Житомирський агроекологічний університет вирощує міскантус

На території Житомирського національного агроекологічного університету вирощують міскантус.

Керівник проекту, кандидат сільсько-господарських наук Володимир Зінченко жартома називає ділянку гігантської трави "плантацією дров", передає Екоклуб Рівне.
«Міскантус гігантус може стати рятівною соломинкою на шляху до енергетичної незалежності України, - впевнений він. – Ця непримхлива рослина може рости на будь-яких грунтах з низькою кислотністю».

Якщо порівнювати з лісом, то енергетична цінність міскантуса приблизно однакова, продовжує Володимир Зінченко. «От тільки ліс потрібно вирощувати щонайменше 80 років, вихід деревини - 400 т з га, - пояснює він. - А ось з одного гектара міскантуса через 80 років буде близько 2000 тонн, тобто продуктивність гігантуса вища у чотири-п'ять разів».

При спалюванні міскантус виділяє від 16,5 - 18 МДж/кг енергії, тоді як дрова із дуба - 19 МДж, додає Володимир Зінченко.

У Житомирському національному агроекологічному університеті технологію вирощування та використання міскантуса досліджують та удосконалюють вже більше 10 років. Плантація була закладена у 2004 році.

За словами Володимира Зінченка, міскантус проводить фітореабілітацію території, тобто витягує радіонукліди з грунту. «Із землі радіація зникає, а в рослині майже не накопичується, - розповідає він. - У якості експерименту спільно з польськими колегами ми висадили плантацію міскантусу у другій зоні радіоактивного забруднення: міскантус набирав щонайбільше 50-60 Бк/кг Цезію 137, тоді як допустимий рівень Цезію 137 щільного забруднення сягає 600 Бк/кг».

Вирощування міскантусу дозволить задіяти великі площі радіоактивно забруднених земель для вирощування біопалива і забезпечити людей роботою.

НАТАЛЯ ЯКОВЛЄВА | 02.05.2019

https://ecotown.com.ua/news/ZHytomyrskyy-ahroekolohichnyy-universytet-vyroshchuye-miskantus/

Далі...

РАНКОВА КАВА: Віктор ЧЕРВОНИЙ, перший віце-президент ВАМ та користувачів мисливських угідь

За "РАНКОВОЮ КАВОЮ" говоритимемо про стан мисливської галузі України :

• Чому лось не повинен бути у Червоній книзі, і до чого це може призвести? 
• Чому мисливство таке важливе, у той же час мисливська галузь не прибуткова ? 
• І чому акції "Не вбивай норку" – популізм? 

Розібратися у цих питаннях допоможе Віктор ЧЕРВОНИЙ, перший віце-президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь(голова Державного комітету лісового господарства у 2005-2006 р.р.) 

"РАНКОВОЮ КАВОЮ" пригощатиме журналіст Людмила ЛЯХЕВИЧ.

Agro FM

Опубликовано: 1 мая 2019 г.

Далі...

Селекційно насіневий центр. ВІДЕО

Державне підприємство "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр"

https://lvivlis.gov.ua/breeding_and_seed_center

Державне підприємство "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр"

площа: 3288 га
к-сть працюючих: 35
основні лісоутворюючі породи: бук, дуб, сосна, модрина
адміністративні райони розташування: Жовківський, зелена зона м.Львова

 

За комплексним лісогосподарським районуванням ліси Державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» належить до Західноукраїнського лісостепового лісогосподарського округу на стику двох районів – Розточчя-Опілля та Малого Полісся, а за геоботанічним районуванням до Європейської зони широколистяних лісів, східно-європейської провінції. ДП «Львівський ЛСНЦ» створений 7 квітня 2006 року.

Загальна площа підприємства становить 3288 га, в тому числі площа лісових земель 3086га. В структуру підприємства входить Брюховицьке лісництво і завод по переробці та зберіганні лісонасіннєвої сировини.

Насадження твердолистяних порід займають 70 % вкритих лісовою рослинністю земель, в тому числі бук – 1576 га, дуб – 488 га. Лісостани з перевагою хвойних порід займають 28 %, в тому числі сосна – 849 га.

По віковій структурі розподіл насаджень наступний : молодняки – 2 %, середньовікові – 69 %, пристигаючі – 16 %, стиглі і перестійні – 13 %. Середній вік насаджень становить 85 років.

Рубки головного користування не проводяться. За рахунок вибіркових способів рубань формуються різновікові насадження. Щорічний обсяг лісозаготівель складає близько 2,0 тис. м3 деревини.

На підприємстві організовано переробку лісонасіннєвої сировини хвойних порід із застосуванням сучасного обладнання австрійської фірми «Тхорбауер інженірінг», яке було введено в дію 22.03.2007р. Дане обладнання обслуговується безпосередньо 4 працівниками. Першу дослідну партію лісонасіннєвої сировини, Pinus sylvestris вагою 375кг, було перероблено для ДП «Буське ЛГ». В результаті отримано 5,9 кг насіння вологістю 5,39%. Вихід насіння склав 1,57%. Першу промислову партію лісонасіннєвої сировини, Pinus sylvestris вагою 1843 кг, було перероблено для ДП «Радехівське ЛГ». В результаті отримано 33,8 кг насіння вологістю 6,22%. Вихід насіння склав 1,83%.

Організовано лабораторію по контролю за якістю лісового насіння із залученням спеціалістів Львівської державної зональної лісонасіннєвої інспекції. Ведеться короткотермінове та довготермінове зберігання лісового насіння в контрольованих умовах (холодильних установках). З 01.01.2007 року перероблено більше 315 тонн сировини, при чому одержано 15046 кг ( в т.ч. сосни 1969 кг., ялини євр. 541 кг., модрини 387 кг., ялиці білої 12149кг) високоякісного насіння хвойних порід.

В тому числі за 2011рік перероблено 69063 кг сировини і одержано 3621кг високоякісного насіння хвойних порід (ялиці білої 3206кг., модрини європейської 24кг., ялини європейської 5кг., сосни звичайної 386кг.) Ведеться робота по впровадженню технологій вирощування посадматеріалу з закритою кореневою системою. Проводиться ряд заходів по створенню клонових плантацій сосни, модрини, ялиці, дуба.

За 2011 р. ДП «Львівським ЛСНЦ»
1) заготовлено:
- 70 кг насіння: 2 кг модрини; 5 кг бука; 50 кг дуба, 13кг сосни
- 1721м3 деревини: 510м3 ділової;
2) вирощено сіянців: 25,5т. шт.
3) реалізовано:
- 2708шт сіянців: 2000шт. псевдотсуги, 708шт. метасеквойі на суму 9948,00грн.
- 2244м3 деревини на суму 600025грн.

Середня заробітна плата на підприємстві за 2011 р. становить 2527грн .

- Керівництво підприємства. Графік прийому громадян керівництвом підприємства;
- Структура підприємства;
- Історія підприємства;
- Об'єкти природно-заповідного фонду. Представники Червоної книги;
- Рекреаційні та еколого-просвітницькі об'єкти;
- Прайси на продукцію та послуги.

Далі...

Лісівники у вихідні патрулювали лісові масиви (ФОТО)

Святкові дні, велика кількість вихідних та гарна сонячна погода покликали громадян на відпочинок до лісу. Особливо навантажені цими днями зелені зони під Черкасами.



Працівники державної лісової охорони Черкаського лісгоспу працювали без вихідних, адже в області встановилася висока (4 клас) та подекуди надзвичайна (5 клас) пожежна небезпека. Особливо вразливі під час пожежонебезпечного періоду хвойні ліси, які й зростають навколо обласного центру у Дахнівському лісництві.



Лісовий патруль здійснює численні протипожежні рейди та проводить роз’яснювальну роботу з відпочиваючими. Лісівники звертаються до усіх, хто відвідує ліси: дотримуйтеся правил пожежної безпеки та поводження у лісі, будьте обережні з вогнем, не паліть вогнища у недозволених місцях, не смітіть – щоб і наступного разу було де відпочити та насолодитися красою наших лісів!

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

02 травня 2019, 22:04 Новини Черкас та області / Черкаські новини

http://procherk.info/news/7-cherkassy/72066-lisivniki-u-vihidni-patruljuvali-lisovi-masivi-foto

Далі...

Российский школьник проехал на велосипеде пять километров и спас лес от огня

Ученик четвертого класса из села Карамышево Липецкой области проехал около пяти километров по бездорожью на велосипеде, чтобы предупредить о надвигающемся пожаре. Об этом сообщает телерадиокомпания «Липецкое время».

Мальчик рыбачил с дедушкой на реке Воронеж, когда увидел, что горит сухая трава. Школьник тут же сел на велосипед и поехал в пожарную часть, чтобы рассказать о возгорании. Пожарные приехали вовремя, огонь не успел дойти до леса.

За свои действия ребенок получил благодарность от коллектива пожарного поста Карамышево.

В конце января сообщалось об иркутском школьнике, который вместе с матерью спас кота, вмерзшего в лед в сильный мороз. Температура воздуха в тот момент составляла минус 50 градусов.

В августе 2018 года 16-летний житель Иркутской области спас мужчину из тонувшего автомобиля. В это время очевидцы инцидента вызвали полицейских.

Источник новости: Lenta.ru

Фото: Sergei Karpukhin / Reuters

https://searchnews.info/russia0205/723403-rossijskij-shkolnik-proehal-na-velosipede-pjat-kilometrov-i-spas-les-ot-ognja.html

Далі...

Чого не можна робити під час пожежонебезпечного періоду

Зважаючи на тривалі Великодні вихідні, а також на те, що в Україні починається пожежонебезпечний період і загроза виникнення загорянь буде тільки зростати, Державна служба України з надзвичайних ситуацій в Черкаській області звертається до громадян з проханням не провокувати пожежі на відкритих територіях та дотримуватися елементарних правил безпеки під час відпочинку на природі.

Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:
- відвідувати хвойні ліси при оголошенні надзвичайної пожежної небезпеки 5-го класу;
- розводити багаття у лісі та лісопосадках;
- заїжджати автомобілем до лісу;
- палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники або недопалки;
- залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;
- полювати у лісі з використанням вогнепальної зброї;
- створювати смітники та спалювати відходи;
- спалювати стерню та післяжнивні залишки на сільськогосподарських полях.

Якщо ви помітили займання в лісах, посадках та на відкритих територіях, негайно телефонуйте за номером «101».

Дата: Сьогодні, 21:02

https://novadoba.com.ua/57831-chogo-ne-mozhna-robyty-pid-chas-pozhezhonebezpechnogo-periodu.html

Далі...

Диво Синього лісу

ПРЕКРАСНА МИТЬ

Від середини квітня й до початку травня ліс поблизу Брюсселя прикрашає блакитний килим диких гіацинтів. Фото з сайту hallerbos.be

Кожної весни тисячі людей з’їжджаються до букового лісу Галлербос неподалік Брюсселя, щоб помилуватися природним дивом. Щороку приблизно від середини квітня й до початку травня цей ліс прикрашає блакитний килим диких гіацинтів. Мільйони синіх дзвоників ростуть так щільно і встеляють такі великі площі, що Галлербос називають Синім лісом.

Якщо ви прийдете сюди зранку, то побачите чарівну картину: перше сонячне проміння, пробиваючись крізь молоде зелене листя дерев, по-особливому підсвічує синій цвіт гіацинтів, від чого в лісі стоїть казкове блакитно-фіолетове марево. У ньому легко уявити Мавку, яка гойдається на вербовому гіллі, чи ельфів, які танцюють на старих, зарослих мохом пеньках.

Загальна площа лісу — близько 555 гектарів. Для охочих помилуватися гіацинтами лісництво відвело два маршрути завдовжки сім кілометрів. Ці широкі стежки обнесено мотузяною загорожею. Адже дикі гіацинти заборонено не лише рвати, по них не можна ходити, бо квітковий килим дуже ніжний, і його легко можна пошкодити.

Те, що дикі гіацинти такі густі, свідчить, що вони ростуть тут не одне століття. Раніше Галлербос належав до найбільшого масиву букових пралісів у Європі, який сягав південної частини Брюсселя. Цей ліс існував ще за часів римлян і починався від берегів Рейну та Мозелю і доходив до Північного моря. Перші згадки про нього датуються 686 роком. Проте у роки Першої світової війни велику частину Галлербосу було вирубано. Нині в лісі залишилися лічені древні дубові та букові дерева. У 30-х роках минулого століття бельгійський уряд розпочав програму з відновлення зелених насаджень на цих територіях. Таким чином тут з’явився оновлений Галлербос.

Щороку час цвітіння гіацинтів різний, бо залежить від примхливої бельгійської погоди. Тому коли він наближається, спеціальний сайт розміщує щоденні оновлення. Отже, відвідувачі й численні професійні фотографи можуть побачити, коли Галлербос стає справді синім лісом. У вихідні дні гіацинтові стежки наповнюються людським потоком з охочих помилуватися цим неповторним явищем. Влада містечка Галле, біля якого розташовано ліс, навіть запровадила спеціальний автобус, котрий доставляє всіх охочих до чарівного лісу диких гіацинтів.

Вікторія ВЛАСЕНКО

сьогодні

https://ukurier.gov.ua/uk/news/divo-sinogo-lisu/

Далі...

Стосовно чоловіка, який здійснив незаконну порубку 30 дерев, спричинивши державі збитки на майже 400 000 грн

Прокуратура Полтавської області скерувала обвинувальний акт стосовно чоловіка, який здійснив незаконну порубку 30 дерев, спричинивши державі збитки на майже 400 000 грн

Досудовим розслідуванням установлено, що в січні поточного року, чоловік, перебуваючи в одному з сіл Кременчуцького району, не маючи лісорубного квитка/ордера на здійснення лісорубних робіт, незаконно, використовуючи дві бензопили, які заздалегідь взяв із собою, здійснив порубку сироростучих дерев породи ясен в кількості - 27 штук, гледигія - 2 штуки та 1 в’язу.

Згідно висновку інженерно-екологічної та економічної експертизи зловмисник спричинив істотну шкоду довкіллю, оскільки внаслідок рубки дерев погіршилися якість захисних, ґрунтозахисних та водоохоронних властивостей лісу, що в подальшому, у разі вітроломів та вітровалів, може негативно вплинути на інші насадження та може призвести до прискорення ерозії родючих ґрунтів.

Окрім цього, внаслідок незаконної порубки 30 дерев державі спричинено збитки у сумі майже 400 000 гривень.

Прокуратурою Полтавської області затверджено та скеровано до суду для розгляду по суті обвинувальний акт стосовно чоловіка за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 (незаконна порубка лісу) КК України.

Прес-служба
прокуратури Полтавської області

https://pol.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=250329

Далі...

«Ясени, ясени! Наді мною шумлять ваші крони…»

Ясен звичайний є одним із понад 40 видів роду Fraxinus, що ростуть у помірному та субтропічному регіонах північної півкулі. Цей вид не є вибагливим до родючості ґрунту, стійкий до посухи та морозу, росте у лісах, захисних лісових смугах, дендропарках і містах. Здавна люди вживали незрілі плоди ясена, виготовляли з його деревини кілки й дубинки, списи й держаки, луки й рогатини, коромисла й посуд, обіддя коліс і весла, кораблі та лижі, меблі та музичні інструменти. Корою дубили шкіру. Одержували жовту та зелену фарби, фанеру для оздоблення меблів і вагонів.

На території України ясенові насадження ростуть на 3% вкритих лісовою рослинністю земель, що перебувають у підпорядкуванні Державного Агентства лісових ресурсів України, та на 6% усіх листяних лісів країни. Участь ясена у насадженнях останнім часом збільшується на сході країни, що пов’язано з високою життєздатністю його насіннєвого та вегетативного поновлення, масовим відпадом клена від вертицильозу, в’яза від голландської хвороби, інших порід – у зв’язку з поширенням шкідливих організмів в умовах зміни клімату. Водночас на санітарний стан ясена також впливають різні чинники, серед яких найбільш небезпечним є так званий халаровий некроз (dieback – дослівно «периферійне відмирання»). 

Уперше цю хворобу виявлено на початку 90-х рр. на північному схо­ді Польщі та в Литві. Незабаром вона поширилася у Латвію та Естонію, у 2002 р. – у Німеччину, у 2004 р. – у Данію та Чехію, у 2005 р. – в Авст­рію, у 2007 р. – у Фінляндію, Угорщину, Словенію й Норвегію, у 2008 р. – у Францію, у 2009 р. – у Хорватію й Італію, у 2010 р. – у Бельгію й Нідерланди. У 2011 році підтверджено наявність хвороби у 24 країнах Європи, в 2013 році – у 26. Халаровий некроз у Європі поширювався так стрімко, що було запроваджено окремий проект Європейської Кооперації з науки і технологій (COST) Action FP1103 «Всихання Fraxinus у Європі: розробка порадників і стратегії невиснажливого ведення лісового господарства» (FRAXBACK) (2012–2016 рр.).

Основними симптомами халарового некрозу ясена є неодночасний розвиток листя, некрози листя, стовбурів і пагонів, знебарвлення деревини та дочасне опадання листя. Молоді дерева гинуть відразу після ураження, а в старших дерев розвиваються водяні пагони й заміщують відмерлі гілки, причому утворюються кущоподібні скупчення живих і мертвих гілок. Наявність халарового некрозу підтверджено молекулярними методами у 2010 році у зразках із насаджень Харківської області, пізніше – центральних і західних областей (К. Давиденко та колеги із Шведського аграрного університету). 

Можна припустити, що хвороба з’явилася на межі з Польщею раніше, але використати сучасні методи аналізу тоді не було можливості.Незважаючи на наявність симптомів халарового некрозу на багатьох пробних площах, інтенсивного відпаду дерев ясена у насадженнях Харківської області не відбувалося, а в пагонах із симптомами хвороби з Луганської області збудника цієї хвороби не було виявлено. Це можна пояснити тим, що гриб припиняє розвиток за високої температури повітря та дефіциту опадів упродовж вегетаційного періоду, хоча наступного року за сприятливих умов може продовжити поширення.Другим адвентивним шкідником («прибульцем»), що загрожує ясену, є ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis). На батьківщині – в Азії – вона не дуже шкодить ясену маньчжурському, а після проникнення до Північної Америки спричинила відпад усіх видів ясена, крім чотиригранного (F. quadrangulata). Природні умови американського континенту виявилися сприятливими для багатьох прибульців із Європи, зокрема наших короїдів хвойних лісів, непарного шовкопряда, золотогуза тощо. Ясенева смарагдова златка на початку тисячоліття потрапила в Москву зі садивним матеріалом або пакувальною тарою. Цей вид поширився до Смоленська, що недалеко від Білорусі, та до Воронежа, що зовсім недалеко від території України. Водночас у зелених насадженнях Москви спалах цієї златки вже згасає під впливом суворих зим або місцевих ентомофагів. В Європі ясеневу смарагдову златку очікують, синтезуючи феромон і розміщуючи пастки.Погіршення санітарного стану ясена в різних природних зонах України зареєстровано з 2006 року. Ослаблення й відпад дерев пояснювали як дією кліматичних чинників (зокрема зниженням рівня ґрунтових вод), так і змінами мікроклімату (зокрема у насадженнях, які межували зі зрубами). На вологих ділянках переважали кореневі гнилі (зокрема, спричинені опеньком), на менш вологих – туберкульоз, у розріджених насадженнях листя пошкоджували комахи. Під час спалахів масового розмноження комах-поліфагів, тобто спроможних живитися листям багатьох порід, зазвичай личинки найдужче пошкоджували листя дуба, але після його об’їдання переміщувалися на інші породи, зокрема на ясен, в’яз, клен, липу тощо. Унаслідок живлення листям цих порід личинки виживали, але мали менші розміри та плодючість, аніж у випадку живлення листям дуба. Чисельність шкідника зменшувалася, й він знову зосереджувався на дубі. Тому помітного об’їдання дерев ясена під час таких спалахів не виявляли.Інші комахи живляться лише або переважно листям ясена. Серед них – шпанська мушка (Lytta vesicatoria), яка має дуже цікавий цикл розвитку, та ясенові пильщики – чорний (Tomostethus nigritus) і білоцятковий (Macrophya (Pseudomacrophya) punctum-album). Останні траплялися у лісових смугах і парках з 2002 року спорадично, а з 2012 року – майже щорічно. Наприкінці травня ясени стоять зовсім голі на тлі вкритих листям в’язів, лип і кленів. Наступного року ці ясени знову вкриваються листям усупереч думці про те, що 2–3-разове об’їдання листя спричиняє відпад дерев. Щоправда, під час взяття кернів для оцінювання приросту виявлено інтенсивний розвиток ядрової гнилі. Дослідження видового складу збудників і встановлення термінів появи гнилі на різних ділянках ще тривають, але можна припустити, що заселення пильщиками є індикатором зниження опору цих дерев.Нещодавно у Харківській області виявлено ще одного специфічного шкідника листя ясена – ясенового слизистого довгоносика (Stereonychus fraxini), який завдає значної шкоди цій породі у південних регіонах (Молдові, Румунії). Унаслідок живлення цього довгоносика на листі можливо побачити багато дрібних отворів, що зменшує поверхню фотосинтезу та створює умови для проникнення патогенних організмів.У пасивному перенесенні збудників хвороб ясена можуть брати участь будь-які комахи, які живляться його вегетативними або генеративними органами. Це – ясеновий довгоносик-насіннєїд (Ligniodes enucleator), ясенева галиця (Dasineura fraxini), ясеневий повстяник (Fonscolombea fraxini), ясенева листоблішка (Psyllopsis fraxini), ясенева листокрутка (Tortrix convayana) та ясенева плодожерка (Pseudargyrotoza conwayana).Дерева ясена, ослаблені різними чинниками, заселяють лубоїди великий ясеновий (Hylesinus crenatus), строкатий ясеновий (Lesperesinus varius) і маслинний (Hylesinus oleiperda). Заселення лу­бо­їдами молодих ясенів у вуличних посадках спричиняє відпад дерев, тоді як таку саму щільність поселень дерева ясена діаметром 30 см не відчувають. Під час узяття кернів для вивчення приросту заселених лубоїдами дерев ясена виявляли ядрову гниль, тобто ці жуки вибирають для заселення ослаблені дерева, які мають на вигляд здорову крону. Ясеневі лубоїди прогризають ходи для додаткового живлення та зимівлі у здорових деревах із поживним лубом і щороку повертаються на них. Дерево утворює нарости калюсу в цих місцях, які, якщо не роздивитися ходів, нагадують нарости, утворені під час розвитку туберкульозу (збудник – фітопатогенна бактерія Pseudomonas syringae pv.savastanoi), гриба Nec­tria galligena або молі Prays fraxi­nella, яка розвивається у пагонах.Нарости на ясені описані у середині ХІХ століття в Німеччині та одержали назву Eschenrindenrosen («рози кори ясена»). Визначено особливості, за якими можливо роз­різнити зазначені вище причини утво­рення цих наростів. Розвиток ура­ження нектрією майже завжди починається з бруньки, листкового рубця, залишка гілки або мертвої гілочки, гілки відмирають, а листя дочасно опадає.Під час розвитку туберкульозу на уражених гілках і стовбурах утворюються невеликі м’які пухлини, на них наростає тканина з лабіринтоподібними порожнинами, які у вегетаційний період заповнені сірою липкою рідиною без запаху. Потім пухлини підсихають, розтріскуються, кора над ними поступово відмирає. Під ураженою кіркою в деревині утворюються порожнини, раковини, заповнені темною масою. З часом ділянки ураження розростаються, часто зливаються. Приріст деревини зменшується, а якість її погіршується.У багатьох регіонах одночасно відмічені симптоми халарового некрозу та окоренкових гнилей, зокрема спричинених різними видами опенька (Armillaria spp.). Доведено, що в таких випадках насамперед дерева заражає збудник халарового некрозу, а потім приєднується опеньок. Водночас за відсутності халарового некрозу опеньок також доволі поширений, хоча в сухі роки не утворює плодових тіл.Самі собою гнилі, спричинені опеньком, мало впливають на якість деревини на висоті понад один метр. Водночас вони прискорюють відпад дерев і зменшують їхню стійкість до дії вітру, що є небезпечним для працівників, відві­дувачів лісу і транспортних засобів.Зважаючи на небезпеку поширення халарового некрозу одночасно з окоренковими гнилями, необхідно під час моніторингу стану насаджень оглядати як крони, так і кореневу шийку дерев ясена. Дерева з наявністю ознак окоренкових гнилей і втратою понад 50% обсягу крони доцільно відводити у рубку під час чергового догляду, оскільки висока ймовірність приєднання інших патогенних організмів і значного погіршення якості деревини.Глибину поширення гнилі можливо визначити на керні, взятому за допомогою прирістного бурава, за допомогою резистографа (ЛВ 2019, №1) або приблизно за непрямими ознаками. Якщо дерево уражене халаровим некрозом і опеньком, а гниль поширилася більш ніж на 20% площі перерізу, то приріст дерева зменшений, а ймовірність його відпаду найближчим часом є дуже високою. Такі дерева також слід вилучити під час рубок догляду, щоб зменшити ризик травмування працівників і відвідувачів.Водночас трапляються дерева з некрозами невеликої площі, які дерево змогло заростити своїми тканинами. Такі дерева є стійкими до хвороби, і хоча з них можна було б одержати деревину, доцільно їх залишити і сприяти розвитку їхнього потомства.Зазвичай розвиток водяних пагонів на деревах ясена, ослаблених різними чинниками, сприяє відновленню крон. Водночас за наявності у насадженні збудника халарового некрозу його проникнення у дерево полегшується саме через водяні пагони.Дерева ясена з невисокою дефоліацією або невисокою часткою водяних пагонів в осередках халарового некрозу можуть із певною ймовірністю вижити або загинути. Вони мають гірший ріст і не є придатними для одержання деревини високої якості, але забезпечують упродовж тривалого часу екологічні послуги – виділяють кисень, притінюють ґрунт і захищають його від ерозії, є місцем перебування, зимівлі чи розмноження багатьох організмів, пов’язаних із ясеном. Досвід вчених і практиків із регіонів, де поширений халаровий некроз, свідчить про більшу стійкість до хвороби мішаних насаджень.Незважаючи на виявлення грибів-антагоністів і фунгіцидів, які гальмують ріст колоній збудника халарового некрозу в лабораторних умовах, їхнє використання можливе лише у розсадниках, але тривалість дії такого захисту невелика.Особливу увагу дослідників зосереджено на відборі стійких до збудника хвороби дерев ясена, оскільки у випадку зникнення цієї породи високі показники продуктивності окремих дерев, що залишилися, вже не матимуть значення. Валентина Мєшкова

«ЛВ» №2 (березень-квітень) 2019

02/05/2019От: lv admin Из: На часі, Новини

https://lisvisnyk.com.ua/ясени-ясени-наді-мною-шумлять-ваші-кр/

Далі...

Згуртовані і відважні: як поліщуки боролися з лісовою пожежею

Минулий тиждень для жителів двох сіл Рокитнівського району став випробувальним. Селяни бачили, як на їхні домівки насувається лісова пожежа, і вирішили не чекати на допомогу зі сторони, а боронити свої оселі самотужки. Близько трьох сотень поліщуків зі Старого Села та Дроздиня взяли у руки лопати та були готові навіть йти у Білорусь, звідки на Україну насувався вогонь. Такій згуртованості були подивовані і білоруси, і українські посадовці.

Масові пожежі на рівненському Поліссі розпочалися з середи. Посушлива та вітряна погода розганяла вогонь на значні території. Горів ліс у трьох районах: Березнівському, Дубровицькому та Рокитнівському, проте у двох перших займання швидко ліквідували. Найбільша загроза ж була на Рокитнівщині. У районі, за підрахунками ДСНС, було вісім осередків займання. Частина з них виникла з вини місцевих – ті палили бадилля на городах і не змогли зупинити вогонь, коли він перекинувся на суху траву і поповз далі, до лісу.

Проте основна біда насувалася з Білорусі, де лісові пожежі виникли на два дні раніше. Доки вітер був не у сторону України, загрози не було, проте у четвер ситуація змінилася. Коли жителі Старого Села та Дроздиня побачили, як за 5-6 кілометрів від їхніх сіл, але на білоруській стороні, вирує пожежа, зібралися біля кордону – просилися на ту сторону, аби допомогти білорусам боротися з пожежею. Тим паче, що горіли і ягідники, а місцеві щоліта за спрощеною процедурою переходять кордон задля збору ягід у Білорусі.



- Люди самі організувалися і почали просити дозвіл перейти кордон, щоб не пустити вогонь на територію України, - розповідає старосільський сільський голова Михайло Кузьмич. – Ми домовлялися з нашими прикордонниками, ті зв’язалися з білоруськими – і білоруси спершу погодилися на допомогу. Але коли вже наші люди мали переходити кордон, білоруська сторона відмовилася, пояснивши, що впорається своїми силами. Але не впоралася – за декілька годин вогонь був біля самого села Дроздиня, до першої хати залишалося метрів 50... Тоді вже і наші рятувальники прибули, і з інших районів пожежники, і люди вийшли – зробили все необхідне, щоб вогонь загасити. Я не пам’ятаю, щоб раніше весною були такі пожежі. Горить часто влітку, особливо торфовища, але не на весні. Та й так близько до села вогонь ще ніколи не доходив.

Гасили вогонь, який прийшов з Білорусі, 70 рятувальників та 14 пожежних машин з різних районів, лісівники, прикордонники і кілька сотень селян. Поліщуки допомагали підручними засобами, зокрема лопатами засипали вогонь. За словами начальника ГУ ДСНС у Рівненській області Сергія Крука, такій злагодженій роботі були подивовані білоруські вогнеборці, які у четвер перетнули український кордон і зі сторони України намагалися приборкати вогонь на своїй території.

На ранок п’ятниці, 26 квітня, пожежі вдалося зупинити. До вечора у Рокитнівський районі ще посилено чергували рятувальні бригади, оскільки нових займань не було, вони роз’їхалися місцями дислокацій. А вихідними на Полісся прийшли дощі.



Під час минулотижнивих пожеж горіла, зокрема, територія Рівненського заповідника, що займає територію чотирьох районів, включно з Дубровицьким і Рокитнівським. Збитки від пожежі лісівники ще оцінюють. Проте вогонь пошкодив кілька гектарів території. Як зазначає колишній головний лісівник області Микола Шершун, на щастя, Рівненщину оминули «верхові» пожежі у лісах, коли горить не лише трава знизу, а й верхів’я дерев. Такі пожежі значно небезпечніші, а ліквідувати їх у рази важче.

Як зазначила речниця Рівненського обласного управління лісового господарства та мисливства Світлана Горошко, з початку року в держлісфонді області вже було 12 пожеж, під час яких постраждало 9,8 га лісу. Найбільше – у Рокитнівському районі. Старосільський сільський голова Михайло Кузьмич розповідає, що на здоров’я місцеві селяни поки не нарікали – до диму від постійних пожеж звикли, хоча речовини, які виділяються від спаленої трави, небезпечні для людей.

Лісові пожежі на території Рівненщини – не новина, тож уже віддавна шукали способи, як їм зарадити. Так, лісівники обов’язково оборюють територію, аби вогонь зупинявся об пісок. Окрім того, свого часу повідомляли про успішне впровадження на Рівненщині системи відеоспостереження, аби якнайшвидше помічати осередки займання. Рятувальники вже використовують дрони, які швидко встановлюють місце займання, і постійно нагадують місцевим та туристам про небезпеку від необережного поводження з недопалками, від розпалювання вогнища на пікніку чи спалювання сухостою.

Поліція вже відкрила кримінальне провадження за фактом квітневих пожеж на Поліссі. Правоохоронці притягуватимуть до відповідальності тих селян, які спалювали суху траву і спричинили займання прилеглих територій. Відповідно до ч1 ст270 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність – штраф від 850 до 2040 грн або виправні роботи на термін до двох років, або обмеження волі на термін до трьох років.

Зазначимо також, що минулого тижня горіла територія рівненського полігону, де були навчання. За словами речника ОК «Захід» Анатолія Прошина, військові не заперечують, що займання могло трапитися від стрільб, проте точну причину ще з’ясовують. Окрім того, п.Прошин наголошує, що вогонь швидко ліквідували, хоч дим зберігався ще довго, а навчання зупинено не буде.

Алла САДОВНИК

02.05.2019 17:15

https://rivnepost.rv.ua/news/vohon-na-kordoni-hasili-i-polishchuki-i-bilorusi

Далі...