримують 83 корови, 600 овець і 71 коня на додачу. "Інвестування в розвиток сільського господарства району проводиться за рахунок власних коштів фермерів та агроформувань", — рапортує Путильська райдержадміністрація. А Путильська райрада останніми роками щовесни проводить засідання, на яких розглядає одне й те саме проблемне питання: чи вистачить цього разу овець для святкування в районі споконвіку традиційного для гуцулів Дня виходу вівчарів на полонини?

Тим часом передані у приватну власність гірські полонини заростають лісом. Розвивати тваринництво на подрібнених земельних наділах неможливо, — шкурка вичинки не варта. Більше половини сільгоспугідь у горах просто закинуті землевласниками.

Кілька років тому місцеві держлісгоспи активно домагалися переводу сільгоспугідь, заліснених самосівом, у землі лісогосподарського призначення. Але сьогодні постало питання існування самих лісгоспів, — через різке падіння ринку деревини і ще більш різке збільшення податкового навантаження ці державні підприємства змушені згортати обсяги виробництва. Тож услід за аграрним сектором у горах зникає й лісогосподарський.

Повітряні концепції для паперових комплексів

Раціональне, економічно ефективне використання землі в гірських районах не забезпечене досі. Хоча за законом, одне з основних завдань місцевої влади — дотримуючись норм чинного законодавства, забезпечити соціально-економічний розвиток своєї території.

Департамент агропромислового розвитку Чернівецької ОДА замість того, щоб вказати конкретний вихід з украй загрозливої для гірських територій ситуації, лише переписує у свої звіти мізерні цифри офіційної економічної статистики. Нещодавно співробітники департаменту подали до Кабміну пропозиції щодо вирішення проблемних питань розвитку гірських населених пунктів. Про агропромисловий комплекс гір сказано однією, по суті, порожньою фразою: "Існує необхідність у запровадженні додаткових стимулів розвитку гірських територій, запровадженні там виробництв, державній підтримці суб'єктів господарювання зазначених територій".

Уже згадувана концепція для підняття економіки в гірських умовах так само заяложеними словами пропонує "розбудовувати просторово збалансовану виробничу інфраструктуру, комплексно розвивати господарський комплекс, запроваджувати у сільське господарство інноваційні технології та економічні проекти".

"Якщо у аграріїв немає основного засобу виробництва — нема землі, то ніякі програми і концепції, ніякі технології та інвестиції не допоможуть відродити економіку гірських районів і вивести їх із занепаду", — переконаний Ярослав Євенчук.

Земельна реформа ставила благородні цілі: не просто провести роздержавлення земельних угідь і забезпечити на них рівноправний розвиток різних форм господарювання. Головне — реформувати село, дати можливість людям жити і вільно працювати на своїй землі.

Для гірських районів задуми реформи справдилися з точністю до навпаки. Услід за батьками молодь масово їде на заробітки за кордон. Аграрний сектор Карпат у ХХІ ст. скотився до натурального виробництва і тримається на небагатьох ентузіастах, які за покликом крові не можуть залишити свої гори. Пригріє сонце, і вони все одно поведуть отари на гірські полонини.

Далі...

Вчені створили прозору деревину, здатну поглинати і виділяти тепло

Зараз дерево швидше асоціюється з дачними будиночками або модними офісними будівлями, проте новий вид модифікованої деревини може зайняти особливе місце в архітектурі майбутнього: розроблений прозорий матеріал здатний не тільки пропускати світло, але і поглинати або виділяти тепло. Новий матеріал цілком може стати заміною звичним склу та пластику, а також може стати основою для побудови теплиць.

Ідея цієї технології з'явилася три роки тому, коли група вчених з Королівського технологічного інституту KTH в Стокгольмі (Швеція) під керівництвом Ларса Берглунда виготовила прозору деревину, видаливши зі стінок клітини компонент лігнін, що поглинає світло. Щоб зменшити розсіювання світла, вони включили акрил в пористі дерев'яні волокна: матеріал, що вийшов, був фізично міцним, що дозволяло йому витримувати великі навантаження, і він мав дуже важливу властивість - був досить прозорим, щоб пропускати світло, однак зберігав конфіденційність, що дозволяло використовувати його в якості вікна.

Тепер команда просунулася далі в своїй розробці, додавши полімер під назвою поліетиленгліколь (ПЕГ) в делігніфіцирувану деревину. ПЕГ здатний накопичувати тепло, а завдяки своїй хімічній структурі сумісний з деревиною. Результати роботи вчені представили на зустрічі Американського хімічного товариства (American Chemical Society).

«Ще в 2016 році ми показали, що прозора деревина володіє відмінними теплоізоляційними властивостями в порівнянні зі склом в поєднанні з високим оптичним пропусканням. У цій роботі ми постаралися ще більше скоротити енергоспоживання будівлі, запровадивши матеріал, який може поглинати, зберігати і виділяти тепло », - стверджують вчені.

Ключовим параметром технології стало те, що ПЕГ - тверда речовина, яка, однак, плавиться при температурі 27 градусів за Цельсієм, зберігаючи енергію в процесі. Температуру плавлення можна регулювати за допомогою різних типів ПЕГ. Ідея в тому, що протягом дня матеріал поглинає тепло і зберігає його, а потім виділяє його вночі. Вчені помістили ПЕГ в капсулу з делігніфіцірованной деревини, додавши в матеріал акрил для захисту від вологи.

Як і в попередній версії, отриманий матеріал був хоч і мутним, але досить прозорим і дуже міцним, проте мав додаткову перевагу у вигляді здатності накопичувати тепло. Крім того, він майже повністю біорозкладаний: єдина небіорозкладна частина - акрил, але його, як стверджують фахівці, можна замінити іншим полімером на біологічній основі.

Тепер головне завдання вчених - зробити виробництво матеріалів досить дешевим і щоб він легко масштабувався, щоб його можна було використовувати в промисловості. За оцінками дослідників, він може бути використаний в практичних цілях протягом п'яти років, хоча його використання, ймовірно, залишиться нішевим. Існує також багато можливостей для покращення здатності матеріалу до накопичення енергії, щоб зробити його ще більш ефективним.

https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/vcheni-stvorili-prozoru-derevinu-zdatnu-poglinati-i-vidilyati-teplo

Далі...

Працівники наукового інституту цивільного захисту та редакція журналу "Надзвичайна ситуація+" долучилися до акції з відтворення лісів

4 квітня особовий склад Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту та редакція журналу «Надзвичайна ситуація+» з великим задоволенням взяли участь у посадці лісу на території Лебедівського лісництва на Київщині.

Перед початком роботи для особового складу УкрНДІЦЗ та редакції журналу був проведений майстер-клас із садіння сіянців за участю керівництва Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та державного підприємства «Вищедубечанський лісгосп».



Учасники акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», яка проходить у рамках весняної лісокультурної кампанії, зазначили, після майстер-класу від фахівців з садіння лісу, виявилося, що цей процес дійсно потребує певних знань та розуміння технології.

Отримавши необхідну інформацію, учасники акції, на чолі з начальником УкрНДІЦЗ Кропивницьким В.С., висадили майже три тисячі сіянців сосни звичайної та 8 кг жолудя дуба червоного. Для декого це був новий приємний досвід, для інших – гарна можливість вдосконалити свої вміння. Але, однозначно, всі отримали багато задоволення, заряд енергії та радості від процесу.

Отже, якщо ви хочете приєднатися до акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», все, що вам знадобиться – садові рукавички, меч Колесова (вузька лопата для садіння сіянців), сіянці дерев, кілька годин вашого часу та ентузіазм.



Працівники наукової установи закликали всіх у цей період висаджувати ліс разом з лісівниками. А лісівники, у свою чергу, подякували їм за участь в акції.

За матеріалами повідомлень прес-служби УкрНДІЦЗ та журналу «Надзвичайна ситуація+»

05.04.2019

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=200298&cat_id=32888

Далі...

Володимир Бондар зустрівся з представниками громадськості

05.04.2019 відбулася зустріч заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря з представниками громадськості Прикарпаття.

Зокрема, у зустрічі взяли участь представники Громадської ради при Держлісагентстві та Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, Асоціації ветеранів України «Сильні духом», Всеукраїнського об’єднання «Наш шлях», громадського об’єднання «Крук», первинної профспілкової організації Прикарпатського національного університету ім В. Стефаника, а також військовослужбовці Збройних Сил України – учасники антитерористичної операції на Сході України, представники ЗМІ.

Під час зустрічі сторони обговорили низку питань, зокрема, щодо кадрової політики Держлісагентства при проведенні конкурсів та призначення на посади керівництва обласних управлінь.

Представники громадськості висловили занепокоєння стосовно того, що інколи на конкурси подаються кандидати, які з певних причин не відповідають, зокрема, особистим і моральним якостям для зайняття посад у лісовій галузі.



Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар та присутній на зустрічі голова конкурсної комісії Держлісагентства, начальник юридичного відділу Віталій Дудка надали роз’яснення щодо організації прийому документів від кандидатів на посади категорії «Б» та проведення конкурсів з правової точки зору.

«Наше відомство як орган, який організовує конкурси на зайняття вакантних посад у територіальних органах Держлісагентства, керується виключно законодавством України. Будь-яка особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, має подати всі відповідні документи, які визначені законом та умовами проведення конкурсу. Якщо ці документи були подані в повному обсязі та у встановлений термін, то ми не маємо права не допустити цю особу до конкурсу. Все має відбуватися відповідно до закону. І самі конкурси відбуваються згідно зі встановленими правилами. Після перемоги у конкурсі, особа проходить спеціальну перевірку. І потім відбувається процес призначення. Якщо якась норма не буде дотримана, то на Держлісагентство можуть бути подані позови до суду», - зазначив Володимир Бондар.



У свою чергу, Віталій Дудка також розповів про процес проведення конкурсу та нормативно-правові норми забезпечення цього процесу. «Конкурсна комісія проводить конкурси з дотриманням принципів забезпечення рівного доступу, політичної неупередженості, законності, довіри суспільства, недискримінації, прозорості та інших. При проведенні співбесіди з кандидатами на посади ми також враховуємо і особистісні компетенції», - сказав він.

З огляду на те, що сьогодні в Агентстві проходять конкурси на заміщення низки вакантних посад у територіальних органах та самому відомстві, учасників зустрічі було запрошено бути присутніми в якості спостерігачів від громадськості.

05.04.2019

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=200264&cat_id=32888

Далі...